Екобокси, призначені для безпечного зберігання відпрацьованих ламп та елементів живлення до подальшої їх утилізації, встановлені у приміщеннях міської ради та ЦНАПу, а також у будівлях колишньої Шевченківської та Першотравневої районних рад, у приміщеннях підприємств, які утримують житловий фонд. Угоду на подальшу утилізацію зібраних ламп та відпрацьованих елементів живлення укладено з ТОВ «Укрресурси 2011».

Для зберігання люмінесцентних виробів використовується фосфатована листова сталь, вона стійка до ударів, механічних пошкоджень, не плавиться при підвищених температурах. У контейнері відсутні стики, які можуть утворювати витік, він може розміщуватися в більшості приміщень, захищений від корозії, дрібних подряпин і вигорання. Щоби скло не розбилося об метал, внутрішня частина контейнера обшита поролоном.

Запис У Чернівцях з’явилися екобокси для використаних люмінесцентних ламп та хімічних елементів живлення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Україна може залишитися без градусників, ламп і зубних пломб. У Мінприроди представили на громадське обговорення законопроект про ратифікацію Україною Минаматської конвенції. Якщо документ ратифікують, під заборону потраплять всі товари, що містять у собі ртуть або якщо вона використовується при їх виробництві. Минаматську конвенцію починаючи з 2013 року вже підписали близько 130 країн, 94 з них — вже ратифікували її, пише “Сьогодні“.
“Зараз документи на ратифікацію знаходяться на внутрішньому урядовому погодженні. Сподіваємося на підтримку громадськості для того, щоб якомога швидше ратифікувати документ”, — заявив заступник глави Мінекології Микола Кузьо.
До цього в Мінекології додають, що головна мета цієї ініціативи — знизити ризики для екології країни і здоров’я громадян.
“За нашими оцінками, впровадження положень Конвенції для бізнесу не буде критичним, — розповів виданню директор департаменту екобезпеки Мінекології Сергій Лук’янчук. — Виробництво приладів, які забороняє Конвенція, в Україні відсутня. Мова йде лише про імпорт, але його обсяги — мізерні. Крім того, Конвенція передбачає поступове припинення і видобутку ртуті, а Україна її не видобуває”.
За словами Лук’янчука, заборона не буде миттєвою. “Буде розроблено план впровадження Конвенції, і будемо поступово виводити з обороту все те, що потрапляє під заборону, тим більше що ми вже спостерігаємо тенденцію переходу, наприклад, з люмінесцентних ламп (їх виробництво супроводжується викидами ртуті в атмосферу) на діодні. Останні вже виробляють в Україні, вони недорогі і вигідні в експлуатації. А обсяг імпорту люмінесцентних ламп — 10% від загальної кількості. Набагато рідше використовуються ртутні термометри”.

В уряді уточнюють — після введення заборони на ртутні прилади вилучати їх з продажу та у приватних споживачів ніхто не буде — вони просто вироблять свій ресурс, а на зміну їм прийдуть більш безпечні товари. Під вето потраплять не тільки термометри і лампи: ртуть використовується при виробництві зубних пломб, косметики і навіть цементу. Опитані виданням стоматологи розповіли, що схвалюють заборону на “ртутні” пломби: “Через них у багатьох людей трапляються рецидиви”. А ось в аптеках кажуть, що ртутними градусником цікавляться частіше, так як вони дешевше аналогів — 14 грн проти 70 грн.

Запис Україна може залишитися без градусників, ламп і зубних пломб спершу з'явиться на Медіа-Версії.