Збігає рік, протягом якого, від 1 грудня 2017 року, ЧМГО «Бізнес-центр» у партнерстві з ImpactHub Odesa (м. Одеса) та NARD (м. Кишинів, Республіка Молдова) реалізує розрахований саме на 12 місяців транскордонний проект Common Space for Creative and Cultural Industries – Спільний простір для креативних та культурних  індустрій, підтриманий Програмою сприяння територіальному співробітництву країн Східного партнерства «Молдова – Україна» www.eaptc.eu. Проект завершиться 30 листопада, тобто маємо ще тиждень для підсумків. Про зміст Спільного простору, значення й здобутки розмовляємо з менеджером проекту Ольгою ДМИТРЮК.

– Чому ЧМГО «Бізнес-центр» зосередилася саме на креативних та культурних – індустріях? Хіба це прибутково?

– За даними ООН,  3,4% світового ВВП забезпечує саме креативна економіка. В ній зайнято майже чверть населення світу, а темпи зростання цієї сфери удвічі перевищують  сферу послуг і учетверо випереджають за темпами зростання промислове виробництво.

Наприклад, Львів активно просуває себе як місто креативне, там є простір для розвитку креативних і культурних індустрій. Чернівці ж поки що «пасуть задніх», хоча мають значний творчий, інтелектуальний потенціал, історичне підґрунтя та активних громадян. Тож у рамках проекту ми хотіли активізувати культурний та креативних сектор Чернівців, показати успішні практики, поділитися досвідом і «підштовхнути» тих, хто вагається…

– Що саме заважає розвитку Чернівців? Які проблеми й потреби у сфері креативу?

– Знайти відповідь на це питання ми й намагалися, здійснюючи проект. Для цього зібрали 12 фокус-груп (4 з них – у Чернівцях) та провели 15 фахових глибинних інтерв’ю (у Чернівцях – 5 з них) із ключовими фігурами креативного та культурного секторів.

– Інтерв’ю – це зрозуміло для наших читачів, а що таке фокус-група?

– Фо́кус-гру́па ( від англ. Focus group) – це такий якісний метод у соціології, коли для обговорення поставленого завдання збираються групи певної цільової аудиторії, а потім саме обговорення і його результати досліджуються для подальшого розвитку пропонованого проекту.

 – І що ж організатори з’ясували?

– Ми ж хочемо знати, що заважає розвитку креативної сфери? То серед найбільш повторюваних учасниками заходів проблем виділили наступні:

* відсутність у представників творчих галузей віри в себе і незначна ініціативність з їхнього боку;

* численні бюрократичні перешкоди;

* брак фахівців і відсутність відповідної фахової освіти у тих, хто продукує культурний продукт – відтак у цій сфері діють здебільшого самоучки;

* практично повна відсутність фахового культурного менеджменту;

* у вищих навчальних закладах не звертають увагу на практичну складову навчання;

* немає усвідомлення того, що «культура – це джерело продукування соціального капіталу»;

* відсутнє стратегічне бачення розвитку культури;

* відсутність попиту;

* відсутні фахівці та ресурси для піднесення культурного рівня людей;

* відсутність доступу до ресурсів.

– І що тепер робити із цим невтішним знанням? Як пом’якшити чи нівелювати перелічені проблеми?

– Звісно, проблеми є глибокими, частина з них належить до компетенції органів влади, наявної системи освіти тощо. Та де в чому нам удалося вплинути на ситуацію й де в чому її покращити. Так, у рамках проекту ми створили карту креативних та культурних індустрій: наші митці стали більш помітними в мережі, потенційні партнери можуть їх легко відшукати.

У проведеній нами Літній школі у Карпатах взяли участь розробники 45 стартапів (компаній або проектів-початківців), які планують здійснювати діяльність або лише розпочали діяльність у креативній економіці, об’єднавши представників Чернівецької, Одеської областей та Молдови. У виборі локацій  для заходів ми не зосереджувалися лише на нашій області. Скажімо, в Кишиневі пройшов 3-х денний тренінг для 45 креативних та культурних проектів/організацій, які планують вийти на європейський ринок. В Одесі проводили воркшопи та хакатони, які об’єднали понад 50 представників бізнесу, влади та громадського сектору. Одразу поясню: воркшоп (від англ. майстерня) – навчальний захід, учасники якого отримують знання і навички через високу інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, особисте переживання й досвід.

А хакатон (утворення від хакер і марафон) – це форум розробників, під час якого фахівці з різних галузей програмного забезпечення (програмісти, дизайнери, менеджери) спільно працюють над вирішенням якоїсь проблеми.

Під час таких заходів учасники обговорювали проблеми, розробляли плани дій тощо. Як на мене, важливою є розробка бізнес-моделей, які демонструють реальні успішні приклади  у створенні відеопродукції, відкриття мистецьких галерей, різного  хендмейду (ручних виробів) тощо й допоможуть охочим працювати у цих сферах розпочати діяльність. Ознайомитись з цими документами будь-хто охочий може на сайті проекту http://md-ua-creatives.org.

– Чи вважаєте Ви проведені заходи успішними?

– Говорити про успішність чогось варто не одразу, а в довгостроковій перспективі, коли учасники вже скористаються отриманими знаннями і новими контактами. Та впевнено можу сказати про успішність Літньої школи, учасники якої вже налагодили контакти, намітили спільні проекти. На останній місяць проекту заплановані відкриті лекції. Від 1 листопада стартували двотижневі культурні резиденції, під час яких 4 українських учасників поїхали до Молдови і 2 учасники з Молдови  – до України.

На завершення проекту буде надана допомога 6 проектам/організаціям у розробці для них маркетингової стратегії та її реалізації. На нашій сторінці у Фейсбуці можна слідкувати за подальшими подіями: https://www.facebook.com/md.ua.creatives/

Ми будемо корисними перш за все тим, хто працюють в рекламі, архітектурі, культурі й мистецтві, ремісництві, дизайні, моді, музиці, видавничій справі, створенні кіно і навіть гастрономії.  

Лариса КОСТИНСЬКА, «Версії»

P.S. Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За її зміст відповідає ЧМГО «Бізнес-центр» і вона не обов’язково відображує погляди Європейського Союзу.

Запис Залучаємо Чернівці у Спільний простір для творчих і культурних індустрій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівчан і гостей міста просять підтримати цю ініціативу і також відвідати ярмарок в національних строях.

Під час ярмарку проводитиметься збір коштів на придбання медичного обладнання для міської дитячої лікарні.

Від 10.00 в парку будуть встановлені урни для збору благодійних коштів: біля танцювального майданчика та на сцені біля фонтану. Ще з двома урнами алеями парку ходитимуть волонтери.

Відкриття ярмарку заплановане на  11 годину 11 липня біля Центрального входу в парк культури і відпочинку імені Т.Шевченка.

Від 10.00 до 18.00 у парку вируватимуть виставки-продажі:

■ товари народного споживання та будматеріали продаватимуться на вул. Головній (від центрального входу ЦПКіВ ім. Т. Г. Шевченка до вул. О.Гузар);

■ продовольчі товари, кондитерські та хлібобулочні вироби, продукцію бджільництва можна буде придбати на вул. Садовій (від вул. Головної до вул. Першотравневої);

■ свято пива відбуватиметься на танцмайданчику ЦПКіВ ім. Шевченка;

■ книги та друковану продукцію презентуватимуть на центральній алеї парку;

■ вироби народних майстрів та образотворчого мистецтва прикрашатимуть майданчик біля Літнього театру.

На майданчику перед стадіоном «Буковина» розташується автосалон, а на вул. Садовій від вул. Головної до вул. Першотравневої – туристичне містечко.

Діти зможуть розважитися на дитячому майданчику біля атракціонів.

На гостей ярмарку чекають також численні заходи:

■ Фестиваль ресторанів запрошує гостей від 10.00 до 20.00 біля центрального входу на стадіон «Буковина». О 13.00 тут розпочнеться свято шашлику.

■ На майданчику перед стадіоном «Буковина» о 12.00 турнір на звання «Богатир року».

■ На стадіоні «Буковина» о 16.00 футбольний матч між командами «Буковина» (Чернівці) та «Зімбру» (Кишинів).

■ На вул. Садовій-Головній о 14.00 відбудеться парад наречених.

■ На майданчику біля фонтану ЦПКіВ ім.Т.Г.Шевченка демонструватимуть модельний одяг (12.30 – 13.00), співатимуть у «Карооке біля фонтану» (13.00 – 13.45), виступатимуть аматорські колективи художньої самодіяльності (11.40 –12.30, 14.40 –16.00), а від 13.45 до 14.40 відбудеться благодійний аукціон від жіночого клубу «Успішна чернівчанка».

Запис Усі в Чернівці на Петрівський ярмарок! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

КРАСНОВ Володимир Миколайович, художник, реставратор 1 категорії.

Народився 1950 року в Чернівцях. Професійну освіту отримав у Харківському художньо-промисловому інституті. Працює в живописі та реставрації мистецьких творів. 2003-го очолив реставраційний відділ Чернівецького художнього музею.

Заслужений працівник культури, член Національної спілки художників України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича.

Коли не я, то хто ж?

Образний світ живописця Краснова втілюється у ліричних пейзажах та емоційних портретах. Творчій активності митця можна по-доброму позаздрити: на мистецьких виставках зустрічаємо все нові  його твори. Через участь у міжнародних вернісажах творчість Володимира Миколайовича знайома й поціновувачам малярства за кордоном.

Особливо уважно Володимир КРАСНОВ ставиться до історичніх реалій Чернівців. Може, саме це 23 роки тому спонукало його на продовження життя – а інколи буквально відродження – мистецьких творів з музейних запасників.

За ці 23 роки Володимир Миколайович сформувався як реставратор першої категорії олійного та темперного живопису. Маємо єдиного на Буковині спеціаліста подібного рівня та досвіду. Чернівчани та гості міста, а може, й мистецтво взагалі, мають бути вдячними Володимиру Краснову за збереження життя понад 80 творів образотворчого мистецтва.

Детектив реставраційний

Реставратор Краснов не шукає медійної слави, тому, мабуть, найбільш цікавою та відомою стала його чотирирічна праця над реставрацією великого (2,21х1,55 м) твору церковного живопису, так званої паломницької Євлогії «Святий град Єрусалим». Усі етапи реставрації ретельно й вдумливо зафіксовані у фото, тож тепер відвідувачам Художнього музею доступні не лише відновлений твір, але й захоплива фотоповість про його відродження.

Напівзруйновану ікону, яка отримала робочу назву «Житія Святих», Художній музей придбав ще 1988 року. До рук продавця  ікона потрапила в часи масової руйнації церков, коли храми нищили або влаштовували там склади. Церковне майно розходилося між людьми або осідало на дзвіницях. Тими роками Художній музей розгорнув на Буковині активну експедиційну роботу. Порятунок і відновлення музейних предметів стали одним з найголовніших завдань колективу музею. Відтак було започатковано цінну збірку релігійного мистецтва. Переважна більшість експонатів надходила у вкрай важкому стані. Велика кількість з них вимагала нагальної реставрації.

Реставраційна справа – це надто важлива і водночас шляхетна галузь у музейній сфері. Адже від кваліфікації реставраторів та їхньої сумлінності у значній мірі залежить стан кожної музейної колекції. Значну кількість творів відреставровано київськими чи харківськими фахівцями. Серед них був і Володимир Краснов. Згодом він переїхав (а може, повернувся) з Харкова до Чернівців і продовжив цю роботу вже як штатний реставратор  художнього музею.

Через великий розмір і поганий стан полотна й фарбового шару реставратори порекомендували зберігати твір на спеціальному валу. Полотно було деформоване, забруднене, пожовкле, мало численні випадіння шару фарби по всій поверхні. Налічувалось чимало втрат та проривів основи, краї – значно обтріпані. Тоді першорядним завданням було «законсервувати» твір від подальшого руйнування.

Час збирати каміння?

По багатьох роках зберігання, 4 роки тому, на засіданні реставраційної ради музею було прийнято план заходів з реставрації пам’ятки. Тоді працівники Художнього музею сподівалися, що на реставрацію ікони піде 2 роки. Як бачимо, дійсність вимагала вдвічі більшого часу. Для відновлення твору знадобилися зусилля не лише реставраторів, але й науковців музею. Причому не тільки стосовно зображувального плану картини. В композиції були написи грецькою та молдавською мовами. Оскільки й у цих ділянках ікони були пошкодження, знадобилося серйозне церковно-лінгвістичне дослідження. Як результат, вдалося не тільки розібратися у змісті та композиції ікони, а ще й знайти її правильну назву «Святий град Єрусалим». Адже уважне око прочитає в іконі весь зміст Євангелія і знайде там доволі точну топографію біблійного міста Єрусалима.

Володимир Миколайович розпочав цю відповідальну роботу з дублювання полотна, закріплення ґрунту, зміцнення шару фарби, розчистки від бруду та пізніших записів тощо. Далі провів живописне тонування й відтворення написів. Відзначимо масштабність музейного багатофігурного експонату: на полотні розміщено майже 400 постатей і кілька десятків (понад 30)  пейзажних композицій та архітектурних споруд. Біблійні сюжети й постаті скомпоновані в десятках мініатюр, які в іконописі називаються медальйонами чи клеймами.

Усі чотири роки реставрації Володимир Краснов багато годин проводив за мікроскопом. Адже мініатюрне письмо ікони вимагало ювелірної вправності!

Подібні, близькі й… неповторні

Кожний, кому доводилося виконувати надскладну роботу, згадає якийсь момент, про який тільки й скажеш: «Бог допоміг». Мабуть, саме подією такого розуміння була зустріч реставратора Краснова із подібною за композицією до нашої чернівецької іконою в храмі болгарського міста Несебр. Вона стала ключовою в розумінні того, що треба зробити реставраторам. Крім того, близька за змістом ікона кінця XVIII ст. зберігається в Державному музеї релігійного мистецтва в Санкт-Петербурзі. Але автор (чи автори) чернівецької ікони напрочуд яскраво та гармонійно вирішив загальну композиційну схему твору, творчо надаючи їй величного й красномовного звучання  завдяки розміщення численних зображень у медальйонах  та клеймах. Різні за формою та розміром, вони створюють своєрідну ієрархію біблійних сюжетів та постатей, ведуть віртуальну екскурсію Святим градом Єрусалимом. І все це перевите пагонами виноградної лози – символом самого Ісуса.

У піднесено-святковому колористичному ладі домінує сполучення синього та зеленого кольорів. На цьому дзвінко спалахує червоний, шляхетно й урочисто підкреслений  золотавим сяянням вохри. Коли дивишся на відновлений «Святий град Єрусалим», не кидає відчуття справжнього свята душі й духу.

Тетяна ДУГАЄВА, член Національної спілки художників України

Запис Ікону рятував з мікроскопом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щільність викидів за минулий рік склала 7,9 т/ кв.км, причому в Першотравневому районі цей показник вищий за середній більше ніж удвічі.

У розрахунку на одного мешканця середній показник шкідливих викидів – 4,8 кг, причому садгірцям набігає аж по 21,4 кг.

Понад третину викидів – 34,9% здійснюється у повітря. Коли комусь цікаво, чим нас труять, то майже 40% – легкі органічні сполуки, окис вуглецю –21%, а ще викиди твердих частинок тощо.

Крім цього, парниковий ефект у Чернівцях підтримали 128,6 тис.т діоксиду вуглецю, який є продуктом згорання, складовою вихлопних газів, гниття органічних речовин і навіть нашого дихання.

Запис На чернівчанина припадає до 21 кг токсинів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Метою фестивалю-конкурсу є розвиток дитячої та юнацької виконавської майстерності, сприяння популяризації художнього читання та театрального мистецтва, відкриття юних обдарувань та сприяння розвитку їх творчої особистості.

Фестиваль-конкурс відбувається у формі виступів виконавців віком від 7 до 20 років і проходить у чотирьох вікових категоріях: І категорія – до 9 років, ІІ – з 10 до 12 років; ІІІ – з 13 до 16 років, ІV – з 17 до 20 років. Учасники представляють байки, гуморески, монологи, фейлетони, уривки з прозових творів комедійного характеру.

На участь у міському етапі обласного фестивалю-конкурсу «Буковинські пересмішники» заявлено 49 учнів навчальних закладів міста різних вікових категорій. Кожен з них має можливість отримати Гран-прі, стати лауреатом І-ІІІ місць або дипломантом.

Початок заходу о 14.00 в актовій залі гімназії № 1 (просп. Незалежності, 68).

Запис Конкурс-фестиваль «Буковинські пересмішники» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– містобудівне обґрунтування розміщення автозаправної станції на вул.Калинівській,1-А;

– містобудівне обґрунтування про можливість будівництва індивідуального житлового будинку на вул. Сімферопольській,2;

– містобудівне обґрунтування багатофункціональної будівлі з приміщенням аптеки, магазину промислових товарів, салону краси з перукарськими послугами на вул. Ф.Полетаєва,2;

– містобудівне обґрунтування Церкви Ікони Божої Матері «Живоносне джерело» на бульварі Героїв Сталінграду,4-А.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис Громадські слухання спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Постачальники письмово попередили МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про обмеження газопостачання через неповні проплати за спожитий газ. Це може призвести до того, що підприємство не матиме коштів на придбання палива і котельні доведеться перевести на мінімальний режим опалення, що може викликати замороження опалювальної системи міста.

Газопостачальники 26 січня вже зменшили тиск газу вдвічі. Для проведення розрахунків за спожитий газ підприємству дали 5 днів.

Запис Нам готують Алчевськ? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До кінця 2010 року вирішити питання щодо заміни у лікувальному процесі кисневих балонів більш сучасним обладнанням в усіх лікарнях Чернівців доручив міський голова Микола Федорук.

Після трагедії у луганській лікарні в усіх лікувальних установах Чернівців здійснено перевірку стану дотримання правил безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні кисневих балонів.

Встановлено, що на даний час для реанімаційних потреб та при хірургічному втручанні лікувальні установи міста використовують 65 кисневих балонів ємністю 40 літрів.

Окрім того, у використанні бригад швидкої допомоги перебувають кисневі балони ємністю від 1 до 5 літрів.

Найбільшу кількість кисневих балонів щомісяця використовує пологовий будинок №1. Взагалі немає потреби у кисневих балонах пологовий будинок №2 , де для цих потреб працює власна газокомпресорна станція. Така ж станція вартістю майже 1 мільйон гривень працюватиме у новому хірургічному корпусі міської дитячої лікарні.

Після придбання оксигенераторів значно менше стали користуватися кисневими балонами у міській лікарні №3.

Вартість оксигенераторів різного класу, які заміняють кисневі балони, становить від 27,5 до 400 тисяч гривень. Міський голова Микола Федорук доручив до кінця цього року забезпечити усі лікувальні установи міста цим обладнанням, щоб підвищити рівень безпеки при проведенні реанімаційних заходів та хірургічних втручань.
Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис у лікувальних установах Чернівців не будуть використовувати кисневі балони спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Завтра, 28 січня, буде відновлено навчально-виховний процес у всіх загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних закладах міста Чернівці.

Відновити навчання дозволяють кліматичні умови.

В усіх загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних закладах буде забезпечено належний температурний режим для проведення навчально-виховного процесу.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис 28 січня у Чернівцях всі будуть вчитися спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З огляду на несприятливий метеопрогноз та з метою збереження здоров’я дітей навчально-виховний процес у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах Чернівців продовжено ще на одну добу.

27 січня школи, дитсадки та позашкільні заклади міста працювати не будуть.

Управлінню освіти доручено розробити заходи щодо виконання закладами освіти навчальних програм після відновлення навчального процесу.

Роботу дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах міста Чернівці буде поновлено, коли температурний показник становитиме менше 20 градусів морозу.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис 27 січня школи, дитсадки та позашкільні заклади Чернівців працювати не будуть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міське управління освіти просить батьків на час призупинення навчання забезпечити нагляд за дітьми, не допускати їх надмірного перебування на морозі.

У зв’язку із тим , що система електропостачання міста працює із перевантаженням, чернівчан, у першу чергу мешканців багатоповерхових будинків, просять обмежити споживання електроенергії , щоб не допустити аварійних відключень цілих мікрорайонів, що може призвести до зупинки котелень.

З метою упередження обморожень мешканців міста застерігають від надмірного перебування на відкритому повітрі у недостатньо теплому одязі, нагадують про потребу посилити нагляд за дітьми та людьми похилого віку, які потребують особливої уваги та допомоги в умовах різкого похолодання.

Тролейбусне управління просить врахувати, що через чисельні обриви на тролейбусних лініях електротранспорт працює із порушенням графіку, окремі тролейбусні маршрути обслуговують лише мікроавтобуси.

Усі аварійні служби міста працюють у посиленому режимі і намагаються оперативно ліквідовувати обриви в електромережах, тролейбусних лініях та витоки води, під особливим контролем перебуває робота котелень.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис Через сильні морози 25 та 26 січня у Чернівцях учні 1-4 класів навчатися не будуть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Нині головна проблема міста – 19 мільйонів бюджетних гривень, які «висять» у казначействі, – розповів Микола Федорук. – Однак, сподіваймося, що в січні, максимум у лютому, місто зможе повністю розрахуватися з боргами. Тоді на 2010-й залишиться ще 20 млн. грн, які місто заборгувало за ремонтні роботи до 600-річчя.

Цього року планується нарешті завершити будівництво хірургічного корпусу дитячої лікарні на вул. Буковинській.

Оцінюючи роботу ЖРЕПів, мер Федорук зазначив, що 2010-го головним є повний перехід від ЖРЕП до об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які й контролюватимуть якість комунальних послуг.

Ціни на житлово-комунальні послуги цьогоріч підвищувати не збираються, але ніхто не може знати, що буде після виборів… Більше того, на вул. Шептицького за кілька місяців планують відкрити Єдиний розрахунковий центр, де можна буде отримати інформацію про будь-які комунальні послуги та оплатити їх. У перспективі – запровадження пластикових карток для комунальних розрахунків.

– 2010-го міська влада зосередиться на енергозбереженні та модернізації системи водопостачання, – наголосив Микола Федорук. – Заплановано подальшу заміну застарілих освітлювальних приборів, реконструкцію систем опалення, зменшення втрат води, тепла і світла в системах. Розпочнуться роботи за виграним німецьким грантом на реконструкцію водогону і дослідження можливостей побудови водозабору з р. Прут.

Цьогоріч планується також низка змін у транспортній інфраструктурі, що повинно зменшити «пробки» на дорогах. Зокрема, на черзі запуск повноцінного руху об’їзною дорогою. Готовий локальний автовокзал між ринками «Добробут» і «Калинівський». Туди, ймовірно, перенесуть зупинки маршруток, які їдуть до «Калинки».

У перспективі – перенесення Центрального автовокзалу з вул. Головної на Руську в район «Гравітону». Автостанція на вул. Головній буде локальною для автобусів Глибоцького та Сторожинецького напрямків. Стоянку з дріжджзаводу планують перенести до торговельного комплексу «Метро».

Протягом 2010-2011-го планують реконструкцію вул. Б. Хмельницького. Тут планують запустити тролейбуси 2 і 4 маршрутів, аби розвантажити вул. Руську.

Ще кілька будівельних проектів стосуються критого плавального басейну, Палацу спорту і притулку та крематорію для бродячих тварин.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Людям, автівкам і псам буде добре в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У розрахунку на одну сім’ю сума призначеної субсидії в грудні 2009 року становила 130 грн., що на 18,1 грн. більше, ніж у грудні 2008 року.

Субсидії отримували 3,3% сімей області проти 4,5% у 2008 році. Найбільша питома вага таких сімей була у Герцаївському, Вижницькому та Сторожинецькому районах (5,9 – 4,4%). У містах Чернівці та Новодністровськ вона складала 3,7% та 1,8% відповідно.

Крім того, субсидії для відшкодування готівкою витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу були призначені 7,7 тис. сімей, з яких 92% проживало у сільській місцевості. У порівнянні з 2008 роком кількість таких сімей зменшилась на 37,1%.

Середній розмір призначеної в грудні 2009 року субсидії на одну сім’ю становив 400,8 грн., що на 52,7 грн. менше, ніж у грудні 2008 року.

Субсидії цього виду отримували 2,5% сімей області проти 4% у 2008 році. Найбільше їх нараховувалось у Сторожинецькому районі – 16,8%.

Головне управління статистики у Чернівецькій області

Запис Субсидії в дзеркалі статистики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На 1 грудня 2009 року в обласному центрі мешкало 251,5 тис. осіб.

У Першотравневому районі міста проживали 74,7 тис. осіб, у Садгірському – 28,5 та у Шевченківському – 148,3 тис. осіб.

Запис Чернівці: перевалило за 250 тисяч спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За цей період протяжність мереж зовнішнього освітлення міста збільшилася на 36 кілометрів, а кількість світлоточок – майже на 2 тисячі. Про це повідомили в департаменті ЖКГ міської ради.

Протяжність мереж зовнішнього освітлення Чернівців на 1 січня ц.р. становить 586 кілометрів, а інвентарна кількість світлоточок – 17901 шт.

За останніх 7 років із 17901 світильників старої модифікації 13691 замінено на нові світильники з підвищеними світлотехнічними характеристиками.

Для управління системою зовнішнього освітлення встановлено телемеханічний комплекс, який дозволяє керувати розгалуженими мережами зовнішнього освітлення та контролювати стан всіх виконавчих пунктів.

Раніше для управління системою зовнішнього освітлення у Чернівцях використовувалися 10 механічних пристроїв ТНО-1-20, які на сьогодні морально застаріли та не відповідали сучасним вимогам розвитку освітлювальних мереж міста.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис На зовнішнє освітлення Чернівців витратили 9,6 мільйона гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Її прикрашають 600 гірлянд загальною довжиною 4,8 км. На неї витрачено 150 тис. грн з місцевого бюджету.

Перше місце посіла столична ялинка. На оформлення 20-тонного металевого каркасу пішло 500 сосен. 35-метрова ялинка Києва є найвищою не тільки в Україні, а й у всьому СНД. Для неї розробили новий світлодіодний дизайн і нову комп’ютерну програму. Загальний бюджет, включаючи святкові заходи, перевищує 1,01 млн. грн.

Друге місце посіла ялинка Харкова, третє – Дніпропетровська.

Запис Чернівецька ялинка – в лідерах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Свою версію пропонує Тетяна ДУГАЄВА, член Національної Спілки художників України, український мистецтвознавець, яка нині проживає в місті Жешув, Польща.

Архітектурна перлина нашого міста – Художній музей – милує око мистецькою вибагливістю та довершеністю стилю віденської сецесії. (Так на зламі ХІХ-ХХ ст. називалися мистецькі об’єднання у Німеччині та Австрії.) Будинок споруджено 1902 року для Ощадної каси за проектом австрійського архітектора Губерта Гесснера.

Майолікове панно, яким декоровано фасад будинку, вже понад століття приваблює численних туристів і дарує гарний настрій мешканцям Чернівців, які пишаються власним містом. Ця багатофігурна яскрава композиція є алегоричною мистецькою інтерпретацією теми спільності численних провінцій Австро-Угорської імперії, у чиєму колі була і красуня Буковина. (Фото 1)

На жаль, про ім’я автора панно на фасаді ми можемо лише здогадуватися. У численних публікаціях подається прізвище «І. Лано» та ще й додається, що він був французьким художником. Проте є підстави взяти це під сумнів, бо оглядаючи майоліку уважно, можна побачити деякі деталі, що спростовують дане твердження. Адже перша літера імені автора на одній із розписних кахель, з яких утворена композиція, є зовсім не «І», як побутує і переповідається протягом тривалого часу, а «J.». У нижньому краю праворуч чітко позначено латинкою прізвище саме з цим ініціалом. Це по-перше.

Далі, якщо подивитися уважно на прізвище, то видно, що воно повністю не прочитується, бо остання буква в ньому наполовину прикрита архітектурною деталлю – накладною планкою на краю віконного отвору. Отже, читаються ініціал «J.» та лише частина прізвища – «Lan» з фрагментом наступної літери. Саме цей фрагмент четвертої літери букви прізвища і дає поживу для роздумів. Згідно з розміром кахлі, прізвище може складатися з чотирьох літер, але це може бути не тільки літера «О», а й «C» чи «G». (Фото 2)

Нині, коли немає повного документального свідчення про творця композиції та коли його ім’я на фасаді будинку не прочитується, висновок, що автором майоліки є «J. Lano», не може бути беззаперечним.

Дослідницька розвідка з визначення кола художників доби віденської сецесії, які можуть бути причетними до створення нашого майолікового панно, дає мені змогу висловити власні міркування про те, хто ж міг бути автором композиції.

Утім пропонований варіант може існувати лише на правах версії. Доки, зрозуміло, не буде доведений.

З-поміж кількох варіантів написання можливого прізвища – J. Lano, J. Lanc та J. Lang, я обрала останній. Бо лише творче життя художника на ім’я J. Lang співпадає за часом (ранні 1900-і роки) і за стилем (віденська сецесія або ж югендстиль) із датою зведення будівлі Ощадної каси у Чернівцях. Цим художником, який працював і в галузі монументального мистецтва (що суттєво), є австрійський живописець і графік Йозеф Адольф Лянг (Joseph Adolf Lang), який народився і помер у Відні (1873-1936).

Як і архітектор Губерт Гесснер, який лише на два роки був старшим за Лянга, він закінчив Віденську Академію мистецтв. Через кілька років залишив Відень і тривалий час жив у Німеччині – в Дюссельдорфі та Мюнхені.

Відомості про його життя й творчість украй обмежені. Більш-менш відомо про створений ним чудовий плакат виставки «Дюссельдорф. Мистецтво та ландшафтний дизайн.1904», витриманий у стилі віденської сецесії, з колекції Німецького музею плакату в Ессені.

Це те єдине, що легко знаходиться в Інтернеті. Решту інформації віднайдено по крихтах з різних джерел, у яких до розпачу скудно подаються відомості про самого митця. Так, наприклад, у мистецькій енциклопедії

«Allgemeines Kunstler-Lexicon», 1922 року видання, біографія Лянга викладена лише у трьох рядках. Водночас там зазначено, що Йозеф Лянг був не тільки живописцем і графіком, а й автором настінних розписів інтер’єрів універсального магазину Леонарда Тейтца в Дюссельдорфі (1907-1909). Як з’ясувалося, 1943 року під час бомбардування магазин було зруйновано. Нині на цьому місці існує вже відбудований універмаг.

Про інший монументальний твір довідуємося зі щомісячного бюлетеня за 1903 та 1906 роки «Мистецтво: чисте та прикладне мистецтво» («Die Kunst: Monatsheft für freie und angewandte Kunst»), де у розділі «Хроніка» дається повідомлення про кілька творів Йозефа Адольфа Лянга, які за результатами конкурсів отримали премії. Серед них – композиція «Есхіл та Аристофан» для декоративного оформлення фойє театру у Дюссельдорфі. На жаль, і це приміщення зазнало значних втрат 1943 року під час війни. Нині воно значно перебудоване.

Є надія, що збереглися розписи Лянга 1903 року за мотивами теми текстильної індустрії в інтер’єрах комплексу «Кайзер Фрідріх Залу» в місті Мьонхенглядбах (поблизу Дюссельдорфа). Про ці витримані у рамках югендстилю композиції пишуть автори книги «Мьонхенгладбах. Зелене місто на нижньому Рейні» Сабіна Фейєн і Дагмар Гросс.

Завдяки фондам музею Бетховена в Бонні маємо можливість побачити графічний аркуш Йозефа Адольфа Лянга, виконаний у техніці акватинти «Бетховен у хмарах на троні». У цій експресивній композиції автор створив монументальний героїзований образ композитора-титана, який вивершується на високому троні над земним повсякденням. Зображення цього напрочуд цікавого твору Лянга подане на інтернетсторінці музею.

У Нью-Йоркській публічній бібліотеці зберігаються два ескізи плакатів Йозефа Лянга: «Світ шрифту» та «Концерт» з авторським підписом. Репродукції цих творів також можемо побачити на сайті бібліотеки.

Крім того, з каталогів мистецьких аукціонів дізнаємося про ранні живописні твори Йозефа Лянга «Пастушка» і «Таємниця кохання» 1895 року. До цього ж періоду належать і 4 ілюстрації до дитячої книги «Фавіаніс. Роман про Велике переселення народів» Женні Дінбьок-Шульц.

Усе перелічене опосередковано дає мені певні підстави розглядати художника Йозефа Адольфа Лянга як автора чернівецького майолікового панно на правах версії. Хоча і немає прямих вказівок на те, що Лянг працював над проектом оздоблення фасаду будинку у Чернівцях, утім, не виключено, що саме Йозеф Адольф Лянг міг створити ескіз цієї композиції, за яким було виконано майолікове панно на керамічній мануфактурі Жолнаї (Zsolnay ) в угорському місті Печ. Фабричний знак цієї мануфактури ми бачимо на фасаді Художнього музею (на панно внизу праворуч).

Мануфактура успішно працювала і процвітала у пору зведення цієї будівлі і виконувала численні замовлення для архітектурних споруд багатьох міст Європи. Її вироби для декору фасадів і дахів будинків славилися особливою якістю, зокрема, й тим, що витримували низькі зимові температури. Працює ця фабрика і донині.

Версію, що пропонується, можна легко спростувати або прийняти, маючи документальні підтвердження авторства декору фасаду. Відтак, якщо архітектори і спеціалісти з питань збереження пам’яток мистецтва і культури знайдуть спосіб, не завдаючи шкоди будівлі, відкрити фрагмент прізвища художника, що під планкою, з’явиться шанс установити істину.

Запис Мистецький детектив: Чернівецька майоліка. Хто її творець? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Доставку та монтаж новорічних ялинок на Соборній ллощі, а також у Центральному парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка та парку ім.Ю.Федьковича Тресту зеленого господарства доручено забезпечити до 15 грудня.

Святкові новорічні ялинки буде також відкрито у всіх трьох районах міста. На час новорічно-різдвяних свят площі, вулиці, сквери та парки буде святково оформлено та освітлено. Закладам торгівлі і сфери послуг рекомендовано завершити святкове оформлення вітрин до 16 грудня. Будівля міської Ратуші буде святково прикрашена до 17 грудня.

Суб’єктам господарювання, які розташовані на площах Філармонії та Турецької криниці,запропоновано організувати святкове прикрашання площ та проведення культурно-мистецьких заходів.

У період новорічно-різдвяних свят на Соборній площі щодня відбуватимуться культурно-масові та фізкультурно-оздоровчі заходи за участю аматорських колективів та окремих виконавців, різноманітні вікторини та конкурси, а у новорічну ніч з 1 години ночі до 6 години ранку триватиме святкова дискотека.

Цього року вперше у Чернівцях з 19 грудня до 20 січня відбудеться Різдвяний ярмарок, в рамках якого на Соборній площі працюватиме «Різдвяне містечко». Організатори ярмарку в Чернівцях врахували досвід проведення таких заходів в Австрії та Румунії.

Гостей різдвяного містечка пригощатимуть національними стравами, народні майстри пропонуватимуть свої вироби та сувеніри, а фольклорні колективи демонструватимуть народні традиції Буковини.

Під час проведення новорічно-різдвяних заходів , з 19 грудня до 20 січня, суб’єктам господарювання заборонено реалізовувати алкогольні та прохолоджуючі напої у скляній тарі в місцях виїзної (виносної) торгівлі, закладах торгівлі і ресторанного господарства, що розташовані на площах Соборній, Центральній,Театральній, Філармонії і Турецької криниці.

Прес-центр Чернівецькї міської ради

Запис Новорічна ялинка у Чернівцях засвітиться вогнями на свято Миколая спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Взагалі заборонено у зимовий період рух транспорту по вулицях Нагірній, Лубенській, 28 Червня ( на ділянці від вул. М.Чернишевського до вул. М.Вовчка) та площі Турецької криниці. Водночас буде запроваджено односторонній рух по вул.Фастівській (в напрямку від вул. Руської до вул. Московської Олімпіади), вул.28 Червня (в напрямку від вул.М.Ватутіна до вул.Б.Хмельницького), вул.М.Садовського ( в напрямку від вул.А.Шептицького до вул.П.Сагайдачного).

Заборонено також стоянку транспорту на вул.Головній (на ділянці від вул.Садової до вул..А.Шептицького) , вул. І.Франка ( на ділянці від вул. А.Міцкевича до Соборної площі), вул.Червоноармійській ( на ділянці від Соборної площі до вул.А.Пумнула).

Затверджено схему об’їзду транспортними засобами центральної частини міста вулицями «малого кільця» ( вулиці Ю.Гагаріна,Б.Хмельницького, Л.Українки, 29 Березня, А.Пумнула, Червоноармійська, Садова, Головна, Л.Кобилиці, Руська, П.Сагайдачного).

Дорожні знаки відповідно до вимог затвердженої схеми руху транспорту у зимовий період буде встановлено до 30 листопада цього року.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис На зимовий період у Чернівцях змінять схему руху транспорту спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тому до 1 листопада міська рада повинна знайти місце для будівництва плавального басейну. У бюджеті міста на наступний рік планують передбачити також кошти на будівництво автономної котельні для плавального басейну ЗОШ №27, який через відсутність автономного підігріву води, навпаки, працює лише під час опалювального сезону.

Крім того, у 2010 році при обладнанні міського пляжу буде передбачено спеціальне місце для занять дітей плаванням.

Загалом, у наступному році в Чернівцях планують збільшити в міському бюджеті кошти на фізкультуру і спорт, виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво Палацу спорту, а також обладнати сучасну бігову доріжку на стадіоні «Буковина».

Дай, Боже, нашому теляті…

Запис Де буде басейн? спершу з'явиться на Медіа-Версії.