Що ж передувало конфліктові? У новітній історії кримсько-татарського народу була трагічна подія, яку вони не можуть забути й простити: 18 травня 1944 р. за наказом Сталіна, кримських татар, звинувачених у «пособництві німецько-фашистським окупантам», вивезли з рідного півострова до Казахстану, Середньої Азії, а декого й до Сибіру. Репресували навіть тих, хто проливав свою кров у боях проти гітлерівців, а також членів їхніх родин.

Цього року до сумних роковин депортації цілого народу була приурочена прем’єра художнього фільму «Хайтарма», у центрі якого важка доля родини одного з найкращих асів Другої світової війни – двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана. Автори фільму привезли на прем’єру учнів видатного пілота, російських військових льотчиків. Але до кінозалу вони не дійшли: генконсул Андрєєв «не радив» їм бути на кінопоказі. Журналістам російський дипломат пояснив: у стрічці, мовляв, «перекручується історія Великої Вітчизняної війни». От якби там йшлося про «зрадництво» татар, тоді й він схвалив би цей фільм. Дипломат навіть зверхньо повчав кінематографістів, як слід знімати стрічки про війну.

У сучасній Росії такі печуть як млинці. Але ж ніхто не радить російським кіномитцям у кожному серіалі про червоноармійців обов’язково давати сюжет про «Російську Визвольну Армію» генерала Власова, яку створили гітлерівці. Коли вже говорити про «посібників окупантів», то про всіх, а  не вибірково. Зрадники були різного етнічного походження – і росіяни, і татари, і українці, і багато інших. Проте жоден з цих народів не перейшов повністю на бік окупантів, а з нацистами билися мільйони радянських громадян, представників усіх національностей СРСР. Але  сталінське керівництво свої страшні провали початку війни переклало на чужі плечі й вигадало «зраду» цілих народів, виселяючи їх з традиційних місць проживання. Колективної відповідальності не повинно бути: кожна людина має відповідати лише за свої власні вчинки, а не за провини інших.

З Криму депортували не тільки кримських татар. Вивезли і місцевих болгар, вірмен, греків, італійців, німців, угорців. Навіть тих циган, яких не встигли знищити гітлерівці: ромське населення Криму розмовляло кримськотатарською мовою. А чекісти не мали часу розбиратися, з ким мають справу – з циганами, чи з кримськими татарами…

Півострів «зачистили» від його населення, нібито для створення там обіцяної американцям Єврейської РСР, про що нині говорять в РФ. Але завезли сюди росіян, які наразі складають більшість населення Криму. Частина з них не приховує своєї ненависті до кримських татар. Саме такі оголосили Володимира Андрєєва почесним членом «Русской общины Крыма»:шовіністи прагнуть бути єдиновладними господарями Криму за підтримки ззовні. Їм не до дипломатії, а історію вони використовують як інструмент.

Ігор БУРКУТ

Запис ІСТОРІЯ БЕЗ ДИПЛОМАТІЇ спершу з'явиться на Медіа-Версії.