Система особистих накопичувальних пенсійних рахунків з 1 січня 2019 року може не стартувати – незважаючи на ухвалений закон про накопичувальні пенсії. Причина – Рада так і не ухвалила до канікул два закони, що визначають, хто, скільки і куди буде відраховувати грошей на ці рахунки, хто буде ними розпоряджатися і контролювати. Думка експертів єдина: ухвалювати треба, але терміни можуть зрушити на півроку-рік через вибори в Раду і необхідність створення Державного накопичувального Пенсфонду (ДНФ), якщо депутати ухвалять таке рішення. Про це пише інтернет-видання “Сегодня”.

Що в пенсійній реформі

Нагадаємо: ухваливши в жовтні 2017 року Закон про пенсреформу, Рада осучаснила пенсії чинним пенсіонерам і постановила, що з 1 січня 2019 року українці, які не досягли 35 років, будуть зобов’язані перераховувати частину свого заробітку (2% щомісяця з поступовим зростанням протягом 5 років до 7%) на особисті накопичувальні рахунки. Але щоб ці гроші запрацювали, потрібні ще два технічних закони, ухвалити які планувалося до 1 липня. Перший – де будуть акумулюватися внески: в недержавних Пенсфондах  чи владі потрібно буде створити новий ДНФ. Другий – треба розширити повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка контролюватиме роботу Пенсфонда. Поки таких законів немає, накопичувальна система не запрацює. У Раді є декілька альтернативних законопроектів, але вони не розглянуті.

Колишній заступник голови ПФ Віктор Колбун сподівається, що закони ухвалять восени, а запровадження накопичувальних рахунків зрушать на півроку або трохи більше.

На думку Колбуна, класти гроші на накопичувальні рахунки в перші кілька років повинні тільки працівники, бо це стимулює їх заробляти більше, щоб забезпечити собі гідну старість. Але в умовах активної міграції українців на заробітки роботодавці напевно включать в соцпакет таку опцію, як відрахування на особистий рахунок працівника додаткових відсотків протягом 10 років, щоб утримати цінні кадри. З цим згодна і пенсійний експерт Галина Третьякова. За її словами, закони потрібно ухвалювати, незважаючи на майбутні вибори. І довірити право розпоряджатися грошима на накопичувальних пенсрахунках недержавним фондам, які довели свою ефективність, а не створювати “пенсійного монстра”.

Кабмін продовжує декларувати турботу про тих діючих пенсіонерів, які мають великий стаж роботи (35-40 років і більше), але отримували при цьому маленьку зарплату, через що їх пенсії після перерахунку дорівнювали мінімальним або трохи вище. Міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що пенсії цим людям підвищать з березня 2019 року. Раніше їх обіцяли підняти в 2018 році, але конкретні дати не вказали. За словами Реви, механізм може бути, наприклад, таким: для тих, хто вийшов на пенсію до 2000 року, тобто майже 20 років тому, додатково врахують найвигідніші заробітки за 5 будь-яких років. В результаті їх нинішня пенсія може збільшитися більш ніж удвічі, досягнувши двох мінімальних – 2870 грн. А ось пенсіонерам, які продовжують працювати, знову планують призупинити виплачувати пенсію на час їх роботи і відновити, коли пенсіонер звільниться.

Запис Система особистих накопичувальних пенсійних рахунків з 1 січня 2019 року може не стартувати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молодь зобов’яжуть відкладати на старість з 2019-го по 2% від зарплати.

Кабмін затвердив план з впровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування, яка дозволить українцям накопичити собі на індивідуальну пенсію. “Сегодня” проаналізувала документ і вибрала з нього ключові дати.

Накопичувати на пенсію можна буде вже з 2019-го – зараз передбачається, що українці будуть відраховувати на індивідуальні рахунки 2% зарплати. Внесок цей буде зростати на 1% за рік, поки не досягне 7%. Виплати такі будуть обов’язковими для всіх легально працюючих українців, які станом на 1 січня 2019-го будуть молодше 35 років. Наприклад, при середній зарплаті по країні в 7114 грн за 35 років роботи можна накопичити трохи більше 196 тис. грн. Якщо кожен місяць знімати зі свого пенсрахунку мінімалку в 3200, то накопиченого вистачить на 5 років, а якщо мінімальну пенсію (+1452 грн) – то на 11 років.

У самій стратегії розписані плани на найближчі півроку. У найближчі три місяці уряд обіцяє подати до ВР законопроект, що визначає, хто і як контролюватиме роботу системи накопичувального страхування, щоб у майбутньому не допустити махінацій з пенсійними коштами. У ті ж терміни в Кабміні хочуть розробити критерії відбору приватних пенсійних фондів і посилити вимоги до компаній, які управляють пенсійними активами.

Також з’являться правила відбору і зміни недержавних пенсійних фондів. До квітня наступного року в Раді повинні з’явитися законопроекти про гарантування прав учасників накопичувальної пенсійної системи. Відзначається, що це допоможе уникнути маніпуляцій з персональною інформацією і торгівлею даними майбутніх пенсіонерів. Крім того, в I кварталі 2018 року визначать розміри страхових внесків і базу (мінімальну суму) нарахування страхового внеску. Це, в свою чергу, дозволить сформувати правила і вимоги до програм обов’язкової і добровільної участі в накопичувальній системі.

Запис Коли і як українці збиратимуть на пенсії спершу з'явиться на Медіа-Версії.