На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп.

Вона засудила суперечливі заяви влади до суспільства щодо повномасштабного вторгнення РФ на територію України, адже «діаметральні тези лише створюють паніку».

Ми вважаємо, що сьогодні розгортається досить жорстока кампанія по залякуванню й шантажу України для того, щоб загнати українське суспільство в глухий кут і змусити пристати на Мінські угоди й формулу Штайнмаєра, які зрештою призведуть до поступової втрати незалежності й суверенітету України. Тому нам треба за будь-яких обставин зміцнювати нашу боєздатність, наш потенціал захищати країну і робити це негайно! – закликала Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» запропонувала президенту створити уряд Національної єдності та невідкладно розпочати системні консультації з парламентом для того, щоб спільно розробити програму виходу з кризи.

«Наша команда переконана, що настав час не просто подумати про Україну, а відкинути всі амбіції в сторону і створити уряд Національної єдності. Ми готові надати перші програми, як країну виводити з цього глухого кута, що робити з фінансово-економічним колапсом, що робити з беззахисністю країни та як захистити людей. Якщо президент негайно не розпочне  консультації на цю тему, то країна з цієї кризи не вийде», – застерегла Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко: Для порятунку України потрібно створити уряд Національної єдності

Запис Для порятунку України потрібно створити уряд Національної єдності, – політик спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це пише політтехнолог Тарас Загородній у своєму блозі на «Кorrespondent.net», спираючись на останнє соціологічне дослідження КМІС.

На його переконання, лідерка «Батьківщини» є єдиною альтернативою Зеленському у соціальних питаннях – вона пропонує ефективні варіанти розв’язання проблем, які дійсно турбують громадян.

«Тимошенко системно працює у соціальній сфері та у цих питаннях є єдиною альтернативою Зеленському. Постійно торпедує владу щодо питань тарифів, кризи в енергетиці, непрофесійності Кабміну та вимагає ліквідації «Нафтогазу», який постійно тисне на людей високими тарифами. Останнім часом її теми: неприпустимість продажу землі, високі тарифи, захист малого та середнього бізнесу», – нагадав експерт.

У своєму блозі він вказує, що на відміну від Зеленського, який «упевнено роздає обіцянки, яких від нього очікують люди, а потім їх не виконує», як-от запевнення не підвищувати тарифи та підняти зарплати медикам, Юлія Тимошенко завжди підкріплює свою позицію та пропоновані зміни діями. «Законодавчі ініціативи Тимошенко йдуть у контексті її ж тем», – зауважує Загородній.

Тож не дивно, що згідно з опитуванням КМІС, 50,9% вважає, що для подолання кризової ситуації, в якій опинилась країна, потрібно змінити прем’єр-міністра, і 20,7% упевнені, що найкраще з цим впорається Юлія Тимошенко.

«Вона змогла б вирішити проблеми в економіці та зберегти рейтинг президента. Тимошенко вже робила це у 2008 році, коли була прем’єр-міністром, змогла вивести країну з кризи та показала свою ефективність у ролі кризового менеджера. При ймовірних подальших соціальних провалах влади вона може перетягнути на свій бік ще частину електорату, якого ці проблеми торкнуться», – констатує політичний експерт.

Нагадаємо, проведене 9-17 грудня опитування КМІС показало, що на думку 51% респондентів, для виведення країни з кризового стану потрібна зміна прем’єр-міністра. Найкраще із цим завданням, вважають громадяни, впорається лідерка «Батьківщини».

https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4430290/

Запис Юлії Тимошенко під силу витягти країну з кризи, – експерт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це є прямим наслідком систематичної брехні влади. Влади, яка панічно ховається від народу за спинами спецназівців та за височенними парканами спецрезиденцій!

Президент та його оточення живуть в іншій реальності. На своїй Рожевій планеті пільг та привілеїв. Вони не хочуть ані бачити, ані розуміти щоденні проблеми українців!

Як це змінити?

Щоб Україні рухатись вперед, у владі має пройти антикорупційне очищення, насамперед у верхівці!

До управління державою мають бути залучені фахові люди. Адже непрофесіонали у владі завжди будуть породжувати лише проблеми та кризи – і для людей, і для країни!

Брехня від влади повинна зникнути назавжди!

Валентин Наливайченко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 4 грудня 2021 року

Запис Валентин Наливайченко: Криза є прямим наслідком систематичної брехні влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада опинилася у ситуації, коли вона не в змозі вести діалог не лише з політичними силами, а й із суспільством. Опитування громадської думки показують, що влада втрачає лідерські позиції в оцінках громадян. У принципі з цим можна було б змиритися в умовах зростання економіки та стабільної соціальної ситуації. Але в умовах війни та тотальної соціально-економічної кризи втрата владою дієздатності може призвести до непоправних наслідків. Бо будь-яка необережна дія влади може спровокувати некеровану реакцію.

Люди й раніше знали, що влада непрофесійна, але були готові заплющити на це очі. Однак тепер на власному досвіді щодня переконуються у тому, що безпорадність влади несе загрозу не лише добробуту, а й здоров’ю та навіть життю. Уряд, що спочатку віддалено нагадував «команду однодумців», дедалі «атомізується». Керівники міністерств перманентно потрапляють у скандали або діють «на своїй хвилі»

Як наслідок – довіра до влади падає, зростає невдоволення та роздратування – ідеальне середовище для політичної кризи. Влада не хоче це визнавати, але розуміє, що криза довіри існує та поглиблюється. Однак і з кріслами розлучатися не хоче. Звідси спроби «закритися», щоби не чути невдоволення людей, перекрити невиконання попередніх обіцянок новими, перекладання відповідальності «на когось іншого». За останні кілька тижнів прикладів цього було надміру.

Проте політична гризня, закулісні торги та гарячкове перетягування каната не мають нічого спільного із вирішенням проблем держави, проблем людей. Ситуація в країні вимагає якісно іншої політики та стратегії дій. Щодня ми бачимо телевізійних політиків, але критикуючи, вони практично нічого не пропонують. Винятком є ​​Юлія Тимошенко, яка вимагає від влади вести з людьми правдиву, дорослу розмову про те, що відбувається і що сьогодні треба робити.

Вказує лідер «Батьківщини» та на головні ризики, з якими стикається країна:

По-перше, це енергетична криза, що насувається внаслідок злочинної бездіяльності влади, яка не створила запасів газу і вугілля влітку, коли ціни були максимально низькими. Як наслідок – зростання цін, і його перекладають на громадян

По-друге, поглиблення економічної кризи, спричиненої посиленням тиску на малий та середній бізнес, з якого намагаються витягнути останнє, щоб заткнути дірки в бюджеті.

По-третє, зростання бідності не лише тих, хто не може подбати про себе, а й працюючих українців. Це не лише принизливо для самих людей, а й тягне економіку на дно. Оскільки економічне зростання неможливе без платоспроможного внутрішнього попиту.

При цьому Юлія Тимошенко не обмежується констатацією діагнозу, вона пропонує спосіб лікування – чіткий, покроковий план дій щодо кожного конкретного питання. Власне, позиції цього плану вже не раз були озвучені у виступах Тимошенко на погоджувальних радах, з трибуни Ради, в ефірах ТБ.

І цей план – реальна альтернатива бездіяльності та безпорадності влади,

У цьому ключова відмінність від численних критиків влади, які не дають відповіді на питання «що робити?».

https://blogs.korrespondent.net/blog/politics/4422848/?fbclid=IwAR05KVS2aqW3JXRFnpvJI8WaksUdVFZ_IG-cLgGoyW-7t0yX3Fm6d-2RNeA

Запис Криза довіри до влади переростає в політичну кризу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Газова криза, штучно створена Путіним в Європі для продавлювання запуску «Північного потоку-2» і підвищення цін на російський газ, найближчим часом торкнеться України, – констатує експерт. –  Хоча у нас вже зараз криза опалювального сезону завдяки діям «зеленої» влади. А якщо до цього додати блокування роботи місії ОБСЄ на Донбасі, що може стати передвісником майбутнього військового загострення, то ситуація в країні є дуже напруженою.

Однак влада і пальцем не ворушить, щоб хоч якось вирішувати кризову ситуацію з опалювальним сезоном. Оскільки в регіонах немає грошей на запуск опалення. Не кажучи вже про повну відсутність підготовки до мінімізації транзитного потоку після запуску ПП-2, що може привести до перебоїв поставок газу всередині країни і залишити українців без опалення в найхолоднішу зимову пору.

Саме тому настільки важливим є план щодо подолання газової кризи, запропонований лідером опозиції і двічі прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.

Тим більше, саме вона керувала країною в січні 2009 року, коли «Газпром», шантажуючи Україну для підписання нового контракту, знизив до рекордного мінімуму транзитні поставки в Європу. І тоді Тимошенко змогла з неймовірними зусиллями організувати поставки газу з ПСГ в реверсному режимі по Україні, що було технічним дивом.

Ось тільки різниця з 2009 роком в тому, що при Тимошенко нормально проходив опалювальний сезон з ціною газу 70 коп для населення. А зараз місцева влада не може навіть включити опалення за тією драконівською ціною, яку придумали «зелені». Ну, а населення в жаху думає, як платити за газ по 8 грн (плюс – 2-3 грн доставка за кожен куб).

Газовий план Тимошенко пропонує кілька основних рішень.

По-перше, направити газ українського видобутку для населення і теплокомуненерго за ціною його собівартості. А це – 1 грн за куб.

До речі, ми повинні розуміти ключове: на відміну від Європи, яка не видобуває газ, Україна своїм власним видобутком покриває потреби населення і теплокомуненерго на ВЕСЬ опалювальний сезон. Тому всі ці європейські енергетичні біржі і газ по 2000 доларів нас особливо не стосуються.

По-друге, необхідно прибрати будь-яких посередників між «Нафтогазом» і населенням. Газ українського видобутку має йти населенню, теплокомуненерго і бюджетним організаціям без посередницьких накруток. Тобто – без цін на кшталт 30-40 грн за куб, оскільки це все той же газ за 1 грн.

По-третє, Україна повинна терміново збільшити видобуток газу, розконсервувати свердловини. Це необхідно для підтримки необхідного тиску взимку в транзитній трубі, з якої ми беремо газ.

По-четверте, треба терміново збільшити виробництво атомної електроенергії і видобуток енергетичного вугілля для ТЕС. Оскільки дорогий газ призведе до збільшення споживання електроенергії в зимовий час населенням. І треба заздалегідь підготуватися, щоб потім не випрошувати електроенергію в Росії.

План Тимошенко є комплексним підходом до реальних і тих, що наближаються, викликів опалювального сезону. І дозволить мінімізувати ризики від газового шантажу Росії.

А нас безсумнівно чекає традиційна гра Кремля «Перекрий вентиль». І ситуація зараз навіть складніша, ніж у 2009 році. Оскільки тоді через нашу трубу йшов транзит на всю Європу – і довго морозити своїх покупців Москва не могла. А ось після запуску ПП-2 газ в Європі буде, а холодомор влаштують конкретно Україні. І професійні управлінці і кризові менеджери рівня Тимошенко це прекрасно розуміють, прораховуючи наперед ризики і прописуючи покрокову стратегію енергетичної безпеки. На відміну від «зелених» неуків, яких, крім особистого збагачення з корупційних потоків, нічого більше не хвилює. А повинно, адже до своїх офшорів можна не встигнути і добігти, якщо почнуться соціальні бунти людей, які залишилися без опалення взимку. Та й ще й які живуть в тотальній убогості … »

Запис Газова криза, штучно створена Путіним… найближчим часом торкнеться України, – експерт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це заявила Юлія Тимошенко під час виступу у Верховній Раді. Вона повідомила, що введення надзвичайного стану в енергетиці, запропоноване «Батьківщиною», вже підтримала Федерація роботодавців України.

«Роботодавці вимагають від парламенту негайно прийняти постанову про визначення поточної ситуації на ринку енергоносіїв надзвичайною ситуацією, відповідно до закону про ринок природного газу. Як це роблять в країнах Європейського Союзу за  рекомендаціями Єврокомісії – передбачивши зменшення податків, прямі дотації, компенсації для окремих галузей економіки», – зазначила Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» обурилися  тим, що уряд і парламент зволікають з ухваленням вкрай потрібних для людей і економіки рішень, а проєкт бюджету на 2022 рік взагалі не передбачає коштів для підтримки громадян та захисту промисловості від енергетичної кризи.

«Ми не маємо втрачати ані хвилини. Вже сьогодні частина людей України не отримують тепло. Ковпаківський район міста Суми – а це 80 тисяч людей – просто відімкнули від постачання. І так відбувається по всій країні», – наголосила Юлія Тимошенко.

«Не думайте, що це завершиться без наслідків, – звернулася Голова партії до влади. – Треба діяти. Й  робити це негайно!»

Нагадаємо, під час Погоджувальної ради Юлія Тимошенко представила розроблений «Батьківщиною» план подолання енергетичної кризи, який передбачає введення надзвичайного стану в енергетиці, припинення експорту природного газу з України, усунення посередників між видобутком і облгазами та ухвалення законопроєкту «Батьківщини» про спрямування дешевого газу власного видобутку на потреби населення.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-vityaguvati-lyudej-i-kra%d1%97nu-z-energetichno%d1%97-pastki-treba-negajno/

Запис Витягувати людей і країну з енергетичної пастки треба негайно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час свого виступу з трибуни Верховної Ради.

За її словами, енергетична криза в Україні поглиблюється не лише через некомпетентність влади, а ще й через корупційні махінації з перепродажем українського газу, а її наслідки відчують всі без винятку громадяни та бізнес.

«Ми знаємо, що собівартість українського газу становить 1 гривню, людям його продають – по 7, бюджетній сфері – по 13. Посередники заполонили цю систему, і корупція сьогодні досягла апогею в перепродажі українського природного газу. Для промисловості ціна доходить до 50 гривень за кубометр, тож практично через місяць ми отримаємо ціни на продукти харчування та предмети першої необхідності, які будуть недоступні для людей. Інфляція досягне найвищих рівнів», – застерегла Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» також попередила про відсутність на складах вугілля і в сховищах природного газу, достатнього для проходження опалювального періоду.

«Зараз владі треба не байки розповідати з трибуни, а негайно рухатися по закону про ринок газу, вводити надзвичайний стан в енергетиці та ухвалювати  національну програму дій. Не підвищувати податки, а знімати ціну на енергоносії аж до скасування ПДВ. Потрібні прямі підтримки та дотації бізнесу ключових стратегічних галузей. Ми вимагаємо негайної наради з прем’єр-міністром, перегляду проєкту бюджету та впровадження невідкладних заходів на базі національного плану дій, щоб врятувати країну в цей період» – закликала Юлія Тимошенко.

Нагадаємо, під час Погоджувальної ради Юлія Тимошенко представила розроблений «Батьківщиною» план подолання енергетичної кризи, який передбачає введення надзвичайного стану в енергетиці, припинення експорту природного газу з України, усунення посередників між видобутком і облгазами та ухвалення законопроєкту «Батьківщини» про спрямування дешевого газу власного видобутку на потреби населення.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-situaciya-v-energetici-katastrofichna-lishe-terminovi-profesijni-di%d1%97-zaxistyat-lyudej-ta-biznes/

Запис Юлія Тимошенко: Ситуація в енергетиці катастрофічна, лише термінові професійні дії захистять людей та бізнес спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В народі Верховну Раду нерідко називають «цирком на дроті». І справді, народні обранці демонструють весь класичний цирковий репертуар. Тут і клоунада, і словесна акробатика й жонглювання тріскучими фразами, і різноманітні фокуси. Навіть гладіаторські бої та щось подібне на дресирування диких звірів… От тільки законотворчої діяльності хронічно бракує. А якщо закони й приймають, то нерідко всупереч інтересам простолюду – а то й на шкоду всій державі. Недарма українців обклали найбільшими в світі податками і крок за кроком позбавляють прав, до яких наші люди звикли у попередню історичну епоху.

Дивуватися цьому не варто, адже парламент складається в основному з найбагатших людей країни, а також їхньої обслуги й підкуплених «тушок». Насамперед вони зацікавлені у закріпленні влади за собою та за своїми сім’ями навічно. Тому вдаються до різноманітних махінацій з виборами, відпрацьовуючи схеми перетворення виборчого процесу на порожню формальність. Себе ж ця каста наділила фантастичними привілеями, відмовлятися від яких вона не збирається. Коли опозиція підготувала проект закону про скасування більшості таких привілеїв, то «недоторканні» скористалися елементарною неуважністю авторів законопроекту і негайно його провалили. Опозиції ж залишилося тільки скаржитися на «шулерство» парламентської більшості. Втім, у «наперсточників» виграти неможливо.

Нині опозиціонери вимагають від президента, щоби він особисто відзвітував перед вищим законодавчим органом держави за свою діяльність. Натомість депутатам роздали книжки з таким звітом, проте опозиціонери читати написане не бажають. Вони прагнуть почути з уст президента звіт про обіцяне «покращення», після чого задаватимуть купу питань. Доки гарант Конституції відмовлятиметься від цієї процедури, вони блокуватимуть роботу Верховної Ради. Правда, пропрезидентська більшість має свій механізм розблокування, який вже ефективно використовувала, так зване «виїзне засідання». Зберуться в іншому приміщенні без опозиціонерів і прийме потрібні їм закони.

Можливі різні варіанти розвитку подій, але чергова парламентська криза заявила про себе на весь голос. Кому вона потрібна? Зовсім несподівану відповідь на це питання українці цими днями почули від депутата Сухого, який представляє Партію регіонів. Він звинуватив у розпалюванні кризи, як це не дивно, Росію! Від Тягнибока чи Фаріон такі звинувачення були б цілком органічними, але від члена ПР? Видно, правляча партія вже далеко не монолітна. Уродженець Тернопільщини Ярослав Сухий вбачає в нинішніх подіях у ВР «руку Москви». Кремль демонструє: у Росії, Білорусі та Казахстані – повний стабілізець. Вступайте до Митного Союзу – такий буде і у вас. А як не вступите – матимете кризу за кризою.

Ігор БУРКУТ

Запис ПАРЛАМЕНТСЬКА КРИЗА В УКРАЇНІ. ЧЕРГОВА… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ґешефт його був геть невдалим. Але його історія, приправлена доларовою зеленню і реальним жахом, може навчити багатьох.

Йому немає ще й сорока. Великий, кремезний чоловік, який ніколи не боявся фізичної праці. Тверезомислячий, мудрий селянин зі звичайним господарством на подвір’ї.  Буковинський ґазда, який тримає лад у хаті і навколо неї. Під час розмови зі мною метушився між духовкою, де випікав булочки родині на вечерю, і купіллю, яку влаштував для молодшого малюка. Хіба що трохи мружився через слабкий зір. І ховав під сорочкою рубець від операції з видалення нирки. Здорової нирки. Яку продав за гроші.  Не усвідомлюючи, що став жертвою злочинних дій, він не мав претензій до покупців і лікарів: адже сам погодився на запропоновані умови продажу органу, і отримав за це домовлену суму, яка в десятки разів менша за реальну на «чорному ринку» людських органів. А розповів про це, аби ті, хто має намір рятувати своє фінансове становище в такий дикунський спосіб, тисячу разів подумали, чи варте хоч щось у цьому світі їхнього здоров’я. І щоби тисячу разів подумали ті, хто сприяє такому «вирішенню» фінансових складнощів людьми. Якщо їх не спинить моральна сторона питання, то хай зупинить хоча б страх перед законом.

Спочатку обманув банк

«Я в своєму житті, окрім, як вантажником, ніде не працював, – розпочинає 38-річний буковинець Олесь. –  Але всі навколо щось робили біля своїх хат – і я хотів упорядкувати побут. 2008 року взяв кредит у банку. За договором йшлося про 3 тисячі доларів, а по факту я отримав чомусь лише 2400. У банку пояснили, що різницю «з’їла» якась страховка. За два тижні долар «піднявся» від 4 грн. за долар до 8. Якщо раніше я мав платити банкові 1200 гривень на місяць – а отримував трохи більше двох – і щось залишалося на життя, то після кризи мусив віддавати всю зарплату. Це було неможливо, тож позичив приватно в одного чоловіка ще тисячу доларів. Кілька місяців спромігся платити борги, та за якийсь час лишився взагалі без роботи. Дружина тоді теж не працювала – була вдома з малою дитиною.

Тоді й почалися проблеми. Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також. А що я маю? Живемо в батьківській хаті. Все, що на ті гроші купив – усе в дім. Робив ремонт, облаштував ванну, воду до хати протягнув. Що було робити? Йти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб: я зайшов до інтернет-клубу й попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку». Зазначив у цій рекламі, що не п’ю й не курю, вказав номер телефона.

«Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також… Що було робити? Іти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб – я зайшов в інтернет-клуб і попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку».

Через півроку мені зателефонували. Запропонували 10 тис. доларів. Сказали, що це реальна ціна, бо ті, хто обіцяють по 100 тис. – обмануть. Я відмовився. Але, як назло, щойно поклав трубку, – подзвонив той, кому я винен (а борг зростав, за півтора роки він становив уже 2 тисячі доларів від тисячі, яку я позичав). Мені натякнули, що в мене діти… Я одразу ж передзвонив тим, що пропонували купити мою нирку, і погодився».

Продавати нирку поїхав за гроші, наколядовані дітьми

«Потенційні покупці нирки дали координати в Києві, де я мав спочатку здати аналізи. Сказати чесно, я не мав коштів навіть на дорогу. Але мої співрозмовники порадилили перезичити, бо на місці все повернуть. Я послухався. Обманув дружину, що їду до Києва лікувати зір, мовляв, знайшов гарних лікарів. Узяв у дітей гроші, які вони наколядували, і поїхав. У Києві насправді повернули – і цей раз, і наступні, бо на аналізи довелося їздити кілька разів. Нарешті, коли в черговий раз приїхав, мені повідомили, що знайшли реципієнта. Все було швидко. Операцію робили в Азербайджані.

Вилетіли до Баку. У понеділок зробили операцію, видалили нирку, а вже в суботу знову був у Києві, обмотаний еластичним бинтом. В аеропорту нас іще з однією жінкою (такою ж дурною, як я, бо теж продала свою нирку) мали зустріти – не зустріли. Тоді ми звернулися до того хірурга, який нас оперував. Він дав тисячу гривень і порадив зняти кімнату на добу, упродовж якої обіцяв усе з’ясувати.

До місця, де ми збиралися винайняти кімнату, навіть не доїхали – нам подзвонили і призначили зустріч, щоби розрахуватися. І справді – розрахувалися. Я отримав обіцяні 10 тис. доларів. Забрав гроші і відразу поїхав додому. В лютому пройшла моя операція, у квітні я вже вийшов на роботу».

Розплата за нерозважливість

«А місяців через 8-9 до нас під’їхала міліція. Одразу до мене: чи був там і там, чи давав згоду на операцію, чи видаляли нирку. Я від усього відмовлявся, але міліціонер був з кола знайомих. Просто попросив підняти сорочку… А там – рубці. Заперечувати очевидне не було змісту. Я зізнався. Розумію, що тих трансплантологів спіймали, що вони відповідатимуть за законом. Можливо, наступні ділки такого спрямування тепер десять разів подумають, перш ніж за таке братися.

Я начебто й не можу мати претензій до тих, з ким пішов на цю угоду. Я погодився на ці умови, і я отримав свої гроші. А обман полягає в іншому. Лікарі в один голос мене запевняли, що я не матиму жодних проблем зі здоров’ям, жодних ускладнень. Один з організаторів купівлі-продажу нирки  навіть казав, що сам пережив таку операцію – і нічого. «Бачиш, як бігаю!» – казав. А чого б йому не бігати, з купою грошей в кишені? Бігати і я можу. Я працювати не можу! Важкого тепер носити не можу – а я ж великий, крупний  чоловік! Я і тепер 100 кг важу, а раніше й більше важив. Мішок підняти не можу, а як підніму, то три дні потім відлежуюсь. Не маю сили нічого робити. Залишився  інвалідом.

У мене була така ситуація. Жили в батьківському домі. Взяли ділянку під будівництво. Ще до кризи в нас хотіли її купити, пропонували 5 тис. доларів. Але тоді ми самі думали будуватися. А тепер і тисячі ніхто не дає. Як я міг вийти з тієї ситуації? Що продати? Телевізор з хати? Ну й скільки він коштує, той телевізор… Позичати? Ніколи не було в мене друзів і родичів з великими гаманцями. Сестра на той час якраз лише поїхала на заробітки в Італію, теж не від хорошого життя. Мама померла ще тоді, коли я лиш школу закінчив. А я ж працював, не сидів! Працювати почав зразу, як закінчив школу: у суботу відсвяткували випускний, а в понеділок я уже в сільпо вантажником мішки з крупами і ящики з цвяхами тягав».

Залишився біля розбитого корита

«За свою нирку я отримав гроші, але з боргами так до кінця і не розрахувався. Знаю, що дурний, але ж не геть дурний. Найголовніше повіддавав одразу. А на частину грошей купив дещо для господарства. Корову купив, свиней. Бо далі треба чимось дітей годувати. От хоч їсти мають що. Про ремонти в хаті вже навіть і не думаю. Батько дуже хворий, прогресує хвороба Альцгеймера.

За допомоги організації «Сучасник» і соціальних служб тепер маю пенсію (велике їм спасибі, особливо Ельвірі Миколаївні Мручковській з «Сучасника»). Дали інвалідність – спочатку третьої групи, потім другої. Зараз маю її на рік, а через рік обіцяли зробити пожиттєвою.

2005-го я вже намагався оформити собі інвалідність. Але тоді лікар сказав мені відкритим текстом, що за це треба тисячу гривень дати йому, ще тисячу – завідувачу, а ще дві з половиною – комісії. Тоді пенсія була десь 700 гривень, то я за рік міг десь тисяч вісім отримати. Але для цього треба було чотири з половиною за раз віддати! Щоправда, нині за гроші навіть не згадують – оформляють усе швидко і без зволікань.

Мій товариш, має косоокість з дитинства, теж має всі законні підстави для оформлення інвалідності. Питаю його: чому не зробиш? Каже, що не має грошей на це. А я так думаю: піди й спробуй. А може, й не треба на те грошей? Просто права свої треба  знати.

Застерігаю всіх, хто замислюється про продаж своїх органів заради грошей: не робіть цього! Краще їсти мамалигу з сіллю, ніж так ризикувати. Бо це не ризик, це хрест на собі. Просто заради грошей я ніколи б на таке не пішов. Але йшлося вже про дітей, я своїми боргами підставив їх під загрозу.

Якби не діти, я б довго не протягнув. Але я цю кашу заварив – я й мушу тепер все це розгребти. Не можна лишати їх напризволяще.

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

От ми всі скаржимося: «Країна погана». А я думаю, що якби ми всі знали свої права, а ще й вимагали, аби їх дотримувалися, то всі жили б добре. І хто знає про обмани, шахрайства, інші речі – не повинен мовчати! Про це треба говорити, кричати – і чим більше людей про це знатимуть, тим менше шансів, що таке повториться!»

Коментує голова громадської організації «Сучасник» Ельвіра Мручковська:

– Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва з міграції в Україні, з 1991 року понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства. У 2011-му був прийнятий комплексний Закон України «Про протидію торгівлі людьми», а у 2012-му – Державна цільова програма з протидії торгівлі людьми до 2015 року. Спільно з місцевою громадою в Чернівецькій області заплановані заходи до 2015-го з відповідним фінансуванням для інформування населення про ризики та небезпеки потрапляння в тенета шахраїв і мисливців за «живим товаром». У 2013-му році зафіксовані перші офіційні звернення від постраждалих від торгівлі людьми мешканців нашої області до органів місцевої влади за отриманням статусу та комплексною допомогою. Мінсоцполітики розглянуло надіслані пакети документів і підтвердило встановлення статусу цим особам. Нарешті держава починає здійснювати заходи на допомогу жертвам торгівлі людьми. Чимало зусиль до запуску дієвого механізму доклали місцеві громадські організації, такі, як наша, та за підтримки  Координатора проектів ОБСЕ в Україні та Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.  Ми багато взаємодіємо із місцевою владою, але залишаємо за собою функцію громадського контролю й захисту прав таких постраждалих як Олесь.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Жорстокий урок «мертвих американських президентів» буковинцеві, який продав… нирку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ось, приміром, цими днями повідомлялося про квоти на цукор. На 210 тис тонн. А що за цим стоїть?

По-перше, знищена цукрова галузь. І це тоді, коли сто років тому Україна буквально всю Європу засипала солодким білим продуктом.

По-друге, дехто з олігархів уже потирає руки, готуючись купувати за кордоном величезні партії цукру. Як правило, такі оборудки добряче збагачують. Такий уже закон: один гладшає, інший худне.

…Натомість, коли Україна переходить дорогу чиїмсь інтересам або ж просто захищає свої, її одразу ж ставлять на місце. Так, вітчизяний уряд намагався заборонити вивіз зерна, щоби його за безцінь не спродали. Як раптом обурилися наші «близькі» сусіди американці. Мовляв, в українців не ринковий менталітет. Встановлювати квоти на зерно не можна, бо це суперечить міжнародним домовленостям та участі у СОТ.

А тепер читаємо про цю ситуацію між рядками, тобто шукаємо інтерес США. А він – на поверхні. У Штатах – неврожай пшениці. Потрібен дешевий імпорт. Щоби заокеанський хліб у ціні не піднявся та щоби американці не обурювалися. В них і без того буханець коштує 5 доларів.

Або ж бельгійський саміт ЄС – Україна. Його основною темою був нібито безвізовий режим. Щоправда, коли його запровадять, буде залежати від того, як Україна впорається із домашнім завданням. А підписання угоди про асоціацію залежить від рівня демократії в Україні. На цьому наголосив президент Європейської Ради.

Але це, повірте, не головне. Конкретна мета зустрічі й перемовин, швидше за все, стосувалася енергетичної сфери. Україна пообіцяла, що енегетична криза, спровокована нею торік, не повториться. За добрі обіцянки Україна й отримала бонус – План дій щодо безвізового режиму. Але чи дозволить старенька Європа їздити пересічному українцеві до своїх міст – хто зна…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Вчіться слухати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1919 до 1940 року селище міського типу називалося Адинката. Перша письмова пам’ятка про Глибоку датована 1438 роком. Вона згадується як запустіла місцевість на «Чорній Поляні», а в грамоті того ж року молдавський господар Ілля І подарував Глибоку придворному судді Петрі Гудимі. Назва селища походить від місця розташування: воно лежить у глибокій улоговині. В 1490 році в літописах згадується про те, що церква Глибокої увійшла до Радівецької єпархії, а згодом молдавський господар Стефан своєю грамотою передав Глибоку придворному Юдку.

Протягом довгого часу Глибока з усіма землями та угіддями була власністю феодалів чи монастирів. 1774-го Глибока, як і вся Буковина, перейшла від Туреччини до Австрії. В 1857-му в селищі будується гуральня, а згодом починається будівництво залізниці Чернівці-Вадул Сірет-Сучава, яка пройшла через Глибоку.

На той час переважна більшість населення займалася сільським господарством. Від листопада 1918-го до 28 червня 1940-го Глибока входила до складу Румунії. В липні 1940-го смт Глибока стала районним центром Чернівецької області.

Досьє «Версій»:

Міський голова: Горячко Костянтин Іванович. Народився 1953-го. На посаді міського голови понад 4 роки.
Особливі прикмети: тактовний, послідовний, спокійний. Хороший господар і просто приємна людина.

Основний дохід містечка – сільське господарство і будівництво. Гострих проблем із безробіттям тут нема:

– Фактично безробітні у Глибоці є, як і в кожному місті. Але їхній відсоток незначний. Вважаю, якщо людина хоче працювати, вона знайде собі заняття за будь-яких умов, – переконаний пан Костянтин. – На жаль, багато людей хочуть все і одразу, не витрачаючи зусиль на пошуки роботи.

Костянтин Іванович обіймає посаду міського голови в неспокійний для всієї України, надто для маленького містечка, час. Але його організаторські здібності і вміння тримати все під контролем якнайкраще рятують ситуацію.

– Місто привабливе для інвестицій, – розповів пан Костянтин, – особливо у сферах сільського господарства, будівництва та поліграфії. Криза – головна проблема, яка стала на заваді розвитку Глибокої: інвестори згорнули деякі проекти через фінансову неспроможність їх реалізувати. Але ми завжди відкриті для співпраці!

Другий після кризи чинник, який шкодить стабільності життя Глибокої – стихія. Цьому містечку пощастило більше від інших, адже зруйновано лише 10 господарств, на той час як у деяких населених пунктах Буковини таких – сотні. Наразі усім постраждалим видали грошову компенсацію та гуманітарну допомогу. Не пощастило тим, у кого дощами змило городи, адже в такому випадку компенсація виплачується лише тоді, коли город цілком знищений. Якщо лише частково – доводиться вирішувати проблему самотужки.

Від негоди постраждали і глибоцькі дороги:

– Вода сильно порозмивала шляхи. Деякі ми вже відремонтували. Але залишилося чимало доріг, які потребують реконструкції.

Та незважаючи на ці труднощі, місто живе і процвітає. Чимало сил доклав для цього Костянтин Іванович:

– На хобі в мене часу не вистачає. У відпустці не був уже кілька років і, чесно кажучи, не збираюся, бо не маю часу.

Щоправда, пан Костянтин зізнався: коли з’являється вільна хвилинка, любить читати класику української та зарубіжної літератури й гуляти зі своєю вівчаркою.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Фінансова криза і стихія? Усе під контролем!Принаймні у Глибокій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– За цим показником – праця всіх: і моєї команди, і депутатського корпусу, малого, великого і середнього бізнесу, виробничників, працівників агропромислового комплексу, соціально-культурної сфери, всієї буковинської громади, – наголосив очільник виконавчої влади краю під час спілкування з представниками обласних та районних засобів масової інформації.

Володимир Куліш переконливо говорив, що це «правильна й ефективна політика крайової влади», де «порозуміння між гілками влади, в свою чергу, сприяло соціально-економічній і суспільно-політичній стабільності області».

Інтрига ж полягала в тому, що губернатор Буковини – голова Чернівецької обласної організації політичної партії «Наша Україна», а голова обласної ради – керівник виборчого штабу кандидата у президенти України Юлії Тимошенко. Однак і Куліш, і Шилепницький переконали присутніх у тому, що вони – приклад буковинської толерантності та виваженості.

Та, попри політику, Буковина все ж таки стала єдиною в Україні областю, де зафіксоване зростання сільськогосподарської продукції. «А ще в нас експорт перевершив імпорт», – наголосив Куліш.

З пошкоджених стихією 177 мостів залишилося відремонтувати лише 5. Протягом року, що минув, відновили найбільші 55 – від 40 до 80 метрів завдовжки.

Ще однією новиною очільники краю вразили присутніх: протягом трьох останніх місяців на Буковині народжуваність перевершила смертність. А дитяча смертність наблизилася до показника загальноєвропейського. Дай, Боже, як то кажуть, нашому теляті…

Нинішнього року крайова влада, за словами Куліша, зосередить увагу та зусилля на завершенні добудови шкіл, закладів охорони здоров’я, спортивних установ, подбає, щоби 80% дошкільнят області були охоплені дитячими садками, спробує винести за межі Чернівців протитуберкульозний диспансер, добудує газопроводи, реконструює аеропорт у контексті підготовки до «Євро 2012» та й зрештою надалі дбатиме про ріст економічного потенціалу області і добробуту буковинців, розвиватиме інфраструктуру і туристичну привабливість краю.

Голова облради наголосив на тому, що надходження до консолідованого бюджету від 2006 року збільшилися втричі. На думку п. Шилепницького, криза показала українцям, що потрібно структурно змінювати економіку.

Для прикладу він навів такі цифри. У СРСР доходи отримувалися від матеріального виробництва на 80%, а від послуг – на 20%. У нинішніх США дохід дає сфера послуг на 70% і матеріальне виробництво – лише на 30%.

«Ми кращі серед гірших, – по-філософськи зітхнув він. – Але криза – це процес світовий…»

Запис Буковина здобула «срібло» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому так сталося і що на нас чекає? Про це хотіла запитати головного казначея Чернівецької області п. Охрімовського. Та він – сценарій давно відпрацьовано українськими чиновниками – ліг у лікарню. Довелося звернутися за поясненнями та коментарми до фінансистів.

Були гроші і нема

Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК, заступник голови облдержадміністрації:

– Що таке місцевий бюджет? Це результат роботи усіх буковинців, які впродовж року працювали у різних сферах і галузях: займалися виробництвом, надавали послуги та законослухняно сплачували податки.

Надходження до бюджету в нашій області виконані на 106%. І на кінець року в місцевих бюджетах залишалися невикористані кошти. Але попри це у грудні 2009 року органи Держказначейства практично не проводили оплату рахунків по незахищених статтях видатків: Київ заборонив. Як це усно пояснюють казначеї.

Тож станом на 31.12.2009 р. залишилися непроплаченими платіжні доручення з держбюджету на 148 млн.грн, з яких 50 млн – це підтримка сільського вировиробника, а з місцевих – на 56,9 млн.грн.

Це поточні видатки – канцтовари, пальне, послуги зв’язку, одяг для вихованців шкіл-інтернатів, новорічні подарунки для дітей тощо на 16,9 млн. грн і капітальні видатки – ремонтні роботи капітального та поточного характеру, придбання медичного, шкільного, побутового обладнання на загальну суму 40 млн. грн.

Більше того, не проплачені всі видатки на заходи по боротьбі з епідемією грипу: із субвенції в сумі 5,0 млн.грн отримано лише 1,7 млн.грн на медикаменти.

– Єлизавето Михайлівно, а Ви намагалися якось врятувати ситуацію? Адже про це стало відомо не 31 грудня?..

– Так, на виконання Указу Президента України ми організували роботу 11 районних, 2 міських і обласної комісій з перевірки стану виконання на місцях вимог законодавчих та нормативно-правових актів щодо додержання установленого порядку та строків реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, операцій з перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному та спеціальному фондах місцевих бюджетів, здійснення операцій із зарахування коштів на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників і рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, а також дотримання технологічного регламенту територіальними органами Державного казначейства України у системі електронних платежів Національного банку України.

Створили Комісію, до складу якої ввійшли працівники СБУ та прокуратури області, яка встановила порушення органами Держказначейства України в Чернівецькій області п.8 ст.51 Бюджетного кодексу України та Указу Президента України від 25.12.09 № 1109/2009 «Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів».

Лише після приписів прокурора проведено кілька проплат. За рахунок грошей «Укргідроенерго», яке фінансує будівництво Дністровської ГАЕС та об’єктів соціальної інфраструктури Новодністровська та Сокирянського району. Ця субвенція транзитом проходить через казначейство. Так ось 4,7 млн. грн, які накопичилися у грудні в Держказначействі і загалом не належать держбюджету, не були проведені аж до прокурорського припису.

Спровокована криза місцевого значення

– Якими будуть наслідки непроведення оплат?

– Вони вже є. Борги перед понад 6 тис. постачальників товарів та підрядними організаціями, які надали послуги чи виконали роботи для бюджетних установ, виникли вже в кінці 2009 року.

Однак, враховуючи відсутність бюджету, в межах тимчасового розпису на І квартал 2010 року, їх неможливо погашати. Оскільки 1/12 обсягу видатків минулого року, які нині дозволяється використовувати, заледве вистачає на фінансування захищених видатків, а капітальні видатки проводити за таких умов забороняється.

– Іншими словами, маючи кошти, ми не можемо розрахуватися за вже виконані роботи та послуги?

– Саме так. І ситуація з блокуванням органами держказначейства оплати за послуги і роботи, надані бюджетним установам, стала передумовою виникнення соціальної напруги та посилення фінансово-економічної кризи.

Бо за таких обставин виникла заборгованість по зарплаті перед працівниками, сплаті внесків до соціальних фондів та платежів до всіх рівнів бюджетів. А фіскальні органи почали нараховувати суб’єктам підприємницької діяльності штрафні санкції та пеню. Саме вони і постраждали найбільше. Їх поставили під загрозу банкрутства.

– Що ж, далі ситуація зрозуміла: це потягне за собою масове звільнення працівників, які стануть безробітними, звернуться до центрів зайнятості, автоматично зростуть виплати з безробіття, а це знову ж таки навантаження на бюджет! І це при тому, що від зазначених СПД вже не будуть надходити платежі в бюджет, тобто скоротяться й надходження до нього.

– Ви мислите логічно й по-економічному. Але тут є ще деякі нюанси Про них детальніше розповість начальник управління.

Не розрахувалися, зате штрафують

В’ячеслав КЛИМ, начальник Головного фінансового управління ОДА:

– Проблеми із відображенням в обліку заборгованості та поясненням причин непроведення видатків при наявності асигнувань, чинні нормативні акти касового виконання місцевих бюджетів не передбачають.

Крім того, відсутній механізм перенесення сум заборгованості минулого року у наступний за новими кодами бюджетної класифікації, бо окремих кодів , за якими є заборгованість, у новій класифікації взагалі немає, тож і алгоритм переводу відсутній.

– І який вихід?

Пушко-Цибуляк: – Облдержадміністрація, стурбована ситуацією, направила відкритого листа до ВР, Президента, Кабміну , з пропозиціями.

– Якими саме?

– По-перше, Кабмін повинен розробити та прийняти на урядовому рівні порядок погашення боргів 2009 року шляхом включення їх до тимчасового розпису бюджету (в т.ч. капітальних) за рахунок перехідного залишку коштів, який утворився через недофінансування станом на 1 січня 2010 року.

По-друге, прийняти окремий нормативний акт щодо незастосування штрафних санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності, в яких виникла заборгованість перед бюджетом у зв’язку з непроведенням розрахунків за виконані ними роботи.

По-третє, у зв’язку зі зміною від 1 січня 2010 року економічної класифікації бюджету розробити алгоритм перереєстрації кредиторської заборгованості за новими кодами.

Підприємці проти казначейства?

«Держава нас надурила!» – Такими словами, як правило, розпочинали підприємці свої скарги на дії казначейства. «Та й загалом з казначейством краще не мати справу: паперів вимагають купу, а самі чинять нечесно».

З цим важко не погодитися. Редакція, поспілкувавшись із фінансистами, з’ясувала, що ситуацію спричинило управління бюджетним процесом, так би мовити, в «ручному режимі», а також відсутність методологічного управління процесом казначейського обслуговування з боку Мінфіну. Та й нормативні документи з казначейського обслуговування затверджені самим Державним казначейством України, які вже не відповідають вимогам діловодства, реєстрації, не передбачають відповідальності за невиконання вимог Бюджетного кодексу України. Зокрема, обласна комісія, створена на виконання Указу Президента, встановила порушення ст.48 Бюджетного кодексу.

– А чому ми не можемо жити без казначейства? – в унісон поцікавилися кілька підприємців. – Це ж ціла «армія» держслужбовців з непоганими окладами…

А що ж, і справді, за таких умов вигідніше обходитися без казначейства. Принаймні, область мала би гроші, які заробила. Бо тільки різниця між обсягом місцевих бюджетів, які б ми мали у разі прийняття бюджету, і бюджетом за тимчасовим приписом становить 400 млн. грн. річних. А це 20% зведеного бюджету краю.

Отже, сьогодні ми не маємо грошей на підвищену зарплату медикам, освітянам, працівникам культури. Бо область має гроші тільки на зарплату за посадовими окладами, не враховуючи підвищену мінімальну і стаж медиків, енергоносії і трохи на медикаменти та харчування. Дожилися…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Казначейство забрало гроші буковинців… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На смітник історії йдуть дві пропозиції руки й серця, три зміни роботи, страх перед свинячим грипом, інфляцією та кількома зайвими кілограмами. Зрештою, коли викидати ретельно і безжально, смітника не вистачить…

Чудово розумію, що наступного року знову наздоженуть зайва вага, економічна криза, ділові чи амурні пропозиції. І, звичайно ж, перед деякими з них не встою… Я така не одна, нас, лінивих, набагато більше, аніж активних «розкрійників» власної долі.

Спроба змінити життя і себе – це справді подвиг. Але чомусь він коштує сил, часу, здоров’я, нервів. Твоє перекроєне, нехай і дуже «гладке» та «правильне», життя не приносить задоволення.

То, може, наступного року просто спробувати полюбити себе такою як є, зрештою, саме в цьому варіанті подобаюся мінімум двом десяткам дорогих і близьких мені людей. А кому не подобаюся, то їхні проблеми. Так каже моя колега Лариса Дмитренко, і вона має рацію.

Наш шеф Людмила Чередарик вважає, що святкувати треба «на повну», бо від перекроювання, прилизування і навіть «люблення» себе часом теж треба відпочивати. І вона права.

А ще ми дуже сумуємо без нашої Люби Кафанової і чекаємо її повернення здалеку.

Менеджери з реклами Іра Чередарик та Інна Максименко гарантують, що приємні сюрпризи очікуватимуть нас і наступного 2010-го.

А єдиний чоловік у редакції, верстальник Юра Бучко, нас просто любить і ми вдячні йому за терпіння і гарний вигляд наших матеріалів.

Тож залишайтеся з «Версіями», любіть себе, своїх рідних, робіть і отримуйте подарунки. Нехай усі великі негаразди перетворяться на маленькі смішні проблемки.

З Новим, щасливим і вдалим роком Вас, читачі! З любов’ю, я і колеги…

Лєра ЯСНИЦЬКА

Запис Одна – за всіх! З любов’ю… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Сергію Леонідовичу, як Ви прокоментуєте той факт, що у вересні доходи державної скарбниці впали на 40% порівняно з показниками вересня 2008 року?

– Це означає, що державний бюджет стоїть на межі колапсу. Недобір податків за підсумками року може перевищити 35 млрд. грн, що призведе до необхідності різкого скорочення державних видатків, в тому числі й соціального характеру.

– Це результат кризи?

– Тільки частково. Головна причина полягає у вадах податкової системи. Основою наповнення державного бюджету в нас є сплата ПДВ при ввезенні товарів та послуг. Це годиться тільки тоді, коли імпорт переважає експорт, а країна живе за рахунок накопичення зовнішніх боргів, які пускаються на проїдання.

Так ми й жили донедавна. Але криза примусила українську економіку трансформуватися: імпорт товарів народного споживання падає, експорт якщо й не зростає, то знижується меншими темпами, різко скоротилися обсяги зовнішніх запозичень і почали збільшуватися внутрішні заощадження.

Ці позитивні тенденції рано чи пізно приведуть економіку України до одужання, але вони ж і вб’ють державний бюджет! Адже надходження від імпортного ПДВ неухильно знижуватимуться, а кількість заявок на відшкодування ПДВ експортерам зростатиме.

І таких парадоксів у нашій податковій системі – без ліку. Хоча податок – це головний інструмент, за допомоги якого демократична держава керує ринковою економікою. І ми повинні визнати, що інструмент цей у нас в Україні вигострений погано та використовується неправильно.

– Але ж наші податкові закони створювалися за європейськими зразками та за активної участі європейських спеціалістів…

– Що Європі ліки, то для України – отрута. Запозичені ставки ПДВ, податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб передбачають великі обсяги накопиченого капіталу, розвинений фондовий ринок та систему державного замовлення. В Україні всіх цих елементів немає.

От і виходить, що, наприклад, закон про податок на прибуток підприємств зручний тільки для галузей сфери послуг (банки, торгівля, громадське харчування, страхові компанії). Але він же призводить до деградації реального виробництва.

Така ж ситуація склалася і з податком на додану вартість. Цей податок запровадили у Франції півстоліття тому. Його завданням було стримувати надвиробництво товарів та контролювати споживання в тих чи інших секторах. У нас же зовсім інше завдання – нарощувати виробництво. Тож у найбільш невигідних умовах опинилися найпередовіші галузі: що більше підприємство генерує доданої вартості, то більший податок воно платить. А ми ще дивуємося, чому гине наше машинобудування!

– І що Ви пропонуєте?

– Просто припинити сліпо копіювати чужі зразки та пристосувати податки до реальних потреб країни. Головною метою податкової політики має стати зниження податкового тиску для галузей з високою доданою вартістю та орієнтованих на внутрішній ринок, а також підвищення податкового навантаження для галузей з низькою доданою вартістю та орієнтованих на експорт.

Наприклад, якщо гірничо-збагачувальним комбінатам обмежити експорт руди, вони повинні будуть виготовляти концентрат або окатиші – тобто, продукцію більш високого переділу. А якщо обмежити фіскальними заходами експорт окатишів або концентрату, то металурги переорієнтуються на виробництво чавуну та сталі. І так далі, аж до виготовлення автомобілів, верстатів та іншої високотехнологічної продукції.

Саме таку політику – підтримки високотехнологічних галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, за рахунок низькотехнологічних експортоорієнтованих галузей – зараз втілює Китай. У цій країні, до прикладу, нульова ставка ПДВ при експорті поширюється тільки на високотехнологічну продукцію, натомість експорт сировини чи напівфабрикатів оподатковується ставкою в 5, 10 або 15% плюс високий експортний збір.

У нашій податковій системі є ще багато дірок та суперечностей. У нас досі немає головної ланки – Податкового кодексу. Його треба прийняти якомога швидше. Крім того, необхідно провести амністію капіталів, реорганізувати податкову службу. Словом, багато чого потрібно зробити. І не можна сказати, що тільки я знаю про недоліки нашої податкової системи.

Проведення податкової реформи та прийняття Податкового кодексу є програмними обіцянками усіх провідних політичних сил. На практиці ж нічого не зроблено. Це свідчить про недієздатність нинішньої політичної еліти та необхідність змінити конфігурацію державної влади.

Ольга ЮЗВЮК

Запис Сергій ТІГІПКО: «Потрібно змінити податкові пріоритети» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Основна проблема України в тому, що ми, на відміну від розвинених країн, не перейшли до постіндустріального суспільства. Ми відстаємо у науці, техніці та технологіях, тому й страждаємо від економічної кризи більше, ніж розвинені країни.

Нам потрібно змінювати структуру економіки, запроваджувати технологічні і наукомісткі галузі, а не латати дірки в бюджеті чи підвищувати зарплати і пенсії. Від «проїдання» добробут нації не зросте, а Україна остаточно перетвориться на сировинний додаток до Європи чи Росії.

– Але в Україні не продукують інновації…

– І не вчать, як це треба робити. В сучасних підручниках нічого немає про інноваційне суспільство, про розвиток знань. Студентів треба навчати саме в цьому напрямку, а навчати нема як. Належного фінансування освіті й особливо науці не виділяють, міністерства просто «поховали» його.

А заснування ВНЗ «на кожному хуторі» призвело лише до того, що усі хочуть стати кандидатами чи докторами наук не для того, щоби займатися наукою професійно, а для того, щоби так звані інститути та університети мали відповідну кількість «погонів».

– Як Ви оцінюєте сучасну економічну ситуацію? Коли закінчиться криза?

– На думку багатьох вчених, до яких приєднуюсь і я, 2010-го повинне початися нехай невелике, але піднесення. Але це не дуже нам допоможе, бо у своєму розвитку ми відстали навіть від рівня 1990-го року…

– Хто з політиків, на Ваш погляд, може вивести Україну з кризи?

– Єдина, хто говорить цікаві і розумні речі – Юлія Тимошенко. Мені імпонує її ідея запровадити нові технології або ж підняти «від нуля» хоча б одну галузь вітчизняної промисловості.

Наприклад, побудувати 8-10 українських фармацевтичних заводів, які працюватимуть за новими технологіями. Скільки людей отримають роботу – і це не лише хіміки та фармакологи. Адже потрібні будуть і допоміжні галузі: ремонт і монтаж обладнання, пошиття спецодягу, транспорт, аптечна мережа…

Коли ж вони матимуть відповідні доходи – захочуть відремонтувати квартиру, чи придбати меблі, чи поїхати на відпочинок… Автоматично зросте попит на продукцію інших галузей.

Просто треба зважитися і хоча б один раз вкласти великі гроші у виробництво, а не проїдати їх, заробляючи імідж у бабусь. Подібні пропозиції почали висувати вже й Яценюк і Гриценко, і деякі інші політики…

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Від «проїдання» добра не буде! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

І це навіть попри те, що кількість перевірок, проведених екологічними інспекторами цього року, суттєво скоротилася. Якщо торік їх було проведено 9 тисяч, то нинішнього року лише 1796. Відповідно співвідносяться і штрафи за результатами перевірок: 3 млн. грн 2008-го проти 600140 тис. цьогорічних.

Щоби здогадатися про причини такої «млявості» Державної екоінспеції, не треба володіти особливим екстрабаченням чи мудрістю. Бо все на поверхні: перманентна боротьба з поперемінним успіхом між різними претендентами на генеральське крісло її начальника призвела до таких сумних наслідків.

Усе ж таки основні напрямки діяльності інспекції та коло невирішених питань були окреслені доволі чітко. Скажімо, вже котре десятиліття йдеться на порядку денному стоїть проблема стічних вод. Але й досі очищаються вони лише у п’ятьох містах – серед них обласний центр, Хотин, Новодністровськ. А, скажімо, у Новоселиці вміст амонію у скидах в 23 (!!!) рази перевищує норму.

Відсутнє ефективне управління земельними ресурсами. «Земля в селах украй засмічена. Але ми не маємо впливу на органи Держкомзему, – наголосив п. Рибак. – Тому пропонуємо створити при держкомземах земельні інспекції».

Один з наймолодших начальників держекоінспекцій в Україні наголосив, що, незважаючи на різноманітні розпорядження від усіх оранів, самовільна вибірка гравійно-піщаної суміші з берегів і русел річок продовжуєтся, разом з незаконним вирубуванням лісів і продажем незаконно виловленої риби.

Однак приємно було дізнатися, що Буковина сьогодні вважається найчистішим регіоном в Україні, окрім, звичайно, Чернівців, де 85% усіх шкідливих викидів до атмосфери формують авта.

Запис Економічна криза… поліпшила екологію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До столиці Буковини організатори заходу завітали у складі Василя БАЗІВА, президента Центру глобальних і національних стратегій, Тараса КУЗЬО, професора Торонтонського університету (Канада), Валерія БЕБИКА, голови Всеукраїнської асоціації політичних наук, Олексія ПОДОЛЬСЬКОГО, президента Фонду «Українська перспектива».

У конференц-залі Українського Народного Дому до них приєдналася група чернівецьких науковців-політологів з Чернівецького національного університету ім. Ю Федьковича: Ігор БУРКУТ, Ігор МЕЛЬНИЧУК, Микола ГУЙТОР, Ігор ГАВРАДА, Андрій ГЕВ’ЮК – і численні представники буковинських мас-медіа.

Гості зі столиці наполягали на тому, що їхнє турне є не агітаційним, а чисто аналітичним і не заангажоване жодною політичною силою. Себе вони позиціонували як представників української еліти, які не належать до політичного класу в Україні.

Оскільки президентська виборча кампанія, незважаючи на відведені законом терміни, практично стартувала, громадські та політологічні організації намагаються зробити все можливе, аби дещо попередити наступне зомбування виборців і маніпулювання їхніми голосами.

Василь БАЗІВ у якості ведучого відразу окреслив підтеми, рекомендовані для аналізування:
■ Підсумки правління третього президента України В.Ющенка.
■ Україна в контексті глобальної фінансової кризи.
■ Конституційна епопея.
■ Фаворити і аутсайдери – персональний вимір президентських виборів.
■ Сценування майбутнього України: стратегічний і середньотерміновий прогноз.

Учасники «круглого столу» – люди різного життєвого й наукового досвіду, зрештою, й різних характерів та уподобань. Тож рух до істини через державницьку і політичну розважність Василя Базіва, деяку заокеанську відстороненість Тараса Кузьо, живий досвід протистоянь з владою Олексія Подольського і жваву доказовість висловів Валерія Бебика, у поєднанні з молодою категоричністю чернівецьких аналітиків, врівноваженою мудрістю Ігоря Буркута, був надзвичайно цікавим і навіть корисним для представників ЗМІ.

Василь Базів у ході розмови озвучив цікаве спостереження: такі зустрічі показали, що немає розколу в нашій країні: з обох боків Дніпра народ і його інтелектуальна еліта оцінюють своїх владників однаково. А от коли серед учасників дискусії присутні представники пари-трійки політичних партій – тоді й починаються політичні сварки, з’ясування стосунків і спроби розколоти суспільство на догоду чиїмсь інтересам.

Найважливіший висновок, проти якого не було заперечень: президентство Ющенка довело цивілізаційний проект «Держава Україна» до межі краху. Олігархічний режим, проти якого піднявся Майдан, не тільки не повалений, але й доведений до абсолюту.

В так званих пересічних українців виробилося таке ставлення до влади й закону, що українське суспільство перетворилося на два паралельні світи: кожен з них живе за власними законами, які, на свою чергу, аж ніяк не співпадають з чинним законодавством держави Україна.

Політичне й державне лідерство інтелектуально і психологічно непридатної до цього особистості завдає непоправної шкоди суспільству десятків мільйонів українців. 5 років правління Ющенка вже названі соціологами й економістами роками втрачених можливостей. Результат – надзвичайно низький рейтинг чинного президента.

Для порівняння: Леонід Кучма під кінець своєї другої каденції мав значно вищий рейтинг. Найменш низький в історії США рейтинг президента Буша все ж таки 20%, тоді як в Ющенка він 2-3% за різними оцінками. Якщо припустити другу каденцію Віктора Андрійовича, постає одне-єдине питання: чи витримає це Україна?

На сьогодні та контр-еліта, до якої належать учасники круглого столу, не в змозі висунути свого кандидата. Нездатні зробити це й політичні сили з національно-демократичного табору. Не можна вважати серйозним і висунення таких діячів, хоча й різного ґатунку, але близьких, за, так би мовити, калібром в політичній обоймі, скажімо, Сергій Тигіпко чи Арсеній Яценюк.

Огляд персоналій потенційних учасників президентських перегонів дозволяє прогнозувати, що президентські вибори обов’язково відбуватимуться у два тури. І швидше за все, до другого туру потраплять чинний прем’єр-міністр Юлія Тимошенко і лідер опозиції, він же очільник Партії Регіонів – Віктор Янукович.

Позиція Західної України на двох останніх президентських виборах була вирішальною: вона зуміла консолідуватися навколо майбутнього президента, що й визначило його перемогу. Розклад сил другого туру дуже простий: якщо Західна Україна виступить консолідовано, то президентом стане Тимошенко. Якщо значну частину голосів отримають аутсайдери – президентом може стати Янукович.

Самій Тимошенко доведеться пред’явити стратегію та ідеологію державного новоутворення у центрі Європи, чого не зробили її попередники. Наразі держава Україна існує лише де-юре, і коли це поняття не доповниться цілим набором де-факто, є загроза зникнення і цього де-юре.

Фінальні репліки присутніх представників ЗМІ підтвердили, що дехто з класиків був правий: не виходить жити в суспільстві і бути вільним від нього…

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

Запис Чи з’єднаються паралельні світи України? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фінансова криза змінює звички у найрізноманітниших сферах життя. Раніше шукачі роботи вдягалися яскраво, щоби показати свою індивідуальність і привабити роботодавця. Сьогодні кадрові агенції випустили застереження для претендентів на місце не ризикувати і вдягатися строго. Чоловікам вони пропонують надягати строгий темний костюм та білу сорочку, жінкам – спідницю середньої довжини, блузку та жакет, повідомляє «Reuters».

Державна програма допомоги безробітним розрахована на 10 млн. фунтів і передбачає до 300 фунтів на покриття «деяких витрат»: йдеться про новий костюм, у якому пошукач місця виглядатиме пристойно на співбесіді. Фінансову допомогу можна витратити також на догляд за дитиною, проїзд транспортом, купівлю нових інструментів чи продовження прав водія – все те, що допоможе звільненим знайти нову роботу.

Від початку квітня кожний безробітний може прийти до центру з працевлаштування і отримати свій «бонус», – і не виключено, що його розмір може перевищити обіцяні 300 фунтів, коли співробітники центру вирішать, що це допоможе конкретному клієнту знайти роботу.

Сьогодні рішення про прийом на роботу прийматимуть найбільш досвідчені керівники, яким пощастило уникнути звільнення. А вони, швидше за все, захочуть мати підлеглими серйозних та надійних співробітників, які зможуть подолати прийдешні труднощі.

Коли таку програму допомоги безробітним запустили в дію, магазини одягу звернули увагу саме на лінію економічних костюмів. Перша така вдяганка з’явилася в «George at Asda» і коштувала вона 19 фунтів ($28). Далі були«Tesco», «M&S» та «Sainsbury». До того ж власники універмагів відзначають значне зростання продажу білих чоловічих сорочок, передає «Reuters».

У США певним чином на офіційну моду впливають Барак та Мішель Обама. Обидва вдягаються дуже консервативно, у найкращих традиціях старих часів.

До того ж, криза диктує не лише моду, а й… ціни на одяг. Про це свідчить нещодавній винахід британського дизайнера Себастіана Ерразуриса. Він розробив спеціальну антикризову сукню, аби жінкам-модницям не доводилося надто часто міняти гардероб. Сукня зроблена зі… 120 застібок-«блискавок» і може перетворюватися на 100 різних варіантів – від вечірньої сукні до футболки звичайним розстібуванням чи застібуванням.

Варто додати, що в нас усі товари навпаки злетіли в ціні до захмарних висот.

Запис Безробітному клерку – білу сорочку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Анекдот анекдотом, а складається враження, що вихід з кризи нікого з нашого політикуму не цікавить… Ні, час від часу кожний з них вимовляє якісь там ритуальні фрази, але й костюмчики не погіршали, і краватки рівненько висять, і волосинки із зачіски не вибиваються. Вони навіть не відволікаються на легенди про те, що потерпають від негараздів з усім народом, як от Володимир Ілліч або той же Йосиф Віссаріонович…

І головний біль (не від голови, а від першозначення) за те, хто з ким буде «коаліціюватися». Одні з певністю стверджують, що БЮТ з ПР об’єднаються, інші – що такого ніколи не буде. А між цими полюсами – широкий спектр розмірковувань від того, кому таке вигідно (чи не вигідно), до того, хто вигадує чутки про можливе об’єднання…

Багато років тому, коли за радянської пори не було численних «Свобод слова», а вічно живим проголошували тільки Леніна, чутки все одно ходили: про подорожчання цукру чи масла, наприклад… Перші особи держави не переймалися тим, щоби чутки спростовувати, а згодом виявлялося, що чутки – найвірніше джерело інформації. Так от, мій мудрий татусь якось висловив припущення, що чутки запускаються навмисне, аби люд… звикав до думки і не так болісно сприймав майбутні події…

Гадаю, що, попри оголошену Горбачовим гласність, «запуск» залишається в арсеналі тих, хто при владі, хіба що технології розвинулися… Тож, коли на клітці Лева напишуть «Осел», не варто напружувати мозок, вірити чи не вірити очам: за деякий час Лева зроблять-таки Віслюком.
Лариса ДМИТРЕНКО

Запис А цукор таки подорожчає спершу з'явиться на Медіа-Версії.