Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», збільшено розмір мінімальної зарплати, який  від 1 січня становить:

за місяць – 4173 грн;

у погодинному вимірі – 25,13 грн.

Для зарахування до страхового стажу повного місяця роботи найманому працівникові працедавець зобов’язаний нараховувати йому заробітну плату в розмірі, не нижчому за  установлену законодавством мінімальну зарплату й щомісячно сплачувати не менший за мінімальний єдиний соціальний внесок (від 1 січня 2019 року – 918,06 грн на місяць).

Розмір єдиного внеску обчислюється відповідно до вимог ч.5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»: якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску: 4173 грн х 22% = 918,06 грн.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимального розміру бази нарахування єдиного внеску, який від 1 січня 2019 року становить 62595 грн (15 мінімальних зарплат, установлених законом).

Нагадуємо мешканцям області, що розмір майбутніх пенсійних виплат напряму залежить від набутого страхового стажу та розміру заробітної плати. Закликаємо роботодавців до легальних трудових відносин з працівниками та гідної оплати їхньої праці. Заробіток має бути справедливим і визначеним відповідно до складності виконуваної роботи, рівня кваліфікації працівника й результатів його праці.

Запис Пенсійна служба області закликає роботодавців до забезпечення своїм працівникам соціальних гарантій та справедливої оплати праці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Новорічної пори, окрім радісних моментів, родинних та особистих, усім нам дуже важливо дізнатися, в який бік змінилися правила, за якими ми всі житимемо у новому році. Чому плюси й мінуси? Бо дуже часто нам подають за позитивне – й навіть як завоювання – те, від чого наше життя щонайменше не покращується…
Ми вже знаємо, що рік пройде під знаком спершу президентських, потім парламентських виборів. А що крокуватиме поруч з нами попри вибори?

Прожитковий мінімум
Одна з величезних загадок, яку нам щороку видає влада. Ніхто з пересічних українців не знає, звідки беруться ці цифри, як вони обчислюються, на що цього мінімуму має вистачити, чому саме такі дати вибрані для його змін – але від нього залежать деякі соціальні виплати, отже, знайомтеся:
Для дітей віком до 6 років: від 1 січня 1626 грн, від 1 липня – 1699 грн, від 1 грудня – 1779 грн.
Для дітей віком від 6 до 18 років: від 1 січня – 2027 грн, від 1 липня – 2118 грн, від 1 грудня – 2218 грн.
Для працездатних осіб: від 1 січня – 1921 грн, від 1 липня – 2007 грн, від 1 грудня – 2102 грн.
Для осіб, які втратили працездатність: від 1 січня 2019 року – 1497 грн, від 1 липня 2019 – 1564 грн, від 1 грудня 2019– 1638 грн.
Зарплати та інфляції
Чи збагатилися ми за рік що минув? Кожна родина має на це власну відповідь, але глава Кабміну запевняє, що середня зарплата у країні зросла до 10 тис. грн. Тобто, отримуючи мінімалку, українці мають тішитися, що в когось таких мінімалок, скажемо так, – багато.

Від 1 січня бідолашна мінімалка зросте на 12% – до 4173 гривень, а середня зарплата, за прогнозами урядовців зросте до 10100 грн. Порадіємо за тих?

Одним з важливих чинників зростання зарплати експерти вважають загрозливе зростання трудової міграції. Тобто те, що працездатні українці масово покидають країну, має підштовхнути роботодавців на збільшення зарплат?

До того ж існує ще різниця між зарплатою реальною і номінальною, і перша з них зростає набагато повільніше, ніж друга. Натомість інфляція за підсумками року виявилася вищою від прогнозованих 7,4% і становить приблизно 10,1%, хоча остаточні цифри можуть виявитися ще вищими. Тут навіть дивуватися не доводиться, бо піднімаючи планку мінімальної зарплати, водночас піднімають і рівень інфляції: роботодавець зовсім не хоче платити більше, не піднімаючи ціну товарів та послуг.

І «вишенька на торті» для тих же роботодавців: від 1 січня значно зростають штрафи для роботодавців. За використання тіньової праці 2018-го платили 111 690 грн, то тепер платитимуть 125190 грн. Знову ж таємницею залишається сума і на що вона піде.

Пенсії та їхнє осучаснення
Від 1 січня збільшена мінімальна пенсія для майже 2 млн українців, які досягли 65-річного віку і мають 35 років страхового стажу, але в них була невисока зарплата.

У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати мінімальна пенсія зросте на 172 грн і становитиме 1669 грн. Не поспішайте мріяти, на що ви витратите ці 172 гривні. Бо насправді підтягуються зовсім низькі пенсії, а  до трохи більших додають 3-8 гривень з копійками.

Вже у січні обіцяють перерахувати пенсії військовим пенсіонерам – приблизно півмільйона з них отримають підвищення на 25% (близько 750 грн).

Підвищенням у березні обіцяють ощасливити 10 мільйонів пенсіонерів. І від цього моменту розмір пенсій переглядатимуть щороку автоматично за новою формулою з урахуванням 50% інфляції (яку мають точно вирахувати до березня) та 50% зростання середньої зарплати. Пенсіонери нинішні майже цілком заробили свій стаж ще радянської пори. На що пішли їхні податки (не кажучи вже про заощадження, які вони все життя збирали «на чорний день»)? Нинішня влада не вважає себе відповідальною за зубожіння свого народу.
Монетизація субсидій
Тепер субсидії будуть виплачувати живими грошима. Зараз ця допомога автоматично вираховується від повної вартості комунальних послуг. Новим отримувачам субсидій на послуги ЖКГ гроші перераховуватимуться в Ощадбанк. Для цього буде створений спецрахунок, кошти з якого можна буде перевести лише на рахунки, зазначені під час звернення за субсидією. Після закінчення опалювального сезону зекономлені кошти, якщо такі залишаться, можна буде перевести на звичайний рахунок і використати їх за бажанням. За розрахунками уряду, до жовтня всі субсидіанти перейдуть на монетизовані субсидії.
Ріст тарифів на «комуналку»

Кількість тих, кому буде необхідна допомога від держави, може зрости: в результаті здорожчання газу на 23,5%. Відповідно подорожчають опалення і гаряча вода, водночас суми у платіжках для різних областей будуть різнитися. І це потягне за собою інфляцію:  зростання цін на інші товари та послуги. У травні заплановано ще одне підвищення ціни на газ, яке буде тривати до повної синхронізації з ціною для підприємств, чого нібито вимагають західні кредитори. Набере в ціні й електроенергія – на 22,5%. Та й послуги споживачам надаватимуть дві окремі компанії – оператор розподільних систем і постачальник.Отож  зміниться і звичний формат «платіжок».

Про плюси й мінуси новацій в інших сферах чекайте в наступних числах «Версій».

Дмитро ЦАРЕНКО, Інтернет-оглядач «Версій»

Запис 2019: Плюси й мінуси законодавчих новацій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ухвалений парламентом і підписаний президентом закон про державний бюджет України на 2019 рік оприлюднили на сайті Верховної Ради.

Документ передбачає доходи країни на рівні 1,026 трлн грн, видатки – 1,112 трлн грн, граничний обсяг дефіциту в сумі 89,989 млрд грн.

На 31 грудня 2019-го граничний обсяг державного боргу встановлений у сумі 2,060 трлн грн, гарантованого державою боргу – 388,6 млрд грн.

Із 1 січня прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 грн.

Мінімальна заробітна плата з 1 січня буде підвищена до 4173 грн на місяць або до 25,13 грн у погодинному розмірі.

Запис Мінімальна заробітна плата з 1 січня буде підвищена до 4173 грн на місяць спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Верховний Суд відмовив Кабінету Міністрів України у оскарженні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та постанови Київського апеляційного адміністративного суду, якими був задоволений позов керівника проекту «Відкритий Суд» Станіслава Батрина про скасування постанови уряду щодо затвердження «споживчого кошику».

«Наразі рішення набрало законної сили та підлягає виконанню. Формуючи бюджет 2019 року для подачі на затвердження парламенту, уряд повинен забезпечити невідкладне проведення нової науково-громадської експертизи, в межах якої на засадах наукової обгрунтованості, гласності та громадського контролю, принципів забезпеченості нормативами соціальних стандартів життя людини, визначити той «споживчий кошик» (мінімально необхідний людині набір продовольчих товарів, непродовольчих товарів та послуг), який гарантується державою кожному. І цей стандарт не може перебувати за межею бідності. Додатково нагадаємо, що саме від визначення якісного та кількісного складу «споживчого кошику» залежить подальше встановлення розмірів мінімальних зарплат, пенсій, допомог матерям, та, загалом, усіх соціальних стандартів в Україні, за які відповідає держава. Таким чином, ми маємо першочергово відстояти базові гарантії на гідний рівень життя, та поступово вимагати їх впровадження», – підсумував С. Батрин

http://open-court.org/importants/17288/ 

Запис «Споживчий кошик» скасовано остаточно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 року зросте до 4170 грн.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман журналістам у Вінниці.

“Наступного року мінімальна заробітна плата зросте із 3723 гривень до 4170”, – повідомив прем’єр.

Відповідні показники внесуть до проекту державного бюджету на 2019-й. Його подадуть до Верховної Ради до 15 вересня.

Запис Вибори на носі: Гройсман обіцяє 4170 грн мінімалки від 1 січня 2019 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найближчим часом мінімальна зарплата українців не зросте до 4100-4200 грн через нестачу бюджетних коштів.

“Мінфін у квітні 2018 року розглянув можливість підняти мінімалку до 4200 гривень. Оперативні дані Держказначейства за підсумками I кварталу 2018 року свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату”, – заявив заступник міністра фінансів Сергій Марченко, пише Delo.ua.

За його словами за підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд грн.

“Це 96,9% від затвердженого показника на перший квартал 2018-го – 199,7 мільярда гривень. Держбюджет недоотримав 6,1 мільярда”, – прокоментував Марченко.

На підвищення мінімалки необхідно було б витратити мінімум 13 млрд грн з держбюджету.

“Це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення мінімалки – без урахування підвищення посадового окладу працівника і тарифного розряду єдиної тарифної системи. Інакше була б додаткова потреба у витратах у 30 мільярдів гривень”, – підсумував Марченко.

Запис Офіційно: найближчим часом мінімалка не зростатиме спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Євростат» опублікувала черговий звіт про мінімальні зарплати у країнах-членах. Найменша мінімалка станом на січень 2018-го – у Болгарії (261 євро). Східний сектор ЄС має мінімальні зарплати на рівні 400-500 євро.У семи країнах на Заході й Півночі ЄС зафіксовані найвищі зарплати. Зокрема, найвищий рівень мінімальної оплати праці за місяць – у Люксембурзі (1999 євро). У Великій Британії ці цифра сягає 1401 євро, Німеччина й Франція по 1498 євро, Бельгія – 1563,Нідерланди 1578, Ірландія 1614 євро.

Нагадаємо, українські експерти визнали Україну «лідером» серед найбідніших країн Європи, – повідомляє Укрінформ.

Запис Мінімальні зарплати в ЄС: від 261 до 1999 євро… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зате на пенсію не розбіжишся

 На мінімальну заробітну плату в 3723 грн в Україні можна придбати 258 кілограмів хліба, 169 літрів молока, або 1332 штуки яєць. На мінімальну пенсію – утричі менше, свідчать розрахунки Економічного дискусійного клубу.

При цьому аналітики зазначають, що поточний рівень «мінімалки» в еквіваленті продуктів – найвищий за останні 20 років,  навіть незважаючи на сплески інфляційних процесів за цей період.

За розрахунками, найбільше продуктів на мінімальну пенсію можна було купити в 2010-15 роках. Далі купівельна спроможність пенсіонерів тільки падала. Наприклад, 2010-го на мінімальну виплату можна було придбати 125 літрів молока, зараз – лише 62.

На мінімальну зарплату 2018-го можна придбати 21 набір семи продуктів повсякденного попиту: хліб, молоко, яйця, цукор, курятина, олія та картопля. Це удвічі більше, ніж  2005-го.

На мінімальну пенсію можна придбати лише 8 споживчих наборів проти десяти  2005-го та 13-ти – 2010-го. .

Нагадаємо, раніше експерти підрахували, скільки можна придбати на мінімальну пенсію традиційного українського «делікатесу» – сала. Як виявилось,  2018-го це – 19 кг, хоча чотири роки тому можна було придбати на 21 кг (!) більше, тобто 40 кг.

Запис Тепер заживемо: на мінімалку можна купити 260 кг хліба або 170 л молока спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Розмова  з аналітиком і експертом «Версій» з економічних питань, політиком, головою Асоціації виробників Буковини, засновником Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітками, хворими на рак, Францом Федоровичем про те, чого не хоче бачити наш уряд і що він замовчує.

– За останні три роки уряд підняв мінімальну заробітну плату більш ніж утричі, тож, зрозуміло, він звітує про позитиви як в економіці, так і на ринку праці. Натомість експерти висловлюють протилежну думку. Ви – бізнесмен-виробничник, ваша точка зору?

– Як на мене, то в Україні після підняття «мінімалки» ніхто не цікавився ринком праці, точніше, змінами на ньому. Та, на щастя, маємо відкриті статистичні дані. А вони, мушу сказати, свідчать про доволі небезпечні тенденції. Після підняття мінімальної зарплати приватний сектор не поспішив підняти немінімальні зарплати. Натомість доходи ФОПів (фізосіб-підприємців) чомусь динамічно зростають і досі. Гадаю, тут йдеться саме про схему, коли працівників оформляють ФОПами, тобто фізичними особами-підприємцями. От і виходить, що своїми діями уряд позбавив соціального захисту вже сотні тисяч українців.

Хочу звернути вашу увагу, що на цю тему дуже грамотно пише унікальний безкоштовний контент VoxUkraine. Він об’єднує найкращих економістів і доносить свої ідеї до десятків тисяч співвітчизників, хоча при цьому нікого не лобіює. Зрештою, на їхньому сайті немає реклами. Один із авторів VoxUkraine – Тетяна Тищук. Висновки з її дослідження у публікації «Висока мінімалка до ФОПа доведе, або Хто в Україні став більше заробляти» цілком розділяю.

Розвиток економіки ніяк не наздожене зарплатню…

Як відомо, від 1 січня 2018 року мінімальну зарплату підвищили ще на 523 грн, і тепер вона становить 3723 грн. Якщо співвідносити з темпами інфляції, це найвищий рівень мінімальної зарплати за весь час існування гривні. Згадаємо, у січні 2014 року «мінімалка» становила 1218 грн. Якщо перерахувати її в цінах грудня 2017-го, то ті 1218 грн будуть  еквівалентні нинішнім 2786 грн.  Хочу підкреслити, що цифри взяті із джерела «Держстат, rada. Zakon.ua»

 Якщо перерахувати мінімальну зарплату січня 2014-го в цінах грудня 2017-го, ті 1218 грн будуть  еквівалентні нинішнім 2786 грн.

І зовсім не тішить те, що динаміка підвищення мінімальних стандартів оплати праці значно випереджає темпи відновлення економіки: 2017-го показник українського ВВП був на 12% меншим від 2013-го. Після падіння на 16% 2014-2015-го у наступні два роки відновлення є досить повільним – у середньому трохи більше за 2% на рік.

За висновками Міжнародної організації праці (МОП), зміна мінімалки впливає на рівень зарплат в економіці в цілому та призводить до змін у формальній та неформальній зайнятості, продуктивності праці тощо. Тож теоретично бізнес може реагувати на зміну мінімальної зарплати двома способами: або компенсувати таке збільшення оптимізацією зайнятих людей, або запроваджувати технології, які дозволяють використовувати менше найманої праці.

 Негативні впливи на ринок праці   

– Я так розумію, що в Україні це питання – вплив зростання «мінімалки» на ринок праці – не вивчалося і не досліджувалося. А як у світі? 

– Про МОП я вже сказав. Більше того, вплив змін мінімальних зарплат на безробіття не завжди очевидний. І це підтверджується дослідженнями багатьох світових авторитетів у галузі економіки. Так, видання «Business Insider» проаналізувало цифри останніх 17 років і дійшло висновку, що у Великій Британії  підвищення мінімальних зарплат відчутно не вплинуло на рівень зайнятості. А Нобелівський лауреат у галузі економіки Гері Беккер навпаки стверджував, що збільшення мінімальних зарплат скорочує зайнятість низькокваліфікованих працівників. Нещодавні дослідження Джонатана Меєра та Джеремі Веста засвідчили: наслідком підвищення мінімальної зарплати є зниження темпів створення нових робочих місць. Причому, б’є це перш за все не лише по працівниках із низькою кваліфікацією, а й по людях молодих, які вперше виходять на ринок праці. А дехто з дослідників передбачив, що за підвищення мінімальної зарплати кількість робочих місць для працівників з низькою кваліфікацією помітно скорочується за 2 найближчі роки. З’ясовано також, що у світі компанії, які змушені підвищувати зарплатні виплати, переходять на залучення безкоштовних працівників: скорочується кількість робочих місць для молоді та збільшується кількість інтернів.

За узагальнення досліджень стосовно мінімальних зарплат у світі взявся Олександр Жолудь, головний експерт Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ. У статті  «Мінімальна зарплата: історія шляхетної ідеї та її неоднозначне сьогодення» він детально усе це розписує. А провідний науковий співробітник – координатор проектів в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій – Олександра Бетлій розглянула різні ефекти впливу мінімалки в Україні та з’ясувала, що підвищення стандартів оплати праці може спричинити переведення працівників на часткову зайнятість, скорочений робочий день, збільшення частки працівників, що перебувають у неоплачуваних адміністративних відпустках, тощо. Зрештою, саме це в Україні і сталося. Хочу ще раз афішувати контент VoxUkraine, адже саме там були нещодавно опубліковані останні дві згадані мною статті.

– То проти законів економіки не попреш, чи не так?

– І ситуація в Україні це яскраво демонструє. Міністр соцполітики п.Рева  звітував  наприкінці минулого року, що збільшення рівня мінімальної зарплати  призвело до детінізації зарплат і  зменшення кількості людей, які отримують мінімалку. Він мав, мабуть, на увазі «ефект маяка» (lighthouse effect) – явище, коли відома мінімальна зарплата є для працівників орієнтиром, за яким, на їхню думку, має визначатися розмір зарплати в неформальному секторі. На жаль, цього, як на мене, не сталося.

Купівельна спроможність середньої немінімальної зарплати падає

А ще у так званому досягненні уряду є зворотний бік. Рівень середньої зарплати, з урахуванням інфляції, залишився майже без змін, а подекуди і впав. Хоча номінально середня офіційна зарплатня в Україні від  2013 по 2017 рік і зросла від 3265 до 6953 грн (станом на листопад), та все це зростання «з’їла» інфляція. А мінімалка, навіть з урахуванням інфляції, зросла на 47%. Це означає, що середня зарплата тих, у кого вона більша за мінімум, зростала повільніше, ніж ціни, – та в реальному вимірі знизилася.

– Отже, урядовці, приймаючи рішення, повинні враховувати, що приватний сектор працює за реальними законами економіки. І його реакція на зміну мінімальної зарплати принципово відрізняється від реакції державного сектору, де все зводиться до перерозподілу бюджетних коштів…

– Як бізнесмен скажу, що приватники намагаються оптимізувати свої видатки, аби вижити в умовах кризи та залишитися конкурентоспроможними.

– Саме це й штовхає їх до виплат зарплати «у конвертах» та переведення працівників на ФОПів?

– На жаль. А для українців це означає, що робочих місць, які дають соціальні гарантії – відпустки, лікарняні тощо –  на ринку праці ставатиме все менше.

Та негатив від використання компаніями ФОПів і зарплат «у конвертах» полягає не тільки в цьому. На ринку фактично виникає, як кажуть молоді економісти, «поганий статус-кво». Бо тим, хто такі схеми використовує, це дозволяє значно зменшити собівартість. У решти компаній і фірм, які офіційно працевлаштовують своїх співробітників, за інших рівних умов собівартість буде суттєво більшою. Тож вони програватимуть конкуренцію тим, хто оптимізує витрати через ФОПи та «конверти». Відтак сама ситуація штовхає фірми на використання ФОПів.

– Вам не здається, Франце Карловичу, що зарплати так шалено ростуть (при цьому ще й шалено девальвують!), бо вже практично стартували президентські й парламентські вибори, які відбудуться 2019 року?  

– А ви згадайте: підняття зарплат перед виборами стало практично обов’язковим. Влада заграє з людьми, бажаючи переконати їх, що вона про них дбає. Хоча від підняття мінімальних зарплат завжди виграють тільки працівники державного сектору, але це – практично третина всіх працюючих. Доволі значна частина електорату, погодьтеся.

Натомість розвиток економіки вимагає інших підходів. Зміни стандартів оплати праці потребують аналізу витрат і вигод ще й приватного сектору. Бо економічно необґрунтоване підвищення викидає мільйони українців за межі соціального захисту, тобто за паркан цивілізованого ринку праці, де вже немає соціальних гарантій. А це, на превеликий жаль, крок назад…

Людмила  ЧЕРЕДАРИК, «Версії»  

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Нова «мінімалка» зменшила реальну середню зарплату й виштовхала багатьох українців за межі соціальних гарантій» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За підсумками першого кварталу 2018 року уряд розгляне можливість подальшого підвищення мінімальної зарплати

Як повідомляє Урядовий портал, про це заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

“Від 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 гривень. Але в законі про Державний бюджет України зафіксовано, що за підсумками 1 кварталу ми повинні повернутися до цього питання і розглянути можливість подальшого підвищення розміру мінімальної зарплати”, – сказав він. 

Водночас віце-прем’єр-міністр зазначив, що для здійснення такого кроку мають бути економічні передумови.

“Ми повинні збільшити темпи зростання економіки і отримати додатковий ресурс до Державного бюджету. Адже рішення щодо підвищення розміру зарплат має бути насамперед економічно обгрунтованим”, – зауважив Розенко.

Він також наголосив, що підвищення соцстандартів і рівня соцзахисту населення – це ідеологія чинної влади: “Тому зарплати і пенсії зростатимуть і надалі”.

Запис У КАБМІНІ ХОЧУТЬ ЩЕ ПІДНЯТИ “МІНІМАЛКУ” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Можливість зміни цифри повинна бути закладена в бюджеті, який парламенту 5 грудня розглядає у другому читанні

Мінімальну заробітну плату 2018 року можуть збільшити до 4100 грн. Таку заяву зробив президент України Петро Порошенко виступаючи на II Всеукраїнському форумі об’єднаних громад “Ініціативи, які змінюють життя”.

Зміна цього базового соціального показника повинна затверджуватися законом про державний бюджет. Якраз сьогодні, 5 грудня, Верховна Рада повинна розглядати проект головного фінансового документа країни на 2018 рік у другому читанні.

2017 року мінімальна зарплата становить 3200 грн на місяць. З 1 січня 2018 роки її повинні підняти на 16% – до 3723 грн. Така цифра закладена в проекті державного бюджету на 2018 рік. Якщо пропозиція президента буде прийнята, підвищення становитиме вже не 16, а понад 21%. Однак підняти мінімалку вище тієї цифри, що закладена в бюджеті, президент пропонує не з 1 січня, а в кращому випадку з другого півріччя. Або навіть в четвертому кварталі 2018-го.

“Ми зможемо проаналізувати за підсумками півріччя або трьох кварталів та прийняти рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 4,1 тис. грн“, – сказав Петро Порошенко.

За його словами, позитивне рішення буде прийнято в тому випадку, якщо в Україні “поліпшиться інвестиційний клімат і надходження до бюджету”.

Згідно із законом, пропозиції щодо зміни мінімальної зарплати повинен вносити не президент, а Кабінет міністрів України. Однак приводів для занепокоєння, схоже, немає. Незабаром після презентації нової, підвищеної цифри мінімальної зарплати Петро Порошенко написав на своїй сторінці в Facebook: “Подякував уряду, який врахував мою пропозицію підняти мінімальну заробітну плату в проекті держбюджету на 2018 рік“.

“Президентська” мінімальна зарплата для працівника становитиме 3300 грн

Затвердження нового, підвищеного розміру мінімальної зарплати збільшить доходи багатьох українських родин. Зростуть зарплати не тільки у бюджетників. Відповідно до закону “Про оплату праці”, мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності, а також для приватних підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, підвищення мінімальної зарплати тягне за собою і зростання всіх інших зарплат. Хоча і не пропорційне. Так, минулого року, після того, як мінімальна зарплата зросла вдвічі – з 1600 грн до 3200, – протягом півроку середня номінальна зарплата в Україні показала зростання на 37,1%, а реальна – на 19,3%.

Разом з підвищенням зарплат підвищаться і податкові відрахування з них. Так, мінімальна зарплата 2017 року становить 3200 грн на місяць. З цієї суми віднімається 18% як податок на доходи фізосіб (576 грн) і 1,5% – військовий збір (48 грн). В результаті, на руки залишається 2576 грн.

Після 1 січня, якщо мінімальна заробітна плата підвищиться до 3723, відрахування до бюджету становитимуть вже 670,14 грн (ПДФО) плюс 55,85 грн (військовий збір). Разом – 726 грн. На руки працівник отримуватиме 2997 грн.

Після того, як набуде чинності пропозиція президента і мінімальна зарплата зросте до 4100 грн, відрахування з мінімальної зарплати становитимуть в сумі майже 780 грн (738 грн ПДФО і 61,5 грн військовий збір). Працівник отримає, таким чином, 3300 грн. Тобто на 724 грн більше, ніж отримує зараз.

При цьому, нагадаємо, на наступний рік прогнозується інфляція 7%. А долар, за прогнозами уряду, може зрости до 30 грн. Тому, якщо вважати нинішню і майбутню мінімальні зарплати в доларах, надбавка становитиме всього $ 15. Зараз, при курсі $ 1/27 грн, мінімальна зарплата в Україні за вирахуванням податків становить $ 95, а після підвищення до 4100 грн становитиме $ 110.

Для роботодавця “мінімалка” зросте до 5002 грн

Є і третій податок на зарплату, який платить роботодавець. Це єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який потрапляє до Пенсійного фонду. Він становить 22%. Таким чином, зараз фактичні витрати роботодавця на одного працівника при мінімальній зарплаті – 3904 грн на місяць: 3200 грн сама зарплата плюс 704 грн ЄСВ.

Після підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн фактичні витрати роботодавця на одного працівника зростуть до 5002 грн. З яких сам працівник, нагадаємо, отримає тільки 3300 грн.

Багато представників бізнесу зустріли звістку про ще більше підвищення мінімальної зарплати без задоволення. Вони вважають, що президентська ініціатива про підвищення мінімальної зарплати до 5100 грн пов’язана з наближенням виборів глави держави. Нагадаємо, самі вибори повинні відбутися навесні 2019 року, проте передвиборна кампанія стартує якраз у другій половині 2018 року.
Прогнозуючи економічні наслідки підвищення “мінімалки”, деякі представники бізнес-середовища говорять, що чинна система оподаткування і так непосильна для дрібного і середнього бізнесу, а ще більше зростання податків погіршить ситуацію. Частина підприємців змушені будуть закрити свій бізнес, інші підуть у тінь. Крім того, прискориться інфляція, впаде гривня, і в результаті жити стане тільки гірше.

За матеріалами segodnya.ua

Запис “Мінімалка” від президента: скільки українці отримають на руки і які є нюанси спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про те, що середня заробітна плата в країні в 2018 році має зрости до 10 тисяч гривень. Про це він сказав в ефірі програми “Свобода слова” на телеканалі ICTV.

“Наше головне завдання на наступний рік – довести середню заробітну плату в країні до не менше десяти тисяч гривень. Тоді ми повернемо більш-менш нормальний темп збільшення середньої заробітної плати для найманих працівників”, – заявив Гройсман.

Також прем’єр повідомив, що в даний час середня заробітна плата по Україні складає 7400 гривень.

Раніше повідомлялося про те, що президент України Петро Порошенко виступив за підвищення в 2018 році рівня мінімальної заробітної плати до 4100 грн. Про це він заявив під час виступу на форумі об’єднаних громад 4 грудня.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко додав, що в Кабінеті міністрів допускають чергове підвищення пенсій у 2018 році у разі підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень.

Запис Гройсман-фантазер: “Середня зарплата у 2018 році має становити 10 тисяч гривень” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З січня 2017 року, коли мінімальна заробітна плата підвищилася до 3,5 тисяч гривень, в Україні закрилися 449 тисяч підприємців, 228 тисяч з яких не вели жодної діяльності і не сплачували податків.

Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева, – повідомляє РБК-Україна.

Водночас, з його слів, загалом з січня 2017 кількість підприємців в Україні зросла. «Жовтень 2017 рік, сьогодні в Україні зареєстровано 1 мільйон 811 тисяч підприємців. Ще раз нагадую: у січні – 1 мільйон 792 тисячі, зараз – 1 мільйон 811 тисяч», – заявив Рева.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко закликав Кабінет міністрів України в 2018 році вийти на рівень мінімальної зарплати в 4,1 тис. гривень. Порошенко підкреслив, що відповідне рішення уряд має ухвалити після аналізу виконання бюджету на 2017 рік, який, як сподівається президент, ухвалять вже цього тижня. 

Запис У 2017 році закрилися 449 тисяч приватних підприємців спершу з'явиться на Медіа-Версії.