Архивы молоко - Медіа-Версії

Кефір, йогурт, сир: як подорожчала «молочка»

Сергій Паламар — Thu, 29 Aug 2019 12:07:17 +0000

До молочного соціального кошику входять молоко, сметана, кисломолочний сир і масло. І голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у Фейсбук розповідає, що відбувалося за останній рік із цінами на кефір, йогурт, вершки, твердий і плавлений сири, а також маргарин у традиційних для магазинів упаковках. Ціни називає актуальні для Києва, але «темпи зростання відповідають загальноукраїнським тенденціям», – зазначає Олексій Дорошенко.

Так, нежирний кефір 0% за рік подорожчав на 12%. Класичний йогурт 1,5%, 580 мл набув у ціні +13%. Твердий голландський сир 45% за рік додав 16%. Вершки 10% подорожчали на 18%. Вартість маргарину 70%, зросла на 22%. Плавлений вершковий сир 55% за рік став дорожчим на 25%. «Таким чином молочний кошик із супермаркету подорожчав за рік у середньому на 16%»,– підсумував Олексій Дорошенко.

Запис Кефір, йогурт, сир: як подорожчала «молочка» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні запровадили нові вимоги до якості молока

Сергій Паламар — Fri, 19 Jul 2019 20:42:35 +0000

12 липня набули чинності вимоги до безпеки та якості молока й молочної продукції, затверджені наказом Мінагрополітики №118, передає ЮрЛіга. Окрім правил виробництва, переробки та введення в обіг молока й молочної продукції, встановлюються критерії до сирого молока, які зумовлюють його придатність до введення в обіг. Документ передбачає, що оператори молочного ринку мають отримати експлуатаційний дозвіл, відповідно до закону «Про основні принципи й вимоги до безпеки та якості харчових продуктів». Нові правила встановлюють вимоги до складу молока, присутності мікроорганізмів, переробки, зберігання та перевезення сирого молока й готової продукції, вимоги до процесу доїння, правила безпеки для осіб, що займаються доїнням чи інші операції з молоком, вимоги до термічної обробки молочної сировини, особливості упаковки та нанесення позначок на ній.

Запис В Україні запровадили нові вимоги до якості молока спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Молочна поляна» – справа смачна й серйозна

Сергій Паламар — Wed, 01 May 2019 09:41:46 +0000

У Чернівецькій області, на території Глибоцької ОТГ, планують заснувати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) молочного напрямку «Молочна поляна», розповів керуючий справами виконавчого комітету Глибоцької селищної ради Василь Зеленівський:
«Рік тому громада села Михайлівка Глибоцької ОТГ за підтримки Австрійського агентства розвитку побудувала нову сироварню «Добрі ґазди», де виробляють тверді і м’які сири за голландською й італійською технологіями, – зазначив він. – Коров’яче молоко для виготовлення сирів постачають понад 30 членів сільськогосподарського кооперативу, переважно – сімейні ферми».
За його словами, зарік у громади з’явилася потреба у ще одному молочному кооперативі, який об’єднає господарів, що утримують кіз та овець.
«Молочна поляна» працюватиме так само, як і «Добрі ґазди»: члени кооперативу здаватимуть овече і козяче молоко на переробку і зможуть отримувати кращу ціну за рахунок виробництва продукції з доданою вартістю», – пояснив Василь Зеленівський.
Офіційне відкриття СОК «Молочна поляна» заплановано на вересень 2019 року.

Запис «Молочна поляна» – справа смачна й серйозна спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У березні подорожчали 81% соціальних продуктів

Сергій Паламар — Tue, 09 Apr 2019 13:19:26 +0000

У березні подорожчали 81% соціальних продуктів. Щоправда порівняно з лютим дешевшими стали більшість овочів борщового набору.

“Цибуля подешевшала на 7,5%, буряк – на 6,1%, морква – на 2,2% і картопля – на 1,4%. На 2,1% впала ціна за десяток курячих яєць і на 0,3% – кілограм цукру”, – написав у Facebook директор асоціації торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Найбільше у березні подорожчала капуста – 24,9%. На 2,5% зріс в ціні житній хліб. Пшеничний залежно від сорту борошна додав від 1,7% до 2,2%. Батон – 1,9%.

“Молочні продукти подорожчали від 0,3% до 1,2%. Сметана додала 1,2%, молоко та вершкове масло – 0,5%, а кисломолочний сир – 0,3%. Уся бакалія впевнено дорожчала, крім цукру. Він подешевшав на 0,3%. Рис в ціні не змінився. Олія додала 0,2%, манка – 3%, борошно – 0,4%, макарони – 0,8%, гречка – 1,1%, ячна крупа – 1,3%, пшоно – 4,2%”, – додав експерт.

М’ясо подорожчало від 0,2% до 1,3%. Ковбаси додали 1,3%, морожена риба – 1,2%, свинина – 1,1%, філе курятини – 0,9%, яловичина – 0,7%, тушка куряча – 0,3% і сало – 0,2%. Водночас у лютому ціна падала.

Запис У березні подорожчали 81% соціальних продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виробляти молоко в Україні стає все більш невигідним

Сергій Паламар — Tue, 22 Jan 2019 16:49:09 +0000

Український молочний індекс, який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, за підсумками 2018 року знизився на 14,1%. Про це повідомив економіст інвестиційного центру продовольчої сільськогосподарської організації ФAO Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

«На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва». Враховані лише втрати від зміни цін на корми та зниження ціни на молоко – саме ці чинники використовуються для підрахунку Українського Молочного Індексу (УМІ). Цей показник за 2018 рік був вищим на 13,7% ніж 2016-го і аж на 23,3% вищим від 2015-го: то були найважчі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко обвалилися до рекордно низьких рівнів.

2018-го світові ціни на молочні продукти були в середньому на 5% нижчими, ніж 2017-го: сир подешевшав на 6%, молочний жир – на 8%, а білок – на 4%.

Запис Виробляти молоко в Україні стає все більш невигідним спершу з'явиться на Медіа-Версії.

5 продуктів, шкідливість яких перебільшують

Сергій Паламар — Tue, 15 Jan 2019 21:13:06 +0000

Наукові дослідження свідчать, що деякі харчі, які прийнято вважати шкідливими, споживають довгожителі. Тож чи не перебільшена їхня шкідливість для здоров’я? Дієтологи реабілітували деякі з них.

Піца. Багато хто вважає, що піца – найбільш небезпечний для фігури фаст-фуд. Та в реальності піца може бути цілком збалансованою щодо білків, жирів та вуглеводів. Щоправда, це коли в ній більше овочів і не надто багато сиру, а корж тонкий.

Молоко. Нерідко можна почути, що молоко не засвоюється дорослим організмом. Однак, за статистикою, в усьому світі саме більшає людей, які добре почуваються, споживаючи молочні продукти. І це добре, бо молоко постачає до організму кальцій, білок, вітаміни й покращує імунітет.

Картопля. Ще один продукт, шкідливість якого перебільшена. Печена й варена картопля не спричиняє ожиріння, при цьому збагачує організм калієм, магнієм, вітаміном В6 і клітковиною, які покращують нервову систему й травлення.

Хлібопекарські дріжджі. Багато хто щиро вірить у те, що бездріжджовий хліб набагато корисніший за продукт із дріжджами. Однак хлібопекарські дріжджі корисні: у них багато білка й амінокислот, вітамінів групи В, незамінних жирних кислот та інших потрібних для здоров’я мікроелементів.

Сіль. Коли хтось переконуватиме вас, що від солі слід відмовитися, скажіть, що шкідливість солі явно перебільшена. Сіль як джерело натрію варто споживати до 5-6 грамів на день. Коли солі вживають недостатньо, організм «витягує» натрій з кісткової та м’язової тканин. І тоді занепад сил та проблеми із діяльністю мозку забезпечені!

24apteka.com.ua

Запис 5 продуктів, шкідливість яких перебільшують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Смачні напої для жіночих гормонів

Ясницька Валерія — Mon, 20 Aug 2018 19:23:31 +0000

Гормони в жінки можуть давати збій через постійні стреси, неякісне харчування, вагітність, менструації тощо. Та деякі смачні напої можуть нормалізувати її гормональний фон.

Чай з листя малини. Одну столову ложку листя малини залити склянкою окропу, настояти як чай. Можна пити і вранці, і ввечері – натщесерце і після їжі. Листя малини покращує роботу репродуктивної системи жінки та впливає на розслаблення матки в період менструального циклу.

Молоко з куркумою допомагає боротися з шкідливими бактеріями та підсилює метаболізм. 200 мл молока доведіть до кипіння й додайте на кінчику чайної ложки трохи меленої куркуми. Рекомендують пити теплим 1 раз на день. Тим, що погано реагують на молоко, можна замінити його половиною склянки теплої кип’яченої води (не гарячої!) з такою ж кількістю куркуми, вранці натщесерце, – рекомендує «Країна Здоров’я».

Запис Смачні напої для жіночих гормонів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

МОРОЗИВО З ТАРГАНАМИ: в Африці доять комах і роблять морозиво з їхнього молока

Ясницька Валерія — Sun, 08 Jul 2018 14:31:48 +0000

Південноафриканська «Gourmet Grubb» запропонувала ринку новий суперфуд – entoмоmilk або молоко з комах.

«Ми вважаємо, що комахи – майбутнє у сфері суперпродуктів. Вони містять потрібні живильні речовини, є фантастичним джерелом білка, ще й екологічно чистим», – повідомляється на сайті компанії.

Варто зазначити, що пропоноване морозиво виглядає вельми привабливо. Його вартість поки не уточнюється, бо Gourmet Grubb тільки готується вийти з ним на ринок.

І все ж, молоко з комах спричиняє кілька запитань. Раніше спроби подоїти їх уже здійснювалися:і «молоко» намагалися отримувати від тарганів «Diploptera punctata» – єдиних, що вигодовують своїх «малят» субстанцією, дійсно схожою на молоко.

2016-го дослідники з’ясували, що тарганяче молоко містить утричі більше енергії, порівняно, скажімо, з коров’ячим. Але безпечність його під питанням, а доказів, що цю субстанцію може без шкоди для свого здоров’я споживати людина, не знайдено.

Та й доїння тарганів – справа непроста. Дослідники спромоглися відібрати «молоко» без шкоди для комахи, але, щоб націдити 100 грамів рідини, довелося «доїти» сотні тарганів.

agroday.com.ua

Запис МОРОЗИВО З ТАРГАНАМИ: в Африці доять комах і роблять морозиво з їхнього молока спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молоко в пакетах – небезпека для здоров’я

Ясницька Валерія — Fri, 29 Jun 2018 08:54:31 +0000

Споживання молока з пакетів може спричинити проблеми не лише з ендокринною системою, але й з печінкою, повідомляють «Новости Ю». На думку фахівців, у молоко, що зберігається в пакетах, потрапляють фталати, що є токсичними речовинами. Впливаючи на ендокринну систему й печінку, фталати є реальною загрозою здоров’ю. Група науковців провела дослідження, яке показало, що майже у 60% молока з пластикової тари містяться фталати. Що вищий рівень жирності молока, тим активніше взаємодіє воно з упаковкою, набираючись фталатів.

З’ясовано, що фталати додаються до пластикової суміші, з якої виробляється упаковка, для надання останній жорсткості та міцності. У промислових масштабах фталати використовуються ще від 30-х років минулого століття.

Запис Молоко в пакетах – небезпека для здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Буковинці – лідери за споживанням молока в Україні

Ясницька Валерія — Tue, 12 Jun 2018 16:08:39 +0000

За останній рік на середню заробітну плату українець може купити молока на 19 літрів менше, ніж минулого року.

“Найбільше літрів молока за середньостатистичну зарплату можна придбати у Києві – 624 літри, Донецькій області – 424 літри, Київській – 394 літри, Запорізькій – 377 літри, Дніпропетровській – 374 літри”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Автор: Facebook

На 42 л більше молока спожили у Чернівецькій області. У Луганській споживання молока скоротилося на 64 л.

Найменше молока за середню зарплату можуть купити жителі Волинської (286 л), Херсонської (290 л), Тернопільської (296 л), Чернігівської (305 л), Закарпатської областей (311 л).

“Якщо дослідити збільшення споживання молока за рік по областях, то рейтинг найкращих виглядає інакше. Перше місце посіла Чернівецька область. Додала 42 літри. Дніпропетровська область збільшила споживання на 29 літрів, Сумська — 24 літри, Запорізька — 22 літри, Миколаївська — 18 літрів”, – підсумував Дорошенко.

Запис Буковинці – лідери за споживанням молока в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Жарке літо: тане усе, окрім цін на продукти

Сергій Паламар — Mon, 04 Jun 2018 19:03:18 +0000

В Україні незабаром подешевшають деякі популярні продукти через сезонний фактор. Однак м’ясо, сир і сало продовжать дорожчати.

“Хоча ціни вже значно зросли, це не межа. Прогнозується подорожчання кормів і збільшення виробничих витрат. Тому влітку варто чекати зростання ціни на свинину і сало на 5-10% – 5-10 гривень. Водночас на початку літа трохи, на 1-2 гривні, може здешевшати літр молока. Адже надої у цьому сезоні ростуть”, – каже аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко, пише “Сегодня“.

За словами директора асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, влітку картопля не дорожчатиме через хороший врожай. Ціни на помідори та огірки знизяться в два-три рази, коли почнеться врожай у домогосподарствах. На капусту і цибулю – на 10-15%.

“Подорожчає куряче філе. Зараз кілограм продукту зростає на 1-1,5 гривні на місяць. Тому влітку зростання цін буде в рамках інфляції – на 3 гривні за сезон. На 1-1,5 гривні на місяць подорожчає твердий сир. Десяток яєць подешевшає на 50-70 копійок “, – каже Дорошенко.

Крім того, за літо на 1-1,5 грн за кг подорожчає хліб. Олія у червні-липні додасть в ціні по 2-4%.

Запис Жарке літо: тане усе, окрім цін на продукти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Які продукти найчастіше підробляють в Україні

Сергій Паламар — Tue, 24 Apr 2018 19:42:19 +0000

В Україні найфальсифікованішою продукцією є вершкове масло. Виробники часто замінюють тваринні жири рослинними.

“Ми завжди радимо звертати увагу на найменування продукту, його склад. Тобто, якщо ви бачите, що на лицьовій етикетці великими буквами написано: “Селянське 72,5%”, але немає слів “вершкове масло”, не полінуйтеся перевернути і подивитися, що написано дрібними літерами. Переконайтеся, що це не був маргарин або спред”, – каже експерт Центру незалежних споживчих експертиз “Тест” Ніна Кільдій, пише “Сегодня”.

Молоко підробити складно. Водночас згущене молоко часто містить пальмову олію.

Частково фальсифікують ковбасу, особливо варену. Замість м’яса додають соєвий білок.

Кетчупи містять недостатньо концентровану пасту, барвники й консерванти. А не свіжі томати, як зображено на етикетці. Крім того, в майонезі може не виявитися яєць.

“Є поняття “майонезний соус”. Він може бути низької жирності та зовсім без яєць. А є поняття “майонез”. Там обов’язково мають бути яйця”, – каже експерт.

Також підробляють оцет. Його розбавляють водою.

Під виглядом морозива виробники часто продають десерт сумнівної якості.

Запис Які продукти найчастіше підробляють в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

МінАПК продовжило закупівлю молока у селян до 1 липня 2018 року

Сергій Паламар — Mon, 15 Jan 2018 08:11:06 +0000

Згідно з вимогами Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна мала з січня 2018 року відмовитися від закупівлі молока другого ґатунку (так зване домашнє молоко). Однак Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності нового стандарту на півроку. Про це йдеться на сайті МінАПК.

Відстрочення набуття чинності нового ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» на півроку (до 1 липня 2018 року) буде використана для створення ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молочних продуктів під час виробництва та переробки.

Проект цього наказу передбачає, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, але його можна буде закуповувати для виготовлення кормів для тварин або казеїну.

Водночас у МінАПК вважають, що підвищити якість молока до першого не так складно. Для цього персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно використовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльні установки, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. Корів також має оглядати ветеринар.

У міністерстві зазначили, що молоко першого сорту дорожче приблизно на дві гривні, і на нього підвищений попит. Наразі його частка в загальних закупівлях – 15,5%.

Кінцева мета наказу, який розробляють у Мінагрополітики, залишається незмінною – перехід до стандарту 100/400 (молоко екстра-класу), який відповідає європейським положенням.

Запис МінАПК продовжило закупівлю молока у селян до 1 липня 2018 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Безрогі, але м’ясні

Lida — Thu, 03 Oct 2013 11:52:20 +0000

Нові технології м’ясного скотарства – від буковинських науковців

Не розробляти й приймати різні Програми «збільшення рогів і копит», а намагатися сформувати середовище й встановити такі правила гри, за якими у селян виникала би мотивація інвестувати кошти й працю в ринок тваринництва. Це проблема ментальності політиків і чиновників, які сьогодні не бачать стратегії розвитку агропромислового комплексу на селі. Що робити і куди рухатися далі господарям ферм? Про це розмірковує кандидат сільсько-господарських наук, завідувач лабораторії, старший науковий співробітник Буковинської держсільгоспдослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАА, Андрій КАЛИНКА.

Тримати баланс поміж м’ясом і молоком

Скороченням поголів’я молочних порід і збільшенням м’ясних успішно вирішується проблема виробництва високоякісної яловичини в багатьох країнах світу. Сьогодні тваринництво США, Канади, Бразилії, Франції та Австрії підтримує оптимальне співвідношення виробництва молока та м’яса. Однак для переорієнтування ферм Буковини на нові технології виробництва дуже дешевої яловичини з малими затратами та низькою собівартістю продукції потрібний певний час. Особливої уваги потребує селекційна робота – розведення та вирощування маточного поголів’я молодняку за технологіями м’ясного скотарства.

З подачі буковинських науковців у скотарській галузі регіону вже понад 14 років успішно розвивається новий самостійний напрямок – м’ясне скотарство. На Буковині виведені нові породи м’ясної худоби, пристосованої до кліматичних умов області.

Буковинське молоко – неконкурентноспроможне

У краї рік від року скорочується поголів’я молочних порід, в основному на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, а велика кількість працівників – пенсійного віку.

Відновлювати молочне скотарство дуже складно, та не всюди й доцільно. Утримання молочних корів пов’язане з великими затратами праці та вимагає дорогих приміщень, устаткування для доїння, годівлі, видалення гною тощо. Випас молочної худоби на пасовищах обмежується відстанями й порами року. Заготівля кормових культур теж потребує великих витрат. Тож виключно актуальним є розвиток м’ясного скотарства, яке почало розвиватися швидкими темпами в Україні, зокрема і в Чернівецькій області.

Сьогодні не йдеться про цілковиту відмову від виробництва молока в краї. Навпаки, його треба нарощувати там, де збереглися пристосовані для цього приміщення, де є достатньо робочої сили та кормів. Не варто забувати що буковинські молочні корови свого часу посідали одне з найвищих місць в Україні. Але нині річний удій в деяких господарствах регіону утричі відстає від європейського

Продуктивність молочної галузі Буковини від 3 до 25 разів гірша за загальноєвропейські стандарти, через 15–20 років на ній можна буде остаточно поставити хрест.

Адже, за деякими даними, саме через 20 років перед нашим краєм може відчинитися золота брама загальноєвропейського «раю», звідки потечуть молочні ріки, в яких згине, не витримавши конкуренції, наше племінне мукаюче неподобство, яке наразі іменується національним стадом великої рогатої худоби.

М’ясні породи – вигідніші мало не в 150 разів

На Буковині нині близько 35-45% і більше сільськогосподарських угідь використовується нераціонально. Схили зіпсовані ерозією, землі через низьке економічне становище більшості господарств області, отримують недостатню кількість добрив і дають невисокі врожаї в межах 15-20 ц/га зернових культур.

Більш по-господарськи за літо отримувати з 1 га схилових земель 300 кг яловичини приблизно на 600 тис. грн., ніж отримувати на цих землях до 20 ц зернових – на 4 тис. грн.

Виведення цих земель з активного обробітку та створення лугів із бобово-злаковими травосумішами довготривалого використання дозволяє в нормальні за кількістю вологи роки отримувати при внесенні мінімальних доз добрив по 550-600 ц зеленої маси. На 1 га таких пасовиськ можна випасати 1 корову і 2,5 голови м’ясного молодняку й отримати 375 кг яловичини, яка прирівнюється до «альпійської».

Нашим господарям час усвідомити, що 1 га культурних пасовищ з травосумішами довготривалого використання прирівнюється до 0,8 га пшениці, але зернові треба щорічно сіяти із внесенням міндобрив, а трави ростуть по 5-7 років без оранки. Настав час зацікавленим господарям різних форм власності області серйозно долучитися до процесу швидкого розвитку галузі м’ясного скотарства в регіоні. Адже худобі не треба солярки та бензину.

У Цурені на Герцаївщині корови безрогі

Дуже добре в цьому напрямі працюює господарство «Чернівецьке» у селі Цурень на Герцаївщині. Тут розводять м’ясних сименталів нової генерації, комолих (безрогих) від природи. На майже 430 га земель тут випасається 270 голів худоби, серед них 153 –нової популяції, переведені на енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. 2008-го господарство отримало статус племзаводу з розведення м’ясного комолого сименталу. За своєю малозатратною технологією з мінімумом участі людини в догляді за тваринами воно може правити за модель іншим господарствам області. Тут досягають місячного приросту 800-900 г за повний цикл вирощування із низькими затратами кормів – 8,5к.од. на 1 кг приросту.

2011 року «Чернівецьке» отримало державну підтримку – 173 тисячі гривень (1200 грн. на 1 голову), продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тисяч і отримало 112 тисяч чистого прибутку з рентабельністю 37%. Господарство успішно продає вирощений ними молодняк тваринникам Івано-Франківської та Тернопільській областей.

Секрет успіху: справжній господар дружить з наукою

Потрібно відзначити, що керівники базових господарств, які займаються м’ясним скотарством, прислуховуються до науки, постійно спілкуються з провідними науковцями-тваринниками Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вирішують за участі науковців багато проблем нової галузі скотарства. Дуже корисно і цінно проводити зустрічі з обміну досвідом, отримання свіжої інформації щодо технологій та ринків.

У науковців від господарників немає жодного секрету. Працювати стабільно, без авралів – але щодня, тоді й результат буде. А головне – відчувати, що праця – це не тільки важко, але й задоволення. Зростання кількості подібних господарств на землях Буковини дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал худоби м’ясних порід та повніше забезпечувати населення нашого краю продуктами харчування якісного походження.

Від редакції: Якщо матеріал зацікавив підприємливих господарів і вони мають намір співпрацювати з науковцями в галузі м’ясного тваринництва, вони можуть звернутися за телефоном (095)449-89-52, Андрій КАЛИНКА.

Запис Безрогі, але м’ясні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сімейна сага: Польові – родом з Костинців

Lida — Thu, 13 Jun 2013 12:13:26 +0000

Мальовниче село Костинці розкинулося на кількох горбах на стику Сторожинецького, Кіцманського районів й колишнього Вашківецького, до якого тієї пори й належало. Тут живуть люди працьовиті, але гонорові: вважають себе «шляхтою» і пишаються цим. У кожній родині знайдеться безліч оповідок і легенд, якими зазвичай обростають реальні події та особи.

Наш постійний читач Валерій Крушницький розповідає історію родини своєї матері, Лідії Костянтинівни з дому Польових:

Солдатську нагороду Костянтину Польовому вручав сам цісар Франц-Йосиф І.

«Мій дід по матері Костянтин Григорович Польовий народився 1893 року в багатодітній селянській сім’ї, у Костинцях (тепер це Сторожинецький район Чернівецької області). Прадід Григорій теж був родом звідси. Навіть їхнє прізвище – Польові – дуже пасує селянському, хліборобському роду. Дід показував мені місце, де стояла їхня хата, у якій всі вони народилися. Як звали мою прабабусю, не знаю, бо тоді не спитав, а тепер вже немає в кого…

На початку Першої світової війни Костянтина Польового призвали до австро-угорського війська. Високий, майже двометрового зросту, він швидко дослужився до сержанта. Воював спочатку в Карпатах, де уже 1914-го отримав перше поранення, а згодом потрапив до Італії, де теж був поранений, а після одужання отримав нагороду з рук самого цісаря.

Коли дід розповідав, як цісар Франц-Йосиф, нагороджуючи, поклав йому на плече руку, мені, малому, було цікаво: наскільки заважка була рука імператора…

Дід Костянтин вільно володів німецькою, а ще єврейською, може, тому, що на нашій вулиці мешкало багато євреїв. Дуже любив співати і голос мав сильний та дзвінкий.

Малим я заслухувався його розповідями «за Австро-Угорщини»: як учився в школі, яка була жорстка дисципліна. За найменший непослух учителі били учнів, ставили колінами на зерно із піднятими догори руками – на годину або дві.

У важкий повоєнний період шукали навіть не щастя – заробітку – в далекій Канаді чи Америці. На одному з пароходів, що найдешевшим чином, у набитих трюмах, везли заробітчан через Атлантику, був і мій дід. Бо зростала сім’я – а з нею росли борги. От, щоби вийти з них, і рушив мій дід до Канади. Його молода дружина і майбутня моя бабуся, Домка, залишилася вдома. (Я ніколи її не бачив: вона померла ще до мого народження).

Заокеанський рай насправді обернувся на пекло. Заробляти було дуже важко. Костянтин Польовий брався за будь-яку роботу: один період працював аж на 4 роботах… Високої кваліфікації не мав, тож копав землю, підносив будматеріали. Зате навчився вільно розмовляти англійською.

Чотири довгих роки пробув дід Кость на чужині. Згодом розповідав нам, онукам, про цей період дуже стримано: «Важко було». Додому треба було щось послати та ще й самому якось прохарчуватися. Тож який мій дід був щасливий, коли повернувся до Костинців з тієї каторги і купив 8 гектарів поля!

Працювали радо, нарівні з найманими працівниками: то ж своє. Згодом і ділянку лісу прикупили. Коли прийшли «совєти», все кровно зароблене забрали – і поле, і ліс… А самого Костя Польового, коли Гітлер напав на СРСР, відправили на примусові роботи аж на Донеччину. Робота на тамтешньому заводі теж була каторгою, але без можливості заробити.

Після війни дід повернувся додому і ще багато років працював у колгоспі. Нагорода була «дуже високою»: спершу отримував 12 рублів пенсії, згодом підняли до 20. А були ж часи, коли селяни взагалі не отримували пенсії, і жодних прибутків не було, окрім «палочок» за трудодні. Тоді дід їздив кіньми до Чернівців, возив на продаж сир, сметану, молоко – з того й жили.

В односельців Костянтин вважався людиною мудрою й миролюбною, міг погасити будь-який конфлікт.

Баба Домка була на 10 років молодша за діда, діточок у них народилося двоє: 1933-го – син Ілля, а донька Лідія, моя майбутня мама – 1941-го. У маминого брата Іллі дітей було троє: Світлана 1966-го, Костянтин, мій ровесник, 1969-го, і найменша – Діана, 1977-го. А я в мами залишився один, бо двоє братиків померли ще малими від хвороб.

Сільські сім’ї зазвичай бувають великими, тож відгалужень від роду Польових назбирується багато, і не лише в рідному селі: нащадки прадіда Григорія та його 9-ти дітей проживали в кількох селах на Сторожинеччині. Мамина двоюрідна сестра Єленка, 98-ми років, і досі живе у Старих Бросківцях.

У Верхніх Петрівцях, скажімо, є ціла вулиця Польових: дідові брати переїхали туди, бо в Петрівцях землі були кращими…

Я доволі тривалий час не знав цього всього: майже все життя вважав, що після батьків залишуся один на всьому світі, а коли два роки тому побував у Петрівцях разом із мамою та батьком (нині покійним) на похороні маминої двоюрідної сестри Євгенії, – дізнався, що список рідні не вміщається на стандартному аркуші. Від зливи почуттів у мене руки тряслися. За столом зібралося понад два десятки рідних. А згодом вони приїздили – бусом! – до нас у Костинці. Ми всі ходили на місце, де народився прадід… заспівали за сімейним столом улюблених дідових пісень.

Рідня наша уся роботяща, і багато чого досягала у житті. Наприклад, моя троюрідна сестра Катерина Григорівна Гоцуляк ( по чоловікові) свого часу працювала першим заступником голови Сторожинецької райдержадміністрації. А чоловік її, Тодор Тодорович Гоцуляк – колишній заступник голови обласної ради.

Цього року виповнюється тридцять років, як не стало мого діда. Тут у Костинцях він і похований. Сподіваюсь, наші нащадки збережуть пам’ять про коріння нашого роду.

Від редакції: Колектив газети вітає свого постійного читача Валерія КРУШНІЦЬКОГО, який 25 років працює в медицині, із Днем медичного працівника й водночас із днем народження. З роси й води!

Запис Сімейна сага: Польові – родом з Костинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Делікатеси по-чернівецьки

Lida — Thu, 28 Mar 2013 13:38:56 +0000

Заслужений майстер народної творчості, відомий колекціонер і знавець буковинських старожитностей Іван Назарович СНІГУР розповідає про те, як зазвичай харчувалися буковинці та яким наїдкам надавали перевагу. А також подає кілька рецептів найбільш популярних страв буковинської кухні.

Кавоварки з Красноїльська майже в кожній хаті

– Іване Назаровичу, на початку ХХ сторіччя у Чернівцях мешкали представники різних соціальних верств – від дуже багатих підприємців і фінансистів до малозабезпечених і навіть справжніх злидарів. Зрозуміло, що їхній стіл різнився принципово. Та все ж таки у городян були, мабуть, і якісь спільні традиції у харчуванні?

– Звичайно були, бо темп міського життя накладав свій відбиток на розпорядок дня мешканців міста. Але відразу підкреслимо: городян можна було умовно поділити на три групи. До першої належали найзаможніші, які могли дозволити собі будь-які страви в будь-який час. Другу складали люди, які ревно дотримувалися релігійних обмежень стосовно їжі. Нарешті, до третьої потрапляли найбідніші: вони їли те, що спромоглися роздобути.

Якщо дозволяли статки й не було посту, чернівчани харчувалися тричі або й чотири рази на день. Уранці, як правило, пили каву: заможні городяни пили справжню, доброякісну каву. Її зерна, привезені з південних країн, продавалися в нашому місті. Зерна підсмажували і мололи в кавомолках, як правило, настінних – які кріпилися на кухонній стіні. Туди насипали підсмажені зерна і мололи їх, крутячи ручку. Така ручна кавомолка досить зручна. Хоча подрібнювали зерна й у ступках.

Потім каву варили. Чимало чернівчан мали у власному господарстві кавоварки, що вироблялися у Красноїльську на Сторожинеччині. Їхньою особливістю була наявність скляної ємності для молока – більшість городян полюбляло каву з молоком. А ця ємність із певним секретом: молоко в ній зверху жирне, з вершками, а знизу знежирене. Для сніданкової кави бралося молоко з вершками, натомість на вечерю – знежирене. Бідніші люди пили замінник кави з підсмаженого ячменю й цикорію.

Після кави городяни виходили у справах. Об 11 годині – другий сніданок: каша, чай з печивом, червоне вино. Обід був о третій годині – з супом, шинкою, салатами, червоним вином і фруктами. Натомість за вечерею споживалися м’ясні, молочні чи рибні страви, обов’язково – овочі. Чернівчани дуже полюбляли овочеве рагу. Завершували вечерю кавою з молоком, нерідко до неї подавалася випічка. Перед сном – трохи білого вина.

Нема льодовні? Їж одразу!

– У ті далекі часи ще не існувало супермаркетів. Де ж чернівчани купували харчі?

– Усе потрібне продавалося на ринках. Сучасна Центральна площа тоді носила назву «Рінґпляц», що німецькою означає «Ринкова площа». Торгували й на Австрійській площі (це нинішня Соборна). А на сучасній Театральній (Елізабетпляц) продавали рибу: колись вона й називалася «Фішпляц», себто Рибна площа. До речі, чернівчани через дешевизну риби споживали її значно більше, ніж м’яса. Багато риби водилося не тільки в Пруті, але й у потічках, малих річках, її вирощували й у ставках.

А у Пруті колись зустрічалася й дуже велика риба. Неподалік від Магали були мочарі, куди з річки заходили соми, там їх і ловили. Зустрічалися екземпляри по 50-60 кг і навіть більше. Таку рибину міг купити чернівецький пан, щоби похизуватися нею перед гостями.

Ринки на чернівецьких площах від самого ранку заповнювали селяни, які привозили до міста те, що вирощували у своїх господарствах. Були на ринках і постійні торгівці. М’ясо продавали у маленьких будках і завжди свіже. Холодильників тоді ще не існувало, тому цей товар треба було продавати негайно. Люди ж купували м’яса небагато, нерідко лише по 200 грамів, щоб одразу ж і зварити. Коли придбавали кілограм-півтора, то покупець вважався гуртовим, йому робили знижку. Стільки купували хіба що для званого обіду. Щоправда, заможні городяни мали власні льодовні – ящики, де низьку температуру підтримували за допомоги льоду. Взимку лід вирубали на Пруті й звозили на майданчик неподалік залізничного вокзалу, де його пересипали тирсою для кращого зберігання, а потім продавали. Деякі багачі мали навіть льохи з льодом для збереження продуктів, льоду купували багато.

Але в більшості домогосподарств льодовень не було, тому свіжі продукти відразу ж готували й споживали. Зберігалися лише підсолене або копчене сало, ковбаси, шинка. В різних стравах використовувалися смалець і шкварки. Під час посту м’ясо не споживалося, проте й у скоромні дні його їли мало через високу ціну. Навіть люди середнього достатку могли собі дозволити цей продукт раз на тиждень. Бідніші бачили м’ясо на своєму столі раз на кілька місяців, а то й взагалі лише на Різдво й Великдень. Натомість їли рибу та гриби, які й компенсували їм нестачу м’яса.

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук

Продовження – у наступному числі «Версій»

Іван Назарович Снігур народився 1929 року в с. Грозинці Хотинського району Чернівецької області. Краєзнавець, фольклорист, письменник, художник. Заслужений майстер народної творчості України. Автор книг «Легенди Буковини», «Чернівці і Чернівчани», «Мої мандрівки по Буковині» та ін., низки газетних статей.

Ілюстрації з колекції І.Н. Снігура

Запис Делікатеси по-чернівецьки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як увійти в піст: поради гастроентеролога

Lida — Fri, 15 Mar 2013 13:07:19 +0000

Зимове харчування завдає чимало клопоту організму: м’ясні страви, макарони, картопля, інша важка та жирна їжа. Узимку, як правило, частіше хворіємо, наш імунітет знижується. А через неправильне харчування накопичуються шкідливі речовини. Тож піст є хорошим приводом для очищенням організму. Відтак і лікарі стверджують, що піст корисний не лише для душі, а й для тіла.

Великодній піст припадає на початок весни, тому він, по-перше, підготує організм до зміни пори року, по-друге, очистить його від шлаків, по-третє, організм краще засвоюватиме вітаміни.

Лікарі ж стверджують, що дотримання посту більш природне, ніж голодування чи роздільне харчування.

Цього року початок Великого посту припадає на 18 березня, а закінчення – на 5 травня.

– Входити в піст слід поступово, – розповідає Надія ПАЛІБРОДА, лікар-гастроентеролог, доцент кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету. – Якщо відмовитися від усіх звичних продуктів першого ж дня, це буде великим стресом для організму і зашкодить здоров’ю: послабить імунну систему та спричинить загострення наявних недуг.

Спочатку лікар радить відмовитися від найжирніших продуктів – м’яса, жирної риби та майонезу. А далі від яєць, молока тощо.

Варто пам’ятати, що кожна людина повинна враховувати свої можливості. Хворі, а також ті, хто тяжко працюють – фізично чи то інтелектуально – особливо обережно. Звільняють від посту й військовиків, і тих, хто перебуває в дорозі. Ще стосується це вагітних і матерів, які годують: для них допускається ослаблення посту, чи взагалі відмова від нього.

М’ясо на час посту можна замінити бобовими, оскільки у них міститься значна частка білка. Саме він легко засвоюється людським організмом і живить його. А, скажімо, соя знижує рівень холестерину. Багаті на білки й гриби.

В раціоні людини, що постить, мають бути горіхи: вони багаті на калій, кальцій, магній, фосфор, залізо тощо, а також містять білок.

У ці тижні корисно споживати варені овочі, печені яблука, де багато клітковини та пектину: вони сприятимуть роботі кишечнику, виводять надлишковий холестерин і шкідливі речовини. Для травного тракту дуже корисні також різноманітні каші, їх слід споживати під час посту.

– Слід пам’ятати, – наголошує пані Паліброда, – що відмовляючись від однієї їжі, її треба грамотно компенсувати іншою, а головне – їжте потроху, але частіше.

Є особливі категорії людей, для яких піст особливо корисний – це сердечники та діабетики: звісно, таким людям слід дотримуватися спеціального раціону.

Але піст протипоказаний тим, хто страждає на анемію, перехворів чи після операції.

Лікар радить:

1) Пийте багато рідини, варіть компоти, узвари й трав’яні чаї.

2) Вживайте мед, він добре впливає на травний тракт і дуже корисний.

3) Утримуйтеся від висококалорійних продуктів – печива, макаронів, хліба тощо.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Як увійти в піст: поради гастроентеролога спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нині на Буковині таке ж поголів’я худоби, як 1951 року

Lida — Fri, 07 Dec 2012 11:06:17 +0000

Регрес, на жаль, триває. Хоча занедбана – і в підсумку майже знищена – інфраструктура скотарства ще «дихає», завдяки науковцям-ентузіастам та окремим підприємцям. Однак і вони втрачають останню надію. Тож і не дивно, що замість якісного м’яса нам усе частіше доводиться споживати «зрощене» хімією, а про Чернівецький молокозавод та сир- і маслозаводи в кожному райцентрі всі давно забули, ніби їх ніколи й не було.

Корівники без корів

В буковинських селах замість корівників – руїни. Про нинішню ситуацію у скотарстві та перспективи його відновлення на Буковині ми спілкуємося із завідувачем науково-технологічної лабораторієї селекції, розведення, годівлі й технології виробництва тваринницької продукції, кандидатом с.-г. наук, старшим науковим співробітником Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук Андрієм КАЛИНКОЮ.

– Буковинське скотарство, яке в минулому було однією з найбільш рентабельних галузей сільського господарства, нині на межі зникнення, – каже фахівець. – Скотарська галузь «затиснута» між переробною промисловістю, посередницькими постачальними структурами і неплатоспроможністю споживачів. Якщо зараз не усунути дестабілізуючі чинники, що призвели до її кризи, галузь буде знищена остаточно.

Станом на 1 січня цього року 87% поголів’я великої рогатої худоби вирощується населенням області і лише 13% – сільськогосподарськими підприємствами. Загалом на Буковині нараховується 68650 корів. Колись в кожному районі було більше. Та маємо у нашому краї села, де ніхто не тримає немає жодної худобини!

Спосіб життя, здатний прогодувати державу

– Нині утримання худоби найчастіше приносить не дохід, а збитки, – каже Андрій Калинка. Це, за його словами, підтверджується тим фактом, що останнім часом поголів’я великої рогатої худоби зменшилося втричі, а темпи виробництва яловичини, порівняно з 1990 роком, сповільнилися майже учетверо. У господарствах різних форм власності, як за продуктивністю, так і за кількістю поголів’я скотарство зведене до рівня 1951 року. Якщо раніше в кожному районі були потужні комплекси з виробництва яловичини, то сьогодні ті, що дивом збереглися, або розібрані та знищені, або населені кількома доморощеними десятками голів худоби.

Причини цього, за словами Андрія Калинки, лежать дуже глибоко й сягають відсутності кормової бази, яка, в свою чергу, зумовлена і зношеністю сільськогосподарської техніки (бо ж нема чим орати, сіяти, збирати), і фінансовим станом господарств (недолуга система довготермінового кредитування не дає можливості закупити новітню техніку й модернізувати виробництво), й низькою оплатою праці на селі, порівняно з іншими секторами економіки.

– П’ята частина земель і половина наявної чисельності поголів’я худоби припадає на дрібні індивідуальні господарства, де переважає ручна праця, – зауважує кандидат сільськогосподарських наук. – Тому ефективність використання трудових ресурсів суттєво знижується не тільки в цих господарствах, але й в аграрному секторі економіки загалом.

Андрій Калинка переконаний, що на село в жодному разі не можна дивитися виключно як на місце, де виробляється продукція. Село – це спосіб життя, а значить – і комплекс проблем, які треба вирішувати, а не ігнорувати. Зруйнувавши сільську економіку, держава втратила мільйони селян, які виїхали на заробітки до інших країн, а разом з ними втрачені й тонни молока, м’яса та зерна, що могли би бути вироблені.

– Найстрашніше нині – зруйновані ферми й забур’янені поля, – каже господарник. – Невелика кількість селянських спілок, які працюють в ринкових умовах, недоотримує значну кількість коштів, адже вони реалізують вироблену тваринницьку продукцію у вигляді сировини. А треба, як це роблять у сусідній Польщі та інших країнах Європи, продавати готову продукцію.

Щоби відродитися, село потребує кваліфікованих кадрів

Однією з проблем, які не вирішуються, а лише загострюються, є нестача кваліфікованих кадрів у галузі тваринництва. Старший науковий співробітник Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Андрій Калинка бідкається, що нині тваринницькі господарства лише на 20-30% забезпечені фахівцями.

– Прикро, що спеціальність «зоотехнія» нині просто відмирає: в області можна на пальцях порахувати фахівців-зоотехніків. Якщо в кожному районі ще збереглося по 2-3 зоотехніки – то це добре, – каже Андрій Казимирович. – Часто-густо до роботи стають ті новоспечені фахівці, які й найменшого уявлення не мають, як отримати якісні молоко, яловичину, свинину, зменшити їхню собівартість, при цьому зробивши галузь рентабельною. Ще низка спеціалістів керується в роботі багажем застарілих знань, не застосовуючи рекомендацій науковців.

Є й інший бік ситуації: за буденними труднощами – фінансовими, технічними, ринковими – у керівників тваринницьких господарств просто руки не доходять до впровадження інноваційних проектів, освоєння інтенсивних технологій. Бо ж які там передові досягнення сучасної науки, коли не вирішені проблеми забезпечення паливом, добривами, технікою…

Здобуток тваринників – нова м’ясна порода ВРХ

Методом схрещування місцевої симентальської породи з м’ясною породою американської, канадської й австрійської селекції буковинські фахівці створили м’ясну худобу з прекрасними властивостями – високою енергією росту й якісним м’ясом.

За інформацією Головного управління агропромислового розвитку облдержадмінстрації, у Вижницькому, Кельменецькому, Кіцманському, Путильському, Сторожинецькому й Хотинському районах немає жодної корови м’ясної породи.

Худоба нової генерації добре переносить умови передгірної зони області, цілорічне безприв’язне утримання, ефективно споживає грубі й соковиті корми, а в літній період – траву пасовищ. Науковці-тваринники регіонального агропромислового інституту встановили, що бички у 18-місячному віці досягають живої маси 500-600 кг і забезпечують забійний вихід м’яса 60-62%.

– Буковинський тип м’ясного симентала буде структурною одиницею створюваної української симентальської породи, – розповідає Андрій Калинка. – Нова генерація худоби переважає за приростом ровесників місцевих сименталів комбінованого типу на 15-23%. Вирощуючи саме цей вид худоби, ми зможемо збільшити вихід високоякісної яловичини за рахунок інтенсивних чинників без нарощування кількості м’ясного контингенту поголів’я молодняку.

М’ясну худобу вже 14 років розводять у ДПДГ «Чернівецьке» в Цурені на Герцаївщині. Як розповів пан Калинка, сьогодні в цьому господарстві для випасання м’ясних комолих сименталів є близько430 газемель. Із 270 голів худоби 153 – нової популяції. Ці тварини переведені на нову, енергоощадну, технологію виробництва дешевої яловичини. Господарство 2008 року отримало статус племінного заводу з розведення м’ясного комолого симентала. На фермі запроваджена малозатратна технологія вирощування м’ясної худоби, яка може слугувати моделлю для інших господарств області. Запроваджувана технологія дозволяє звести до мінімуму участь людини в догляді за тваринами, витрати електроенергії, палива, використання засобів механізації.

Торік «Чернівецьке» отримало 173 тис. грн. державної підтримки – 1200 грн. на одну голову, продало 31 голову племінного молодняку на суму 180 тис. грн. і отримало 112 тис. грн. чистого прибутку з рентабельністю 37%. За перше півріччя нинішнього року господарствам сусідніх областей уже продано 21 голову племінного молодняку на суму 150 тис. грн.

Хочете молока? – Корова не доїться!

Молочне скотарство сьогодні вимагає більших затрат, ніж м’ясне. Тож не дивно, що на Буковині в переліку підприємств, що працюють у галузі скотарства, більше тих, що вирощують худобу на м’ясо. А молочна галузь залишається в аутсайдерах.

– Молочну галузь треба відроджувати – і це безперечно, – переконує Андрій Калинка. – І використовувати для цього треба всі можливості: відновлювати приміщення, які хоч трохи збереглися, нарощувати поголів’я корів молочних порід, збільшувати виробництво молока, створюючи нові молочні стада з високим потенціалом продуктивності, забезпечувати наявне поголів’я збалансованою за всіма компонентами цілорічною годівлею, освоювати нові прогресивні технології утримання тварин.

У господарствах буковинців налічується 100500 голів молочного поголів’я ВРХ, а ще якихось 10 років тому ця цифра була вдвічі більшою. Підприємства станом на 1 січня вирощували 14400 молочного поголів’я ВРХ, а на цю ж дату 2002 року ця цифра становила ще 50,1 тис.

Найголовніша умова виведення галузі скотарства з кризи, на думку Андрія Калинки, це, насамперед, захист власного ринку та заповнення його продукцією власного виробництва. Доки завозитимемо продукти з інших держав, власне сільськогосподарське виробництво розвиватися не буде. А для цього слід припинити лобіювання такого господарювання із Верховної Ради.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Нині на Буковині таке ж поголів’я худоби, як 1951 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Здоров’я українців – ніщо, прибуток – усе

Lida — Thu, 16 Aug 2012 09:30:37 +0000

Ціле покоління дітей росте на технічній пальмовій олії

«Згущенка» на прилавках буковинських магазинів з білилами, кондитерка з пальмовою олією – переважно технічною, а сметана та сир не мають молока, – стверджує експерт. – Натомість законодавець на все закриває очі. Більше того, від серпня цього року висновками санітарно-епідеміологічної експертизи, які раніше видавало Мінздоров’я, буде опікуватися ветеринарна служба і державна сільськогосподарська інспекція. Одне слово, найближчим часом будьмо дуже обережні та обачні щодо вибору продуктів харчування.

Про особливості вітчизняного харчового ринку розповів журналістам місцевих ЗМІ на черговому засіданні чернівецького прес-клубу реформ директор київського Інституту споживчих експертиз Юрій ЧОРНОБРИВЕЦЬ. Він навів конкретні приклади вживання шкідливих добавок, що їх застосовують у виробництві харчів окремі безвідповідальні фірми. Так, зокрема, «згущена», яку можна споживати без загрози для здоров’я, повинна вироблятися лише з коров’ячого цільного молока, цукру і молочного цукру. Коли ж до її складу входять молоко сухе знежирене, сироватка молочна суха, цукор, замінник молочного жиру (а це, як правило, пальмова олія) та Е-171, вживати такий продукт не рекомендується. Бо він шкідливий. Адже Е-171 – це фарбник-відбілювач, а точніше – діоксид титану, який є основним компонентом білил. А додають його до молока для того, щоби воно після розведення водою не ставало сірим, а зберігало насичений білий, себто «молочний» колір. У всьому світі діоксид титану використовується лише для виробництва лаків, фарб, паперу та пластмас, І тільки в Україні, Росії та ще кількох «третіх» країнах його легально (!!!) використовують у виробництві харчів.

Дуже негативно налаштований експерт і стосовено пальмової олії, яку в Україні широко використовують у виробництві цукерок, щоколаду та шоколадної пасти, локшини швидкого приготування та готового листкового тіста, чіпсів, крекерів тощо. Додавання пальмової олії у ці продукти інколи сягає 95%! І це тоді, як, за словами п. Чорнобривця, в усьму світі її вживають переважно для змащення обладнання в металургійній промислововсті.

– Пальмова олія зашлаковує організм, – наголошує пан Юрій, – Вона нагадує пластилін, осідаючи липкою масою на стінках судин. То ж у людському організмі ця олія практично не засвоюється, зате виводиться з нього дуже повільно. Саме ці чинники призводять до ожиріння, а також серцево-судинних, онкологічних, гастроентерологічних, алергічних та інших захворювань.

Як уберегтися або Не їж масло, що розмазується

Те, що здоров’я українців стало розмінною монетою для виробників харчів, нікого вже, мабуть, не дивує. Та на тлі такого сумного висновку виникає закономірне запитання: чи можна вберегтися від цієї навали ерзац-харчів?

Експерт дає, зокрема, такі поради. Найперше, треба знайомитися з маркуванням продукту, яке подає виробник. І коли ви знаходите там індекси Е з різними цифрами, відмовтеся від покупки, не ризикуйте.

Щодо молочних продуктів п. Чорнобривець відкрив окремі секрети. Якщо, приміром, ви придбали сметану, то можете самі перевірити її якість. У холодильнику вона загускне, що в ній стоятиме ложка. Вийміть її і потримайте на столі, щоби сметана досягла кімнатної температури. Якщо після цього у продукті й далі стоятиме ложка, то його краще не їсти, бо він переповнений добавками. Не рекомендує також експерт їсти масло, яке після зберігання в холодильнику добре розмащується на хлібові.

Пальмова олія: за і проти

Особливо ж від експерта перепало пальмовій олії. До речі, саме через неї розгорівся свого часу і сирний скандал між Україною та Росією. Остання звинуватила наших виробників у фальсифікації, тобто обмані споживача. Бо, за словами директора НДІ харчування РАМН Віктора Тутельяна, «саме з цим (фальсифікацією – ред.) була пов’язана заборона на ввезення сирів з України. Сир — молочний продукт. Нічого, крім коров’ячого чи овечого молока, в ньому не повинно бути. Виняток — спеціальні сорти, наприклад з пліснявою. Якщо ж у сирі є рослинний жир, зокрема пальмове масло, то це вже не молочний, а молочно-рослинний продукт, про що має свідчити етикетка. Інакше споживач отримує не те, за що платить».

Чому в сироварінні використовують пальмову олію? Як стверджують спеціалісти, вона вирішує водночас дві проблеми: підвищує жирність продукту і пришвидшує дозрівання сиру, знижуючи його собівартість приблизно в 1,5 рази.

За класичною технологією сир повинен визрівати сам, без додавання олій. Якщо виробник використовує технологічну новинку, то він повинен озвучити її та дати продукту нову назву. Принаймні, так вважають в асоціації кулінарів. Бо класифікація сирів по сортах залежить першочергово від якості молока, тому продукт з пальмовою олією буде дешевшим.

Утім, якість продукту – це і його харчова безпека. Хоча, дієтологи запевняють: пальмова олія не шкідлива. Більше того, в ній, за словами вже згадуваного директора НДІ харчування Віктора Тутельяна дуже багато поліненасичених жирів, які в дефіциті у багатьох людей. Як засвідчує відомий російський експерт з масложирової продукції, завідувач кафедрою органічної та харчової хімії МГУ, академік РАЕН Юрій ТИРСІН, пальмова олія містить значну кількість бета-каротину і токоферолів — природних антиоксидантів, багатих на вітамін Е. В ній є також і токотрієноли, які можуть використовуватися як профілактичний засіб проти онкологічних захворювань. А нещодавні наукові дослідження вчених Каліфорнійського університету підтвердили, що токотрієноли відсутні в інших рослинних оліях. Крім того, пальмову олію отримують з рослин, генної модифікації яких просто не існує. Будова пальмової олії унікальна, що робить її подібною до грудного молока і дозволяє використовувати в дитячому харчуванні.

Юрій Тирсин порівняв пальмову олію з вершковим маслом. В олії немає холестерину, а в маслі його доволі багато. А ще є трансізомери — насичені жири, що входять до групи небезпечних для організму людини, бо підвищують ризик розвитку серцево-судинних недуг, діабету, деяких видів раку. У пальмовій олії насичених жирів у 1,5 рази менше.

А лікар-дієтолог Олена Симоненко наводить приклад країн Півленно-Східної Азії, зокрема, Малайзію та Індонезію, де пальмова олія так само популярна, як у нас соняшникова. При цьому тривалість життя і кількість населення в цьому регіоні невпинно зростає.

Так де ж істина? Можна чи не можна споживати пальмову олію?

Для побутової хімії чи для харчів – ось у чому питання

Експерти наголошують на одній важливій деталі: корисною є лише пальмова олія харчового призначення. Технічна у п’ятеро дешевша та відрізняється від харчової кислотно-жировим складом. За рахунок низького рівня очищення в ній багато небезпечних окислених жирів. У Європі, приміром, мило дозволяють виготовляти з пальмової олії з показником перекисного числа менше 2 міллімолей активного кисню на килограмм. А в нас досі дозволяється використовувати в харчовій промисловості пальмову олію з показником перекисного числа до 10 міллімолей активного кисню на килограмм. Тобто те, чого в Європі не додали б навіть до мила, в нас дозволяється класти в печиво та цукерки, вафлі, тістечка й торти, глазуровані сирки! Такі ось національні стандарти.

Чим небезпечне споживання такої олії?

– Якщо олії не очищені відповідним чином, вони окисляються, — пояснюють спеціалісти з державного підприємства «Буковинастандартметрологія». — Окислені олії здатні накопичувати в організмі вільні радикали, що може спричинити мутацію клітин і призвести до розвитку онкологічних недуг». А ще в організмі може виникнути так званий оксидативний стрес, який порушує процеси травлення. Наслідок – холестеринові бляшки на стінках судин.

Експерти не сумніваються, що окремі вітчизняні виробники використовують технічну пальмову олію в складі харчової продукції. Але довести справу до суду практично неможливо. До того ж установити наявність технічної олії в готовому продукті після його змішування з іншими маслами надзвичайно складно. Принаймні, такого обладнання в Україні немає Та й прецедентів таких не було.

І, на жаль, не існує нормативної бази, яка розмежовувала б харчові та технічні олії.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Трансізомери (трансжири) – вороги здоров’я

Коли пальмова та кокосова олії зберігаються тривалий час, то можуть перетворитися на іншу структуру – трансізомери (трансжири). А саме вони і є шкідливими, – повідомила «Версіям» Любов БРАТЕНКО, начальник лабораторії ДП «Буковинастандартметрологія»

Трансжири (трансізомери) – це всім нам знайомі маргарин і кулінарний жир. На початку минулого століття їхнє створення було оголошене порятунком людства від загрози недоїдання. Адже маргарин був недорогою і сповна смачною заміною вершковому маслу, а коштував значно дешевше. Отримують трансжири з рослинних олій у процесі гідрогенізації – особливої обробки воднем під тиском у присутності каталізаторів.Зігнуті молекули рослинної олії, які роблять її рідкою, але дуже схильною до швидкого окислення, перетворюються на прямі – і речовина стає твердою.

На маргарині виросло не одне покоління не дуже багатих людей, аж доки лікарі не придивилися до нього пильніше. З’ясувалося, що прямі молекули трансжирів роблять твердими і стінки наших клітин, які складаються з жиру. А це погіршує їхню роботу, підвищує ризик серцево-судинних захворювань. З’ясувалося також, що трансжири збільшують кількість «поганого» холестерину, який осідає на стінках судин, знижують імунітет і навіть погіршують якість сперми у чоловіків. Сьогодні трансжири заборонені в Данії, Швейцарії та Австрії. Великий борець за здоров’я мер Нью-Йорка Майкл Блумберг заборонив його в своїй вотчині, а не менший борець, уже колишній губернатор Арні Шварценеггер, ввів заборону на нього в Каліфорнії, яка зберігається й досі. Закликає до того ж усі країни і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Щоправда, довкола проблеми трансжирів наукові дебати точаться й досі. Деякі науковці вважають, що нічого особливо страшного в них не немає: оскільки у нас від природи немає ферментів, які могли б розщеплювати тверді молекули змінених масел, вони просто виводяться з організму – і все. Інші доводять, що все навпаки: шкідливі молекули зв’язують корисні ферменти, які мали би розщеплювати корисні рослинні олії…

А нам з вами від гріха подалі краще все ж споживати традиційні рослинні олії та вершкове масло – в розумних межах. А на етикетках готових харчів (випічки, печива, чіпсів, кондитерських виробів, напівфабрикатів тощо) уважно читати, чи не містяться в них гідрогенізовані, тобто, небезпечні, трансжири.

P.S. Якщо на упаковці продукту написано «гідрований», «гідрогенізований» або «частково гідрогенізований», можна сміливо передбачити, що там присутній шкідливий жир. Будьте обачні!

Запис Здоров’я українців – ніщо, прибуток – усе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молочний фальсифікат у Чернівцях переміг натурпродукт

cheredaryk — Mon, 15 Nov 2010 17:31:08 +0000

Якщо влітку молоко можна було придбати за 4,5 гривні, то нині – не дешевше 6, а в супермаркетах – і по 8 грн. Єдина «дешева точка» – бочка на розі проспекту Незалежності та Стасюка. За літр правлять 3,50 грн. Тож черга тут збирається чимала. Але, на жаль, останніми тижнями бочка з молоком взагалі не приїздить.

Люди панікують: незабаром один з основних продуктів харчування – молоко – стане розкішшю. Владники обіцяють: через два тижні ситуація стабілізується.

– Найбільша проблема – у збільшенні закупівельної ціни на продукт. Протягом 2010 року вона зросла від 1.5 грн до 4-х, – пояснює Олег Надточій, начальник головного управління агропромислового розвитку Чернівецької ОДА. – Ціна збільшилася втричі не просто так. Річ у тім, що на 35% виросла вартість зернових, отже, сильно здорожчали комбікорми. Через це зменшилося поголів’я великої рогатої худоби. Від жовтня 2009-го воно скоротилося на 4,3 тисячі голів.

На прилавках – молочний фальсифікат

Інший бік медалі – в Чернівецькій області припинили свою роботу два великих молокозаводи – у Чернівцях і Новоселиці. Виходить, що в нашому краї взагалі не залишилося власних молокопереробних підприємств?..

– Хоча ширяться такі чутки, насправді все не так погано. На вулиці Коломийській у Чернівцях діє сучасний молокозавод «Аполло», – зауважує Олег Михайлович. – На підприємстві переробляють до 10 тон молока щодоби, а також сир, сметану, йогурти. Ця продукція надходить на прилавки чернівецьких магазинів, а також робиться під замовлення.

Проте, на відміну від Чернівецького молокозаводу та «Екосиру», «Аполо» виготовляє свою продукцію за технічними умовами, тобто розробляє рецептуру на власний розсуд, а не користується ГОСТом. Відповідно, молочна продукція розбавляється рослинними жирами, що значно здешевшує її вартість.

На колишньому молокозаводі навіть не було такого обладнання, щоби додавати стабілізатори чи домішки. Звісно, собівартість натурального продукту набагато вища, тому підприємство не змогло витримати конкуренцію на ринку.

Та, якщо відверто, складається враження, що чернівецький молокозавод комусь дуже заважав. Адже закрили його торік під «шумок» отруєння малюків у дитсадках. Хоча тоді лунало чимало тверезих голосів проти цього неадекватного рішення.

Стає зрозуміло, чому наші магазини «забиті» молочним фальсифікатом. При чому, швидше за все, його буде рівно стільки, скільки купуватиме населення. Тому Олег Надточій попереджає: перш ніж брати продукцію, прочитайте етикетку і відшукайте на ній штамп ГОСТу. Так, принаймні, вбережетеся від підробки.

– У нас з’явилося також чимало білоруської продукції. У Білорусі взагалі дуже добре розвинене скотарство, держава фінансує цю галузь. Тож через перевиробництво частину своєї продукції відправляють на експорт, – пояснює головний аграрій області. – Обмежити постачання молока та іншої молочної продукції від країн-сусідів ми не можемо. А буковинці мають право вибору.

Допоможуть угорці?..

Аби запобігти паніці, владники планують визначити на ринках пільгові місця для селян, які торгують молочною продукцією. Сподіваються, що таким чином удасться трохи збити ціну в супермаркетах, куди більшість молочних продуктів завозять з Білорусі та Росії.

– Уже нині заводи опускають заготівельну ціну. Тож через тиждень-два це відчують і покупці, – обіцяє Іван Надточій. – До того ж, повернуться державні дотації на виробництва молока. Усе це певним чином стримає зростання цін.

Обіцяють подбати і про збільшення поголів’я. До цього вже залучено інвесторів, які вивчають ситуацію в області, щоби в перспективі збудувати тут нові тваринницькі ферми. Завод «Аполло», наприклад, веде переговори з Інститутом тваринництва Академії аграрних наук щодо будівництва ферми на 1000 корів. Іще одна ферма, ймовірно, з’явиться у Новоселицькому районі. Усе це профінансують угорські інвестори. За попередніми підрахунками, вартість цих двох проектів становитиме щонайменше 20 мільйонів євро.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Молочний фальсифікат у Чернівцях переміг натурпродукт спершу з'явиться на Медіа-Версії.