Таку думку висловив політолог Вадим Карасьов під час круглого столу «Послання президента парламенту – енергійний старт виборчої кампанії. Хто основні гравці?», який відбувся в ІА «Інтерфакс-Україна».

На його переконання, в Україні спостерігається серйозна внутрішньополітична криза державного управління, про яку, зокрема, попереджали більшість політичних експертів.

«Деякі сьогоднішні політики, які представляють владу, загралися у велику політику. Мабуть, це пояснюється нестачею досвіду, професіоналізму, компетентності. Поки вони всередині країни вирішують, хто головніший і крутіший, ослаблюється геополітичний імунітет країни. Гра «проти всіх» ні до чого доброго не призведе», – вважає Карасьов.

За словами експерта, на цьому тлі якісно вирізняється лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, яку не цікавлять політичні ігри, адже вся її увага зосереджена на глибинному аналізі поточної ситуації в країні та пошуку шляхів подолання кризових явищ.

«Сьогодні головний політик – це той, хто вміє об’єднувати, а не роз’єднувати. Якщо весь правлячий клас і вся країна буде перебувати в ситуації роз’єднання, то добром це не завершиться. Тут є дуже важливим те, чим займається Юлія Тимошенко, яка пропонує з позиції професіоналізму й компетентності вирішувати злободенні й серйозні завдання в області енергетичного сектору. Там дійсно треба шукати виходи з кризи, тому що  наразі масштабної енергокризи немає, але вона може з’явитися. Поки вугілля йде, але це точкове, а не системне вирішення кризи», – наголосив політолог.

Резюмуючи, він зауважив, що в країні зростає попит на професіоналів і компетентних людей в усіх сферах життя, збільшується запит на справжніх державників, а не псевдополітиків, які розглядають політику як гру або демонстрацію власної крутості.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко назвала енергетичну кризу штучною та спровокованою непрофесіоналізмом владних чиновників, які вчасно і в достатній кількості не забезпечили країну газом і вугіллям.

Для розслідування цієї злочинної бездіяльності за ініціативи лідерки «Батьківщини» має бути утворена Тимчасова слідча комісія, яка вивчатиме корупційну діяльність «Нафтогазу».

Також Юлія Тимошенко озвучила План невідкладних дій задля порятунку енергетики.

https://youtu.be/RDZtCPaCZJ0

Запис «Батьківщина» Тимошенко єдина реальна альтернатива безпорадній владі «слуг народу», – Карасьов  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Круглим столом» у громадському просторі «Бель вю» на тему «Ефективні моделі соціальної реабілітації» 1 жовтня підведені підсумки міжнародного проекту із такою ж назвою у виконанні Буковинського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Особлива дитина» і партнерів з Центру для людей з інвалідністю «Фріц ФельзенштайнХауз» (Кьонігсбрунн, Швабія, ФРН). Окрім німецьких колег під проводом координатора проекту пані Катаріни Габеркорн, захід зібрав широке товариство людей, причетних до важливої справи інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами, педагогів, медиків, психологів, фахівців і керівників не лише з областного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Особлива дитина», але й з відповідних реабілітаційних центрів області, інклюзивно-ресурсних  центрів міст Чернівці та Новоселиця, а також, представників кафедри фізичної реабілітації та ерготерапії  ЧНУ ім. Федьковича.

Досвід німецької сторони неоціненний для наших краян, адже в нас ця діяльність – у сучасному вигляді, за новими концепціями й підходами до розвитку і навчання дітей з особливими потребами – практично лише розпочата. І німецькі партнери разом з буковинськими реабілітологами кількома годинами раніше «круглого столу» щедро ділилися своїми набутками в розробках ефективних напрямків реабілітації і формування комунікативних та  рухових навиків у дітей  з функціональними порушеннями на тренінгу за такими напрямками, як  Інтерактив, Бобат-терапія та Ерготерапія, безпосередньо у центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Особлива дитина».

Варто зауважити, що для буковинців співпраця з фахівцями з німецького округу Швабія не є чимсь незвіданим, адже торік відзначено 20 років тісної співпраці Чернівецької області з трьома партнерськими регіонами: округом Швабія (Німеччина), Сучавою (Румунія) та департаментом Майєнн (Франція). Позитивними підсумками спільного з німецькою стороною проекту залишаються і відкриття реабілітаційного класу для проведення Бобат-терапії (нейрофізіотерапія), покращення моделі реабілітації в Центрі, проведення Ерготерапії у підготовленій залі за німецьким зразком, впровадження Інтерактиву з метою  ефективного формування у дітей з порушеннями фізичного та /або психічного розвитку навиків соціальної  взаємодії, комунікації тощо.

Вл. інф.

Запис Міжнародний досвід – на користь особливим діткам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Журналісти і правозахисники за круглим столом, організованим Незалежною медіа-профспілкою України та онлайн журналом «Конфлікти і закони», обговорили питання «Чому в Україні заохочується цензура». Підстави так вважати дають Укази Президента.

Йдеться про  Укази Президента України «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації» та Указ №47/2017 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України». Учасники обговорення назвали ці документи «диктаторськими».

Причини – розпливчатість й неточність формулювань, наприклад «руйнівний психологічний вплив». «Хто, як й за якими критеріями буде  визначати,  був вплив руйнівним для психології людини чи ні? Всі ми особистості, й кожен по різному сприймає інформацію, заганяти всіх під єдиний гребінь – це повертатись до принципів радянського тоталітаризму», – зазначила у своїй доповіді адвокат Тетяна Іванова.

Голова НМПУ Ігор Чайка вважає: «Доктрина виглядає як декларація проти усього поганого… А з іншого боку – це декларація про трирічну бездіяльність в інформаційній сфері людей, які мали щось робити – це і Кабмін, і Адміністрація Президента, СБУ і Мінстець в першу чергу. І хоч Доктрина – це не  закон, та з іншого боку – це такий місточок для того, щоб ввести в закони норми спрямовані на обмеження свободи”.

Перший заступник голови, головний юрисконсульт НМПУ Олександр Тарасов, розвиваючи висновки колег, зазначив: «В указах  часто зустрічається термін «протидія спеціальним операціям, спрямованим на загострення соціально-економічної ситуації в країні». Тобто будь-яку критику влади в ЗМІ можна розцінювати як «спецоперацію, спрямовану на загострення економічної ситуації», відповідно медіа та його власників треба «закривати». А що означає «підвищення рівня медіа культури суспільства»? Чим визначається рівень медіакультури і хто буде нам його підвищувати?»

Згадується, як колись президент Кучма та його команда «опікувались медіакультурою», шляхом «темників» надавали «методичну» допомогу ЗМІ». А вихід простий: навіщо плодити документи, треба виконувати чинне законодавство і налагодити роботу правоохоронних органів та СБУ так, щоб вони належним чином виконували свої завдання.

Вл.інф.

Запис Порошенко повертає «темники»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні кожен з нас стабільно користується послугами залізниці. Проте якихось 150 років тому місто було відірване від світу. Втім, чи не повторюється історія знову?

… До 150-річчя залізниці у Чернівцях обласна наукова бібліотека ім. Івасюка організувала круглий стіл, який зібрав студентів залізничного коледжу, науковців, серед яких був  Ігор Жалоба, доктор історичних наук з Києва, відомий краєзнавець Марія Никирса та інші, а також  Мирослав Гаврилюк, начальник виробничого підрозділу станції Чернівці. Йшлося ж   про те, що період панування Австрійської імперії від самого початку супроводжувався економічним і технічним розвитком Буковини, який викликав необхідність перевезення і продажу продукції до країн Європи. Тож 1885 року в Чернівцях розпочалось зведення залізничного мосту через річку Прут і вокзалу. Вже через рік залізниця у Чернівцях запрацювала – на 4 роки раніше, ніж у Києві. Тоді цю подію, особливо не святкували, адже Австрія була у стані війни. Для міста ж ця поява залізниці змінила все – до Чернівців  прибули лікарі, науковці, поети, архітектори. І якщо на початок панування Австрії населення Буковини складало 70 000, то після відкриття залізниці – понад 400 000. Висновок очевидний: місто і край почали стрімко розвиватися, і не останню роль в цьому зіграла колія.

Сьогоднішній стан речей, доводиться визнати, маловтішний. Бо кожен ,хто користується залізницею, знає: з Чернівців ходить тільки 5 потягів. На розвитку Чернівців це позначається вкрай негативно: кому хочеться добиратись до міста з багатьма пересадками?  Створюється таке відчуття, ніби Чернівці відрізають від світу. Чому так? Відповіді ніхто не дає. І на круглому столі це не обговорювалося.

Марія КІРОНДА, «Версії»

Запис Свято із сльозами на очах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лідерка Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» взяла участь у «Круглому столі національностей та конфесій» у Блакитній залі ЧНУ, а також зустрілася з виборцями на мітингах у Сторожинці та Чернівцях.

Під час «круглого столу»Тимошенко більше слухала: громадські діячі, науковці та представники духовенства висловлювалиїй побажання й поради. Згодом вона відповіла на запитання присутніх. Юлія Тимошенко озвучила ідею створення всеукраїнських асоціацій за різними профілями як одну з перших реформ після виборів: «Приміром, Всеукраїнська асоціація з розвитку й підтримки культури та духовності, Всеукраїнська асоціація з розвитку малого та середнього бізнесу…  Треба зібрати за сферами діяльності всіх, хто може мати унікальні знання та можливості. Не влада, а тільки об’єднання. Я хочу надати таким асоціаціям зовсім інші права і можливості:скажімо, право законодавчої ініціативи, повноваження проводити кадрові конкурси і пропонувати їх владі. Керівники цих асоціацій мають утворити Всеукраїнську національну Раду при президенті України».
Юлія Тимошенко заявила, що новий президент повинен зламати квотний принцип розподілу посад у Верховній Раді: «Це реально страшна річ. З одного боку, щоби зберегти парламенту можливість ухвалювати рішення, – якісь не сумісні з життям компроміси. А з іншого – це постійні сперечання довкола посад. Я намагалася переконати об’єднання всіх опозиційних сил, що потрібно відмовитися від квот і на конкурсній основі один раз обрати на посади гідних людей, які не належать до жодної з цих трьох партій, а є просто фахівцями. Гадаю, новий президент зможе це зробити».

Результатом роботи «круглого столу» став прийнятий його учасниками Маніфест порозуміння. В ньому наголошувалося на тому, що Україна має взяти буковинську толерантність за приклад. «Перед новим Президентом стоять два надважливі і однаково рівні завдання – розбудова країни і встановлення миру в Україні. Упевнені, що обидві вони під силу лише швидкому і водночас розсудливому розуму державної  діячки найвищого гатунку – Юлії Тимошенко. Тож просимо Бога мудрості для українців у їхньому виборі, спокійного дня 25 травня для забезпечення народного волевиявлення, Божої ласки і рясного благословіння для України. Мир, злагода, взаємна повага, толерантність мають стати нормою для всієї України – так, як це є на Буковині», – говориться у Маніфесті.

Після зустрічі учасники підходили до гості. Щемним було її знайомство з родинами героїв Небесної Сотні Олександра Щербанюка і Василя Аксенина.

…На мітинг у Сторожинці багато людей прийшли з дітьми. Та й старшокласники, йдучи зі школи додому, завертали на мітинг із державними прапорами. На сцену запросили сторожинчанина Олексія Шову, який під час Майдану передав 8 тис. грн. – як сам він тоді заявив, «на визволення Юлі». Тепер 79-річний пенсіонер познайомився зі своїм кумиром. До речі, з’ясувалося, що вони відзначають день народження в один день.

Після виступу Тимошенко люди довго її не відпускали. Всі хотіли сфотографуватися з нею. Хлопчика на інвалідному візку сюди привезли батьки – його бажання зустрітися з п.Юлією здійснилося. Через створений у тисняві живий коридор її провели до автомобіля…

У Чернівцях Тимошенко нагадала тим, хто прийшов на зустріч з нею, про події 2004 року і закликала не залишати напризволяще досягнення революції: «Так, політики пішли і зайняли свої посади, але ви не йдіть і не залишайте політиків сам-на-сам. Я прошу вас: будьте поряд, тримайте руку на пульсі. Не дозвольте, щоби вже нова революція була зраджена.  Тільки ваша присутність, ваш контроль і ваша протидія всьому, що є проти революції, є запорукою того, що все не буде, як завжди». Вона наголосила, що її опонент на виборах Порошенко пов’язаний із олігархічними кланами, а олігарха Фірташа назвала «серцем корупції» Януковича.

На завершення багатотисячного мітингу на Соборній площі юні чернівчани розгорнули великий саморобний прапор-рушник, на якому зображені серце, національний прапор та ім’я переможця президентської кампанії, на думку дітей, – ЮЛЯ.

Вл.інф.

Запис Юлію Тимошенко в Чернівцях зустріли більш ніж приязно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

30 квітня 2014 року шістьох чорнобильців з Великого Кучурова, Сторожинця та Костинців запросили на «круглий стіл» до начальника Сторожинецького районного управління соціального захисту Оксани Юрчак.  Тут же був присутній заступник голови районної ради Іван Петарак. Двом чорнобильцям вручили Чорнобильські хрести. Принаймні так написала районна газета. А насправді це були просто значки.  Мені та ще трьом ліквідаторам дали грамоти від голови Всеукраїнської спілки чорнобильців України пана Андрєєва.

На круглому столі ми дізналися, що у Сторожинецькому районі наразі мешкають 18 ліквідаторів першої категорії, які мають групу інвалідності. Цим виявили увагу до чорнобильців аж за цілий рік.

Що з цього найобразливіше? На заході не були присутні ні голова Сторожинецької районної організації чорнобильців Костянтин Іринич, ні його заступниця Ганна Павел. Як зауважила Оксана Юрчак, обидва дуже захворіли.

Я поставив на «круглому столі» запитання, чому офіційно зареєстрований в районі осередок Спілки не займається чорнобильцями? На це п. Петарак запропонував чорнобильцям переобрати голову своєї районної організації, але влада в це втручатися не може. У мене (і мабуть, не лише у мене) склалася думка, що комусь вигідно, аби спілка чорнобильців залишалася тільки на папері, а не була дієвою організацією, здатною відстоювати наші інтереси.

Якщо хтось з обласної влади поцікавиться – спілка є. А візьмемо такий простий приклад, як торішній концерт в обласній філармонії на честь чорнобильців 14 грудня. Я поцікавився тоді в п.Юрчак, як потрапити на той концерт.  Мені відповіли, що списки бажаючих мав подати Костянтин Іринич. Він же повинен складати і подання на матеріальну допомогу до 26 квітня. Немає подання – немає допомоги. Економія?

До пана Іринича додзвонитися – проблема, бо він за посадою контролер Сторожинецького РЕМу, тож постійно «на виїзді». І не має часу займатися чорнобильськими проблемами. Виходить якесь хибне коло: Іринич чорнобильцями не займається, бо зайнятий на роботі, і переобрати Іринича проблемно, бо він… зайнятий на роботі.

Влада залишається осторонь, хоча нас до Чорнобиля посилала зовсім не громадська організація. То може, райдержадміністрація, чи районна рада, чи обидві разом могли би нарешті втрутитися та ініціювати районні збори ліквідаторів аварії на ЧАЕС?

Минуло вже 28 років від дня аварії на ЧАЕС, і з кожним роком, нас, чорнобильців, меншає. Може, влада чекає, коли ми всі відійдемо, так би мовити, природним шляхом?

Валерій КРУШНІЦЬКИЙ, завідувач Ясенівського ФАП, ліквідатор І категорії.  

Запис Вправа для чорнобильців: біг зачарованим колом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Михайло ПЕНТЕСКУЛ, голова фермерського господарства «Міщорс»:

– Маю 12 га землі, трактор, обприскувач для саду. Все решта роблю вручну. Третій рік вирощую сад. За цей час так збіднів, що живу лише надією на майбутній осінній урожай, коли нарешті він заплодоносить і дасть дохід. Вкладаю в сад усе, що заробляє дружина на роботі. Дуже потрібна допомога від держави! Лише за такої умови вся Україна заквітує, як наші сади.

Володимир НАГРУДНИЙ, приватний підприємець, с. Магала, Новоселицького району:

– Я займаюся торгово-посередницькою діяльністю, напряму контактую з фермерами, постачаю їм реманент, паливо, насіння. Тож добре знаю їхні проблеми. Бував в інших країнах, переймав тамтешній досвід. І знаю, що, наприклад, у Франції, Словаччині та інших країнах держава суттєво допомагає фермерам. Наш агробізнес без пільгового кредитування розвиватися не буде. Хочу наголосити, що це кредитування має бути довгостроковим – адже, приміром, нові сади починають плодоносити і давати прибуток не раніше третього року від засадження. Тому кредит має бути хоча б на 3-5 років. Це якщо йдеться про кредитування під техніку.

Актуальним залишається також питання короткотермінових кредитів – від весни до осені, щоби восени фермери не були змушені продавати дешево новий врожай через труднощі з коштами на обробку землі, а мали змогу притримати продукцію до весни і збути її дорожче. До того ж, гарною підтримкою була б можливість отримувати пальне для сільгоспробіт не за цінами заправок.

За підсумками «круглого столу» зібрані пропозиції його учасників, які будуть направлені до органів центральної влади. Серед головних пропозицій реформування галузі такі: *забезпечити належний правовий супровід ведення сільгоспдіяльності; *створення адекватних і відповідних часу та європейським стандартам юридичних норм; *створення гнучкої системи кредитування  з невисоким відсотком, що означає надання довгострокових кредитів на 5-6 років для придбання сільгосптехніки, а також надання пільгових кредитів на купівлю приміщень, необхідних для забезпечення сільгоспдіяльності та забезпечення піків виробництва (виорювання землі, удобрювання, збір урожаю), кредитів на придбання палива (надання талонів на паливо, укладання договорів з підприємствами тощо; *залучення широкого спектру інвестицій; *створення якісної та функціональної системи страхування сільськогосподарських ризиків; *скасування норми, за якою не відшкодовують ПДВ при експорті зерна; *оскільки заготівельні ціни часто не покривають навіть витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, запровадити систему, за якої унеможливлюється виникнення такої проблеми.

Вл. інф.

Запис Щоб українські сади не тільки цвіли, але й плодоносили спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Буковинці, які побували на з’їзді, засвідчили, що спілкуванням з лідеркою «Батьківщини» дуже задоволені. Неодноразово зауважували, що тільки ця політична діячка звертає увагу на проблеми села загалом і місцевого самоврядування зокрема, і тільки вона організувала такі зустрічі для сільських, селищних голів і депутатів рад як 2009-го року, так і зараз.

У Меморандумі описані цілі й напрямки співпраці, спільні завдання сторін, шляхи вдосконалення земельного законодавства, вдосконалення у сфері Бюджетного та Податкового законодавства, – усе, що в комплексі зможе поліпшити критичний стан, у якому перебуває українське село, сільські територіальні громади та сільське населення України, а це – понад 14,2 млн. населення і понад 11 тис. сільських та селищних рад. Цей документ стане підґрунтям для подальшої законодавчої роботи. Бо, на думку лідера «Батьківщини», без суттєвої реформи місцевого самоврядування ми не можемо будувати сильну, заможну країну.

На з’їзді його ініціаторка наголошувала на необхідності центральної влади повернутися до сходу обличчям – задля забезпечення проведення демократичних виборів і визнання їх світом. Багато уваги приділила децентралізації влади, наданню регіонам більшої самостійності, в тому числі, фінансової. Про це говорять багато років, але жоден президент, включаючи Ющенка й, особливо, Януковича, так і не спромігся надати реальні важелі впливу місцевому самоврядуванню. Тепер час виправляти помилки, вносити законодавчі зміни, щоби реформа місцевого самоврядування стала реальною, а не примарною.

«Вона чудово орієнтується в ситуації, а наші проблеми, які озвучила на з’їзді, – наче з нами перед цим обговорила, – відзначає сільський голова Комарівців на Сторожинеччині Світлана БІЖУРА. – І наші овації під час виступу Юлії Володимирівни свідчили про нашу підтримку». Пані Світлана знову нагадала про проблеми сільських голів – несамостійність у розпорядженні коштами, недосконалість земельної реформи, засилля скупщиків-монополістів і багато дрібніших, але не менш болючих проблем.

Керівник фракції «За Батьківщину» у Вижницькій районній раді Дмитро НИКИФОРЯК наголосив на необхідності підпорядкування сільському голові важливих структур у селі – ФАПів та дільничних міліціонерів. Лукавецький сільський голова з Вижниччини Микола ВИШИНСЬКИЙ підкреслив, що проблеми в сільському господарстві чи місцевому самоврядуванні що на Донеччині, що на Вижниччині – однакові: «Яке може бути самоврядування, коли немає коштів. Це не самоврядування, це лише натяк на нього, який загальмувався на рівні 60-х років. Маємо питання земельні, питання користування казначейськими рахунками. Неоднозначною є ідея укрупнення сільських рад. У нашій сільраді – 5 населених пунктів, їхнім мешканцям потрібна безліч довідок, яких вимагають соціальні служби на кожну надану допомогу, а з чотирьох сіл немає прямого транспортного сполучення з районом. Для нас укрупнення недоцільне».

Своєю чергою Берегометський селищний голова Сергій БОДНАРЮК (також Вижниччина) підкреслив: якби податки, сплачені підприємцями селища, а таких тут налічується 800, залишалися на місці, то й дотацій Берегометові не треба було б. А тим часом, гроші в села наче є, осіли на казначейських рахунках, а купити звичайної фарби для косметичного ремонту приміщень комунальної власності – зась.

Долучилися до розмови і представники районних в м. Чернівці рад. Голова Першотравневої райради Тарас БАБУХ нагадав присутнім, що в.о. голови Київської міськдержадміністрації Володимир Бондаренко планує відновити в столиці поділ на райони і збільшити повноваження райрад, надавши їм додаткові функції – ремонт і асфальтування доріг і прибудинкових територій, ремонт фасадів, акумулювання коштів, щоби ними можна було вільно розпоряджатися, а не просити в міста, як-от на ліквідацію сміттєзвалищ. «Якщо буде справжня реалізація цього Меморандуму – то районні ради набудуть зовсім іншого рівня і це дасть змогу жителям комфортніше почуватися», – резюмував п. Бабух. Його підтримала депутат Шевченківської райради Галина Виноградова, голова фракції «За Батьківщину» . На її переконання, районні в місті ради мають бути самостійними і щодо розпорядження коштами, і стосовно призначення, наприклад, керівників ЖРЕПів.

Заступник голови Кіцманської райради Василь ГРЕКУЛ міркував категорично: «Радянська влада закінчилася, маємо перейти на нормальний світовий досвід. Жити як досі не будемо. Настав такий час, коли більшість населених пунктів уже не можуть бути дотаційними. Треба жити по можливостях, по коштах, які маємо, а не заводити свої громади, райони і ненароджених дітей у борги. Припало на нашу долю вирішити це питання – то вирішимо його так, як воно вирішується в цілому світі».

Модератор «круглого столу», голова облпарторганізації ВО «Батьківщина» Іван Мунтян зауважив очевидну істину : підставою й можливістю для виконання Меморандуму стане отримання його підписанткою Ю.Тимошенко важелів впливу на непросту ситуацію, а значить, – перемоги. Він нагадав ситуацію, коли лідерка «Батьківщини» керувала урядом, а Буковину спіткало стихійне лихо. Саме Тимошенко тоді приймала блискавичні рішення, кожне з яких було спрямоване на користь людям.

Вл.інф.

Запис У Чернівцях обговорили проблеми місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вчора Марія Нікітіна відвідала вул. Канівську, що нині капітально ремонується. Заїздів на ній немає. Та їй пообіцяли все переробити…                            

Найменш доступна – МСЕК

Українське суспільство – і буковинска спільнота не виняток – не вельми полюбляє інвалідів. А візочників просто намагається не помічати. Навіть водії низькопідлогових тролейбусів та автобусів, проїжджаючи попри них, роблять вигляд, що не бачать цих людей на зупинках. А щоби вони не потрапили до салону, зупиняють машини подалі від тротуару.

Керівники міськради від транспорту, які чи не єдині відгукнулися на запрошення організаторів круглого столу – а це об’єднання з 7-ми громадських організацій, спрямованих на підтримку маломобільних груп населення, що вже 2 роки діють спільно –  взяти участь в обговоренні нагальної проблеми, пообіцяли провести виховну роботу з водіями, щоби підвищити культуру обслуговування та змусити їх заїжджати до «кишень» на зупинках, бо коли вони цього не роблять, візочники не встигають сісти в тролейбус. Забігаючи наперед, скажу, що в підсумку було вирішено зібрати за круглим столом візочників та водіїв, аби вони поспілкувалися між собою. Тоді, висловилди сподівання учасники заходу, шофери зрозуміють, що не тільки від влади, а й від кожного зокрема залежить, чи почуватимуться люди, обмежені в русі, не те що комфортно, а бодай просто по-людськи.

…Неймовірно, але  факт: до МСЕК –  лікарської спеціалізованої експертної комісії, що встановлює інвалідність, самі інваліди потрапити не можуть. Здолати круті й вузькі  гвинтоподібні сходи цим людям, світ яких обмежений візком, не під силу. Зрештою, ними важко піднятися й просто пенсіонеру. А ще біля МСЕК на вулиці Руській немає стоянки для інвалідного транспорту. Любов СВИРИДЕНКО, керівник Чернівецького міського товариства спинальників «Мрія», розповіла, як працівник МСЕКу винесла відповідне заключення  їй на проїжджу частину вулиці, а тролейбус, що саме проїжджав повз неї, буквально чиркнув своїми шинами об колеса її візка.

– То нехай би мені вже видали одразу довідку на Годилівське кладовище, – з серцем зауважила жінка.             

…І хоча пандуси є, та насправді їх нема

Візочники розповіли, що коли звернулися зі своїми проблемами до виконувача обов’язків мера Віталія Михайлішина, той був подивований. Мовляв, саме за 2 останні роки зроблені всі пандуси в місті, яких раніше просто не було. Інваліди з цим погодилися. Та їх хвилює інше: де-юре пандуси є, але де-факто ними не скористаєшся, бо збудовані не за відповідним стандартами. Тож виходить, що робота виконана для галочки, аби відзвітувати.

Тему продовжив Роман ЗАЛЕВСЬКИЙ, голова міського товариства інвалідів «Милосердя»:

– Інваліди  – не екстремали, а хворі люди. Це ніяк не можуть зрозуміти наші чиновники. Тому з’являються сталеві рейки замість пандусів або бетоновані круті підйоми понад 8 і більше градусів, просто небезпечні для життя тих, хто ними спробує піднятися на колясці. Зрештою, ніхто й не ризикує…

Але ж їх будують! Ось у чому фішка. Будують, витрачаючи гроші невідомо на що. Саме тому Андрій ШЕВЧУК, голова правління громадської організації інвалідів (ГОІ) «Безбар’єрне місто» і фахівець, який уже понад 20 років ремонтує коляски візочників та переймається будівництвом пандусів, у серцях закинув: «Лікарі вміють лікувати, то нехай лікують. А ми вміємо класти пандус, отож і повинні цим займатися. Коли ж для цього є інші, «свої» організації, то нехай би вже просто консультувалися б. Я готовий безоплатно всім розказати і показати. Наведу приклад, чому це так важливо. До чернівецької мерії, як відомо, є заїзд. Але, роблячи його, фахівці не підрізали камінь, як годиться, мабуть, просто не знали про ці вимоги. Тому, щоби піднятися тим заїздом, потрібні достатня сила і вправність. Але ж йдеться про інвалідів, а не про спортсменів…». До слова, підприємство інвалідів «Життя без бар’єрів» ГОІ «Безбар’єрне місто» випустило каталог товарів і послуг першої необхідності для інвалідів.

Андрій ШЕВЧУК: «Ми намагаємось надати можливість людям з інвалідністю вести незалежний спосіб життя. Повноцінно жити. Користуватися благами цивілізації, мати доступ до соціальної та громадської інфраструктури. І це важливе питання не лише для осіб з інвалідністю. Дослідження доводять, що насправді відсоток людей, які потребують доступної інфраструктури і послуг, перевищує 20% населення в кожній країні світу».

Підприємство інвалідів: м. Чернівці, вул. Демократична, 11, тел. (0372) 56-42-03, 0913177970    

На жаль, як з’ясували телевізійники каналу ТВА, провівши акцію разом з візочниками,  Чернівці практично є недоступним для маломобільних груп населення містом. Нагадаю, що візочники та журналісти, які пересіли у візки, добралися від Центральної площі до залізничного вокзалу – а це всього навсього 2 зупинки – за 3,5 години.

– Та ще й нецензурну лайку на свою адресу довелося почути від жінки-водія, – поділилися спостереженням Марія НІКІТІНА, яка головувала на круглому столі. Дівчина очолює чернівецьку філію благодійного фонду АІК, що об’єднує інвалідів-комп’ютерників.           

Реакція на людину у візку: бажання допомогти чи агресія                    

Марія ж навела приклад того, як ставляться італійські водії  до тих,хто обмежений у своїх можливостях:

– Побачивши людину на візку, водій паркується, питає, чи не потрібна допомога. А одного разу, коли я сідала в автобус, не відкрилася платформа. Так водій сам мене заніс до салону. Натомість у нас – із незрозумілих для мене причин – у ставленні до інвалідів спостерігається… агресія.

– А нам потрібно, щоби до нас ставилися як до рівноправних членів суспільсва, – наглосила дружина Романа Залевського  Олександра Козлова. – Ми такі ж люди, як усі: я ж удома і готую їсти, і перу, і прибираю, і виховую дітей. Тільки роблю все це на візку. Тому мене ображає, коли таксист, побачивши, що його викликали до візочника, просто тікає. І я знаю, чому! Цьому чоловікові не вистачає виховання та професійних якостей. В уже згадуваній Італії водєві, щоби пересісіти з фури на  таксі, доводиться вчитися півроку. Скажіть, чого можна вчити висококласного водія протягом шести місяців? Правильно, культурі! Культурі обслуговування.

Мабуть, це закид до міського центру організації пасажирських перевезень, який мав би цим зайнятися.           

Аудит доступності мають пройти не тільки медичні заклади

Та не всі керівники на це погоджуються. І зрозуміло з яких причин. Бо дуже важко потрапити нашим візочникам, незрячим, а також батькам з дитячими візками, людям поважного віку та іншим маломобільним групам населення до лікарень і поліклінік, не кажучи вже про інщі об’єкти громадського призначення.

Однак лід зрушив і паростки європейськості з’явилися й у нашому суспільстві. Так, аудит доступності пройде обласна лікарня, погодився на встановлення пандусів пологовий будинок №2 на вул. Рівненській. Та головний лікар наголосив, що для цього їм треба… 200 тисяч гривень. Учасники круглого столу були подивовані такою цифрою. Бо, за словами Андрія Шевчука, ліфт для візків вартує за кордоном 5 тисяч євро, тобто 50 тисяч гривень. Його організація може встановити такий. І це аж ніяк не обійдеться у 200 тисяч. Одне слово, є над чим поміркувати. Як, до речі, і над тим, що свого часу Марія Нікітіна спробувала відвідати всі площі Чернівців. І це їй не вдалося. Тоді вона й зустрілася з в.о міського голови Віталієм Михайлішиним. Той, викликавши керівництво міськШЕП, пообіцяв, що віднині всі вуличні ремонти та нові будівництва виконуватимуться з урахуванням потреб візочників, себто з тротуару на проїжджу частину           робитимуться з’їзди-заїзди. Певний час так і було. Та вже ремонтуючи вул. І Франка, виконавець робіт заклав такі заїзди, стверджуючи, що їх там ніколи не було. А нині, вже вдруге кладучи асфальт на вул. Канівській, яка нині капітально ремонтується, шляховики й гадки не мають про з’їзди. Хоча активісти ЧОГО «Захист» уже зверталися до Інспекції Держтехнагляду.

Чому так розтринькуються гроші? Доведеться ж переробляти. Втім, думаю, це вже тема іншої проблемної публікації.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»        

Запис Інваліди-візочники – не екстремали: їм потрібне безбар’єрне місто спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні в газети «Версії» маленький ювілей. Цей випуск газети, який ви тримаєте в руках – п’ятисотий. Ми хотіли частково присвятити матеріали номера собі – розповісти читачам про наше журналістське повсякдення. Але життя внесло корективи в наші плани. Коли робочий інформаційний потік  перетворюється на зведення з поля бою, коли трудові будні стають боротьбою – за ефір, за право на професію, за право глядача на інформацію, – не час святкувати. Тож центральний матеріал ювілейного випуску присвячуємо колегам з ТВА.

Екс-президент ТВА Василь Забродський лякає своїх колишніх підлеглих тим, що через 115 днів вони втратять роботу. Адже, за його інформацією, рівно стільки днів залишилося до засідання Нацради з телебачення і радіомовлення, на якому вирішиться питання, чи продовжать ТВА ліцензію на мовлення. А популярний канал уже понад тиждень як зник з ефіру – після задимлення в релейній апаратній, розташованій у приміщенні обласної держтелерадіокомпанії, звідки здійснюється мовлення більшості місцевих телеканалів. Внаслідок задимлення, яке пробували гасити, була пошкоджена тільки апаратура ТВА – хоча там розташовані й передавачі інших місцевих телеканалів. Одразу після інциденту працівникам ТВА вдалося вилучити пошкоджений ретрансляційний пристрій і відремонтувати його. Та занести пристрій назад виявилося неможливим: керівництво ОДТРК не допускає до приміщення сторонніх, а місцеве представництво концерну РРТ (держструктури, що забезпечує трансляцію радіо та ТБ) киває на ОДТРК.

Можливо, оперативний ремонт ретранслятора був тактичною помилкою ТВА, адже це дало підстави недоброзичливцям говорити про «неможливість об’єктивного слідства внаслідок зникнення речового доказу», звинувачувати в поганій якості апаратури тощо. Зрештою, вже не йдеться нагально про з’ясування причин задимлення, йдеться про пошук можливості повернення телеканалу в ефір. Наразі технічно ця проблема, за словами керівництва ТВА, вирішена: телеканал проклав окремі кабелі, аби не бути прив’язаним з трансляцією до ОДТРК. Але київське керівництво РРТ не дає дозволу своєму місцевому представництву забезпечити ТВА цей шлях трансляції.

Події навколо ТВА створюють загрозу непродовження ліцензії на мовлення телеканалу. А отже, згадані події можуть спричинити втрату роботи понад півсотнею працівників телекомпанії.

Про причини такого перешкоджання приватному телеканалові формальностями та бюрократичними вивертами  діяльності можна лише здогадуватися. Але конфлікт має старе коріння. І чи не половина формальних перешкод є «бомбами сповільненої дії», закладеними ще за попереднього керівництва.

Проблеми в ТВА почалися ще минулого року з конфлікту співвласників – Людмили Пишної та Василя Забродського, який обіймав посаду президента телеканалу. Після того, як Забродського усунули від керівництва телеканалом (але не від співвласності), він намагався повернути собі посаду через суди й навіть вдавався, за словами опонентів, до фальсифікації документів і захоплення телеканалу. Зрештою суди і Нацрада поставили крапку в цьому питанні, визнавши правоту п. Пишної.  У відповідь п. Забродський заявив, що телеканал «доводять до закриття і роблять усе, щоби йому не продовжили ліцензію», а він має намір відсуджувати свою посаду в Європейському суді.

Упродовж кількох місяців глядачі дивилися то «канал Пишної» з колективом ТВА, то «канал Забродського» в його особі – залежно від того, на чиє мовлення дивним чином переключалася апаратура, розташована все в тій же апаратній РРТ у приміщенні ОДТРК. Коли, нарешті, мовлення остаточно закріпилося за колективом ТВА, сталося задимлення.

Консультативну допомогу ТВА намагався надати спеціально прибулий до Чернівців перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з прав людини, народний депутат Андрій Шевченко. Як досвідчений телевізійник, він підтвердив технічну можливість ТВА виходити в ефір і потребу політичної волі влади, аби це сталося якнайшвидше.

Та влада не поспішає. Тож у понеділок журналісти ТВА пікетували Чернівецьку ОДА з вимогою втрутитися в ситуацію, що склалася з майже тижневою відсутністю мовлення каналу. Із закликом підтримати канал ТВА, долучитися до пікетування і солідарно домогтися розв’язання проблеми, яка вже перестала бути технічною і полягає лише у відсутності бажання чиновників її вирішити, до буковинських журналістів звернулася Чернівецька міжредакційна первинна медіа-профспілка НМПУ.

У пікетуванні взяли участь понад шість десятків журналістів і мешканців краю, які відстоювали свої конституційні права – на роботу та на отримання інформації. Протягом години до представників засобу масової інформації не вийшов жоден з владників. Тим часом у приміщенні ОДА голова облдержадміністрації М.Папієв провів щотижневий брифінг, на якому, поміж особистими випадами про «бізнес дружини народного депутата» (забуваючи, що у дружин крайових посадовців теж є дружини з бізнесами) заявив, що влада області не хоче брати жодної участі в конфлікті довкола телеканалу, не має повноважень впливати на ситуацію з ТВА і порадив розв’язувати проблему в судовому порядку. «Це виключно корпоративний конфлікт. Нехай ТВА розбереться зі своєю технічною документацією та обладнанням. За тиждень можна було протягти оптоволоконну мережу до телетрансляційної вежі. Цих проблем не було б. Обласна адміністрація не буде ні закривати, ні відкривати жодного приватного телеканалу», – прокоментував Папієв на брифінгу, який відбувався під час пікету. І формально мав рацію.

Після цього журналісти спробували зайти до приміщення облдержадміністрації. Охорона встигла заблокувати двері до фойє. Представники засобів масової інформації продовжили скандування «Папієв, виходь!» у приміщенні. Згодом до них вийшов перший заступник голови ОДА Георгій Галиць, який повідомив, що не буде спілкуватися у «базарному режимі» та пішов від журналістів. З ним до обласної адміністрації впустили двох представників ТВА для перемовин.

Перемовини були безрезультатними. Перший заступник голови Чернівецької ОДА повідомив, що влада має «політичну волю для відновлення мовлення ТВА, але не має юридичних інструментів».

Кому вигідно, аби непідконтрольний державі телеканал зник з ефіру? Власникові? Нелогічно. Жоден власник не хоче нічого втрачати. Колективу – ні. Люди хочуть мати роботу і винагороду за неї. Конкурентам – теж ні. По-перше, їх тут не так багато, по-друге, конкуренція тримає в тонусі та сприяє якості, а по-третє, вони чудово розуміють: якщо подібна схема спрацює з одним приватним телеканалом, завтра вона стане можливою для інших. Президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов у своєму блозі на «Українській правді» стосовно припинення мовлення чернівецького телеканалу ТВА припускає, що із наближенням президентських виборів 2015 року подібні «пожежі» охоплять усі незалежні регіональні ЗМІ. Автор оцінює ситуацію як спробу ввести цензуру блокуванням роботи каналу. Суб’єктивно, але не позбавлено логіки.

Працівники телеканалу ТВА сподіваються, що роботу засобу масової інформації вдасться відновити найближчим часом. Наразі мовлення телеканалу ведеться онлайнв Інтернеті і розглядається ініціатива проведення «круглого столу» за участі всіх учасників конфлікту з метою пошуку виходу з технічно-інформаційно-політичного тупика.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Версії» – 500-й номер, ТВА – 115 днів до Нацради спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкриваючи «круглий стіл», керівник Інституту розвитку міста Чернівці Олег Хавич, який був депутатом Чернівецької міської ради у 1998-2002 роках, акцентував на унікальності ситуації на Буковині: обидва міста обласного підпорядкування (Чернівці та Новодністровськ) вже більше двох років позбавлені міських голів. Всі спроби призначити вибори мера обласного центру закінчилися провалом, а вибори мера Новодністровська хоча і призначені на 2 червня, але можуть бути легко зірвані – наприклад, через відсутність фінансування. Крім того, нагадав Олег Хавич, всі місцеві громади позбавлені конституційного права на проведення місцевих референдумів.

Координатор проектів «Українського вибору» Михайло Павлів, який добирався на круглий стіл з Києва на автомобілі моторошними (а місцями просто відсутніми) дорогами, прямо пов’язав інфраструктурні проблеми країни з фактичною ліквідацією місцевого самоврядування. «Поки місцеві громади не отримають підтвердженої фінансуванням відповідальності за ті ж дороги на своїй території – порядку в цьому питанні не буде», впевнений Павлів. Солідарний з ним і економіст Ярослав Кирпушко, який вважає найважливішим обов’язком органів місцевого самоврядування забезпечення прозорості навіть мізерних місцевих фінансів: «Коли люди будуть точно знати, скільки коштує ремонт 100 метрів дороги або утримання конкретної школи, зміниться їхнє ставлення і рівень вимог».

Від фінансів дискусія перейшла до проблеми зняття підконтрольною ПР більшістю міськрад Чернівців та Новодністровська мерів цих міст. Опозиційні політики (провладні на круглий стіл зі зрозумілих причин не прийшли) поки не схильні вважати ситуацію колапсом місцевого самоврядування, проте бачать масу свідчень сповзання до нього. Лідер фракції «Фронт Змін» у Чернівецькій міськраді Олексій Каспрук і один з лідерів місцевого УДАРу, колишній член міськвиконкому Чернівців Олексій Коломієць розповіли про спроби їх політичних сил протистояти узурпації місцевого самоврядування з боку облдержадміністрації. Всупереч очікуванням, опозиціонери досі не визначилися з єдиним кандидатом на посаду мера Новодністровська, хоча й обіцяли це зробити ще на початку квітня.

Присутній на «круглому столі» львівський журналіст, автор і ведучий програми «Прямим текстом» на телеканалі ZIK Остап Дроздов взагалі заявив, що місцеве самоврядування в Україні є симулякром – тобто ретельно приховує факт своєї відсутності. Журналіст упевнений, що жодна політична сила в країні – ні влада, ні опозиція – не зацікавлені в реальному передачу повноважень регіонів. Більше того, якщо зробити це відразу – Україна може просто розвалитися. Альтернативою цьому, на думку Остапа Дроздова, може бути перехід до федеративного устрою країни.

Учасники «круглого столу» навели чимало прикладів того, що місцеве самоврядування в області «згортається» не тільки в Чернівцях. Відомий буковинський журналіст В’ячеслав Мигалюк розповів про те, як він захищав від незаконного зняття з посади декількох сільських голів у різних районах. Громадянський активіст Михайло Шморгун нагадав, що восени минулого року опозиційна більшість у міськраді Сторожинця теж намагалася зняти з посади мера.

Своєрідним підсумком «круглого столу» стало те, що всі присутні погодилися: єдиний «запобіжник» від колапсу місцевого самоврядування – активність громадянського суспільства і територіальних громад різного рівня.

Максим КЛИМЕНКО

Запис У Чернівцях намагалися знайти вихід з колапсу місцевого самоврядування на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому ДКП «Водоканал» відмовляється укладати індивідуальні угоди на водопостачання та водовідведення з мешканцями багатоквартирних будинків ОСББ і що чекає на «ЖРЕПівських» чернівчан? Про це йшлося за «круглим столом» в Українському Народному Домі, де зібралися активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків», представники департаменту ЖКГ Чернівецької міськради, її депутати та голови ОСББ.

«Шара» невдовзі закінчиться

– Нині нам нараховують єдиний рахунок за спожиту воду по загальному лічильнику ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), – стверджують активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків». Проте люди користуються власними лічильниками контролю споживання води. Різниця ж між загальним і квартирними лічильниками, за логікою Водоканалу, має відшкодовуватися ОСББ. Проте такі витрати не передбачені кошторисом утримання будинку! Адже ОСББ, як юридична особа, послугами Водоканалу не користується.

– Тому в старому житловому фонді фактично не створюється ОСББ, адже людям набагато простіше залишатися в ЖРЕПах, з якими, наприклад, Водоканал укладає індивідуальні договори, в них немає загальних лічильників, – каже Василь Рознай, голова ЧМГО «Буковинські співвласники будинків». – А ОСББ має виконувати і функції збору коштів, і контролю, і обслуговування внутрішньобудинкових мереж…

Отже, ОСББ вимагають індивідуальних угод на водопостачання й водовідведення. Адже зі ЖРЕПами Водоканал їх уклав! З ОСББ ж – «не маємо права». Чому це?!

За словами директора КП «Чернівціводоканал» Володимира Андрущака, за ліцензією на   діяльність, підприємство має постачати водопостачання та водовідведення (тариф 6,90) тільки до будинку власника – чи то ОСББ, ЖРЕПу, чи то приватного споживача. Тобто, «до стінки», встановивши «на межі» прилади обліку.

– Уже рік Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, погрожує нам перевіркою, зупиненням ліцензійної діяльності, відозвою ліцензії, великими штрафними санкціями, якщо й далі буде здійснюватиметься перехресне субсидіювання – тобто, надання послуг за межами наших мереж, – каже Володимир Андрущак. – Кілька років тому виконком міської ради незаконно прийняв рішення, яким зобов’язав Водоканал виконувати функції, які не є його обов’язком і ніяк не компенсуються споживачами. Бо в певний період виникла ситуація неплатежів, коли Водоканал не отримував гроші ні від ОСББ, ні від ЖРЕПів чи інших споживачів. Тому виконком і зобов’язав Водоканал подавати воду «до крану»: до кожної квартири, до споживача. Він виконував ці функції тоді, виконує й зараз – певною мірою, певним ЖРЕПам, в старих традиціях, які залишилися, тому що водночас щось зламати не можна. І це не було враховано в тарифі, тому підприємство збиткове, воно не могло розвиватися, вчасно ліквідувати аварійні ситуації, покращувати надання своїх послуг…

За словами п. Андрущака, Нацкомісія в лютому 2013 року дала Водоканалу півроку, щоби навести у Чернівцях лад з водопостачанням і водовідведенням. У бюджеті, як державному, так і міському, коштів платити за ЖРЕПи немає, віднині компенсувати Водоканалу втрати води всередині будинків буде не держава, а люди. Тобто, не переймайтесь, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, п’ять місяців залишилося їм!

– ЖРЕПи будуть забезпечені приладами обліку, якщо ж ні, – ми нараховуватимемо їм тарифи за нормою споживання, – каже Володимир Андрущак. – А вони, швидше за все, з ними згідні не будуть, тож за півроку-рік встановлять прилади обліку, бо це зменшить їхні витрати відсотків на 50-70%. Тому що попередні обрахунки показали нам: там, де в однотипних 5-9-поверхівках стоїть лічильник – нараховується десь на 40% менше коштів, ніж за нормою.

Хто платитиме за втрати води?

Іншими словами, соціальну несправедливість буде подолано. Проте це не вирішує головної проблеми, яку піднімають активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків»: хто має відповідати за внутрішньобудинкові мережі, платити за втрати води, які, навіть за офіційними даними, становлять ледь не половину з викачаного з Дністра? Та й відомо, що буковинська вода – одна з найдорожчих в Україні, дорожча навіть за Крим, де питна вода – загалом проблема.

Хто ж платитиме за втрати води? Звісно ж, ОСББ,а пізніше – і ЖРЕПи! Таке рішення торік, наприкінці жовтня, прийняв виконком міськради (До слова, згадатйте, як неохоче Водоканал ремонтує прориви у трубах…). Активісти стверджують: виконком перевищив свої повноваження, адже таке рішення суперечить положенням Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства. По-перше, це рішення не було оприлюднене на офіційному веб-порталі Чернівецької міськради в Інтернеті. А по-друге , не проходило громадського обговорення й громадських слухань… Про існування цього рішення в ОСББ взагалі довідались… від Водоканалу!

Лист до ОСББ,  ЖБК від КП «Чернівціводоканалу» №13/766 від 15.03.12012р.: «Рішенням  №543/17  від 28.08.2012  п.3  визначено  визнати  виконавців  послуг  з  централізоване постачання  холодної  води  та  централізованого  водовідведення визначити  власників  або  балонсоутримувачів  цих  будинків;   вирішено  закрити  особові рахунки  у  зв’язку  з  тим,  що  Договір  укладається  між  власником  квартири  та  балансоутримувачем  або  уповноваженою  ним  особою».

Ненав’язливо виникає питання: якщо і справді, як стверджують активісти, це рішення незаконне, то чи не забагато таких у виконкому? І чи це прояв некомпетентності міської влади або ж просто злочинна недбалість? Згадуючи, як активно влада пропагує (читай: нав’язує) громадянам ОСББ, диву даєшся настирливості, з якою вона ж пхає цим об’єднанням дрючки в колеса! І люди на це реагують. Торік у місті було створено… лише 12 ОСББ! Утім, влада має завжди одну і ту ж відмовку: в бюджеті немає грошей!

– Нас серйозно хвилює та тенденція, що кількість новостворених ОСББ нині зменшується. Треба визнати, що ті умови, в яких працюють чинні ОСББ, потребують покращення, – зауважив Володимир Бешлей, депутат міської ради, голова комісії з питань житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради. – На першому ж засіданні комісії ми дійшли висновку, що останнім рішенням виконавчий комітет десь неправомірно визнав виконавцем послуг з надання водопостачання Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Тому перша рекомендація комісії виконкому – відмінити це рішення, оскільки воно суперечить чинному законодавству…

Припустимо, чернівецький виконком візьметься за розум і відмінить своє рішення. Як тоді вирішувати юридичну колізію з внутрішньо будинковими мережами?

Володимир Андрущак, директор КП «Чернівціводоканалу», пропонує скористатися київським досвідом. За його словами, кияни розрахували спеціальний тариф, надбавку за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, яка компенсує втрати води і яку люди платять окремо, як за прибирання території чи вивезення сміття… Влада ж посприяла, щоби київські будинки могли обслуговувати численні організації – тому киянам обирати є з чого.

– Монополіста ви вибирати не можете, бо ніхто вам воду окрім нас не дасть. Проте ми подаємо вам воду до будинку, а далі ви вибираєте, хто буде обслуговувати ваші мережі, збирати за це кошти, перевіряти лічильники, крани підтягувати, заварювати, утеплювати. Чи це буде якесь приватне підприємство, чи ЖРЕП, який поруч по-сусідству робить це, бо має бригаду… Або ж ви самі зібралися, найняли двох слюсарів, розумного майстра, який вам подбає і про тепло, і воду, і електрику – усе, що хочете! Але ви маєте самі визначитися, з ким вам вигідно працювати, і хто вам якісніше надаватиме цю послугу, – каже Володимир Андрущак. Ми не відмовляємося її надавати. Але вимоги законодавства чіткі: ми маємо надавати її за гроші. Ті 6,90, які є в тарифі, не передбачають обслуговування внутрішньобудинкових мереж…

Відтак водоканал створює нині дочірнє підприємство «Чернівці-Вода», якому передасть усі функції, що не входять до його ліцензійної діяльності: підключення, ремонт, обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Нині підприємство «Чернівці-вода» проходить всі юридичні погодження, щоби депутати на сесії міськради прийняли відповідне рішення. Хтозна, можливо, саме воно і стане тією дивовижною панацеєю, яка вилікує чернівчан від усіх цих юридичних колізій та бюрократичного безладу? Інакше – місту терміново потрібен вусатий дядечко із міцними краниками та великим гайковим ключем!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Не переймайтеся, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, їм залишилось п’ять місяців!

Запис Даєш воду «до стінки» – давай воду «до крану»! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У колеги-журналістки півторарічний малюк поранився на вулиці знайденим шприцом. Молода мама не розгубилася й терміново доставила і малюка, і шприц до найближчого лікувального закладу– СНІД-центру. Тамтешня лабораторія дослідила рештки матеріалу в шприці і надала висновок, який дозволив усій родині полегшено зітхнути: результат аналізу на ВІЛ – негативний. І на гепатит С – також негативний.

Компонент профілактики гепатитів наразі включений до регіональної програми профілактики та боротьби зі СНІД. Але цього надзвичайно мало. Окремої програми з подолання гепатитів у регіоні немає.

Вам переливали кров чи проводили інші медичні маніпуляції?  Ви робили собі тату або пірсинг? Контактували Ви з кров’ю чужих людей? Чи вживали наркотики внутрішньовенно? Якщо Ви відповіли «так» хоча б на одне із цих запитань – можливо, Вам слід зробити аналіз на гепатит С.

Гепатит С – е захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту С (НCV). Вірус проникає в клітини печінки, використовує генетичні механізми клітин для відтворення власних копій, які, в свою чергу, заражають ще більше клітин. У майже  15% випадків гепатит С перебігає в гострій формі: це означає, що тіло саме позбавляється від вірусу без довгострокових наслідків. На жаль, у більшості випадків інфекція стає хронічною, поступово руйнуючи печінку та призводячи до цирозу й  раку.

Вірус гепатиту С дуже швидко змінюється. Наразі відомо щонайменше шість основних типів вірусного гепатиту С (вони називаються генотипами) із понад 50-тьма підтипами. Це одна з причин того, чому дослідники не винайшли ще вакцини проти вірусного гепатиту С.

Безсимптомний перебіг, відсутність інформації в населення і в лікарів, неможливість здати аналізи спричинили певне замовчування цієї проблеми. Україна не має національних програм боротьби з хронічними вірусними гепатитами, статистика щодо кількості інфікованих недоступна, стверджує інформаційний сайт про діагностику та лікування гепатитів в Україні.

За даними ВООЗ, загальна кількість хворих на вірусні гепатити В і С в світі у 14-15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. За експертними оцінками, в Україні гепатитом С інфіковано приблизно 1,2 мільйони осіб.

Саме тому «круглий стіл» на тему «Гепатити В і С – час діяти: що зроблено за 2012 рік і що потрібно робити в 2013 році» за участі представників активної громадськості і медиків Буковини несподівано став малоінформативним. Несподівано для громади – адже її ще від 2010 року запевняють, що відповідна обласна програма існує, а цього року її навіть обіцяли презентувати. Для медиків підсумок спілкування за круглим столом, вочевидь, не був сюрпризом – адже небажання очільників обласної медицини вирішувати цю проблему їм відоме.

Отже, перше й найголовніше питання, яке зібралися обговорювати в Чернівцях стосовно лікування гепатитів – регіональна програма – відпало з об’єктивних причин. Її, як виглядає, просто немає. А «хід конем» від керівництва галузі – відправити на захід завідувачку відділення інфекційних хвороб обллікарні Валентину Миндреску, яка не є реальним рушієм прийняття програми – виглядав ще більш цинічним на тлі не офіційної, а реальної статистики захворювання.

За даними ОблСЕС, в області зареєстровані геть поодинокі випадки гепатитів: гострих В і С – відповідно 15 і 9, хронічних – 15 і 79. І це тоді, коли лише кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ зафіксувала понад 80 хворих, а серед пацієнтів СНІД-центру гепатит виявляють чи не в кожного другого. Не враховуються й дані з дитячої гастроентерології. Та оскільки задля підготовки регіональної програми її автори мали би принаймні бачити загальну картину захворювання в області, цілковита нескоординованість дій медзакладів і відсутність реального єдиного реєстру хворих лише підсилює впевненість, що програми немає.

Киванню фахівців одне на одного – мовляв, програма не в мене, а в іншого – можливо, покладе нарешті край інформаційний запит від журналістів, які мають намір таки дізнатися про долю цього документу і навіть ознайомитися з його копією. «Круглий стіл» спонукав їх до дій.

Кілька суттєвих пропозицій надійшло і від медиків. Доцент кафедри інфекційних хвороб БДМУ Юрій Рендюк запропонував офіційним листом від департаменту охорони здоров’я і цивільного захисту населення нагадати усім державним і комунальним медзакладам про обов’язковість інформування щодо фактів захворювання на гепатити – адже це передбачене відповідним листом  МОЗ ще 2009 року і наразі просто не виконується!

Свідомі лікарі погодилися й на дещо провокативну ідею громадських організацій. Тепер зареєстрованим хворим на гепатити пропонуватимуть написати особисту заяву на ім’я начальника департаменту із проханням забезпечити можливість на безоплатній основі обстежитися та, у разі необхідності, пройти відповідну терапію на базі спеціалізованого лікувально-профілактичного заходу. Принаймні, так керівництво галузі змушене буде реагувати на тенденцію зростання виявлення гепатитів в області.

Прикметно, що на проблему захворюваності на гепатити швидше відгукнулися приватні структури, аніж державні та комунальні лікувальні установи. Наприклад, лабораторія «СІНЕВО» надає 50-відсоткову знижку на виконання аналізів хворим на гепатити. Повна ж вартість аналізів складає у середньому щонайменше 700 грн. Лікування у нашій «безплатній» медицині коштує 450 доларів за ампулку ліків щотижня, а мінімум – 24 тижні, у гіршому випадку – 48 тижнів. Упродовж лікування аналізи час від часу повторюються – і щоразу знову гривень по 700.

Чималу частку інфікованих гепатитами складають саме медики – у силу професійної діяльності. Але й вони мовчать. «Людей, хворих на гепатит С,  треба мобілізувати, – вважає модератор круглого столу, журналістка Надія Вірна. – На жаль, існує багато міфів про цю хворобу, але їх потрібно руйнувати. І людям, які мають цю недугу, не варто соромитись відкрито говорити про свої проблеми. Публічність у цьому питанні – порятунок для людей з таким діагнозом. Поки вони не почнуть гуртуватися, надавати розголосу своїм проблемам, боротися за свої права – влада не звертатиме на них уваги».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Гепатитний… смерч: як врятуватися? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Один із ініціаторів проекту, голова спілки перукарів України Олексій АНТОНЮК розповів, що в Україні представники бізнесових кіл та лідери бізнес-об’єднань  під час 20 «круглих столів» напрацювали понад 200 вимог до влади. Потім з них виокремили 25 головних, виконання яких найбільше потребує малий та середній бізнес.

Таким чином, меморандум містить 20 другорядних  і 5 головних вимог. Серед них – зниження єдиного соціального внеску до 15-18% з одночасним перерозподілом податкового навантаження між підприємством і співробітником; дієва державна антикорупційна політика; мінімізація та упорядкування перевірок та іншого адміністративного втручання в діяльність суб’єктів підприємництва; спрощення регуляторного середовища та забезпечення малого й середнього бізнесу доступними кредитами на рівні 8-10% річних у гривнях.

(Щоправда, люди, що працюють на підприємствах та в установах і все життя платять належні податки, навряд чи погодяться з окремими положеннями цих вимог. Як, зрештою, й наймані працівники підприємців – ред.)

Як зауважив Володимир ДОРОШ, голова правління Буковинської фундації підтримки регуляторної реформи України, у меморандумі зазначене те, чого найбільше потребують підприємці всієї України. «Тому вимоги, які не ввійшли до загальнодержавного списку, але є актуальними для Буковини, ми передамо до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, – наголосив В. Дорош. – Бізнес є аполітичним і для нього головне – стабільність і готовність  влади до співпраці».

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис 5 вимог сформулювали – меморандум підписали спершу з'явиться на Медіа-Версії.