Науковi дослiдження доводять: одруженi чоловiки живуть довше, нiж розлученi або самотнi. Вони рiдше скоюють самогубство, частiше ходять до лiкарiв, краще харчуються, менше пиячать. Однак, попри це, чимало чоловiкiв до шлюбу не поспiшають, а деякi хочуть бути холостяками до кiнця життя.

Згiдно з дослiдженнями, у вiковiй групi 25 – 29 рокiв нiколи не були у шлюбi або не перебувають тепер 20% чоловiкiв. Тобто кожен п’ятий чоловiк цього вiку. У 30 – 35 рокiв холостякiв залишається менше – 5%. До речi, 12% пар в Українi живуть у незареєстрованому шлюбi. Як правило, iнiцiаторами такого способу спiвмешкання є саме чоловiки, особливо тi, якi вже мали перший невдалий шлюб.

Багато представникiв сильної статi побоюються шлюбу (пiдсвiдомо чи показово). Адже родина – це вiдповiдальнiсть, а в наш неспокiйний час чоловiк не має гарантiї, що зможе забезпечити сiм’ю.

Як правило, чоловiк психологiчно готовий до шлюбу у вiцi 30 – 40 рокiв. Якщо вiн одружується до 30 рокiв, то велика ймовiрнiсть розлучення, адже людина стикається з економiчними та побутовими проблемами, до яких не готова. А от чоловiки пiсля сорока, якi нiколи не були у шлюбi, вже мають так званий синдром холостяка. Такий чоловiк може бути успiшним у бiзнесi, мати стосунки з жiнками, але психологiчно не здатен жити з кимось. Важливий ще один аспект – кожен чоловiк у своєму життi має пережити такий етап iнiцiацiї, як вiдрив вiд матерi. Тобто повинен стати вiдповiдальним за своє життя. I це не залежить вiд вiку – однi чоловiки роблять це у шiстнадцять, а iншi навiть у сорок так i не стають дорослими. Якщо така емоцiйна пуповина мiж дорослим чоловiком i його мамою не розiрвана, вiн не буде готовим створити свою родину. I найбiльше холостякiв я б зарахувала до категорiї таких, якi перебувають у символiчному шлюбi з мамою.

– Якi ще причини заважають чоловiковi створити сiм’ю? – Другий тип холостякiв – чоловiки, якi не змогли знайти себе, не мають роботи, не мають ресурсiв створити сiм’ю. Загалом, уже до 30 рокiв у чоловiка має закiнчитися так званий перiод безстрашностi та безсмертя. А затятi холостяки часто i в пiзнiшому вiцi не замислюються над тим, що час минає, вважають, що життя довге, а вони ще на нагулялися. Третiй тип холостякiв пiдживлюється соцiальними стереотипами. У суспiльствi досi культивується думка, що чоловiк може провадити вiльний спосiб життя, а жiнка обов’язково має бути замiжньою. Коли жiнка довго не одружується, про неї кажуть “не така”, а якщо чоловiк, то це культ свободи й полiгамiї. Урештi, є чоловiки, якi залишаються холостяками через свої страхи – страх втратити свободу, страх близьких стосункiв, страх вiдповiдальностi. Iнодi такi iнiцiюють вiльнi стосунки, шлюб без печатки в паспортi, щоби зняти з себе вiдповiдальнiсть за взаємини та їхнi наслiдки.

 – То що робити жiнкам – намагатися змусити холостякiв одружитись чи все ж таки втiкати? – Перш нiж одружувати на собi холостяка, добре подумайте – чи потрiбен вам чоловiк-дитина або бабiй. Замiж слiд виходити за того, хто дозрiв до вiдповiдальностi за сiм’ю.

Запис Вічні холостяки чи боягузи: чому сучасні чоловіки не поспішають одружуватися спершу з'явиться на Медіа-Версії.