<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы кредит - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/kredyt/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/kredyt</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Thu, 25 Oct 2018 10:11:48 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы кредит - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/kredyt</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Рада дозволила за кредитні борги забирати в українців квартири</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/rada-dozvolyla-za-kredytni-borgy-zabyraty-v-ukrayintsiv-kvartyry/47497.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/rada-dozvolyla-za-kredytni-borgy-zabyraty-v-ukrayintsiv-kvartyry/47497.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 25 Oct 2018 10:11:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[борги]]></category>
		<category><![CDATA[квартира]]></category>
		<category><![CDATA[Конфіскація]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[продаж]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47497</guid>

					<description><![CDATA[<p>Прийнятий щойно ВР Кодекс з процедур банкрутства визначає 5-річний період&#160; на реструктуризацію іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на стягнення квартир у неплатників за кредитами, повідомляє FinClub. Від моменту набуття чинності цього Кодексу втрачає силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів у іноземній валюті». Натомість новий Кодекс запроваджує 5-річний [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/rada-dozvolyla-za-kredytni-borgy-zabyraty-v-ukrayintsiv-kvartyry/47497.html">Рада дозволила за кредитні борги забирати в українців квартири</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47498" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/kvartyra-396x264.jpg" alt="" width="396" height="264" data-id="47498" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/kvartyra-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/kvartyra-350x233.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/kvartyra-200x133.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/10/kvartyra.jpg 450w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Прийнятий щойно ВР Кодекс з процедур банкрутства визначає 5-річний період&nbsp; на реструктуризацію іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на стягнення квартир у неплатників за кредитами, повідомляє <a href="https://finclub.net/news/deputaty-otmenili-moratorij-na-vzyskanie-valyutnoj-ipoteki.html"><strong>FinClub</strong></a><strong>.</strong> Від моменту набуття чинності цього Кодексу втрачає силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів у іноземній валюті». Натомість новий Кодекс запроваджує 5-річний особливий режим реструктуризації валютної іпотеки на суму ринкової вартості квартири, визначеної на день відкриття справи про неплатоспроможність. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м на кожного члена родини боржника) або загальна площа житлового будинку не більше 120 кв. м, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється&nbsp; на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб (UIRD), збільшеному на 1 відсотковий пункт. План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не узгоджене сторонами. Наразі UIRD становить 15,36%. Якщо площа нерухомості більша, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється&nbsp; на рівні UIRD, збільшеному на 3 відсоткові пункти.</p>
<p>Зазначається, що на кінець вересня загальна заборгованість домогосподарств перед комерційними банками склала майже 200 млрд грн, повідомляє <strong>Корреспондент.net</strong><strong>.</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/rada-dozvolyla-za-kredytni-borgy-zabyraty-v-ukrayintsiv-kvartyry/47497.html">Рада дозволила за кредитні борги забирати в українців квартири</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/rada-dozvolyla-za-kredytni-borgy-zabyraty-v-ukrayintsiv-kvartyry/47497.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В українських банках подорожчають кредити</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/v-ukrayinskyh-bankah-podorozhchayut-kredyty/46345.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/v-ukrayinskyh-bankah-podorozhchayut-kredyty/46345.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Jul 2018 20:14:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[відсоток]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[облікова ставка НБУ]]></category>
		<category><![CDATA[процент]]></category>
		<category><![CDATA[ціна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46345</guid>

					<description><![CDATA[<p>Нацбанк з 13 липня 2018-го підвищить облікову ставку з 17% до 17,5% річних. Щоб повернути інфляцію у межі цільового діапазону 2019-го. Жорсткіша монетарна політика сприятиме зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року і до 5% 2020-го, повідомили у прес-службі Нацбанку. Сьогодні на інфляцію негативно впливає подальше пожвавлення внутрішнього попиту, активна трудова міграція та посилення [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/v-ukrayinskyh-bankah-podorozhchayut-kredyty/46345.html">В українських банках подорожчають кредити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<section class="article-content clearfix">
<article>
<figure class="left"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-46346" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/Bez-nazvanyya-2.jpg" alt="" width="275" height="183" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/Bez-nazvanyya-2.jpg 275w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/07/Bez-nazvanyya-2-200x133.jpg 200w" sizes="(max-width: 275px) 100vw, 275px" /></figure>
<p>Нацбанк з 13 липня 2018-го підвищить облікову ставку з 17% до 17,5% річних. Щоб повернути інфляцію у межі цільового діапазону 2019-го.</p>
<p>Жорсткіша монетарна політика сприятиме зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року і до 5% 2020-го, повідомили у прес-службі Нацбанку.</p>
<p>Сьогодні на інфляцію негативно впливає подальше пожвавлення внутрішнього попиту, активна трудова міграція та посилення ризиків щодо отримання чергового траншу МВФ. Інші чинники, що сприяють росту інфляції &#8211; це зависокі інфляційні очікування та зниження інтересу інвесторів до активів країн, що розвиваються.</p>
<div class="back-block">
<p>1 березня 2018-го НБУ підвищив облікову ставку до 17% річних.</p>
<p>25 січня 2018-го облікова ставка зросла до 16% річних. До цього, з 27 жовтня 2017-го облікова ставка була 13,5% річних. У липні, серпні і вересні минулого року зберігалася облікова ставка 12,5% річних. У грудні торік вона збільшилась до 14,5%.</p>
</div>
</article>
</section>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/v-ukrayinskyh-bankah-podorozhchayut-kredyty/46345.html">В українських банках подорожчають кредити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/v-ukrayinskyh-bankah-podorozhchayut-kredyty/46345.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Польща відмовляється від кредиту МВФ у 9,2 млрд доларів. Україна також готується сказати МВФ «до побачення»?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/polshha-vidmovlyayetsya-vid-kredytu-mvf-u-9-2-mlrd-dolariv-ukrayina-takozh-gotuyetsya-skazaty-mvf-pobachennya/42673.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/polshha-vidmovlyayetsya-vid-kredytu-mvf-u-9-2-mlrd-dolariv-ukrayina-takozh-gotuyetsya-skazaty-mvf-pobachennya/42673.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 20 Oct 2017 16:35:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[борги]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[МВФ]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=42673</guid>

					<description><![CDATA[<p>Польща хоче відмовитися від траншу МВФ у розмірі 9,2 млрд доларів через «гарний стан економіки». Про це на своїй сторінці у Twiiter написав віце-прем’єр і міністр фінансів Польщі Матеуш Моравецький: «Ми відмовилися від кредитної лінії у розмірі 9,2 мільярда доларів США. Економіка в Польщі перебуває в такому хорошому стані, що ми можемо це зробити», – [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/polshha-vidmovlyayetsya-vid-kredytu-mvf-u-9-2-mlrd-dolariv-ukrayina-takozh-gotuyetsya-skazaty-mvf-pobachennya/42673.html">Польща відмовляється від кредиту МВФ у 9,2 млрд доларів. Україна також готується сказати МВФ «до побачення»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-42674" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/752356-396x223.jpg" alt="" width="396" height="223" data-id="42674" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/752356-396x223.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/752356-350x197.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/752356-200x113.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/752356.jpg 610w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Польща хоче відмовитися від траншу МВФ у розмірі 9,2 млрд доларів через «гарний стан економіки». Про це на своїй сторінці у Twiiter написав віце-прем’єр і міністр фінансів Польщі Матеуш Моравецький: «Ми відмовилися від кредитної лінії у розмірі 9,2 мільярда доларів США. Економіка в Польщі перебуває в такому хорошому стані, що ми можемо це зробити», – заявив Моравецький.</p>
<p>За інформацією «<a href="https://www.reuters.com/article/us-poland-economy-imf/poland-to-quit-9-2-billion-precautionary-imf-credit-line-finance-ministry-idUSKBN1CJ0SK">Reuters»,</a> на таке рішення вплинули надприбутки національного бюджету розміром у 4,9 мільярда злотих (1,36 мільярда доларів), отримані від січня до серпня, а також темпи економічного зростання, які, за інформацією відомства, за згаданий період склали майже 4%.</p>
<p>Поки невідомо, чи збирається Польща розірвати або призупинити дію угоди з МВФ про гнучку кредитну лінію. Як відомо, до кінця цього року польський уряд <a href="https://www.epravda.com.ua/news/2017/09/15/629142/">планує ввести</a> податок на сезонних працівників з України.</p>
<p>В українському уряді заговорили про плани завершення вже сьомої програми співпраці з МВФ. За інформацією «Сегодня», влада хоче поставити крапку на цьому. На днях міністр фінансів Олександр Данилюк оголосив, що 5-й транш від МВФ у розмірі 1,9 млрд доларів країна очікує до кінця нинішнього року, а до 2019-го влада планує успішно завершити нинішню програму співпраці. &nbsp;</p>
<p>«Програма розширеного фінансування» стартувала у березні 2015-го й загальна сума допомоги мала скласти майже 17 млрд доларів. На сьогодні ми отримали лише чотири транші на половину суми, а п’ятий (найбільший із запланованих) відкладався уже двічі: спочатку його перенесли на серпень, пізніше – на кінець поточного року. Причина – гальмування із пенсійною реформою, яка була ключовою вимогою МВФ.</p>
<p>Щоби отримати від фонду усі обіцяні гроші, потрібно ще кілька ключових рішень. Заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що серед головних вимог – створення Антикорупційного суду та приватизація. У «підвішеному стані» залишаються земельна та медична реформи. Окрім цього, у меморандумі закладено ще кілька пунктів. Наприклад, НАБУ має отримати технічні можливості вести прослушку підозрюваних.</p>
<p>Зауважимо, що багато з цих реформ мають загрозу втрати рейтингів та підтримки населення. По суті, вони є дуже непопулярними, вважає політичний експерт Ігор Петренко. За його словами, найважчою буде земельна реформа, яка передбачає створення ринку сільгоспземель. Нагадаємо, до кінця нинішнього року ще діє мораторій на продаж землі.</p>
<p>Експерти вважають також, що завершення співпраці з МВФ не спричинить найближчим часом якихось катаклізмів у нашій економіці. Натомість труднощі виникнуть пізніше, коли настане час віддавати кредити. Нагадаємо, за отримання повних 17 млрд доларів кредитів, кожний мешканець України буде винний МВФ понад 400 доларів</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/polshha-vidmovlyayetsya-vid-kredytu-mvf-u-9-2-mlrd-dolariv-ukrayina-takozh-gotuyetsya-skazaty-mvf-pobachennya/42673.html">Польща відмовляється від кредиту МВФ у 9,2 млрд доларів. Україна також готується сказати МВФ «до побачення»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/polshha-vidmovlyayetsya-vid-kredytu-mvf-u-9-2-mlrd-dolariv-ukrayina-takozh-gotuyetsya-skazaty-mvf-pobachennya/42673.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівчан закликають долучитися до вирішення долі  міського електротранспорту</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivchan-zaklikayut-doluchitisya-do-virishennya-doli-miskogo-elektrotransportu/39435.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivchan-zaklikayut-doluchitisya-do-virishennya-doli-miskogo-elektrotransportu/39435.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 16 Jan 2017 20:09:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[тролейбуси]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[ЧТУ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=39435</guid>

					<description><![CDATA[<p>Громадське обговорення проекту  модернізації електротранспорту Чернівців  за рахунок залучення кредитних ресурсів ЄБРР та грантових ресурсів ЄС відбудеться  20 січня  о 12.00  в сесійній залі Ратуші. До участі в обговоренні запрошуються  депутати  міської ради, керівники фракцій та депутатських комісій, представники громадських організацій,  громадські активісти, небайдужі чернівчани. У дискусії братимуть участь представники ЄБРР, фахівці КП «Чернівецьке тролейбусне [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivchan-zaklikayut-doluchitisya-do-virishennya-doli-miskogo-elektrotransportu/39435.html">Чернівчан закликають долучитися до вирішення долі  міського електротранспорту</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Громадське обговорення проекту  модернізації електротранспорту Чернівців  за рахунок залучення кредитних ресурсів ЄБРР та грантових ресурсів ЄС відбудеться  20 січня  о 12.00  в сесійній залі Ратуші.</p>
<p>До участі в обговоренні запрошуються  депутати  міської ради, керівники фракцій та депутатських комісій, представники громадських організацій,  громадські активісти, небайдужі чернівчани.</p>
<p>У дискусії братимуть участь представники ЄБРР, фахівці КП «Чернівецьке тролейбусне управління», економісти, фінансисти, юристи, фахівці банківського сектору. До участі запрошені представники міст, які  скористалися таким  проектом для оновлення  електротранспорту, вітчизняних  виробників тролейбусів.</p>
<p>Чи отримає електротранспорт Чернівців шанс для розвитку – вирішувати чернівчанам.</p>
<p><strong><u>Довідковий матеріал  до проекту оновлення  тролейбусного парку Чернівців</u></strong></p>
<p>З описом  проекту, умовами кредитного договору, презентацією  проекту можна ознайомитися за <a href="https://drive.google.com/file/d/0B1lfAXitIyt5Zmh3bHI1eXRTbVE/view">посиланнями</a> і <a href="https://drive.google.com/file/d/0B1lfAXitIyt5RHpJbjc0TVpseWc/view">тут</a>:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p style="text-align: center;"><strong>Що таке  проект з оновлення  електротранспорту  Чернівців  </strong></p>
<p style="text-align: center;"><strong>і чи потрібні  Чернівцям нові тролейбуси</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<ol>
<li><strong>Звідки взявся проект з оновлення електротранспорту Чернівців? </strong></li>
</ol>
<p>Проект модернізації  електротранспорту у Чернівцях реалізується в рамках урядової програми «Міський громадський транспорт в Україні», який впроваджується за участі ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) та ЄІБ (Європейський Інвестиційний Банк). Інформація про цей проект, його умови є у вільному доступі  на сайті Міністерства інфраструктури України: <a href="http://mtu.gov.ua/news/27947.html">http://mtu.gov.ua/news/27947.html</a></p>
<p>Угоду про реалізацію цього проекту в Україні  11 листопада 2016 року підписали Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та Віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак в присутності Прем’єр-міністра  України Володимира Гройсмана та інших членів Уряду. Кредити містам надаються під державні і місцеві гарантії. Передбачається, що під місцеві гарантії  за кредитні кошти міста придбають 603 тролейбуси. Жодне з 20-ти українських міст, окрім Чернівців, на сьогодні від участі у цій програмі не  відмовилося.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="2">
<li><strong> Скільки коштів потрібно для реалізації проекту у Чернівцях і що передбачає проект? </strong></li>
</ol>
<p>На реалізацію проекту  під муніципальну гарантію пропонується взяти у ЄБРР 8 млн. євро кредиту, що дозволить отримати  від Фонду SSF ще й 1 млн.євро гранту. Співфінансування  міського бюджету становить 500 тисяч євро.</p>
<p>З цих коштів  8,4 млн. євро пропонують спрямувати на придбання нових низько-підлогових тролейбусів  та запчастин до них, 0,6 млн. євро – на модернізацію депо та закупівлю ремонтного та діагностичного обладнання, 0,5  млн. євро. на ремонт тролейбусних ліній.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="3">
<li><strong> Чи правда, що з цих коштів передбачається сотні тисяч євро заплатити різним консультантам ?</strong></li>
</ol>
<p>Ні, це неправда. У проекті передбачено дише 25 тисяч євро  юридичних витрат. Окрім того, ЄБРР на консультаційну підтримку використовує  300 тисяч євро  власних заучених грантових коштів. Ця технічна допомога  буде спрямована на  організацію процедури закупівель за процедурою ЄББР, розробку  Програми  корпоративного розвитку КП « ЧТУ», проведення фінансового аудиту ЧТУ за міжнародними стандартами.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="4">
<li><strong> На яких умовах ЄБРР надає 8 мільйонів євро кредиту тролейбусному управлінню ? </strong></li>
</ol>
<p>Термін надання кредиту &#8211; 12 років;</p>
<p>Пільговий період, впродовж якого  не потрібно повертати тіло кредиту,  становить  2 роки.</p>
<p>Одноразова комісія  &#8211;  1,0%. Вона  сплачується один раз на момент набуття чинності кредитного договору</p>
<p>Комісія за резервування коштів  &#8211;  0,5% на рік. Вона нараховується  на суму невиданих коштів кредиту. Кошти кредиту  потрібно вибрати за 2 роки. Мінімальна сума одноразової вибірки коштів – 300 тисяч євро, за винятком останньої вибірки.</p>
<p>Відсоткова ставка становить 7.00% на рік (з можливістю зниження в залежності від кредитного рейтингу міста, але не нижче від 4,00%) +  6-місячна ставка Euribor</p>
<p>Графік погашення тіла кредиту &#8211;     20 рівних платежів кожні шість місяців впродовж 10 років</p>
<p>Комісія за дострокове погашення &#8211; 1%</p>
<p>Відсоткова ставка за невчасне виконання зобов’язань -2% на рік на додаток до Маржі та вартості фінансування простроченого зобов’язання.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>5. Чи правда, що кожен рік за кредит потрібно кожен рік буде платити тільки 40 мільйонів гривень відсотків ?</strong></p>
<p>Це неправда.  У перший рік  потрібно заплатити одноразову комісію у сумі 80 тисяч євро. Окрім того, розпочинається  виплата відсотків за користування кредитом. Це  буде 7%  від суми  коштів, на яку буде здійснено закупівлю тролейбусів, а також  0,5%  від суми, на яку закупівлю ще не буде проведено.  Якщо у перший рік  буде  витрачено всі 8 млн. євро кредиту, то відсотки становитимуть 560 тис. євро. Стільки ж треба  буде сплатити  у наступному році. При  курсі  30 гривень за євро у 2017  році, у разі  закупівлі  тролейбусів на всі 8 млн.євро, доведеться сплатити 16,8 млн.грн. + 2,4 мн.грн. одноразової комісії, тобто 19,2 млн.грн. Якщо тролейбусів за рік буде закуплено менше, ця  сума також буде меншою.  Так само потрібно буде  розраховуватися за користування кредитом у 2018 році.</p>
<p>Найтяжчим  буде 2019 рік, коли розпочнеться погашення тіла кредиту і потрібно буде платити відсотки. З цього часу кожні півроку потрібно буде повертати по 400 тисяч  євро, а також  сплачувати  7%  на суму кредиту, яка залишилася  після повернення. Тобто у 2019 році ця сума становитиме  560 тисяч євро, а кожного року  вона  по мірі  повернення тіла кредиту зменшуватиметься. Таким чином 40,8 млн. грн.  доведеться сплатити  лише один раз – у  2019 році. Кожен наступний рік ця сума зменшуватиметься.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="6">
<li><strong> Чи можна кредит повернути достроково?</strong></li>
</ol>
<p>Так , кредит  можна повернути достроково.</p>
<p><strong>7. Чи спроможне місто Чернівці виплачувати такий кредит ?</strong></p>
<p>Для отримання кожної муніципальної гарантії  місто проходить процедуру погодження у Міністерстві фінансів, яке й робить висновок про спроможність міста розраховуватися з кредитом без негативних наслідків для фінансування основних видатків  міського  бюджету. Без такого висновку жодна кредитна угода підписана не буде. Навіть у разі погодження цього проекту виконавчим комітетом та міською радою, якщо Міністерство фінансів України не дасть позитивного висновку про спроможність міста  виконати зобов’язання за кредитом,  проект не запрацює. Окрім того, з кредитом буде розраховуватися тролейбусне управління за рахунок  збільшення платоспроможного пасажиропотоку, зменшення видатків на енергоносії та ремонт  рухомого складу.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="8">
<li><strong> Як купуватимуть нові тролейбуси ?</strong></li>
</ol>
<p>Закупівля тролейбусів буде проводитися на відкритому міжнародному тендері за процедурою ЄБРР, а не за правилами державних закупівель в Україні.  Тобто, головним  чинником для перемоги на тендері буде не  найнижча ціна, а ціна — якість. ЄБРР буде перераховувати гроші безпосередньо  виробнику тролейбусів, який виграє на цьому тендері. У тендері можуть брати участь, як українські виробники тролейбусів, так і виробники з Білорусі, Чехії, Німеччини чи Італії.   Таким чином, говорити наперед, що для Чернівців будуть закуплені самі дешеві і найгірші тролейбуси, не є вірним.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="9">
<li><strong> Хто визначатиме, які тролейбуси потрібні Чернівцям ?</strong></li>
</ol>
<p>Для реалізації заходів проекту створюється група із його впровадження за участю фахівців  міської ради, тролейбусного  управління та консультантів ЄБРР. Ця група визначить технічні характеристики машин, які потрібно Чернівцям, з урахуванням стану доріг, підйомів, тролейбусної мережі, а також тієї комплектації салону машини, яка  відповідатиме  вимогам  до якості послуги у Чернівцях.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="10">
<li><strong> Чи правда, що у Чернівцях не можуть працювати нові тролейбуси українського виробництва через бруківку та багато підйомів ?</strong></li>
</ol>
<p>Це неправда. Вітчизняні виробники тролейбусів , як і іноземні,  виготовляють тролейбуси з цільнометалевою рамою, двигуном змінного струму,  з гумовими ущільнювачами на вікнах. Такі тролейбуси  відповідають вимогам експлуатації на чернівецьких дорогах.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="11">
<li><strong> Чому тоді сьогодні тролейбуси ЛАЗи використовуються не на всіх маршрутах? </strong></li>
</ol>
<p>Ці тролейбуси були закуплені без гумових ущільнювачів на вікнах і тому їх не випускають на маршрути з бруківкою. При потребі такі ущільнювачі можна встановити і тролейбуси працюватимуть на всіх маршрутах.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="12">
<li><strong> Чому за кредитні кошти купують нові тролейбуси, а не будують нові  тролейбусні маршрути ?</strong></li>
</ol>
<p>У 80-ті роки на  маршрути в Чернівцях виходило щодня 120-130 тролейбусів. Сьогодні в ЧТУ залишилося 73 тролейбуси, з яких лише 17  молодші 25-35 років.  У цьому, 2017 році  списанню підлягає  51  машина. Тобто це машини, які вже небезпечно випускати на лінію без капремонту. Вартість капремонту однієї машини 600-800 тис. грн. Більшість з цих машин взагалі не підлягають капремонту. Через поламки і незадовільний стан щодня з маршрутів у депо сходить 10-12 тролейбусів, а у зимових умовах – понад 30 машин.  Тобто через пару місяців тролейбусне управління  взагалі не буде мати  машин для усіх маршрутів. Без термінового оновлення парку машин тролейбусне управління буде знищено, нові тролейбусні мережі, підстанції  вже не знадобляться.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="13">
<li><strong> Перед новим роком Чернівці закупили 12 вживаних тролейбусів з Європи &#8211; 6 спарених і 6 одиночних. Ці машини можуть врятувати  тролейбусне управління і поліпшити ситуацію у місті з перевезеннями? </strong></li>
</ol>
<p>Це машини марки Шкода, які до списання  понад 20 років працювали у Європі. Вони після капітального ремонту, тому  мають достатньо нормальний стан.  Однак   фахівцям ЧТУ, які мають багаторічний досвід роботи з тролейбусами цієї марки,  знадобився  місяць, щоб довести їх до робочого стану. В інших містах України, де такого досвіду роботи з тролейбусами цієї марки не мають, від купівлі цих машин відмовилися. На переконання фахівців ЧТУ, ці тролейбуси зможуть попрацювати на чернівецьких дорогах без капремонту від 2 до 5 років. Всі 12 машин збираються випустити на маршрути №3 та №5  до кінця січня. Це має значно поліпшити перевезення на цих напрямках та  створити конкуренцію перевізникам. Однак, придбання лише вживаних машин не дозволить ЧТУ  кардинально змінити ситуацію, поліпшити якість послуг, а отже і здобути платоспроможного пасажира.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="14">
<li><strong> Чому ми не можемо купувати тролейбуси за кошти міського бюджету без залучення кредиту, адже у міста є достатньо коштів на депозиті,а залишки коштів міського бюджету на 1 січня цього року становлять понад 230 мільйонів гривень?</strong></li>
</ol>
<p>Так  у міста на 1 січня  справді є  майже 240 мільйонів гривень, однак майже  вся сума цих коштів вже має своє призначення відповідно до міських цільових програм – тобто кошти спрямовуються на ремонт доріг, міжбудинкових проїздів, ремонтно-будівельні  роботи  в закладах освіти, охорони здоров’я,  розбудову спортивної інфраструктури, впровадження енергоефективних заходів у житловому фонді  на умовах співфінасування  і багато інших  потрібних громаді  речей.  Фактично першочергові потреби міста, на фінансування яких подано запити, становлять майже 800 млн. грн.  Тобто, відмовившись від кредиту, місто змушене буде терміново закуповувати тролейбуси за власні кошти та припинити  або значно скоротити  ремонт доріг, мереж,  освітянські, медичні, спортивні та інші соціальні програми.</p>
<p><strong> </strong></p>
<ol start="15">
<li><strong> Може краще кожен рік купувати по кілька тролейбусів за власні кошти і не брати кредит?</strong></li>
</ol>
<p>На жаль, той час,коли можна була врятувати ситуацію і кожен рік  купувати по кілька тролейбусів, Чернівці вже втратили. Це можна було б робити, якби оновлення потребувало 20-40%  тролейбусного парку. У Чернівцях сьогодні тролейбусний парк терміново потрібно оновити на 70%. Закуплені за кредитні кошти тролейбуси одразу вийдуть на маршрути і почнуть заробляти кошти на повернення кредиту та сплату відсотків.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="16">
<li><strong> Чи не можна винайти кошти у бюджеті і одразу купити 50-100 вживаних тролейбусів?</strong></li>
</ol>
<p>Звичайно, кошти потрібно буде знаходити, що на повернення кредиту,що на закупівлю  вживаних тролейбусів. Закупити таку кількість вживаних тролейбусів з Європи за 1-2 роки  проблематично, оскільки там  вже не залишилося такої кількості  вживаних машин у  нормальному стані.  Торік  місто хотіло закупити 24 такі машини, а змогло закупити лише 12%, оскільки не було пропозицій, або ж машини, які пропонували були у поганому стані. Окрім того,  міста Європи списують  тролейбуси і через те, що до цих застарілих марок  виробники перестали виробляти запчастини і є проблеми із їх обслуговуванням, проведенням ремонту. Тобто вживані машини будуть набагато дорожчі у ремонтному обслуговуванні ,ніж нові. Вони частіше  сходитимуть з маршрутів через поламки,  більше споживають електроенергії, менш комфортні.</p>
<p>Нові машини мають гарантійний термін, впродовж якого усі ремонтні роботи проводить їх виробник, вживані тролейбуси такого терміну не мають.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="17">
<li><strong> Чому спочатку не відремонтувати дороги, а потім купувати нові тролейбуси? Нові тролейбуси за кілька років на поганих дорогах будуть знищені?</strong></li>
</ol>
<p>Щоб капітально відремонтувати усі дороги тролейбусних маршрутів потрібно мільярди гривень. Ні за 1 рік, ні за 5  цього не станеться.</p>
<p>На поганих дорогах однаково виходитимуть з ладу  як нові, так і вживані машини. Вживані машини ламатимуться частіше, ремонт їх буде дорожчим. Термін експлуатації нових тролейбусів перевищує 12 років (термін повернення кредиту), термін експлуатації вживаних машин , як правило, не перевищує 5 років.</p>
<ol start="18">
<li><strong> Чи правда, що для повернення кредиту підвищать вартість проїзду у тролейбусі піднімуть до 7-10 гривень ?</strong></li>
</ol>
<p>Це неправда. Вартість проїзду у тролейбусі найбільше залежить від вартості електроенергії, розміру мінімальної зарплати, витрат на обслуговування машин, пасажиропотоку.  Вартість електроенергії і мінімальна зарплата не залежить від того, який тролейбус працює на маршруті – новий чи вживаний.  Обслуговування дешевше для нових машин. Нові машини споживають  менше електроенергії. Тобто виконавчий комітет міської ради затверджує економічно обґрунтований тариф  на перевезення електротранспортом, який повинен відповідати собівартості цієї послуги. У разі закупівлі нових тролейбусів, собівартість проїзду буде  меншою, ніж у разі використання  лише вживаних машин. Таким чином, на нових машинах  ЧТУ економитиме на  електроенергії, реостатах, збільшить пасажиропотік і зароблятиме більше коштів.</p>
<p>Перед тролейбусним управлінням ніхто не ставить завдання повернути кредит лише за рахунок власних коштів шляхом підвищення тарифу. У поверненні кредиту  ЧТУ розраховує на підтримку  громади, тобто міського бюджету, яку воно отримує і зараз, без кредиту.   Незалежно від того візьме місто кредит на закупівлю тролейбусів чи ні,  тролейбусне управління отримує значну фінансову допомогу із бюджету. Лише оновивши парк, ЧТУ зможе заробляти більше і ця допомога з бюджету буде зменшуватися.</p>
<ol start="19">
<li><strong>Чи стане ЧТУ прибутковим, закупивши нові тролейбуси?</strong></li>
</ol>
<p>Електротранспорт–це соціальний екологічний вид транспорту, який дотується у більшості  міст Європи. У Чернівцях він також виконує соціальні функції. З міського бюджету  тролейбусне управління отримує компенсацію за перевезення  пільгових категорій громадян, а також різницю у тарифі за перевезення студентів,учнів.  Для того,щоб ЧТУ стало прибутковим,  воно має працювати за економічно обґрунтованими тарифами. Чим  гірший стан  підприємства, його рухомого складу, тим вищим є економічно обґрунтований тариф. Різниця між  діючим та економічно обґрунтованим тарифом відшкодується з бюджету. Наразі це робиться не в повному обсязі. Тому ЧТУ є збитковим підприємством.</p>
<p>&nbsp;</p>
<ol start="20">
<li><strong> Що буде, якщо Чернівці відмовляться від участі у проекті оновлення міського електротранспорту за кошти ЄБРР?</strong></li>
</ol>
<p>Цей проект ЄБРР запропонує іншому місту України. Багато міст стоять у черзі і очікують на таку пропозицію.</p>
<p>У Чернівцях потрібно буде кожен рік  вишукувати кошти у бюджеті на закупівлю тролейбусів, відмовляючись від чогось важливого. Чи захочуть депутати  відмовитися від чогось більш цікавого для них в електоральному плані, прогнозувати складно. Кредитні зобов’язання вирішили  б  непросту для депутатів дилему на користь тролейбусів. І увесь цей час чернівчани б вже користувалися зручними новими тролейбусами,  нові машини працювали б і заробляли  гроші, у місті поліпшилася екологія, підвищилася конкуренція на ринку перевезень, а отже і якість послуг.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivchan-zaklikayut-doluchitisya-do-virishennya-doli-miskogo-elektrotransportu/39435.html">Чернівчан закликають долучитися до вирішення долі  міського електротранспорту</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/chernivchan-zaklikayut-doluchitisya-do-virishennya-doli-miskogo-elektrotransportu/39435.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Щоб українські сади не тільки цвіли, але й плодоносили</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 16 May 2014 08:18:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[ВО "Батьківщина"]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[круглий стіл]]></category>
		<category><![CDATA[сільське господарство]]></category>
		<category><![CDATA[фермери]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=28602</guid>

					<description><![CDATA[<p>Заняття сільським господарством – це цілий комплекс заходів. І бізнес вирощування будь-якої продукції, екологічно чистої – так само, залежить від умов, які створює для нього держава. Про це говорили фермери й підприємці під час «круглого столу» ініційованого обласною організацією ВО «Батьківщина», що відбувся в Чернівцях.   Михайло ПЕНТЕСКУЛ, голова фермерського господарства «Міщорс»: – Маю 12 [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html">Щоб українські сади не тільки цвіли, але й плодоносили</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em>Заняття сільським господарством – це цілий комплекс заходів. І бізнес вирощування будь-якої продукції, екологічно чистої – так само, залежить від умов, які створює для нього держава. Про це говорили фермери й підприємці під час «круглого столу» ініційованого обласною організацією ВО «Батьківщина», що відбувся в Чернівцях.</em></strong></p>
<p><strong><em><a href="http://versii.cv.ua/sotsialni/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html/attachment/20140429_141347" rel="attachment wp-att-28603"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-28603" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/05/20140429_141347.jpg" alt="20140429_141347" width="500" height="375" /></a> </em></strong></p>
<p><strong>Михайло ПЕНТЕСКУЛ, голова фермерського господарства «Міщорс»:</strong></p>
<p>– Маю 12 га землі, трактор, обприскувач для саду. Все решта роблю вручну. Третій рік вирощую сад. За цей час так збіднів, що живу лише надією на майбутній осінній урожай, коли нарешті він заплодоносить і дасть дохід. Вкладаю в сад усе, що заробляє дружина на роботі. Дуже потрібна допомога від держави! Лише за такої умови вся Україна заквітує, як наші сади.</p>
<p><strong>Володимир НАГРУДНИЙ, приватний підприємець, с. Магала, Новоселицького району:</strong></p>
<p>– Я займаюся торгово-посередницькою діяльністю, напряму контактую з фермерами, постачаю їм реманент, паливо, насіння. Тож добре знаю їхні проблеми. Бував в інших країнах, переймав тамтешній досвід. І знаю, що, наприклад, у Франції, Словаччині та інших країнах держава суттєво допомагає фермерам. Наш агробізнес без пільгового кредитування розвиватися не буде. Хочу наголосити, що це кредитування має бути довгостроковим – адже, приміром, нові сади починають плодоносити і давати прибуток не раніше третього року від засадження. Тому кредит має бути хоча б на 3-5 років. Це якщо йдеться про кредитування під техніку.</p>
<p>Актуальним залишається також питання короткотермінових кредитів – від весни до осені, щоби восени фермери не були змушені продавати дешево новий врожай через труднощі з коштами на обробку землі, а мали змогу притримати продукцію до весни і збути її дорожче. До того ж, гарною підтримкою була б можливість отримувати пальне для сільгоспробіт не за цінами заправок.</p>
<p>За підсумками «круглого столу» зібрані пропозиції його учасників, які будуть направлені до органів центральної влади. Серед головних пропозицій реформування галузі такі: *забезпечити належний правовий супровід ведення сільгоспдіяльності; *створення адекватних і відповідних часу та європейським стандартам юридичних норм; *створення гнучкої системи кредитування  з невисоким відсотком, що означає надання довгострокових кредитів на 5-6 років для придбання сільгосптехніки, а також надання пільгових кредитів на купівлю приміщень, необхідних для забезпечення сільгоспдіяльності та забезпечення піків виробництва (виорювання землі, удобрювання, збір урожаю), кредитів на придбання палива (надання талонів на паливо, укладання договорів з підприємствами тощо; *залучення широкого спектру інвестицій; *створення якісної та функціональної системи страхування сільськогосподарських ризиків; *скасування норми, за якою не відшкодовують ПДВ при експорті зерна; *оскільки заготівельні ціни часто не покривають навіть витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, запровадити систему, за якої унеможливлюється виникнення такої проблеми.</p>
<p><strong>Вл. інф.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html">Щоб українські сади не тільки цвіли, але й плодоносили</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/shhob-ukrayinski-sadi-ne-tilki-tsvili-ale-j-plodonosili/28602.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Безкоштовний кредит – лише в мишоловці</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 07 Jun 2013 11:01:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[банки]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[комісія]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[платежі]]></category>
		<category><![CDATA[процентні ставки]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=22499</guid>

					<description><![CDATA[<p>З кожним роком банки вигадують все більше нових способів для приваблення клієнтів. Певно, кожний з нас звертав увагу на рекламні листівки, в яких банки пропонують взяти кредит під 0%. На перший погляд  дуже заманлива пропозиція, але чи все так просто, як здається? Для початку поставте собі запитання: який зиск тоді отримає банк, з чого він [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html">Безкоштовний кредит – лише в мишоловці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://versii.cv.ua/new/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html/attachment/dosk_foto1_42676" rel="attachment wp-att-22500"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22500" alt="dosk_foto1_42676" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/06/dosk_foto1_42676.jpg" width="500" height="333" /></a></p>
<p><strong>З кожним роком банки вигадують все більше нових способів для приваблення клієнтів.</strong></p>
<p>Певно, кожний з нас звертав увагу на рекламні листівки, в яких банки пропонують взяти кредит під 0%. На перший погляд  дуже заманлива пропозиція, але чи все так просто, як здається? Для початку поставте собі запитання: який зиск тоді отримає банк, з чого він формуватиме власний прибуток?  Швидше за все, відсотком за такий кредит стане щомісячна комісія, яку позичальник сплачує від початкової суми кредиту. Ця умова обов’язково має бути зазначена у кредитному договорі, але вона, як правило, прописана таким дрібним шрифтом, що клієнти просто не звертають на неї уваги.  Консультанти банку часто замовчують відомості про додаткові комісії або повідомляють про них після підписання договору. І це зрозуміло, бо перед банківськими працівниками ставлять плани з продажу фінансового продукту і їхнє головне завдання – привабити клієнта, вказуючи лише на переваги даного продукту. Клієнти же звинувачують банки: мовляв вони їх обдурюють, хоча насправді самі винні в тому, що дозволили себе надурити.</p>
<p>Своєю чергою, банкіри підкреслюють: щоби уникнути будь-яких непорозумінь, слід уважно вивчати умови договору. «Договір треба вичитувати повністю від початку до кінця і всі незрозумілі питання уточнювати у працівників банку, – коментує <b>Тетяна Крицкалюк, начальник відділення банку.</b> – Клієнт має право взяти з собою типову форму або уже підписаний банком договір для ознайомлення з його умовами і, якщо вони його не влаштовують, може відмовитися від позики. Якщо договір підписано обома сторонами, значить, позичальник погоджується з умовами кредитування, а отже в майбутньому це не зобов’язує банк нагадувати йому про пені та штрафи, які нараховуються за невиконання умов кредитного договору» .</p>
<p>Працівники управління Національного банку України теж наполягають на ознайомленні з головними умовами договору про надання кредиту до його підпису, наголошують на досконалому вивченні розділів Порядку видачі кредиту та його погашення.</p>
<p>Проте більшість людей, які бажають скористатися кредитними послугами, економічно неграмотні і їм дуже важко самим розібратися з текстом договору. Та що вже казати, якщо навіть працівники банків потрапляють на вудку своїх колег з інших банків.</p>
<p>Зінаїда, колишній працівник банку, розповідає: «Дізналася, що в одному з банків, де працювала моя знайома, видають споживчі кредити під 0% готівкою. Вирішила скористатися їхніми послугами і взяти позику на придбання холодильника. Консультант запевнила, що жодних відсотків сплачувати не потрібно, тільки перший внесок у вигляді комісійних за весь строк користування кредитом. До того ж дала в подарунок гроші на придбання мікрохвильової печі. Це мене остаточно підкупило, і я одразу ж підписала договір. Прийшовши додому, вирішила більш детально ознайомитися з його умовами. Договір був дуже громіздким – шість сторінок тексту, набраного дрібним шрифтом. Уважно прочитавши пункти, побачила, що умовами передбачається ще й сплата коштів за обслуговування кредиту від його початкової суми. Мені такі умови здалися невигідними і я вирішила відмовитися від позики. У банку мені дозволили достроково погасити кредит, проте перший внесок повернути не захотіли. Коли я звернулася по допомогу до знайомої, що там працювала, та лише розвела руками: мовляв, нічим не може допомогти, договір уже підписаний і сплачена сума комісійних поверненню не підлягає».</p>
<p>На що ж потрібно звертати увагу клієнту при оформленні кредиту, щоб не потрапити у подібну неприємну ситуацію?</p>
<p>Першочергово, на те, <b>з якої суми будуть нараховуватись відсотки</b> – від неповерненої суми кредиту чи від початкової. Низька ставка відсотка означає, що банк виграє за рахунок додаткових комісій: за відкриття рахунку, його ведення, видачу та обслуговування кредиту. Якщо ж до процентної ставки, зазначеної в рекламному буклеті, приплюсувати всі супутні комісії, вийде ефективна ставка. У деяких банках вона може перевищувати процентну вдвічі.</p>
<p>Конкретні суми додаткових платежів зазначаються у тарифах банку. Краще дізнатися про них заздалегідь, щоби потім не виявити, що за погашення кредиту, наприклад, безготівковим платежем береться додаткова плата.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html">Безкоштовний кредит – лише в мишоловці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/bezkoshtovnij-kredit-lishe-v-misholovtsi/22499.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Той самий молодіжний кредит, а цифри інші</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/toj-samij-molodizhnij-kredit-a-tsifri-inshi/16670.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/toj-samij-molodizhnij-kredit-a-tsifri-inshi/16670.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 30 Mar 2012 06:11:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[молодь]]></category>
		<category><![CDATA[програма]]></category>
		<category><![CDATA[родина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=16670</guid>

					<description><![CDATA[<p>На Буковині молоді сім’ї зможуть отримувати іпотечні кредити на житло. На цьому наголосила під час прес-конференції Ганна ГЛІБКА, заступник начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації. Загалом на іпотечне кредитування, цього року з державної скарбниці виділять мільярд гривень. Та щоби брати участь у цій програмі, треба мати стабільний прибуток і роботу.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/toj-samij-molodizhnij-kredit-a-tsifri-inshi/16670.html">Той самий молодіжний кредит, а цифри інші</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>На Буковині молоді сім’ї зможуть отримувати іпотечні кредити на житло. На цьому наголосила під час прес-конференції Ганна ГЛІБКА, заступник начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації. Загалом на іпотечне кредитування, цього року з державної скарбниці виділять мільярд гривень. Та щоби брати участь у цій програмі, треба мати стабільний прибуток і роботу.</strong> </p>
<p>Тобто це  не програма для малозабезпечених, які зовсім не працюють. Але також і не програма для тих, хто має надто великі прибутки. Для участі у програмі сім’я має перебувати у черзі на житло в місцевих органах самоврядування, її члени мають бути не старшими 35 років. Якщо кредит оформляють на 30 років, щомісяця молода родина повинна виплачувати 900 гривень.</p>
<p>Крім того, молоді люди, які проживають у селах, зможуть брати кредити під 2-3% у гривнях терміном на 10-15 років завдяки тому, що частину процентної ставки компенсуватиме держбюджет, – сказав на нараді заступник глави крайової виконавчої влади Василь Бурлака.<br />
Якщо йдеться про багатодітну сім’ю, то у разі оформлення такого кредиту, вона взагалі позбавляється сплати процентних ставок. </p>
<p>Наразі п. Ганна зазначила також, що Міністерство соціальної політики вже готує законопроект, який заохотить підприємців брати молодь на роботу. Наприклад, коли підприємство працевлаштує молодого спеціаліста, страхові соціальні внески за нього не сплачуватимуть протягом року. А це, за словами експертів, суттєво скоротить рівень безробіття. </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/toj-samij-molodizhnij-kredit-a-tsifri-inshi/16670.html">Той самий молодіжний кредит, а цифри інші</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/toj-samij-molodizhnij-kredit-a-tsifri-inshi/16670.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>За іпотекою – шикуйсь?!.</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/za-ipotekoyu-shikujs/16669.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/za-ipotekoyu-shikujs/16669.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 30 Mar 2012 06:08:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[дитина]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[пільги]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=16669</guid>

					<description><![CDATA[<p>340 сімей на Буковині перебувають у черзі на отримання молодіжного кредиту. Чи реально для них отримати квартиру? Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву є спеціалізованою фінансовою установою, через яку держава вирішує питання забезпечення громадян житлом. Дехто на нього тільки і сподівається, а дехто кляне останніми словами.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/za-ipotekoyu-shikujs/16669.html">За іпотекою – шикуйсь?!.</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>340 сімей на Буковині перебувають у черзі на отримання молодіжного кредиту. Чи реально для них отримати квартиру? Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву є спеціалізованою фінансовою установою, через яку держава вирішує питання забезпечення громадян житлом. Дехто на нього тільки і сподівається, а дехто кляне останніми словами.</strong></p>
<p>– Через нас реалізуються програми пільгового кредитування для молоді, компенсації відсоткової ставки комерційним банкам та відносно нова програма «Доступне житло», – розповідає Дмитро ШУЛЬГА, директор Чернівецького регіонального управління Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. </p>
<p>– Розкажіть детальніше про молодіжне кредитування, адже не секрет, що нині більшість молодих сімей без квартир…</p>
<p>– У програмі молодіжного кредитування можуть брати участь особи віком до 35 років включно. Важлива умова: сім`я, яка хоче отримати від держави іпотеку, повинна перебувати на черзі як така, що потребує поліпшення житлових умов. Родина, яка не має дітей, бере кредит під 3% річних. Якщо є одна дитина – кредит безвідсотковий. Якщо є або через повний проміжок часу народжується друга дитина – сім`я повертає 75% від вартості кредиту, якщо третя – тільки половина кредиту.</p>
<p>Якщо сім`я працює в сільгоспсекторі або в соціальній сфері села, то вона теж має пільги: повертає 75% вартості житла. </p>
<p>Торік завдяки нашим програмам покращили свої житлові умови 15 сімей. За програмою  молодіжного кредитування – 10, доступне житло – 5. </p>
<p>– На скільки років надається кредит?</p>
<p>– Повернення кредиту відбувається щоквартально протягом 30 років. Погасити кредит можна і раніше обумовленого терміну. Тоді знімається іпотека, і людина може у повному обсязі користуватися своєю квартирою. </p>
<p>– Дмитре Алімовичу, яким чином визначається розмір молодіжного кредиту?</p>
<p>– Розмір кредиту вираховується з кількості нормативних квадратних метрів. Тобто 20 квадратних метрів на людину плюс 20 квадратних метрів на сім`ю. Загальна кількість множиться на ту ціну Держбуду, яка існує в даній області у даний час. Наразі у Чернівцях це – 4300 грн. Тобто сім`я з трьох осіб може претендувати на площу у 83 кв. метра. </p>
<p>– Чи повинен позичальник вносити під заставу своє майно для того, щоб отримати кредит?</p>
<p>– Це система іпотечного кредитування. Тобто в заставу дається та квартира, на яку людина отримала кошти для будівництва. Поки кредит не повернений, житло перебуває у держави під заставою.</p>
<p>– А що коли з нашою гривнею, не дай Боже, щось станеться? Економісти прогнозують третю хвилю кризи!</p>
<p>– Коли щось станеться, тоді ви у мене про це й запитаєте. Я ж прогнозами не займаюся.   </p>
<p>– Яким чином сім`я підтверджує свою платоспроможність?</p>
<p>– Доходи сім`ї ми не перевіряємо. Серед інших документів люди подають, звісно, довідку з місця роботи про зарплату. Але функцію контролю і розрахунку бере на себе комп`ютерна програма, а не конкретна людина. Кожна сім`я, яка встала на чергу для отримання молодіжного кредиту, отримує рейтингові бали. Таким чином формується своєрідна черга. Більше шансів отримати кредит від держави має той, хто набрав більше балів. Впливу на цей підрахунок не має ніхто. І якщо доходи сім`ї не відповідають вимогам повернення кредиту, то програма таку сім`ю відсіює.</p>
<p>– А нова програма «Доступне житло»&#8230;</p>
<p>– За програмою «Доступне житло» родині, яка потребує поліпшення житлових умов, держава безповоротно дає 30% від нормативної вартості житла. Норма за цією програмою – 21 кв. метр на людину плюс ще 10,5 – на сім`ю. Ціна квадратного метра тут встановлюється Кабміном. Сьогодні в Чернівецькій області це – 4930 гривень. Звертаю увагу, що в цій програмі немає обмеження за віком.</p>
<p>– Квартира обирається за смаком позичальника чи це окремо обрані будинки?</p>
<p>– Враховуючи, що маємо земельну ділянку, на якій будується молодіжний житловий комплекс, а ми є фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, то всі гроші з держбюджету спрямовуються на кредитування цього будинку. Він знаходиться на вулиці Руській, 235В. </p>
<p>– Це – один із довгобудів…</p>
<p>– Так. Там із 70 квартир кредитів взято лише на 43. Тобто нам справді не вистачало коштів, щоби пришвидшити будівництво. Але завдяки цьогорічному фінансуванню, сподіваємося добудувати цей будинок уже до кінця 2012 року.</p>
<p>– Невже фінансування збільшилося?</p>
<p>– На 2012 рік з держбюджету на програму молодіжного кредитування виділено 1 млн. 600 тис. грн, з обласного – 400 тисяч, з міського – 800. Таким чином, ми маємо 2 млн. 800 тис. грн з усіх бюджетів. На програму «Доступне житло» виділено півтора мільйона. Тож сума від держбюджету, порівняно з попередніми роками, збільшилася, а з місцевих – ні.</p>
<p>– Скільки молодих сімей Чернівецької області наразі перебувають у черзі на отримання молодіжного кредиту?</p>
<p>– Нині у нас на черзі перебувають 340 сімей. </p>
<p>– А чи багато будинків для молоді нині будується?</p>
<p>– За програмою молодіжного будівництва уже здано в експлуатацію 32 будинки, 28 з яких – це багатоквартирні великі будинки. У процесі будівництва нині 4 об`єкти: у Чернівцях – на вулицях Руській, Чорноморській та Буковинській, у Сторожинці – на вулиці Чаплигіна. </p>
<p>– Ви можете назвати приблизну суму, яку доведеться сплачувати сім`ї з трьох чоловік, які взяли молодіжний кредит на придбання двокімнатної квартири?</p>
<p>– Перший внесок для такої сім`ї складе приблизно 800 доларів. Далі  – щомісяця по 600 гривень. Тобто це доволі реально.  </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/za-ipotekoyu-shikujs/16669.html">За іпотекою – шикуйсь?!.</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/za-ipotekoyu-shikujs/16669.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>169 самогубств – через непогашені кредити</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kryminal/169-samogubstv-cherez-nepogasheni-krediti/16293.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kryminal/169-samogubstv-cherez-nepogasheni-krediti/16293.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 16 Feb 2012 13:10:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[депозит]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[колектор]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[самогубство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=16293</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сиротами стали двоє дітей на Хмельниччині через…$5 тис. Напередодні жінці зателефонували з виконавчої служби і попередили, що її будинок виставлять на продаж. Такої несподіванки та морального тиску жінка не витримала і покінчила життя самогубством.  Наслідками «вибивання» кредитів в українців колекторськими фірмами є не тільки втрачені життя, а й розбиті сім’ї, інфаркти, інсульти, нервові стреси.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/169-samogubstv-cherez-nepogasheni-krediti/16293.html">169 самогубств – через непогашені кредити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Сиротами стали двоє дітей на Хмельниччині через…$5 тис. Напередодні жінці зателефонували з виконавчої служби і попередили, що її будинок виставлять на продаж. Такої несподіванки та морального тиску жінка не витримала і покінчила життя самогубством. Наслідками «вибивання» кредитів в українців колекторськими фірмами є не тільки втрачені життя, а й розбиті сім’ї, інфаркти, інсульти, нервові стреси.</strong></p>
<p>Конференція громадськості з питань захисту прав споживачів фінансових послуг відбулася цими днями у Чернівцях.</p>
<p>– В Україні діють близько 50 великих колекторських компаній, – розповідає Федір ОЛЕКСЮК, голова Асоціації антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія». І колектори працюють поза правовим полем, адже банки передають інформацію своїх клієнтів третім особам. Колектори вже викупили біля 20% усіх кредитів за 3-5%. Через це за останні два роки бюджет України недоотримав 6 млрд. грн.</p>
<h2>Законопроекти, які захистять споживача</h2>
<p>За словами пана Олексюка, українська фінансова банківська сфера потребує системних змін. І фінансова криза 2008-2009 років показала надзвичайно багато проблем у цій сфері. Тому нещодавно створений Оргкомітет з підготовки та проведення «Першого Всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг» пропонує до розгляду Верховній Раді деякі законопроекти.</p>
<p>В Оргкомітет входять понад 30 громадських об’єднань всеукраїнського рівня, у тому числі й представники національного банку, представники USAID, представники світового банку, фінансових структур США, Канади, Чехії, Угорщини, Франції, Японії тощо.</p>
<p>При цьому орієнтувалися на найкращий закон Євросоюзу – болгарський.</p>
<p>• Національний банк має розробити типові кредитні договори, які будуть обов’язковими саме для споживчого кредитування.</p>
<p>• Вводиться поняття «величина споживчого кредитування». Якщо нині будь-який банк видає споживче кредитування у будь-якому розмірі, то законопроект передбачає створення департаменту та розроблення спеціального положення по споживчому кредитуванню, якщо споживчий кредит перевищує суму у 50 тис. грн.</p>
<p>• Якщо банк видає кредит під 0%, то він буде зобов’язаний вказати, хто саме платить ці відсотки. Адже нині багато випадків, коли банки обманюють споживачів.</p>
<p>У січні 2011 року видано 2,4 млрд. споживчих кредитів, у травні – 9 млрд., в липні – вже 11 млрд. Але повторюються ті самі механізми, що й до 2008 року – кредити без довідки про доходи, без перевірки фінансового стану споживача тощо.</p>
<p>Крім того, у ВР вже зареєстрований законопроект – аналог німецького закону про мораторій на нарахування відсотків пені, штрафних санкцій для особи, яка втратила джерело доходів. У Німеччині, наприклад, якщо у людини стається лихо, держава бере на себе не тільки соціальні виплати, але й кредит. На жаль, бюджет України таке не витримає. Тому цей проект передбачає, що фінансова установа зобов’язана надати мораторій до одного року людині, яка постраждала фінансово, не нараховувати їй пеню, санкції і відсотки.</p>
<p>Якщо ж фінансова установа не зможе виконати свої зобов’язання перед вкладниками, то Національний банк капіталізує цю установу. Її протягом 20 годин віддадуть фонду гарантування вкладів, який гарантує до 150 тис. виплат. І в першу чергу гроші отримають вкладники маленьких сум.</p>
<h2>Фінансова грамотність громадян</h2>
<p>– 2012 рік USAID (агентство США з міжнародного розвитку) оголосило роком фінансового навчання. Адже фінансова грамотність наших громадян досить низька, – зазначає пан Олексюк. – Тому ми рекомендуватимемо Міністерству освіти ввести факультатив фінансового навчання у школах і вузах.</p>
<p>За допомогою USAID невдовзі буде презентовано український «фейсбук» – соціальну мережу для підвищення фінансової грамотності та допомоги споживачам, куди ввійде так званий підручник фінансового навчання, фінансові ігри, поради щодо уникнення фінансових проблем, рейтинг і антирейтинг фінансових установ, громадських об’єднань, а також фінансовий калькулятор. За допомогою останнього людина вирахує самотужки, скільки їй доведеться платити, тобто реальну відсоткову ставку.</p>
<h2>Банки – не винні?</h2>
<p>За словами Богдана КОВЧА, начальника управління НБУ в Чернівецькій області, споживачі фінансових послуг, які прийшли в установу за кредитом, повинні розуміти, що банк видає не свої кошти, а видає залучені гроші, які й розміщає на певних умовах. Тому говорити, що в усьому винні банки, не можна.</p>
<p>– Якщо ми зараз говоритимемо, що банкам не треба повертати гроші, тоді треба прийняти й закон про неповернення вкладів населенню. Тобто, банк не отримуватиме кредитів – люди депозитів, – зазначив пан Ковч.</p>
<p>Заборгованість по загальновиданим кредитам на Буковині складає 4 млрд. 750 млн грн. З них – майже 40% – проблемні кредити. Серед цих проблемних кредитів – майже 700 млн. грн. – споживчі кредити. А це 25% депозитів усіх буковинців.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/169-samogubstv-cherez-nepogasheni-krediti/16293.html">169 самогубств – через непогашені кредити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kryminal/169-samogubstv-cherez-nepogasheni-krediti/16293.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Банкам заборонили  самостійно переукладати договори</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/bankam-zaboronyly-samostijno-pereukladaty-dohovory/13598.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/bankam-zaboronyly-samostijno-pereukladaty-dohovory/13598.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Aug 2011 09:11:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=13598</guid>

					<description><![CDATA[<p>Раніше вони могли, навіть не повідомляючи клієнта, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/bankam-zaboronyly-samostijno-pereukladaty-dohovory/13598.html">Банкам заборонили  самостійно переукладати договори</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Раніше вони могли, навіть не повідомляючи клієнта, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу</strong></p>
<p>– Це досить значне зрушення, тому що банки могли, в залежності від ситуації на фінансовому ринку, вносити певні зміни в договори в односторонньому порядку, – повідомив Богдан КОВЧ, начальник управління Національного банку України в Чернівецькій області.</p>
<p>У червні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків», яким внесено зміни до Законів України «Про Національний Банк України» та «Про банки і банківську діяльність», отож головний банкір області на селекторній прес-конференції розповідав журналістам  про нововведення у банківському законодавстві.</p>
<p>Цим Законом, зокрема, збільшено розмір статутного капіталу для новостворених банків з 75 млн. грн до 120 млн. грн, а чинні банки зобов’язано протягом п’яти років привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог Закону.</p>
<p>– Банки мають збільшити свій статутний капітал. Якщо цього не відбудеться, Нацбанк вноситиме пропозиції з реорганізації чи приєднання банку, продажу цієї чи іншої банківської системи, – зауважив п. Ковч.</p>
<p>З метою запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у новій редакції Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затверджено обов’язкову вимогу «моніторити» фінансові операції, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 тис. грн.</p>
<p>– Раніше ця сума була вдвічі меншою – 80 тис. грн, – зазначив Богдан Ковч. – І це ще одне позитивне зрушення, адже відтепер не кожна операція буде відслідковуватися комерційними банками.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/bankam-zaboronyly-samostijno-pereukladaty-dohovory/13598.html">Банкам заборонили  самостійно переукладати договори</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/bankam-zaboronyly-samostijno-pereukladaty-dohovory/13598.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому «Родоводу» нема переводу  або Проблеми – не гроші, самі не розсмокчуться</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-rodovodu-nema-perevodu-abo-problemy-ne-hroshi-sami-ne-rozsmokchutsya/11737.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-rodovodu-nema-perevodu-abo-problemy-ne-hroshi-sami-ne-rozsmokchutsya/11737.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 25 Feb 2011 12:31:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[депозит]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=11737</guid>

					<description><![CDATA[<p>Власники платіжних карток «Родовід-банку» звертаються до редакції зі скаргами на державну фінустанову, з якої неможливо «вибити» гроші. Що ж діється у банку з такою приємною та багатообіцяючою назвою, з’ясовували кореспонденти газети. </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-rodovodu-nema-perevodu-abo-problemy-ne-hroshi-sami-ne-rozsmokchutsya/11737.html">Чому «Родоводу» нема переводу  або Проблеми – не гроші, самі не розсмокчуться</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Власники платіжних карток «Родовід-банку» звертаються до редакції зі скаргами на державну фінустанову, з якої неможливо «вибити» гроші. Що ж діється у банку з такою приємною та багатообіцяючою назвою, з’ясовували кореспонденти газети.</strong></p>
<h2>Чекайте МВФ&#8230;</h2>
<p>Проблеми у банку почалися ще 2 роки тому, але вирішувати їх не поспішають ані Нацбанк, ані Кабінет міністрів. Тим часом люди сподіваються повернути хоча б частину власних заощаджень:</p>
<p>– Власний депозит не можу забрати з банку вже понад півроку, – розповідає п. Ігор. – Після закінчення терміну дії договору грошей мені не видали, сказали, що банк проблемний, працює тимчасова адміністрація. Запропопнували або продовжити договір під значно нижчі відсотки, або переказати кошти на картку. За відкриття рахунку, до речі, з клієнта «на рівному місці» стягують 5 гривень. Звичайно, щодня знімати з картки по 100 грн було незручно, але хоч якісь гроші. До того ж зняти їх, нехай з комісією, можна було і в банкоматах інших банків. А з 26 січня свої кревні можна отримати лише у касах та банкоматах «Родоводу». На все місто є лише 2 відділення і черги там «кілометрові». Стояти в них немає часу, бо ж на роботі не поясниш, де був. А що буде, коли мої гроші взагалі пропадуть?</p>
<p>– Я отримую мінімальну пенсію, якої, як ви самі розумієте, вистачає лише на хліб та молоко, – скаржиться пані Олена. – Дочка прислала з Італії трохи грошей, які я вклала у «Родовід». Аби отримати ті жалюгідні 150 грн, доводиться вставати вдосвіта, їхати з Південно-Кільцевої на інший кінець міста і вистоювати по кілька годин. Приміщення на Головній,11, маленьке, задуха, сварки, грошей на всіх у касі не вистачає, а в банкоматі їх немає взагалі. Та ще й щоразу стягують 2 гривні за отримання моїх же коштів! Такого неподобства немає в жодному банку! А на всі скарги від працівників чуєш одне: а що ми зробимо?</p>
<p>Офіційних коментарів працівники «Родоводу» не дають, але «не для преси» кажуть: «Нічим зарадити людям не можемо».</p>
<p>– Чого ми лише за день не вислуховуємо, – розповідають службовці банку. – Лають нас нецензурними словами, вважають крадіями. Занадто агресивні бабусі проклинають. А у чому ми винні? Самі живемо у «підвішеному стані»: якщо банк закриють, усі залишимося без роботи, а де її нині шукати?</p>
<p>Переважно у нас працює молодь, у всіх є сім’ї, діти, які теж хочуть їсти. Це ж не ми особисто привласнили чужі гроші і не ми запропонували цей порядок видачі коштів. Спочатку у Києві казали: «Почекайте до лютого, приїде МВФ і вирішить, чи давати гроші на оздоровлення банку, чи закривати його. Тепер кажуть: чекайте до 15 березня, коли закінчиться термін тимчасової адміністрації, тоді Кабмін та НБУ вирішать, що з вами робити: чи ліквідувати, як наполягає МВФ, чи залишити як є і продовжити тимчасову адміністрацію (мовляв, задля цього навіть у Верховній Раді закон відповідний ухвалили), чи об’єднувати вас з «Укрексімбанком». Люди питають у нас, що робити, але ми нічого не можемо порадити.</p>
<h2>Історія проблеми</h2>
<p>АТ «Родовід Банк» є правонаступником АКБ «Персональний комп’ютер», утвореного 17 липня 1990 року. Засновниками Банку були підприємства, які працювали у сфері мікроелектроніки. Рішення про зміну найменування банку ухвалене 2 липня 2004 року. Тоді ж змінилися власники фінустанови – Денис Горбуненко та Дмитро Єгоренко. Нині на них заведені численні кримінальні справи за розкрадання коштів у великих розмірах, фінансові махінації, «відмивання» грошей і незаконне вивезення капіталу за кордон.</p>
<p>2008-го у розпалі фінансової кризи уряд Юлії Тимошенко вирішив націоналізувати «Родовід» і перевести туди усі активи і зобов’язання ліквідованого «Укрпромбанку». Після кількох вливань державних коштів банк певний час працював нормально, а потім почалися фінансові проблеми, які тривають донині. Наприкінці січня «Родовід» взагалі перестав виплачувати кошти через банкомати, розрахуватися його платіжними картками у магазинах теж стало неможливим. 9 лютого на сайті банку з’явилося повідомлення, згідно з яким відновлені операції за платіжними картками в тих лімітах, що були чинними до 26 січня 2011 року, а для вкладників – у збільшених добових лімітах (150 грн на добу для зняття готівки та 1750 грн на добу за розрахунками в торговельній мережі).</p>
<p>Обслуговування карток здійснюється у касах та банкоматах АТ «Родовід банк» та в торгових точках, в яких встановлено POS-термінали «Родоводу».<br />
Тим часом НБУ отримав право продовжити ще на півроку повноваження тимчасової адміністрації у «Родовід Банку». Для цього Верховна Рада внесла зміни до закону «Про банки і банківську діяльність», дозволивши НБУ продовжувати термін дії тимчасових адміністрацій в системотвірних банках на 18 місяців (зараз – максимум на 12 місяців).</p>
<p>Експерти не сумніваються, що НБУ залишить адміністрацію, поки Кабмін не визначить долю банку. На їхню думку, найдешевше для держави – ліквідувати банк, дати державний кредит Фонду гарантування внесків і виплатити кошти вкладникам</p>
<p>Ідею залишити адміністрацію підтримав заступник голови НБУ Володимир Кротюк, заявивши, що необхідність продовження роботи адміністрацій викликана великою кількістю судових справ щодо повернення активів і розриву збиткових та нікчемних договорів.</p>
<h2>Мовою цифр</h2>
<p>«Родовід Банк» потребує докапіталізації на суму  5,8 млрд грн.<br />
На покриття збитків «Родовід Банку» вже спрямовано понад 8 млрд. грн, які не змогли відновити його платоспроможність.</p>
<p>Перевірки ГоловКРУ торік виявили фінансові порушення в банку на 22,6 млрд грн.</p>
<p>Зобов’язання банку перед фізособами за підсумками 2010 року становили 3,9 млрд. грн. Інакше кажучи, саме стільки банк заборгував за всіма депозитними договорами громадянам України.</p>
<h2>«Свіжак» від НБУ</h2>
<p>Останнє «віяння» влади: Національний банк України запропонував МВФ задіяти «Укрексімбанк» для порятунку «Родовід Банку». НБУ пропонує збільшити капітал держбанку і перевести до «Укрексімбанку» зобов’язання «Родоводу» перед приватними клієнтами разом з живими активами та роздрібною мережею. Із залишків «Родовід Банку» НБУ пропонує зробити так званий bad bank &#8211; структуру, в якій будуть акумульовані всі непрацюючі активи «Укргазбанку», банку «Київ» і, можливо, банку «Надра», які так само працюють з тимчасовими адміністраціями.</p>
<p>Що на все це скажеш? Без коментарів. Під Богом ходимо&#8230;</p>
<p><strong>Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-rodovodu-nema-perevodu-abo-problemy-ne-hroshi-sami-ne-rozsmokchutsya/11737.html">Чому «Родоводу» нема переводу  або Проблеми – не гроші, самі не розсмокчуться</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-rodovodu-nema-perevodu-abo-problemy-ne-hroshi-sami-ne-rozsmokchutsya/11737.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Обережно -«Приватбанк»!</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/oberezhno-pryvatbank/8895.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/oberezhno-pryvatbank/8895.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Aug 2010 07:46:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[населення]]></category>
		<category><![CDATA[чернівецька]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=8895</guid>

					<description><![CDATA[<p>Невгамовні працівники «Приватбанку» ніяк не можуть збагнути, що гроші треба заробляти фінансовими послугами для населення, а не рейдерським видушуванням невзятих кредитів з тих, кому «почастило» потрапити на око «Приватбанку»</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/oberezhno-pryvatbank/8895.html">Обережно -«Приватбанк»!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Невгамовні працівники «Приватбанку» ніяк не можуть збагнути, що гроші треба заробляти фінансовими послугами для населення, а не рейдерським видушуванням невзятих кредитів з тих, кому «почастило»  потрапити на око «Приватбанку».</p>
<p>Щойно розібралися з подібними справами у Вижниці, де стосовно тепер уже колишніх працівників «Приватбанку» відкрито кримінальні справи, як до тих, хто скаржиться на приватівців, долучилися мешканці Новоселицького району.</p>
<p>Наприклад, сім’я з Рідківців розплатилася за взятий кредит ще 2 роки тому (про що є всі належні квитанції), а тепер з них вимагають… погасити кредит. На жаль, пересічні громадяни не завжди знають, як можна захиститися від нахабного здирства. На захист ображених банком у черговий раз стала чернівецька обласна організація ВО «Свобода».</p>
<p>«Версії» й надалі повідомлятимуть громадян про подібні зловживання і можливі засоби боротьби з ними.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/oberezhno-pryvatbank/8895.html">Обережно -«Приватбанк»!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/oberezhno-pryvatbank/8895.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Приватбанк» оббирає і роздягає: його довідка коштує  200 гривень</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/pryvatbank-obbyraje-i-rozdyahaje-joho-dovidka-koshtuje-200-hryven/8845.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/pryvatbank-obbyraje-i-rozdyahaje-joho-dovidka-koshtuje-200-hryven/8845.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Aug 2010 15:33:20 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[суд]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=8845</guid>

					<description><![CDATA[<p>Шановна редакціє! Прошу, надрукуйте мого листа: нехай люди читають і десятою дорогою оминають чернівецький «Приватбанк». </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/pryvatbank-obbyraje-i-rozdyahaje-joho-dovidka-koshtuje-200-hryven/8845.html">«Приватбанк» оббирає і роздягає: його довідка коштує  200 гривень</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Шановна редакціє! Прошу, надрукуйте мого листа: нехай люди читають і десятою дорогою оминають чернівецький «Приватбанк». </strong></p>
<p>Історія ж моя така. 2006 року взяв мікрокредит – 30 тисяч євро на розвиток бізнесу. Щомісяця сплачував за це 14% від суми. Відтак сталося те, що сталося. Криза спіткала не тільки моє підприємство. Тим паче, що коли я брав кредит, 1 євро коштував 6,20 грн, а потім піднявся до 12 грн. Тепер – 10,40 грн. Тож просив у керівництва «Приватбанку» бодай мінімальні канікули: місячну відстрочку платежу. Але мені відмовили. І подали до суду, щоби відшкодувати свої нібито втрати моїм майном.</p>
<p>Та суд виграв я: Першотравневий районний суд відмовив «Приватбанку» у позові.<br />
Незважаючи на це, я платив за кредит далі. Нарешті, виплатив! Хотів закрити рахунок, але за це з мене вимагали сплату в 200 грн. Махнув рукою, нехай залишається&#8230;</p>
<p>Натомість вирішив узяти довідку про те, що я розрахувався за кредит. Бо в знайомих та рідних виникали проблеми з цим: їм телефонували приватбанківці з вимогою розрахуватися за те, чого вони не були винні.</p>
<p>А ну вгадайте з трьох разів, що мені сказали у Приватбанку? Платіть за довідку 200 гривень – і ви її отримаєте!</p>
<p>Невже за останні 5 років я їм мало сплатив комісійних?! Переконаний, що подібного нахабства не дозволяє собі жоден банк світу!</p>
<p><strong>Олег МАТВІЇВ, підприємець, Чернівці</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/pryvatbank-obbyraje-i-rozdyahaje-joho-dovidka-koshtuje-200-hryven/8845.html">«Приватбанк» оббирає і роздягає: його довідка коштує  200 гривень</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/pryvatbank-obbyraje-i-rozdyahaje-joho-dovidka-koshtuje-200-hryven/8845.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>До уваги платників ПДВ!</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/do-uvahy-platnykiv-pdv/8741.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/do-uvahy-platnykiv-pdv/8741.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 27 Jul 2010 17:34:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[ПДВ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=8741</guid>

					<description><![CDATA[<p>Декларація з ПДВ подається разом з копіями реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/do-uvahy-platnykiv-pdv/8741.html">До уваги платників ПДВ!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Декларація  з ПДВ подається  разом з копіями  реєстрів виданих  та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.</p>
<p>З 16 червня 2010 року набув  чинності Закон України  від 20.05.2010 №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».</p>
<p>Декларація  з ПДВ починаючи з  червня 2010р. подається  до органів ДПС за новими правилами.  У податковій декларації з податку на додану вартість значення ряд. 26 включається до рядка 23.2 звітної декларації з ПДВ тільки в частині сплаченого податкового кредиту за минулий звітний період.</p>
<p>Залишок значення рядка 26 в частині сум  податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, відображається у зазначеному рядку до моменту  формування податкової звітності за звітний період, наступний за періодом,  у якому будуть проведені розрахунки з постачальниками.</p>
<p>Крім  цього, відповідно до положень Закону України від 20.05.2010 року № 2275 –VI разом з податковою декларацією з ПДВ подаються  копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.</p>
<p>Платники  податків можуть скористатись безкоштовним програмним забезпеченням з подання  податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді, розробленому фахівцями ДПА України і яке знаходиться на електронних адресах офіційних сайтів ДПА України (www.sta.gov.ua) у розділі „Платникам податків про електронну звітність” та ДПА в Чернівецькій області у розділі «Електронна податкова звітність» (www.dpa.cv.ua).</p>
<p>Детальніше про  зміни щодо подання податкової звітності  з ПДВ зазначено в листах ДПА  України від 08.07.2010р. № 13547/7/16-1517, 18.06.2010 р. № 12096/7/16-1117, від 15.07.2010 року № 14134/7/16-1117.</p>
<p><strong>За матеріалами Відділу масово -роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Чернівецькій області</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/do-uvahy-platnykiv-pdv/8741.html">До уваги платників ПДВ!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/do-uvahy-platnykiv-pdv/8741.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Банки Чернівецької області  у 2009 році</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/banky-chernivetskoji-oblasti-u-2009-rotsi/7486.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/banky-chernivetskoji-oblasti-u-2009-rotsi/7486.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 24 Feb 2010 16:00:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[депозит]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[управління]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=7486</guid>

					<description><![CDATA[<p>Банківська мережа Чернівецької області за станом на 01.01.2010 налічувала 22 філії та 388 безбалансових установ. На території області діють установи 54 банків України</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/banky-chernivetskoji-oblasti-u-2009-rotsi/7486.html">Банки Чернівецької області  у 2009 році</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="padding-left: 60px;"><strong>Банківська  мережа Чернівецької області за станом на 01.01.2010 налічувала 22 філії та 388 безбалансових установ. На території області діють установи  54 банків України.</strong></p>
<p>За станом на 01.01.2010  установи 5 банків: ВАТ КБ «Надра» (1 філія і 14 відділень),  ТОВ «Укрпромбанк» (1 філія і 4 відділення), АКБ «Трансбанк» (1 відділення), ВАТ СКБ «Дністер» (1 відділення) і АТ «РОДОВІД БАНК» (2 відділення), всього 2 філії і  22 відділення в області, разом з банками &#8211;  юридичними особами, що розміщені в інших регіонах, продовжують перебувати під управлінням тимчасових адміністраторів, призначених постановами Правління Національного банку України терміном на один рік із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.</p>
<p>Відповідно до змін у макроекономічному та політичному середовищі розвиток грошово-кредитного ринку протягом 2009 року мав суттєві відмінності. Погіршення економічної ситуації, пік якого прийшовся на І квартал 2009 року, на грошово-кредитному ринку знаходило відображення у продовженні відпливу коштів з банків, зниженні ліквідності банківської системи, дефіциті іноземної валюти та ін.</p>
<p>Натомість покращення показників розвитку реального сектора економіки, платіжного балансу та скасування законодавчих обмежень у проведенні грошово-кредитної політики, починаючи з ІІ кварталу, сприяли покращенню ситуації.</p>
<p>Як  результат, починаючи з квітня 2009 року спостерігався щомісячний приріст  депозитів населення (крім незначного зниження у вересні та листопаді). Утім така динаміка не змогла компенсувати падіння депозитів населення  в І кварталі і річні темпи  їх приросту залишились від’ємними.</p>
<p>У цілому за 2009 рік депозити фізичних осіб знизилися на 4,9 % до 2084 млн.грн. Депозити юридичних осіб за цей же період знизилися 36,3 % до 342 млн.грн. Як наслідок, загальний обсяг депозитів у 2009 році знизився на 11,1%  до  2426 млн.грн.</p>
<p>Темпи зниження депозитів у національній валюті випереджали темпи зниження – в іноземній валюті і становили  відповідно 20,0 % і 0,5 %.  Як наслідок, у  структурі депозитів почали переважати вклади в іноземній валюті, їх частка становила 51,4 %, частка  вкладів у національній валюті за звітний рік знизилася  на 5,5 п.п. і на 01.01.2010 становила 48,6 %.</p>
<p>Зниження  обсягу депозитів з початку року відповідним чином вплинуло на динаміку активних операцій установ банків.</p>
<p>Відображенням цього було зменшення загального обсягу залишків за кредитними вкладеннями у 2009 році на 9,1 % до 5514 млн.грн. Зниження відбулося за рахунок зменшення залишків за кредитами, наданими фізичним особам за звітний рік на 15,8 % до 3246 млн.грн.  За кредитами наданими юридичним особам, відбулося зростання залишків на 2,6 % до 2268 млн.грн.</p>
<p>В той час, як кредитні вкладення в  національній валюті з початку року залишились без змін і становили на 01.01.2010 року  1871 млн.грн.,  в іноземній – знизились на 13,1 %  до 3642 млн.грн.</p>
<p>Процентна політика в поточному році проводилася адекватно до макроекономічної ситуації і спрямовувалися на утримання вартості грошей на позитивному рівні щодо інфляції з метою стимулювання повернення вкладів у банківську систему, нівелювання девальваційного тиску та інфляційних ризиків.</p>
<p>З огляду на позитивні тенденції до стабілізації грошово-кредитного ринку, установи банків до кінця року знизили ставки за своїми активними операціями. Зокрема, середньозважена ставка за кредитами в економіку в національній валюті зменшилася з 23,4% у квітні 2009 року до 23,1% у грудні 2009 року, в іноземній валюті – з 22,7 % до 12,5%.</p>
<p>Натомість середньозважена ставка за депозитами в національній валюті зросла з 12,8 % у квітні 2009 року до 13,7 % у грудні 2009 року, в іноземній валюті залишилась без змін і становила 10,3 %.</p>
<p>Протягом  2009 року на грошовому ринку  області, як і в попередні роки, спостерігалось вилучення  готівки з обігу.  За звітний рік в каси банків надійшло готівки  на 0,9 % більше ніж за 2008 рік. Видачі готівки за  вказаний  період знизились на 8,6 % в порівнянні з попереднім роком.</p>
<p>Операції з готівковою іноземною валютою на  валютному ринку області   здійснювали 320 кас філій, відділень банків та фінансових установ регіону.</p>
<p>На готівковому сегменті валютного  ринку регіону за 2009 рік обсяги операцій становили у доларовому еквіваленті (купівля та продаж іноземних валют за гривню) 321 млн. дол.США, та у порівнянні з відповідним періодом  2008 року зменшились на 42 % в т.ч. обсяги валют, купленої у населення становили 210 млн. дол.США,  обсяги валют, проданої населенню &#8211;  111 млн. дол.США.</p>
<p>Загалом, за 2009 рік обсяги пропозиції готівкової іноземної валюти перевищували попит на неї в 1,9 раза.</p>
<p>В такій ситуації велике значення відіграли  проведення Національним банком України  з 27.02.2009 року валютних аукціонів з  продажу іноземної валюти для  задоволення потреб клієнтів фізичних осіб та підприємців (малий бізнес) з метою погашення ними заборгованості за валютними кредитами, що відповідно дозволило знизити дефіцит іноземної валюти на внутрішньому готівковому ринку.</p>
<p><strong>Прес-служба  Управління Національного банку України в  Чернівецькій області</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/banky-chernivetskoji-oblasti-u-2009-rotsi/7486.html">Банки Чернівецької області  у 2009 році</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/banky-chernivetskoji-oblasti-u-2009-rotsi/7486.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Злодії підвищують ставки</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kryminal/zlodiji-pidvyschuyut-stavky/7286.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kryminal/zlodiji-pidvyschuyut-stavky/7286.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 05 Feb 2010 14:45:20 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[злочин]]></category>
		<category><![CDATA[кошти]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=7286</guid>

					<description><![CDATA[<p>Торік у сфері банківської діяльності органи міліції викрили 137 злочинів-«мільйонників». Загалом же 2009-го працівники ДСБЕЗ викрили 3300 злочинів, у тому числі безпосередньо в банках – 1531. Кожен 6-й випадок «тягне» на понад 100 тис. грн</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/zlodiji-pidvyschuyut-stavky/7286.html">Злодії підвищують ставки</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Торік у сфері банківської діяльності органи міліції викрили 137 злочинів-«мільйонників». Загалом же 2009-го працівники ДСБЕЗ викрили 3300 злочинів, у тому числі безпосередньо в банках – 1531. Кожен 6-й випадок «тягне» на понад 100 тис. грн.</strong></p>
<p>За порушеними кримінальними справами сума збитків сягає 200,06 млн. грн. (проти 89,6 млн. грн. 2008-го); накладено арешт на майно в сумі  174, 4 млн. грн. До відповідальності притягнуто 903 особи. До суду вже направлено кримінальні справи за 2993 злочинами.</p>
<p>Службові особи банку вчиняли протиправні дії поодинці, групою або у змові з фізичними особами – не працівниками банку.</p>
<h2>Найбільш поширені шахрайські схеми:</h2>
<p style="padding-left: 30px;">■ кошти з рахунків вкладників знімаються за підробними документами;</p>
<p style="padding-left: 30px;">■ кошти самих банківських установ розкрадаються за допомоги фіктивних кредитних договорів;</p>
<p style="padding-left: 30px;">■ хабарі (так звані «відкати») за надання кредитів;</p>
<p style="padding-left: 30px;">■ оформлення кредитів на підставних осіб або без відома позичальника.</p>
<p>При цьому фальсифікується інформація про фінансовий стан позичальника, про наявність заставного майна тощо.</p>
<p>За даними НБУ, станом на 1 січня 2010 року в України зареєстровано 196 банків. Ліцензію на здійснення банківських операцій мають 184 банки. Із загальної кількості зареєстрованих 49 банків створено за участю іноземного капіталу, у тому числі  18 зі 100%-м іноземним капіталом.</p>
<p>Найбільша кількість чинних центральних банківських установ зосереджена в м. Києві (106), Дніпропетровській (15), Харківській (12), Одеській (10), Донецькій (11) областях, що свідчить про суттєві обороти грошових коштів у зазначених регіонах.</p>
<p>НБУ вживає заходівдля запобігання негативним наслідкам фінансової та з метою забезпечення збереження активів і капіталу при загрозі платоспроможності, у 16-ти банках призначено тимчасову адміністрацію. Скорочуються витрати банків за рахунок скорочення працівників та заробітної плати, закриття філій та відділень банків, шляхом зменшення витрат на оренду приміщень тощо.</p>
<p><strong>За матеріалами Департаменту ДСБЕЗ МВС України</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/zlodiji-pidvyschuyut-stavky/7286.html">Злодії підвищують ставки</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kryminal/zlodiji-pidvyschuyut-stavky/7286.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Спроба рейдерства: ТзОВ «ВКТ «АРГО»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kryminal/sproba-rejderstva-tzov-vkt-arho/7193.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kryminal/sproba-rejderstva-tzov-vkt-arho/7193.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 29 Jan 2010 14:36:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[документ]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[злочин]]></category>
		<category><![CDATA[кошти]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[суд]]></category>
		<category><![CDATA[Хотин]]></category>
		<category><![CDATA[юстиції]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=7193</guid>

					<description><![CDATA[<p>ЗАЯВА ДЛЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПАРТНЕРІВ ТзОВ «ВКТ «АРГО» З ПРИВОДУ НЕВДАЛОЇ СПРОБИ РЕЙДЕРСЬКОГО ЗАХОПЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/sproba-rejderstva-tzov-vkt-arho/7193.html">Спроба рейдерства: ТзОВ «ВКТ «АРГО»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Заява для засобів масової інформації та партнерів ТзОВ «ВКТ «АРГО» з приводу невдалої спроби рейдерського захоплення підприємства</h2>
<p>м.Хотин, 26 січня 2010 року</p>
<p><strong>Шановні друзі! </strong></p>
<p>У зв’язку із масованим викидом інформації, яка підготована та розповсюджена рейдерським угрупуванням, та з метою надання громадськості та партнерам компанії об’єктивних даних, які висвітлюють дійсну ситуацію, яка склалася, керівництво ТзОВ «ВКТ «АРГО» повідомляє Вас про нижченаведене.</p>
<p>22 січня  2010 року у кінці робочого дня, у п’ятницю, група осіб в камуфляжі, у кількості близько 60 чоловік напала на охорону ТзОВ “ВКТ «АРГО» із 8 осіб, та ліквідувавши опір, захопила територію заводу та адміністративну будівлю. Виганяючи співробітників адміністрації з робочих місць та заблокувавши групу керівного складу на 3 поверсі адмінбудинку, називаючись сторожами підприємства, ці люди забезпечили проходження групи невідомих на той час осіб до адміністративного приміщення. Загалом все це супроводжувалося стандартним рейдерським «букетом»: маски, бити, металічні прути, травматична зброя, глушилки для мобільного зв’язку та “об’єктивні ЗМІ антирейдерської  спеціалізації”, які вже створили собі відповідну репутацію у медіапросторі.</p>
<p>Як стало  відомо пізніше, ці люди забезпечили  прохід на підприємство державного виконавця з м.Дніпропетровськ, С. Саване та, так званого «виконавчого директора Арго» Шистопала із групою адміністративної та технічної підтримки. Державний виконавець вчиняв дії щодо стягнення майна ТзОВ «ВКТ «АРГО» на 200 мільйонів гривень, а пан Шистопал уособлював собою «легітимну» владу та здійснював дії, спрямовані на виведення цього майна на користь третіх осіб.</p>
<p>Реагуючи  на звернення адміністрації ТзОВ «ВКТ «Арго» про відновлення порядку, недопущення сутичок та реагуючи на звернення державного ПАТ «Укрексімбанк» щодо прямої загрози вилучення майна, яке перебуває у заставі Банку, рейдерським угрупуванням, о 22.30 цього ж дня прибула група оперативного реагування «Беркут». З метою підтримання правопорядку та недопущення тяжких наслідків, органами правопорядку було організовано мирне виведення із підприємства не тільки прибульців, але і справжніх працівників ТзОВ «ВКТ «Арго». Із 00.00 23.01.10 підприємство було взято під контроль працівниками міліції.</p>
<p>Для кращого  розуміння Вами псевдоправового підґрунтя, яке було сфабриковане рейдерами для надання видимості законності своїх дій, необхідно повернутися у кінець 2008 року.</p>
<p>Через катастрофічне подорожчання жерсті на початку року та девальвації гривні восени 2008 року ТзОВ «ВКТ «АРГО» опинилося у надзвичайно складній фінансовій ситуації. Собівартість продукції піднялася вище цін реалізації, а відсоткове навантаження по кредитах у державному «Укрексімбанк» зросло на 75%.</p>
<p>У цій  ситуації керівництво КБ «УФГ-ТОВ» в особі його власника Бабича В.Г. стало вимагати повернення близько 55 мільйони гривень, що були гарантовані поручительством нашого підприємства. Одночасне виведення такої суми коштів із обігового капіталу неодмінно мало призвести до колапсу підприємства та його зупинки. У таких умовах власники ТзОВ «ВКТ «АРГО» на вимогу Бабича В.Г. у листопаді 2008 року підписали документи про уступку часток на користь Бабича В.Г. для надання йому додаткових гарантій виконання боргових зобов’язань перед КБ “УФГ-ТОВ». Підписання цих документів здійснювалося під тиском Бабича В.Г. та не мало потягнути за собою жодних правових наслідків, оскільки метою створення цих документів був не продаж часток, а отримання Бабичем В.Г. додаткових гарантій повернення коштів. (У подальшому представники Бабича стверджували що він заплатив 202 мільйони гривень готівкою, що представляє собою приблизно залізничний вагон крупних грошових купюр). Незважаючи на виконання ТзОВ «ВКТ «Арго» своїх основних зобов’язань протягом листопада 2008 &#8211; квітня 2009, 27 травня 2009 року відбулося перше рейдерське захоплення підприємства.</p>
<p>Оперуючи  вищевказаними документами, юристи Бабича В.Г. зуміли зареєструвати новий Статут ТзОВ «ВКТ «АРГО» та призначити нового Генерального директора – Калєнцова О.Г. Мотивуючи свій статус цими документами та скориставшись перебуванням справжнього керівника &#8211; Гончара А.В. у відрядженні, група із 200 осіб захопила завод у період пікового сезонного навантаження.</p>
<p>Зважаючи  на те, що саме у цей період відбувається збір зеленого горошку нашими контрагентами  у Краснодарському краї РФ, зупинка виробництва та відвантаження продукції могла призвести до надзвичайно великих збитків наших партнерів та, відповідно, знищити підприємство масою мотивованих судових позовів з їхнього боку. Врахувавши це, легітимні власники підприємства були змушені підписати додаткові документи, які додавали легітимності угодам укладеним у 2008 році та оформити новий статут товариства, за умови розблокування заводу та призначення «новим» засновником на посаду керівника – Гончара А.В., що і відбулося.</p>
<p>Вирішивши нагальні питання забезпечення контрагентів та реагуючи на постійний тиск Бабича В.Г., спрямований на викачування обігових коштів із підприємства, керівництво ТзОВ «ВКТ «АРГО» ініціювало ряд позовів, стосовно визначення справжнього правового статусу власників ТзОВ «ВКТ «АРГО», і за деякими із них вже є рішення, які нівелюють статус Бабича В.Г. як засновника компанії.</p>
<p>Між іншим, необхідно нагадати, що першопричиною  цих подій був опосередкований  борг ТзОВ «ВКТ «АРГО» перед КБ «УФГ-ТОВ», які 14.12.09 уклали договір переведення боргу із його реструктуризацією, та за короткий період часу вже сплачено більше мільйона гривень. Таким чином, на даний час, вже не існує жодних конфліктних зобов’язань між цими юридичними особами, та відбувається нормальне виконання договірних зобов’язань.</p>
<p>Ми вважаємо, що зрозумівши нормалізацію відносин ТзОВ «ВКТ «АРГО» із Тимчасовою адміністрацією НБУ в КБ «УФГ-ТОВ», безперспективність своїх зазіхань на корпоративні права та оцінивши те, що неможливо вічно оскаржувати законні рішення, що ухвалюються судами різної юрисдикції та рівня, Бабич В.Г. вступив у злочинну змову із групою дніпропетровських рейдерів, метою якої було вже не захоплення підприємства та його адміністрування, а реалізація чіткої схеми виведення майна з під застави державного банку «Укрексімбанк». Вкладенням пана Бабича В.Г. були документальні підстави для претензій, а вкладенням рейдерів розробка та реалізація самого захоплення, корупційний ресурс та матеріальна база.</p>
<h2>Що ж  відбувається насправді?</h2>
<p>У листопаді-грудні 2009 року розроблено схему та виготовлено ряд документів, які обґрунтовують претензії нападників та їхню «правову позицію».</p>
<p>Виготовляється  довіреність на і’мя Шистопала, яка підписана Калєнцовим від 28.05.09 та скріплена підробленою печаткою ТзОВ «ВКТ «АРГО».</p>
<p>В подальшому ця довіреність  буде неодноразово використана  Шистопалом для підтримки  матеріальних претензій  третіх осіб до підприємства.</p>
<p>Виготовляється Протокол Зборів Учасників від 28.05.09., за яким засновується  посада виконавчого директора з надзвичайно широкими повноваженнями та начебто відбувається призначення Шистопала на цю посаду.</p>
<p>Ця  особа не перебуває у списках працівників підприємства, не отримує заробітну плату, її посада не передбачена статутом товариства, і спливає на поверхню у якості виконавчого директора лише в січні 2010 року при захопленні підприємства.</p>
<p>05.07.09 нібито укладається договір купівлі продажу оспорюваних в судових органах 66.66% часток ТзОВ «ВКТ «АРГО» між Бабичем В.Г. та невідомим паном Бакаєвим.</p>
<p>Це  відбувається в той час, коли йде судовий спір стосовно часток та на них накладений арешт. Тепер напевне вагон готівки поїхав в бік Бабича.</p>
<p>21.12.09 у Кіровський суд м.Дніпропетровська подається позов кіпрської компанії «Капіталфорс Лімітед» до пана Бакаєва, який винен цій фірмі гроші за векселем у розмірі 200 мільйонів гривень. Оскільки Бакаєв кудись витратив ці кошти, в нього немає іншого майна, крім часток в ТзОВ «ВКТ «АРГО», які вартують саме цю суму. Враховуючи, що згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців пан Бакаєв не має стосунку до ТзОВ «ВКТ «АРГО», на допомогу приходить пан Бабич, який у реєстрі є, але стверджує що продав частки, забувши, що вони перебувають під арештом.</p>
<p>22.12.09 в цей же суд надходить клопотання про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на єдиний майновий комплекс підприємства, яке задовольняється судом у повному обсязі.</p>
<p>Необхідно відзначити, що у всіх стадіях судового процесу, а в подальшому і у процедурі виконання рішень цього суду, активно бере участь «виконавчий директор» Шистопал, який повністю підтримує від імені ТзОВ «ВКТ «АРГО» майнові претензії третіх осіб до компанії, та засвідчує своїм представництвом всі подальші судові процедури.</p>
<p>Апофеозом рейдерської творчості стала затверджена 28.12.09 ухвалою Кіровського суду м.Дніпропетровська мирова угода, відповідно до якої ТзОВ «ВКТ «АРГО» стає боржником щодо «Капіталфорс Лімітед» на суму у 200 мільйонів гривень. Мирова угода підписується представником кіпрської фірми, Бакаєвим, Бабичем та Шистопалом від імені АРГО за підробленим дорученням.</p>
<p>Оперативно взявся виконувати рішення Кіровського суду старший судовиконавець ВДВС Міністерства юстиції України в Дніпропетровській області пан Саване С.М., який відкрив відповідні провадження, і в подальшому брав активну участь у рейдерській атаці, накладаючи стягнення на майно ТзОВ «ВКТ «АРГО» за повної підтримки «нової» адміністрації.</p>
<p>Завершальним етапом операції прикриття стала скарга в Прокуратуру Дніпропетровської області на дії цього державного виконавця, що мала на меті отримати обґрунтування законності дій Дніпропетровського держслужбовця на Буковині та апеляційна скарга незадоволеної компанії «Капіталфорс Лімітед» на «поспішну» ухвалу Кіровського суду про зняття арешту з майнового комплексу АРГО, що мала на меті ускладнити оскарження рішень Кіровського суду законними представниками ТзОВ «ВКТ «АРГО» в апеляційному порядку.</p>
<p>Виготовлення  пакету протоколів зборів учасників, рішень міфічної Голови Товариства про відсторонення Генерального Директора ТзОВ «ВКТ «Арго» від виконання обов’язків на користь Шистопала, мало на меті створення сприятливих умов для передачі майна ТзОВ “ВКТ «АРГО» на користь третіх осіб – Капіталфорс Лімітед, та ускладнення подальших можливостей по поверненню майна у належний правовий стан.</p>
<p>Повністю розкриває всю рейдерську схематику реєстрація у м.Хотин 12.01.10 ТОВ «Хотинський завод металічної тари», що засноване паном Ковальчуком із Києва. На нашу думку, це саме те підприємство, на яке зараз буде оформлятися майно ТзОВ «ВКТ «АРГО», та яке буде вимагати забезпечення доступу до цього майна, в тому числі і в судовому порядку.</p>
<p>На даний  час, завдяки чіткій позиції державного Банку, діям правоохоронних органів  та адміністрації ТзОВ «ВКТ «АРГО» плани злочинців було зруйновано.</p>
<p>Підприємство продовжує працювати та відвантажувати продукцію в робочому режимі. Повідомляємо всіх партнерів, що зобов’язання підприємства виконуються та будуть виконуватися у повному обсязі.</p>
<p>Підприємство звернулося до судових органів із позовами про оскарження дій судовиконавця та нечинність ряду створених рейдерами документів, у результаті чого чинність цих документів призупинена, а державному виконавцю заборонено здійснювати дії спрямовані на стягнення майна компанії;</p>
<p>Незважаючи на труднощі із отриманням документів у ДВС Дніпропетровської області, ТзОВ «ВКТ «АРГО» вдалося отримати у розпорядження майже весь пакет документації, що обґрунтовує рейдерські зазіхання, та на даний час фахівці ТзОВ «ВКТ «АРГО» спільно із представниками ПАТ «Укрексімбанк» вивчають ці документи для підготування обґрунтованих позовів, в результаті чого, створена злочинцями схема привласнення майна буде остаточно зруйнована.</p>
<p>Зважаючи на те, що ТзОВ «ВКТ «АРГО» вбачає у діях рейдерів ознаки кримінальних правовпорушень, нами спрямовуються та будуть спрямовуватися обґрунтовані звернення до правоохоронних органів із клопотаннями про притягнення фігурантів цих подій до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.</p>
<p>За наявною у нас інформацією, з метою протидії рейдерському захопленню майна, яке перебуває у заставі державного ПАТ «Укрексімбанк», Банком спрямовані листи до Кабінету Міністрів України, Генерального прокуратури України, Міністра МВС України та Голови СБУ з проханням провести перевірку щодо вищевказаних подій та прийняти відповідні заходи правового реагування.</p>
<p>Шановні представники засобів масової інформації та колеги!</p>
<p>У ЗМІ продовжується інформаційна атака групи Бабича-Шистопала-Саване. Ви самі можете оцінити &#8211; хто все-таки рейдер? Власники, адміністрація та трудовий колектив підприємства, що 20 років розбудовують це підприємство, Державний «Укрексімбанк» на кошти якого це було зроблено, «Беркут», який захистив законні їх інтереси, чи може все таки група фізичних та юридичних осіб, у яких юристів більше ніж бойовиків, що позичають одне одному по 200 мільйонів гривень.</p>
<p>На  Буковині знають відповідь на це запитання.</p>
<p>Ні  для кого не секрет, що у цей складний час об’єктом рейдерської атаки може стати чи не кожне українське підприємство. Ми вважаємо, що дати достойну відсіч та відвести загрозу від свого підприємства це напівзахід. Отримавши облизня у справі із ТзОВ «ВКТ «АРГО», рейдерська група не припинить свого існування та буде продовжувати свою діяльність.</p>
<p>Для того, щоб назавжди покінчити із цим невластивим для цивілізованого суспільства аморальним явищем, необхідно щоб кожен із нас, зіткнувшись із ним, докладав максимум зусиль для притягнення рейдерів до відповідальності особисто. Інакше кожен із нас завжди буде потенційною жертвою, а жити в статусі жертви ми не хочемо, і не будемо.</p>
<p>З надією на Вашу об’єктивність,</p>
<p><strong>Генеральний директор ТзОВ «ВКТ «АРГО» Гончар  А.В.</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/sproba-rejderstva-tzov-vkt-arho/7193.html">Спроба рейдерства: ТзОВ «ВКТ «АРГО»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kryminal/sproba-rejderstva-tzov-vkt-arho/7193.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Казначейство створило проблеми місцевим бюджетам</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/kaznachejstvo-stvorylo-problemy-mistsevym-byudzhetam/7103.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/kaznachejstvo-stvorylo-problemy-mistsevym-byudzhetam/7103.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 27 Jan 2010 15:57:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=7103</guid>

					<description><![CDATA[<p>В сфері казначейського обслуговування місцевих бюджетів Чернівецької області наприкінці 2009-го - на початку 2010 років відсутні стабільність та прозорість</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kaznachejstvo-stvorylo-problemy-mistsevym-byudzhetam/7103.html">Казначейство створило проблеми місцевим бюджетам</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>На колегії Чернівецької обласної ради</h2>
<p>27 січня під головуванням керівника обласної представницької влади Івана ШИЛЕПНИЦЬКОГО відбулося чергове засідання колегії обласної ради. Учасники колегії заслухали  та обговорили інформацію начальника Головного фінансового управління облдержадміністрації  В&#8217;ячеслава КЛИМА та виконувача обов&#8217;язків начальника Головного управління державного казначейства України у Чернівецькій області Олександра ПАСКАРЯ  про заходи з організації виконання обласного бюджету в І-му кварталі 2010 року та стан казначейського обслуговування місцевих бюджетів області.</p>
<p>Члени колегії та присутні на засіданні керівники районних рад області висловили занепокоєння щодо відсутності стабільності та прозорості в сфері казначейського обслуговування місцевих бюджетів наприкінці 2009-го &#8211; на початку 2010 років.</p>
<p>Учасники засідання наголошували на неприпустимості продовження такої практики з проведення видатків органами Державного казначейства, яка призводить до зростання боргів місцевих бюджетів перед постачальниками товарів, робіт та послуг.</p>
<p>У процесі обговорення зазначеного питання на рівні зацікавлених структур було досягнуто домовленості щодо врегулювання ситуації, що склалася в бюджетно-розрахунковій сфері.</p>
<p>Колегія обласної ради вирішила звернутися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо необхідності розробки  правового механізму погашення кредиторської заборгованості, що виникла у зв&#8217;язку з незадовільним казначейським обслуговуванням місцевих бюджетів у грудні 2009 року.</p>
<p>Колегія затвердила також дату проведення, порядок денний та регламент роботи чергової 36-ї сесії Чернівецької обласної ради V-го скликання, яка відбудеться 9 лютого 2010 року.</p>
<p>В роботі колегії обласної ради взяв участь перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Віктор ПАВЛЮК.</p>
<p><strong>Прес-служба Чернівецької обласної ради </strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kaznachejstvo-stvorylo-problemy-mistsevym-byudzhetam/7103.html">Казначейство створило проблеми місцевим бюджетам</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/kaznachejstvo-stvorylo-problemy-mistsevym-byudzhetam/7103.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кредитна спілка  працює як пилосос</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/kredytna-spilka-pratsyuje-yak-pylosos/6663.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/kredytna-spilka-pratsyuje-yak-pylosos/6663.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 Dec 2009 10:16:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[злочин]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=6663</guid>

					<description><![CDATA[<p>Куди зникають гроші чернівецьких вкладників, – розповідає Сергій ПОВЗУН, новий керуючий чернівецькою філією спілки «Християнська злагода».</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/kredytna-spilka-pratsyuje-yak-pylosos/6663.html">Кредитна спілка  працює як пилосос</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Власники депозитів, розміщених у кредитних спілках, так само як і потерпілі вкладники банків досі не можуть отримати своїх грошей. Однак, коли у банках можна «вибити» хоча б відсотки і продовжити термін дії депозиту, то сліди своїх грошей у кредитних спілках відшукати у більшості випадків неможливо. Куди зникають гроші чернівецьких вкладників, – розповідає Сергій ПОВЗУН, новий керуючий чернівецькою філією спілки «Християнська злагода».</strong></p>
<blockquote><p><strong>Довідка:</strong><br />
«Християнська злагода» діяла на теренах 6-ти західних областей України, в тому числі Чернівецької. Головний офіс розміщений у Львові. Спілку створено 2007-го року. У вересні 2008-го «Християнська злагода» перестала виплачувати відсотки за внесками. Тим, у кого завершувалися терміни дії договорів, повернути внески також відмовлялися. Наприкінці 2007-го  активи спілки перевищували 63 млн. грн – усе це кошти вкладників.</p>
<p>У грудні минулого року Держфінпослуг позбавила «Християнську злагоду» ліцензій, але спілка продовжувала діяти. Скільки саме людей втратили свої заощадження у «Християнській злагоді», слідство ще не визначило. Частину коштів керівництво спілки банально привласнило, а ще частину внесків спілчан воно віддавало під кредити без застави чи інших гарантій повернення.</p></blockquote>
<h2>Нема паперів – нема боргів</h2>
<p>– Свого часу я був одним з найбільших вкладників «Християнської злагоди» у Чернівцях, – розповідає п. Сергій. – Проблеми виникли у грудні 2008-го, коли у Львові змінилося керівництво. Директорку спілки заарештували за фінансові махінації, вона вже 8 місяців сидить у СІЗО.</p>
<p>На початку 2009-го у Львові відбулися загальні збори, на яких обрали нового голову правління. Від Чернівецької області ніхто не увійшов навіть до наглядової ради спілки. Тоді ж звільнився і директор Чернівецької філії Леонід Мельников. На його місце прийшла інша людина. Львів знімав керуючому квартиру і платив зарплату. Так тривало до червня. А тоді наш новий керівник разом з братом, який очолював філію в Івано-Франківську, подалися у біга, – їх досі не знайшли. Зрозуміло, що вже під час розборок у керівництві ніхто не повертав вкладів і не платив відсотків.</p>
<p>Як людина, зацікавлена у поверненні власних грошей, у липні цього року я очолив чернівецьку філію «Християнської злагоди».</p>
<p>Найперше ми намагалися навести лад у документах: частини їх так і не знайшли, іншу частину конфіскували львівські правоохоронці, які ведуть слідство у справі колишнього керівника усієї спілки. Але навіть з того, що залишилося, можна стверджувати, що спілка працювала як пилосос: з регіональних філій «викачувалися» гроші до Львова, а та їх або розкрадали, або кредитували сумнівні фірми.</p>
<p>Довести, що ці гроші «переїхали» до Львова, неможливо. Я не раз пропонував Львову провести звірку навіть за тими паперами, що в нас залишилися, але львівські мені наполегливо «пояснювали», що для нас краще, аби ми цього не робили, бо виявиться, що це наші накрали не лише власних, а ще й львівських грошей… А це, як ви розумієте, кримінал…</p>
<h2>Нема людини – нема боргів</h2>
<p>Загалом буковинці вклали у «Християнську злагоду» майже мільйон гривень, які на сьогодні також ніхто не повертає. Головна причина – заборгованість за кредитами, які також не повертають. Дехто насправді не має звідки, але більшість просто користуються моментом і «дірками» у законодавстві.</p>
<p>– Коли ми вивчили умови надання кредитів, з’ясувалося, що в жодному з договорів немає гарантій повернення, – продовжує п. Повзун. – Аби не зловживати перевищенням лімітів (хоча й таке теж бувало), розробили доволі просту схему: «головний» позичальник приводив ще 4 «нужденних» і спілка видавала 5 кредитів на невеличкі суми. Коли наставав час платити, ті четверо «відморожувалися», мовляв, питайте з головного, ми тих грошей не бачили і в руках не тримали. Тоді працівники спілки закривали 4 договори, а п’ятий переоформляли повністю на головного позичальника.</p>
<p>Таким чином кількість проблемних кредитів у звітності зменшувалася уп’ятеро, а реально спілка не отримувала ні копійки! Зрештою дійшло до того, що нині  четверо позичальників заборгували спілці 400 тис. грн без урахування відсотків, тобто майже половину заборгованих сум.</p>
<p>На сьогодні вдалося встановити місцеперебування лише однієї боржниці з цієї «чудової четвірки», –<br />
продовжує п. Сергій. – З’ясувалося, що вона вже давно спокійнісінько живе… в Мілані, а все майно належить її, м’яко кажучи, небідній донечці. Ще трьох розшукати поки не вдалося. Звертатися до міліції в таких випадках сенсу немає: боржники – не їхній «контингент», тож і не їхній клопіт. У міліції мені пояснили, що ухиляння від сплати боргів не є кримінальним злочином. От коли когось за борги поб’ють – це до них. А загалом справами фінустанов займається СБУ.</p>
<h2>Нема квартири – є борги!</h2>
<p>Нині повернути кошти з кредитних спілок майже нереально, в першу чергу через відсутність законодавства, яке регламентувало би цей процес. На випадок, коли банкрутує банк, існує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. До того ж, банки обов’язково формують резерви під кредитну заборгованість. А коли спілці не повертають кредити, то й депозити виплатити немає звідки.</p>
<p>– Оголосити спілку банкрутом теж не вихід, – резюмує п. Сергій, – оскільки в порядку задоволення вимог кредиторів вкладники посідають передостаннє місце після держави, цільових фондів, працівників спілки, яким заборгували зарплату тощо. Навряд чи після розпродажу майна спілки залишаться кошти ще для всіх вкладників.</p>
<p>З позиції одного конкретного позичальника можна, звичайно, подати документи до суду, але по-перше, будуть величезні судові витрати. По-друге, коли з філії вилучили необхідні документи, як, приміром, у нас, то тяганина може тривати з півроку, бо за копіями документів треба їздити до Львова самим.</p>
<p>Крім того, якщо хтось із вкладників виявиться спритнішим і доможеться рішення суду про списання на його користь коштів з рахунку спілки, це означатиме тільки, що інші гарантовано не побачать власних грошей, бо на всіх точно не вистачить! Щоби справедливо розділити нинішні мізерні надходження, ми вирішили віддавати їх пропорційно до розміру внеску. Більшість же спілок ділять пропорційно до нарахованих відсотків, але тоді ті, у кого внесок маленький, взагалі нічого не отримують.</p>
<p>Надходження і спілок, і банків могли би бути більшими не тільки тоді, коли можна було би знайти злісних боржників або описати їхнє майно. Нинішня система така, що коли у заставлених квартирах проживають неповнолітні діти, то їх конфіскувати й продати не можна.</p>
<p>Або інший приклад: заставне майно, найчастіше квартири, реально коштують у рази більше, ніж офіційна ринкова вартість, за якою їх продають. Виходить, що людина залишається без житла, зате з не набагато меншими боргами, на які «накручуються» відсотки.</p>
<p>Крім того, спочатку вимагається погашати відсотки, а потім основну суму, так зване тіло кредиту. Тож у людини з невеликими доходами боргова яма тільки поглиблюється. Доцільніше було би спочатку погашати тіло кредиту, а потім відсотки, щоби ліквідувати проблемні позики. Навіщо нараховувати відсотки, яких ніколи ніхто не зможе виплатити? Деякі спілки переоформляють внески на паї, тоді з ними можна хоч щось зробити, наприклад, кудись вкласти, але це теж не надто ефективно.</p>
<p><strong>P.S.</strong> Ситуація з «Християнською злагодою» досить типова не лише для нашої області, але й для України в цілому. Лише на Буковині є ще кілька спілок, стосовно працівників яких порушені кримінальні справи. За словами Сергія Повзуна, нині жодна кредитна спілка з тих, що є у Чернівцях, не може повністю виконати зобов’язання перед вкладниками. Тож перед тим, як нести кудись свої гроші, добряче подумайте, чи не бачите ви їх востаннє.</p>
<p><strong>Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/kredytna-spilka-pratsyuje-yak-pylosos/6663.html">Кредитна спілка  працює як пилосос</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/kredytna-spilka-pratsyuje-yak-pylosos/6663.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Міфи та правда про банківські депозити</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/mify-ta-pravda-pro-bankivski-depozyty/6582.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/mify-ta-pravda-pro-bankivski-depozyty/6582.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 30 Nov 2009 11:15:19 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банк]]></category>
		<category><![CDATA[депозит]]></category>
		<category><![CDATA[кошти]]></category>
		<category><![CDATA[кредит]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=6582</guid>

					<description><![CDATA[<p>Розміщення банківських депозитів: Ми вирішили звернутись до фахівців фінансового ринку, які підтвердили чи спростували поширені в народі переконання стосовно надійності розміщення банківських вкладів</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/mify-ta-pravda-pro-bankivski-depozyty/6582.html">Міфи та правда про банківські депозити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>До редакції надходить чимало запитань, які стосуються розміщення банківських депозитів. Ми вирішили звернутись до фахівців фінансового ринку, які підтвердили чи спростували поширені в народі переконання стосовно надійності розміщення банківських вкладів.</p>
<p><strong>Міф 1. Тримати гроші на депозиті зараз невигідно. Відсотки за вкладом менше рівня інфляції. – Ні!</strong></p>
<p>За прогнозами МВФ, рівень інфляції в Україні до кінця 2009-го становитиме близько 17% (Секретаріат Президента та Кабмін пророкують інфляцію ще нижче: 14% та 13% відповідно). Чий прогноз правдивіший, дізнаємося в кінці року, але у будь-якому випадку відсотки за вкладами зараз перевищують ці показники. Та й гідної альтернативи депозиту немає.</p>
<p>Просто треба уважно вибирати банк, в якому відкриваєте депозит. Перевірте, чи банк не має зовнішніх боргів, чи не залучав він активно іпотечне кредитування, чи досі видає споживчі кредити, своєчасно виплачує депозити, а також чи готовий до дострокової їхньої виплати. Сміливо відкривайте депозит саме в такому банку.</p>
<p><strong>Міф 2. У період кризи краще купувати банківське золото, ніж відкладати кошти на депозит. – Ні!</strong></p>
<p>Банківське золото – теоретично вдала довгострокова інвестиція. Але саме довгострокова, оскільки навіть через 2-3 роки продати невеличкий злиток золота без збитків буде складно через велику різницю між ціною купівлі та продажу. Якщо ви плануєте залишити спадок онукам, то придбання золота – правильний вибір. Але якщо збираєтесь використовувати капітал самі, то краще зберігати його в грошовій формі – на депозиті.</p>
<p><strong>Міф 3. Надійність банку можна оцінити за його рейтингом. – Не завжди.</strong></p>
<p>Світовий досвід показує, що не можна орієнтуватися на оцінку рейтингових агенств, якщо ситуація на ринку нестабільна. Наприклад, на момент банкрутства американський банківський гігант «Lehmаn Brothers» мав найвищий рейтинг фінансової стійкості «А2». Це означає, що падіння банків відбувається швидше, ніж визначаються рейтинги.</p>
<p>Отже, краще проаналізувати ситуацію самостійно, тим більше що банківська система досить прозора і звіти про фінансові показники діяльності будь-якого банку можна знайти на сайті НБУ. До того ж факт, що банк не затримує виплати за депозитами, у наших умовах набагато важливіший за дані будь-якого рейтингу. Звертайте увагу саме на це.</p>
<p><strong>Міф 4. Тримати кошти у банківському сейфі надійніше, ніж на депозиті. – Ні!</strong></p>
<p>Зберігати кошти в банківському сейфі в умовах сьогодення – обкрадати себе. Адже гроші знецінюються, а у сейфі замість прибутків приносять витрати. Депозит – значно вигідніше вкладення, воно дозволяє зберегти кошти від інфляції, за умови, що тільки ваш вклад знаходиться у фінансово стабільному банку. На користь банку в нинішніх умовах говорять такі фактори: відсутність іпотечних кредитів, відсутність зовнішніх запозичень, продовження споживчого кредитування на товари та послуги, повна та своєчасна виплата депозитів, а також готовність до дострокової виплати за вкладами.</p>
<p><strong>Міф 5. Якщо банк надає кредити, то це говорить про його надійність і можна впевнено відкривати у ньому депозит. – Так!</strong></p>
<p>Те, що банк продовжує кредитувати в умовах кризи, повністю свідчить на користь його стабільності. На сьогодні такі банки можна перерахувати на пальцях однієї руки.</p>
<p><strong>Міф 6. Банк надійний, якщо він готовий достроково повернути гроші за депозитом. – Так!</strong></p>
<p>Стовідсотковий критерій надійності фінансового стану банку – його принципова готовність видавати кошти за депозитом за особистою вимогою вкладника (на термінове лікування чи інші надзвичайні ситуації).</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/mify-ta-pravda-pro-bankivski-depozyty/6582.html">Міфи та правда про банківські депозити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/mify-ta-pravda-pro-bankivski-depozyty/6582.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
