Він відбувся у Києві 19 травня з ініціативи лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. У Форумі взяли участь близько 500 представників малого та середнього бізнесу з усієї України, в тому числі з «гарячих» точок – Луганської та Донецької областей. Захід організував Комітет з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Верховної Ради, а модерувала голова Комітету Олександра Кужель.

Форум проходив у два етапи: спочатку відбулася зустріч підприємців із керівництвом Міністерства доходів і зборів та міністрами – соціальної політики, економічного розвитку і торгівлі, фінансів України. Буковинці відзначили зустріч з земляком – міністром інфраструктури України Максимом Бурбаком. Підприємці особисто передали міністрам свої скарги та пропозиції щодо покращення роботи, обговоривши різні шляхи економічної стабілізації ситуації.

Другий етап Форуму проходив за участі лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, народних депутатів Ксенії Ляпіної та Олександри Кужель і голови Люстраційного комітету Єгора Соболєва. Йшлося про найгостріші проблеми бізнесу сьогодні – економічну амністію, скорочення перевірок контрольних і правоохоронних органів, спрощення дозвільної системи та системи ліцензування, приватне переслідування хабарників, люстрація тощо. Виступали провідні експерти в різних сферах безпеки та розвитку бізнесу.

– Два роки тому виникло питання, скільки в Україні контрольних органів. Станом на сьогодні їх є 70 і 44 з них мають право закрити або частково зупинити діяльність бізнесу, – наголосив Олексій Мірошниченко, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України. – За даними контрольних органів, торік було проведено 1470000 перевірок, а у 2012-му – 2 мільйони. Спостерігається тенденція до збільшення кількості позапланових перевірок, зокрема за зверненням фізичних та юридичних осіб, тобто будь-хто може написати звернення і суб’єкт господарювання перевірятимуть. Ми це повинні зупинити, бо це порушення конкурентної боротьби, зведення рахунків, рейдерські атаки. Торік сума накладених штрафів склала 3 млрд. грн, а лише 269 мільйонів з них надійшли у бюджет. Куди поділася решта? Мабуть, осіла в кишенях чиновників. Держава витрачає на утримання контрольних органів 24 млрд. грн, одна перевірка обходиться у 16 тисяч, і лише 180 гривень від однієї перевірки реально отримав минулого року бюджет!

Керівник агентства інтегрованих маркетингових комунікацій «RAM 360» Аліна Фролова поділилася власним баченням того, як можна мінімізувати податкове навантаження на бізнес і дозволити йому вийти з тіні: «Якщо зменшити податок на прибуток, бізнес буде в змозі вивести заробітні плати працівників з тіні, – впевнена вона. – Якби податкове навантаження на заробітну плату складало 22%, це задовольнило би кожного підприємця і заробітні плати вийшли би з тіні. Припустивши, що середня зарплата керівника дорівнює 5 тис. грн. і виходячи з норми у 22%, ми порахували, на скільки держава отримає більше податків, ніж зараз. Відрахування збільшилися б у 2,2 рази!».

Учасники Форуму ознайомилися також з тезами законопроектів, що наразі проводяться Комітетом, зокрема, права громадян у боротьбі з корупцією та зловживання владою; регулювання у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування; створення умов для детінізації роботи малого підприємництва; мораторій на штрафи для новостворених платників податків та учасників Революції гідності; відповідальність посадових та службових осіб державного нагляду тощо.

Ю. Тимошенко для вирішення зазначених проблем запропонувала надати підприємцям ті інструменти, які без кровопролиття та революцій дозволять реально здійснювати позитивні зміни в країні.

– Нам треба перейти від ситуативного спілкування до системної політики, – сказала Тимошенко. – Я хочу, щоби ви тримали ті інструменти, які без надзусиль дозволять вам реально здійснювати свої плани. Треба невідкладно прийняти закони, які дають підприємцям право законодавчої ініціативи щодо законів, постанов уряду і будь-яких підзаконних актів. Це має бути закон, який зобов’яже парламент, уряд, кожне міністерство, кожний орган державної влади відкрити спеціальну інформаційну комунікацію, інформаційний майданчик, де підприємці зможуть поставити на цю площадку будь-який закон або зміни до закону чи підзаконного акту й у разі підтримки цих пропозицій необхідною кількістю голосів (за аналогією з петиціями на сайті Білого Дому) ця ініціатива підприємців має бути розглянута органами влади.

Лідерка наголосила, що проситиме депутатів «Батьківщини» у найближчі дні такий закон ухвалити. «Я хочу, щоби така співпраця не закінчувалася виступами на трибуні, як і тим, що ви десь комусь щось на переходах у коридорах тицьните до рук. Чиновник це взяв, а що з цим робити не знає. Я ж хочу зробити так, щоби кожна зміна до закону, постанова уряду або зміна до постанови уряду були обов’язково розглянуті чиновниками. В інформаційну епоху, коли інформаційний простір об’єднав не тільки людей однієї країни, а в глобальному просторі кожну людину, політика не повинна залишатися монопольною», – зазначила Юлія Тимошенко.

На завершення Форуму учасники обрали чиновників, яких вони залишили у минулому або взяли із собою у майбутнє, вкинувши анкету з даними посадової особи у відповідні урни – чорну («Минуле») та білу («Майбутнє»).

Лідія ГАЇНА, дрібний підприємець з Калинівського ринку: – Я брала участь у роботі Форуму в числі близько двох десятків підприємців з Буковини. Пропозиції, внесені на Форумі, надзвичайно актуальні і потрібні. Обговорення їх з Юлією Тимошенко вийшло дуже конструктивним і відвертим. Дорогою додому ми вже складали плани на майбутнє, як будемо працювати при полегшених умовах – з європейськими кредитами, податковими канікулами, без хабарів… Зараз усе залежить від того, як будуть втілені в життя пропозиції Юлії Тимошенко, тобто від нас з вами, від наших голосів за неї. А обговорювати наші нагальні проблеми на подібних Форумах ми готові щокварталу.

Ольга ГНІДАН, спеціально для «Версій»

Запис Підприємцям потрібні податкова амністія та мораторій на перевірки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Купівля голосів стала настільки звичною практикою, що підкуп виборців перетворився на мережевий маркетинг, де були свої десятники і сотники, – зауважив Олександр Шкурідін, заступник голови Чернівецької обласної організації партії. Правопорушень ударівці зафіксували чимало. Адже, окрім офіційних спостерігачів, від партії УДАР під час виборів працювали мобільні групи, які на виклик оперативно виїжджали до проблемних виборчих дільниць.

Тому «Удар» Віталія Кличка» закликає Центральну виборчу комісію не оголошувати сфальсифіковані результати виборів, а міжнародні інституції та уряди демократичних країн – не визнавати вибори в Україні демократичними, застосувати санкції до осіб, які здійснювали і покривали правопорушення.

Зокрема, ударівці повідомили, що спільно зі Свободою та ОО «Батьківщина» розглядатимуть можливість ухвалення рішення  «обнулити» списки партій та мажоритарників, домагаючись таким чином парламентських перевиборів. Вони виступатимуть також за прийняття нового закону про вибори на пропорційній системі з відкритими списками.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Мережевий маркетинг куплених виборів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Над цим питанням у прямому  ефірі ТРК «Чернівці»  ламали списи учасники теледебатів «Велике журі» разом з його незмінним ведучим Арсенієм Анциперовим.

Дещо різних точок зору на це питання дотримувались учасники дискусії – Наталія Філатова, начальник відділу економічного розвитку громади Чернівецької міської ради та Ірина Буднікевич,  доцент, завідувачка кафедри маркетингу ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а також Володимир Зав’ялов, директор Буковинської партнерської агенції, та  Ігор Гаврада, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Якщо пані Філатова та Буднікевич, які  вже не один рік  займаються питаннями розробки бренду міста Чернівці стояли на оптимістичних позиціях щодо «обличчя» міста, то пани Зав’ялов та Гаврада  були налаштовані певною мірою  скептично.

«Оптимісти» намагалися переконати «Велике журі» у тому, що Чернівці відомі в Європі на прикладі  презентації міста на Міжнародній туристичній виставці у Берліні. На думку «песимістів», це жодним чином не впливає на кількість іноземних і навіть українських туристів, обсяг інвестицій у господарку міста.

Ірина Буднікевич зауважила, що треба говорити не про те, чи має місто обличчя, а яке воно, та  використовувати маркетинг і брендинг для покращення  цього обличчя. Ігор Гаврада зазначив, що крім того, що місто має бути картинкою для іноземців і внутрішніх туристів, воно має бути обличчям і для громадян. Але поки що це обличчя більше подобається нам самим, що є проявом місцевого патріотизму. Натомість Чернівцям не вистачає «макіяжу», про що свідчать  погані дороги, бруд на вулицях, відсутність гарячого водопостачання тощо.

Але у підсумку «Велике журі» прийняло рішення на користь «оптимістів», визнавши, що Чернівці таки має власне обличчя, що вказує на щиру любов та відданість чернівчан до свого міста та здатність вибачати йому певні недоліки. Водночас члени Журі висловлювали думки про те, що владі та громаді міста треба більше працювати над його просуванням в інформаційному просторі, створювати йому позитивний імідж. Це сприятиме розвитку туризму, надходженню інвестицій, а фактично, покращенню життя кожного городянина.

Організатори проекту «Велике журі» і надалі приймають пропозиції від громадян, журналістів, експертів щодо наступних тем дебатів.

Контактний телефон для повідомлень про бажання взяти участь у програмах та пропозицій щодо тем дебатів – (0372) 57-41-18, 57-30-34.

Програма створена за підтримки National Endowment for Democracy (NED).

Галина ЄРЕМІЦА

Запис Чи має місто Чернівці власне обличчя? спершу з'явиться на Медіа-Версії.