В Україні працюють маслозаводи, які активно виробляють фальсифікат вершкового масла – це виявило спільне розслідування каналу «1+1» та організації «Громадський контроль».

Телевізійники організували експертизу двох зразків масла, яке продається в роздрібних мережах, – від маслосирзаводів в смт Шишаки на Полтавщині  і Рожнятові на Івано-Франківщині – за ціною 20-25 грн.

На пачках значиться, що воно виготовлене зі 100-відсоткового молока і називається «Масло солодковершкове». Та лабораторія виявила в обох зразках значний вміст рослинних жирів і зовсім не виявила… молока.

До такого розслідування спонукали слова  голови Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського про те, що 40% вершкового масла в Україні – підробка.

Отже, виїзд на місце

Маслосирзавод на вулиці Заводській у Шишаках виявився офіційно закритим 2 роки тому. На території – опломбоване обладнання та іржаві ємності для вершків. Колись це було потужне підприємство, що виробляло одні з найкращих сирів у країні, масло, згущене молоко.

Охоронець закритого заводу розповів, що підприємство кілька разів змінювало назву: «Гадячсир», «Полтавамолпром», «Техмолпрод», «Техмолпром». Масло з узятого зразка могли виготовити як у Гадячі (Полтавська область), так, наприклад, і в Білій Церкві.

Про те, що завод все-таки працює, свідчила черга фур біля прохідної підприємства.

«Керівництво заводу не дало пояснень, що це за масло», – розповідає Влада Миронова, голова організації «Громадський контроль».

Цей завод не вперше ловлять на підробці: Укрметртестстандарт уже встановлював, що згущене молоко, випущене тут, не містить молока.

Торгові інтернет-майданчики рясніють оголошеннями про продаж вершкового масла з Гадяча за ціною 60 грн/кг. На думку експертів, ціна справжнього масла повинна бути удвічі більшою.

За адресою, вказаною на другий пачці, – смт Рожнятів Івано-Франківської області, вулиця Мазепи, 115,  – знайшли пустир і приватний будинок. Єдиний в смт молокозавод, за кілька кілометрів звідси, за словами охорони, теж не працює.

Територія за парканом свідчить про інше: свіжі корпуси, підстрижені газони. Місцеві жителі розповідають, що завод працює 2-3 рази на тиждень, правда, молоко в населення не бере.

Іванофранківське у білоруській пачці

Малюнок на пачці масла з Івано-Франківщини, яке продають по 14 грн, один в один повторює одну з білоруських марок. Собівартість української пачки, якщо вона зроблена з трансжирів, не перевищує 5 грн з упаковкою, кажуть фахівці.

До речі, трансжири заборонені в 9 країнах світу і, зокрема, у Данії, Норвегії, Ісландії. Кількість серцево-судинних захворювань і смертей від них там істотно скоротилася.

Запис Фейкові заводи в Україні виробляють фейкове масло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо в Україні заборонять використовувати пальмову олію, з прилавків магазинів зникнуть дешеві спреди та сирні продукти.

“Також подорожчають цукерки, кондитерські вироби, хліб. Ціни зростуть від 15 до 50% в залежності від того, який відсоток вмісту “пальми” в продукті”, – повідомив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише “Сегодня“.

Водночас Україна нарощує імпорт пальмової олії. Основними країнами-постачальниками продукту залишається Малайзія та Індонезія. Найчастіше її використовують через дешевизну. Однак це шкодить здоров’ю.

Сьогодні навіть у ЄС пальмова олія частково заборонена лише в кількох багатих країнах. Це Франція, Німеччина, Італія, Іспанія. У державах з низьким рівнем життя вона вважається допустимою.

“Потрібен перехідний період, мінімум п’ять років, щоб забезпечити жорсткий контроль за дотриманням рецептури виробниками”, – прокоментував Дорошенко.

Запис Заборона пальмової олії в Україні потягне за собою здорожчання хліба, масла, цукерок і сиру спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Твердий сир та вершкове масло особливо корисні з житнім або цільнозерновим хлібом. Білок і кальцій, поживні речовини, корисний холестерин піклуються про травлення й обмін речовин і роблять вас ситими на тривалий час.
Куряче м’ясо особливо корисне для людей, які працюють фізично, адже містить багато білків. Плюс до цього після 100-200 грамів відвареної курятини із тостом з цільнозернового хліба, чашки кави із ложечкою меду людина тривалий час не відчуватиме голоду.

Грейпфрутовий фреш не радять споживати натщесерце, а от після сніданку – саме те. Сік з одного грейпфруту  забезпечить вас вітаміном С на цілий день, про стимулює перистальтику, відрегулює метаболізм і спалить зайві жирові клітини, залишивши вам бадьорість та енергію.

hronika.info

Запис Здоровий сніданок: на які харчі варто «налягати» вранці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із початком дії Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС багато говориться про якість продукції українських виробників, які, щоб вийти на європейський ринок, мають дотримуватися високих стандартів. Тим часом планка для харчової продукції, яка завозиться в Україну, залишається відверто заниженою, а подекуди держава взагалі не перевіряє те, що потрапляє на український ринок. Як наслідок, українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС. Чим відрізняється куплений в Україні і в Німеччині шоколад, скільки насправді у заморожених креветках води, і що не так із сиром, який продають у нас, – пояснюють фахівці.

Приводом для цього матеріалу стали результати проведеного у Литві дослідження складу продуктів харчування, які виробляються міжнародними європейськими компаніями в ЄС.

Як виявилось литовцям не додають какао, цукру та полуниці, порівняно з німцями. Так, наприклад, у чаї Nestea у Німеччині до складу входить лише цукор, а у Литві – сахароза та стевія, у печиві Milka в Німеччині 35% шоколаду, а у Литві лише 32%, в йогурті Activia Danon німцям кладуть 9% полуниці, а литовцям тільки 8,2%. Окрім того, в країнах нової Європи в продуктах використовується більше хімічних домішок, аніж у більш заможних країнах ЄС.

Міністр сільського господарства Литви вважає це несправедливою комерційною практикою. Його підтримав єврокомісар з питань захисту споживачів. Тож балтійська держава буде добиватись усунення цієї дискримінації через проведення загальноєвропейського дослідження та прийняття відповідних нормативів Євросоюзом.

Тим часом, ця ситуація змушує українців задуматися: якщо громадяни Литви, яка є членом ЄС, отримують гіршу продукцію, то що тоді можна сказати про товари на полицях українських магазинів?

Що перевіряє держава

Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що «литовці отримують в чотири рази менше за німця, а українець у п’ять разів менше за литовця».

«Тому про склад продуктів навіть відомих міжнародних компаній можна лише тільки здогадуватись або читати їх на упаковці. Висновок один: рівень життя країни напряму впливає на якість продуктів, які ми купуємо. В Україні держава вже давно не проводить досліджень якості та безпечності продуктів, тому ми й не маємо у своєму розпорядженні відповідних даних», – наголошує він.

Аналогічних до проведених Литвою досліджень в Україні на державному рівні справді немає. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа у коментарі ІА ZIK зазначив, що їхня служба працює у відповідності до українського законодавства і звірятись з західними перевірками не може, оскільки не має бази Європейського Союзу.

Також він пояснив, в яких випадках проводяться перевірки харчової продукції, яка ввозиться в Україну: «Підстави для цього передбачені Митним кодексом. Це невідповідність маркування, це якщо маркування не відповідає вимогам, не герметичне або розірване. Виключно за таких підстав ми направляємо на проведення лабораторного дослідження. Взагалі в нас діє система, коли, якщо йдеться про продукцію тваринного походження, ми даємо можливість імпортувати підприємствам, які мають єврономери. Тобто перший етап відсіювання продукції – на рівні підприємств, які постачають. А другий етап – якщо є законодавчі підстави направляти товар на лабораторні дослідження, ми направляємо».

Голова Держпродспоживслужби також додав, що згідно із новим законодавством, має бути розроблений довгостроковий план моніторингу і буде визначена певна періодичність контролю, відповідно до якої відбиратимуть зразки продукції. План цей мають затверджувати на наступний рік.

Наразі ж про якісний склад продуктів західних торгових марок в Україні можемо судити лише з окремих досліджень громадських організацій і науковців. І висновки їхні не вселяють оптимізму.

Непотріб з-за кордону і хаос на внутрішньому ринку

Сьогодні Україна перетворилася на таке собі сміттєзвалище європейського непотребу, вважає заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Для цього, каже він, є об’єктивні підстави, як низька купівельна спроможність населення. Але є й фактор держави, яка фактично не виконує свої обов’язки перед громадянами, не забезпечуючи безпечність продукції, яка потрапляє на внутрішній ринок. Експерт переконаний, що ефективність Державної служби з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів сьогодні фактично нульова.

«Держава перевіряє продукцію, тільки якщо є якісь масові отруєннями людей. Тобто це поодинокі випадки. А системно цей контроль не здійснюється через брак коштів, але, скоріше за все, через, відсутність політичної волі. Ті дослідження, які проводять громадські організації і які виявляють фальсифікат, на жаль, не є затребуваними з точки зору держави. Нині діюче законодавство не дозволяє виходити на перевірки за зверненнями громадських організацій. Тобто для того, щоб державний орган належними чином відреагував, має звернутися фізична особа-споживач. А, як ви розумієте, споживачу не просто купити за 50 чи 100 грн сир, випробувати його в лабораторії на наявність рослинних жирів, сплатити за це 1,5 тис. грн і потім скаржитися на продавця або виробника. Крім того, у більшості випадків сьогодні народ купує на ринках, де фіскальний чек не видають й ідентифікувати продавця чи отримати документи про походження товару неможливо. Тобто така реальна ситуація – повний хаос на внутрішньому ринку», – вважає Олег Цільвік.

«Стосовно ж того, що везуть до нас з європейського ринку, то це продукти низької якості. Буквально тиждень тому я був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, бо містили жири рослинного походження», – додає він.

Фальсифікат і згода виробників

Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю Київського національного торговельно-економічного університету, також підтверджує, що продукти, які продаються під однією маркою в Україні і в Європі, часто відрізняються за своїм складом. І це, за словами фахівця, може бути зумовлено двома чинниками.

«Один із них – фальсифікація. Тобто коли відомий бренд фальсифікують, а оскільки ринковий контроль в Україні зараз ослаблений, законодавство змінюється, то немає можливості систематичних перевірок», – зазначає експерт.

Вона пояснює, що підроблену продукцію часто можна відрізнити за упаковкою. Наприклад, якщо «Нестле» реалізовується у жерстяній тарі з наклеєною паперовою етикеткою, то це просто фальсифікат, оскільки для цього бренду характерна жерстяна тара без паперової етикетки. Справжня кава «Якобс» реалізується лише в скляній тарі. Якщо в іншій – то це фальсифікат.

Також в Україну часто постачають фальсифікований чай. До прикладу, напис «Made in China» свідчить про те, що це 100% фальсифікат, тобто низькосортний чай запакований як високосортний під виглядом якогось бренду. Тоді як на справжньому фірмовому чаї має бути напис, яка це китайська торгова компанія, яка провінція, де зібраний чай, і потім його характеристики.

Інша причина, чому реалізовувана в Україні імпортна продукція може відрізнятися за складом від європейської, – це умови, які прописані в контракті між виробником і постачальником. Фірма, яка в Україні займається розповсюдженням певної імпортної продукції, може в контракті прописати свої умови для того, щоб здешевити продукт і щоб він, відповідно, був затребуваним на українському ринку, де купівельна спроможність населення значно нижча, ніж у країнах Західної Європи.

«Відповідно, тоді той чи інший бренд може для України виробляти таку продукцію, яка за певними параметрами буде відрізнятися. І тоді це проблема нашої держави і проблема відсутності контролю з боку держави, а не проблема бренду. Так, брендовий виробник може сказати, що не буде поставляти продукцію з іншими вимогами, але зрозуміло, що це бізнес, і виробники завжди зацікавлені в прибутку, тому поставляють ту продукція, на яку є замовлення», – зазначає Олена Сидоренко.

Вона пояснює, що для здешевлення продукції виробники замінюють найбільш дорогоцінні компоненти. Ось лише кілька прикладів.

Скажімо, якщо в Європі у крабових паличках вміст м’яса риби 60%, то для нас можуть виготовити палички з вмістом сурімі лише 20%.

У заморожених креветках, які також імпортуються в Україну і є далеко не дешевим продуктом, може бути багато глазурі – навіть 50%. Це додає маси, і у споживача створюється зорове враження, що він купив багато креветок, а насправді там багато льоду.

Також суттєва різниця буває у складі шоколаду. Наприклад, у шоколаді, який продають в Німеччині, може бути 40% какао-масла, тоді як та ж сама торгова марка в Україні може продавати шоколад лише з 20% какао-масла. «Проте основне, що склад продукції має бути зазначений на упакуванні. Будьмо пильними, не сподіваючись лише на відомий бренд», – наголошує Олена Сидоренко.

За матеріалами інтернет-видань segodnya.ua, zik.com.ua

Запис Україна як сміттєзвалище європейського непотребу, або що “впарюють” українцям під виглядом “брендових” харчів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пальмова олія, фосфати, модифікований крохмаль, метилцелюлоза, стабілізатор-емульгатор… Перелік загадкових термінів можна продовжувати. Усе це – покращувачі смаку, харчові добавки, згущувачі, стабілізатори й різноманітні замінники. Виробники додають їх у продукти з однією метою – знизити собівартість продукції. Харчі з такими добавками обходяться виробникам на 20%, а то й на 50% дешевше. Тому й не дивно, що у нашій ковбасі нині немає ні грама м’яса, а у молоці – ні краплі молока.

Про те, що ж ми їмо насправді – у розмові з в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надією КУТИНІНОЮ.

Якість українських продуктів харчування, на жаль, не має постійного, законом установленого рівня. Часто трапляється відвертий фальсифікат – підміна компонентів більш дешевими відповідниками, які й харчами не назвеш…

Від масла й морозива краще відмовитися?

– Зразки вершкового масла та морозива отримали оцінки «погано» й «дуже погано», – каже пані Надія. – Головна причина в тому, що виробники додають до цих продуктів рослинні жири. На жаль, нині навіть ціна не є мірилом якості продукту, і про це теж варто пам’ятати споживачу при виборі тієї чи іншої продукції. На неякісний продукт так само виставляють високу ціну, тому що продавці й виробники вже знають, що одним із аргументів для споживача є ціна.

Згідно з даними дослідження, проведеними інспекцією, лідерами за вмістом фальсифікату традиційно є м’ясні та молочні продукти: ковбаса, масло, дитяче морозиво тощо.

Кор. – Тобто від морозива краще відмовитися? Але ж у спеку всі люди полюбляють рятуватися ним?

Н. К. – Принаймні, треба бути уважним. Обравши певний вид морозива, зверніть увагу і на його обгортку. На ній має бути зазначена, окрім назви, ще й маса нетто, назва та повна адреса виробника, калорійність та поживна цінність із кількістю білків, вуглеводів і жирів на 100 г продукту. Повинні зазначатися також номер партії, умови зберігання й термін придатності конкретної упаковки морозива.

При нещодавній перевірці зразків Чернівецька держінспекція знайшла у морозиві «Ескімо» під назвою «Дитяче свято» каліформи – бактерії групи кишкових паличок, цей зразок не відповідав вимогам ДСТУ. Хоча напис на обгортці стверджував, що зроблене воно за всіма держстандартами України. Виробник морозива – ПП Сидорчук, м. Рівне.

Зразок масла, який ми вибрали для перевірки, теж нас дуже подивував: Масло солодко-вершкове «Селянське», 72,6% жиру, містить рослинний жир!!! Хоча на упаковці ніде не зазначено, що це спред, а чорним по білому написано МАСЛО.

УВАГА!!! На етикетці рослинний жир може позначатися різноманітно: як пальмова, кокосова або пальмо-ядрова олія, замінник молочного жиру, жир спеціального призначення, кондитерський жир або просто жир рослинний тощо.

Раніше пальмову олію використовували тільки для виробництва маргаринів та у миловарінні й виготовленні свічок. Та не багато минуло часу, як виробники зрозуміли, що рослинний жир дуже здешевлює собівартість продукту. Тож і почали вони додавати його, де треба і не треба. Нині з рослинного жиру роблять все: спреди, маргарини, морозиво, сири, додають його до кондитерських виробів, шоколаду й майонезу.

І найдивніше:  ця перевірка була плановою і всі магазини про неї були попереджені ще за 10 днів. Але з-понад 40 відібраних зразків 29 уже перевірені. І з них 13 – не відповідають нормам. А це понад 45% неякісної продукції.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» держава бере на себе оплату проведення лабораторних досліджень відібраних зразків продуктів промислових і непромислових груп. Коли ж зразки визнані неякісними, то продавець відшкодовує і вартість зразків, і проведення лабораторних досліджень. За сумлінної торгівлі підприємство жодним чином не страждає, йому все компенсують.

Характерними порушеннями в реалізації продовольчих і непродовольчих товарів є, як правило, відсутність документів, що засвідчують якість продукції, а також необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про закінчений терміну придатності товарів. Грішать виробники і неповною вагою. Тобто вони обважують покупців.

– Ковбаса, ковбаса, скільки в тобі сої???

або Хитрі технічні умови замість держстандарту

– Щодо ковбас, то вони в нас дуже різні, – розповідає Надія Кутиніна. – Ковбаси можуть бути як неякісними та ненатуральними, так і навпаки, хоча останнє трапляється рідше.

Купуючи ковбасу «Лікарську» уважно вивчайте маркування. На її упаковці обов’язково повинен стояти номер держстандарту ДСТУ 4436:2005. Він поширюється на ковбаси варені, сосиски, сардельки та м’ясні хлібці. Перелік інгредієнтів має бути коротким, а назва не повинна містити зайвих слів. Наприклад ковбаса «Лікарська люкс» буде вже виготовлена не за нормативними документами ДСТУ, а за ТУ, тобто технічними умовами.

Технічні умови створювалися для того, щоби урізноманітнити сам товар, – наголошує Надія Григорівна. – Але в нашій країні вийшло так, що їх створили, аби закласти гірші показники. От і виходить, що за ТУ в нас виготовляють неякісний товар. Тому споживачу слід бути уважним та обережним: краще обирайте продукти з ДСТУ.

Кор.: Чим найчастіше грішать виробники ковбас?

Н. К. – У зразках ковбаси, відібраних для аналізів, спостерігалася надмірна кількість білка, тобто сої, та й масова частка вологи перевищувала норму. Відповідно, у ковбасі було дуже мало  м’яса. І так практично скрізь.

А штрафи – курям на сміх

– Виробників, які продають неякісний товар, інспекція карає. Але їх це не лякає…

– Ми накладаємо на них штрафні санкції, які становлять 50% від вартості отриманої партії товару . Та продавці нині теж не дурні, вони навчилися хитрувати і завозять на точки продажу маленькі партії товару, тож штрафи їх не лякають.

Отруйні іграшки у магазині: нонсенс чи реалії?

Дитячі іграшки… Тут теж не слава Богу! При перевірці фахівці інспекції виявили в чернівецьких магазинах дитячі іграшки із формальдегідами! А це означає, що іграшка є токсичною. За вимогами нормативних документів, ця речовина не повинна перевищувати 0,1 мг/дц. куб, а їхній фактичний вміст в іграшці – 0,12 мг/дц. куб. Формальдегіди дуже погано впливають на психіку дитини та на її організм загалом.

За словами Надії Григорівни, на всі іграшки – м’які, металеві чи з полімерних матеріалів – повинна бути декларація про відповідність і висновок санітарно-гігієнічної експертизи, який засвідчує їхню якість і безпеку для здоров’я дитини.

Тому, якщо при купівлі іграшки у вас виникають певні сумніви, вам слід вимагати у продавців сертифікати і гігієнічні висновки. І обов’язково брати товарні чеки, які засвідчують факт вашої покупки, за допомоги якого ви зможете обміняти неякісний товар на якісний.

– Для того, щоби іграшка потрапила на полиці магазину, вона повинна пройти кілька експертиз: головна – санітарно-гігієнічна, де фахівці визначать та дослідять, з яких матеріалів вона зроблена, чи відповідає нормам, чи не буде шкідлива для здоров’я дитини та чи не виділяє токсичних речовин.

Для виробництва іграшок виробники повинні використовувати нешкідливі матеріали, які не містять отруйних речовин і легко чистяться та дезинфікуються.

Фарба чи лак, якими покриті дитячі іграшки, не повинні змиватися гарячою водою з милом чи розчином хлорного вапна впродовж 3-х хвилин. Міцність фарби можна перевірити також шляхом занурення іграшки у розчин хлористоводневої кислоти чи гідрокарбонату калію. 

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Продукти смерті спершу з'явиться на Медіа-Версії.