Новим головою Чернівецької ОДА став Сергій Осачук. Йому 47 років. 1994-го закінчив історичний факультет ЧНУ. Кандидат історичних наук, перекладач. Стажувався в університетах Відня та Мюнхена. Є автором і видавцем низки монографій з історії німців Буковини, міжетнічних відносин, науково-популярних нарисів з історії Чернівців.

2013 року призначений на посаду почесного консула Австрійської республіки в Чернівцях.  Обіймав посаду радника мера Чернівців з питань культурної політики та міжнародних відносин.

Згідно з його декларацією за 2018 рік, Сергій Осачук спільно з дружиною володіє квартирою 66 м² у Чернівцях. Дружина володіє також квартирою 115 м².

Він є бенефеціарним власником низки громадських організацій, зокрема Карпатсько-Дунайського партнерства, Літературного Целанівського центру, Об’єднання випускників та друзів ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Буковинського медіа-центру, Рідного міста.

За 2018 рік Сергій Осачук задекларував 89,5 тис. грн доходу, готівкою зберігає 1,2 млн грн та $72 тис.

Після офіційного представлення новопризначеного голови Чернівецької облдержадміністрації перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов поставив перед п.Осачуком низку завдань. Найважливіші – здолати контрабанду на митниці, залучити в область інвестиції, збільшити кількість рейсів із Чернівецького аеропорту. А ще – посилити боротьбу з незаконною вирубкою лісу, вирішити інфраструктурні проблеми, зокрема дороги, ускладнене сполучення з іншими регіонами України та завершення будівництва перинатального центру.

У свєму виступі Сергій Осачук акцентував на тому, що насамперед треба створити робочі місця й повернути бізнес у легальну площину. Він зазначив важливість взаємодії бізнесу й політики в області задля успішного розвитку нашого регіону.

«Кожного, хто створить 100 робочих місць з офіційним працевлаштуванням, ми відзначимо крайовими відзнаками. А стосовно кожного, хто створить тисячу робочих місць у нашій області, я проситиму президента відзначити державною нагородою», зазначив Сергій Осачук.

Йшлося й про завершення процесу децентралізації:

«Головним завданням сьогодні є досягти слави регіону зі спроможними громадами, перетворити їх у міцний фундамент нашого успішного майбутнього. Адже відомо, що основою гідної держави є гідна та сильна громада», – зазначив Сергій Осачук.

Завдання, що їх поставив перед новим головою ОДА заступник голови Офісу президента – це саме той головний біль, який не дає добре жити буковинцям.  Але!!! Попередній губернатор Олександр Фищук був звільнений з посади саме за боротьбу з митницею. Цю боротьбу він програв. А чому? Бо ті, хто мають зиск на контрабанді, перебувають там, нагорі, у Києві. І йому, себто Фищукові, дали це зрозуміти, сказавши відверто й мало не в обличчя.

Така ж ситуація і з незаконною вирубкою лісів. Мільйони доларів від цього йдуть не в бюджет і не до кишень місцевих лісівників, хоча й ті від бідності не потерпають. А щодо вирішення інфраструктурних проблем, зокрема доріг та ускладненого сполучення з іншими регіонами України, то редакція має чимало документів, які підтверджують звертання очільників Буковини до Мінінфраструктури, прем’єра, керівництва Укрзалізниці. Останніх запрошували навіть на зустріч з місцевими бізнесменами, головами райдержадміністрацій та колегами з Румунії. Однак це не дало жодних результатів.

«Версії» якось уже наводили цей приклад: Хмельницький та Івано-Франківськ мають відповідно 18 і 17 транзитних поїздів через Київ до різних обласних центрів України. Про те, що мають Чернівці, й говорити не доводиться…

…Отож, шановні буковинці, не думайте, що наші губернатори нічого не хочуть для вас зробити. Просто всі питання і проблеми регіону вирішуються, на превеликий жаль, не на місцях, себто не у нас, а, як водиться, там – НАГОРІ. Чи змінилося щось наразі? Час покаже. Чекати залишилося недовго.     

Запис Губернатор – виконавець, бо він – ноги, голова ж – у Києві або Кілька слів про завдання, поставлені перед новим головою ОДА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Серед нинішніх новацій, які видають нам за реформаторство, – чергове розлучення Державної фіскальної служби з митницею. Чого може чекати від цього бізнес? –  розбирався наш експерт з економічних питань і успішний підприємець, який користується послугами цих обох служб, Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ.

«Рожеві окуляри», або димова завіса слів

Реформа фіскальних органів триває в Україні фактично від моменту їхнього створення. Більше того, останніми роками ці етапи прискорюються, що наводить на важкі думки про те, що ніхто не знає, як ця служба має функціонувати насправді. Раз на півтора року. Саме з такою частотою від 2012 року уряд змінює своє бачення формату роботи податкової та митниці.

Нинішній етап розпочався два роки тому, у березні 2017-го, коли Уряд затвердив Концепцію реформування Державної фіскальної служби України. Цей програмний документ,  виконаний у традиційній урочистій манері «ні про що», декларує «необхідність вжиття заходів, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності роботи, рівня комунікації між податковими органами й платниками податків, а також реформування структури фіскальних органів». Практично так само – високими й не обов’язковими для виконання словами – пишуться всі відомі концепції. А ключові слова в нинішньому перетворенні фіскальних органів – «реформування структури фіскальних органів». Рано чи пізно така потреба мала виникнути, адже занадто високі ставки стоять на кону – і в боротьбі за ці ставки двом потужним структурам в одній упряжці й справді затісно.

Одним з перших кроків у реалізаці Концепції  була ліквідація податкових інспекцій як юридичних осіб – вони стали структурними підрозділами обласних управлінь ДФС. Говорячи простіше, податковим інспекціям «підрізали крила». На цьому «реформа структури ДФС» не зупинилася, навпаки нібито поглиблюється: нещодавно Кабмін узявся за анонсований ще у грудні минулого року поділ ДФС України. Постанова ця узаконює офіційне «розлучення» після нетривалого «шлюбу» – на два органи – податкової та митної служби. Для чиновників це може бути цікавим, вигідним чи перспективним, але для серйозного бізнесу, який намагається будувати стосунки з державою чесно, це однозначно не вигідно. Будь-який бізнес, його налагодження й зростання – на користь економіці нашої країни – потребує сталих правил і розуміння їх – і тими, хто встановлює ці правила, і тими, для кого вони встановлюються. Наразі це більше нагадує ситуацію, коли футбольний гравець вирвався із м’ячем уперед і забив, нарешті гол, а йому кажуть, що він мав занести м’яча на руках, або що м’яч був не того кольору!

Трохи історії, або Двоє на гойдалці  

Думку про нестабільність податкової політики в Україні якнайкраще ілюструє навіть зміна назв та повноважень відповідних податкових структур упродовж нашої незалежності.  Від 2000-го в Україні існувала Державна податкова адміністрація (ДПА) зі спеціальним статусом у здійсненні податкової політики. 2011-го замість Державної податкової адміністрації почала діяти Державна податкова служба. Паралельно функціонувала Державна митна служба. У грудні 2012 року, бажаючи взяти під контроль головні фінансові потоки держави, уряд Миколи Азарова об’єднав митницю і податкову в Міністерство доходів і зборів. Пригадуєте? В народі його з гуморорм назвали Мінздох.  2013-го новоутворене міністерство запрацювало, але після Революції гідності його ліквідували й відновили Державну податкову службу та Державну митну службу. І вже у травні 2014 року Кабмін змінив свою думку і створив Державну фіскальну службу. Вона об’єднала у собі митницю, податкову та податкову міліцію.

Після кількох років функціонування єдиного органу з питань податкової та митної політики Уряд вирішив повернутися до старої структури. Кабмін – сподівається чи тільки нам обіцяє? – через такий крок підвищити прозорість і підзвітність діяльності органів та покращити їхні сервісні функції. Більш серйозним мотивом, на думку деяких експертів, може бути прагнення дещо «вибілити» імідж податкових органів на противагу мілітаризованій і «затемненій» постійними звинуваченнями й скандалами митній службі.

Загублена в паперах податкова міліція

У грудні 2016 року Верховна Рада випадково виключила з Податкового кодексу положення про податкову міліцію. Це створило законодавчу колізію: уже третій рік вона працює практично поза законом. І ці два роки уряд та парламент ніяк не могли домовитися, що із цим робити: потрібна нам податкова міліція (а може, поліція?) чи ні? Нарешті наприкінці 2018-го, практично напередодні президентських виборів, Мінфін оголосив, що планує знову розділити ДФС на податкову та митну служби. Офіційне обґрунтування – «забезпечити керованість, функціональну ефективність та демілітаризацію обох органів». Неофіційно учасники процесу пояснюють це бажанням чіткіше розділити сфери впливу на фінансові потоки.

Що чекає на ДФС цього року і чи має підстави хвилюватися бізнес?

Коли ухвалювалося рішення про об’єднання двох служб, говорилося про об’єднаний аудит та об’єднання баз даних. Останнє – інтеграція баз даних – виявилося успішним. Не виключено, що бази даних цих двох органів повинні залишатися об’єднаними.

Штат ДФС при об’єднанні скоротити вдалося, однак це був «нерівний шлюб»: фактично митники пішли в прийми до податківців.

Ось деякі цифри з неофіційних, але «дружніх» джерел: За ДФС закріплено 300 автомобілів. 25 передали митникам, 275 залишилися в головних управліннях, які керуються податківцями. Як бачимо, одночасне реформування митниці і податкової не спрацювало.

Наразі  Мінфін окреслив стратегічні напрямки реформи. У податковій сфері це курс на розвиток онлайн-сервісів і автоматизацію. Що важливо для бізнесу: на порядку денному оцінка податкових розривів та потенційних надходжень, перегляд критеріїв ризику, зміна порядку відбору платників для перевірок.

Поступово Мінфін планує запровадити електронні документальні перевірки, починаючи з великих платників. Зміняться підходи до роботи з податковим боргом. Серед пріоритетів  міжнародний обмін інформацією.

Для покращення митного контролю Україна приєднається до транзитної процедури ЄС/ЄАВТ. Мінфін запровадить методику вимірювання середнього часу випуску товарів, оновить систему контролю визначення митної вартості.

Врегулюється також процедура надання митницею обов’язкової тарифної інформації на запит підприємства. Крім того, митниця та податкова отримають доступ до баз даних інших органів виконавчої влади: Держстату, МВС, державної виконавчої служби. І це, як на мене, тривожні сигнали – про можливу тоталізацію державних структур. 

Статус податкової міліції має бути визначений окремим законом.

«Граблі» з концентрацією ухвалення рішень у Києві Мінфін планує обійти: «Голови обох служб зможуть делегувати свої повноваження в організаціях до тієї міри, до якої це необхідно для ефективного функціонування податкової та митної служб», – говориться в меморандумі про співпрацю України з МВФ. Однак хто направду визначатиме цю міру і як вона позначиться на бізнесі – поки незрозуміло.

Усі зацікавлені сторони зауважують: пропонована Мінфіном модель розмита, вона ставить більше запитань, ніж дає відповідей. І чіткого розуміння, як саме відбуватиметься розподіл після двох років злиття, на жаль, нема.

P.S. У конкурсі на посаду голови Державної податкової служби, що відокремилася від ДФС, переміг заступник міністра фінансів України Сергій Верланов.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ про “розлучення” податкової і митниці: «Хто може виграти, коли умови гри весь час змінюються?» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дуже не пощастило прекрасному краю Буковині після Революції Гідності. Кращі сини нашої землі віддали свої життя за визволення України від влади «яничарів». Багато наших земляків полягли, боронячи наші східні кордони, воюють там і нині. Їхніми іменами назвали вулиці міста, на їхні могили приходять державні мужі й народні депутати. Але на постреволюційній хвилі до влади дорвалися ті, хто люблять вказівним пальчиком правої руки повчати всіх. Як треба жити, щоби їм було добре…

Внаслідок політичних домовленостей після зміни влади в Україні Чернівецьку область «віддали/ подарували» Народному Фронту. І ось у цьому й криється усе невезіння буковинців. Клептоман Яценюк і ворюга Бурбак впряглися в сани розкрадання і контрабанди потужним дуетом.

Бурбак узагалі уявив себе таким «Лакі Лучано» в області. Три з половиною роки фактично він править у краї, розставляє кадри, вчить, як треба проводити децентралізацію й створювати ОТГ, організовує та кришує контрабанду товарів з Туреччини. Крім усього ще й монополізував незаконну вирубку та незаконний експорт лісу за кордон, не гидує також  контрабандою цигарок до Румунії.

А тепер до фактів.

Лісові контракти на мільйони доларів у нашому регіоні укладають на Буковинській універсальній біржі. Співвласницею цієї установи є Тетяна Бурбак, дружина народного депутата Максима Бурбака. Саме через цю біржу, щоби не порушувати процедури, влаштовують аукціони з продажу деревини. Правда, фірми, які укладають на таких аукціонах контракти на мільйони, часто не мають навіть власних потужностей.

Замовником деревини з України є деревообробна компанія-монстр з Австрії «Швайгоффер», яка має потужності в Румунії, а також кілька фірм-прокладок – «Пролісок», «Конфана», ПП Фрунзе. Так ось, пан Бурбак налагодив повний цикл контрабанди: від незаконної вирубки ділової деревини до її експорту до цих потужних споживачів.

Контрабанда цигарок була однією з п’яти потужних схем ще від часів СРСР.  А Максим Бурбак і в цій сфері хоче бути чемпіоном. Буквально недавно румунські спецслужби затримали мікроавтобус чернівецької реєстрації із 62-ма ящиками цигарок, який за добу до цього затримання безперешкодно переїхав через кордон. Перед цим виявляли цигарки у майонезі, кетчупі. Та й де ці цигарки тільки не були…

Звернімо увагу ще на один бік мафіозної діяльності нардепа Бурбака. А саме, контрабанду у величезних обсягах товарів широкого вжитку з Туреччини. Імпорт товарів з Туреччини та Китаю завжди був надрентабельним. Хто пам’ятає, на початку цих бізнесових вояжів при вкладанні одного долара заробляли два, а то і три долари прибутку.

Але нині не годиться нардепам по стамбулам шастати за товаром. Занадто великими вони діячами стали. Ось і об’єдналися у стійке ОЗУ (організоване злочинне угруповання) з контрабанди товарів, несплати податків при імпорті товарів, з отримання незаконних шалених прибутків. Видатні чернівецькі контрабандисти Кушнір та Слони під «дахом» видатного чернівецького нардепа Бурбака протягом двох з половиною – трьох років за допомоги низки схем зухвало вкрали з бюджету рідної неньки України не багато – не мало, а ПІВТОРА МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ.

Салагор Микола Михайлович – начальник Чернівецької митниці ДФС – за час роботи від 2014 року фактично створив і очолив організоване злочинне угруповання, діяльність якого спрямована на отримання незаконних грошових прибутків шляхом несплати в повному обсязі обов’язкових митних платежів до державного бюджету України при імпорті товарів широкого вжитку (ТШВ) з Туреччини та Китаю до України.

Суть схеми така: на румунсько-українському кордоні відбувається підміна документів на вантаж, який імпортується в Україну. З Туреччини відправляється вантажний автомобіль, завантажений ТШВ вагою 23-24 тонни. Після підміни документів між пунктом пропуску Сірет (Румунія) та Порубне (Україна) (начальник митного посту П.Г. Тофан) до митного оформлення на митному посту Чернівці (начальник митного посту – М.І. Нікулєску) декларується 13-15 тонн тканини, або склоровінгу (перев’язочний шнур) (недоплата митних платежів – орієнтовно 400-500 тис. грн). Було близько 20 випадків, коли декларувалося 15 тонн ДСП замість 23 тон ТШВ (недоплата – орієнтовно 600-700 тисяч грн).

Митне оформлення здійснюється на наступні фірми: Тайрон груп, Люкс корд, Лугос, Раус центр, Профит плюс, Атлон трейд, Бест тім ЮА, Клайд інвест, Генет Союз, Локо Трейд, Гилд Форт, Економія часу, Роксленд, Нарс Авто, KERNELL TRADEWELL тощо. Щомісяця оформляється 50-70-100 таких оборудок. За три роки контрабандним шляхом оформлено понад 2 500 таких вантажівок з товаром!!!

Інтернетом «гуляють» скани багатьох документів, отриманих мною від моїх друзів з Румунії, у яких прямо доводиться функціонування цих схем і контрабандних каналів. Тільки одна проблема: ці схеми «не бачать» ні наші СБУшники на чолі з п. Р.В. Сторожуком, ні наші прокурори на чолі з п. О.М. Соболєм, якому сам Генеральний прокурор вказував на ці угруповання, ні поліція Буковини – ніхто.

Я підготував та направив понад 70 заяв з копіями документів, доказовою базою, про вчинення злочинів цим злочинним угрупованням – на Генеральну прокуратуру, НАБУ, СБУ, Міністерство внутрішніх справ, Президенту, Прем’єр-міністру, не кажучи про всі правоохоронні структури області. Але «бабло вирішує всьо».

Ну, мабуть, і найголовніше. Всі ці бурбаковські «схеми, тєми, коридори, площадки» були б абсолютно неможливими, якби їх не «кришувала», не прикривала та й не організовувала людина, яка за своєю посадою мала би з цим боротися. Йдеться про начальника Чернівецької митниці ДФС Салагора М.М.

Адже Салагор є креатурою Бурбака. Салагор є найвидатнішим корупціонером області. І тільки завдяки Бурбаку, а точніше, їхній тісній співпраці, їм поки вдається так зухвало й тривалий час грабувати країну.

Контрабандний ліс, контрабандні цигарки, контрабандні товари. А може, й не тільки це. Чи міг про це мріяти Лакі Лучано?

Та, як свідчить історія, часи Лакі Лучано так само закінчилися…

 Микола ПЕТІЧЕНКО, громадський активіст

Довідково

Лакі Лучано – Чарльз Луча́но на прізвисько Щасливчик, англ. Charles «Lucky» Luciano, він же Сальвато́ре Лука́нія, італ.Salvatore Lucania (24.11.1897, Леркара-Фрідді,  Сицилія, Італія – 26.01.1962, Неаполь, Італія) – італо-американський злочинець сицилійського походження, один з лідерів організованої злочинності у США, один із засновників Національного злочинного синдикату.

Запис КОНТРАБАНДА НА БУКОВИНІ: Бурбак – татко буковинської мафії… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Саме за такою логікою відбулося зняття з посади голови Чернівецької облдержадміністрації Олександра Фищука. Бо факти, як відомо, – річ уперта. А вони свідчать про таке.

Напередодні появи інформації на звільнення з посади голови Чернівецької ОДА Фищука той відправив на ім’я прем’єр-міністра листа із вимогою звільнити ввесь керівний склад Чернівецької митниці ДФС. Зрозуміло, що перед такою кодою голова Чернівецької ОДА навів факти, які спонукали його до цього. Тож  лише кілька з них:

6 жовтня в Румунії сталася ДТП, яка набула значного резонансу. Чому? Бо у вантажівці, яка перевернулася, була контрабанда – цигарки на суму орієнтовно 1 млн. євро. Пропустили контрабанду співробітники Чернівецької митниці на пункті пропуску «Порубне – Сірет». Дозвіл на пропуск вантажівки надав начальник зміни О. Попадюк, який перебуває у тісних стосунках із начальником Чернівецької митниці ДФС М. Салагором.

А ще раніше, 29 серпня, на офіційному сайті Державної прикордонної служби України з’явилася інформація про викриття спроби незаконного переміщення морським шляхом з території України до Ізраїлю великої партії сигарет під виглядом туалетного паперу. Відправником вантажу була чернівецька фірма, яка оформила вантаж на Чернівецькій митниці ДФС і спрямувала його до Одеси для подальшого експорту в Ізраїль.

І подібні випадки є системними на митницях Чернівецької ДФС. Скажімо, 20 червня 2018 року співробітники Управління СБУ в Чернівецькій області, спільно зі співробітниками Прокуратури Чернівецької області, викрили механізм систематичного вимагання хабарів працівниками Чернівецької митниці ДФС на міжнародному пункті пропуску «Порубне». За результатами проведених невідкладних слідчих дій на робочих місцях митників правоохоронці виявили та вилучили чималі суми у гривнях та іноземній валюті. Затриманому в.о. начальника митного оформлення оголошено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як мала би відреагувати на це влада? Невідкладними заходами, чи не так? І вона  відреагувала. Та, як на мене, досить несподівано. Тож невже нині чесний губернатор стає  неугодним анахронізмом? Адже Олександр Фищук прийшов на посаду не з бізнесу, за його плечима майже 40 років державної служби. Та й під час Революції гідності він не відсиджувався по кабінетах, а був одним із організаторів Майдану та перебував у найбільш гарячих його точках. І племінники його служать у Збройних силах – один за контрактом, а другий на строковій службі. Та й перебуваючи на різних посадах, Фищук завжди витягав службу «на гора». Торік, приміром, Чернівецька область входила до п’ятірки кращих в Україні, а нині – до трійки лідерів. Тож висновок напрошується невтішний: Фищук не зручний аферистам, які переплутали державну кишеню із власною.   

Як стало відомо авторові цих рядків, ця історія має ще й політичний підтекст. Утім, дивуватися не доводиться. Політичні експерти давно визнали, що основою державної та кадрової політики в Україні є брехня та «договорняки».  

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»     

P.S. Редакції стало відомо що 21 жовтня журналіст народної інформаційної агенції «Журналісти проти корупції» Микола Петіченко направив листа на ім’я Президента, прем’єр-міністра, головного прокурора України, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, керівництва прикордонної служи, ДФС та НАБУ, а також до посольств Німеччини та Франції в Україні, ще й нардепу Бурбаку та іншим не менш відповідальним за життя українців особам. У ньому він посилається на попередньо відправлену ще у вересні інформацію та наводить свіжі випадки, підтверджені документально, щодо провезення через митниці Чернівецької ДФС, якими керує п.Салагора, значної кількості контрабанди – на мільйони євро. У листі фігурують прізвища, митників, які оформляли контрабанду, номери машин, що перетнули незаконно кордон, – одне слово, інформація, за якою влада мала би вжити невідкладні заходи…

Запис Щойно губернатор «наїхав» на митницю – уряд його зняв спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Факти: У Чернівцях митники замитнили туалетний папір, замість якого насправді були цигарки на 15 млн. грн. «Лівий» товар затримали – і з’ясувалося, що він призначався для Ізраїлю, а його власником був… інвалід з будинку для літніх людей.

Чутки: Оскільки ніхто покараний за контрабанду, голова Чернівецької облдержадміністрації звернувся до місцевої прокуратури, яка «перекинула» справу на фіскалів, мовляв, це їхня парафія. Однак знову мовчок. Тоді сигнали пішли у відповідні структури до Києва. Однак ті так само «спустили» перевірку на місцеві органи. Тож виходить, що порушниця закону, себто Чернівецька митниця, мусить покарати сама себе. Хоча всі знають, на якій зміні й ким «пакувалася» контрабанда.

Отож, агов! Чи є у нас держава?!

Вл. інф        

Запис Чернівці: за контрабанду в 15 млн грн ніхто не покараний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вівторкові події в Чернівцях – обшуки у свата голови ОДА та його доньки, хоча остання, до слова, розлучена з чоловіком, – потрапили до сюжетів кількох центральних телеканалів. Резонансну подію прес-служба ОДА прокоментувала наступним чином:

 «До голови облдержадміністрації надійшли звернення від громадських організацій, у яких ішлося про вчинення злочинів у сфері службової діяльності керівником Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки НП України Іваном Тичиною та начальником Чернівецької митниці ДФС Миколою Салагором, передбачених Кримінальним кодексом України, стаття 364 (зловживання владою та службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 367 (службова недбалість).

Вказане звернення, на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук відправив у відповідні міністерства та НАБУ для перевірки викладених фактів і вжиття необхідних заходів.

«Не виключаю, що відправлені матеріали могли послужити причиною так званих «дзеркальних заходів» у вигляді обшуку в моєї доньки. Тим паче, що обшуки проводило Управління захисту економіки в Тернопільській області, мабуть, колеги вирішили заступитися за своїх», – заявив голова облдержадміністрації О.Фищук.

Прикметно, що на одному з телеканалів ситуацію з обшуками коментував фігурант звернення громадських активістів – керівник Управління захисту економіки в Чернівецькій області Іван Тичина, проти якого прокуратура відкрила кримінальну справу».

Оскільки резонансні звернення про зловживанря на митниці та в УЗЕ постійно робилися керівником ГО «Стоп-корупції» Миколою Петіченком, і матеріали якого саме й потрапили до губернатора, редакція звернулася до активіста за коментарем. Тим паче, що його визнали експертом від американо-європейського проекту у боротьбі з корупцією в Україні.

– Ми неодноразово намагалися передати керівництву виконавчої влади документи про зловживання на мільйони, чи навіть на мільярди гривень з боку чотирьох буковинських фігурантів, серед яких Салагор, Тичина тощо. Ми документально підтвердили шалене  збагачення протягом року роботи нового керівнка УЗЕ, який приїхав до нас із Луганська. Розкрили також схеми, що діють на митниці. Та передати ці документи було не так легко, – наголосив активіст. – Нарешті ми зареєстрували наше звернення і вручили його особисто в руки голові ОДА Фищуку. Іншого виходу, ніж передати їх до НАБУ, в нього не було. Відтак зрозуміло, що нинішні перевірки фірми його свата – це помста, – сказав Петіченко. – Більше того, я знаю всі фірми, які працюють із митницею. І скажу, що більше ніж на штраф фірма свата Фищука не тягне. Там – дрібниці. Натомість митниця знімає по півмільйона з кожної машини з товаром, особливо лісом. Недарма ж мене хотіли «купити» джипом, його безлімітною заправкою та іншими благами. Коли ж до Тичини приїжджав його начальник – директор департаменту захисту економіки Національної Поліції України, вони їздили на полювання і на відпочинок до Мигового, де Тичина придбав чимало земельних ділянок. Одна з них перейшла у власність директора департаменту, – наголосив Петіченко.

На запитання, чи може він усе це довести при потребі в суді, сказав, що у нього на кожне слово є документи й аудіо підтвердження.

Причетність же Фищука до лісових поборів через колишнього керівника Держлісомисливського управління Череватого, про які через деякі місцеві електронні ЗМІ заявив, за словами Петіченка, «кишеньковий борець з корупцією Лаврів», просто вигадка.

Зрештою, можна нагадати і те, що Фищук був із самого початку проти призначення Череватого на посаду головного лісівника області.

Одне слово, вимальовується не вельми моральна картинка…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Голова ОДА спрямував матеріали на начальника Чернівецької митниці та Управління захисту економіки до НАБУ й отримав обшуки в родичів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від початку року мешканці українського прикордоння вже двічі блокували пункти пропуску до Польщі і погрожують зробити це втретє і надовго. Причина – зміни у правилах ввезення товарів в Україну.

Що ж змінилося і як тепер поводитися на кордоні?

Тепер окрім обмеження у вартості ввезенного товару, яке існувало і раніше, запровадили ще й часові умови – щоб безмитно провезти в Україну товар на суму до 500 євро, між виїздом з України і поверненням має пройти не менше 24 годин, а повторно виїхати за кордон можна не раніше, ніж через 72 годити (три доби) після часу в’їзду в Україну.

Якщо ви дотримуєтесь цих умов (а також ваги ввезеного до 50 кг), можете ввезти товар вартістю до 500 євро без сплати жодних додаткових мит. Якщо ж порушена хоч одна з цих умов (24 години, 72 години, 50 кг) – межа безмитного ввезення знижується до 50 євро. За перевищення цієї вартості доведеться окремо доплатити.

До речі, ці зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. Якщо ви перетинаєте кордон літаком, то як і раніше можете скористатися безмитним ввезенням товарів на суму до 1000 євро.

Я часто їжджу закуповуватися, як тепер поводитись?

По суті, у вас залишається дві опції.

Варіант перший, який дозволяє завозити більше: їздити не частіше, ніж раз у три дні, і перебувати на території Польщі (Угорщини, Румунії, Словаччини, Білорусі і т. д.) не менше доби (доведеться десь заночувати). У такому випадку ви можете провезти в Україну товарів на 500 євро без сплати податків.

Варіант другий, гірший: ви можете їздити закордон хоч кілька разів на день і повертатись коли заманеться, але у такому випадку без сплати податків можна провезти товарів лише на 50 євро за раз.

Якщо ви їдете скуповуватися сім’єю, то все це розраховується на кожну людину окремо. Тобто дві людини можуть провезти без оподаткування товарів на 1000 євро, три – на 1500 євро і так далі.

Що буде, якщо я не вкладаюсь в ці норми?

Якщо ви порушили одну з трьох вимог (везете більше 50 кг, за кордоном були менше 24 годин або в’їжджали в Україну кілька разів за 72 години), тоді доведеться доплатити мито і податок з вартості, що перевищує 50 євро. Якщо ж ви дотримались умов перетину кордону, але вартість перевищила 500 євро, то мито і податок треба сплатити з суми, що перевищує 500 євро.

У кожному з цих випадків доведеться заплатити українській митниці 30% від додаткової вартості – 10% мито і 20% ПДВ.

Є варіанти, щоб зменшити ці витрати?

Корисно скуповуватися у магазинах, в яких можна оформити tax free: згідно з законодавством ЄС, якщо придбаний на території Євросоюзу товар був вивезений за межі ЄС, то покупець має право на повернення податку на додану вартість. Як правило, у магазинах є окремі оголошення про те, що там доступна така послуга.

На більшість товарів у Польщі діє ставка tax free у 23% (техніка, будівельні матеріали, одяг, парфуми, спорттовари, дитячі товари, алкоголь), хоча на багато фруктів діє ставка у 8%, а на інші продукти і книги – 5%. Оформлення tax free діє на покупки сумарним чеком від 200 злотих (трішки менше 50 євро). Тобто оформивши цей документ, ви можете повернути собі до 23% від вартості товарів.

А звідки митники дізнаються, на яку суму я везу товарів?

Для уникнення проблем, краще мати при собі чеки. Якщо їх немає, тоді на митниці оцінюють вартість товарів за спеціальними каталогами. Але краще таки мати чеки.

Нащо взагалі змінили ці правила?

Головна причина – боротьба з контрабандою «човників». У ДФС вважають, що запровадивши норму про перебування закордоном не менше 24 годин, «човниковий» бізнес просто втратить сенс. Як наслідок – на кордоні зникнуть черги. І, зважаючи на реакцію активістів з прикордонних районів, «човники» ще не придумали, як все це обходити.

Запис Що змінилося у митних правилах ввезення товарів з-за кордону і скільки мита доведеться платити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На територію України з Литовської Республіки з порушеннями митних правил були вивезені 57 тисяч автомобілів. Про це повідомив директор консалтингової компанії «Friendly Avia Support» Олександр Ланецький.

«Минулого тижня митний департамент Литви офіційно відзвітував про перші результати перевірок законності експорту машин з литовськими номерами до України. Згідно зі звітом, понад 57 тисяч автомобілів були вивезені з Литви до України в обхід існуючих законодавчих норм з грубими порушеннями митних правил. Ймовірно, найближчим часом буде ініційовано порушення кримінальних справ проти організаторів і виконавців цієї масової афери», – розповів він.

За словами Ланецького, керівникам та акціонерам фірм, через які купували авто, якщо буде доведено їхню участь у злочинній змові, загрожує мінімум три кримінальні статті.

«Реальних власників таких авто чекає затримання та конфіскація автомобіля під час перетину європейського кордону (це якщо український МВС відмовиться співпрацювати з литовськими колегами і затримувати авто прямо в Україні)», – зазначив він.

Нагадаємо, митниця Литовської Республіки за запитом Державної фіскальної служби України розпочала розслідування щодо законності ввезення та використання на території нашої країни транспортних засобів, зареєстрованих на території Литви.

Раніше Державна фіскальна служба повідомляла, що за станом на 1 листопада на митній території України знаходиться понад 59 тис. транспортних засобів з литовської реєстрацією, левова частка яких – 44,6 тис. – в режимі тимчасового ввезення.

На початку вересня власники автомобілів з іноземною реєстрацією з усіх міст України проводили акції протесту, перекриваючи вулиці в центрі Києва, вимагаючи від уряду знизити ціну розмитнення автомобіля і не чинити тиск на власників транспортних засобів з єврономерами.

Запис В Україну з Литви незаконно завезено понад 57 тисяч автівок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не секрет, що на передовій більшість легкових та санітарних автомобілів є волонтерськими. А 77 відсотків армійського автопарку – це радянські машини. Навіть у Генштабі це визнають. На їхній ремонт витрачають щорічно сотні мільйонів гривень. Але найгірше, що старий рухомий склад є небезпечним для здоров’я.
Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни»  на телеканалі ZIK.
Журналісти вирушили на екскурсію автопарком АТО. Гідом став Дмитро, командир роти Збройних сил України. В зоні АТО він із 2014 року. Майже весь легковий автотранспорт в його підрозділах – від волонтерів. Це старі іномарки, так звані «корчі». Підбирати непотрібні авто почали через те, що наявної в армійському автопарку старої техніки вкрай не вистачало. А радянські вантажівки – взагалі небезпечні для здоров’я.
«УРАЛ чи КамАЗ – це знущання. Вони не комфортні і «розбивають» хребет молодому солдату «в хлам». Через це у нього з’являється остеохондроз з величезними «шишками», – розповів командир роти Дмитро.
Бійці втрачають здоров’я, а держава – гроші. В АТО кажуть, що на четвертому році війни, повсякденна військова логістика шкутильгає на всі чотири колеса.
«Держава заради двох ящиків боєприпасів «ганяє» цілий УРАЛ. І вона навіть не розуміє, де вона втрачає. Біда зі старими машинами страшна. Вони вже відслужили своє, на «кладовище» їм всім треба», – наголосив Дмитро.
В Генштабі визнають, що 77 відсотків автомобілів Збройних Сил України мають близько 20 років. Є і старші, ще радянського виробництва. На їхній ремонт витрачають щорічно сотні мільйонів гривень. Найбільша проблема – транспорт для щоденних потреб військових на передовій: привезти воду, продукти, паливо, забрати на пошті посилку з дому. Санітарних авто для евакуації досі не вистачає.
«Я змучився їх ремонтувати. Справа не в грошах. Те, що можемо – вкладаємо самі, просимо у людей, які від своїх дітей кошти забирають. Адже не можуть нам відмовити», – додав Дмитро.
Але чи цінує цей щоденний подвиг держава? Журналісти сконтактувалися з чоловіком, якому така допомога дорого коштувала. Італієць українського походження почав допомагати на початку війни – привозив такі необхідні реанімобілі. Згодом Україна йому віддячила – на нашому кордоні його зустріли не з короваями, а зі штрафними бланками. Адже волонтер Віталій Майданюк переправив в Україну близько 30 автомобілів. Авто Віталій передавав і до Збройних Сил, і у Нацгвардію, і в волонтерські організації. На передову возив особисто. Інколи ризикував життям. Митницю – теж брав на себе.
«На той момент, коли ми оформляли ці машини, як такої легальної схеми ввозу цих транспортних засобів для того, щоб вони залишились в майбутньому в Україні – не було. Через це було ухвалене рішення: зараз відправляємо, бо маємо велику потребу туди доставити, а потім будемо розбиратися», – розповів волонтер Віталій Майданюк.
Справжню «гостинність» волонтер відчув у серпні 2015 року. Тоді він отримав повідомлення про штраф – 8500 гривень – за порушення правил транзиту. Далі долучилась державна фіскальна служба. Фінальний акорд зіграла виконавча служба. Сума штрафу зросла ще на 10 тисяч.
«Прийшло повідомлення, що я зараз маю проблеми з арештом майна. Тобто у випадку, якщо я щось захочу придбати чи продати – в мене виникнуть проблеми. Окрім того, є особисті проблеми по в’їзду в Україну. Я не можу на своєму транспорті ні заїхати, ні виїхати», – зазначив волонтер Віталій Майданюк.
Звісно, Віталій може сплатити штраф. Але хіба платити за власне волонтерство – не занадто?
Зараз авто вже завозять за узгодженою процедурою. Потрібно мати прохання від частини з печаткою, так званий інвойс, підтвердження від продавця, дарчу. І ці документи необхідні, аби митники пропустили авто на кордоні. Далі її відправляють на ремонт. А вже після нього оформлюють акт прийому-передачі та ставлять на облік військової частини і дозволяють використовувати в зоні АТО. Довго, важко, складно, зате легально.
Щоб з’ясувати, на чому ж їздять військові чини у Міноборони, журналісти п’ять днів провели у засідці для того, щоб порівняти із тими, на яких доводиться пересуватися фронтом. Побачили чимало бюджетних авто. «Милувалися» кортежами із супроводом. Але траплялись і зовсім непрості моделі. І саме про них кореспонденти вирішили запитати у відомого автогонщика і телеведучого Рауля Чілачави.
«Автомобілі виглядають преміальними. Але це на перший погляд, тому що увесь цей «преміум» був десь 10, 11, 8 років тому. Сьогодні, я думаю, все це виглядає, як великі витрати для власника на сервісі цього автомобіля та його обслуговування», – розповів автогонщик та телеведучий Рауль Чілачава.
Тобто, за словами Рауля Чілачави, річ не лише у вартості самих автомобілів. Більше запитань викликає те, де чиновники беруть гроші на обслуговування такого транспорту.
«Я не знаю, як у звичайного, пересічного чиновника знайдуться гроші на те, щоб утримувати ці автомобілі. Можливо, «японці» будуть виглядати дешевшими й надійнішими, але коли я дивлюся на ті мотори, які в них встановлені – 4,7 і так далі – це все витрати пального. Коли я дивлюся на «німців», це все треба ремонтувати, і коштує це тисячі євро», – наголосив Чілачава.
З інформацією про те, хто є власниками цих недешевих авто, журналістам допомогли інсайдери з МВС.
LEXUS LS 430 2003 року – в користуванні Онищенка Олега Анатолійовича, начальника відділення командного пункту 93 окремої механізованої бригади; дорожчим – Mercedes S500 – їздить Брик Іван Володимирович. Це колишній радник міністра оборони Степана Полторака, зараз – заступник голови апарату Нацгвардії України. Авто в декларації не вказав. І найкоштовніша – BMW X6, але номерні знаки «АА1102 НС», зареєстровані за автомобілем SEAT LEON.
Також журналісти перевірили сотні декларацій представників інших оборонних структур та відомств. Ось найодіозніші шанувальники вишуканих автівок.
Голова Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський полюбляє мерседеси S класу (Mercedes-benz S 500 4 Matic 2011 року і Mercedes-BenzGL450 2007 року). Також член комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Сергій Льовочкін надає перевагу «німцям» (Mercedes-Benz S 600, MERCEDES BENZ GLS 350 D 4MATIC). Перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський їздить на MASERATI GHIBLI 2013 року та BMW X6 2012 року. Голова Управління Держохорони, а в минулому – міністр оборони Валерій Гелетей має два Ренж Ровери 2012 і 2013 років.
Ситуація з машинами на війні дійсно парадоксальна. Всі про неї знають, всі до неї звикли, але вирішити її намагаються лише одиниці.
«Я знаю цифри по нестачі для комплекту автомобілів для медичної служби. Розумію, що проблема не буде закрита найближчі 5 років, а поранені будуть чекати стільки часу, чи як?», – наголосила волонтерка Валентина.
А поки що військові продовжують створювати автопарк АТО власними силами, ремонтуючи старі автомобілі.

Запис Поки в Міноборони їздять на дорогих автівках, військові на передовій втрачають здоров’я на УРАЛах та КамАЗах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Будівництво вантажної ділянки міжнародного автомобільного пункту пропуску було розпочато ще 2007 року рішенням керівництва держави у зв’язку з тим, що суміжна румунська сторона також будувала свій вантажний термінал. У 2009-му практично було закінчено І чергу. Цей перший пусковий комплекс обійшовся у 19 млн. 50 тис. грн. На той час це складало майже 35% виконання робіт по даному об’єкту. Потім фінансування припинилося і будівельні роботи також.

Тільки цього року були розпочаті роботи на вантажній ділянці міжнародного пункту пропуску Порубне. Зараз уже завершили будівництво адміністративного корпусу, спорудили навіси на в’їзному боці пункту пропуску. Наразі на території терміналу ще міняють асфальтове покриття на бетонне, що для вантажного транспорту є досить важливим. У планах – завершення робіт з облаштування території, встановлення комунікацій, а також будівництва 2-х боксів поглибленого догляду. Другий пусковий комплекс обійдеться в 28 млн. грн. Кошти на обидва комплекси виділено з державного бюджету.

– Першочергово цей термінал збільшить майже вдвічі пропускну спроможність і створить нормальні умови при перетині кордону, – наголосив Степан ПАВЛОВ, заступник начальника Чернівецької обласної митниці. – Якщо зараз пропускна спроможність складає 150-160 авто на добу, то з введенням у дію нового терміналу буде 300. Коли на одне авто витрачається в середньому 47 хв, а стане 30. На новому терміналі буде чотири смуги при виїзді, три – при в’їзді та смуга для вибухонебезпечних вантажів. Крім того, значно поліпшаться умови роботи митників. Журналісти мали змогу на власні очі побачити, як відбувається перетин кордону транспортними засобами. Про митне оформлення транспортних засобів, зелений та червоний коридори розповіла Тетяна СИГИДІН, старший інспектор сектору митного оформлення №4 митного поста Вадул-Сірет Чернівецької обласної митниці.

На запитання журналістів, чи часто виникають конфліктні ситуації, Тетяна Сигидін відповіла: «Нечасто, але бувають. Таких конфліктів з території України більше, ніж із-за кордону. Ми такі ситуації завжди намагаємося залагодити прямо на кордоні і з негативної ситуації зробити… позитивну».

Журналістам показали роботу 4-х із 27 кінологічних команд. Було розставлено 4 різних предмети, в одному з яких біла закладка, яка мала запах наркотичної сировини, у даному випадку – марихуани. Усі 4 собаки успішно її знайшли. Потім журналістка заховала закладку в мікроавтобус. Почергово песики шукали її – і теж знайшли. Представники ЗМІ мали також нагоду ознайомитись з технічними засобами митного контролю. Скажімо, так званий Пастер К910 виявляє цигарки, сховані у колесах. Він сканує будь-які порожнини в автівках та іншому транспорті. Таких пристроїв у митників є 7 і вони безпечні при користуванні.

Галина ЄРЕМІЦА

Запис Новий термінал у Порубне планують відкрити вже в грудні спершу з'явиться на Медіа-Версії.