Майбутні педагоги (бюджетники та контрактники) повинні будуть відпрацювати рік у школі під керівництвом досвідчених наставників. Про це заявила міністр освіти та науки України Лілія Гриневич, повідомляє ТСН. Це зроблять для того, щоб молоді вчителі адаптувалися до роботи в школі.

Інтернатура є одним із варіантів, як компенсувати дефіцит практичних навичок у студентів педагогічних вишів. Нині відомство розробляє реформу педагогічної освіти, яка часто відстає від реальних потреб. Вона визнала, що рівень педосвіти в Україні – не найкращий.

Запис В Україні запровадять інтернатуру для вчителів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учителі в школах після підвищення зарплат одержують від шести до восьми тисяч грн.

Про це заявила в інтерв’ю «Радіо Свобода» міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, – повідомляє Гордон.

«Учителі у 2017 році надзвичайно вирвалися вперед. Саме вчителям із 1 січня 2017 зарплата була підвищена на 50%. У єдиній тарифній сітці ми їх просунули на два тарифні розряди догори. Зараз зарплата – від шести до восьми тисяч гривень. Якщо йдуть надбавки, як у місті Києві, ще для керівників, може бути й 10 тис. грн», – сказала вона.

За словами Гриневич, у 2018 році також заплановано підвищення зарплат вчителям і вихователям дитсадків.

«Вихователям підвищили з 1 вересня 2017 року. Із 1 січня підвищуємо знову вчителям орієнтовно на 25%, усі бюджетники, у тому числі вихователі та інші, матимуть підвищення на 10%. А з 1 вересня 2018-го пропонуватимемо, щоб місцеві бюджети зробили підвищення, яке ми робимо за рахунок центральної державної субвенції для вчителів і для інших категорій педагогічних працівників», – зазначила міністр.

6 вересня 2017 року після ухвалення Верховною Радою закону «Про освіту» Гриневич заявила, що документ передбачає встановлення мінімальної зарплати вчителя на рівні трьох мінімальних зарплат.

Запис Гриневич заявила, що українські вчителі одержують 6–8 тис. грн зарплати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина – з математики рідною мовою.

Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в ефірі одного з телеканалів, – повідомляє Укрінформ.

«60% дітей шкіл з угорською мовою навчання, так само як і з румунською мовою навчання, не можуть здати навіть ЗНО з української мови. Тобто, доступу до вищої освіти у них вже немає. Більш того, до 50% не можуть здати математику на своїй рідній мові. Це теж велика проблема. І це свідчить ще й про низький рівень якості освіти в частині шкіл, тому що більшість з них – це школи на сільських територіях. І це теж робить свій вплив. І коли це сільська територія є місцем компактного проживання, то дитина не чує взагалі української мови», – підкреслила Гриневич.

Вона зазначила, що політики в деяких країнах Європи не сприйняли мовну статтю українського закону «Про освіту», оскільки не заглиблюються в неї.

«Зустрічі з міністрами освіти різних країн, які виражали тим чи іншим чином свою стурбованість текстом статті, показали, що вони читають його нецілісно… Угорщина – це взагалі окремий варіант. В Угорщині зараз триває передвиборча кампанія. І, на жаль, треба визнати, що частина наших громадян мають угорські паспорти і голосують на виборах. І звичайно, що їх політики тепер змагаються, хто краще захистить інтереси угорців в Україні, іноді навіть не заглиблюючись всередину самої суті процесу», – зазначила міністр.

Однак, за словами Гриневич, зустрічі з міністрами освіти, а також з міністром людських ресурсів Угорщини показали, що «вони розуміють повну адекватність наших аргументів», і в результаті цих зустрічей «вже виникає більш конструктивна позиція». А щодо поляків, то вони усвідомили під час переговорів, що сьогодні польські школи навчають так, як Україна пропонує в цьому законі, зазначила вона.

«Ми дійсно маємо можливість в початковій школі вчити в основному мовою меншини, поки діти оволодіють певним рівнем державної мови. Після цього, в залежності від готовності дітей, ми можемо відводити частину навчального часу на навчання державною мовою та збільшувати цей обсяг навчання державною мовою в старших класах. В результаті ми маємо частину предметів мовою меншини, а частину предметів – державною мовою. І саме те, що дитина не тільки вчить державну мову як предмет, а застосовує його для вивчення інших предметів, збільшує термінологічну базу, покращує лексичний запас дитини українською мовою», – пояснила вона.

Запис Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина – з математики рідною мовою, – Лілія ГРИНЕВИЧ спершу з'явиться на Медіа-Версії.