Четверо немовлят отруїлося ботуліном через соски з медом: полячки використовують його для заспокоювання малюків. Як правило, дітям не рекомендують давати мед до річного віку. Про це правило нагадала й серія отруєнь малюків у США.

У чотирьох немовлят у штаті Техас протягом останніх трьох місяців діагностували ботулізм. Ця не надто поширена недуга завжди є наслідком отруєння ботуліном, який ще звуть ковбасною отрутою. Ботулізм призводить, серед іншого, до проблем із диханням, паралічу й навіть смерті. 

Діти, які потрапили до лікарні, здебільшого користувалися сосками, наповненими медом. Як інформує CBS news, після серії отруєнь департамент охорони здоров’я штату Техас попередив про небезпеку таких сосок. Водночас американська Адміністрація продовольства і медикаментів оголосила у Twitter, що розшукує інтернет-дистиб’ютера, який їх продавав. 

Чому мед небезпечний для немовлят? Річ у тім, що він містить анаеробні (ті, що розвиваються без повітря) бактерії Clostridium botulinum (клостридії ботулінові), які й виробляють отруту ботулін. Особливо важливо знати, що його не знищує термічна обробка. І коли дітям до року не дають продуктів з медом, то варто із цим почекати ще рік-другий, хоча б до трирічного віку дитини.

Як відомо з досвіду матусь, мед часто використовують як засіб заспокоєння, коли в малюків ріжуться зубки, або коли вони погано сплять. Схоже, в більшості родин не уявляють ступеня небезпеки для дитини в цьому.

Кишечник малюків не досягнув іще повного розвитку. Тобто їхня корисна бактеріальна флора ще не в змозі протистояти токсину ботулізму й вчасно виводити небезпечні бактерії з організму.

babyboom.pl, переклад «Версій»

Запис Мед: корисний та небезпечний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щоби позбутися зайвої ваги, треба правильно харчуватися й давати організму фізичні навантаження. Щоби результати були ще кращими, можна використовувати для схуднення мед.

У меді міститься значна кількість корисних вітамінів і мінералів, глюкоза, фруктоза, азотисті речовини, декстрини, вода й сахароза. Мед багатий на вітаміни групи А, В, С, Е, К, Н. На зниженні ваги позитивним чином позначається його мінеральний склад: мед містить сірку, фосфор, йод, хлор, натрій, калій і магній.

Жир перероблятиметься швидше завдяки активації викиду жовчі. З організму виводяться шлаки й токсини, бо мед має м’яку проносну дію. І до речі, солодощі чудово піднімають настрій, тож мед не лише смачний, але й корисний. Особливо восени та взимку, адже він зміцнює імунітет і покращує стан шкіри.

Купуючи  мед, багато хто стикається з труднощами вибору. Якщо хочете схуднути – беріть травневий мед, в ньому найменше калорій, він легко розчиняється в рідині і практично не цукрується. Варто звернути увагу на липові сорти корисних ласощів, повідомили на zik.ua

Запис Щоби схуднути, їжте… мед спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українські пасічники стверджують, що з другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Про це повідомляє «Еспресо».

Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Почали бити на сполох пасічники на Прикарпатті – там в першій половині травня загинуло 200 родин бджіл.

Після цього з такою ж проблемою зіткнулися пасічники Волині, Запоріжжя, Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей. Бджолярі на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині також фіксують загибель комах.

У BRDO стверджують, що виключенням у цьому сезоні стали лише дві області.

«Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди»,- розповідає еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.

У масовій загибелі комах пасічники звинувачують місцевих фермерів. Наприклад, місцеві жителі села Кудашівка та сусідніх районів стверджують, що падіж бджіл розпочався 24 травня. А до того приблизно 22-23 травня аграрне підприємство неподалік розпилювало на полях отрутохімікати.

Експерти BRDO однією з головних причин такої ситуації називають відсутність комунікації між пасічниками та агровиробниками.

Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності.

Однак ця норма не виконується. По-перше, законодавство не визначило порядок здійснення таких повідомлень: у яких саме ЗМІ вони мають бути оприлюднені, щоб інформацію належним чином донести до власників пасік.

Для вирішення цієї проблеми, хоча б частково, у березні представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилюють хімікати.

«Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри», – скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.

Довести провину аграріїв не завжди можливо. Для того щоб довести шкоду, пасічники повинні замовити лабораторне дослідження трупів бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало. Але головне, що замовити таке дослідження можна лише в двох лабораторіях на цілу країну (у Києві та Львові). Тож ймовірно через завантаженість доведеться чекати, стільки часу, що слідів отрути в комасі може вже не виявитися.

Проте справа не лише в трагедіях окремих пасічників. Адже бджоли є своєрідними «учасниками» української економіки. Наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду.

За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм (19% у питомій частці експорту) – слідує Аргентина та Україна (по 10%), наводить статистику консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець.

Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі, зауважує заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає Мартинюк, виходячи з посівів медоутворюючих рослин – до 140 000 тонн меду на рік, що вдвічі більше від поточних обсягів.

Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. Окрім того, зменшення обсягів виробництва меду означає його подорожчання, перш за все, на внутрішньому ринку, адже вигідніше експортувати.

Зазначається, що проблема загибелі бджіл в рази несе значно більше загроз, аніж подорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, комахи забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Без їхньої допомоги людині доведеться забути про натуральну каву, ягоди, частину фруктів (наприклад, яблука) та овочів (помідори), горіхи.

Тож скорочення колоній комах, які запилюють плодоносні квіти, ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію у світі, вважають в ООН.

Зараз бджолам загрожують різноманітні фактори: поширення пестицидів та інших хімічних речовин, зміни клімату, втрата біорізноманіття та забруднення.

У ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Під заборону потрапили інсектициди неонікотиноїдової групи.

«В Україні фермерам пора прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього», – закликає у відео один з постраждалих пасічників.

«Зараз у переліку дозволених до використання пестицидів в Україні – налічується понад 1000 їх видів. Водночас, їхнє використання не контролюється жодним органом в Україні, – пояснює очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська. – Такі пестициди як ацетохлор, атразин, імідаклоприд визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені до використання в Україні. Як наслідок, масово гинуть бджоли, отруюються люди».

Більше того, після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює, зауважує еколог Алла Войціховська: «Ці пестициди можуть бути протермінованими або забороненими, чи контрабандою, яка виготовлена у підвалі і нелегально ввезена – ніхто про це не знає. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують​​», – пояснює еколог.

До сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати їх використання. Тож щороку бджоли стають жертвами таких «хімічних атак».

У Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого повинні мати доступ бджолярі. Аграрії ж мають додавати в реєстр плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Втім, поки що реакції міністерства немає.

Якщо у міністерстві не відреагують, у Братстві погрожують скаржитися до Ради Європи, адже це унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері СФЗ.

«В Україні повністю відсутня державницька політика щодо застосування пестицидів, і як наслідок – українська продукція рослинництва і тваринництва є неконкурентною на ринках ЄС і світу, і в таких умовах неможливим є сталий розвиток, бо економічні, екологічні і соціальні аспекти порушені», –вказує Васильківська.

Запис В Україні масово гинуть бджоли спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Медоносні бджоли полюбляють хімічні речовини, які вбивають їх. Вчені дійшли такого висновку, провівши експеримент, під час якого комахи віддавали перевагу цукрованій воді, яка була змішана з отрутою, аніж тій, у якій отрути не було.

Висновки, опубліковані у журналі Scientific Reports, свідчать про те, що гербіциди та фунгіциди являють собою більший ризик для популяції медових бджіл, ніж вважалося раніше, – інформує видання The International Business Times.

Нектар, який бджоли приносять до вулика, де він перетворюється на мед, може вплинути на здоров’я всієї колонії. Наприклад, новий тип інсектицидів, під назвою неонікотіноїд, здатен скоротити життя цих комах та послабити організацію вулика.

Навіть з хімічними речовинами, які, як відомо, негативно впливають на бджіл, часто залишається питання про те, наскільки сильно вони впливають на комах з точки зору того, скільки хімічних речовин проникає у довкілля та яка кількість бджіл контактує з ними.

Попередні дослідження засвідчили, що такий пестицид як хлоратоніл негативно впливає на джмелів, а гліфосат може вплинути на здатність бджіл навчатися та орієнтуватися у просторі.

Під час останнього дослідження бджолам запропонували звичайний цукровий сироп, а також солодку суміш, поєднану з декількома фунгіцидами та гербіцидами у різних концентраціях. Також були сполуки, які містили цукрову воду, змішану з природними хімікатами.

На додаток до хлоратолонілу, бджіл приваблював натуральний хімікат під назвою кверцетин, який міститься у багатьох джерелах їхньої їжі та несе користь для здоров’я.

«У нектарі є кверцетин, у пилку є кверцетин, він є своєрідним сигналом, який бджоли використовують для розпізнавання їжі», – повідомила дослідниця Мей Беренбаум з Іллінойського університету, США.

Попри те, що польові бджоли можуть винюхати потенційно небезпечні хімічні речовини, часом, вони позитивно класифікують хімікати, що використовуються у сільському господарстві. Це може пояснюватися тим, що бджоли стали сприймати хімікати як новий вид їжі, яку вони можуть збирати під час дефіциту.

Запис Медоносні бджоли полюбляють хімічні речовини, які вбивають їх спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гаряче вино з прянощами – смачний ароматний напій, які може зігріти під час довгих зимовий вечорів. Але він не лише смачний, а ще й корисний для вашого здоров’я та краси.

Зміцнення імунної системи

Глінтвейн з червоного вина має антисептичні властивості, тому здатний зміцнити імунну систему, так як є джерелом багатьох вітамінів, амінокислот і мікроелементів.

Якщо ви замерзли під час довгих гулянь на вулиці – келих глінтвейну, випитий в теплі, дозволить вам уникнути можливих простудних захворювань.

Глінтвейн від депресії і нудьги

Глінтвейн також вважається напоєм, який здатен вам збадьорити, – він тонізує, додає енергії, заряджає бадьорістю й оптимізмом. Завдяки йому піднімається настрій!

Від застуди

З давніх-давен глінтвейн вважається одним з кращих засобів проти перших ознак застуди. Також він допомагає впоратися з нежиттю і кашлем. Ще глінтвейн сприятливо пити тим, хто не може заснути, і тим, хто вже перехворів вірусним захворюванням, так як напій допомагає відновити сили. Потрібно випити склянку цього напою на ніч, щоб організм прогрівся.

Користь спецій в глінтвейні

Не тільки червоне вино корисне в глінтвейні, але і прянощі. Так, наприклад, кориця піднімає настрій, а також сприяє зниженню рівня холестерину в крові. Кардамон добре впливає на травну систему, і, як природний антиоксидант, дуже корисний для імунітету. У гвоздиці містяться вітаміни групи В, які сприятливо діють на нервову систему, знімаючи роздратування. Імбир – це джерело корисних речовин, мікроелементів і вітамінів, який дає хороший зігріваючий і тонізуючий ефект.

Запис Прийшла зима – час пити глінтвейн! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За 9 місяців 2017 року Україна експортувала 46 200 тонн меду на $86,9 млн. Найбільше вітчизняного меду закупили США (на $23,2 млн), Німеччина ($21,1 млн) та Польща ($12,3 млн). Це понад 65% експорту.

За останні 5 років Україна наростила експорт меду вчетверо та увійшла в ТОП-5 найбільших світових постачальників, разом із Китаєм, Аргентиною, В’єтнамом та Індією.

На країни ЄС припадає понад половина світових закупівель солодкої продукції.

Як повідомляє Food and Agriculture Organization при ООН, обсяг світового ринку меду складає 1,6-1,7 млн тонн, обсяги глобальної торгівлі медом перевищують $2,2 млрд.

Запис Експорт українського меду побив історичний рекорд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За вікном день від дня ​​стає все холодніше, і наш імунітет може не справлятися зі своїми прямими обов’язками. Щоби допомогти своєму організму, готуватимемо спеціальні напої, які зміцнять імунну систему і спростять життя.

Обліпиховий чай. Візьміть 100-120 грамів обліпихи (свіжої чи замороженої), проваріть і протріть через сито. Додайте в чай ​​і дочекайтеся, поки напій закипить. Можна додати трохи меду для посилення ефекту й просто до смаку.

Імбирно-медовий напій. Налийте в каструлю 1,5 літра чистої води, зачекайте поки трохи нагріється і додайте 1 очищений корінь імбиру. Доведіть до кипіння і дайте охолонути. Після кладемо мед за смаком, цедру лимона і одну паличку кориці. Перед вживанням дайте напою настоятися приблизно півгодини.

Журавлинно-брусничний морс. 500 грамів журавлини навпіл із брусницею подрібніть у блендері, додайте два літри води, перемішайте. Цукру додавайте до смаку й поставте на вогонь, доведіть до кипіння. Якщо хочете замінити цукор медом, зробіть це, коли морс трохи охолоне: при нагріванні вище за 38 градусів корисні властивості меду руйнуються.

Смачного  – і будьте здорові!
Рецепти збирала Лідія КОСТИНСЬКА, порадниця «Версій»

Запис Як вберегтися від застуди: три смачні рецепти народної медицини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Мед – це така цікава «фігня»:

Ніби він є – і одразу нема!»

У Чернівцях побудують сонячну електростанцію. Інвестор уже є, він готовий вкласти у проект 14 млн. євро. Наразі готується проект сонячної електростанції «Буковина Солар», про це на черговій селекторній прес-конференції заявив Борис ДЕРКАЧ, директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.

Ця електростанція перероблятиме сонячну енергію в електричну. Для неї вже підібрали земельну ділянку. Хоча, за словами Бориса Євгеновича, залишається ще чимало нез’ясованих моментів, зокрема, питання співпраці електростанції з Обленерго.

– Підраховано, що цей проект окупиться за 25 років, а перші 5 років для інвестора будуть витратними, – зауважує пан Деркач. – Тож зрозуміло, чому інвестор все ще вагається.

Таким чином, ще не відомо, матимемо ми  сонячну електрику, чи ні.

Ще один регіональний інвестиційний проект – створення сучасного медично-курортного закладу на базі Брусницької водолікарні відновного лікування. За словами п.Деркача, інвестор сам звернувся до них із пропозицією про вкладення його коштів у відновлення санаторію.

Легенда про нове життя занедбаного санаторію настільки ж душевна, наскільки й сумнівна. Мовляв, жінка розповіла синові, що пропадає дуже хороший об’єкт, де є цілюща вода. Син же, людина з мільйонними достатками, начебто захотів відновити санаторій. Таким чином і з’явився інвестор.

Щодо санаторію теж доволі багато спірних питань. Хто буде власником джерела мінеральної води? Чи буде повернений корпус, який колись належав санаторію, але наразі має іншого власника? До того ж, хотілося б все ж таки знати, хто інвестор і на яких умовах він вкладає кошти. Адже Брусницька лікарня відновного лікування була свого часу єдиною доступною для небагатих буковинців. Коли ж вона стане курортом, де лікуватимуться пересічні краяни?

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в буковинську економіку від початку незалежності України станом на початок року становив уже 64,3 млн. доларів.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Інвестиції в буковинську економіку: вони є чи їх нема? спершу з'явиться на Медіа-Версії.