Зовнішній вигляд Володимира Івасюка ніколи не був просто даниною моді — це була свідома культурна позиція та маніфест. В епоху радянської уніфікації, сірості та дефіциту, Івасюк та його однодумці демонстрували бездоганний дендизм. Його фірмові приталені силуети, клубні блейзери, ідеально підібрані сорочки та джинси кльош руйнували нав’язаний радянською пропагандою стереотип про «шароварність» чи провінційність української культури.

Він доводив на власному прикладі: українське — це модерно, престижно та інтелігентно. Співпрацюючи з майстрами старої австрійської кравецької школи в Чернівцях, Івасюк проєктував образ нового українця — інтелектуала із європейським шармом. Цей «європейський лоск» у поєднанні з глибоким знанням народних витоків сформував унікальний візуальний та естетичний стандарт, що випереджав радянські реалії на десятиліття вперед.

Вечір пам’яті швидко переріс формат офіційного заходу та перетворився на тепле коло однодумців. Експозиція об’єднала довкола постаті митця науковців, музикантів та молодь. Зокрема, цікавими акцентами та дослідженнями поділилися фахівці Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка — Олена Логінова та Даня Граф. Про унікальні модні тенденції та світоглядні орієнтири композитора детально розповіла бібліотекарка Вікторія Волощук.

Проте головне — у залі панувала жива творча енергія. Гості заходу спільно співали легендарні шедеври композитора, серед яких — безсмертна «Червона рута» та прониклива «Пісня буде поміж нас». Разом присутні ділилися спогадами про геніального буковинця та дискутували про його феноменальний внесок у культуру. Справжньою окрасою заходу став і вивступ юного музиканта Назарія Татарчука.

Запис Більше ніж музика: європейський всесвіт Володимира Івасюка у фокусі чернівецької виставки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під склепіннями костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях два вечори поспіль звучала музика, що об’єднувала людей — щира, глибока, жива. Саме так у місті відбувся благодійний IV фестиваль класичної музики «VOROBKEVYCH FEST»

Фестиваль відбувався 20–21 травня у костелі Найсвятішого Серця Ісуса — одному з найкрасивіших і найатмосферніших просторів Чернівців. Саме тут класична музика звучала особливо глибоко й проникливо, наповнюючи храм не лише звуком, а й відчуттям внутрішнього світла та спокою.

Автором ідеї та організатором фестивалю є Ярослав Гамаль — викладач Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича, лауреат міжнародних конкурсів та відомий буковинський музикант. Завдяки його ініціативі фестиваль об’єднує у Чернівцях виконавців і слухачів, для яких музика є не лише мистецтвом, а й способом зберігати культурну пам’ять, традицію та духовну тяглість поколінь.

Особливого значення фестиваль набуває у рік 190-ліття від дня народження Сидора Воробкевича — видатного буковинського композитора, письменника, священника, педагога і громадського діяча, чия творчість стала важливою частиною української музичної та культурної спадщини. Саме тому «VOROBKEVYCH FEST» є не лише концертною подією, а й своєрідним продовженням тієї мистецької традиції, яку свого часу формував Воробкевич на Буковині.

Перший день фестивалю був присвячений виступам солістів та ансамблів студентів коледжу мистецтв. Для багатьох молодих виконавців це стала можливість виступити на великій сцені перед повним залом та відчути справжній контакт із публікою.

Другий день фестивалю подарував слухачам масштабні виступи творчих колективів коледжу: хору, камерного та симфонічного оркестрів, оркестру баяністів-акордеоністів, капели бандуристів і народного оркестру. Кожен виступ супроводжувався щирими оплесками, а сам концерт перетворився на справжнє свято музики.

Особливо символічною стала атмосфера другого дня фестивалю: зал був наповнений людьми у вишиванках. Це виглядало дуже природно й водночас урочисто — ніби музика, архітектура костелу й українська традиція об’єдналися в один живий культурний простір.

«VOROBKEVYCH FEST» вкотре показав, що Чернівці залишаються містом із глибокими культурними традиціями, де класична музика здатна збирати повні зали, а молодь — щиро й професійно продовжувати мистецьку спадщину Буковини. Подія має не лише мистецьку, а й благодійну мету — відбувся збір коштів на потреби ЗСУ та на відновлення самого костелу. І, мабуть, найцінніше у таких подіях — це відчуття, що музика сьогодні потрібна людям. Вона об’єднує, підтримує, допомагає зберігати красу й людяність навіть у непрості часи.

Фестиваль «VOROBKEVYCH FEST» став подією, яка ще раз нагадала: класична музика у Чернівцях має своє вдячне середовище, свої традиції та своє майбутнє. Щира подяка учасникам концертів, творчим колективам, викладачам, організаторам і всім, хто долучився до створення цього музичного свята. Окрема вдячність — громаді костелу Найсвятішого Серця Ісуса за відкритий простір, у якому музика звучала особливо піднесено й проникливо, а також глядачам, які наповнили фестиваль увагою, теплом і щирими оплесками.

«Задзвенімо разом, браття,
Піснь воскресну і нову…»

Сидір Воробкевич, 1879

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Музика, що об’єднує: у Чернівцях відбувся благодійний IV фестиваль «VOROBKEVYCH FEST» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

6 вересня 2025-го на сцені  артцентру Bunker у Чернівцях чернівчани мали можливість поринути в атмосферу музики та візуальної естетики разом з Євгеном Кіннотою.  Вечір розпочався камерним виступом: авторські композиції з альбому «Два стани» поєднувалися з імпровізаційними фрагментами.

Концерт складався з трьох частин: музичного перформансу з авторськими піснями та імпровізацією, розмови – artist talk про творчий шлях та створення проєктів, а також інтерактивного воркшопу, де слухачі могли відчути себе учасниками творчого процесу. Усе це створило простір для діалогу та натхнення.

Виконання з EP «Два стани» (2024) обернуло сцену в простір змін тону, настрою, переживань. Кожна пісня — інша станція у внутрішній подорожі… Здавалося, що музикант не лише виконує, а веде: іноді поглядом, іноді жестом — і ти разом із ним входиш у світ його композицій…

У доробку — EP «Два стани» (2024). Також варто подивитись його відео «Пісні для російських аристократів» та «Тої ночі / Втіха», де видно справжній артистизм і візуальну майстерність, і сценографія, і ритм монтажу, і образність кадру— все працює на цілісний, глибоко емоційний досвід.

Кожна пісня Євгена Кінноти — інша станція у внутрішній подорожі. Вони ніби відкривають двері до світу емоцій, де тиша і музика стають одним цілим. Кожна композиція звучить так, наче створена саме для цієї миті.

У презентації Євген поділився кількома своїми мистецькими проєктами, кожен з яких має власну історію та глибину. Він розповів про «Тріумфальну арку» у Києві, яка насправді дала тріщину… І про серію робіт, присвячених «Бурштиновій лихоманці»  -з атрибутами дорослого «бурштинщика» та проблемами бурштинового регіону. Окремий блок  «Надпровідність» (2021) торкався теми води та екології: річки в промислових зонах, міські води, що пробивають собі шлях і виживають попри все. Прозвучала історія про проєкт «Ледве помітні плями чорнила на сатиновій сукні» (2022) — ніжну метафору крихкості й слідів часу. Євген показав візуалізації з підйомними кранами — їхній звук, який він почув у місті Гельсінкі, нагадує сирени тривоги, а карта повітряних тривог стала мистецьким відгуком на війну. Також почули  паралелі з Кримом — тим, яким він був колись, і тим, що маємо нині, і тим, що не маємо, але порівнюємо… Окремо розповів історію створення кліпу «Пісні для російських аристократів» (2024), знятого в Ніцці, на цвинтарі Кокад, де музика доповнилася візуальною поетикою. На цьому цвинтарі є і могила Євгена Слабченка (Деслава) – представника першої когорти українських дипломатів, автора «Дипломатичної історії України», фундатора першого українського Дипломатичного архіву в Ніцці, відомого французького кіномитця.

Серед гостей і організаторів вечора, його дійовою особою поза сценою була й Аліна Хорольська, моушн-дизайнерка та режисерка анімації,  «мультидисциплінарна художниця з Рівненщини, живу в Києві та плаваю в Київському морі», як вона сама себе описує.

Цей вечір вийшов за рамки звичайної презентації чи концерту — він став зустріччю людей, яких об’єднує увага до мистецтва та бажання розуміти світ глибше. У просторі панувала тиха зосередженість: глядачі не лише слухали музику, дивилися презентацію, роздивлялися роботи, а й ставали співучасниками творчого процесу. Це була розмова без поспіху — між артистом і слухачами, між візуальним і музичним, між особистими історіями та спільним досвідом. Атмосфера вечора нагадала, що культура живе саме в таких моментах — щирих і камерних.

Ми щиро вдячні ЗСУ за те, що можемо зустрічатися на подібних заходах і слухати музику. Саме такі вечори доводять: культура та мистецтво залишаються нашою духовною опорою й точкою світла. Дякуємо за вечір.

Більше світлин із заходу за покликанням – Кожна пісня Євгена Кінноти — інша станція у внутрішній подорожі…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Кожна пісня — нова історія: вечір з Євгеном Кіннотою… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Тарас Шевченко» — український радянський двосерійний німий фільм (1925-1926) про життя Тараса Шевченка. Одеська кінофабрика ВУФКУ. Режисер фільму – Петро Чардинін. Роль Тараса Шевченка зіграв Амвросій Бучма. У ролях: Василь Людвінський, Іван Худолеєв, Микола Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський, Юрій Шумський. Консультантом проєкту виступив колишній член уряду УНР професор Сергій Єфремов.

Ця екранізація біографії Кобзаря поклала початок формуванню легендарного образу. На момент створення картина була однією з найкоштовніших постановок: уперше для підготовки до зйомок фільму були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства. Цікаво, що перша третина фільму, «Маленький Тарас», на створення якого значною мірою вплинула дружина Чардиніна, засновниця жанру радянського дитячого кіно Маргарита Чардиніна-Барська, існувала як окремий дитячий фільм.

18 жовтня 2013 року фільм показали на кіновечорі в Національному художньому музеї України в одній із зал виставки творів Василя Кричевського, що здійснив художнє оформлення фільму. Про роботу над фільмом можна прочитати за покликанням – Василь Кричевський «Тарас Шевченко».

У Чернівцях 17 червня показ відбувся під живий акомпанемент заслуженої артистки України, солістки Чернівецькоі філармонії імені Дмитра Гнатюка — Лілії Холоменюк.

Цей фільм перегукується з сьогоденням більше, ніж можна було уявити. Живий акомпанемент Лілії Холоменюк створював неймовірний ефект сприйняття драми життя художника і поета… Фільм викликає сильні емоції. Шевченко постає не лише як поет чи художник, а як символ незламності. І саме тому його образ на екрані – це не портрет минулого, а голос сьогодення.

Фрагмент фільму з мережі інтернет.

У стрічці є епізод, коли Тарас Шевченко читає свій «Кавказ» у колі друзів, у Нижньому Новгороді, серед яких — Михайло Щепкін. Пригадаємо слова, які сьогодні болять не менше, ніж у XIX столітті:

«Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Більше інформації про фільм за покликанням – «Кавказ» крізь століття: Шевченко на екрані фестивалю Миколайчук OPEN 2025

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Тарас Шевченко» режисера Петра Чардиніна на фестивалі Миколайчук OPEN 2025 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Залі органної та камерної музики Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка 1 червня відбулася непересічна подія — перший органний академічний концерт учнів новоствореного органного класу. Вперше перед чернівецькою публікою виступили юні органісти — Ілля Гончаренко та Микола Робуляк, учні талановитої викладачки та знаної органістки Світлани Бардаус.

Цей концерт став справжньою презентацією перших творчих надбань молодих музикантів. Водночас — це іспит, і підсумок місяців щоденної праці, і перший крок на великій сцені. А для всієї мистецької спільноти міста — яскравий знак народження нової органної традиції в Чернівцях.

Нагадаємо, що у лютому 2025 року в Чернівецькій музичній школі №1 вперше було відкрито органний клас. Це стало можливим завдяки ініціативі й наполегливості Світлани Бардаус — людини, безмежно відданої своєму мистецтву й учням. Кімнатний електронний орган придбали за кошти міського бюджету. Підтримало управління культури Чернівецької міської ради. А другий електроорган був наданий у безплатне користування священником католицької громади м. Сторожинець Василем Зіничем.

Під час концерту прозвучали твори класиків: Йоганна Себастьяна Баха, Йоганна Ернста Янга, Теодора Дюбуа, Олександра Гоноболіна, Луї В’єрна. Натхненне виконання, глибоке розуміння стилю, музикальність і щирість — усе це перетворило вечір на справжнє свято духовної музики. Ілля Гончаренко та Микола Робуляк порадували слухачів не лише технічною вправністю, а й глибиною прочитання музичних образів. А ще — щирою вдячністю своїй наставниці. Адже успіх кожного учня — це і успіх учителя, який вірить, підтримує, надихає.

Цей концерт — не лише подія, а початок нової сторінки у музичному житті Чернівців. Орган, інструмент королів і соборів, заговорив голосом молоді. А разом із ним — заговорило і серце міста.

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Новий голос Чернівців: перший органний академічний концерт молодих музикантів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Музика — єдиний безтілесний вхід у вищий світ знання, який осягає людство, але який людство не може осягнути, – Людвіг ван Бетховен

На зустрічі звучали арії з різних опер:  арія «Чіо-Чіо-сан» з опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй», арія Флорії Тоски з опери Джакомо Пуччіні «Тоска», арія Адріани Лекуврер з опери Франческо Чілеа «Адріана Лекуврер», арії Наталки Полтавки з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка.

Інга Міцан виконала арію Флорії Тоски з опери Джакомо Пуччіні «Тоска». Пуччіні, який помер століття тому 29 листопада 1924 року, був названий найпопулярнішим автором  у світі, незважаючи на його сучасних спадкоємців і наступників. Композитор якось сказав, що «Всевишній торкнувся мене мізинцем і сказав: «Пиши для театру — розум, тільки для театру». І я підкорився вищому наказу».

Опера виникла наприкінці XVI сторіччя в Італії, як спроба групи вчених-гуманістів, літераторів і музикантів відродити давньогрецьку трагедію у вигляді dramma per musica. Першим операм передували з одного боку, форми ренесансного театру, в яких музика відігравала поступово все більше значення, з іншого — розвитком сольного співу з інструментальним супроводом.

За основу опери  Франческо Чілеа «Адріана Лекуврер» взято життя французької актриси Адрієни Лекуврер. Прем’єра опери відбулася в театрі Ліріко, Мілан, 6 листопада 1902 року.

Інга Міцан ще зовсім молодою артисткою виконувала одну з головних ролей  опери «Запорожець за Дунаєм» Оксани  українського композитора Семена Гулака-Артемовського у 1990 році у Чернівцях, у театрі «Тайстра» Обласного будинку вчителя.

Леся Іларівна пригадала, що «особливо сильно Анатолій Добрянський любив українську оперу. Його студенти часто згадували, як він ходив коридорами гуртожитку і своїм магічним тенором виспівував партію Карася із «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського».

У залі були глядачі, які пригадали цю оперу «Запорожець за Дунаєм»  Гулака-Артемовського театру «Тайстра» Обласного будинку вчителя  у далекому 1990 році.

Подарунком для присутніх була і арія Наталки Полтавки з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка.

Завершився різдвяний вечір різдвяною колядкою «Тиха ніч, свята ніч». 

Дякуємо за чудову зустріч, спів, спогади, які подарувала нам на цій зустрічі пані Інга Міцан. Дякуємо Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського, присутнім глядачам за можливість поринути в надзвичайний світ оперної музики. Дякуємо пані Лесі Щербанюк за організацію і модерацію зустрічі.
Дякуємор ЗСУ за мирне небо над Чернівцями.

Слова: Fr. Joseph Mohr Музика: Franz X. Gruber

Тиха ніч, свята ніч!
Ясність б’є від зірниць.
Дитинонька Пресвята,
Така ясна, мов зоря,
Спочиває в тихім сні.

Тиха ніч, свята ніч!
Ой, зітри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас,
Вітай нам, святе Дитя!

Свята ніч настає,
Ясний блиск з неба б’є,
В людськім тілі Божий Син
Прийшо нині в Вифлеєм
Щоб спасти цілий світ.

Тиха ніч, свята ніч!
Зірка сяє ясна,
Потішає серця,
Величає Христа.
Дитя святе, як зоря,
Нам світи, зоря ясна!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Мрію про оперний театр у Чернівцях…», – Інга Міцан на зустрічі «Різдвяний вечір у колі високої Музики» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прем’єра відбулася 20 листопада 2024-го. Про це читайте у Версіях “Буковинська етномістерія – найпотужніший український проєкт за останні 40 років.” А 5 січня 2025-го глядачі мали можливість подивитися додатковий концерт колективу Заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні і танцю ім. Андрія Кушніренка.

Проєкт «Крізь століття» реалізований завдяки гранту президента України в рамках відзначення 80-річчя колективу заслуженого академічного буковинського ансамблю пісні й танцю ім. Андрія Кушніренка. Мюзикл побудований на основі пір року, тобто всіх чотирьох сезонів, які відображають традиції Буковини. До прикладу зима символізує центральну Буковину, а весна – Хотинщину. Літо – це буковинська Гуцульщина, колишній Путильський район. А осінь, де відбувається сцена весілля, – Кіцманський та Заставницький райони.
Режисер: Іван Петрусяк.
Керівник проекту: в.о. генерального директора ОКУ «Чернівецька обласна філармонія ім. Дмиnра Гнатюка Юрій Гавриляк.

Дійство тривало приблизно дві години і глядачі сприйняли його щиро і з захопленням, переймалися сюжетною лінією життя головної героїні. Буковинські народні пісні, різдвяно-новорічні пісні, обрядові танці, композиції, обряд одягання нареченої, барвінковий обряд, коломийки… А на завершення концерту  глядачів пригостили весільним калачем та розкидали у зал цукерки.

Браво! Дякуємо всім учасникам ETNO-мюзиклу «Крізь століття».

Дякуємо ЗСУ зи мирне небо над Чернівцями.

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис ETNO-мюзикл «Крізь століття» у січневих Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Презентація проєкту «Третя симфонія Борис Лятошинського. Історична прем’єра» відбудеться 30 вересня о 15:15 у приміщенні Великої концертної зали Чернівецького фахового коледжу культури і мистецтв ім. С. Воробкевича.

Проєкт має за мету промоцію та актуалізацію постаті визначного класика української музики Бориса Лятошинського.

Його Третя симфонія, створена по завершенню Другої світової війни, належить до найвидатніших творів композитора і вирізняється глибоко національним утіленням споконвічної для європейського мистецтва колізії: протистояння добра зі злом. Прем’єра твору відбулась у жовтні 1951 року та мала шалений успіх у слухачів, утім провладна верхівка Союзу радянських композиторів брутально розкритикувала Третю симфонію Лятошинського як антинародну і формалістичну, прирекши першу редакцію твору на забуття.

Молодий композитор Гліб Фаренюк нещодавно віднайшов втрачені фрагменти партитури Третьої симфонії, здійснив реконструкцію оригінальної версії твору і переклав його для двох фортепіано у вісім рук.

У межах всеукраїнського гастрольного туру відбудеться презентація відновленої першої редакції Третьої симфонії, музика якої буде виконана вперше після 1951 року. Передуватиме концерту зустріч, під час якої Гліб Фаренюк представить найновіші знахідки і розповість про історію й значення цього твору для української музичної спадщини.

Музика Бориса Лятошинського має несамовиту мистецьку цінність, втім до сьогодні залишається маловідомою. І це неймовірно прикро, бо саме Лятошинському ми завдячуємо абсолютно самобутньому втіленню музичного модерну в Україні й без нього неможливо уявити національного музичного Пантеону. Не можу натішитись, що в межах нашої поїздки ми матимемо можливість як говорити про Лятошинського, так і почути відроджену версію Третьої симфонії, — зазначає автор проєкту.

Симфонія прозвучить у виконанні чотирьох молодих піаністів: Гліба Фаренюка, Олександра Олійника, Максима Шадька та Богдана Волошина.

Подія відбудеться у партнерстві з Національним будинком музики в межах Гранту Президента України для молодих митців в рамках реалізації проєкту «Третя симфонія Бориса Лятошинського: деміфологізація першої редакції».

Запис Третя симфонія Бориса Лятошинського: історична прем’єра і деміфологізація першої редакції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За участю:
– Олена Мацелюх, доктор мистецтвознавства, солістка-органістка Львівського будинку органної та камерної музики – орган.

Артисти Чернівецької обласної філармонії імені Д.Гнатюка:

– Світлана Дейбук – фортепіано;
– Євгенія Нестеренко, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича – фортепіано;
– Станіслав Нагорний, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів – гітара;
– Микола Головін, лауреат українського національного конкурсу ім. М.Лисенка – віолончель;
– Світлана Крючкова – ведуча.

Молитва за Україну

Редакція О. А. Кошиця

Запис «Знов весна і знов надія» – концерт у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Жан Марі Леруа – великий патріот і друг України, композитор, професор, диригент, головний органіст церкви Нотр-Дам де Назарет у Парижі, який підтримує Україну і духовно, і матеріально, за останні роки, разом з цьогорічними виступами – дав в Україні понад 80 концертів, з них, – уже буде 24 концерти у його улюблених Чернівцях. На 23-му і 24-му Чернівецьких концертах, представляючи музику Великого Й.С.БАХА, – Жан Марі Леруа, як завжди, виступав в українських вишиванках – «у вишитих сорочках, одну з яких я отримав в подарунок у Чернівцях, – я хочу показати, що солідарний з усіма вами, а моя музика – це підтримка нескорених українців», – говорить Маестро, який в Парижі, після кожної Меси – грає Гімн України.

«Там, де звучить духовна музика, Бог завжди поруч зі Своєю милостивою присутністю». – Й. С. Бах

Браво! Дякуємо Жан-Марі Леруа за чудовий концерт.  Дякуємо за любов до України, постійну підтримку і допомогу України. Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Французький органіст Жан Марі Леруа виступив на ІV фестивалі органної та камерної музики «Sounds of BACH» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

20 серпня 2023-го у Чернівецькій обласній філармонії відбувся джаз-поп концерт авторської музики Юрія Галіна за участю:
вокал – Діана Польова, Катерина Волчкова, Вікторія Георгіян; Артур Анучкін – саксофон; Віталій Шляхта – гітара; Олександр Руденко – бас-гітара;  Максим Кутишенко – контрабас, бас-гітара; Кирило Маслюченко – перкусія; Дмитро Дроник – барабани. Виручені на концерті кошти музиканти направлять на допомогу ЗСУ – 95-а бригада ДШВ,  збір на дрон і тепловізор.

Пам’ятаю альбом Юрія Галіна  «Зменшуй ентропію»… Але й ентропію можна визначити не тільки, як  індекс невпорядкованості, але й  випадковості в системі. Випадковий успіх, запланований успіх, омріяний? Єдине, що може підняти нас над буденністю, відчути свободу, це мистецтво.

«Саме такі захоплені та епічні думки були в мене в голові, коли я кілька днів тому дивився в нічне небо. Того вечора я написав пісню про політ на Плутон, яку вирішив назвати на честь космічної місії NASA – «Нові Горизонти»», – Юрій Галін, 13 липня 2015 року. Мене тоді вразила музична композиція Юрія Галіна, пісня про політ на Плутон – «Нові Горизонти»… В інтернеті я продовжувала слухати пісні Юрія, читати «Блог про джаз, IT та графіті». Чому зараз вирішила звернутися до 2015 року? Адже подія, про яку розповідаю, відбулася 20 серпня 2023-го: концерт «Джаз – Поп», вечір авторської музики та відомі хіти… На концерті Юрій Галін не виконував композицію «Нові Горизонти». Були інші. Були  чудова команда професійних музикантів та однодумців…

Хто байдужий до астрономії і таємниць космосу, цей абзац можна пропустити.

А чому планета? Чому Плутон? «Планета Ікс»? У 242 році до н.е., коли римляни захопили Сицилію, Архімед загинув у Сіракузах, а Катан, як і Сіракузи, впав, римський полководець Валеріус Мессала захопив сонячний годинник Архімеда й наказав встановити його в Римі. І лише через 99 років помітили, що годинник непридатний для Риму, його було сконструйовано для положення Катана щодо Полярної зірки. Так виникло питання про передачу часу…
18 лютого 1930-го американський фотограф-лаборант Клайд Томбо, що працював в приватній обсерваторії в Флегстафф, штат Арізона, після двох років пошуків виявив у сузір’ї Близнюків дев’яту, найвіддаленішу планету Сонячної системи Плутон… 13 березня, в річницю народження Ловелла і Вільяма Гершеля, відкривача Урану, Томбо повідомив про своє відкриття широку громадськість… До самого відкриття «Планети Ікс» Ловелл (Percival Lowell) не дожив, проте назва карликової планети не випадково починається з його ініціалів, яку придумала 11-річна Венеція Берні , школярка з Оксфорда. На Плутоні є кратер, названий на честь Венеції Берні. У 2006-му на XXVI асамблеї Міжднародного астрономічного союзу, де вчені дали визначення таким поняттям як «планета», «карликова планета» і «астероїд», Плутон був виключений із переліку планет Сонячної системи… З цим рішенням погодилися не всі. Захисники Плутона вказували на те, що з усієї світової спільноти астрономів, яка налічувала близько 10 тисяч осіб, за нову класифікацію проголосувало трохи більше 400 вчених… Одним з найбільш затятих супротивників рішення був і залишається доктор Алан Стерн, планетолог, який керував місією New Horizons — дослідницького апарату NASA, відправленого для вивчення Плутона і Харона в 2006 році, незадовго до того, як дев’яту планету понизили у званні… Крім того, він вважає дуже хитким той критерій, через який Плутон зрештою перестав бути планетою. За його словами, Сонячна система сповнена астероїдами до такої міри, що жодне небесне тіло насправді не очистило свою орбіту. Та й взагалі вирішувати такі питання шляхом голосування, на його думку, – не найкращий спосіб для науковців. «Ми ж не голосуємо за теорію відносності. Ми не голосуємо за квантову механіку», – Алан Стерн.
Помер Клайд Томбо в 1997 році. Через дев’ять років частку його праху було поміщено в космічний апарат «New Horizons», який 13 липня 2015-го пройшов на рекордно близькій відстані 13 тисяч кілометрів від Плутона…

Під час концерту виконувалися пісні у стилях: джаз, фьюжн, фанк, поп, соул.

На концерті були всі ті, хто любить музику, джаз, знайомі, прихильники, колеги, батьки, однокласники, їх діти, дотичні до Юрія Галіна у різні проміжки часу.  Юрій Галін і всі учасники концерту подарували глядачам незабутні враження.

Ми постійно намагаємося за всім поверхневим і випадковим простежити глибоку спадкоємність явищ життя. Чи вдається нам це? Хочеться вірити. Це завдання, яке часом здається нерозв’язним, є водночас завданням захопливим. Відомо, що ентропія Всесвіту постійно зростає. Але ж ми навчилися трохи її зменшувати. Одночасно з’являються нові горизонти. І пісню про політ на Плутон – «Нові Горизонти» я обов’язково почую на другому концерті Юрія Галіна у філармонії… Браво, Юрію! І дякую! Дякую всім учасникам концерту! Дякую за підтримку ЗСУ!

Більше фото за посиланням – ПЛАНЕТА ІКС ЮРІЯ ГАЛІНА…

©Тетяна Спориніна, фото автора

Автор публікації ( вона ж Юркова вчителька з інформатики)  та її герой. 

Від редакції: Попри те, що цього серпня Чернівці, як ніколи раніше, просто фонтанують найрізноманітнішими культурними подіями, концерт Юрія Галіна став непересічною імпрезою. Та оскільки неможливо одночасно відвідати кілька закладів культури, хочемо порадувати тих, хто з тієї чи іншої причини не потрапив на феєрію, подаровану чернівчанам їхнім земляком Юрієм Галіним. Як повідомила Любов Добровольська, заступниця Гендиректора Чернівецької обласної філармонії , незабаром вийде відеоверсія цього концерту. Вона також наголосила, що завжди намагалася докладатися до відкриття нових імен.

Запис І про нові горизонти Юрія Галіна… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Світлана БАРДАУС (орган) – солістка Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені С.Воробкевича.

Програма концерту:
1. Бах. Прелюдія Соль мажор, BWV 568.
2. Бах- Відор. 6 номер з циклу Пам’яті Баха – фінал зі «Страсті за Матфеєм».
3. Бах. Фантазія Соль мажор, BWV 572.
4. Бах. Фуга з Токати мі мінор, BWV 914.
5. Бах. Хорал , Приходить Спаситель, BWV 659.
6. Ж. Бонне. Концертні варіації, op.1.
7. М. Шух. Тиха молитва.
8. В. Гончаренко Чакона.
9. К. Дженкінс Кантус.
10. А. Кневел Рондо Соль мажор.

Йоганн Себастьян Бах, дійсно, приймає і запрошує  всіх. Його музика є актуальною та цікавою. Музика Баха незрівнянна і  особлива, змушує задуматися про життя і смерть, добро і зло, задуматися про сенс життя…

Браво! Дякуємо пані Світлані Бардаус  за чудовий концерт, програму, виконання! Більше фото з концерту за посиланням – КОНЦЕРТ СВІТЛАНИ БАРДАУС У РАМКАХ ТРЕТЬОГО ФЕСТИВАЛЮ «SOUNDS OF BACH».

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Фестиваль «Sounds of BACH» – виступ Світлани Бардаус спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Тоска» – опера на 3 дії Джакомо Пуччіні на італійське лібрето Луїджі Іллікі і Джузеппе Джакоза за однойменною драмою Віктор’єна Сарду. Прем’єра відбулася в Театрі Костанцо у Римі 14 січня 1900 року.

Дійові особи та виконавці:
Флорія Тоска – Богдана Зайцева–Чебан
Маріо Каварадоссі – Володимир Фісюк
Барон Скарпіа – Олександр Форкушак ( соліст Національного Президентського оркестру та Київської оперної студії )
Анджелотті – Борис Ковріжних
Ризничий – Василь Мельничук
Сполетта – Павло Дворський
Шароне – Іван Щербак
Тюремник – Андрій Солтис
Пастушок – Людмила Беня
Академічний камерний хор «Чернівці», художній керівник – Надія Селезньова, хормейстер – Євген Гнатчук
Хор та балет ЗАБАПІТ ім. А.Кушніренка, художній керівник – Ярослав Солтис, хормейстер – Валерій Гураль
Академічний симфонічний оркестр
Дитячий хор, керівник – Надія Селезньова
Режисер-постановник та художник-постановник – Тетяна Воронова
Асистент режисера – Надія Селезньова
Диригент-постановник – Йосип Созанський
Художній керівник – Руслана Косар

Браво!   Загалом у виставі взяли участь понад 100 виконавців. Дякуємо всім за натхненну працю і високу виконавську майстерність. Збереження та розвиток української культури під час війни є складним процесом, але дуже важливим. Адже культура – це життєва сила суспільства.

Більше фото з вистави за посиланням – «ТОСКА» ДЖАКОМО ПУЧЧІНІ НА СЦЕНІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ФІЛАРМОНІЇ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Опера Джакомо Пуччіні «Тоска» на сцені Чернівецької філармонії… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Концерт відбувається у  рамках вуличного концертного туру гурту містами України.Кошти збиратимуть на чергові дрони mavic 3.  Склад KOZAK SYSTEM:

• Іван Леньо (вокал, клавішні, акордеон)
• Олександр Дем’яненко (вокал, гітара)
• Сергій Борисенко (вокал, ударні)
• Володимир Шерстюк (вокал, бас-гітара)
• Сергій Соловій (вокал, труба, клавішні)

… А нас не зламати, і навіть не вбити,
Тому, що, відродяться з попелу квіти
Побачиш, утримавши небо у серці,
Додому прийдуть Едельвейси.

Хто ближче до неба, той ближче до Бога,
Із вільними поруч іде перемога.
Нам доля – над іншими небо тримати –
Працюємо, брате!

…Подай зброю мені брате!
Зачекай люба, зачекай мати.
Хлопці-Едельвейси йдуть
З ворога плату брати.
З ворога плату брати…

 Будемо співати і збирати донати на ЗСУ. Слава Україні! –  у запрошенні KOZAK SYSTEM.

Концерт перервала повітряна тривога…

Безмежна вдячність вам за допомогу ЗСУ!!! Слава Україні!

p.s. 12.09.2022 на Центральній площі з оглядового майданчика Ратуші лунав спів KOZAK SYSTEM…

Слава Україні! Героям слава!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Український гурт KOZAK SYSTEM виступає у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2 квітня 2022-го традиційно у Чернівцях звучав Гімн України просто неба. Наш Гімн України об’єднує людей і робить їх сильнішими. Пісня, музика, мистецтво допомагають підняти наш дух і укріпити віру в перемогу. Спасибі музикантам Володимиру і Тимофію Слакві з Києва, які підтримали своєю музикою незламний дух українців.

Дякуємо музикантам з Києва за чудовий виступ.

Слава Україні! Героям Слава! Україна понад усе!

Більше фото з виступу музикантів за посиланням – КИЇВСЬКІ МУЗИКАНТИ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНЦІВ ТА ЇХНІЙ БОЙОВИЙ ДУХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Гімн України і класична музика просто неба від київських музикантів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перед кінопоказом виступив оркестр  Feldman band єврейської музики під керівництвом Лева Фельдмана, Заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина міста Чернівці. Презентація фільму «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» відбулася у рамках музичного фестивалю імені Евсевія Мандичевського /Mandyczewski Fest IV/.

Йозеф Шмідт – оперний співак світового значення, кіноактор, кантор. Трагічно обірвалося життя відомого тенора,  якого сучасники нагороджували епітетом «німецький Карузо»…

В обговоренні взяли участь Вадим Лісовий, завідувач кафедри музики ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Микола Кушнір; Ірина Яворська, директор Чернівецького обласного краєзнавчого музею; Леся Щербанюк, директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського.

Коротка історична довідка. Йозеф Шмідт (1904-1942) – «буковинський Карузо» – тенор, який своїм незвичайним голосом покорив цілий світ. Його «малою батьківщиною» було село Давидени (Давидівка) неподалік Сторожинця. Кар’єра співака розпочалася у хорі чернівецького іудейського Темплю. У 20-30-х рр. ХХ ст. пісні й арії у виконанні Йозефа Шмідта звучали з радіоприймачів та платівок у різних куточках земної кулі. Він збирав повні концертні зали в усіх культурних столицях світу. Мільйони шанувальників із нетерпінням чекали виступів свого кумира, мегазірки того часу.

Фільми за участю Й. Шмідта:

• Пісня крокує світом.
• Сьогодні найщасливіший день у моєму житті.
• Коли ти молодий, весь світ твій.
• Експрес любові.
• Зірка падає з неба.

Дякуємо організаторам за  зустріч,  виступ оркестру, презентацію фільму, обговорення.

Більше фото з презентації фільму за посиланням – «ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ ЙОЗЕФА ШМІДТА». І ПРО ДЕЯКІ ЧЕРНІВЕЦЬКІ АДРЕСИ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» – презентація фільму у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дякуємо за гарний концерт! Браво!

Більше фото з концерту за посиланням – НАРОДНОМУ ДУХОВОМУ ОРКЕСТРУ «ДІКСІ-БЕНД» – БРАВО!

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Духовому оркестру «Діксі-бенд» з Чернівців – браво! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Паліндром (Кашляючий Ед із Глава 94) –  це романтичне бачення світу через меланхолійну музику та візуальний світ Степана Бурбана, який за освітою режисер. Сам Степан так інтерпретує свій сольний проєкт: «Паліндром — це коли запрошуєш додому друга чи дівчину і показуєш свій дитячий фотоальбом. Це дуже тендітне та особисте».

Олександр Буліч — відоміший під сценічним ім’ям як Саша Буль, український співак та композитор, автор пісень у жанрі кантрі та інді-фолк.

Дякуємо Саші Булю за музику, пісні, фантастичні історії…

довга хвиляста дорога
Править лаштункам туман
Питали правди у бога
Убогим правди нема

Твої пісні про мандрівки, дружбу, любов, океан, досвід, сумніви, віру, про те, що переживаєш, у що віриш, про дороги, без яких не може бути хорошої пісні.

Попутніх вітрів!

Як математика, мене зацікавила назва «Паліндром». Десь я прочитала, що автор пояснював, що це означає. Слово, що однаково читається в обох напрямках. Здається, Степан Бурбан в якості прикладу використовував слово «око». А мені зразу пригадалися числа, арифметичні задачі про паліндроми, квадрати-паліндроми. І ще десь зустрівся математичний термін – екстраполяція. Висновок можу зробити тільки один. На «живий» виступ Степана Бурбана я попала вперше. А слухала і читала раніше  – в Інтернеті. Дякую за виступ і цікаві інтерполяції…

Дякуємо ПАЛІНДРОМ & SASHA BOOLE за концерт!

Більше фото з концерту за посиланням – ПАЛІНДРОМ & SASHA BOOLE

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Цікаві інтерполяції Паліндром & Sasha Boole у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про собачий вальс для песика Жорж Санд, 20 пісень українською, засновника першої публічної бібліотеки на Буковині й тісняву в музичному салоні книгозбірні.

У свій поважний ювілей видатний композитор перебував разом з численними відвідувачами Музичного салону в Чернівецькій обласній книгозбірні, що на вул. Кобилянської.  Імпрезу «Фридерик Шопен» підготували бібліотекарі у співпраці з викладачами та студентами кафедри музики Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича. Особливою гостею стала солістка обласної філармонії ім. Дмитра Гнатюка Лілія Холоменюк. Дійство неймовірно повчальне, емоційне й захопливе: найвідоміші твори Шопена перемежовувалися з цікавими розповідями про нього та його творчість. До слова, вперше у Чернівцях  прозвучала пісня  Фридерика Шопена  на вірші польського поета  Стефана Вітвіцького «Каблучка», український переклад зробив Валерій Яковчук. Загалом же українською видані всі 20 пісень, написаних Шопеном.

А модераторка заходу, завідувачка відділом мистецтв Любов Шилюк проклала своєрідний місток  між  Шопеном і Буковиною через життєві події відомого піаніста й композитора, громадського діяча та фольклориста Кароля Мікулі, який народився у Чернівцях 22 жовтня 1821 року. Мікулі  був не тільки видатним учнем Фредеріка Шопена, а й  відомим чернівецьким меценатом. Завдяки саме його пожертвам у Чернівцях виникла перша публічна бібліотека й виплачувалися стипендії талановитим гімназистам. Завдячуємо Каролю Мікулі й тим, що у Чернівцях 1847-го два дні поспіль виступав легендарний Ференц Ліст. А ще Кароль Мікулі видав повне зібрання творів Шопена у 17 томах 1879 року в Лейпцігу.

… Лауреатка  обласної мистецької премії Сіді Таль Лілія Холоменюк захопила присутніх непростими взаєминами Фридерика Шопена з письменницею Жорж Санд. Хто б міг подумати, що відомий собачий вальс, який полюбляють виконувати всі піаністи-початківці, був написаний для… песика Жорж Санд. Та розповіді про композитора не здатні розкрити  слухачу його сутність та душу без насолодою його творами. Відтак п. Холоменюк блискуче виконала  прелюдію е-moll з  ор.28, яка, за словами самого Шопена, найбільше відобразила настрої композитора в найромантичніший період його життя.

Родзинками салонної події стало виконання вальсу  cis-moll. провідним концертмейстером кафедри музики Олександрою Кирстюк Ноктюрну cis-moll та  Лілією Холоменюк.  На bis  прозвучав «Grand valse brillante» E-dur у виконанні  солістки обласної філармонії ім. Дмитра Гнатюка.

Музична продюсерка заходу, доцентка кафедри музики ЧНУ ім.Юрія Федьковича Ірина Бойчук подякувала організаторці салону Любові Шилюк та запросила ще раз провести музичний захід навколо творчості Шопена на кафедрі музики.

…Мене ж охопив жаль за тим, що так мало чернівчан стали свідками та учасниками такого цікавого й непересічного дійства.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис 210 років музики: Шопен у чернівецькій бібліотеці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатом премії 2020 року в номінації Музичне мистецтво відомий український етно-гурт ДахаБраха з альбомом Шлях (2016).

«ДахаБраха» – український музичний етно-гурт, організатором і художнім керівником якого є Владислав Троїцький. Назва гурту складена зі слів «давати» та «брати» за словником Грінченка.
Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко та Олена Цибульська.

У групи щільні гастрольні тури в різних країнах, виступи на великих міжнародних фестивалях, таких як «Glastonbury», «Australian WOMADelaide», «Sziget», спільні роботи з музикантами із Фінляндії, Угорщини, Німеччини, Ірландії та інших. Крім того, колектив дає благодійні концерти і допомагає волонтерам.

21 лютого у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської зібралися прихильники музикантів аби послухати музику у виконанні етно-гурту «ДахаБраха» і подивитися на грандіозне live-шоу. Музиканти виконали вже відомі композиції та нові пісні.
Музичний стиль гурту визначається учасниками як «етно-хаос», що підкреслює «хаотичне» поєднання різних етнічних складових. Гурт використовує українські народні пісні, що записані учасниками гурту та їх колегами-фольклористами у фольклорних експедиціях у різних регіонах України. Пісні, виконувані в автентичній манері, поєднуються зі звучанням широкого ряду інструментів із різних куточків світу, це гра в різні музичні жанри: мінімалізм, хіп-хоп, соул, блюз.

Браво, ДахаБраха! Дякуємо за музику, позитив, талант!
І вітаємо із високою Шевченківською премією!
«Особлива приємність бути в одному ряду з неймовірно талановитими українськими митцями. Це дуже почесно! Тарасе Григоровичу, ми не підведемо!» – пообіцяли музиканти.

Більше фото з концерту за посиланням – ДАХАБРАХА /DAKHABRAKHA/ – ЛАУРЕАТ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 2020

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Етно-гурт ДахаБраха отримав Шевченківську премію спершу з'явиться на Медіа-Версії.