Найближчим часом мінімальна зарплата українців не зросте до 4100-4200 грн через нестачу бюджетних коштів.

“Мінфін у квітні 2018 року розглянув можливість підняти мінімалку до 4200 гривень. Оперативні дані Держказначейства за підсумками I кварталу 2018 року свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату”, – заявив заступник міністра фінансів Сергій Марченко, пише Delo.ua.

За його словами за підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд грн.

“Це 96,9% від затвердженого показника на перший квартал 2018-го – 199,7 мільярда гривень. Держбюджет недоотримав 6,1 мільярда”, – прокоментував Марченко.

На підвищення мінімалки необхідно було б витратити мінімум 13 млрд грн з держбюджету.

“Це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення мінімалки – без урахування підвищення посадового окладу працівника і тарифного розряду єдиної тарифної системи. Інакше була б додаткова потреба у витратах у 30 мільярдів гривень”, – підсумував Марченко.

Запис Офіційно: найближчим часом мінімалка не зростатиме спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Євростат» опублікувала черговий звіт про мінімальні зарплати у країнах-членах. Найменша мінімалка станом на січень 2018-го – у Болгарії (261 євро). Східний сектор ЄС має мінімальні зарплати на рівні 400-500 євро.У семи країнах на Заході й Півночі ЄС зафіксовані найвищі зарплати. Зокрема, найвищий рівень мінімальної оплати праці за місяць – у Люксембурзі (1999 євро). У Великій Британії ці цифра сягає 1401 євро, Німеччина й Франція по 1498 євро, Бельгія – 1563,Нідерланди 1578, Ірландія 1614 євро.

Нагадаємо, українські експерти визнали Україну «лідером» серед найбідніших країн Європи, – повідомляє Укрінформ.

Запис Мінімальні зарплати в ЄС: від 261 до 1999 євро… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Можливість зміни цифри повинна бути закладена в бюджеті, який парламенту 5 грудня розглядає у другому читанні

Мінімальну заробітну плату 2018 року можуть збільшити до 4100 грн. Таку заяву зробив президент України Петро Порошенко виступаючи на II Всеукраїнському форумі об’єднаних громад “Ініціативи, які змінюють життя”.

Зміна цього базового соціального показника повинна затверджуватися законом про державний бюджет. Якраз сьогодні, 5 грудня, Верховна Рада повинна розглядати проект головного фінансового документа країни на 2018 рік у другому читанні.

2017 року мінімальна зарплата становить 3200 грн на місяць. З 1 січня 2018 роки її повинні підняти на 16% – до 3723 грн. Така цифра закладена в проекті державного бюджету на 2018 рік. Якщо пропозиція президента буде прийнята, підвищення становитиме вже не 16, а понад 21%. Однак підняти мінімалку вище тієї цифри, що закладена в бюджеті, президент пропонує не з 1 січня, а в кращому випадку з другого півріччя. Або навіть в четвертому кварталі 2018-го.

“Ми зможемо проаналізувати за підсумками півріччя або трьох кварталів та прийняти рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 4,1 тис. грн“, – сказав Петро Порошенко.

За його словами, позитивне рішення буде прийнято в тому випадку, якщо в Україні “поліпшиться інвестиційний клімат і надходження до бюджету”.

Згідно із законом, пропозиції щодо зміни мінімальної зарплати повинен вносити не президент, а Кабінет міністрів України. Однак приводів для занепокоєння, схоже, немає. Незабаром після презентації нової, підвищеної цифри мінімальної зарплати Петро Порошенко написав на своїй сторінці в Facebook: “Подякував уряду, який врахував мою пропозицію підняти мінімальну заробітну плату в проекті держбюджету на 2018 рік“.

“Президентська” мінімальна зарплата для працівника становитиме 3300 грн

Затвердження нового, підвищеного розміру мінімальної зарплати збільшить доходи багатьох українських родин. Зростуть зарплати не тільки у бюджетників. Відповідно до закону “Про оплату праці”, мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності, а також для приватних підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, підвищення мінімальної зарплати тягне за собою і зростання всіх інших зарплат. Хоча і не пропорційне. Так, минулого року, після того, як мінімальна зарплата зросла вдвічі – з 1600 грн до 3200, – протягом півроку середня номінальна зарплата в Україні показала зростання на 37,1%, а реальна – на 19,3%.

Разом з підвищенням зарплат підвищаться і податкові відрахування з них. Так, мінімальна зарплата 2017 року становить 3200 грн на місяць. З цієї суми віднімається 18% як податок на доходи фізосіб (576 грн) і 1,5% – військовий збір (48 грн). В результаті, на руки залишається 2576 грн.

Після 1 січня, якщо мінімальна заробітна плата підвищиться до 3723, відрахування до бюджету становитимуть вже 670,14 грн (ПДФО) плюс 55,85 грн (військовий збір). Разом – 726 грн. На руки працівник отримуватиме 2997 грн.

Після того, як набуде чинності пропозиція президента і мінімальна зарплата зросте до 4100 грн, відрахування з мінімальної зарплати становитимуть в сумі майже 780 грн (738 грн ПДФО і 61,5 грн військовий збір). Працівник отримає, таким чином, 3300 грн. Тобто на 724 грн більше, ніж отримує зараз.

При цьому, нагадаємо, на наступний рік прогнозується інфляція 7%. А долар, за прогнозами уряду, може зрости до 30 грн. Тому, якщо вважати нинішню і майбутню мінімальні зарплати в доларах, надбавка становитиме всього $ 15. Зараз, при курсі $ 1/27 грн, мінімальна зарплата в Україні за вирахуванням податків становить $ 95, а після підвищення до 4100 грн становитиме $ 110.

Для роботодавця “мінімалка” зросте до 5002 грн

Є і третій податок на зарплату, який платить роботодавець. Це єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який потрапляє до Пенсійного фонду. Він становить 22%. Таким чином, зараз фактичні витрати роботодавця на одного працівника при мінімальній зарплаті – 3904 грн на місяць: 3200 грн сама зарплата плюс 704 грн ЄСВ.

Після підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн фактичні витрати роботодавця на одного працівника зростуть до 5002 грн. З яких сам працівник, нагадаємо, отримає тільки 3300 грн.

Багато представників бізнесу зустріли звістку про ще більше підвищення мінімальної зарплати без задоволення. Вони вважають, що президентська ініціатива про підвищення мінімальної зарплати до 5100 грн пов’язана з наближенням виборів глави держави. Нагадаємо, самі вибори повинні відбутися навесні 2019 року, проте передвиборна кампанія стартує якраз у другій половині 2018 року.
Прогнозуючи економічні наслідки підвищення “мінімалки”, деякі представники бізнес-середовища говорять, що чинна система оподаткування і так непосильна для дрібного і середнього бізнесу, а ще більше зростання податків погіршить ситуацію. Частина підприємців змушені будуть закрити свій бізнес, інші підуть у тінь. Крім того, прискориться інфляція, впаде гривня, і в результаті жити стане тільки гірше.

За матеріалами segodnya.ua

Запис “Мінімалка” від президента: скільки українці отримають на руки і які є нюанси спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Станом на 1 січня 2017 року 22 з 28 держав – членів ЄС мають законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати. Данія, Італія, Кіпр, Австрія, Фінляндія та Швеція не мають такого поняття. Про це повідомляє Eurostat.

На цю дату 10 держав-членів, розташованих у східній частині ЄС, мали мінімальну зарплату нижче 500 євро на місяць: Болгарія – 235, Румунія – 275, Латвія та Литва – по 380, Чехія – 407, Угорщина – 412, Хорватія – 433, Словаччина – 435, Польща – 453 та Естонія – 470 євро.

У п’яти інших країнах, розташованих на півдні Європи, мінімальна зарплата становила від 600 до 900 євро на місяць: Португалія – 650, Греція – 684, Мальта – 736, Словенія – 805 та Іспанія – 826 євро.

Для порівняння, федеральна мінімальна зарплата у США на 1 січня 2017 року була 1192 долара на місяць.

Однак, як зазначає Eurostat, розрив у мінімальних зарплатах компенсується рівнем цін у різних країнах ЄС. Скажімо, у Люксембурзі рівень цін  утричі вищий, ніж у Болгарії. Порівняно із 2008 роком мінімальна заробітна плата зросла в усіх країнах, за винятком Греції, де вона впала на 14%.

У період від 2008 до 2017 року мінімальна зарплата найбільше зросла в Болгарії (на 109%), Румунії (на 99%), Словаччині (на 80%), а також в Естонії (на 69%), Латвії (на 65%) і Литві (на 64%).

Нагадаємо, наші 3200 грн – приблизно 110 євро, навіть на половину найменшої європейської «мінімалки» не тягнуть.

Запис Про європейську та українську «мінімалку» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 «Мінімалка» зросла – радіти чи плакати?

– Франце Карловичу, почнімо, мабуть, з того, про що уряд, на відміну від інших, зокрема, фіскальних нововведень, почав говорити задовго до Нового року. Мінімальна заробітна плата сягнула 3200 грн…

– Це, до речі, уперше за роки Незалежності України розмір мінімальної зарплати зрівнявся із прожитковим мінімумом для працездатних осіб. За умови, що всі працедавці дотримаються чинного законодавства, жоден громадянин України не отримає менше ніж 3200 грн, тобто 2500 грн на руки. Водночас із підвищенням зарплати нардепи ухвалили рішення установити тарифний розряд єдиної тарифної сітки в розмірі 1600 грн і скасувати прив’язку розрахунку посадових окладів до мінімальної зарплати. Та як мені скаржився знайомий лікар, тепер через тарифну сітку лікарів урівняли в зарплаті з прибиральницями. Ще один наслідок нововведення полягає в тому, що від 1 січня 2017-го розмір мінімальної заробітної плати вже не змінюватиметься протягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму.

– А ще раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що з нового року мінімальна зарплата вчителя в Україні становитиме 5266 грн…

– Поживемо – побачимо. Поки що озвучене рішення Кабміну, за яким від 1 січня 2017 року посадові оклади вчителів зростуть на два тарифних розряди, тобто на 50%. Таким чином, зарплата вчителя вищої категорії, якого віднесуть не до 12-го, а до 14-го розряду, від 1 січня становитиме від 5266 грн до 6841 грн. Учителі без категорії отримуватимуть від 3960 грн до 4853 грн. До того ж, на 30% пообіцяли підняти зарплату лікарям. Іншим бюджетникам теж підвищать зарплатню на суму до 30%.

Штрафи для працедавців і «ФОПопад» – серйозна проблема економіки

– Ще одне нововведення, про яке українці знали наперед – штраф за виплату зарплат «у конверті». І становитиме він 100 мінімальних зарплат – від 1 січня 2017 року це 320 тисяч гривень).  Через це – що є наслідком підвищення мінімалки – багато підприємців ламають голову над тим, як викрутитися. Одне слово, шукають виходу з ситуації…

– І не знаходять нічого кращого за скорочення штатів. А в нас і без того серйозні проблеми з пошуком робочих місць. Якщо до цього додати ще й зміни, які відбулися в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців, то виглядає на те, що середній і малий бізнес хочуть знищити.  Адже від 1 січня вони, себто ФОПи другої та третьої груп, змушені платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 704 гривні, навіть коли не здійснюють жодної діяльності і не мають доходу. Наслідки цього не забарилися: тільки за перший тиждень 2017-го на Буковині припинили діяльність 3140 фізосіб. А в Україні ця цифра становить 128402. В основному це ті, що працювали в сезонній сфері роздрібної торгівлі чи надавали складські й транспортні послуги. Щоправда, перша група має можливість сплачувати половину мінімального страхового внеску в розмірі 352 гривні на місяць.

– До слова, здається, це тільки початок, бо й досі на Богдана Хмельницького, 64 та в Центрах надання адміністративних послуг не протовктися: народу море – і всі знімаються з обліку…

За перший тиждень січня на Буковині згорнули діяльність понад 3 тисячі підприємців-фізичних осіб, а в Україні – майже 130 тисяч ФОП припинили роботу. 

 

 «А щоб ти жив на одну пенсію»…

– А як щодо пенсій? Вижити ж на них просто неможливо! Недарма тепер чи не найстрашнішим прокльоном є побажання недругові жити на одну зарплату…

– Так, нині мінімальна пенсія становить 1247 грн, а протягом наступного року вона має поетапно збільшитися до 1373 грн. Не пороскошуєш! Змінити ж ситуацію покликана нова пенсійна система. Та вона ще не запрацювала. Хоча обіцяли запустити накопичувальну систему пенсійного забезпечення, за якою кожний українець віком до 35 років почне відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість, саме з нового року. Ці відрахування акумулюватимуться на індивідуальних рахунках, скористатися якими можна буде тільки після виходу на пенсію. Але через те, що водночас діятимуть відрахування і за солідарною (старою) пенсійною системою, і за накопичувальною (новою) пенсійною системою, деяким категоріям громадян доведеться протягом найближчих років платити більше податків: спочатку 22% + 2%, пізніше 22% + 7%. Перехід на накопичувальну систему планують здійснити за 5 років – від 2017-го до 2022-го.

Спудеї теж не надто радіють: МОН змінило систему нарахування стипендій

– Кажуть, що з нового року студенти фактично залишаються без стипендій?

– Кількість отримувачів стипендій дійсно суттєво скоротилася вже від січня 2017 року. Натомість зросте розмір стипендії: якщо до Нового року студенти отримували мінімум 840 грн, то нині матимуть 1100 грн. Підвищена стипендія становитиме 1600 грн – як прожитковий мінімум.  Але тепер допомогу від держави матимуть максимум 40% студентів. І тільки за рейтинговою системою. Раніше стипендію отримували дві третини студентів. І Мінфін наполягає, щоби до 2019 року кількість стипендіатів поступово скоротилася до 15%.

Кабмін затвердив також постанову, якою визначено перелік категорій осіб, які від 1 січня 2017 року отримуватимуть так звану соціальну стипендію, а також список документів, які надаватимуть навчальні заклади для реєстрації таких студентів.

Е-декларантів більшає

– Франце Карловичу, як Ви гадаєте, розширення кола суб’єктів е-декларування подолає корупцію?

– Час покаже, та кроки здійснюються серйозні. Під другу хвилю е-декларування потрапило дуже багато  осіб. Серед них, зрозуміло, й ті, що вже заповнювали е-декларації за 2015 рік, тобто всі без винятку особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняні до них посадові особи, юридичні особи публічного права. Перелік таких суб’єктів дає Закон України «Про запобігання корупції». Там і судді, і прокурори, і керівний склад Збройних Сил, МВС, СБУ, вишів, а ще держслужбовці й ті, що розпоряджаються комунальним майном, тощо.

– До речі, перелік цих осіб можна подивився в інфографіці, розміщеній на сайті газети versii.cv.ua…  

Плата за телебачення зросте

– А що світить українцям у сфері обслуговування, надання послуг тощо?

– Тут навряд чи є чим порадувати. Через те, що від 1 січня 2017 року набувають чинності поправки до Закону про телебачення і радіомовлення, медіагрупи отримують право вимагати від операторів платного ТБ гроші за мовлення їхніх телеканалів. Це зі свого боку може призвести до підвищення тарифів. Іншими словами, абонплата для споживачів зросте.

Нещодавно я був у Львові, то там провайдер «Тріолан» припинив надання безкоштовних послуг кабельного телебачення й від 1 січня 2017 року запровадив платню в розмірі 15 грн на місяць.

– Але ж це значно дешевше за відповідні чернівецькі послуги!

Держава бере під свій патронат регулювання вартості ліків. Але не всіх

– За рішенням Кабміну, від 1 січня почало діяти державне регулювання цін на ліки проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми. Це, на думку урядовців, забезпечить зниження цін. Граничні ціни (вища межа) будуть установлені тільки на ці ліки і на рівні, не вищому, ніж у країнах-сусідах: Польщі, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії.

Вартість ліків відшкодовуватимуть з коштів держави, на це у проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено 500 млн грн, а ще 632 млн грн закладено на відшкодування вартості інсуліну.

– Тут доречно пригадати візит Гройсмана на Буковину із його відвідинами відомої аптеки та здивуванням, що пігулки, які він придбав, коштували учетверо дорожче, ніж у Києві… 

Непрофесійна американка на чолі МОЗ знищить вітчизняну медицину

– Таким був зміст заяви кардіохірурга, директора Київського Інституту серця Бориса ТОДУРОВА, який  звинуватив міністра охорони здоров’я України Уляну Супрун у масовій загибелі людей. За його словами, від моменту призначення Супрун у роботі Мінздоров’я відстежуються лише «безвідповідальність заяв, непродуманість рішень, авантюризм у стратегії розвитку». Борис Тодуров сказав сильно і відверто: «Пані Уляно Супрун, ваша недбалість забрала більше життів українців, ніж війна останніми роками!». Та попри те, так звана реформа в медицині, без урахування вітчизняних особливостей, триває… 

– Так, пацієнти повинні тепер знайти собі сімейного лікаря. На це в них є півроку. Принаймні, так заявила міністр охорони здоров’я Уляна Супрун. Уже в липні МОЗ сподівається розпочати підписання договорів між пацієнтами і лікарями. Півроку міністерство працюватиме з регіонами, щоби міста й територіальні громади вирішили, як у них виглядатиме первинна ланка: будуть це центри первинної допомоги, поліклініки чи приватні клініки. Крім того, до липня буде зібрано всі реєстри пацієнтів, які існують у країні. А ще, за словами Уляни Супрун, до 1 квітня мають запустити базовий рівень E-Health з реєстром лікарів і пацієнтів. Нині туди вносять усі наявні відомості.

Знову ж таки згадався мені Львів. Від одного львів’янина, який, до речі, ваш колега, працює в газеті, я почув дуже неприємну інформацію: мовляв у Львові «швидкі» вже не виїжджають на виклики… Утім, постає питання: де візьметься така кількість підготовлених парамедиків і куди подінуть лікарів?

Вартість послуг «Укрзалізниці» вкотре зросте

– Від січня 2017-го мають зрости ціни на послуги «Укрзалізниці», та поки що конкретні цифри невідомі. Є інформація, що «Укрзалізниця» планує цього року підняти тарифи на пасажирські перевезення на 35%. Здійснити це пропонують у два етапи: в першому і четвертому кварталах на 16%. Щоправда, керівник «Укрзалізниці» Войцех Балчун зауважив, що пропозиція підняття пасажирських тарифів поки що не узгоджена. Достеменно відомо, що на 10% зросте вартість проїзду у вагонах 1-го і 2-го класів поїздів «Інтерсіті+» і збільшиться вартість вантажних перевезень.

– Усе зрозуміло, коли платиш за якісні послуги, але ж наша залізниця таких просто не надає! І за прикладом далеко ходити не треба. Цими днями повернулася зі Львова, куди їздила на різдвяні свята, нічним поїздом «Чернівці-Львів». Тож мушу сказати, що сніг на вікні усередині вагона змусив почуватися не те що незатишно, а принизливо: це ж треба так не поважати своїх громадян! Але й провідниця скаржилася, що з усіма надбавками – за вислугу років тощо – отримує 4000 грн зарплатні, хоча по 4 доби поспіль проводить на колесах. Та ще й за свої гроші докуповує вугілля для опалення вагону, бо того, що видають, не вистачає… Якісь ненормальні ножиці виходять: мільйонна місячна зарплата у керівника галузі й копійки за важку роботу тих, хто безпосередньо надає послуги…     

Не пити й не палити – краще не тільки для здоров’я, а й гаманця. Та як бути з пальним?

– Акцизи на алкоголь, сигарети й пальне зросли?  

– Так, бюджет на 2017-й передбачив їхнє підвищення.

– Нагадаємо, шо акциз – це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до їхньої ціни…

– На алкогольні та слабоалкогольні напої податок зріс на 20%, кріплені та ігристі вина – на 12%. Горілка, за словами експертів, подорожчає на 20%, а пиво й вино – на 10-15%. За підрахунками, ціна пачки цигарок зросте в середньому на 3,5 грн.

Важливою податкової новацією є також скасування так званого роздрібного акцизу на нафтопродукти. Тепер ставка з роздрібних продажів буде закладена в загальні податки на пальне. Відповідно, від 1 січня 2017 року на бензин вводиться ставка 213,5 євро/1 тис. л, скраплений газ – 52 євро/1 тис. л, що приблизно в 1,5 раза більше, ніж перед цим.

– Даруйте, шановні – і Франце Карловичу, і читачі, – але так і хочеться під завісу заспівати: «А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо!». Бо, як відомо, нині й до суду звернутися для захисту своїх прав  – грошей не вистачить. Лише одна позовна заява тепер коштує для громадянина 640 грн (у попередньому періоді – 550 грн, а кілька років тому й сотні не сягала). Апеляційні ж і касаційні скарги – ще дорожчі. Захищає себе влада, з жодного боку до неї не підступитися… 

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії» 

Від редакції:  Очікують українців і нововведення у субсидіях. Головним стане запланована на 2017 рік монетизація субсидій, тобто видача громадянам грошей на руки. А ще деякі комунальні новації – скажімо, з енергоефективності. Та про це – іншим разом.

Запис Тoп-новації 2017-го: чи радітимуть українці новорічним подарункам влади? спершу з'явиться на Медіа-Версії.