Ухвалена урядом, попри численні виступи у ЗМІ фахівців-екологів і активістів громадських організацій, Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 може призвести до невиправних втрат для довкілля і не тільки. Про це заявляють Національний екологічний центр України та низка інших громадських організацій.

Представники експертного середовища та громадськість наголошують, що Програма готувалася таємно. У процесі підготовки не залучалися громадські експерти ані в галузі довкілля, ані в галузі енергетики. Документ не пройшов публічних обговорень і був затверджений із порушенням чинних процедур. Програма протирічить і зобов’язанням України за дотримання екологічного законодавства.

Закладені в Програмі дії можуть призвести до техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему, об’єкти природно-заповідного фонду та довкілля в цілому. Окрім того, можуть бути знищені історичні та культурні пам’ятки світового, національного та місцевого значення.

Екологічна громадськість наполягає, що час захищати джерело життя на Землі – Воду – від руйнівних дій українського уряду, від зазіхань на право людей на здорове довкілля, на чисті річки, на безпечне майбутнє дітей і онуків.

Відповідну заяву громадських організацій екологічного спрямування та представників експертної спільноти України підписали Ярослав МОВЧАН,  Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України»; Тетяна ТИМОЧКО, Всеукраїнська екологічна ліга, Олег ПЕРЕГОН, Громадська організація «Зелений Фронт»; Сергій ШАПАРЕНКО, Екологічна Група «Печеніги»; Марина КОЗЛОВСЬКА, Голова Комісії з інституційних реформ та євроінтеграції Комітету АПЗПК Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України; Проф. Олександр ЗАПОРОЖЕЦЬ, доктор технічних наук, директор Навчально-наукового інституту Екологічної безпеки Національного Авіаційного Університету; Віктор МЕЛЬНИЧУК, член Громадської Ради при Держводагентстві України, координатор Водної групи Національного екологічного центру України

Запис Громадськість б’є на сполох, але уряд її не чує спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Невдовзі охочі сплавлятимуться Дністром: розвиток національних парків збільшить потік туристів і збереже ліси

Збільшенням заповідних територій на Буковині чомусь опікувалися не місцеві природоохоронці, а громадські організації: одна з Києва – Українське товариство охорони птахів. Друга – з Німеччини. Оскільки все це робилося за грантові гроші, то не будемо заглядати в зуби дарованому коневі.

Наразі вже створені офіційні робочі групи, які займаються організацією змін меж, тобто розширенням НПП. Мінприроди схвалило ініціативу. Таким чином нацпарк «Вижницький» планується збільшити майже на 8,5 тисяч га за рахунок приєднання земель державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство» (7826,6 га) та земель Вижницького держспецлісгоспу АПК (532,3 га). НПП «Хотинский» зросте на понад 7 тис. га. Щодо НПП «Черемоського» у Ярослава Когутяка є великі сумніви: на його думку, обсяг планованого розширення є просто нереальним. «Понад 20 тис. га, – каже він, – це перебір». Землю має передати ДП «Путильське лісове господарство».

Велике туристичне майбутнє, за словами п. Когутяка, чекає на НПП «Хотинський» і, зокрема, Дністровський каньйон. За красою йому немає рівних, та, на жаль, там поки що відсутня практично будь-яка інфраструктура. Треба створювати відповідні умови для інвесторів. А поки що для туристів розробляються маршрути сплаву Дністром.

Знищене один раз зникає назавжди: незаконне будівництво міні-ГЕС на р. Сарата  треба негайно зупинити!

Всесвітній фонд природи (WWF) Україна, Бюро екологічних розслідувань та Національний екоцентр України звернулися до регіональної влади із проханням захистити річки Карпат від незаконної забудови гідроелектростанціями, яка призводить до знищення унікальної природи регіону та особливо цінних річок нашої країни. «Необхідні термінові дії, бо будівництво, що руйнує природу, триває навіть у ці хвилини, – пишуть вони у зверненні. – Так, на річці Сарата на Буковині компанія «Новосвіт» будує малу ГЕС із порушенням законодавства та всіх природоохоронних конвенцій. А знищене один раз зникає назавжди».

Природоохоронці вимагають унормувати гідротехнічне будівництво в інтересах суспільства і збереження природи за чинними нормами українського, європейського та міжнародного законодавств.

Ярослав КОГУТЯК: – Ми провели «круглий стіл», на якому обговорили цю проблему. За годину до початку зібрання зі мною захотів зустрітися представник «Новосвіту» – організації, яка будую міні-ГЕС на Сараті. Але взяти участь у «круглому столі» він категорично відмовився.

З подальшої розповіді п. Ярослава стало зрозуміло, чому будівельник уникає публічності: у нього немає висновку екологічної експертизи. Іншими словами – фактично немає дозволу на будівництво, бо, як наголосив Когутяк, постанова Кабміну дає перелік об’єктів, які не можна здавати в експлуатацію без екологічної експертизи. До них належать і всі об’єкти малої гідроенергетики. Тож державні та громадські природоохоронці звернулися до голови Чернівецької облдержадміністрації з вимогою ввести мораторій на будівництво до його унормування.

До слова, у «круглому столі» взяли участь івано-франківці. В їхній області є дозволи на зведення 5-ти міні-ГЕС. Деякі вже працюють. І люди розповіли, яким жахом обернулося все це для горян. Адже річки міліють, води в них постійно меншає і для роботи турбін забирають усю воду. А це осушує русло ріки. На цій біді наголосив і наш Когутяк. Крім того, він підкреслив, що економічна складова міні-ГЕС дуже перебільшена. Та й електропостачання, за словами сусідів, стало значно гіршим, хоча мало би бути навпаки.

Дністер біля Хотина замулився на 9-10 метрів: якість питної води погіршується

Замулення Дністра біля Хотина, де існують забори питної води, значно погіршує її якість. Це, як відомо, є наслідком діяльності Дністровської ГЕС.

Висота намулу вже сягає 9-10 метрів. Його вміст треба негайно досліджувати, щоби дізнатися, який відсоток у ньому становлять радіонукліди, важкі метали та пестициди. Лише після цього можна буде вирішити, що робити далі з цим намулом і чи можна його використовувати, скажімо, як добриво.

За словами Ярослава Когутяка, вже є певні напрацювання. Проблема не кинута напризволяще.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»  

Запис Без природи нема вроди, без природи – всім гаплик спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оскільки в краї розроблена Комплексна програма енергоефективності, енергозбереження та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів до 2015 року, в її рамках владникам удалося вивчити енергетичний потенціал області.

– Одним з досить потужних джерел альтернативної енергетики є будівництво малих ГЕС потужністю до 10 мВт на таких річках як Прут, Сірет і Черемош, – зазначив Дмитро Дмитрович.

Та важливішим є те, що це можливе тільки там де, за часів Радянського Союзу вже були гідроелектростанції. Тобто йдеться про їхнє відновлення при ретельному вивченні екологічної складової цього питання.

Наразі в області діє мала ГЕС у Яблуниці. Пан Павел спростував і чутки, що екологи заборонили будувати міні-ГЕС у Карпатах. Хоча саме про цю заборону ще рік тому говорив Борис Баглей, коли очолював нині спочіле в Бозі державне управління охорони навколишнього природного середовища. Тепер, зрозуміло, вже ніхто не заборонить Облдержадміністрації будувати все, що заманеться, бо від 17 травня територіальні органи ОНПС в Україні ліквідовані. Їм на зміну прийшов Департамент екології та туризму Облдержадміністрації.

– Думки екологів розходяться: частина з них вважає, що спорудження малих ГЕС із дотриманням екологічних вимог принесе користь, а інші ж – що буде біда, – лукавив начальник управління інфраструктури, бо підтримувати будівництво міні-ГЕС можуть лише заангажовані екологи.

За словами Павела, ці гідроелектростанції стануть великим позитивом при повенях, бо певним чином регулюватимуть спуск води.

До того ж міні-ГЕС споруджуватимуть виключно за кошти інвесторів, тобто без фінансової підтримки бюджету. За словами Дмитра Дмитровича, будівництво ГЕС потужністю 1 Мвт, як Яблуницька, потребує $ 900 тис.  До слова, охочих до такого будівництва чимало, бо при цьому діятиме так званий «зелений тариф», вигідний інвестору.

На Буковині розвиватимуть геліосистеми

Очільник управління зазначив також, що в Чернівецькій області планують розвивати сонячну енергетику. Жодної конкуренції між інвесторами немає, оскільки територій для такої діяльності вистачає. Для таких геліосистем найбільше підходять відкриті пологі схили.

Розвиток такої альтернативної енергетики коштує дорогувато, але посадовець запевнив, що окупається така сонячна система за три роки. А один кіловат виробленої енергії вартуватиме 7 грн.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Міні ГЕС збережуть від повеней… спершу з'явиться на Медіа-Версії.