Шановна редакціє!

Звернутися до вас змусив мене прикрий випадок:  у суботу 11 серпня я відвідала на Центральному міському кладовищі в с. Годилів могилу своїх батьків. Коли я підійшла до могили, мене охопив панічний жах: могила була зруйнована й частково розграбована. Не вистачало гранітних плит по периметру пам’ятника, а надгробні плити підняті й, на мою думку, підготовлені до вивезення. Плити зняті були дуже акуратно: не пошкоджена жодна з них. А решта виставлені на опорних камінцях для полегшення навантаження.

Я викликала поліцію. Приїхали. Подивилися, Склали акт і сказали, що повідомлять про подальші дії.

Я звернулася до адміністрації кладовища, але чогось втішного не почула. Директор, закопиливши губу, повідомив мені, що територія дуже велика, камер спостереження немає, а два сторожі не можуть контролювати її належним чином.

Із розмови зі сторожем та іншими працівниками кладовища дізналася, що це непоодинокі випадки. Майже щомісяця на цьому цвинтарі розграбовують пам’ятники. Поліція не має змоги це відстежити, а працівники кладовища, мабуть, не зацікавлені у виявленні злодіїв. На мою думку, цим ганебним бізнесом займаються підприємці, які встановлюють пам’ятники на цьому кладовищі. Мармурову плиту в пакеті не винесеш і сам-один на машину не завантажиш, тож я думаю, що тут діють «бригадним методом».

Свого часу я заплатила за виготовлення та установку пам’ятника 4 тис. доларів. Аби його відновити, з мене вимагають тепер щонайменше 10 тис. гривень… Невже чернівчани мають оселятися на цвинтарі, аби охороняти могили дорогих їм людей?

Лариса МАРКОВСЬКА, чернівчанка

Запис Спокою немає й на цвинтарі: пам’ятники розграбовують спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За минулий рік єдині топ-корупціонери, кого вдалося притягнути до відповідальності, це два голови районних державних адміністрацій, вироки щодо яких наразі ще й оскаржуються. Про це розповіла експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK.

«Насправді немає ні більш серйозного прояву корупції, ні менш серйозного. Відсутність доріг, ліків у лікарнях і власне лікарень – це все прояви корупції, незалежно від того, чи великий дали хабар, чи малий. І сьогодні в Україні проблема в тому, що для самого хабарника безпечніше брати у великих обсягах», – зауважила Красносільська.

Так, зазначає експерт, якщо подивитися статистику, то за останній рік є близько тисячі вироків по корупційних справах та хабарництву. Але хто ці люди?

«Наприклад, одна одеська чиновниця справді сіла у в’язницю на 5 років за хабар у декілька тисяч гривень, але це посадовець низького рівня. Натомість Роман Насіров, якого звинувачують у нанесенні державі збитків розміром у 2 мільярди гривень, не має ризику найближчим часом потрапити до в’язниці. Так само, як і Мартиненко, щодо якого вже доведено розкрадання на 17 мільйонів доларів.

За минулий рік єдині топ-корупціонери, кого вдалося притягнути до відповідальності, це два голови районних державних адміністрацій, вироки щодо яких наразі ще й оскаржуються», – констатувала Анастасія Красносільська. 

Запис Боротьба з корупцією: Що більше крадуть, то безкарніше почуваються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А наскільки ми злодійська нація, я вкотре переконалася нинішньої суботи, коли зайшла до магазину «Свіже домашнє м’ясо», який розташувався у підвальчику будинку №83, що на проспекті Незалежності. Бігучий рядок на вході символічно обіцяв: «Завітайте до нас і будете приємно здивовані». Це чиста правда, бо моєму здивуванню після того, як отримала пакунок в руки, не було меж.

Купила шматочок свинини та яловичини на фарш і попросила змолоти. Раніше цю процедуру виконували в залі на очах у покупця, а тепер електрична м’ясорубка переїхала до підсобного приміщеня. Для чого це зробили, переконалася через хвилин 8-10, коли мені винесли пакунок. Він видався підозріло маленьким і я його переважила. Замість куплених 1,6 кг м’яса там було 1,2 кг. Продавці в один голос переконували, що майже півкіло м’яса лишилося у м’ясорубці, бо до того її вимили. Та, попри цю дурню, одразу ж повернули гроші. Бо знала ж кицька, чиє м’ясо з’їла.

Коли розповіла про цей неприємний інцидент колезі, почула її випадок в цьому ж магазині: замість м’яса їй змололи переважно кістки, та виявила це вона вже вдома. Відтоді до того магазину ні ногою. Зрештою, покупці оцінюють торгові точки ногами: недарма останнім часом цей магазин, де попервах до прилавку було недоступитися, майже порожній.

Натомість у Європі таке просто неможливе. Там діють правила, за якими дурити одне одного невигідно. І вони, себто ці правила, виховують звичку, що є другою натурою. А в нас ця друга натура така: «не вкрадеш – не проживеш». І цим просочене все згори до низу…

Навести б лад, але як? Управління у справах захисту споживачів на такі речі реагувати не спроможне. Йому треба спочатку отримати дозвіл на перевірку з Києва, а потім ще й попередити тих, кого перевіряють, за 10 днів… Одне слово, живемо в лайні та обираємо лайно.

Однак крапку на цьому ставити не хочеться. Бо саме зараз з’явилося світло в кінці тунелю. Ним стало молоде покоління, яке виросло в атмосфері свободи й волі без затхлості й страху. Саме студентсво й створило в усій країні мирні євромайдани. На них – надія! Тільки тепер я зрозуміла пушкінське: «Здравствуй, племя, младое, незнакомое!».

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Революція революцією, а красти хочеться завжди спершу з'явиться на Медіа-Версії.