«Козацьке мітотворення здатне на диво. Козацькі полковник Іван Богун, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Мазепа, Павло Полуботок і Кирило Розумовський ніколи б не здогадалися, як можна використати їхні прізвища у міжнародній політиці ХХ сторіччя. Це історія спершу закоренілого бурлаки, шахрая, воєнного авіатора і морського піхотинця, коханця заміжньої жінки, а відтак – авантюриста-бонвівана, вправного спекулянта національною ідеєю, а ще – пристрасного автомобіліста. І все було б чудово, якби не його народження на Підавстрійській Галичині, еміґрація до США, військова кар’єра як чужинця і громадянина, удаваний лобізм українського питання, бажання стати новим володарем України. Він досі фігурує у таємних досьє ФБР, ЦРУ, МІ5 та МІ6, а ще – НКВД, Сиґуранци і ґестапо. Це історія американця українського походження Якова Макогона (1880–1956), яка ще не дочекалася ані фільму, ані роману, а біографії – й поготів»./з сайту https://www.istpravda.com.ua/ /

Презентація книги – це знайомство із автором, його книгою, дискусії, актуальні питання і відповіді на них,  автограф-сесія. На цю зустріч зібралися  друзі,  науковці, колеги, студенти, історики, шанувальники книги, шанувальники творчості Івана Монолатія, краєзнавці, дослідники. Майже дві години інтелектуальної розповіді, розмови, діалогів про героя чи/або/та антигероя Якова Макогіна, про майже  детективні, несподівані  пошуки із зверненням в різні архівні  установи. Розмови точилися від естетики може трохи і авантюрного твору до реалізації цього більш як трьохлітнього проекту.  Звернули увагу і на оформлення книги, де використані графічні роботи Михайла Дмитренка. Образ Макогіна досить цікаве джерело ідей і для майбутнього фільму, припустили, що книга може бути навіть  окремим курсом програми про безпеку. На політичній сцені головний герой виступає у двох реальностях – в одній ми пам’ятаємо, хто він насправді, цей Яків Макогін, не-американець, а другий – ідентифікується з запропонованим йому і ним самими образом і лейтенанта морської піхоти, морського навідника, стрілка, нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, «претендента на український престол», людини, що фінансувала і чернівецьку газету «Час», видавала пропагандистичні книжки про Україну різними європейськими мовами…

Ким був і/або ким не був Яків Макогін. На сайті zbruc.eu є передрук розділу книжки Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023).  Публікація з люб’язного дозволу автора і видавництва.

МАКОГІН Яків (27. 09. 1880, с. В’язова, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 13. 01. 1956, м. Бостон, шт. Мас­сачусетс, похов. на Арлінґтон. нац. військ. кладовищі, шт. Вірджинія, США) – військовик, гро­мадсько-політичний діяч, меценат. За деякими даними, був нащадком козац. родів Розумовських і Мазеп. 1903 емігрував до США. 1905–21 служив у Корпусі мор. піхоти США, працював для амер. розвідки. У 1920-х рр. подорожував Європою, де зустрічався з укр. політ. діячами, зокрема з урядів УНР і ЗУНР, УНДО в екзилі й ОУН. 1931 на власні кошти заснував у Лондоні, згодом – у Женеві та Празі Укр. бюро з метою зібрання і популяризації інформації про Україну та її народ. Бюро видавало неперіод. бюлетень «The Bulletin», який безкоштовно роз­силало на 250 адрес у Великій Британії та ін. країнах. М. надавав фінанс. підтримку Музею визв. боротьби України у Празі, на проведення укр. наук. і культур. заходів, видавн. справу, закордонні відрядження науковців із Зх. України, стипендії студентам тощо. На поч. 1940-х рр. відійшов від актив. участі в укр. справах. Колекція мист. творів, ікон, богослужб. книг, архів. документів, зібрана М. і його дружиною, від 1976 зберігається в Укр. інституті Америки (Нью-Йорк).

(Енциклопедія сучасної України)

Хочемо побажати Івану Монолатію презентації книги у Чернівцях, з яким Макогін був також пов’язаний своєю історією у 1930-х. Та й чернівчани пам’ятають зустрічі з  Іваном Монолатієм у Чернівцях. У 2010-го  у  в «Literatur cafe» відбулася презентація монографії івано-франківського науковця Івана Монолатія «Разом, але майже окремо. Взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр.», яка побачила світ у видавництві «Лілея-НВ». У 2020-му  у Літературному целанівському центрі відбулася презентація книжки Івана Монолатія «Від Донецька до Перемишля: як сучасна література «пам’ятає» українські міста». Я впізнала обкладинку цієї книги зараз у приміщенні книгарні «Лілея-НВ». 14 жовтня 2020-го почесну відзнаку Чернівецької  державної адміністрації «Вдячна Буковина» у Чернівцях отримав історик та етнополітолог Іван Монолатій.

… Згодом, у 1927, 1929, 1930, подружжя Макогонів з’являється у тогочасній Румунії, відвідує Чернівці, намагаючись при будь-якій нагоді встановити «постійні контакти з очильниками українського національного руху».

Агенти Сигуранци вкотре констатували таке: «…регулярно щороку до Чернівців на короткий час – місяць-три місяці – приїздитиь американський підданий Яків Макогін, який своєю діяльністю та зв’язками з українськими правлячими колами на Буковині викликає у нас підозру».

«…Згідно із сучасною традицією писання життєписів, попередницями цієї книжки, сказати б, своєрідним тренуванням, стали біографії етнічних політичних акторів: єврея Якова Оренштайна – Вічний жид з Коломиї. «Українець» Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн (Івано-Франківськ, 2015) та українця Євгена Побігущого-Рена – Homo Militaris Євген Побігущий-Рен. Історія українського офіцера в чотирьох арміях і трьох війнах (Дрогобич, 2021). Вочевидь біографістика, представлена у моїх студіях ще й особливостями життя окремих репрезентантів західноукраїнської етнополітичної сфери «кресов’янки», польської поетки Зоф’ї Марії Бессажанки та «галичанина», німецького військовика Ганса Коха, вимагала, щоб був віднайдений ще один герой, труди і дні якого вартували б ретельного дослідження.
І не лише тому, що Яків Макогін надалі залишається маловідомим загалу навіть фахівців з царин історії, міжнародних відносин й національної безпеки. Справді саме про героя цього життєпису, а не про контексти, що його оточували, існує зовсім небагато публікацій, зокрема українських – Олександра Скрипника, Степана Ґеника, Олега Румянцева, Миколи Тимошика та чужинецьких авторів – Ґжеґожа Бравна і Анджея Зємби (в останнього – підрозділ «Життєпис self-made man-a і self-made життєпис» в оригінальній за своєю ідеєю праці про лобізм для України у міжвоєнній Європі). Досі, найближче до істини, стояли біографічні довідки, які написали Микола Мушинка і Роман Кравець», – Іван Монолатій

Дякуємо Івану Монолатію за унікальну книгу, за  інтелектуальну працю, за новий, як на мене, літературний жанр цього видання. Дякую всім за чудову зустріч!

Більше фото з презентації книги за посиланням – «МАКОГІН ПСЕВДО РОЗУМОВСЬКИЙ. УЯВЛЕНА УКРАЇНСЬКА ЛЮДИНА» — НОВА КНИГА ІВАНА МОНОЛАТІЯ.

©Тетяна Спориніна, фото автора,
Чернівці – Івано-Франківськ

Запис Нова книга Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» спершу з'явиться на Медіа-Версії.