Аферисти телефонують бізнесменам, представляючись начальником міської податкової інспекції та вимагають хабаря

Останнім часом у місті вкотре акти­візувалися телефонні аферисти. Схема видурювання грошей проста: з одно­разової телефонної картки злочинець телефонує підприємцю і, представившись начальником міської податкової, вимагає гроші за сприяння у перевірці або просто «допомоги». Діють псевдоподатківці через посередників – водіїв таксі: пакет з обумов­леною сумою треба віддати таксисту. Водіїв використовували «в темну»: отримані кошти вони перераховували на вказані їм шахраями номери мобільних телефонів на кілька тисяч, а собі залишали 50-100 гривень винагороди.

У ДПІ м. Чернівців заявляють твердо, що ніхто з податківців підприємцям не телефонував і грошей не вимагав. На думку начальника податкової Ярослава Городенського (ім’ям якого саме й при­криваються аферисти), такі факти підри­вають авторитет податкового відомства й знижують рівень довіри до її працівників, які чесно виконують свої обов’язки.

– Подібні випадки ми фіксуємо від початку нинішнього року, – розповідає п. Городенський. – Невідомі особи телефо­нували керівникам підприємств і, предста­вившись моїм іменем, або вимагали хабаря, або ж просто просили «позичити» кошти, натомість обіцяли «вирішити» певні спра­ви. Наші підрозділи з боротьби з корупцією спільно з підприємцями, які погодилися співпрацювати, кілька разів затримували посередників. Коли ми телефонували на номери зловмисників, нам відповідали чоловіки з яскраво вираженим російським акцентом і з використанням тюремного жаргону. Через це ми припускаємо, що дзвінки надходили із місць позбавлення волі, ймовірно, зі східних регіонів України. Упіймати шахраїв майже неможливо, адже вони швидко змінюють номери телефонів.

Якщо скористатися пошуковою сис­темою інтернету, можна знайти повідо­млення про шахрайські схеми псевдо­податківців фактично з усіх регіонів України. Так звані «спадкоємці» Остапа Бендера «відпрацювали» просту й дієву схему видурювання грошей з українців. Шахраї можуть навіть підробляти голос особи, якою вони представилися. Це не дивно, адже керівник податкової інспекції та його заступники є публічними особами, часто беруть участь у різних заходах, виступають на радіо і телебаченні. До того ж, мисливці за «легкими» грошима без особливих зусиль можуть вивідати різноманітну інформацію про суб’єкта господарювання та деталі його діяльності через інтернет. А отримати гроші можна не виходячи з дому, або навіть відбуваю­чи покарання в місцях позбавлення волі!

В УМВС у Чернівецькій області ствер­джують, що розслідування таких справ часто тягнеться місяць, а то й рік. По- перше, потерпілі не завжди вчасно звер­таються до міліції, а, по-друге, у право­охоронців немає достатньо юридичних підстав затримати зловмисників, адже ті, мовляв, уже затримані та відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Дивує, що подібні злочини відбуваються буквально під носом у правоохоронців, а вони нічого не можуть вдіяти.

Та найбільше дивує те, що ця схема взагалі спрацьовує, виходить, деякі під­приємці готові давати хабара. Здавалося б, після подій Майдану рівень корупції в суспільстві мав би знизитися, та ось таке бажання підприємців легким шляхом «порішати» свої справи лише підживлює корупційну систему. Тобто, якби люди не виявляли готовності платити, у чинов­ників не виникало би бажання брати. Як наголошує головний закон економіки, попит породжує пропозицію. І суспіль­ству, щоби побороти корупцію на верхах, слід вийти за рамки корупційної системи: відмовитися від отримання та надання хабарів і нарешті навчитися самим дотри­муватися закону й захищати свої права.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Телефонні шахраї перевіряють чернівецьких підприємців на «вошивість» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Працівники обласних та загальнонаціональних телеканалів, місцевих газет, Інтернет-ЗМІ, блогери, майбутні журналісти – студенти кафедри журналістики ЧНУ, політологи та  й просто чернівчани зібралися разом, щоби висловити протест проти щодалі інтенсивнішого «закручування гайок» та «диктаторських замашок влади».

Нагадаю, що український парламент більшістю голосів прийняв за основу у першому читанні законопроект, який установлює кримінальну відповідальність за «наклеп та образу». Ініціатива регіонала Віталія Журавського передбачає жорсткі покарання для українських журналістів – суттєві штрафи та кількарічні ув’язнення.

Проте, якщо хтось із «простих смертних» гадає, що «журналістський клопіт» його не обходить, то він жорстоко помиляється. Із нашими-то судами – саджатимуть усіх. Було б лише бажання «вищестоящих».

Об’єднана опозиція оголосила настання «смерті української журналістики».

– Кримінальні справи можуть бути спрямовані проти журналістів за публікацію статей про діяльність політиків і впливових бізнесменів. Там, де журналістам загрожує ув’язнення за публікацію розслідування, робота незалежних ЗМІ перебуває під загрозою, – відреагували «Репортери без кордонів».

 

Ото вже ці сайти з форумами!

Сайтів, на яких наразі спілкується наш люд, – мільйон, тож ви можете ніколи і не дізнатися, що хтось у якомусь селі Жмеринка зареєструвався під вашим іменем на місцевому форумі. І написав якісь неприємні «наклепи» про фірму чи особу, про існування яких ви теж ніколи не чули.

Проте ображений принесе до суду так званий «нотаріально завірений скріншот», який начебто встановить вашу особу, тобто, вашу причетність до форумних повідомлень. В українському суді цього авторитетного папірця цілком достатньо, аби присудити вам чималий штраф, тим паче, що й прецеденти вже існують.

Обережно із враженнями!

Уявімо, що ви якось відвідали театр і з необережності десь у газеті, блозі чи приватному листі, наприклад, написали про свої враження. Скажімо, дозволили собі дискусійні нотки щодо інтерпретацій , приміром, Шекспіра. А раптом знайдеться людина, яка сприйме це так близько до серця, що подасть на вас до суду за наклеп?

Як це робиться на практиці: замовляється експертиза, яка засвідчить, що від прочитання ваших дописів у потерпілого зіпсувалося здоров’я і проявилася… алергія на театр! На лікування багато не треба – 158.688 гривень, саме щоби вас… Тобто, ви зрозуміли…

Посадили… балакучу бабку

До 2001 року в Україні існувала стаття Кримінального кодексу, що передбачала позбавлення волі до 5 років за наклеп. Згідно зі статистикою Міністерства юстиції, лише  1998 року 123 особи були визнані винними за кримінальний наклеп. Сім справ із зазначених закінчилися позбавленням волі. Зокрема, за інформацією Союзу журналістів України, журналісти програвали тоді в суді кожні дві справи з трьох.

Тож трапилася тоді й така історія: літня сільська жінка розповідала односельчанам, що суддя, який живе поруч, – хабарник. Бо вона сама бачила, як йому несуть курей, яйця, мед тощо. Суддя подав заяву про наклеп, і бабусю… посадили на рік. А ви кажете… Не журналістка ж, і без публікацій!

І на завершення – кілька слів про ностальгію

Прикро, але ностальгійні спогади старшого покоління про дешевий хліб не матеріалізують минулого. Справжня ковбаса вже ніколи не буде дешевою. Проте в Україну відтепер повернеться оптимістична, життєрадісна, прогресивна вітчизняна преса, яка, захлинаючись від щенячого захвату, невтомно розповідатиме на своїх широких шпальтах про суттєве покращення життя трудящих уже сьогодні!

P.S. Під тиском громадськості, вчора депутати підтримали постанову про скасування голосування за законопроект про «наклеп». Проте чи не повернуться вони до нього після виборів? Принаймні, розмови про це у депутатських кулуарах тривають…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії».

Запис Якщо за «наклеп» саджатимуть, то не тільки журналістів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Йдеться тут про суспільство демократичне, розвинуте. Зовсім інша ситуація там, де від демократії присутні тільки зовнішня оболонка, фантики, і де суд перебуває в руках виконавчої влади і панує «телефонне право». Виграти справу у такому суді простій людині майже неможливо. Як правило, корумпованість «печерських» суддів просто вражає. Якщо нереально виграти суд, то залишається звернення до громадських організацій. А з ними – інша проблема.

Будь-яка діяльність вимагає фінансування. Громадські організації можуть діяти на повну силу там, де є розвинутий малий і середній бізнес, які діляться своїми доходами з громадськістю. Або ж гроші надходять з-за кордону, з різноманітних міжнародних фондів. Проте недемократичні режими роблять усе, щоби перекрити цей канал фінансування. Наприклад, у Білорусі припинена діяльність іноземних фондів, відтак і правозахисники різко зменшили свою активність.

Лишаються насамкінець засоби масової інформації. Проте по них теж наносяться болючі удари. Чимало галасу в Україні спричинив проект закону, що мав установити кримінальну відповідальність за «наклеп». Його запропонував депутат від Партії регіонів Журавський. Нині в нашій країні діє демократичний закон, який захищає честь, гідність і ділову репутацію людини. В разі його порушення суд виносить вирок, і винуватця штрафують, одночасно вимагаючи від нього публічного спростування неправдивих слів і вибачень на адресу того, кого він образив. Але ж нікого не саджають і потім над людиною не висить судимість. Якщо буде встановлена відповідальність кримінальна, журналісти тисячу разів подумають, перш ніж виступити на захист громадянина, ображеного владою. Адже цей закон спрямований на виведення влади з-під критики громадськості, а не на захист прав рядового громадянина.

Подібний закон діяв у радянські часи, і чимало шукачів правди відправилися за ґрати, бо їхні слова суд розцінив як «наклеп». І не лише журналісти могли «загриміти на нари». Навіть історикові загрожувала така доля за «наклеп» на якусь особу чи подію минулого. Коли закон приймають не для розширення прав громадянина, а на їхнє звуження, суспільство повинно протестувати, інакше опиниться у новітній кабалі. Розуміючи це, автор закону його тимчасово відкликав – до виборів, щоби не позбавляти свою партію залишків підтримки.  Недарма проти закону Журавського в Україні піднялося стільки акцій протесту. Вони засвідчили: громадянське суспільство у нас ще є, хоча і значно послаблене. Воно повинно відстоювати свої права, доки ще має змогу. Бо тінь минулого насувається, накриваючи країну.

Ігор БУРКУТ

Запис ХТО ЗАХИСТИТЬ РЯДОВИХ ГРОМАДЯН? спершу з'явиться на Медіа-Версії.