Такого висновку дійшла команда «Батьківщини», проаналізувавши проєкт державного кошторису на наступний рік, повідомила лідерка партії Юлія Тимошенко у своєму новому відео на YouTube-каналі.

Вона зазначила, що в 2024 році Україна має повернути боргів і відсотків за ними на трильйон 28 мільярдів гривень. Стільки ж, за її словами, витрачається на всю оборону нашої країни.

Якби ми списали ці кошти, які нам треба заплатити в наступному році, ми могли би подвоїти фінансування нашої армії, фактично подвоїти захист країни. Ми могли би в 1,5 раза більше заплатити нашим пенсіонерам, а також багатократно збільшити видатки на сферу охорони здоровʼя та освіту, – сказала Юлія Тимошенко.

Така практика не є унікальною, нагадала лідерка «Батьківщини», зокрема під час епідемії коронавірусу МВФ списав усі борги 25 країнам, які мали важкий фінансовий стан.

«А Україні, яка сьогодні воює за весь вільний світ, не списали борги, тому що не відбувається ніякого переговорного процесу», – обурилася політикиня.

У цьому лідерка «Батьківщини» звинувачує непрофесіоналізм і некомпетентність урядовців, які втратили вже декілька років, не розпочавши вчасно перемовини зі світовою спільнотою, з МВФ  та іншими про реструктуризацію або списання цього боргу.

Наостанок вона закликала не гаяти час і розпочати цю роботу: «Якщо влада реструктуризує або спише державний борг України як воюючої країни, то можна буде не лише масштабно профінансувати нашу армію і перемогу, а ще пенсіонерам заплатити ту пенсію, яку вони заслужили, маючи по 30-40 років трудового стажу».

Нагадаємо, команда «Батьківщини» готує пропозиції до проєкту бюджету-2024, щоб зробити його більш соціально орієнтованим і справедливим.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-spisannya-derzhborgu-dozvolilo-b-pidvishhiti-pensi%d1%97-ta-podvo%d1%97ti-finansuvannya-armi%d1%97/ 

Запис Списання держборгу дозволило б підвищити пенсії та подвоїти фінансування армії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час виступу з трибуни Верховної Ради.

Ми сьогодні зареєстрували законопроєкт про те, щоб отримані від МВФ гроші віддати на субсидії. Ми хочемо, щоб цей закон підписало максимум депутатів, нам треба негайно його ухвалити, тому що після початку опалювального періоду і в країні, і в кожній родині буде колапс. Або в цій залі почнуть думати про людей, або ця Верховна Рада нікому не потрібна! – наголосила Юлія Тимошенко.

Вона закликала депутатів об’єднатися навколо ініціативи «Батьківщини» та підтримати українські родини, надавши їм необхідні субсидії, а також винести на розгляд й ухвалити законопроєкт №4680, який скеровує дешевий газ вітчизняного видобутку на потреби людей, що дозволить не підвищувати, а навпаки – знизити тарифи в кілька разів.

 Я хочу повернути правлячу команду до слогана «кінець епохи бідності»: або ви це зробите, або невідомо навіщо були всі ці перегони. Для того, щоб «побороти» епоху бідності, цієї осені приблизно в 1,5-2 рази підвищують тарифи на тепло, гарячу воду, на газ. Це означатиме, що 80% родин будуть зовсім не платоспроможними. Це розвал енергетичної системи України і фінансів нашої держави, – переконана лідер «Батьківщини».

Нагадаємо, під час Погоджувальної ради Юлія Тимошенко представила лідерам фракцій план зниження тарифів і збільшення субсидій та закликала об’єднатися довкола найболючіших для людей питань. Також лідер партії вимагає від уряду відзвітувати щодо майбутніх тарифів і субсидій – «щоб люди почули, що їх очікує».

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-groshi-vid-mvf-mayut-piti-na-subsidi%d1%97/

Запис Юлія Тимошенко: Гроші від МВФ мають піти на субсидії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністр соціальної політики Андрій Рева не виключає затримок з виплатами пенсій, це в тому числі залежатиме і від переговорів з Міжнародним валютним фондом. 

Про це він повідомив у ток-шоу “Ехо України” на телеканалі “Прямий”.

“Все буде залежати від багатьох факторів. Уряд робить все, щоб з причин внутрішніх таких проблем не було. Але те, що ми сьогодні ведемо переговори з МВФ, в тому числі, впливає і на цю проблему. Тому що від збереження фінансової стабільності нашої країни, її платоспроможності залежить, в тому числі, і здатність країни забезпечувати соціальні виплати. Уряд зробить все від нього залежним, щоб такого не повторилося. Але це залежить, в тому числі, від того, що ми зараз робимо”, – заявив міністр.

Запис МІНІСТР СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ НЕ ВИКЛЮЧИВ ЗАТРИМОК З ВИПЛАТАМИ ПЕНСІЙ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чим загрожують регулярні запозичення у Міжнародного валютного фонду і як закрита доповідь про корупцію в Україні ледь не зірвала черговий транш, спеціально для Інтернет-видання «Гордон» розповів колишній міністр економіки України (2005). Наводимо скорочений варіант цього інтерв’ю.

«Коли мета МВФ – підтримка стабільності світової фінансової системи, то при чому тут українські пенсії, стан «Нафтогазу» чи приватизація української землі, якими так переймається МВФ?»

– Перш ніж відповісти на запитання, брати чи не брати кредити МВФ, треба зрозуміти, для чого у принципі був створений Міжнародний валютний фонд і чим він різниться від Світового банку.

Головна мета Світового банку – фінансова допомога країнам, що розвиваються, підтримка структурних економічних реформ і глобального ринку товарів та послуг. Головна мета МВФ – стабільність світової  фінансової системи, підтримка вільної конвертації валют на базі головної резервної валюти – долару США. Із часом до переліку головних світових валют були занесені європейські валюти, євро, японськая ієна, китайський юань тощо. Та головною валютою залишається долар.

Тепер розумієте різницю між МВФ та Світовим банком? МВФ – це здоров’я міжнародного грошового обороту, який базується на світових валютах, серед яких головне місце дуже довго посідатиме  долар США. А Світовий банк – це конкурентний глобальний ринок товарів, послуг та робочої сили.

«Думаєте, МВФ нав’язує Україні умови за пенсіями й тарифами? Помиляєтеся! Умови встановлював спершу Яценюк, а тепер Гройсман» – С. ТЕРЬОХІН

Чому ж МВФ так тривожать внутрішньо українські локальні проблеми? Відповідь проста: МВФ дуже непокоять будь-які дефіцити бюджетів публічних фінансів. По-перше, якщо в Україні є дефіцит державного й місцевих бюджетів, МВФ це не подобається. По-друге, ми маємо дефіцит публічних фондів, тобто дефіцит системи обов’язкового соціального страхування. Ще простіше – пенсійний дефіцит. І МВФ це не подобається. По-третє, ми маємо так званий дефіцитний фонд, точніше дефіцит НАК НАФТОГАЗУ через його субсидування за рахунок бюджету. І МВФ це справедливо не подобається. МВФ дуже сильно тривожить, аби дефіцити зазначених фондів були або дуже маленькими (порівнянними з інфляцією), або взагалі відсутніми. Чому для МВФ це так важливо? З однієї простої причини: якщо існує дефіцит публічних фондів, українському урядові доведеться брати позику. Український уряд може взяти позику на приватному світовому ринку, але це буде займ під великі проценти, бо існують великі ризики неповернення. Як наслідок, усі країни, такі ж фінансово дохлі, як Україна, беруть позику в МВФ. Але МВФ говорить: ОК, хлопці, ми вам дамо, щоби ви не брали дорогі позики чи фінансові компанії (в тому числі міжнародні) в середині своєї країни квазіподатком, який називається інфляційним податком.

Що таке інфляційний податок? Класичний приклад – Україна: коли в бюджеті не вистачає грошей, уряд «нахиляє» Нацбанк, хоча в нашому законі про НБУ прямо прописана заборона фінансувати дефіцит бюджету і вмикати друкарський верстат. Тим не менш уряд «елегантно» нахиляє НБУ, а він, своєю чергою, нахиляє приватні чи держбанки, кажучи: «Хочете рефінансування? Дамо, але раніше принесете нам у заклад державні папери». Тобто змушують банки позичати в держави папери, які йдуть на фінансування держбюджету, Пенсійного фонду чи Нафтогазу, потім вкладати ці папери у Нацбанк у заклад і отримувати за це якесь рефінансування.

Як реагує на це МВФ? Фіксує інфляційний податок, вмикання друкарського верстата, падіння національної валюти серйозно впливає на ефективність фінансових послуг (норму прибутку) всередині країни. Значить, і міжнародний капітал, який вклав гроші в Україну (як інвестиції, депозити чи кредити дочірнім банкам), починає втрачати гроші, доходність.  І це дуже не подобається МВФ, бо заважає головній меті – стабільності світової фінансової системи.

«З 54 сторінок закритої доповіді МВФ рівно половина була присвячена лише корупції в Україні»

– Тепер запитання: а що Україні робити за таких умов? Брати чи не брати кредити МВФ? Відповідь: світова фінансова система збудована таким чином, що коли ми з нашими негативними макроекономічними показниками відмовимося від МВФ – усі приватні інвестори покрутять пальцем біля скроні: «Ага, виходить, в Україні якісь більші ризики, про які ми не знаємо. То що ж, тоді краще складемо свої гроші в іншу країну, наприклад, у Африку».

Знаєте, чому на початку березня (мається на увазі 2017 рік – «Версії») зірвалося засідання ради директорів МВФ щодо України? За два тижні до цього вийшла закрита доповідь спеціальної групи МВФ з приводу ключових проблем, пов’язаних із нашою країною. З 54 сторінок цієї доповіді рівно половина була присвячена корупції в Україні, на решті сторінок були викладені проблеми з демографією, пенсійною системою і монетарною політикою.

На жаль, це факт: за останні два роки усі макропоказники, які корелюються із рівнем корупції, впали. Тобто рівень корупції в Україні зріс.

Наприклад, існує індекс сприйняття корупції, ключовий індекс. Там ми впали на один пункт і зрівнялися, між іншим, за рівнем корупції з Росією. Є й інші індекси, які також корелюються із корупцією. Наприклад, індекс якості життя. Тут ми тільки за 1916 рік впали на 19 пунктів і потрапили між Ганою й Сомалі, уявляєте? Чому МВФ непокоїть зростання економіки в Україні, цілком зрозуміло: що вище ВВП, то більше доходів до бюджету, тобто борги будуть повернуті, а не реструктуризовані у стилі «а-ля Яресько» (Наталя Яресько, міністр фінансів України 2014-2016 року, займалася, серед іншого, проблемою реструктуризації зовнішнього боргу країни, – «ГОРДОН»).

Чому МВФ тривожить корупція в Україні, також очевидно: є прямий взаємозв’язок між зростанням економіки та рівнем корупції. У Закритій доповіді є цікаво порівняння: 1992 року Україна мала такий же ВВП на душу населення, як Польша, Румунія і Латвія. Та вже 2015-го цей показник став майже уп’ятеро меншим, ніж у зазначених країнах. Чому? У доповіді МВФ уточнюється: Тому, що рівень корупції в Україні у 2,5 разу вищий, ніж у Польщі, Румунії, Латвії.

У цій ж доповіді є три сумні прогнози МВФ для нас: Якщо рівень корупції в Україні не зменшиться, то до 2040 року ми – у кращому випадку! – досягнемо 30 відсотків від середнього показника на душу населення у Європі. Тобто утричі менше, ніж у Європі!

Якщо рівень корупції в Україні зменшиться хоча б до нинішніх показників Болгарії та Румунії, а це дві найбільш корупційні країни Евросоюзу», то до 2040 року ми досягнемо 40 відсотків від середнього показника ВВП на душу населення у Європі. Якщо рівень корупції в Україні різко знизиться вже сьогодні, то до 2040 року в нас буде аж 50 відсотків від середнього показника ВВП на душу населення в Європі. Тобто рівень корупції в Україні такий високий, що безпосередньо впливає на всі економічні процеси і різко уповільнює економічне зростання.

Чому МВФ лише тепер це збагнув, хоча співпрацює з Україною вже від середини 1990-х? Тому що ґрунтується на серйозних і ретельних доповідях, які готуються на базі 10-річного дослідження щодо України. А при Януковичі, наприклад, інформацію для дослідження або приховували, або підробляли. Буквально: Держстат брехав, НБУ брехав, Мінфін брехав тощо…

«Меню, яке під виглядом вимог МВФ підсунули спочатку Яценюку, а тепер Гройсману, для України неїстівне ні соціально, ні політично»

Як саме в меморандумі МВФ з’являються ті чи інші умови, які зобов’язується виконати Україна, перш, ніж отримати черговий транш? Думаєте, МВФ нав’язує нам умови щодо  пенсій, тарифів, землі? Помиляєтеся! Ці умови встановлює українська влада, хоча публічно заявляє: це МВФ від нас вимагає…

Як готується меморандум МВФ? Сідають з одного боку представники України, з другого – місія Валютного Фонду. МВФ каже: «Хочете транш? О’кей, але ми маємо бути впевненими, що ви його повернете. Як повертатимете за такого дефіциту бюджету, Нафтогазу та Пенсійного фонду? Українська сторона відповідає: «Ой, ось це виправити не зможемо, а в цю тему навіть лізти не будемо…Давайте ми краще ціну на газ піднімемо й зменшимо кількість пенсіонерів».

«Може, піти іншим шляхом? – пропонує МВФ. Кинути красти, залучити прямі інвестиції? Та для цього треба захистити західних інвесторів. Покажіть свої плани у сфері валютного регулювання, оподаткування, захисту прав власності, судової реформи…». – «Це дуже складно, – говорить українська сторона. Ми вже працюємо над цим, але це займе час, а транш нам потрібен зараз. Давайте ми візьмемо такі й такі зобов’язання».

Кабмін розписує перелік дій для МВФ, вашингтонські експерти підраховують, що з цього вийде, а після того приймають або відхиляють пропозицію. Ось так і з’являються в наших реаліях пропозиції з підняття пенсійного віку, введення абонплати за газ, ринку землі, оподаткуванню тощо. Тобто МВФ не нав’язує вимоги, а лише позначає проблеми, а українська влада пропонує шляхи виходу. Судячи з меморандуму з МВФ, в українському уряді працюють дуже неосвічені люди. Економісти вже жартують: «У нас дуже освічений уряд, та освіта заочна».

Не вдаватимусь у подробиці пенсійної реформи, це окрема й дуже специфічна тема, простою мовою й коротко не пояснити. Давайте розглянемо абонплату за газ і ринок землі.

Маніпуляції українського керівництва довкола абонплати…

Жодної абонплати за газ МВФ не вимагає. Наша влада «впарює» це населенню під виглядом умов третього енергопакету.

Так, у цьому пакеті міститься умова запровадження абонплати за розподіл природного газу. Але для чого вона потрібна? Щоби підвищити конкуренцію.

У нас постачанням газу, електроенергії, води займаються виключно мнополісти – облгази, обленерго та водоканали. От ви в будь-якому місті можете вибрати іншу компанію, окрім обленерго? Ні, намертво до неї прив’язані, бо інших на ринку просто немає. Третій енергопакет вимагає, аби доступ до розподільчих мереж – газових, електричних тощо – мали б усі, хто хоче, а не лише монополісти. І тоді почнеться конкуренція, але не на вартості продукту – вона, як правило, в усіх середня – а на ціні абонплати. І лише через це є сенс її запроваджувати. Але запроваджувати після створення конкурентного енергетичного ринку, а не до, як намагається наша влада. І в цьому величезна маніпуляція українського керівництва.

…а також довкола ринку землі

Або багатостраждальний ринок землі. Між експертами та Кабміном роками точиться дискусія, знімати чи ні мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Експерти кажуть: Україна – аграрна країна, третину експорту становить сільгосппродукція. Що робити з інвестиціями в аграрну галузь?

Ви знаєте, що в Україні врожай зерна утричі менший, ніж у Канаді. А в нас же практично однакові кліматичні пояси. Чому ж аграрний інвестор до нас не заходить? Тому що в Україні немає страховки від неповернення інвестицій. А найкраще страхове забезпечення – нерухомість, земля. Зерно можуть «прибрати наліво», а земля ніде не дінеться.

Але запускати земельну реформу в тому вигляді, як планує її Кабмін, не можна. Повна маячня! За таких умов землю в Україні скуплять латифундисти. І я розумію політиків, які вимагають референдуму щодо продажу землі.

Запитайте в уряду: чому не можна було запозичити модель земельного ринку в тій же Франції чи Польщі? У Франції земля продається. Але якщо власник неефективно її використовує – відбирають силою і продають наступному. В Польщі працюють чотири фонди Євросоюзу, які допомагають місцевим фермерам. Але, згідно з польським законодавством, така допомога надається лише тим, у кого не більше 35 гектарів сільгоспземель. Тобто в Польщі активно підтримують молодих і середніх аграріїв. У нас же усе навпаки.

«Влада України наобіцяла МВФ усе, що можна, аби тільки отримати транш. Економічну частину обіцяного шанс виконати є, політичну – немає»

А тепер резюмую. МВФ – не альтруїст, аж ніяк. Він хоче зробити так, щоби, просто кажучи, доходи на вкладений ним фінансовий капітал у країні-реципієнті зростали. Чи хоча б не падали. Це квінтесенція того, чим займається МВФ зараз. Є правило:  про що люди не говорили б, вони завжди розмовляють про гроші. МВФ – підтвердження цього правила.

Але МВФ – це не зло, а дуже раціональний, цинічний і логічний орган. Для інвестора чи акціонера українського банку кредити МВФ – це мрія, для пенсіонера – біда. Бо першопричина всіх наших займів – невміння, небажання й жадібність при розпорядженні публічними фінансами.

Що робити рядовим українцям? Як їм змусити власну владу проводити реформи, оздоровляти економіку, зміцнювати державу? Демократичними інструментами – виборами. Треба вибирати й перевибирати владу, а не лякатися. «Ой, жодних перевиборів, а то ще гірші прийдуть». Що більше ротацій нагорі, тим вище ймовірність очистити систему та вибрати нормальну владу.

Свідоме голосування на виборах – от революційний шлях для нашої країни.

Як жартувала моя знайома з механіко-математичного факультету: «Головне правило для дівчини перш ніж вийти заміж – математичне. Перш ніж знайти інтеграл, не зайвим буде продифференціювати». У політиці те ж саме. Тож відповідь на запитання «Брати чи не брати кредити МВФ?» проста: брати. На жаль. Але робити все, щоби в українській владі опинилися реформатори. Поки ж реалії такі, що влада наобіцяла МВФ все, що можна, аби лиш отримати транш. Може, економічну частину обіцяного і є шанс виконати, але політичну – точно ні.

Записала Наталія Двалі. Український переклад – від «Версій».

Запис Сергій Терьохін, екс-міністр економіки України: «Думаєте, МВФ нав’язує Україні умови за пенсіями й тарифами? Помиляєтеся! Умови встановлював спершу Яценюк, а тепер Гройсман» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Національний банк у поточному році спрогнозував зростання тарифів на газ на 25%.

“Ми очікуємо зростання тарифів на газ десь на 25% цього і на 15% наступного року. Комунальні тарифи становлять близько 20% індексу споживчих цін. Цього року вплив зростання вартості газу на інфляцію становитиме близько 1,2%”, – повідомив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, пише Уніан.

Зараз за кубометр газу українці сплачують 6,9 грн. Якщо тариф зросте на 25%, то газ подорожчає до 8,7 грн за кубометр. Наступного року ціна підвищиться до 10 грн за кубометр.

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, зміна ціни на газ для населення неминуча. Цього вимагає програма співпраці з МВФ.

Запис Офіційно: ціна на газ зросте до 10 гривень за кубометр спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед Фондом

У другій декаді лютого в Україні працювала технічна місія МВФ. Українці стали знову гадати: дадуть чи не дадуть грошей, і якщо ні – що буде з цінами і курсом долара? Ні українська, ні міжнародна сторони не вважали за потрібне докладно прокоментувати завдання і результати візиту. В принципі, з боку МВФ це можна пояснити: технічна місія не передбачає ні публікації звітів, ні змін домовленостей, вона допомагає вирішити саме технічні, процедурні питання. Але обтічні коментарі давала і українська сторона, що стало приводом для багатьох говорити про те, що жодного прогресу в відносинах МВФ і України немає. Тим більше, співробітники МВФ підкреслювали: візит відбувся виключно на прохання української сторони.

Висновки експертів, які були зроблені після закінчення візиту, відрізнялися різноманітністю. Одні говорили про те, що МВФ пішов назустріч Україні і скоротив список вимог з чотирьох до двох. Інші – що в відносинах намітилася криза або навіть справа йде до розриву відносин, і так далі.

Ми вирішили розібратися, що ж становлять собою “вимоги МВФ”. Чому вони то “змінюються”, то “пом’якшуються”, то навпаки. І чому Україна “йде на поводу” у МВФ, в чому звинувачують керівництво країни деякі експерти.

Хто складає для України план реформ

На сайті МВФ можна простежити всю історію взаємин України і цієї міжнародної фінансової організації з 1992 року. На сторінці, присвяченій Україні, значиться, що наша країна входить до числа найбільших боржників МВФ, займаючи друге місце після Греції. За час незалежності ми отримали 9 траншів. Станом на 31 січня 2018 року сума непогашених боргів становить 8522,1 млн доларів у курсі спеціальної грошової одиниці МВФ – SDR.

Нинішня програма фінансування здійснюється на підставі трьох пов’язаних документів, з якими можна ознайомитися на сайті МВФ: Листа про наміри, Меморандуму про економічну і фінансову політику і Технічного меморандуму про взаєморозуміння.

У листі про наміри, який підписали президент Петро Порошенко, а також тогочасні прем’єр Арсеній Яценюк, міністр фінансів Наталія Яресько та голова НБУ Валерія Гонтарева, Україна просить у Фонду нову 4-річну програму на суму 12,3 млрд в SDR, або 17,5 млрд доларів США. “Ми використовуватимемо цю підтримку для реалізації амбітної економічної програми, яка включає повну макроекономічну перебудову і глибокі структурні реформи, націлені на поліпшення економічних перспектив і підняття рівня життя населення”, – йдеться в листі.

“Доданий Меморандум економічної та фінансової політики викладає в деталях економічну програму, яку уряд України здійснюватиме за підтримки МВФ та інших міжнародних партнерів”, – написано далі в листі.

Як заявляють сьогодні експерти, для отримання Україною наступного траншу МВФ вимагає створити Антикорупційний суд, підвищити пенсійний вік і ціни на газ. У числі інших вимог називають масштабну приватизацію і закон про продаж землі.

Всі ці, а також інші заходи були викладені в Меморандумі. Наприклад.

“Пенсії. Щоб адаптуватися до демографічних тенденцій і зміцнити стійкість пенсійної системи… ми зробимо кілька заходів щодо економії. Зокрема, ми зменшимо допомогу для працюючих пенсіонерів та обмежимо можливість дострокового виходу на пенсію шляхом поступового (по 6 місяців на рік) збільшення пенсійного віку на 5 років і необхідного стажу на 5 років, а також для деяких професій – права на достроковий вихід на пенсію… Ці заходи приведуть до загальної економії не менше 1,6 млрд грн”, – написано в програмі, підготовленій української стороною.

У числі структурних реформ в Меморандумі вказані і боротьба з корупцією, і судова реформа, і приватизація неефективних держпідприємств, і всі інші, які сьогодні подаються нам як “вимоги МВФ”.

“МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані”

 “Взаємини Міжнародного валютного фонду з Україною нічим не відрізняються від взаємин МВФ з іншими країнами. Зазвичай, країни звертаються до Міжнародного валютного фонду, коли мають великий дефіцит рахунку поточних операцій і малий обсяг золотовалютних резервів. МВФ ставить на чільне місце швидкісне рішення проблем, що існують наразі у країни. Коли розробляється план дій для країни, в ньому передбачають заходи щодо вирішення цих проблем, а також намагаються прибрати всі серйозні макроекономічні проблеми“, – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

На запитання, як формується список конкретних вимог, Олег Устенко відповів так: “Це пропозиції індивідуальних країн. МВФ позначає проблеми. Наприклад, МВФ сформулював для України необхідність знизити дефіцит державного бюджету. А українська сторона пропонує своє бачення, яким чином можна цих цілей досягти”.

Тобто експерт підтверджує: перелік заходів, за допомогою яких країна планує досягти певних економічних показників, формує сама країна. МВФ фактично тільки стежить, щоб обіцянки були виконані. Тому що гроші він дає під реалізацію обіцянок, а не порожні слова.

Перші пункти власної програми Україна виконала, що підтверджується і звітними документами МВФ. Переважно вони стосувалися реформи банківського сектора (за що міжнародні партнери не перестають нас хвалити досі), податкової та фіскальних служб.

А ось далі процес явно застопорився. Ось одне із зобов’язань України: “Дефіцит поточного рахунку стабілізується до 1-1,5% ВВП в 2016-1918 роках, а золотовалютні резерви поступово поповнюватимуться до комфортного рівня” (п. 3 ч. 1 Меморандуму). У держбюджеті України на 2017 і 2018 рік закладається дефіцит в розмірі 2,5%.

Або ось таке зобов’язання України, яке минулого року багатьма було представлено як “вимога МВФ”:

“Реформа охорони здоров’я буде спрямована на те, щоб відкрити цей сектор для приватного фінансування і поступово перейти до системи медичного страхування. З цією метою до кінця березня 2015 року, ми представимо до парламенту проект закону, який:

1) змінить основу державного фінансування… шляхом переходу від койко-місць в лікарнях до фінансування на основі обслуговування і первинної медико-санітарної допомоги в перерахунку на душу населення.

2) дозволить медустановам законно отримувати власні доходи.

3) змінить регуляцію держзакупівель, щоб медустанови могли робити прямі багаторічні закупівлі у структурних організацій ООН”.

Економії в сфері освіти українська сторона планувала досягти шляхом скорочення вищих навчальних закладів з 802 до 317, скорочення шкіл на 5% шляхом злиття невеликих шкіл і, відповідно, скорочення числа співробітників, скорочення держзамовлення для вузів і інших заходів.

“Ці реформи дозволять скоротити витрати щонайменше на 300 млн грн 2015 року і пізніше. З цією метою ми представимо до парламенту до кінця 2015 року законопроект, щоб всі необхідні заходи були прийняті до початку наступного навчального року (1 вересня 2015 року) і завершилися протягом 2015-2016 років”, – записано в Меморандумі.

Нагадаємо: закон про реформування медгалузі був ухвалений тільки минулого року, а його реалізація відкладена до 2018-го. Закон про освіту також був ухвалений тільки 2017 року, а старт реформи намічений на 1 вересня 2018-го. Ймовірно, саме тому “МВФ вимагав” від України провести реформи медицини та освіти. Україна прострочила виконання власного плану на три роки.

Які зобов’язання взяла на себе Україна

У березні 2017 року Україна направила до МВФ лист з проханням змінити терміни виконання частини пунктів своєї програми і “маяки”, за якими МВФ повинен оцінювати виконання Україною взятих на себе зобов’язань. Так, термін пенсійної реформи пересунувся з 1 квітня 2015 до квітня 2017-го. Приватизація держпідприємств – з травня 2015-го на серпень 2017-го.

Однак навіть цей оновлений план виявився порушений. Так, закон про Службу фінансових розслідувань повинен був з’явитися до кінця квітня 2017 року, закон про продаж земель сільгосппризначення – до кінця травня, закон про Антикорупційний суд – до 15 червня 2017 року. Однак їх немає досі.
Експерти вважають, що Україна в будь-якому випадку виконає всі зобов’язання перед МВФ, оскільки без міжнародних кредитів ризикує розгубити всі економічні досягнення останніх років і отримати нову кризу, що межує з дефолтом.
На думку Івана Міклоша, голови стратегічної групи радників при прем’єр-міністрі, якщо навіть виконати план не вдасться до завершення нинішньої програми, необхідно буде вести розмову про нову програму фінансування.

“Ми вже сьогодні знаємо, що Україна не отримає всі транші, які планувалися. У березні 2019 року програма закінчується. З огляду на великі платежі за зовнішнім боргом, ясно, що Україні буде необхідно продовжувати співпрацю. Це буде запорукою успішного продовження реформ і стабілізації“, – сказав Іван Міклош.

Нижче наведена таблиця – перелік реформ, які запланувала Україна і запропонувала МВФ розглядати як “маяки” оздоровлення економіки. А також граничні терміни і позначки про виконання/невиконання взятих на себе зобов’язань. Таблиця, нагадаємо, в числі інших документів була представлена МВФ 2 березня 2017 року.

Запис Що вимагає від України МВФ: міфи і реальність спершу з'явиться на Медіа-Версії.

При існуючій методиці розрахунку ціна газу для населення з квітня може збільшитися на 62% до 8,03 тис. гривень за 1 тис. куб м.

Ціна газу для населення України й підприємств ТКЕ з 1 квітня 2018 року може збільшитися на 62% з 4 942 до 8 030 гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ), якщо умови постанови №187 від 22 березня 2017 року, що визначає ціну на газ, не буде змінено. 

Ця інформація міститься в аналізі проекту фінансового плану НАК «Нафтогаз України», проведеного Міністерством фінансів України, що є в розпорядженні «Українських Новин».

Надалі, з жовтня 2018 року, ціна газу може зрости на 73% порівняно з діючою зараз, до 8 530 гривень за тисячу кубометрів.

Також в аналізі міститься інформація, відповідно до якої ціна газу могла б збільшитися на 17% з 1 січня, якби уряд виконав постанову №187.

Нагадаємо, Кабмін відклав виконання постанови №187 на невизначений час через те, що в чинній редакції було необхідно з жовтня 2017 року підвищувати ціну газу на 17%.

МВФ продовжує наполягати на підвищенні внутрішньої ціни на газ.

«Нафтогаз» подав уряду проект фінансового плану на 2018 рік в листопаді 2017 року, цей документ викликав низку зауважень на рівні розгляду його в профільних міністерствах. «Нафтогазу» було доручено доопрацювати проект фінплану

Запис Газ для населення може подорожчати на 62% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Призначення нового голови НБУ – одна з вимог МВФ, щоправда, отримання двох траншів на 3,5 млрд доларів 2018 року все одно під загрозою. Про це пише segodnya.ua

За тиждень до Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі (відбудеться з 23 по 26 січня), куди поїхала українська делегація на чолі з Петром Порошенком, президент вніс до Верховної Ради два подання: перше на звільнення Валерії Гонтаревої, друге – на призначення головою НБУ Якова Смолія. Інтрига з новим головою регулятора тягнулася 8 місяців: ще в травні Гонтарева заявила про відставку, пішовши в тривалу відпустку. Весь цей час президент не вносив кандидатуру нового голови НБУ, оскільки, по-перше, не могли знайти заміну Гонтаревій, а по-друге, не було впевненості, що під куполом набереться 226 “за”.Як вдалося дізнатися “Сегодня”, внесення кандидатури Смолія до Ради пов’язано з вимогою МВФ і майбутніми переговорами Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард в Давосі. Але впевненості в призначенні нового голови НБУ досі немає. У НФ ще думають, чи підтримувати кандидатуру Смолія.

Сувенірні долари і білі “уггі”

Валерію Гонтареву головою НБУ Верховна Рада призначила 19 червня 2014 року. Вона стала першою в історії незалежної України жінкою біля керма регулятора. В цілому найдовше пост голови НБУ займав економіст Володимир Стельмах. Вперше він прийшов на цю посаду 2000 року. Через два роки його змінив Сергій Тігіпко, проте вже 2004-го Стельмах повернувся і керував НБУ до грудня 2010 року. В цілому, він пробув на посаді вісім років. Другим “найтривалішим” головою регулятора став третій президент України Віктор Ющенко, який пропрацював два терміни поспіль – з кінця січня 1993-го по січень 2000 року. Ну, а “бронза” дісталася, власне, Валерії Гонтаревій – вона керувала Нацбанком з червня 2014 по травень 2017-го.

На відміну від своїх попередників, вона не була політиком. У фінансовій і банківській сфері Гонтарева пропрацювала 17 років, а з 2007-го працювала в інвестиційному секторі. Її управління Нацбанком припало на піковий кризовий період: військову агресію Росії проти України, різке падіння курсу національної валюти і стрімку інфляцію. На посту голови Нацбанку Гонтарева піддавалася жорстокій критиці з боку депутатського корпусу. Одні лаяли її за неправильну політику, мовляв, саме через Гонтареву курс гривні полетів вниз. Під час одного зі звітів голови НБУ в Раді в січні 2015 року голова фракції “Радикальної партії” Олег Ляшко, підійшовши до трибуни, навіть обсипав Гонтареву сувенірними доларами.

Інші жартували над її манерою одягатися. Так, на 45-му економічному форумі в Давосі всупереч дрес-коду і дипломатичному етикету, властивому такого роду форумам, Валерія Гонтарева з’явилася в білих “уггах”.

Треті підколювали голову регулятора її ж заявами, мовляв, в манері висловлюватися Гонтареву може переплюнути хіба що мер Києва Віталій Кличко.

ТОП-5 яскравих цитат Валерії Гонтаревої

Про курс гривні

“Нацбанк більше ніколи не коментуватиме курс. Я вам серйозно кажу. Наше завдання – коментувати інфляцію. Тому мене лякає незрозумілий для мене ажіотаж на цукор і гречку. Цукор і гречка – не імпортні товари. Ящик гречки пропаде, а в борошні заведуться мошки” .

Про проблеми з банками

“Я завжди працювала в банківській сфері більше 20 років. Я думала, що я дуже добре розумію банківську сферу. Можу вам сказати, то, що ми побачили всередині банків, змусило б, напевно, поворухнутися волоссю. Тому що це просто шоки, які там були, це було щось жахливе”

Про свою відставку

“Це буде планове звільнення, ви про нього дізнаєтесь від мене. Може бути позаплановий. Позаплановий – це президент мене викликає і каже: “А чи не піти б тобі до саду?”. Я незалежний керівник незалежного Нацбанку. У принципі, я можу відповісти: “Ні, не піти”.

Про кризу і Донбас

“Той, хто сьогодні говорить, що нічого не зроблено, не зовсім розуміє, в якій ситуації перебувала наша країна. “Злочинна влада” продалася за шматочок ковбаси і шматочок сала – 15 млрд доларів. Нам весь час розповідали, що Донецьк і Луганськ – дотаційні регіони. Тепер ми всі дізналися, що вони приносили нам 15% ВВП і 30% валютної виручки ”

Про шуби і біжутерію

“Я намагалася знайти у себе вдома хоч одну річ, вартістю понад 120 тис грн, але не знайшла. Мої жіночі прикраси, хутро і годинник не є колекційною цінністю, я їх просто ношу. У мене є три шуби, і жодна з них не коштує 100 прожиткових мінімумів. Їх загальна вартість становить близько 180 тис грн. Прикраси з дорогоцінного металу також є, але небагато – п’ять пар золотих сережок, один ланцюжок з трьома підвісками і кілька кілець, в тому числі і весільне. Усі вони коштують не більше 100 тис грн. Також у мене є шість наручних годинників (2 пластикових, 2 з нержавіючої стали, 1 електронні та 1 золоті). Їх загальна вартість також не перевищує 120 тис грн”
Економісти в своїх оцінках роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови НБУ розділилися. Голова комітету економістів України Андрій Новак в бесіді з сайтом “Сегодня” діяльність Гонтаревої оцінює критично. “Якщо спробувати описати її керівництво коротко, то відмінно підходить слово “крах”. Крах гривні, крах банківської системи, крах процесу ліквідації банків, – пояснює економіст. – Якщо говорити конкретно, то в цьому винна чистка банківської системи, яка призвела до ліквідації майже сотні банків в країні. При цьому більшість з них можна було не ліквідовувати, а дофінансувати”.

Новак також вважає, що останні два роки в Україні тривала штучна девальвація гривні в інтересах вітчизняних експортерів. “Для них, чим дорожче іноземна валюта, тим вигідніше, тому що вони заробляють на валютний виторг. Таким чином, ці два напрямки призвели до того, що для більшості українців рівень життя впав втричі“, – підсумував Новак, на думку якого ситуація не зміниться і після призначення Якова Смолія.

А ось економіст Іван Нікітченко, навпаки, вважає, що очищення банківського ринку і його стабілізація пішли на користь країні. Крім того, в бесіді з “Сегодня” він сказав, що заслуга Гонтаревої – вирішення проблеми “ПриватБанку”, який націоналізували наприкінці 2016 року.

Давос і вимоги МВФ

Всі 8 місяців, поки Валерія Гонтарєва була у відпустці, в ЗМІ періодично з’являлася інформація про те, хто ж може її замінити. Щоправда, все зводилося до двох прізвищ: Якова Смолія, який з травня виконує обов’язки глави НБУ і фактично керує регулятором, і голови правління “Райффайзен банку Аваль” Володимира Лавренчука. Аж до кінця грудня тривали консультації з банківським сектором і депутатськими фракціями. І 18-го січня під кінець пленарного тижня і 7-ої сесії президент, нарешті, вніс до Верховної Ради кандидатуру Якова Смолія на голову НБУ.

Уродженець Тернопільщини, вищу освіту він здобув у Львівському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “прикладна математика”. Судячи з декларації, Яків Смолій – доларовий мільйонер. Тільки на рахунках в “Укрексімбанку” у нього більше $ 3,9 млн. У банківський сектор вперше прийшов 1991 року до Тернопільського управління НБУ. Після цього перейшов на роботу в “Аваль”, а після продажу банку австрійській групі Raiffeisen разом з партнерами створив банк “Престиж”, який потім викупив австрійський Erste Bank. У НБУ на посаду заступника голови прийшов в квітні 2014 року за пару місяців до призначення Валерії Гонтаревої, а в жовтні 2016 року Смолія призначили першим заступником.

За словами політолога Володимира Фесенка, звісно, було б логічно подати до Ради кандидатуру Смолія перед початком наступного пленарного тижня (наступний пленарний тиждень і нова 8-ма сесія в ВР починаються 6 лютого – Авт.), а не після її завершення. Але, можливо, президент хоче і в своєму оточенні, і в банківських колах поставити крапку в цій тривалій інтризі. Щоправда, за словами політолога, багато в чому президентське подання на призначення Смолія пов’язано з економічним форумом у Давосі.

“Там Порошенко традиційно зустрінеться з Лагард. Краще було б, звичайно, якби Смолія встигли призначити. Але оскільки переговори з МВФ дуже серйозно зависли, то, можливо, Порошенко хоче взяти Смолія з собою в Давос. І на Всесвітньому економічному форумі він вже буде офіційним претендентом на пост голови НБУ, щоб він також міг вести переговори. Нехай він не призначений, але він виконуючий обов’язки. Тобто, це без п’яти хвилин голова НБУ і Порошенко дає зрозуміти, що саме Смолій керуватиме Нацбанком“, – сказав сайту “Сегодня” Володимир Фесенко.

У Давосі, судячи зі слів прес-секретаря МВФ Джеррі Райс, дійсно планується традиційна зустріч Порошенка і Лагард. “Я допускаю, що вони обговорюватимуть хід і перспективи реформ в Україні, зокрема тих, які дозволять завершити черговий перегляд програми (кредитування – Авт.)“, – заявив Райс.

2018 року Україна повинна отримати два транші МВФ на $ 3,5 млрд. Перший, як прогнозували в НБУ, повинен був зайти на початку цього року. Однак терміни переносяться на другий квартал і, судячи із заяв заступників голови українського регулятора, є ризики припинення програми співпраці з Фондом. У МВФ, як розповіли сайту “Сегодня” джерела в БПП, висували кілька вимог: ухвалення закону про приватизацію і запуск ринку землі, призначення нового голови НБУ і “ПриватБанку”, підняття цін на газ для населення, внесення змін до президентського законопроекту про антикорупційний суд (який розкритикували в МВФ, Світовому банку і Брюсселі).

Закон про приватизацію Верховна Рада проголосувала 18 січня. Тижнем раніше Наглядова рада “ПриватБанку” призначила головою банку уродженця Чехії Петра Крумханзла. За законопроектом щодо антикорупційного суду, судячи зі слів нардепів від БПП, у президента готові прислухатися до міжнародних партнерів і донорів, допрацювавши документ до другого читання з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. А ось з підвищенням цін на газ для населення і запуском ринку землі все куди складніше – ніхто напередодні президентських і парламентських виборів не піде на такі непопулярні рішення. До того ж, судячи з міжнародної практики, МВФ неохоче виділяє гроші країнам в розпал виборчої кампанії (2019 року в Україні відбудуться президентські і парламентські вибори).

Пост сдав, пост не прийняв

Щоправда, як вдалося дізнатися сайту “Сегодня”, і з призначенням Якова Смолія, кандидатуру якого президент вже вніс до Верховної Ради, можуть виникнути проблеми. У НФ “Сегодня” розповіли, що подання Петра Порошенка обговорювали на фракції в четвер.

“Є рекомендація Арсенія Яценюка, він його добре знає. Але він сказав, що рішення прийматиме фракція. І це правильно, ми основа коаліції – 82 голоси – вони визначають при прийнятті будь-якого рішення. Саме тому було прийнято рішення запросити його до себе на фракцію, познайомитися з претендентом вже в лютому, на початку наступної сесії, і після цього приймати рішення. Сьогодні Смолій – виконуючий обов’язки, перший заступник голови НБУ. У той же час, я особисто не знаю ні його, ні його професійних якостей, ні якості його роботи тощо“, – сказав сайту “Сегодня” нардеп від НФ Олександр Кодола.

Нардепи від БПП Вадим Денисенко і фракції “Радикальної партії” Юрій Чижмарь також сказали, що перш ніж виносити кандидатуру Смолія на голосування до зали, він спочатку повинен пройти “співбесіду” з фракціями. Тому, за словами депутатів, в день відкриття нової 8-ї сесії Верховної Ради однозначно не буде голосування за звільнення Валерії Гонтаревої і призначення Якова Смолія. До того ж, як заявив ще один “фронтовик” Антон Геращенко, і в цьому його підтримують “радикали”, було б добре, якби Гонтарева перед своєю відставкою відзвітувала за майже 4 роки своєї роботи в НБУ.

“Тому навряд чи то 6 лютого буде голосування. Швидше за все, або в четвер, 8 лютого, або вже на наступному тижні (з 12 по 16 лютого – Авт.). Але у вівторок однозначно ні, я думаю, і інші фракції захочуть поспілкуватися з претендентом“, – підсумував Кодола.

У БПП кажуть, що кандидатуру Смолія президент запропонував Раді на прохання МВФ, щоб їхати до Давоса вже з напівофіційним головою НБУ. “Але впевненості в тому, що в залі набереться 226 “за”, поки немає. НФ просив собі посади двох заступників Смолія та звільнення Рожкової (заступник голови НБУ Катерина Рожкова. – Авт.). Їх вимоги залишилися без відповіді”, – сказав сайту “Сегодня” один з нардепів від БПП.

У НФ кажуть, що нічого подібного не вимагали, а з кадрових питань на фракції узгодили лише своїх кандидатів до ЦВК і на омбудсмена. “Питання двох заступників голови НБУ у нас на фракції не піднімалося і не обговорювалося.

Запис Новий голова НБУ: хто такий Яків Смолій і чим запам’яталася Валерія Гонтарева спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Через припинення співпраці України з Міжнародними фінансовими організаціями можуть виникнути проблеми з платоспроможністю держави.

“Україна може виконати умови для отримання чергового траншу кредиту МВФ у першому кварталі поточного року”, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, пише “Економічна правда”.

Чиновник наголосив, що затягування з відновленням фінансування від МВФ – один із чинників ослаблення гривні.

“Моє завдання як міністра фінансів – продовжити успішну роботу з МВФ. Коли ми маємо програму з МВФ, то можемо отримати додаткове фінансування від Світового банку, ЄС. Ці гроші зараз важливі”, – сказав Данилюк.

Він додав, що нинішній обсяг резервів Нацбанку -$6,7 млрд – це комфортний рівень.

“У разі відсутності кредитів МВФ Україні доведеться шукати альтернативні джерела фінансування, що не так і просто”, – резюмував Данилюк.

МВФ у березні 2015 року схвалив 4-річну програму кредитування економіки України EFF на $17,5 млрд. У рамках цієї програми Україна отримала від Фонду 4 кредитних транші на загальну суму $8,7 млрд.

14 грудня заступник голови департаменту комунікацій МВФ Вільям Мюррей заявив, що МВФ поки не запланував подальше виділення кредитного траншу. Оскільки не всі умови завершення перегляду були виконані українською стороною.

Запис Міністр фінансів прогнозує проблеми з платоспроможністю і подальше падіння гривні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Національний банк прогнозує отримання 3,5 мільярди доларів США від МВФ у 2018 році.

Про це розповів заступник голови НБУ Олег Чурій, повідомляє прес-служба фінрегулятора.

Він додав, що наступний транш від МВФ у Нацбанку прогнозують отримати уже першому кварталі 2018 року.

Чурій також нагадав, що після закінчення поточної програми співпраці з МВФ Україні необхідно буде започаткувати ще одну програму.

“В найближчий час нас очікує дуже щільний графік погашень зовнішньо-економічної заборгованості, а нова програма співпраці буде запорукою макрофінансової стабільності і надасть можливість проводити необхідні реформи за підтримки МВФ”, – сказав представник НБУ.

Запис Борги ростуть: 2018-го Україна планує отримати понад 3,5 млрд. доларів від МВФ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Польща хоче відмовитися від траншу МВФ у розмірі 9,2 млрд доларів через «гарний стан економіки». Про це на своїй сторінці у Twiiter написав віце-прем’єр і міністр фінансів Польщі Матеуш Моравецький: «Ми відмовилися від кредитної лінії у розмірі 9,2 мільярда доларів США. Економіка в Польщі перебуває в такому хорошому стані, що ми можемо це зробити», – заявив Моравецький.

За інформацією «Reuters», на таке рішення вплинули надприбутки національного бюджету розміром у 4,9 мільярда злотих (1,36 мільярда доларів), отримані від січня до серпня, а також темпи економічного зростання, які, за інформацією відомства, за згаданий період склали майже 4%.

Поки невідомо, чи збирається Польща розірвати або призупинити дію угоди з МВФ про гнучку кредитну лінію. Як відомо, до кінця цього року польський уряд планує ввести податок на сезонних працівників з України.

В українському уряді заговорили про плани завершення вже сьомої програми співпраці з МВФ. За інформацією «Сегодня», влада хоче поставити крапку на цьому. На днях міністр фінансів Олександр Данилюк оголосив, що 5-й транш від МВФ у розмірі 1,9 млрд доларів країна очікує до кінця нинішнього року, а до 2019-го влада планує успішно завершити нинішню програму співпраці.  

«Програма розширеного фінансування» стартувала у березні 2015-го й загальна сума допомоги мала скласти майже 17 млрд доларів. На сьогодні ми отримали лише чотири транші на половину суми, а п’ятий (найбільший із запланованих) відкладався уже двічі: спочатку його перенесли на серпень, пізніше – на кінець поточного року. Причина – гальмування із пенсійною реформою, яка була ключовою вимогою МВФ.

Щоби отримати від фонду усі обіцяні гроші, потрібно ще кілька ключових рішень. Заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що серед головних вимог – створення Антикорупційного суду та приватизація. У «підвішеному стані» залишаються земельна та медична реформи. Окрім цього, у меморандумі закладено ще кілька пунктів. Наприклад, НАБУ має отримати технічні можливості вести прослушку підозрюваних.

Зауважимо, що багато з цих реформ мають загрозу втрати рейтингів та підтримки населення. По суті, вони є дуже непопулярними, вважає політичний експерт Ігор Петренко. За його словами, найважчою буде земельна реформа, яка передбачає створення ринку сільгоспземель. Нагадаємо, до кінця нинішнього року ще діє мораторій на продаж землі.

Експерти вважають також, що завершення співпраці з МВФ не спричинить найближчим часом якихось катаклізмів у нашій економіці. Натомість труднощі виникнуть пізніше, коли настане час віддавати кредити. Нагадаємо, за отримання повних 17 млрд доларів кредитів, кожний мешканець України буде винний МВФ понад 400 доларів

Запис Польща відмовляється від кредиту МВФ у 9,2 млрд доларів. Україна також готується сказати МВФ «до побачення»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До середини травня до Верховної Ради має бути внесений урядовий проект пенсійної реформи. Залишається менш ніж місяць, але документ ще не представлений на обговорення громадськості, хоча Кабмін обіцяв широке обговорення змін до системи нарахування пенсій. Головні параметри майбутньої реформи останнього місяця кілька разів озвучували прем’єр Гройсман і представники МВФ, у меморандумі з яким міститься обіцянка України змінити підхід до пенсійної системи.

 пряма мова

Андрій Рева: «Людину треба поставити перед вибором»

Уряд України зміг переконати МВФ, що не треба підвищувати пенсійний вік для українців до 63 років, заявив 12 квітня міністр соцполітики Андрій Рева: «Ми вважаємо це неприйнятним наразі для нашої країни і запропонували інший варіант вирішення проблеми. Дискусії тривали чотири місяці. Нам удалося знайти рішення без підвищення загального пенсійного віку». Міністр додав при цьому, що пенсійний вік для жінок все одно зростатиме, як і було заплановано: до 2021 року пенсійний вік для жінок і чоловіків має зрівнятися й становити 60 років.

Судячи з усього, йдеться про стимулювання більш пізнього виходу на пенсію.

14 квітня для ZN.ua Рева «видав» наступне: «Людину треба поставити перед вибором: хочеш іти на пенсію в 60 років – зароби її. Не заробив – у 60 років йти на відпочинок не повинен».

Якщо проект Кабміну  отримає підтримку в парламенті, пенсія залежатиме від стажу та розміру внеску.

Рон ван Роден, глава місії МВФ в Україні:

«Українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж робітники в інших країнах регіону».

«Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить 58,5 року, для жінок – трохи менше за 56 років. Для порівняння: середні показники в ЄС становлять 63,6 року для чоловіків та  52,6 року для жінок. Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12  млн пенсіонерів, майже третина населення», – заявив представник МВФ.

Мабуть, марно нагадувати кредитодавцям, що в Україні чоловіки живуть на 15 років менше, ніж у Швеції, та на 10 років менше, ніж навіть наші жінки: середня тривалість життя в Україні, за офіційною статистикою, становить 71,4 року: 76,4 для жінок і 66,2 – для чоловіків. Щоправда, кілька років тому Держстат називав інші цифри, згідно яких чоловіки заледве доживали до 60-ти…

А як справедливо наголошував нардеп Олег Березюк, при встановленні пенсійного віку треба брати до уваги показники середньої тривалості життя населення.

Підсолодити пігулку?

Картина фарбами: Гройсман розписав, кому й на скільки збільшать пенсії

Якщо МВФ не буде проти, більшу пенсію від 1 жовтня отримуватимуть понад 5,6 млн громадян. Першим етапом, як обіцяє прем’єр, стане перерахунок пенсій для тих, у кого від 2012 року вони не змінювалися: «Зробимо осучаснення пенсій для 5,62 мільйона українських громадян. Приблизно 1,308 мільйона громадян отримають підвищення до 200 гривень. Майже 1,209 мільйона українців отримають підвищення пенсій при сьогоднішніх цінах і курсу валют від 200 до 500 гривень щомісячно. Майже 2 мільйони внаслідок цієї реформи отримають підвищення пенсій від 500 гривень до тисячі на місяць. І ще понад 1,1 мільйона українців отримають понад тисячу гривень доплати.

Це не одноразова подачка, яку деякі політикани намагалися робити для українських громадян. Це постійна система, яка надасть людям в Україні можливість отримувати підвищену пенсію.

Наша реформа передбачає, що від 1 жовтня ми запропонуємо відмінити оподаткування пенсій для пенсіонерів, які працюють», – наголосив Гройсман. Щодо останнього, експерти називають цифру у 1,5-2 млн грн, які не надійдуть до бюджету Пенсійного фонду.

І ще одне питання залишається в пенсіонерів: наскільки зросте ціна продуктів харчування при такому підйомі пенсій?

Звідки гроші брати?

Дефіцит Пенсійного фонду становить понад 140 млрд грн. У МВФ стверджують, що це другий за розміром дефіцит ПФ у Європі. Яка країна обігнала в цьому Європу, в МВФ не уточнюють.  Якщо скласти всі отримані ЄСВ, грошей вистачить лише половині пенсіонерів навіть за нинішніх низьких пенсій. Щоби платити всім, потрібна дотація з держбюджету.

У Кабміні вирішують, як скоротити катастрофічний дефіцит.

Перш за все, знайдуть усіх, хто сьогодні не платить ЄСВ: з 26 млн працездатних українців офіційно працюють лише 16 млн, а платять ЄСВ – лише 10,5 млн. Причому 4 млн – у мінімальному розмірі.

Відколи роботодавцям визначили штраф за тіньові зарплати у сто нинішніх мінімальних зарплат, надходження до ПФ зросли на 7 млрд  від запланованого – але ж не на 140 мільярдів! Щоправда, частина цього зростання – за рахунок тих фізосіб-підприємців, які не встигли знятися з реєстрації як підприємці: разом з підвищенням мінімалки їх зобов’язали платити 704 грн внеску, незалежно від того, чи здійснює він підприємницьку діяльність і чи отримував дохід. Оскільки від січня до березня закрилися понад 253 тис. підприємців, переможне зростання має всі шанси загальмувати…

Другим чинником зростання надходжень до ПФ можна вважати зростання ЄСВ разом із зростанням мінімальної зарплати. Хоча перспектива платити працівникам 3200 і мінімум 704 грн ЄСВ так само стимулює закриття бізнесів.

Третій ресурс – ЄСВ з великих зарплат. Як наголошує Міністр соцполітики, які б не були виплати за контрактами у нинішніх очільників Укрпошти чи Укрзалізниці (а це понад 300 тис. грн.), ЄСВ вони платять з 40 тис. грн: це верхня межа. «Я не проти, щоби вони отримували мільйони, та 220 тисяч нехай віддадуть пенсіонерам», – заявив Рева.

Критики Реви бояться, що скасування такої верхньої межі виведе високі зарплати в тінь…

Тобто, усі сподівання все ж таки на те, що колись-таки запрацює економіка й зарплати почнуть зростати.

Інфографіка: opendatabot.com

про віру та сподівання

Прем’єр назвав конкретну дату, коли дефіцит ПФ зійде до нуля: 2024 рік

Про те, як зміниться сам підхід до розрахунку пенсій, у Кабміні поки що не кажуть. Час від часу виникають розмови про накопичувальну систему  пенсійного страхування, але ми маємо сумний досвід накопичувальних фондів у європейських країнах, які рухнули у кризові 2008-2009 роки, а також  путінської «розправи» з накопиченнями пенсіонерів, коли знадобилися гроші на війну… Хоча віце-прем’єр Павло Розенко саме у накопичувальній системі вбачає панацею від криз:

«Я впевнений, що криза 2008-2009 років і 2013-2014 років економіка України пережила б краще, коли б економіка мала постійний елемент накопичення і той інвестиційний ресурс, який ми усі вкладали б в українську економіку». Згадує він і про приватне пенсійне страхування.

«Лише додаткові механізми накопичувальної системи й недержавного пенсійного страхування, коли кожний українець зможе впливати на своє пенсійне майбутнє, можуть врятувати пенсійну систему», – додає Рева.

У країні суцільного дерибану і багатоголової гідри корупції намагатися щось накопичити просто ризиковано. Якщо кошти з накопичувальних фондів будуть залучатися до інвестування, хто гарантує, що вони повернуться до скарбниці ПФ, коли конкретний пенсіонер, що вкладався у накопичувальну систему, захоче користуватися плодами своєї праці?

«Ми повинні все підрахувати, поспішати не можна. Працюють серйозні експерти. До 16 травня ми повинні представити відповідний законопроект до ВР, заявив глава Мінсоцполітики Андрій Рева. На всі процедури – він подання в Раду до підсумкового голосування – у Кабміні дають два місяці. У підтримці ВР впевнений і прем’єр-міністр Гройсман.

Нова пенсійна система повинна запрацювати вже з наступного року, але мало надії на те, що ми встигнемо дізнатися про методику нарахування пенсій до прийняття нового закону, коли мільйони українців просто поставлять перед фактом. Як це було вже не раз.

Дмитро Царенко, Інтернет-оглядач «Версій»

Запис Час «П» насувається, або Між Сциллою реальності та Харибдою брехні? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Як би ви народилися 102 року до нашої ери, тобто в один рік із Гаєм Юлієм Цезарем, і одразу від народження почали б отримувати нинішню мінімальну зарплату в 3200 гривень, то вам довелося б прожити ще 300 років, аби заплатити 100 мільйонів гривень застави за Романа Насірова».

А ще це річна (!) мінімальна зарплата понад 2600 українців.

Запис Навіщо нам МВФ? Позичимо в дружини Насірова! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Підміна понять і популізм – у даному випадку щодо житлово-комунальних тарифів – явище в політиці не виняткове, навпаки, звичне. Економісти дуже влучно висловилися, що при владі в нас ілюзіоністи, від дій яких тхне аферою. Переплата кожним чернівчанином за кожний квадратний метр 10-ти гривень і сорока  копійок – суттєва сума, яка в межах держави виливається у мільярди гривень. А в умовах майже тотальних субсидій держава таким чином «дарує» теплогенеруючим компаніям, за підрахунком економістів з Буковини, 3,5 млрд грн. Зрозуміло, що одразу ж виникає запитання про «відкати» не тільки для авторів такої зручної для шахраїв високого польоту методики, а й їхніх рецензентів і всіх задіяних у цьому ланцюжку. Таким чином економісти обґрунтовують твердження, що державний бюджет суттєво потерпає від поєднання субсидій і захмарних платіжок за тепло.

У підсумку ж виходить: те, що нищить громадян, є невигідним і державі. Тому і Кабмін, і влада на місцях мали би ще раз повернутися до тарифів на тепло.

Пригадуєте, ще на початку осені місцеві ради приймали рішення про мораторій на підвищення житлово-комунальних тарифів. Слідом за Київською, Дніпровською, Житомирською міськрадами таке ж рішення прийняли чернівецькі депутати. Але з того вийшов «пшик», бо такі рішення не належать до компетенції ні районних, ні міських, ні обласних рад. Але саме зараз, коли Кабмін упіймали «на гарячому», варто було б як місцевим політикам, так і нардепам від областей, і міській владі взятися разом за цю вервечку й витягти «на гора» нормальне людське рішення щодо тарифів.

Однак те, що реакція на виступ економістів поки що відсутня, хоча вони й засвітилися зі своїм викриттям не тільки у буковинській пресі, а й друкувалися на шпальтах газети для інтелектуалів «Дзеркало тижня», є доволі поганим сигналом. Бо коли можновладці закривають вуха і не хочуть чути того, про що вже кричить, а не шепче їм народ, завжди виникає поле напруги. Коли ж воно вибухне, буде пізно.

Наші люди – не «лохи», і вони добре усвідомлюють, що нині «рідна» влада знімає гроші за комуналку з населення, хоча мала би провести справедливі реформи, потіснивши інтереси політико-фінансових кланів країни. Адже МВФ цікавить не вартість того чи іншого товару на ринку – газу, тепла тощо, а збалансованість державного бюджету країни, яка отримує допомогу, збалансованість її місцевих бюджетів і бюджетів великих державних корпорацій, зокрема «Нафтогазу».

Я вже якось говорив про це. Якби український уряд досяг хоча б якихось успіхів у інших реформах, які дозволяли б наповнити державний і місцевий бюджети, МВФ давно махнув би рукою на тарифи. Під час перемовин з фінансовими донорами українська сторона могла би пообіцяти закрити прогалини в бюджеті грошима, які українські олігархи приховують від оподаткування, окрім тих, зазвичай, від яких нібито законно звільняються. Думаю, вистачило б. Та й реформи у бік зростання економіки теж би, ймовірно, задовольнили МВФ, і він закрив би очі на «неринкову» вартість комуналки. Та цього не зробили – через те, що такі реформи зачіпають інтереси політико-фінансових кланів країни, а перечити їм не хочуть ні уряд, ні народні обранці з ВРУ. Їх задовольняє найлегший вихід із ситуації: нахабно зняти кошти з громадян. Однак ця позиція є недалекоглядною. Бо якщо Україна не вирветься з економічних лещат і не підніметься з колін, вона остаточно перетвориться на сировинну базу світу і практично зникне…  Перспектива більш ніж сумна.

Запис Реформи – за рахунок людей, а мали би відбуватися за кошти олігархів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

НБУ нарешті взявся за голову, точніше за курс гривні, і розпочав антиспекулятивну операцію: 15 квітня Нацбанк відключив 14 банків, що здійснювали спекулятивні операції, від системи торгів на міжбанку. В результаті за лічені години курс від 13 гривень за долар обвалився до 12 гривень. Експерти вважають, що подальший жорсткий контроль над валютним ринком з боку НБУ дозволить знизити долар до 10 гривень.

Президент аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО зазначає, що спекулянтам потурати не можна:

– НБУ показав, що може впливати на курс гривні, якщо візьме контроль над валютним ринком у власні руки. Тому, якщо він надалі жорстко контролюватиме валютний ринок, то суттєвої девальвації не буде. Курс долара коливатиметься в межах 11-12 грн. Якщо ж НБУ буде лише спостерігати, то курс може знову підскочити до 13-14 і навіть 15 грн., – стверджує Охріменко.

Наскільки успішною буде боротьба зі спекулянтами, стане зрозуміло за тиждень, наразі прогнози робити важко, зауважує голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. До того ж Нацбанку потрібне ще підживлення у вигляді траншу від МВФ.

– Не так важливий сам кредит, як співпраця з МВФ. Звичайно, нові кредити збільшують державний борг, але набагато важливіше питання, як ці кредити будуть використовуватися, – каже Новак.

Проте на покращення економічного стану країни експерт пропонує інший хід, який полягає у списанні державного боргу України:

– Українська влада зараз просто зобов’язана подати прохання до наших зовнішніх кредиторів про списання бодай частини державного боргу. Зменшення боргового навантаження дозволить спрямувати кредитні ресурси від МВФ дійсно на економічний розвиток. На жаль, наша влада не підтримує цієї ідеї. Якщо зовнішні кредитори погодяться пробачити нам, приміром, 50% боргу, то в такій же пропорції треба списувати і внутрішнім кредиторам. А це – олігархи. Вони вочевидь не зацікавлені в співпраці, хоча такими діями могли би продемонструвати свою підтримку державі.

Але не лише спекулянти створюють негативний ефект для української економіки. На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів та кредиту Чернівецького національного університету Євгена ТКАЧА, значною мірою курсові коливання залежать від політичної ситуації в країні:

– Валютний ринок – це нервовий вузол економіки. І коли зашкалюють емоції, нерви одразу реагують, – стверджує експерт. – Навіть курс 10 гривень за долар одразу ставить економіку України на коліна. Тобто державний борг збільшується на 100 млрд. грн. тільки за рахунок курсової різниці. І це розкручує маховик інфляції, що позначається на реальному секторі економіки.

Євген Ткач зазначає, що Україна перебуває зараз у ситуації безвиході:

– Кредит від МВФ – не зовсім добре для економіки, але іншого виходу в миттєвому короткостроковому періоді немає. перебуваємо в ситуації подвійного дефіциту – дефіциту платіжного балансу у зовнішньо-економічних операціях і дефіциту держбюджету. За рахунок кредитних ресурсів ми можемо його збалансувати. Питання в тому, як держава ними розпорядиться. За високого рівня корупції та неефективного розподілу бюджетних ресурсів кредит не дасть значних стимулів для вітчизняної економіки.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Хто поживився валютою?

Як повідомляє Мінфін, обсяг рефінансування, наданий банкам України в березні, склав 32,3 млрд. грн. , а від початку року цей показник дорівнює 62,1 млрд. грн.

Тобто уряд потужно підтримав банки – і в них з’явилися додаткові можливості для скуповування валюти. При цьому обсяг коррахунків банків збільшився минулого місяця на 17,5% до 31,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати цей показник із початком року, то він втратив 4,3%.

Прикметно, що в НБУ не знайшлося коштів на підтримку курсу гривні, але, натомість, немає проблем із роздачею десятків мільярдів для рефінансування «наближених» банків.

«Абсолютно зрозуміло, хто на цьому наживається, –каже голова Комітету економістів України Андрій НОВАК,– Власники банків, які спекулюють валютою. НБУ це свідомо підігріває, роздаючи рефінансування десятками мільярдів гривень окремим банкам. Звичайно, не за «просто так». З рефінансованою від НБУ гривнею фiнустанови йдуть на валютний ринок скуповувати валюту, підживлюючи ажіотаж та попит на неї. Замість того, щоб своїми діями стримувати девальвацію, Нацбанк, навпаки, її стимулює».

Запис Нерви української економіки потребують лікування, а банки – санітарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представники ЄС висловили готовність «на місці вивчити економічну і фінансову ситуацію» та разом із українською стороною визначити нагальні потреби у невідкладній фінансовій допомозі, яка може бути додатково надана Україні, крім уже затвердженої допомоги ЄС у розмірі 610 млн. євро.

Місія МВФ в Україні, яка оцінюватиме поточну економічну ситуацію, триватиме упродовж 4-14 березня.

Вл.інф.

Запис Голова НБУ домовився про фінансову підтримку з ЄС та МВФ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Проте у  вечірніх новинах 17 грудня підкреслювалося, що до Митного союзу Україну ще не затягли. Мовляв, нашою стратегічною метою лишається євроінтеграція. Та Росія надала Україні 15 мільярдів доларів кредиту, що подавалося як велика перемога президента. До речі, Міжнародний валютний фонд позичає під 4% річних, а Москва щорічно стягатиме з України майже 10 відсотків! Це означає справжню фінансову кабалу: віддавати доведеться не лише позичені $15 мільярдів, але й щорічно майже $1,5 мільярда за відсотками. Акцентувалося й на обіцяному Москвою зниженні на третину ціни на імпортований російський газ. Утім, ми пам’ятаємо, на що обернулася подібна обіцянка при підписанні ганебної Харківської угоди: українська влада віддала Севастополь в оренду росіянам майже до середини століття, а ціну на газ Москва так і не зменшила.

План закабалення України успішно втілюється у життя. Звертає на себе увагу ще один підписаний документ – про будівництво мосту через Керченську протоку. Росіяни давно наполягають на створенні такого переходу з Криму на територію РФ. Ним планують пустити не тільки транспорт, але і газопровід, лінію електропередач і могутній водогін. У Криму хронічно не вистачає води, і туди після передачі півострова зі складу Російської Федерації до УРСР 1954 року прокладено канал з Дніпра. У разі будівництва водогону з Кубані кримчани отримуватимуть не українську, а російську воду. Ще один аргумент за «повернення Криму Росії». І «братні» танки мостом можна миттєво перекинути на кримську землю. Виграє лише Росія, а Україна отримає нові проблеми. До речі, 1942 року німецькі окупанти спромоглися подібний міст побудувати швидко. Щоправда, вистояти перед чорноморськими штормами він не зміг, завалився. Нинішні будівельники обіцяють врахувати цей сумний досвід і звести набагато міцнішу споруду. Росіяни нав’язали нам ще й спільне відзначення радянських свят – і навіть 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка!

Контрольовані владою ЗМІ відразу ж розпочали пропагандистську кампанію на підтримку підписаних у Москві документів, подаючи це як велику перемогу Януковича. Особливо підкреслюється майбутній розвиток російсько-української кооперації в авіакосмічній та суднобудівній галузях. Та не вистачає конкретики: що виграє кожна із сторін. Умови можуть виявитися для України кабальними, й за примарну вигоду доведеться віддавати в чужі руки цілі галузі вітчизняної промисловості.

Звісно, російське керівництво не звикло рахуватися з чужими інтересами і переслідує лише власну вигоду. А ситуація в цій країні дуже непевна. Найкращі російські аналітики наголошують, що їхня держава доживає останні роки: невирішені проблеми руйнують її зсередини. Без негайних кардинальних змін Росія через 5-7 років може вступити у період розпаду. Кремль замість модернізації країни обрав протилежний шлях – відновлення імперії. Україні в цих планах належить ключове місце. Якщо її остаточно втягнуть у московську орбіту, нашими людськими та іншими ресурсами кремлівські господарі на деякий час відтягнуть свій крах. А штовхають нас до московської кабали  недолугі вітчизняні політикани, які за гучними словами про «національні інтереси» приховують власне бажання безмежно збагачуватися за рахунок українського народу. Та українці недарма вийшли на Майдан: нас уже по-справжньому «дістали» владні злодії й брехуни. Долю народу може вирішувати лише сам народ, тож боротьба триває.

Ігор БУРКУТ

закон тижня

Росія вчиться на помилках України

Отже, цей закон прийняли не у нас в Україні – державі, якій загрожує розшматування, а в Росії. І закон цей дуже жорсткий. Тільки за заклик (навіть не за дію!) до сепаратизму – 3 роки тюрми! А чи не варто Україні скопіюювати цей закон? Може, таким чином, вдасться зберегти свою цілісність і Крим, зокрема?

Запис У МОСКОВСЬКУ КАБАЛУ? НІ! БОРОТЬБА ТРИВАЄ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Люди, які стояли на Майдані при температурі -13 градусів, захищали щось значно більше, ніж угоду про асоціацію з Євросоюзом, непідписання якої призвело до протестів. Вони стали на заваді поліцейській державі, захищаючи основоположні європейські цінності і кидаючи виклик пострадянській системі, нав’язаній Росією», – описує «Economist» події того дня.

Це, звісно, дещо псує настрій нашому гаранту, який страшенно боїться засмутити Путіна. З ним він у вівторок підписав декілька угод, які нібито дадуть Україні дешевший газ, а сім’ї Януковича – «ще одну непрозору схему імпорту газу». А ще наш гарант з Москви привіз 15 мільярдів доларів… «Ліг під Москву» – одразу ж зарясніла заголовками українська преса.

– Це не окупація, а неоколоніалізм, – заявив, наприклад, директор Інституту трансформацій суспільства Олег СОСКІН. – Поїздка Януковича до Москви обернулася для України повною катастрофою… Янукович заганяє Україну в боргову яму до Росії. Тільки на обслуговування цього боргу щороку Україна повинна віддавати Москві до 1,5 млрд. доларів. По суті, він продав нас і наших дітей Кремлю.

Януковичу ж цих грошей  вистачить, аби «перебитися»до виборів. А там знову можна буде спробувати поторгуватися з Європою. Так, нещодавно за право «передружити» з Україною її «гарант» вимагав від єврочиновників аж… 160 мільярдів євро! Зараз устами Арбузова просить хоча б 10. Але щороку. Звісно, не для себе – боронь Боже ці руки, які нікого не били! – щоби врятувати економіку країни від колапсу.

Проте європейці свої гроші «кому-небудь» «за просто так» не дають. Тільки під сувору звітність. Бо швиденько розібралися, що то за «колапс», від якого український держбюджет треба рятувати. Той колапс – сам Янукович.

– Дефіцит українського бюджету в 6% ВВП, або $11 мільярдів, утворився внаслідок вимивання величезних сум з державного бюджету тими, кого зазвичай називають «Сім’я Януковича», – пише Андерс Ослунд, шведський економіст, головний спеціаліст з української економіки в Америці, у своїй статті для приватного Інституту Міжнародної Економіки Петерсона «Час розплати для «Сім’ї Януковича»: – Відмова Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Європейського Союзу в допомозі українському уряду обґрунтована тим, що вони знають про цю корупцію.

 Андерс Ослунд:

«Мільярди державних доларів, які зникали щороку, еквівалентні кількості, достатній для покриття дефіциту в $30 мільярдів на момент старту президентського терміну Януковича. Незалежні ЗМІ України повідомляли, як гроші були розкрадені і хто ними користувався, але точні деталі важливі. Тож, корумповані організації, виявлені засобами масової інформації:

1. Мільярди доларів витягуються щороку з Державної податкової адміністрації та Державного митного комітету. Частина виглядає як розкрадання, частина – у вигляді хабарів, переданих «нагору», і ще частина – у вигляді комісії («відкату») за відшкодування експортерам податку на додану вартість. Оцінка розмірів розкрадань у цій сфері – від $3 мільярдів до $5 мільярдів на рік.

2. Закриті конкурсні торги великих інфраструктурних проектів, зокрема, пов’язаних з чемпіонатом «Євро-2012» з футболу. Уряд переплачував за ці проекти, виплативши вдвічі більше, ніж варто було б. Тобто половина грошей мала бути відшкодована тими, хто був допущений до цих преференцій. Це джерело повинне генерувати не менше $2 мільярдів доларів на рік.

3. Державна нафтогазова компанія «Нафтогаз» купує 18 мільярдів кубометрів природного газу вітчизняного виробництва на рік за сміховинно низькою ціною – $53 за 1000 кубометрів. Декларована мета – продаж дешевого газу споживачу, але тільки в обмеженому обсязі. Однак «на сторону» йде, можливо, половина цього обсягу газу, що дозволяє зробити статки на перепродажу газу промисловим споживачам за ціною, пов’язаною з ціною російського газу: $410 за 1000 кубометрів. Потенціал для вигоди тут величезний: ціна $350 за 1000 кубометрів, помножена на 9 мільярдів кубометрів, щорічно приносить $3,15 мільярда. Це, мабуть, головна причина, чому Янукович так категорично виступає проти зростання цін на газ.

Лише ці три джерела розкрадання й корупції генерують, ймовірно, від $8 до $10 мільярдів на рік на користь «Сім’ї Януковича» протягом останніх трьох років».

Андерс Ослунд запропонував нашим правоохоронним органам – перш ніж «дозволити Януковичу спробувати укласти найкращу для нього угоду з МВФ, Європою, Росією і Китаєм, що має в якості мети зміцнення цих схем розкрадання» – провести аудит українських державних фінансів, починаючи з виборів Януковича в лютому 2010 року.

– Враховуючи повсюдну корупцію державних органів і взаємну політичну недовіру в Україні, це може бути гарною ідеєю: запрошення незалежних європейських аудиторів для того, щоб розібратися в існуючому безладді. Після того як бенефіціарії розкрадань будуть встановлені, їх треба змусити повернути викрадене у державну казну. Якщо це буде зроблено швидко, нинішні проблеми з фінансами в Україні зникнуть, – зауважив пан Андерс.

Зрештою, висновки вченого логічно пояснюють усі – нібито «ірраціональні» – метання Януковича поміж Росією, Європою та Китаєм: «Зазначені, а також інші методи розкрадань і корупції пояснюють, чому Янукович відмовився приймати в Україні спроектований ЄС новий закон про судове переслідування. Будь-яке незалежне розслідування або кримінальне переслідування за західними мірками могли закінчитися для Януковича і членів його уряду в суді, з можливістю позбавлення волі. Президент Росії Володимир Путін, з іншого боку, вітає і схвалює таку корупцію.»

Загалом, Європа устами пана Андерса озвучує українцям такий алгоритм дій: провести повний міжнародний аудит української фінансової систем в період президентства Януковича; всіх вищих посадових осіб, відповідальних за тотальне злодійство, усунути від влади; одержувачі вигод від цього злодійства повинні бути примушені повернути те, що вони добули незаконно (в обмін на можливість викупити свою свободу).

Якщо Януковичу не вдасться збудувати кийками свою Білорусь – це має бути зроблено. Така європейська практика… А українці – в центрі Європи.

P.S. Для особливо обдарованих «проффесорів-махінаторів» перекладаю азірівкою:

шановні кровосісі, одірвітся ат українскава тіла. Ви підаріли обісцяння, що криза минет. Криза не минет,  даки ви нє луснєтє. Пріпонуєма вам зрібіти цє дабровільна, для вашава же блага.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Дужє страшній звірь кровосісь спершу з'явиться на Медіа-Версії.