Обсяги споживання рису стали більшими за всі крупи разом узяті, пише vechirniykiev. За даними Держстату, на рис припадає 52% споживання круп на вітчизняному ринку. На другому місці перебуває гречка із 21% від цілого обсягу круп. На третьому – манка (7%) і вівсянка (6%).

Попри зростання популярності рису, торік його виробництво зменшилося до 69,2 тис. тонн. Це на 1 тис. тонн менше, аніж позаторік (у 2017 році було вироблено 70,2 тис. тонн).

Відтак підтримується залежність від імпорту рису. Для розширення вітчизняного ринку слід будувати стратегію власного рисового виробництва.

Запис Українці відмовляються від гречки і починають віддавати перевагу китайському «хлібові» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Каші в багатьох асоціюються із дитинством. Важко назвати людину, яку турботливі батькі не змушували їсти каші. Й завжди одавали масло, бо ж «кашу маслом не зіпсуєш»…

Чому ж каші вважають такими корисними? Перш за все, крупи мають достатньо тривалий термін зберігання, високу поживну цінність, їх доволі нескладно готувати. Нині асортимент круп доволі різноманітний. Їх можна споживати як окрему страву, як гарнір до м’яса та овочів, як начинку до голубців, вареників, млинців та пиріжків, як складову корисних салатів і навіть для приготування десертів.

Це вуглеводи, вітаміни, мікроелементи, харчові волокна. Усе це позитивно впливає на травлення, нервову й серцево-судинні системи, покращує стан шкіри й волосся. Деякі крупи широко вживаються у косметиці.

Різні крупи мають різний склад, тож рекомендується не зосереджуватися на одній, навіть улюбленій, а чергувати їх.

Як же готувати, аби від каш довше зберігалося відчуття ситості, аби отримати від них найбільше корисних речовин, і яка каша насправді корисна?

Хто не пам’ятає, як у дитинстві перебирали гречку, відбираючи як сміття чорне насіння? А виявляється, що найбільш корисна крупа, не очищена від оболонки. Звісно, пластівці готувати набагато швидше, але вони дають набагато менше користі: зменшується кількість харчових волокон, але зростає вміст цукрі. І насичують пластівці не так надовго. 

До того ж виробники часто додають для «товарного вигляду» цукор, барвники, ароматизатори й жири. А корисні каші з більш тривалим терміном приготування – значить крупи в них менше піддавалися переробці.

segodnya.ua

Запис Названо найбільш корисну кашу. І це точно не вівсянка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Торік бакалійний кошик подорожчав на 9%. На кінець грудня 2018-го коштував 132,3 грн, 2017-го – 121,4 грн.

“До кошика ввійшло по кілограму пшона, ячної крупи, манки, гречки, рису, цукру, вітчизняних макаронів і пшеничного борошна. Найбільше – на 59% за рік подорожчало пшоно. Торік кілограм коштував 23,9 гривень. У 2017-му – 15 гривень. На 24% зросла вартість ячної крупи. Коштує 11,8 гривень за кілограм. У грудні 2017 року кілограм продавали по 9,5 гривень”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Манка подорожчала у 2018-му до 13,8 грн/кг. У 2017 році коштувала 11,7 грн/кг. Кілограм рису продають по 23,8 грн. У грудні 2017-го він коштував 23,1 грн.

“За рік подешевшала гречка і цукор. У грудні 2017-го кілограм гречки коштував 22,5 гривень. Зараз – 16,3 гривні. Цукор упав у ціні на 11% – з 15,8 гривень у 2017-му до 14,1 гривень у 2018 році. Макарони і борошно подорожчали на 20%”, – говорить експерт.

За його словами, у 2018 році відбулось стрімке подорожчання пшона і здешевлення гречки. Цьогоріч побачимо протилежну ситуацію. Гречка поступово дорожчатиме, а пшоно впаде в ціні.

Запис Гречка дорожчатиме, а пшоно дешевшатиме спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Науковці впевнені, що для розрахунку ідеально корисних для здоров’я порцій їжі можна обійтися без спеціальних ваг: потрібно лише активно використовувати ваші руки

Макарони та крупи. На одну порцію варіть макаронів стільки, скільки зможете взяти у «чашку» з двох долонь. Те саме – про рис, пластівці та інші злаки: черпайте їх обома долонями, як воду. Пучок  спагетті відміряйте  плотним кільцем зі вказівного та великого пальців.

Картоплі на порцію дозволяється лише одна картоплина розміром з ваш кулак: приблизно 200 грамів. Шматок куриної грудки на грилі має бути не більшим за вашу долоню. Шматок сиру не має бути довшим за два великих пальці, складені разом.

Дієтологи нагадують, що протягом дня треба з’їдати 5 порцій фруктів та овочів, 3-4 порції вуглеводів із клітковиною, 2-3 порції бобів, риби чи м’яса, 2-3 порції молочних продуктів.

Запис Щоби відміряти порцію їжі, потрібні лише… руки: жодного шахрайства спершу з'явиться на Медіа-Версії.

80% українців традиційно роблять запаси на зиму. Найбільше таких на заході України – 90% населення. Найменше на сході – 69%.

“Національної традиції консервування дотримується 77% українців. Роблять соки та варення – 73%. У погребі овочі зберігають 61% українців”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

53% опитаних українців заморожують овочі та фрукти на зиму. Ще 34% – заморожують м’ясо. 33% – наперед купують крупи, макарони, цукор.

Запаси на зиму свідчать про низькі доходи громадян, нерозвиненість внутрішнього ринку овочів.

Запис 77% українців роблять закрутки на зиму, – дослідження спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Напередодні парламентських виборів частіше ведуться розмови про те, що партії та кандидати-мажоритарники не будуть вигадувати велосипед для того, щоби здобути прихильність виборців, і у хід підуть перевірені методи: гречка та грошові винагороди за правильну позначку у бюлетені. І деякі політичні сили і політики вже розпочали. Партія Регіонів напередодні 9 травня масово ощасливила учасників всіх воєн продуктовими наборами та листівками з портретами очільників краю та міста. Колишній мер Новодністровська Руслан Панчишин, за повідомленнями деяких інтернет-видань, роздаючи крупу, приміряється до Бесарабського округу. До речі, як виявилося, за це він поплатився партквитком «Фронту Змін».

Тому не дивно, що чимало політичних експертів навколо радять пересічним українцям брати від усіх кандидатів і якомога більше, а голосувати за того, чиї погляди поділяєш. Це у експертів називається голосувати «по совісті».

Зрозуміло, що очевидну вигоду від такої моделі виборчого процесу отримує безпосередньо виборець. Адже це чудова можливість і кількість хрумких купюр у гаманці збільшити, і продуктові запаси на зиму поповнити.

Для кандидата вигода сумнівна, адже можна витратити чималі кошти на задобрення виборців, і все одно пролетіти – прізвищ у бюлетені багато, а голосувати «по совісті» можна лише за одного.

А от шкода для розвитку демократії в Україні очевидна. По-перше, якщо ми беремо все, що дають, то самі спонукаємо політиків купувати нас. По-друге, зміст даної моделі: ми обмінюємо свій голос на певне матеріальне благо. Тобто, якщо ми щось взяли у одного кандидата, а проголосували за іншого, то ми обманули першого. І в цьому контексті слово «совість» втрачає будь-який сенс.

То може, якщо не брати нічого у політиків, то і голосування «по совісті» буде справді «по совісті? І політики перестануть засилати до нас емісарів з пакунками та грошима? Бо навіщо витрачатися, коли все одно ніхто нічого не бере.

Сергій СОСНОВСЬКИЙ

Запис Брати чи не брати? спершу з'явиться на Медіа-Версії.