Основа творчої стильової спрямованості художника – синтез реальності та абстракції, філософське осмислення та сучасне трактування сюжетів із національно-історичної спадщини, взаємодії людини та космічного простору. У творчому доробку автора – жанрові полотна, пейзажі, графічні роботи, книжкові ілюстрації. Як педагог – навчає академічному живопису, сучасним живописним технікам.

Живописні твори художника були афішами міжнародних арт-фестивалів «Вишиванка як код нації» (2018, 2019), що проходили у м. Барселона (Іспанія).
Персональні виставки відбулися :
Бережанський краєзнавчий музей (Бережани, 1991),
Львівський історичний музей (Львів, 1993),
Тернопільський обласний художній музей (Тернопіль , 1995),
Музей Михайла Біласа (Трускавець, 2000),
Адміністрація Президента України (Київ, 2000),
Тернопільський національний педагогічний університет ім В. Гнатюка (Тернопіль, 2010),
«Портал» —Арт галерея ТООНСХУ (Тернопіль, 2015),
«Шепіт землі»— Український дім «Перемога» (Тернопіль, 2017),
Обласний комунальний музей Богдана Лепкого (Бережани, 2020)
Національний заповідник «Замки Тернопілля» Збаразький Замок (Збараж, 2020)

Дякуємо художнику Михайлу Кузіву за цікаві тематичні проєкти і чудову виставку.

Бажаємо успіхів, нових творчих ідей і виставок!

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – ВИКЛИКИ ЧАСУ ВІД ЖИВОПИСЦЯ, ГРАФІКА, АРХІТЕКТОРА МИХАЙЛА КУЗІВА

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Абстрактний експресіонізм від Михайла Кузіва. Виставка «Джерела» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Метою пленеру була популяризація творчості великого майстра Іоанна Георга Пінзеля. В пленері взяли участь художники з України та країн Прибалтики – Литви, Латвії та Естонії. В притаманній кожному особистій манері митці відтворили побачене в подорожі мистецькими шляхами Пінзеля. Це, зокрема, зображення замків, монастирів, церков Львова і Львівщини, Бучача, Годовиці та інших міст, пов‘язаних з іменем Пінзеля і його діяльністю.

Постать І.Г. Пінзеля стала відомою широкому загалу завдяки Борису Григоровичу Возницькому – багаторічному директору Львівської картинної галереї (зараз – галереї мистецтв), музейнику-подвижнику, Герою України. Він довгий час відшукував і збирав часто напівзруйновані шедеври скульптора. Тому проект і виставка є також даниною пам‘яті про цю непересічну особистість.

Міжнародний живописний пленер був ініційований і організований благодійним фондом «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. героя України Б.Г. Возницького (м. Львів, президент – Олександра Лісаковська), Рівненською обласною організацією Національної спілки художників України. Куратором виставки є Гінтарас Біла (Литва).

Дякуємо організаторам за виставку, а художникам за унікальні роботи, які відобразили історико-культурну спадщину Західної України, зокрема місць, де жив і творив геніальний скульптор XVIII століття Іоанн Георг Пінзель.

Більше фото з виставки за посиланням – ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ «МИСТЕЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ ПІНЗЕЛЯ» У ЧЕРНІВЦЯХ .
©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Виставка живопису «МИСТЕЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ ПІНЗЕЛЯ» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зв’язку з інтенсивним зростанням масштабів імміграції з України, уряд Литви у середу, 16 травня, вирішив встановити квоти для іноземних працівників на деякі професії. В уряді вважають, що в країні може початися процес витіснення з ринку праці литовців, оскільки заробітчани є більш дешевою робочою силою.

Як заявив віце-канцлер Литви Дейвідас Матульоніс агенції BNS, зараз це питання найбільш актуальне через зростання кількості українських водіїв і будівельників, пише Delfi.

Квоти не діятимуть щодо кваліфікованого персоналу. За встановлення квот буде відповідати міністерство соціального захисту і праці, також планується залучити експертів з Центру науково-дослідного моніторингу та аналізу. Конкретні пропозиції з цього приводу будуть висунуті до жовтня.

З іншого боку, уряд Литви вирішив полегшити приїзд для громадян США, Японії, Південної Кореї, Канади, Австралії, Нової Зеландії – щодо них будуть застосовуватися вимоги, подібні до тих, що висуваються до громадян Євросоюзу.

Коментуючи це рішення, у литовській асоціації автоперевізників заявили, що такі квоти для іноземних працівників можуть створити загрозу бізнесу. Там наголосили, що в Литві майже немає вільних водіїв вантажівок, з цієї причини їх доводиться наймати за кордоном.

Минулого року робочі візи або посвідки на проживання на підставі роботи у Литві отримали майже 34,5 тис. іноземців, з них близько 20 тис. – громадяни України, повідомили у департамент міграції. Загалом за перші чотири місяці до Литви прибули понад 12 тис. іммігрантів. У порівнянні з попередніми роками цей показник збільшився удвічі.

Запис Литва вводить квоти на працівників з України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На територію України з Литовської Республіки з порушеннями митних правил були вивезені 57 тисяч автомобілів. Про це повідомив директор консалтингової компанії «Friendly Avia Support» Олександр Ланецький.

«Минулого тижня митний департамент Литви офіційно відзвітував про перші результати перевірок законності експорту машин з литовськими номерами до України. Згідно зі звітом, понад 57 тисяч автомобілів були вивезені з Литви до України в обхід існуючих законодавчих норм з грубими порушеннями митних правил. Ймовірно, найближчим часом буде ініційовано порушення кримінальних справ проти організаторів і виконавців цієї масової афери», – розповів він.

За словами Ланецького, керівникам та акціонерам фірм, через які купували авто, якщо буде доведено їхню участь у злочинній змові, загрожує мінімум три кримінальні статті.

«Реальних власників таких авто чекає затримання та конфіскація автомобіля під час перетину європейського кордону (це якщо український МВС відмовиться співпрацювати з литовськими колегами і затримувати авто прямо в Україні)», – зазначив він.

Нагадаємо, митниця Литовської Республіки за запитом Державної фіскальної служби України розпочала розслідування щодо законності ввезення та використання на території нашої країни транспортних засобів, зареєстрованих на території Литви.

Раніше Державна фіскальна служба повідомляла, що за станом на 1 листопада на митній території України знаходиться понад 59 тис. транспортних засобів з литовської реєстрацією, левова частка яких – 44,6 тис. – в режимі тимчасового ввезення.

На початку вересня власники автомобілів з іноземною реєстрацією з усіх міст України проводили акції протесту, перекриваючи вулиці в центрі Києва, вимагаючи від уряду знизити ціну розмитнення автомобіля і не чинити тиск на власників транспортних засобів з єврономерами.

Запис В Україну з Литви незаконно завезено понад 57 тисяч автівок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Невже історія й насправді повторюється? Нині українці є об’єктом політики нового «аншлюсу», яку проводить путінська Москва. Її основи закладалися ще у пору розпаду СРСР. Правляча в Радянському Союзі партійно-господарська номенклатура та її чекістсько-військова опора не бажали справжньої руйнації найбільшої держави світу, та не мали сил для її збереження. Тому в процесі дезінтеграції країни доклали чималих зусиль для утримання ефективних важелів впливу на владні верхівки нових держав, які виникали на місці колишніх радянських «республік-сестер». Особливу увагу приділили вивезенню до Москви найважливіших документів КДБ, за допомоги яких можна було шантажувати нових політичних лідерів. Крім цього, кремлівські ляльководи залучали щойно сформовану верхівку колишніх республік СРСР до вкрай корумпованого бізнесу, особливо у сфері нафтогазових оборудок.

Москва намагалася утримати у власних руках контроль над економікою, зовнішньою та внутрішньою політикою країн СНД, їхніми збройними силами та інформаційною сферою. Важливим інструментом впливу вона вважала Московський патріархат, а також шукала можливості втручання у формування політики сусідніх держав у галузі освіти й культури. Грошей на таку діяльність за президентства Путіна Кремль не шкодував. Кінцевою метою цих скоординованих зусиль стало відновлення російської імперії із включенням до її складу втрачених у 1991 році територій.

«Облом» стався від самого початку в балтійських країнах. Латвія, Литва та Естонія негайно провели люстрацію, чим позбавили пряму московську агентуру можливостей формувати їхню політику. Вступивши до НАТО та ЄС, три країни отримали дієві міжнародні гарантії свого незалежного існування від Москви. Кремль врахував цей досвід, тож коли Україна й Грузія спробували повторити шлях балтійських держав, вони отримали могутній удар з півночі. 2008 року Грузія зазнала поразки у війні з Росією, а згодом її президент Саакашвілі та його партія змушені були поступитися владою проросійським політикам. Одночасно Україна пережила кілька інформаційних і торговельних воєн з Росією, зазнала відчутних матеріальних та інших втрат. Президент Ющенко і «помаранчеві» програли вибори «регіоналам», яких прямо підтримував Кремль, в тому числі через російські ЗМІ, які безперешкодно діють в Україні.

«Аншлюс» України готувався давно, нині операція вступає у найважливішу фазу. Москві вдалося зірвати підписання Києвом асоціації з ЄС, тепер вона намагатиметься задушити Україну фінансовою удавкою. Та повною несподіванкою для Путіна виявився Майдан і взагалі розмах протестного руху українців. Прибічникам імперських ідей здавалося, що вони остаточно дискредитували українську «нєзалєжность», відтак можуть скористатися для її ліквідації масовим невдоволенням рядових громадян діями зажерливої та брехливої київської влади. Проте розрахунки не справдилися. Образлива московська пропаганда, знущальне ставлення Кремля до всього українського вплинули навіть на багатьох з тих українців, які раніше з симпатією ставилися до путінської Росії. Повне нерозуміння українського менталітету зіграло злий жарт з авторами імперських планів.

Москва поспішає з «аншлюсом», враховуючи історичний досвід: у 1939-1940 роках Сталін спромігся повернути до складу СРСР більшість утрачених царською імперією земель. Тоді скористалися ностальгійними настроями багатьох колишніх підданих царя-батюшки у країнах Балтії, на Волині й Поліссі, у Західній Білорусі. А молоде покоління, що виросло в інших умовах, ще не встигло прийти до влади. Нині така ж ситуація в Україні: молодь лише готується до активної участі в політичному житті. А в реалізації імперських планів можна спиратися на  тих амбітних представників старшого покоління, які розчаровані своєю непотрібністю в олігархічно-кримінальній державі, що нею володіють представники відомої єнакіївської «Сім’ї». Або ж на тих представників правлячого режиму, досьє на яких вчасно були вивезені до Москви і нині дають можливість шантажувати людей з чорними плямами в біографії.

Час не терпить. Уже через десяток років життя України визначатимуть представники нової генерації, що виросли за часів незалежності й сповідують зовсім інші цінності, ніж вірна спадкоємиця Золотої Орди – сучасна Москва. Та й сама Росія може опинитися в ту пору у стані напіврозпаду чи навіть повної дезінтеграції. Тож Орда поспішає здійснити «аншлюс», доки відчуває в себе сили. Тільки масовий опір українців здатний попередити втрату нашою державою залишків свого суверенітету та остаточне перетворення на провінційну, маловідому світові, тепер уже остаточно окраїну відродженої Російської імперії.

Ігор БУРКУТ

Запис ОРДІ ПОТРІБНИЙ «АНШЛЮС», який перетворить Україну на окраїну відродженої Російської імперії спершу з'явиться на Медіа-Версії.