Архивы Костел Найсвятішого Серця Ісуса - Медіа-Версії

Музика, що об’єднує: у Чернівцях відбувся благодійний IV фестиваль «VOROBKEVYCH FEST»

sporynina — Sat, 23 May 2026 09:03:59 +0000

Під склепіннями костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях два вечори поспіль звучала музика, що об’єднувала людей — щира, глибока, жива. Саме так у місті відбувся благодійний IV фестиваль класичної музики «VOROBKEVYCH FEST»

Фестиваль відбувався 20–21 травня у костелі Найсвятішого Серця Ісуса — одному з найкрасивіших і найатмосферніших просторів Чернівців. Саме тут класична музика звучала особливо глибоко й проникливо, наповнюючи храм не лише звуком, а й відчуттям внутрішнього світла та спокою.

Автором ідеї та організатором фестивалю є Ярослав Гамаль — викладач Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича, лауреат міжнародних конкурсів та відомий буковинський музикант. Завдяки його ініціативі фестиваль об’єднує у Чернівцях виконавців і слухачів, для яких музика є не лише мистецтвом, а й способом зберігати культурну пам’ять, традицію та духовну тяглість поколінь.

Особливого значення фестиваль набуває у рік 190-ліття від дня народження Сидора Воробкевича — видатного буковинського композитора, письменника, священника, педагога і громадського діяча, чия творчість стала важливою частиною української музичної та культурної спадщини. Саме тому «VOROBKEVYCH FEST» є не лише концертною подією, а й своєрідним продовженням тієї мистецької традиції, яку свого часу формував Воробкевич на Буковині.

Виконання пісні Сидора Воробкевича «Заграй ми, цигане старий» Габріелем Пантелейчуком, студентом 4 курсу Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича

Перший день фестивалю був присвячений виступам солістів та ансамблів студентів коледжу мистецтв. Для багатьох молодих виконавців це стала можливість виступити на великій сцені перед повним залом та відчути справжній контакт із публікою.

Духовний наставник чернівецької парафії Найсвятішого Серця Ісуса отець Єжи Бжоска

Другий день фестивалю подарував слухачам масштабні виступи творчих колективів коледжу: хору, камерного та симфонічного оркестрів, оркестру баяністів-акордеоністів, капели бандуристів і народного оркестру. Кожен виступ супроводжувався щирими оплесками, а сам концерт перетворився на справжнє свято музики.

Особливо символічною стала атмосфера другого дня фестивалю: зал був наповнений людьми у вишиванках. Це виглядало дуже природно й водночас урочисто — ніби музика, архітектура костелу й українська традиція об’єдналися в один живий культурний простір.

«VOROBKEVYCH FEST» вкотре показав, що Чернівці залишаються містом із глибокими культурними традиціями, де класична музика здатна збирати повні зали, а молодь — щиро й професійно продовжувати мистецьку спадщину Буковини. Подія має не лише мистецьку, а й благодійну мету — відбувся збір коштів на потреби ЗСУ та на відновлення самого костелу. І, мабуть, найцінніше у таких подіях — це відчуття, що музика сьогодні потрібна людям. Вона об’єднує, підтримує, допомагає зберігати красу й людяність навіть у непрості часи.

Фестиваль «VOROBKEVYCH FEST» став подією, яка ще раз нагадала: класична музика у Чернівцях має своє вдячне середовище, свої традиції та своє майбутнє. Щира подяка учасникам концертів, творчим колективам, викладачам, організаторам і всім, хто долучився до створення цього музичного свята. Окрема вдячність — громаді костелу Найсвятішого Серця Ісуса за відкритий простір, у якому музика звучала особливо піднесено й проникливо, а також глядачам, які наповнили фестиваль увагою, теплом і щирими оплесками.

«Задзвенімо разом, браття,
Піснь воскресну і нову…»

Сидір Воробкевич, 1879

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Музика, що об’єднує: у Чернівцях відбувся благодійний IV фестиваль «VOROBKEVYCH FEST» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Реставрація шпилю єзуїтського костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях завершується

sporynina — Tue, 20 Aug 2024 18:17:57 +0000

Від 2010-го храм передано католицькій релігійній громаді. Настоятелем парафії єзуїтського костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях від 2010-го і до 30 червня 2024-го був отець Станіслав Смольчевські. 30 червня 2024 -го Святу Месу спільно відслужили новий настоятель отець Олексій Бределєв, декан Чернівецькій РКЦ отець Анатолій Шпак та отець Станіслав Смольчевські. Новий настоятель храму – отець Олексій Бределєв, священник-єзуїт, належить до католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса».

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 07.06.2015

Від 2010-х років і дотепер триває відновлення храму. Та саме зараз у костелі Найсвятішого Серця Ісуса реставрують 130-ти річний шпиль — змінюють мідне покриття та балки, які збереглися з кінця ХІХ століття.

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 26.07.2024

У Чернівцях завершують реставрацію шпилю єзуїтського костелу Найсвятішого Серця Ісуса. Шпиль вкрили міддю та встановили на ньому хрест.

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 7.03.2017

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 20.08.2024

Служителі-єзуїти будуть і надалі шукати ресурси для подальшої реставрації костелу. Адже необхідний і ремонту фасаду.

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 25.05.2018

Костел Найсвятішого Серця Ісуса. 20.08.2024

«Господи, джерело святих бажань. Даруй своїм вірним мир, який не може дати світ, щоб ми могли цілковито присвятити себе служінню Тобі, і щоб всі наші дні, позбавлені страху перед ворогами, минали в мирі під Твоїм захистом. Амінь.»

Більше фото про Костел Найсвятішого Серця Ісуса за посиланням – «Немає значення, якої ти конфесії, а наскільки ти маєш Бога у серці», – Отець Станіслав Смольчевські

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Реставрація шпилю єзуїтського костелу Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях завершується спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Презентація проекту Роберта Саллера «Довіра»…

sporynina — Sat, 12 Aug 2017 04:07:03 +0000

11 серпня в єзуїтському костелі Найсвятішого Серця Ісуса відбулася презентація мистецького проекту закарпатського художника Роберта Саллера «Довіра».
Куратор проекту – Тарас Полатайко, Центр сучасного мистецтва BUNKER за підтримки Zenko Foundation.

«Це – алегорія довіри як поняття стосунків між людьми.
Своєю роботою я хотів показати, що довіра в нинішньому суспільстві майже нічого не значить, усе піддається сумніву, вона така ж фейкова, як і багато речей навколо», – пояснює Роберт Саллера.

Велетенські літери заввишки до 3 метрів, які складаються в слово «TRUШT» («TRUST») насправді не такі помпезні, як здаються спочатку. Їх навіть легко пересунути, виготовлені вони з пенопласту… Презентація проекту саме у костелі черговий раз привернула увагу чернівчан, гостей міста на необхідність відновлення костелу Найсвятішого Серця Ісуса. Захід був благочинним і кожний відвідувач мав можливість підтримати реставрацію храму своєю пожертвою.

Більше фото з відкриття проекту за посиланням – З ДОВІРОЮ У КОСТЕЛІ НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Презентація проекту Роберта Саллера «Довіра»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Храмове свято у костелі Найсвятішого Серця Ісуса…

sporynina — Mon, 26 Jun 2017 04:08:21 +0000

24 червня в єзуїтському костелі відбулися урочистості з нагоди храмового свята Найсвятішого Серця Ісуса.
У костелі відправили відпустову святу Месу.
Після святої Меси відбулося освячення та відкриття крипти для відвідування, де поховані 60 польських воїнів з часів Першої світової війни.

«Немає значення, якої ти конфесії, а наскільки ти маєш Бога у серці»

Більше фото за посиланням – В ЄЗУЇТСЬКОМУ КОСТЕЛІ НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА – ХРАМОВЕ СВЯТО…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Храмове свято у костелі Найсвятішого Серця Ісуса… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях відбудеться «Воробкевич – фест»

Lida — Thu, 11 May 2017 10:43:16 +0000

Надзвичайний, прекрасний чернівецький костел Найсвятішого Серця Ісуса – понівечений і покалічений радянською владою, але все ж збережений як архітектурна споруда і такий, що має надію на відновлення як цілісне мистецьке явище – знову гуртує навколо себе тих, хто творчістю і любов’ю долучиться до його відродження.

18-19 травня у Чернівцях у величних стінах чудової неоготичної споруди відбудеться благодійний фестиваль класичної музики. Для гостей міста і громади – багатоконфесійної, багатомовної, багатонаціональної – виступатимуть студенти-старшокурсники училища культури і мистецтв ім. Сидора Воробкевича.

Автор ідеї фесту – музикант, лауреат міжнародних конкурсів, викладач цього училища Ярослав Гамаль, який два роки тому разом зі скрипалькою Юлією Чампелою вже влаштовував під куполом храму благодійний концерт, під час якого зібрали понад 5 тисяч гривень для проведення відновлювальних робіт у костелі.

«Це подія на підтримку і костелу, і студентів, – каже Ярослав Гамаль. – Студенти-старшокурсники до державного іспиту готують кожен музичну програму – по 5 творів, і перед екзаменом показують її публіці. Не завжди вдається знайти такий зал і такого підготовленого слухача, який би зміг глибоко оцінити виступ – переважно виступають в загальноосвітніх чи музичних школах. Тож «Воробкевич-фест» покликаний об’єднати дві потреби – потребу музикантів у великій сцені і потребу храму в прекрасній музиці».

На цікаву пропозицію з радістю відгукнувся настоятель храму Серця Ісуса отець Станіслав Смольчевскі. Тож упродовж двох днів храм стане осередком мистецтва. Першого дня поціновувачі зможуть почути солістів, наступного виступатимуть ансамблі, оркестри, хори.

«Відкриє свято музики випускниця нашого училища, а згодом і Львівської музичної академії Тетяна Лабик – зараз вона викладає в 3-й музичній школі в Чернівцях. Це єдина учасниця фесту (крім мене), яка тут уже не вчиться (я теж уже тут викладаю). Тетяна співатиме «Аве Марія» Шуберта. Ще однією яскравою зіркою першого дня буде відомий уже і в місті, і далеко за його межами Костянтин Лукинюк, якому, на його пропозицію, я акомпануватиму. Можу ще додати, що першого дня переважатиме музика Баха – вона надзвичайно пасує нашому костелові!»

Серед учасників другого дня ініціатор фесту називає училищні дуети, тріо, квартети, зокрема – лауреата міжнародних конкурсів училищний хор, капелу бандуристів цього навчального закладу, а також лауреата міжнародного конкурсу «Perpetuum mobile» («Вічний рух») у Дрогобичі – оркестр баяністів-акордеоністів. «Адже в костелі колись був орган, і звучанням оркестру ми спробуємо нагадати, як звучав орган».

У середу, напередодні фестивалю, в костелі відбудеться репетиція – і вона необхідна, каже Ярослав Гамаль, який уже має досвід виступу в цих стінах: навіть від попереднього його виступу два роки тому змінилася акустика. Це сталося завдяки тому, що активісти розібрали зведені в радянські часи, коли храм використовували під архів, стіни. Тож тепер гітара потребуватиме підсилюючої апаратури.

У планах організаторів фестиваль матиме продовження – його хочуть зробити щорічним і тривалішим, розширити коло учасників і запрошувати виконавців, які працюють в Європі – попередньо можна стверджувати, що можливість така є.

А цього року храм стане першою великою сценою для багатьох студентів-музикантів. Вхід буде вільним, а скриньки для пожертв розташують у храмі. Приходьте, він чекатиме… Початок о 18 год.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис У Чернівцях відбудеться «Воробкевич – фест» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«У Бога все можливе» – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав СМОЛЬЧЕВСКІ

Lida — Thu, 11 Jun 2015 15:11:11 +0000

Культове приміщення – але без святенництва і шор, відкрите для напівсвітських заходів. Храм католицький, за належністю громаді, – але міжконфесійний за духом. Зведений на пожертви доброчинців різних національностей і конфесій – і відроджуваний нині так само представниками різних етносів і релігій. Це – храм Найсвятішого Серця Ісуса, який чернівчани називають своїм улюбленцем і який 13-го червня прийматиме гостей на храмове свято, за нагоди Дня Пресвятого Серця Ісуса за григоріанським календарем.

«Над ним стільки знущалися, а він досі дивиться захопленими й довірливими, ясними дитячими очима», – каже про костел чернівчанка Інга Кейван. «Яка гарна церква! Як меч у небо!» – захоплюється 4-річний малюк.
Дитяче враження про «меч у небо» – небезпідставне, адже храм збудовано на ділянці, де проводили заняття солдати 41-го буковинського полку. Хоча знавці твердять, що унікальний купол церкви зведений у формі лілії. А доросле сприйняття про погляд храму «дитячими очима» теж має під собою ґрунт: церква будувалася за проектом… учителя, директора Чернівецької вищої Промислової школи (зараз – це приміщення середньої школи №4) професора Ляйцнера.

Неоготика. Годинник на 60-метровому шпилі. Вітражі з Польщі, орган з Німеччини, дзвони з Шотландії. П’ять вівтарів (головний і 4 бічні), три мови першої месси – польська, німецька й українська. Хресний шлях з чудовими іконами і скульптурами, які увінчувало Розп’яття…
Щодо толерантних взаємин як на будівництві, так і під час функціонування храму, і тим паче – під час нинішніх потуг з його відновлення, то дружба тут існувала завжди. Кошти на будівництво складалися з пожертвувань місцевих вірян та високопоставлених осіб, а також пожертв віруючих з сусідньої Галичини. На освяченні були присутні предстоятелі та віруючі трьох віросповідань: католицького, православного й іудейського. Упродовж певного часу в костелі служили навіть православні – у повоєнний час, коли костел був переданий тодішньою владою православній громаді, хоча згодом і від неї його відібрали – під архів.
Коли храм передали у власність католицькій релігійній громаді 2010-го року, першим враженням настоятеля о. Станіслава було – «якби на цьому місці впала і вибухнула потужна бомба, яка знесла б усе аж до фундаменту – збудувати нові стіни було б простіше». Височезні 60-метрові стелі були закриті залізобетонними перегородками – приміщення «архіву» стало триповерховим. Більшість пречудових вітражів, виготовлених у Польщі, – знищена. Частина колон – зруйнована. Орган втрачений. Годинниковий механізм – пошкоджений. На новостворених для державної установи поверхах – вбиральні та рукомийники, у головному вівтарі – кабінет директора архіву…
Але отець Станіслав з Краківської провінції єзуїтів, звідки орден направив його на порятунок духовної і архітектурної пам’ятки, взявся за справу.
«Чернівці – особливо толерантне місто»

Народившись у самому центрі Польщі, Станіслав Смольчевскі став священиком, що є великою честю для кожної католицької родини. Згодом орден направив його до України.
На Буковину ксьондз Станіслав прибув 1997-го року. Спочатку служив у Кіцмані, де відродив костьол, у якому довгий час була спортивна школа, далі долучився до відродження занедбаного костелу в Лужанах Кіцманського району, у якому свого часу влаштували меблевий склад.
«Правду кажучи, де б я не був раніше, – ніде не мав проблем з недоброзичливим ставленням до себе як до вірного певної конфесії чи за національною ознакою. Ні на Хмельниччині, ні на Івано-Франківщині ніхто ніколи не сказав мені: «Не будемо тебе слухати чи тобі допомагати, бо ти католик, бо ти поляк». Але в Чернівцях особливо відчувається, що не має жодного значення, хто ти – чи за національністю, чи за віросповіданням. Тут спілкуються, не підкреслюючи, хто ти. Тут набагато легше щось робити, співпраця краще проходить, ніж в інших місцях. На кожну мессу, починаючи від першої після відкриття, включно з тією, яку мали 25 жовтня на відзначення 120-ліття храму, чи тією, що буде найближчої суботи у храмове свято – запрошуємо священиків з інших храмів і деномінацій; разом з нами на наше запрошення святкують і греко-католики, і православні. Усі роботи виконуються людьми, які ходять до різних церков. І доброчинні акції тут влаштовують не обов’язково наші парафіяни – як-от благодійний концерт минулої неділі, який дали музиканти Ярослав Гамаль і Юлія Чампела. За їхньої допомоги на відновлення костелу зібрано 5772 грн.

Єднання в руїнах
«Для відновлення храму, за підрахунками 2010 року, було необхідно близько 4 млн. дол. Сказати, що зібрати цю суму неможливо, я не можу, – каже о. Станіслав. – Бог показує, що в нього немає неможливих речей. У Бога все можливе. Правда, моя перша думка, коли я зайшов всередину храму 2010-го, коли мені дали ключ: краще би бомба впала дуже сильна, щоб до фундаментів усе розбила, і щоби побудувати все заново. Це було би швидше, краще і дешевше. Але Бог має свої плани: бомба не впала, тож роблю те, що можу. Для мене навіть важливіша не так сама краса, як щоби було місце, куди би люди прийшли на зустріч з Богом, поспілкуватися між собою, почутися разом. Думаю, це буде саме таке місце для всіх.
Щотижня люди приходять працювати, розчищати захаращений будматеріалами зал. Абсолютно на волонтерських засадах працюють не тільки католики, а й православні, протестанти – баптисти, мормони, атеїсти. Храм єднає вже. Я бачу це так: Бог робить свою роботу, тільки б йому не заважали. А стіни – то є додаткова робота, яка також робиться. І тут уже відбувається єднання в руїнах».
Навколо Ісусового Серця
Серце Ісуса – так звався найбільший (20-центнерний) з трьох дзвонів, відлитих для чернівецького костелу аж у Шотландії. Серце Ісуса будило городян своїм дзвоном.
Приїзд ксьондза Станіслава до чернівецького костелу Найсвятішого Серця Ісуса є начебто збігом обставин, але, як зазвичай, немає в цьому світі нічого випадкового. Тільки 4 роки тому, коли вже почалися ремонтні роботи в храмі, кс. Станіслав дізнався про те, що утвердило його в думці: порятунок костелу – це задум Божий і місія отця Станіслава:
– Останній перед закриттям у повоєнні роки настоятель цього храму – ксьондз Владислав Куморович – був вивезений на Сибір, де пробув у таборах 10 років. Після закінчення терміну покарання поїхав до Польщі до м. Битом, також до парафії Найсвятішого Серця Ісуса. Помер він у Битомі 1961-го року. Нічого дивного в цьому не було б, якби не те, що саме звідти приїхав я – першим настоятелем після відкриття храму. Ми з ксьондзом Владиславом зустрілися і два роки були разом у парафії в Битомі: я там жив від 1959-го року, був маленьким парафіянином. Така-от естафета. Мене це утвердило в розумінні, що це мене Бог сюди послав, і що це невипадково, – каже о. Смольчевські.
Найбільше в 90-х роках допомагала переходу костелу до власності релігійної громади… чиновниця-атеїстка
«Коли ми домагалися ще в 90-х роках, щоби нам віддали храм, найбільше нам допомагала жінка з соцпартії – відома свого часу комуністка, атеїстка Людмила Додонова, – пригадує отець Станіслав. – Це не було її переконання догодити Богові, але вона вважала, що для міста це має величезне значення. Просто вважала, що треба повернути костел громаді, бо це буде справедливо…
На цей момент ми тільки зносимо стіни і перегородки, які були побудовані всередині костелу в 60-х роках – знімали від 3-го поверху до підлоги. Почати реставрацію пам’ятника архітектури – потрібен спочатку недешевий проект, потім для його втілення – відповідна фірма з ліцензією, на цей момент у нас на це просто немає грошей… Усе, що вже зроблене – це безкоштовно. Люди приходять і працюють по суботах. І видно, що це дійсно люди, які вміють себе присвятити тому, що роблять.
Більшості католицьких храмів в Україні потрібен ремонт. Багато допомагають католицькі громади з Польщі. Кожна парафія отримує якусь допомогу, і варто визнати, що без допомоги Польщі наші католицькі храми виглядали би дуже жалюгідно чи були б закриті. Я також маю пропозиції поїхати до польських вірян і зібрати там допомогу. Щоправда, усвідомлюю, що вона може бути у кілька тисяч, а нам потрібні мільйони… І разом з тим, не слід забувати, що Польща – удвічі менша за Україну. Тож варто сподіватися насамперед на себе».
Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото Тетяни Спориніної
Храмове свято у костелі Найсвятішого Серця Ісуса розпочнеться святковою літургією в суботу, 13 червня, о 12 год.

Запис «У Бога все можливе» – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав СМОЛЬЧЕВСКІ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Костел Найсвятішого Серця Ісуса

sporynina — Mon, 08 Jun 2015 13:33:54 +0000

7 червня у Чернівцях відбувся благодійний концерт для збору коштів на відновлення костелу Найсвятішого Серця Ісуса.

Костел Пречистого Серця Ісуса — костел єзуїтів в Чернівцях. Пам’ятка неоготичної архітектури 19 століття. З 1963 року тут розташовувався обласний архів. Починаючи з 1 березня 2010 року храм належить релігійній громаді Римо-Католицької церкви.
Матеріал з Вікіпедії

…7 червня 1891 року Архієпископ Моравський, в асистуванні Архієпископа Феліньського, посвятив наріжний камінь. Три роки потому, була готова справді монументальна споруда прекрасного неоготицького костелу у формі хреста з каменю та цегли, за проектом Чернівецького архітектора професора Ляйцнера. Віконні вітражі привезли із Гротова (Бєльско-Бяла, Польща). Автором настінних розписів став художник Каша з Миколаєва, а автором головного вівтаря й амвона – майстер Штуфлесер (Тіроль, Австрія). Орган вартістю 5 тисяч флоринів виготовили на заводі Рігера в Едендорфі (Біненбюттель, Німеччина). Навесні 1894 р. з Единбурга (Шотландія, Велика Британія) доставили три дзвони, найбільший з яких назвали “Серце Ісуса”. 25 жовтня 1894 року в присутності цілого міста і католиків з околиць, Архієпископ Моравський освятив будівлю…
Інна Келлер, історик

Олег Любківський, “Костел єзуїтів у Чернівцях” (офорт/акватинта), 1998

…Історія любить робити коло… Останній настоятель Владислав Куморович Товариства Ісусового (ТІ), після репатріації з Росії до Польщі, був парохом у м.Битом, у парафії Найсвятішого Серця Ісуса. Знаково, що з цієї ж парафії вийшов наш нинішній настоятель, перший в повоєнний час – кс. Станіслав Смольчевскі ТІ, що працює на Буковині з 1997 року. В такий символічний спосіб, якби естафетою, продовжується місія єзуїтів в Чернівцях. Всі ці роки кс. С.Смольчевскі ТІ очолював нашу громаду, працюючи, водночас, парохом у Кіцмані. Нарешті, в 2010 році нам повернули споруду церкви Найсвятішого Серця Ісуса…
Інна Келлер, історик

Солісти: Ярослав Гамаль (гітара) та Юлія Чампела (скрипка).

Господи, джерело святих бажань. Даруй своїм вірним мир, який не може дати світ, щоб ми могли цілковито присвятити себе служінню Тобі, і щоб всі наші дні, позбавлені страху перед ворогами, минали в мирі під Твоїм захистом. Амінь.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Костел Найсвятішого Серця Ісуса спершу з'явиться на Медіа-Версії.