На запрошенні читаємо: «Запрошую на авторську зустріч»…
Це вже двадцять сьома зустріч і виставка художника Олега Любківського.

Містичний флер чернівецьких настроїв вулиць, домівок, вишуканих та елегантних силуетів архітектурних деталей, зруйнованих часом та байдужістю нащадків, неповторна пластика портретних планів брам, плит, решіток, цоколів, вікон назавжди підкорили і зачарували виставковий простір. Сімдесят творів художника Олега Любківського зі своїми історіями, драмами, сюжетами, жанрами, романтичністю, норовом, незалежністю, відвертістю та витонченістю, але знехтувані сьогоденням, з якоюсь фантастичною легкістю візуалізувалися у львівський мистецькій атмосфері.
Чи просто відчули спорідненість…
Спорідненість культур, долі, об’єднуючих принципів буття…  

Інтелектуальне мистецтво художника, його іронічний погляд, який у певній мірі є і сумним, передбачення руйнування не тільки матеріальних художніх цінностей, але й духовних,
перманентність віддзеркалення зламів епох та подій, здивували та зацікавили відвідувачів вернісажу.
А самотність автора-мистця є іноді і самотністю всіх мислячих людей.

Та й сама експозиція сприймалася неоднозначно, на мій погляд: картини не проста висіли, а промовисто запевняли і були здатні зрозуміти: себе, вас, світ, себе у цьому світі… Простір виставки художник умовно виокремив листівками двозначної картини «Бітте» на паркетних дощичках, які, як належить традиції гостинних господарів, ніби акумулювали та охороняли духовну ауру події. Зацікавлені погляди, жваве обговорення, філософія автора виставки, метафорична та емоційна, вабить і спонукає діалогу.
Прекрасна скрипкова музика доповнює і зв’язує ланцюжки візуальних образів одночасно в ілюзію і дійсність. Яка іноді є зовсім не парадною…
Хто був на відкритті виставки, мене зрозуміє, а хто не був, але знає художника, теж.

Картини Олега Любківського не тільки символічні та сповнені візуальної краси, вони є певним поштовхом до міркувань, вчинків та дій…

Те, що навколо нього, це не просто виразні деталі минулих століть, Олег Любківський інтегрує інтелектуальну композицію власного світогляду, щоби МІСТО, чи то Львів, Чернівці, Люблін, Цюрих, Базель, Дрогобич, не загубилося і не стояло осторонь у сучасній цивілізації…  

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора
Чернівці – Львів, 25-26.03.2013

Верніcаж художника Олега Любківського у Львові. 26.03.2013

фото Тетяни Стрільчик

Дивись за посиланням – http://youtu.be/rbhm-3j5usA 

Далі буде…

Запис Львів та Чернівці – загальна культурна спадщина…Теза і антитеза поглядом художника спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олег Любківський – художник і графік, автор концептуальних творів,
які концентрують образ Чернівців у контексті загальноєвропейської культури.
Член Національної спілки художників України з 1988 року.
Персональні виставки:
– Національний художній музей України (2000)
– Києво-Могилянська академія (20001/2003)
– Landesbildungscentrum (Цель/Австрія 2003)
– Baltic Academia ( Любек/Німеччина 2007)
– Galerie Museum Synagoge (Гробціг/Німеччина 2010)
– Фестиваль BrunoForever (Люблін/Польща 2011)
– Universite de Strasbourg (Страсбург/Франція 2012)
– V Міжнародний фестиваль Бруно Шульца (Дрогобич/Україна 2012)
– Galerie Maison 44 (Базель/ Швейцарія 2012)
– Galerie MKZ ( Цюріх/Швейцарія 2012)

Олег Любківський нагороджений почесною відзнакою — медаллю «Signum Memoriar» за внесок у збереження європейської культурної спадщини(2010).

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис «Теза і антитеза: Місто, що колись називалося Czernowitz» – виставка художника Олега Любківського у Львові спершу з'явиться на Медіа-Версії.