Попри зайнятість, Павло Дворський знайшов можливість поспілкуватися не тільки  в он-лайн режимі, але й мала телефонну розмову з музикантом.  Cпілкування  вийшло динамічним і стрімким, а ще – веселим, щирим і досить оптимістичним.  Пропоную його читачам. А сама чектиму на концерт. Бо головні таємниці й сюрпризи Павла Дворського ми побачимо та почуємо в Чернівецькій філармонії.

– У вас, пане Павло, дуже активна сторінка на Фейсбуці. Вам пишуть, запитують, вітають, просять поради, освідчуються. Шанувальники, друзі, молоді виконавці, сторонні люди та колеги з різних міст і країн. Як часто Ви заглядаєте в Інтернет? Для Вас це данина часу чи потреба?
– Не дуже часто маю можливість заглядати в Інтернет, бо маю багато іншої роботи. Але, напевно, це вже стало й певним традиційним моментом, невід’ємною частиною нашої буденності.

– Павло Дворський – співак, композитор, який завжди створює для глядачів позитивний настрій. Ви несете людям промінчики радості, оптимізм, навіть співаючи сумні пісні. Багато шанувальників підтримують ваші італійсько-українські проекти. В Україні вийшов диск «Le stelle cadenti» Ваших пісень італійською мовою. У Вас зажди багато планів, Ви їх здійснюєте… і знову плануєте нове… Це Ваш стиль музиканта чи це така вдача?
– Я – оптиміст і завжди намагаюся шукати позитиву в нашому, може, й не завжди легкому житті. А щодо планів, то людина завжди має бути в русі і ставити перед собою нові і нові цілі. Приємно, коли твою пісню, скажімо, «Ночі кохання» («Notti d’amore») на слова Галини Калюжної (італійський текст Даніели Агостінеллі) під час концертів в Італії підхоплюють італійці. Так само дуже зворушливо у залі Мілану звучить пісня «Срібні очі» («Occhi d’argento») на слова Ростислава Братуня (італійський текст тієї ж Даніели Агостінеллі). Українська мелодія, дух пісні живуть тієї миті в серцях італійців. Ні для кого не таємниця, що за останні роки багато українців виїхало закордон і майже мільйон наших співвітчизників живе в Італії. Я вважаю, що треба підтримувати тих людей, що в силу різних обставин покинули свій рідний край. Пісня і стає таким містком для українців. Та, зрештою, через пісню італійці краще розуміють і нас.

– «Весільний розмай» – перша з Ваших пісень, яку виконав Назарій Яремчук. А «Смерекова хата» й «Стожари» – пісні, без яких ми не уявляємо сучасної української музики. Які з пісень, що Ви виконуєте, улюблені для Вас?
– 1976 року Назарій Яремчук і ансамбль «Смерічка» виконали мою пісню «Весільний розмай» на вірші Бориса Касієва. А знаковими у моїй творчості є «Мама Марія», «Смерекова хата», «Горнусь до тебе Україно», «Батькова сорочка», «Стожари».

– Хто з виконавців є для Вас кумиром?
– Дмитро Гнатюк, Пласідо Домінго, Луччано Паваротті…
Мені завжди подобалися італійські пісні, італійська класика. Але так склалося, що саме зараз я впритул займаюся італійською музикою й піснями.
Музика – це життя, мій світ, мої почуття. Та, зрештою, саме життя – хіба це не музика…

– Ким би стали, якби не вибрали шлях музиканта, композитора? Адже ми знаємо, що Ви – майстер спорту України з настільного тенісу, маєте перший розряд з футболу…
– Може, став би професійним спортсменом… Обожнюю настільний теніс, але не завжди вистачає часу на тренування.

– У вас музична родина. Сини Павло та В’ячеслав займаються музикою, вже й виступають разом з вами. Ви – щаслива людина?
– Так, я щаслива людина, бо займаюся улюбленою справою, маю послідовників, багато планів і мрій…
Моє кредо, якому ніколи не зраджую: «Життям – із посмішкою»!

Тетяна Стрільчик, “Версії”.

Фото із офіційного сайту П. Дворського, а також сайт объявлений

А про те, як буває за лаштунками сцени, – в розмові з продюсером Марією Свистуновою читайте у наступному числі газети “Версії”.

Побачити фото концерту Павла Дворського у Чернівцях можна за посиланням:
http://versii.cv.ua/pohlyad/zberimos-razom-yak-na-svyato-i-ob-yednajmo-pochuttya/21273.html

Запис Щасливий світ від Павла Дворського… спершу з'явиться на Медіа-Версії.