Дослідники з Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США) з’ясували: сидячий спосіб життя спричиняє зменшення зони мозку, яка відповідає за так звану експліцитну пам’ять. Цей тип пам’яті фіксує факти й події й дозволяє свідомо звертатися до спогадів. Навіть інтенсивна фізична активність в інші періоди не захищає мозок від наслідків тривалої неактивності. У сидячого способу життя є й інші негативні наслідки: ризик серцево-судинних захворювань і ожиріння.

Нова робота дослідників – перший етап спостережень за впливом способу життя на пам’ять, Тож до участі в ній залучали лише 35 волонтерів від 45 до 75 років. Ні в кого з них не було симптомів деменції, травм голови чи хімічних залежностей. Після вивчення особливостей повсякденного життя волонтерів – скільки годин вони проводять, сидячи, скільки часу приділяють іншим видам діяльності, інтенсивній та помірній фізичній активності. Далі вони пройшли обстеження методом магнітно-резонансної томографії (МРТ). Дослідники виявили зв’язок між кількістю годин, проведених сидячи, та зменшенням медіальної частини скроневої долі великих півкуль головного мозку. Відомо, що це одна з перших зон мозку, які уражує хвороба Альцгеймера.

Запис Забагато сидіти – шкідливо для пам’яті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лікарі-дієтологи помітили, що споживання зелених листових овочів допомагає уповільнити процес вікової втрати пам’яті на понад 10 років. Це ще одна причина і мотивація перейти від смаженого на активне поїдання салатів.

Науковці США з’ясували, що споживання зелених листових овочів щодня позитивно впливає на здоров’я мозку, пам’ять і мислення.

Зелені листові овочі насичені фолатами, вітамінами та антиоксидантами, які важливі для нормального функціонування пам’яті. Люди, що регулярно споживають зелень, мають так само активний мозок, як у людей молодших від них на 10-11 років, які не споживають такі овочі.

Така цифра є суттєвою, відтак варто поставитися до цього дослідження цілком серйозно. Науковці підкреслюють, що ця рекомендація не передбачає поїдання тарілок салату однієї за одною.  Переваги для мозку наступають уже при споживанні 3 чашок зелені на день. Це може бути дуже простим і доступним засобом збереження здоров’я мозку.

Запис Здорове харчування: Овочі для підтримки пам’яті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Науковці з Оксфорда дійшли висновку, що вегетаріанство може бути не таким корисним, як припускали раніше. Досліджено, що споживання лише рослинної їжі призводить до втрати маси головного мозку, тож цілком виключати  м’ясо й рибу фахівці не радять.

Оксфордські дослідники кажуть, що відсутність у раціоні таких продуктів, як м’ясо (надто – печінка), молоко й риба призводить до нестачі в організмі деяких украй важливих речовин і вітамінів. Одним із найсерйозніших недоліків фахівці називають нестачу вітаміну В12 – тваринного походження. Це призводить до анемії й пошкоджень у центральній нервовій системі.

Частково нестачу В12 компенсує дріжджовий екстракт, який можна додавати до багатьох вегетаріанських страв.

Таких висновків медики дійшли після постійного спостереження за понад сотнею пацієнтів у віці від 16 до 87 років. Дослідники зазначають, що особливо помітними є відмінності в пацієнтів-вегетаріанців старшої групи – від 61 до 87 років, а саме: зниження мозкової активності, погіршення пам’яті. Дослідження на томографі фіксують також зниження маси та об’ємів головного мозку.

Британські фахівці зазначають, що деяких пацієнтів вони спостерігали протягом 5 років  і можуть наголошувати, що відмова від тваринної їжі негативно відбивається на роботі головного мозку, а у найбільш екстремальних випадках призводить до порушень його функцій.

Запис Вегетаріанство небезпечне для мозку. Наслідки незворотні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Деякі звуки впливають як філіжанка доброї кави» , – висловлюється видатний французький фахівець у галузі вивчення слуху Альфред Томатіс, якому належить відкриття про те, що «Вухо призначене не лише для того, аби чути, але й щоби живити енергією розум і тіло».

Мозкові клітини працюють немовби маленькі батарейки-акумулятори. Вони заряджаються не від обміну речовин в організмі, а за допомоги енергії звуків. Відтак від впливу на мозок музики покращується інтелект.

На підставі експертної оцінки впливу музичних творів науковці почали рекомендувати найкращі диски. У списку – класика. Зокрема, дослідники вважають, що музика Моцарта впливає позитивно на розумові процеси, потрібні для математики та гри у шихи. Встановлено, що 20-хвилинне прослуховування  музичних творів Моцарта щоденно впливає заспокійливо, покращує сприйняття простору, стимулює творчі ділянки мозку.

Більше того, музика Моцарта помічна не лише для розумових занять, але й для монотонної фізичної праці, яка потребує підвищеної уваги.

Запис Моцарт живить мозок: Джерело енергії – звук спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пролонгований ефект музичних занять

Науковці Північно-Західного університету (Чикаго, США) встановили, що заняття музикою в дитячому віці сприяють збереженню слуху на схилі років. Адже відомо, що з настанням старості якість слуху знижується. Причина криється у змінах, які відбуваються в мозку людини. Часто це пов’язане також зі змінами в барабанній перетинці та слухових кісточках. Приміром, уповільнюється реакція на швидко змінювані звуки – адже з віком знижується провідність нервових волокон. Тобто людина не встигає зреагувати на отриманий звуковий сигнал і думає, що недочуває. Проблеми з відрізненням людського мовлення від стороннього шуму – серед головних скарг людей поважного віку. Це призводить до соціальної ізоляції та депресії, хоча вікові зміни – лише частково їхня причина.

Однак, якщо людина в дитинстві грала на тому чи іншому музичному інструменті, у старості її реакція буде на мілісекунду швидшою, ніж в інших його ровесників. Здається, дрібниця, але насправді навіть мінімальні затримки в мілісекунди спричиняють серйозний дискомфорт.

До свого дослідження науковці залучили 44 особи у віці від 55 до 76 років. З’ясувалося, що найшвидша слухова реакція була в людей, які займалися музикою у віці від 4 до 14 років. Ніхто з них не грав на музичних інструментах на момент експерименту. Це дає можливість припустити, що заняття музикою мають пролонгований ефект.

Заняття, що сприяють розвитку мозку

Науковці зазначають, що в дітей, які навчалися музиці, розвиваються творчі здібності, активуються певні зони кори головного мозку. Гра на більшості інструментів потребує координації та зосередженості, а постійне вивчення нових творів тренує пам’ять людини, що захоплюється музикою.

У тому ж університеті в Чикаго для порівняння запросили 18 музикантів, які починали заняття музикою в дитинстві, і 19 людей – не музикантів. В обох групах були люди у віці від 45 до 65 років. З ними провели низку тестів на перевірку якості слуху й пам’яті.

З’ясувалося, що результати тестів у музикантів набагато кращі, ніж в їхніх «немузичних» ровесників.

На думку науковців, запам’ятовування звукових послідовностей, характерне для гри на будь-якому музичному інструменті, сприяє розвитку розумових навичок. Потреба тримати в пам’яті музичні тексти добре тренує мозок і дозволяє йому зберігати працездатність тривалий час. Навчання музики налаштовує нервову систему на розрізнення найтонших нюансів звуку. І ця здатність зберігається в людей до похилого віку.

До речі, науковці з Університету Канзасу нещодавно з’ясували, що навчання музики в дитинстві покращує не лише слух і реакцію мозку, але й просторову пам’ять людини, а також її здатність адаптуватися до нової інформації.

Бетховену просто не пощастило

Здавалося б, тривале перебування в умовах, що інтенсивно впливають на орган слуху, повинне призводити до зниження його гостроти, але це не так: канадські дослідники з’ясували, що професійні музиканти чудово чують і в старості. Приклад Бетховена – навіть не виключення з правила, бо Людвіг ван Бетховен оглух у результаті інфекційного захворювання ще до 30 років.

Співробітники науково-дослідного інституту Ротмена в канадському Торонто науковими методами спростували широко розповсюджений міф про те, що професійні музиканти, які більшу частину життя перебувають у світі голосних звуків, на старість починають потерпати від розладів слуху.

Автори дослідження запросили для участі в ньому 79 професійних музикантів різних спеціальностей, у віці від 19 до 91 (!) року й 89 осіб у віці від 18 до 86 років, що не мали жодного стосунку до музичного мистецтва. У спеціальній лабораторії усіх досліджуваних піддали особливому тестуванню, яке визначало стан їхнього слуху за різними параметрами. Було встановлено, що у віці 70 років особи, які професійно займалися музикою, мали гостроту слуху на рівні 50-річних людей, які музикою не займалися.

Багато хто стикався з тим, що людина похилого віку від певного моменту починає по кілька разів перепитувати про те, що йому кажуть, хоча радіо й телевізор чують, як і раніше, добре.  Однак у професійних музикантів подібне погіршення відсувалося щонайменше на 20 років. Більше того, як установили дослідники, заняття музикою ще й суттєво поліпшують пам’ять, до того ж ця особливість теж зберігається до глибокої старості.

Підготував Дмитро ВАСИЛЕНКО, «Версії»

Запис Музика в дитинстві – слух у старості спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вранці ж у вівторок, побачивши, що ремонту нема, люди знову перекрили дорогу.

І  раптом водій на чорному джипі з італійськими номерами, як запевняли очевидці, прокатав на капоті місцевого чоловіка Мірчу Венгренюка й утік з місця пригоди. Через 20 хвилин на місце ДТП прибула бригада швидкої медичної допомоги. Лікарі  на місці виявили в чоловіка закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та забій грудної клітки й доправили в лікарню на дообстеження.

Відеореєстатор однієї з машин, яка була на місці пригоди, зафіксував авто винуватця. Вже за півтори години горе-водія затримали правоохоронці.

За словами начальника Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області Ігоря Доголіча, спричинив автопригоду житель Неаполя, який разом з дружиною-українкою приїхав на її батьківщину. Свої дії іноземець пояснив переляком, проте вже за годину після пригоди на найближчому СТО міняв лобове скло, яке  пошкодив під час наїзду. Там його й затримали. Італійцю загрожує або штраф, або ув’язнення строком до 3-х років  – залежно від висновку лікарів щодо тяжкості тілесних ушкоджень.

Після ДТП  дорогу в Задубрівці відкрили. Водночас на дорозі з’явилися ремонтні машини й люди, які почали латати  дірки на дорозі «Чернівці-Заставна» (на Задубрівській ділянці). Як зауважили в автодорі, це зовсім не реакція на протест, просто надійшла черга цієї дороги…

Галина ЄРЕМІЦА, спеціально для «Версій»

Запис На перекритій дорозі в Задубрівці італієць збив людину і втік спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Деменція – це набуте недоумство, стійке зниження пізнавальної діяльності з втратою, в тій чи іншій мірі, раніше засвоєних знань і практичних навичок та утрудненням чи неможливістю придбати нові.

Експерти організації прогнозують, що до 2020 року кількість таких пацієнтів подвоїться, а до 2050 – зросте майже у три рази і перевищить 115 мільйонів.

Згідно зі звітом, навіть у розвинених країнах від 50 до 80 % випадків деменції залишаються не виявленими. Державні програми діагностики слабоумства та медичної допомоги таким хворим застосовуються лише у восьми країнах світу.

Нині 58 % хворих на деменцію є жителями країн, що розвиваються. За прогнозами ВООЗ, до 2050 року на частку таких держав припаде більше pчччччччччччч% пацієнтів, які страждають на слабоумство.

Пацієнти, що страждають на хворобу Альцгеймера, становлять від 20 до 70 % усіх хворих на деменцію залежно від їх статі та вікової категорії.

Хвороба Альцгеймера – це захворювання головного мозку, що проявляється прогресуючим зниженням інтелекту.

Запис До 2030 року кількість хворих на слабоумство у світі подвоїться спершу з'явиться на Медіа-Версії.