На Буковині прокуратура через суд зобов’язала Публічне акціонерне товариство «Чернівцігаз» повернути державі таку суму.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду задовольнила апеляційну скаргу прокуратури Чернівецької області щодо стягнення на користь держави понад 2,3 млн грн, повідомила пресслужба прокуратури Чернівецької області.

Прокуратура позивалась до ПАТ щодо повернення коштів, виділених із загального фонду державного бюджету на оплату пільг та субсидій за опалювальний сезон від жовтня 2015 до березня 2016 року. Зазначене товариство зайво одержало понад 2,3 млн грн бюджетних коштів за послуги, яких не надавало, оскільки від липня 2015 року воно не є постачальником газу населенню на території області.

Як зауважує пресслужба прокуратури, тепер прокурори вичікують той період, що визначається на подання касації з боку ПАТ. Та, попри все, прокурори готові далі відстоювати інтереси держави. 

Запис Чи поверне ПАТ «Чернівцігаз» понад 2,3 млн грн? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кращого слова за костоломню, щоби описати наші чернівецькі тротуари та дороги, не знайдеш. Адже ями на них –  практично на кожному кроці – в тому числі й на щойно відремонтованих ділянках. Перепрошую за каламбур, але виходить, що «ямковий» ремонт, який обирається нашими дорожниками найчастіше, цілком правильно називається. Адже призводить він до утворення нових ям, ям у ямах і ям у квадраті і в кубі.  Пройти деякими вулицями й не травмуватися – справжнісінька еквілібристика.  

А якщо ти не проявив такої спритності, то стикаєшся з подальшою проблемою: Бордюри на тротуарах на пішохідних переходах та заїздах у двори обов’язково  створюють додаткові перешкоди, які теж треба якось долати, надто коли ти вже встиг травмуватися у вищезгаданих ямах.

А тактильна бруківка чи плитка для сліпих? Де вона, де? І зрячий не побачить!  Правильно написав Олександр Волков в одній зі своїх книг:  «Можно и с крыльца упасть и кости переломать». Ну, точно про наші дороги!  

Нині в Чернівцях доводиться низько вклонитися Автодору за те,.. що він НЕ узявся ще до ремонту якоїсь дороги, чим посприяв збереженню хоча б наявної якості доріг та тротуарів. Адже знайомі та звичні ями обходити простіше, ніж новоутворені…  

Так, реконструкція дорожньої інфраструктури міста назріла. Однак змінювати її потрібно радикально, але планово й не похапцем. Ще й до теми доступності. У «старій добрій» Європі усе це вирішили вже давним-давно. Свого часу я був у Португалії, а мій знайомий – в Угорщині. І в обох країнах тротуари рівненькі. При цьому на  непіднятому пішохідному переході рівень тротуару поступово знижується до рівня дороги, яку потрібно перейти. Так само виконані й заїзди у двори. Відтак і інвалідним візкам є куди заїхати. До речі, там є достатньо цікаві бордюрчики. Окрім прикраси самого тротуару, вони розміщуються на такій відстані, щоби дозволяти проїзд інвалідному візкові і не дозволяти проїзд автомобілю. Пішохідні переходи обладнані тактильною плиткою. Тобто навіть за рівнем підготовки інфраструктури видно, що до людини з інвалідністю ставлення як до будь-якого громадянина: просто цій людині потрібна допомога, і вона її отримує.

А коли й наші громадяни отримають таку допомогу, то і слово «костоломня» самоусунеться і йому на заміну прийде доволі схоже за звучанням угорське, слово – «köszönöm» (кьоценем), що означає «дякую»!..

Влад ГОРЕНЮК, небайдужий чернівчанин    

Запис Костоломня, або Ще раз про ямковий ремонт у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецькому обласному театру ляльок на проведення ремонту обласна рада виділила понад 3 млн грн. на реставрацію вікон, дверей та покрівлі.

Ще понад 3 млн грн спрямують на капітальний ремонт відділення недоношених дітей обласної дитячої лікарні, 520 тис. грн – на капітальний ремонт сантехнічних мереж, покрівлі корпусу №8 і фасадів низки корпусів обласної лікарні та благоустрій її території. З обласного бюджету виділено 750 тис. грн для продовження реконструкції низки приміщень Чернівецького онкодиспансеру.

Запис Лялькам і лікарням – по 3 мільйони спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Івана Дупу теж можна здивувати! Цього разу нашого автора вразило, що суми неправомірного витрачання грошей оприлюднили майже водночас не журналісти-розслідувачі, а ті, кому, зрештою, й належить це робити за службовим і державним обов’язком – Держаудитслужба і Рахункова палата України.

Мені, Івану Дупі, не вперше писати про те, що там або сям виявлені неправомірні витрати, розкрадання, дерибан, відкати  чи інші завуальовані схеми. Релізи двох зазначених поважних служб були оприлюднені майже водночас і різняться хіба що масштабами.  Мабуть, закономірно, бо ревізія Держаудиту стосувалася навіть не обласного – районного рівня, Рахункова ж палата оприлюднила наслідки вивчення фінансових справ у Державному агентстві рибного господарства України. Масштаби, як ви розумієте, різні. А ріднить ці випадки таке собі, можна сказати, панібратське ставлення до державної кишені. Більше того, я впевнений, що до власної кишені герої цих публікацій ставляться з більшим пієтетом: своя ж… Але звернімося до цифр.

Буковинські аудитори виявили зайвих соцвиплат майже на півмільйона

«Фахівці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області під час планової ревізії в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА виявили порушення, що призвели до втрат на загальну суму понад 480 тис. грн».

З чого ж склалася така сума лише в одному управлінні одного лише з районів найменшої області України?

Майже 242 тис. гривень виплатили державної соціальної допомоги сім’ям, яким за їхнього майнового стану такі допомоги не належали. І дивує навіть не сума у чверть мільйона по «цій позиції».

Пробачте мені, може, я наївний, але Кіцманський район – не Нью-йорк, не Москва, не Київ і навіть не Чернівці. От не можу повірити в те, що працівники тамтешнього Управління праці та соцзахисту населення «не здогадувалися» про наявність у отримувачів допомог аж по 2 житлових будинки із загальною площею, яка набагато перевищує межі, що дають право на таку допомогу. Як там казав Станіславський? – «Не вірю!».

Схожа картина по субсидіях. Тут отримувачі «приховали» придбання за 12 місяців до звернення за субсидією нерухомого майна на суму, більшу за гранично визначену. Через це виплачено зайвих субсидій на загальну суму 101,2 тис. грн.

Інші родини так само «приховали» придбання транспортних засобів і житла теж на суму, більшу за гранично визначену. Така «таємничість» вартувала державі 108 тис. грн. соціальної допомоги.

Третя позиція в цьому списку може й узагалі здатися дрібничкою: тут списували грошики на гаряче харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у ті дні, коли зазначені дітки були відсутні в школі. Якби ці гроші йшли діткам – не шкода. Але ж ручай цей виніс з бюджету  29,3 тис. грн, які осіли у чиїхось кишенях…

Ну, і як належить, матеріали ревізії передано до Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Поінформовано прокуратуру області та Кіцманську місцеву. Наостанок хочеться поцікавитися: чи оголосять так же урочисто наслідки цих «знахідок» не лише для отримувачів неналежного, але й для тих, хто так щиро й широко розкриває для них державну кишеню?

А тепер про рибу та гроші

Рахункова палата провела у Держрибагентстві перший фінансовий аудит за міжнародними стандартами

І це треба було увімкнути міжнародний стандарт, щоби аудитори Рахункової палати встановили факти зайво виплаченої державним службовцям заробітної плати за дні відряджень на майже 403 тис грн. Ще 31,2 тис.грн «накрапало» при обміні валюти.

Зате на неправомірному оформленні результатів  наукових розробок набралося аж 33 мільйони гривень!

Майже на півтора мільйона гривень не відображено фінансових активів у балансі, не потрапила туди  (до балансу) й вартість 50 тис. акцій риболовецької компанії, хоча вони є власністю зазначеного відомства. Ще на 600 тис. грн. «помилилися» із відображенням новопридбаних основних засобів. І ще не відображено у річній фінансовій звітності інформацію про операції з пов’язаними сторонами на загальну суму 1,3 млн гривень.

І от при таких майже 40-мільйонних втратах аудитори ще розшаркуються перед тими, кого перевіряли: «Разом з тим, консолідована фінансова та зведена бюджетна звітність Держрибагентства станом на 01.01.2019 в цілому достовірна щодо надходжень, витрат бюджетних коштів і правильно визначає фінансовий стан Держрибагентства».

Якими ж повинні бути втрати з державної кишені, аби їх визнали суттєвими? У те, що це просто помилки працівників – теж не віриться: на такому рівні бухгалтери після районних курсів не працюють. Поки що у звіті Рахункової сказано лише про «ризики збитків державного бюджету», хоча Генпрокуратуру все ж таки «вирішили поінформувати». Чи поінформували насправді, у звіті не сказано. А цікавого багато: на якому рівні місяцями закривали очі на такі ось «посилочки» – і кого тепер призначать крайнім? Якщо такі, зазвичай, будуть…

Ваш украй здивований Іван ДУПА

Запис Куди легше грошики утікають: за рибу чи на незаслужені пільги? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Комплексну програму з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2019-2021 роки затвердили на 30-й сесії обласної ради.

Як повідомляє прес-служба облради, Програма спрямована на запобігання забрудненню довкілля і зменшення його шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей, раціональне використання природних ресурсів, розширення, відтворення та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, водних та інших природних комплексів і унікальних територій, формування на їх основі регіональної екологічної мережі, дотримання екологічної безпеки на території Чернівецької області, створення умов для переходу до сталого розвитку регіону. Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації завдань програми становить 462 тис. грн.

Запис На охорону екології на Буковині виділили майже півмільйона спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1 січня 2019 року державну соціальну допомогу почнуть отримувати батьки тих дітей, що мають проблеми в розвитку або важкі захворювання, але їм не встановлено інвалідність, повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.
Такі люди зможуть отримувати матеріальну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Від 1 січня розмір такої допомоги становитиме 1497 грн, від 1 липня 2019 року – 1564 грн, а від 1 грудня 2019 року – 1638 грн.

Соціальна допомога надаватиметься батькам дітей, які страждають на важкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, на тяжкі психічні розлади, інсулінозалежну форму діабету (I типу), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня.

Така допомога надаватиметьсяся також на дитину, яка отримала важку травму, потребуєє трансплантації органу, паліативної допомоги, але не отримала інвалідності. Кабмін підрахував, що на цей вид соціальної допомоги зможуть претендувати близько 16400 осіб.

Запис В Україні запровадили новий вид державної допомоги – на хворих дітей спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Віп-вечірка Укрзалізниці коштом платників податків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомив голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр ФИЩУК, відповідаючи на запитання глядачів телевізійної програми «Пряма відповідь», яка відбулася цими днями на ТРК «Чернівці». 

Так, за січень-липень 2018-го вже освоєно 43,6 млн грн, тобто половину виділених коштів. Зокрема, Чернівецький облавтодор відремонтував 17 об’єктів, серед яких автомобільна дорога Сергії–Ріпень, що на Путильщині, під’їзд до с. Ворничани Хотинського району, Сторожинець–Панка, об’їздна дорога довкола Сторожинця тощо, витративши на експлуатаційне утримання доріг місцевого значення майже 20 млн грн.

Загалом у Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів на 2018 рік, виставленому на сайті облдержадміністрації, таких об’єктів – 46. «І саме вони будуть відремонтовані, – наголосив посадовець. – Бо ми не робимо  дороги тим, хто прийшов під облдержадміністрацію з протестом.  Бо такі роботи плануються заздалегідь», – наголосив голова Чернівецької облдержадміністрації.

Прес-служба Чернівецької ОДА

Запис Чернівецька область – у п’ятірці найкращих з освоєння коштів, виділених на ремонт доріг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Центральна виборча комісія затвердила бюджет для виборів президента і Верховної Ради, які мають відбутися наступного року.

Про це повідомили в комісії.

На засіданні ЦВК затвердила видатки, які включать до проекту державного бюджету-2019.

Так, на вибори президента заплановано 2 млрд 354 млн 880 тис. грн.

На парламентські вибори – 1 млрд 949 млн 620 тис. грн.

На місцеві вибори – 247 млн грн і функціонування реєстрву виборців – 223, 5 млн грн.

Загалом виборчий 2019 рік обійдеться у понад 4,2 млрд грн.

Запис Вибори-2019 обійдуться українцям у 4,2 мільярди гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таким є висновок управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області після завершення ревізії щодо формування та використання коштів Чернівецькою  облдержадміністрацією від надходжень, що мають цільове призначення за період від 1 серпня 2015 року по 30 червня 2018 року, зокрема коштів так званого «митного експерименту».

Перевірка була ініційована  зверненням депутата обласної ради, начальника Чернівецької митниці ДФС Миколи Салагора. В акті ревізії від 16.07.18 (№08-39/18) вказується, зокрема, що порушення не встановлені по жодній перевіреній позиції.

Натомість завдяки використанню банківського депозиту (читай – відсотків), протягом 2016-2017 років та І півріччя 2018 року до загального фонду обласного бюджету за розміщення тимчасово вільних коштів надійшло в загальній сумі майже 61 млн грн., з яких у 2016 році – понад 23 млн. грн., 2017-го – понад 31 млн. грн. і протягом І півріччя 2018 року 6,3 млн. грн.

Висновки ревізії, зазначається в акті, підтверджують попередню позицію обласної державної адміністрації щодо ефективного та цільового управління бюджетними коштами, що дало змогу вирішити низку нагальних проблем. Зокрема придбано найнеобхідніше медичне обладнання для обласного діагностичного центру, лікарні швидкої медичної допомоги і обласної клінічної лікарні  на 9,3 млн. грн, здійснено перезарядку гамматерапевтичного апарату в онкодиспансері за 6,3 млн. грн, відремонтовано приміщення Госпіталю інвалідів війни, обласних психіатричної та дитячої лікарень із застосуванням енергозберігаючих технологій на суму 3,6 млн. грн., забезпечено співфінансування придбання ангіографічного обладнання обласним кардіологічним диспансером на 11,4 млн. грн., збільшено обсяг коштів на лікування хворих методом гемодіалізу на 4,5 млн. грн., придбано апарат для дуплексного сканування транскраніальних судин та магістральних судин кінцівок для обласного діагностичного центру на 2 млн. грн., проведено капітальні ремонти в медичних закладах на суму 2,1 млн. грн., придбано медикаменти, хімреактиви, продукти харчування та здійснено інші заходи в медичній галузі на суму 10,9 млн. грн.

Обласна державна адміністрація ефективно і раціонально використовує кошти на потреби буковинців, не зважаючи на спроби окремих громадян розхитати ситуацію в нашому краї.

Прес-служба ОДА

Запис ДЕРЖАУДИТСЛУЖБА: З ФІНАНСОВОЮ ДИСЦИПЛІНОЮ В ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ВСЕ ГАРАЗД спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Червень минув, а на чернівецьких вулицях, де заплановано розпочати капітальний ремонт доріг, ще як кажуть, кінь не валявся. Підрядники, які, згідно з укладеними договорами, узяли аванс, капітального ремонту визначених у договорах ділянок доріг не розпочали, повідомив міський голова Олексій Каспрук.

Зокрема, приватне  підприємство «АЛЕКС ПРОМБУД» мало приступити до капітального ремонту вул. Переяславської, За  порушення термінів виконання робіт їм нараховано понад 165 тис. грн пені, попереджено про розірвання договору. Майже 90 тис. грн пені нараховано ТзОВ «ЛК Машинері» (керівник Ігор Стариков), яке вчасно не розпочало капітальний ремонт перехрестя вул. Січових Стрільців/Руської.  Цей  же підрядник отримав попередження про дострокове розірвання угоди на капітальний ремонт вул.Гагаріна, де роботи  також не розпочаті. Достроково розірвано угоду з пожежно-будівельною фірмою «Схід», яка не забезпечила у визначені терміни виконання ремонту вул. Герцена. У стислі терміни завершуватиме ремонт цієї дороги комунальне підприємство МіськШЕП.

Запис Ремонт доріг: аванс узяли, далі – хоч трава не рости спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Як відомо, додатковим джерелом фінансування ремонтних робіт на дорогах області є кошти від митного експерименту.

На сьогодні залишок таких коштів становить 169,077 млн грн, в тому числі 157,932 млн грн  перехідних коштів з 2017 року та 11,145 млн грн, – надходження 2018 року.

Перелік об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту від початку квітня 2018 року тричі подавали на погодження до бюджетного комітету.

«На сьогодні зі 169 млн грн в нас погоджено частину об’єктів на 28,422 млн грн», – зазначає начальник Служби автомобільних доріг в області Ігор Гах. – Решта об’єктів на суму майже 140 млн грн, на які підготовлені наші пропозиції, сподіваємось, будуть погоджені на найближчому засіданні бюджетного комітету ВРУ, що дасть нам можливість розпочати необхідні роботи по запропонованих об’єктах».

Що ж до фінансування будівництва й ремонту доріг з державного бюджету, то за словами очільника САД, на капітальний ремонт доріг державного значення з державного бюджету цьогоріч виділено 80 млн грн, на проектно-пошукові роботи 5-ти об’єктів – 5 млн грн, на поточний середній ремонт виділено 22,214 млн грн – із введенням в експлуатацію 2,02 км доріг, загалом – 107,214 млн грн », – зазначив Ігор Гах.

Запис Ігор ГАХ: «Очікуємо на погодження бюджетним комітетом ВР переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного ремонтів доріг за рахунок митних коштів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За рішенням 22-ї сесії Чернівецької обласної ради на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти за програмою «Нова українська школа» буде виділено понад 35,5 млн. грн. бюджетних коштів. Видатки передбачаються, зокрема, для Вижницької спецшколи-інтернату ім. Н. Яремчука, Хотинської спецшколи-інтернату №1, Чернівецької спецшколи-інтернату №2, Чернівецької спецколи №3, Чернівецької спецшколи-інтернату №4, Чернівецького обласного навчально-реабілітаційного центру №1 та інших закладів освіти обласного підпорядкування.

Фінансуватиметься також підготовка тренерів-педагогів, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, асистентів учителів закладів середньої освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням, інших категорій педагогічних працівників та керівних кадрів освітніх закладів, де впроваджуватимуться прогресивні методики «Нової української школи». 

Запис 35,5 млн грн для «Нової української школи» на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Задля цього активісти, депутати, члени міськвиконкому і чиновники зібралися на публічну дискусію в залі міської ради.

Представники ГО «Центр реформ та розвитку – Чернівці» почали досліджувати стан справ комунальних підприємств міста, і насамперед взялися за водоканал, який серед КП – найбільш збитковий. Та й порівняно з водоканалами інших міст за різними показниками, його рейтинг, м’яко кажучи, невисокий. Тож, уявивши підприємство в образі корабля, який потопає, але який усе ще тягне вітрило – міська рада, активісти запропонували шляхи виходу з кризи. У підсумку сподіваються, що можна «у публічній формі дійти спільного розуміння, як діяти цього року». Адже, на їхнє переконання, «публічні дискусії мають переходити в медійний формат, а не в кулуарний». Тож після першого «круглого столу» планують нові зустрічі – зокрема, для підбиття підсумків вжитих за перший квартал заходів.

Активісти (серед яких економісти, кандидати наук) запропонували низку операційних, тактичних, стратегічних рішень. Оперативні рішення – позбутися баласту; тактичні – знайти «пробоїни» й швидко «залатати», стратегічні – «відбуксирувати до порту» і поставити на капітальну реконструкцію.

Отже, як заявили активісти, у структурі водоканалу працює понад 800 людей. Оргструктура цього підприємства не адаптована до нових умов, це наслідок ще радянської системи. Головні матеріальні засоби (приміщення, техніка, старий транспорт) є баластом. Немає повної картини систем водопостачання і водовідведення – є лише часткове й приблизне уявлення про неї. Саме тому прориви труб трапляються зненацька, а ремонти відбуваються хаотично. І саме тому Чернівці мають найвищий в Україні відсоток втрат води – 67%, а найменше втрачає води місто Дніпро – лише 15%. При цьому частка зношених та аварійних систем у нас складає лише 34% (у Дніпрі – 75%). Це означає не те, що наші системи кращі, а що наші знання про них – дуже відносні. «Ми просто не розуміємо, з чим маємо справу», – кажуть активісти і підсумовують потребу «чітко провести інвентаризацію й скласти карту, щоби розуміти аварійність кожного метра труби».

Слабко використовуються для покращення ситуації і кошти інвестиційного фонду – лише на якихось 20%. Як наслідок, втрати води не зменшуються, а у питаннях ремонтів і замін водоканал навіть погіршив ситуацію. І понад 50 млн грн, виділених з бюджету міста на покриття боргів водоканалу, «канули в Лету».

Чернівці мають найвищий в Україні відсоток втрат води – 67%

 Головні борги – це зарплатний фонд і вартість електроенергії. Щодо першого – структура потребує реорганізації, щодо другого – то можна або далі виділяти бюджетні кошти на покриття боргів перед обленерго, або подумати про альтернативні джерела енергії. Активісти пропонують вкласти близько 50 млн грн – суму, якою щороку покривають водоканалові борги, – у будівництво сонячної електростанції.

І якщо до цього моменту дискусія була спокійною, то з переходом до наступного пункту порятунку комунального підприємства всі учасники дуже пожвавилися. Адже зайшлося про дії стратегічні, а саме – кредити. «Ми не проти кредитів, якщо вони дають економічний ефект», – каже представниця ГО «Центр реформ та розвитку – Чернівці» Марина Кирилюк. Адже у технічних завданнях кредиту мала би бути прописана модернізація водозаборів: як мінімум, збільшення Прутського і зменшення Дністровського, бо ж для міста звідти піднімається стільки води, скільки насправді не споживається… Зрештою, стосовно кредитів: від 2015 року досі з них не використані кошти на жодні роботи, адже досі триває «підготовка проектно-кошторисної документації»…

Та що казати про кредити, якщо немає елементарного: наприклад, договорів між водоканалом і ЖРЕПами, аби мати можливість контролювати втрати води в будинках.

Пропозиції активістів справді актуальні, логічні й резонні. Та наскільки вони реальні для втілення – це ще питання. Адже виступ під час цієї ж дискусії нового очільника водоканалу, який загруз у технічних деталях і цифрах, був надто далекий від того, що казали активісти. А на конкретне питання щодо реорганізації структури пан директор водоканалу прямо відповів: «Ви хочете, аби я сказав, що я всіх позвільняю? Я цього робити не буду». І очевидно, він має на те підстави. Бо ж комусь і в ями до дірявих труб треба лізти… Та є одне «але»: якби працівники водоканалу та особисто його директор, а не споживачі-чернівчани, несли відповідальність з власної кишені за втрати води, то, без сумніву, ситуація покращилась би миттєво.

Чи зустрінуться в одному часі і просторі плани й реальність – побачимо вже наприкінці кварталу. А тим часом учора знов не було води в районі вул. Максимовича – у зв’язку з проведенням ремонтних робіт з ліквідації витоку холодної води. І так щодня: то там, то деінде… Таки якось треба рятуватися…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Врятувати «корабель, який потопає»: у Чернівцях знову пробують врятувати комунальне підприємство «Чернівціводоканал» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Кіотські гроші» витрачав Янукович, а не Тимошенко», –  Тетяна Слюз

Генеральна прокуратура закрила кримінальну справу проти екс-прем’єра Юлії  Тимошенко за начебто витрачання «кіотських грошей».

Нещодавно на прес-конференції Голова Державної казначейської служби Тетяна Слюзпрокоментувала рух цих коштів від 2009 року до нинішнього часу.

«Уряд Юлії Тимошенко ніколи не витрачав «кіотські гроші» на будь-які цілі, вони в повному обсязі на спецрахунках були передані уряду Януковича, а справа проти Юлії Тимошенко є повністю сфальшованою і закрита Генеральною прокуратурою через відсутність будь-яких порушень з боку Юлії Тимошенко», – заявила Слюз.

Вона наголосила, що «кримінальна справа проти Юлії Тимошенко була закрита за відсутністю складу злочину.

«Це була повністю сфальшована справа проти головного політичного конкурента, це були заходи з нейтралізації опонентів Януковича-Азарова. Це були виключно політичні репресії проти політичного конкурента, репресії Януковича проти Юлії Тимошенко. Це була мильна бульбашка, яка розсипалася», – зазначила вона.

Тетяна Слюз нагадала також, що будучи народним депутатом, вона з′ясовувала ситуацію стосовно «кіотських грошей», і наголосила, що в казначейській служби і в правоохоронних органах є документи, що ці кошти лишалися на рахунках від часу надходження до відставки уряду Тимошенко.

Головний казначей пояснила, що від часу надходження 2009-го до квітня 2010-го урядом Юлії Тимошенко не використано жодної копійки «кіотських грошей».

«Усі кошти, які надійшли 2009-го, так звані «кіотські» гроші, 320 мільйонів євро, всі були на обліку і були передані новій владі Януковича-Азарова», – повідомила вона.

«Я хочу застерегти посадових  осіб, як слідчих, так і контрольних органів, які фальшували справу проти  Юлії Тимошенко. Всі вони повинні відповісти, яким чином вони сфальшували відповідні акти й довідки та яким чином були сфальшовані ці справи», – заявила Тетяна Слюз.

Вона нагадала також, що 2010 року в Україну приїздили представники японської сторони, які засвідчили, що кіотські кошти – 290 мільйонів від Японії та 30 мільйонів від іспанської  компанії – зберігаються на облікових рахунках, на які надійшли 2009 року.

Головний казначей розповіла, що далі так звані «кіотські гроші» практично в повному обсязі витратила влада Януковича.

«Після цього ці кошти використовували для свого збагачення наближені до Януковича структури. Тому тут є велика відмінність від прем’єра  Юлії  Тимошенко, яка залучила ці кошти, і урядом Януковича-Азарова, який використав їх не за цільовим призначенням», – підкреслила Тетяна Слюз.

За матеріалами інформ-агенцій

Запис Справа проти Юлії Тимошенко про «кіотські гроші» закрита за відсутністю складу злочину спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 У влади грошей, як завжди, немає, тож вантажівки ним не їздитимуть

 Львівський регіональний науково-технічний інститут обстежив міст через Прут на вулиці Московської олімпіади. Споруду визнали обмежено придатною до руху великовагових транспортних засобів. Рух дозволений лише транспорту вагою менше 5 т. Про це на прес-конференції повідомив директор департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Андрій ПАВЛЮК. За словами посадовця, міст потребує реконструкції, але необхідних коштів у бюджеті нема.

Обстеження мосту провели після звернень до голови ОДА мешканців сіл Топорівці та Рідківці Новоселицького району через зміну автобусного маршруту, яка потягла подорожчання вартості проїзду. Керівник департаменту зазначив, що із перевізником, який обслуговує автобусний маршрут сполученням Топорівці-Рідківці-Чернівці, домовилися про використання на цьому маршруті менших за вагою транспортних засобів.

– Це питання наразів роботі, приблизно за два місяці рух на цьому маршруті буде відновлений через міст. Затримка пов’язана з тим, що перевізник має продати наявні транспортні засоби й закупити нові, – пояснив Андрій Павлюк.

Загалом же ситуація у сфері пасажирських перевезень в області «дихає на ладан». Це підтверджує мало не трирічний конфлікт з перевізниками в Сторожинецькому районі, про який ми писали в одному з попередніх чисел «Версій». Нагадаємо, мешканці сіл Спаська, Дубове, Михальча, Заволока звернулися до керівника департаменту зі скаргою на перевізника ПП «Багіра», який самовільно завищив вартість проїду й не завжди виконує рейси на приміських маршрутах до цих сіл. На запитання, чи департамент провів розслідування цієї ситуації й чи вжив необхідних заходів, чиновник відповів:

– Управління Укртрансінспекції в Чернівецькій області й Транспортна прокуратура провели розслідування стосовно цього маршруту, за результатами якого здійснене подання до облдержадміністрації. Відтак уже розірваний договір із цією фірмою. У Сторожинецькому районі є інший перевізник – ПП «Підгір’я Авто», якого ми будемо залучати замість «Багіри».

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Міст через Прут потребує реконструкції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учні Годилівського навчально-виховного комплексу вже, певно, забули, як це – відвідувати нормальну вбиральню. Їм доводиться або ходити до туалету у дворі, або терпіти до повернення додому. 

За 25 років існування школи оздоблювальні роботи в ній ніхто не проводив. Нарешті 2010 року з бюджету виділили кошти для ремонту. Компанія, з якою було укладено договір, виконала оздоблювальні роботи фасаду та проклала каналізацію з поліетиленових труб. Але старі каналізаційні труби навіть не чіпали. Коли почали вводити в експлуатацію чотири дитячих вбиральні, виявилося, що працюють лише дві. Решту довелося зачинити.

Ремонт, після якого протікають труби

– Після ремонту почали протікати труби, – скаржиться директор Годилівського НВК Борис КУЦАК, – Їх мали б замінити. Бо підвал заливає вода. З’явився грибок.

А там у насє кілька класів і тир. Але проводити заняття в них зараз неможливо.

… Спускаюся коридорами і виникає враження, що потрапляєш до якихось химерних катакомб з фільму жахів: пострісканими стінами стікає вода, наді мною нависають старі іржаві труби і здається, що вони от-от впадуть. В одному з класів на дошці читаю «28 січня 2012 року. Класна робота». Дошка така стара, що писати на ній уже неможливо.

Головна проблема школи – старі вбиральні

– Та головною проблемою школи є старі вбиральні. Дітям доводиться ходити за потребою на вулицю. Хоча, за санітарними нормами, вбиральні на вулиці давно треба демонтувати і закрити, – каже директор годилівської школи. – По-перше, там дуже неприємний запах. Батьки скаржаться на те, що діти туди ходять. А, по-друге, в який час ми живемо? Це ж не Середньовіччя!

Батьківський комітет, спільно з директором, звернулися по допомогу до депутата обласної ради Руслана МЕЛЬНИКА. Він направив відповідні запити до Сторожинецької райдержадміністрації, департаменту освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької ОДА та прокуратури області. У відповідь отримав відписки.

Перший заступник прокурора області старший радник юстиції Олександр Іванюк у листі повідомляє:

«Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року, сума виконаних робіт склала 147 839 грн». І водночас: «Ціна договору складала 200 тис. грн». З цього виникає закономірне питання: а куди зникли решта 50 тисяч?

Читаємо далі: «У грудні 2010 року вбиральні прийнято в експлуатацію, хоча фактично вони почали працювати з вересня 2012 року». Дивно, на ремонт вбиралень кошти витрачені, але вони ще протягом двох років не працювали. Цікаво, чому прокуратура не звернула уваги на цей факт.

Батьківський комітет запрошує прокуратуру до учнівських вбиралень

Та найбільше дивує висновок контрольного органу: «Слід зазначити, що навчальний заклад облаштований достатньою кількістю внутрішніх і зовнішніх вбиралень, які відповідають вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування утримання загальноосвітніх закладів та організації навчально-виховного процесу».

Відповідно до Державних санітарних правил та норм влаштування і утримання загальноосвітніх навчальних закладів, на 30 дівчаток має бути 1 унітаз, а на 40 хлопчиків – 1 унітаз і 1 пісуар. У годилівській школі облаштовано 6 туалетів – 2 у спортзалі, які теж не працюють, та 4 – на поверсі. Але користуватися можна лише двома. Загалом у школі навчається близько 300 дітей. А ще ж є вчителі. Не треба бути математиком, аби здогадатися, що двох туалетів на школу недостатньо. І, відповідно, після такої кількості відвідин підтримувати порядок у них важко. Тож від цього в коридорах виникає, м’яко кажучи, доволі специфічний «аромат». Відверто кажучи, хочеться порадити п.Іванюку самому відвідати ті вбиральні. Після цього, переконаний, він написав би іншу відповідь.

А поки шкільний персонал і батьки сподіваються отримати кошти на ремонт. Адже багато чого у цій школі зроблене за кошт батьків учнів і самих учителів. Особливо вражає невеличка кімната-музей, у якій відтворений інтер’єр традиційної буковинської хати, та кімната для дошкільнят. Ініціатива людей – величезний позитив, але і владі час відчути свою відповідальність перед громадою. Адже врешті-решт, це її робота.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Середньовіччя у годилівській школі або Невеличка оповідь про шкільні туалети, буковинську прокуратуру та інше лайно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасниками наймасштабнішого в історії України злочинного угруповання стали 60 тисяч бізнесменів. Усім їм є за що і варто було би висунути обвинувачення. Але, по-перше, їх загнали туди чиновники, а, по-друге, Україна при цьому ризикує втратити більшість економічно активних підприємств. Вихід? Бізнес амністувати, чиновників притягти до відповідальності. Та нова влада не поспішає цього робити.  

Погоничі «бізнес-кошар» – СБУ, КРУ, МВС і прокуратура,

За нинішніх податків український бізнес вижити не здатен. Тому власники й керівники користуються різноманітними схемами мінімізації податків. Очолила все це сумно- чи славнозвісна податкова, створивши так звану «Програму» (або «площадку»). Програмні схеми дозволяли оптимізувати і податок на прибуток, і ПДВ, і тримати в тіні зарплату. За фактом, це була легалізована схема ухиляння від сплати податків. Вартість таких послуг для бізнесу коштувала 10-11%.

Базова вартість програми – 10,3%. Все, що зверху – комісійні посередників або бонуси місцевих керівників ДПА, прокуратури, УВС, СБУ. Із зібраних 10,3% оператор «Програми» розподіляв ці кошти наступним чином: 0,5-0,8 – заробіток власника «Програми», по 0,1% – силовикам (УВС, Прокуратура, СБУ), 0,05% – Фінмоніторингу, 0,05% – НБУ, 0,5% – ДПА. По 0,05% – відповідним керівникам на місцях, якщо не можна було домовитись централізовано зі столиці. Решта суми мала йти до бюджету – це близько 7,9-8,2%. Щоправда, останнім часом в бюджет за рішенням керівництва ДПА віддавали лише 2%. Решту суми тримали на рахунках транзитних підприємств для коригувань надходжень у бюджет або просто йшли «Сім’ї».

Майже 80% бізнесу користувалося послугами «Програми». Більше того, податкова, а також СБУ, прокуратура, КРУ та МВС буквально заганяли бізнес у ці схеми.

Боротьба з відмиванням коштів? Ні! Боротьба за контроль над фінансами

Серед учасників «Площадки» траплялися конкурентні розбірки. Наприклад, СБУ, отримуючи щомісячні платежі від своєї «Програми», робила напад на «Програми», які контролювало МВС. Подавалося це як боротьба з відмиванням коштів, хоча насправді це було банальною боротьбою за контроль над фінансовими потоками. Зрештою, жодна «програмна» карна справа не була доведена до логічного завершення.

Вийнятком із системи була алчевська «Програма», яку створив і контролював відомий Юра Єнакієвський. Він порушив правила, визначені ДПА України, зменшив ціну і таким чином зламав ринок. Однак з кожного «алчевського» обласного представника взяли вступні внески в розмірі 4-10 млн. грн. і дозволили працювати далі.

Оборот цього «обвального» ринку щомісяця становив загалом від 30 до 50 млрд. грн. – і 70% його було під контролем «Сім’ї» Януковича. Це дозволяло їй отримувати від 300 млн. до 1,5 млрд. гривень щомісяця (!!!).

Після втечі Януковича та його оточення до Москви нова влада взялася наповнювати порожній бюджет за рахунок зборів з підприємців, які працювали з «площадками». Всім підприємцям надійшли листи що їхня робота з «Програмою» була незаконною, податковий кредит, який вони отримали від «площадок» є недійсним, а операції – юридично нікчемні. І пропонується добровільно сплатити за ті періоди повну вартість ПДВ, тобто ще раз віддати 16,67% від обороту. Разом виходить 11% +16,67% = 27,67%! У випадку відмови оплатити підприємцям скасовуються суми податкового кредиту і виникають зобов’язання перед бюджетом і штрафні санкції.

Але до уваги беруться чомусь не всі «площадки», а тільки деякі. І в одних вимагають заплатити тільки за січень-лютий 2014 року, в інших – ще й за листопад-грудень 2013 року. Схоже, дехто з тримачів «площадок» вже приніс вступну долю новій владі…

Якщо нова влада прагне установити справедливість, починати слід було не з бізнесменів, а з організаторів «Програми». Перелік всіх її власників і кураторів – як на центральному рівні, так і в регіонах – відомий.

Найвищий рівень – куратори від влади, зокрема в ДПА України. Другий – самі підприємці-організатори «площадок». Третій – 20-30 тисяч працівників правоохоронних та контрольних органів. Саме вони, а не підприємці мають нести відповідальність. Але хто буде висувати обвинувачення усім їм – прокурор, який учора брав свою долю чи залучав нових клієнтів до роботи з «площадками»? З іншого боку, співучасниками «Програми» за три роки стали 80-90% бізнесу. А це – 30-40 тисяч осіб.

Якщо нова влада вирішить боротися з «Програмою» вибірково, як це відбувається зараз, то усе залишиться як є. Зміняться лише головні отримувачі вигоди від «обвальних» схем.

Якщо вона спрямує свою увагу виключно на бізнес, як це відбувається зараз, то наслідком може стати банкрутство економіки й закриття більшості економічно активних підприємств країни.

Єдиний нормальний вихід із ситуації – амністія для бізнесу, який працював з “Програмою”. Тобто влада має оголосити, що «площадки» більше не існують, а всі, хто користувався їхніми послугами до 1 березня 2014 року, не нестимуть за це відповідальності. Надалі всі платять податки у повному обсязі, а той, хто ухиляється від цього, буде відповідати згідно чинного законодавства.

Ще один крок, який потрібен економіці – амністія капіталів. У тіні працюють і не легалізовані капітали як підприємців, так і чиновників і політиків. Ці кошти треба змусити працювати на економіку. А плата за їхню легалізацію компенсує (в кілька разів!) втрати, які понесе бюджет за відмову від репресій бізнесу за роботу з “площадками”. За мінімальними оцінками, бюджет отримав би близько 2-3 млрд. доларів. Принаймні, лише після усіх цих заходів можна реалізовувати і антикорупційне законодавство, і податкове.

Джерело: LB.ua

Запис Майже весь бізнес – у злочинному угрупованні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Євросоюз нарешті опублікував список українців, які потрапили під його економічні санкції. До нього потрапили екс-президент України Віктор Янукович та його сини Олександр і Віктор, екс-глава МВС Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, екс-глава СБУ Олександр Якименко, екс-прем’єр Микола Азаров і його син Олексій, екс-глава адміністрації президента Андрій Клюєв і його брат Сергій, екс-заступник голови адміністрації президента Андрій Портнов, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, екс-заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, бізнесмен Сергей Курченко, екс-міністр освіти та науки Дмитро Табачник, екс-глава Мінздорорв’я Раїса Богатирьова (з невідомих причин зі списку «випав» її син – власник фармацевтичної імперії), колишній радник Януковича Ігор Калінін. Та чи варто на цьому ставити крапку й заспокоюватися?

Про те, що насправді означає заморожування коштів, сказав під час перебування у Чернівцях 7 березня нардеп, наш земляк Геннадій Москаль. Коментуючи це рішення на прохання кореспондента БукІнфо, він сказав, вибачившись, що «все це х… » себто, туфта. Бо по всіх цих фігурантах має бути судове рішення, в якому обгрунтовуватиметься, що вони вкрали ці гроші в українського народу. Якщо ж такого рішення банки не отримають, вони нічого робити не будуть. Бо інакше їм доведеться виплачувати відстотки. На підтвердження своїх слів Москаль навів приклад Лазаренка. Вкрадені ним у народу гроші так і не повернулися до України саме з цієї причини.

А чи не тому леді Ю. і досі одна з найбагатших жінок України?..

І до слова. Проти фірм олігарха Курченка, ставленика Сашка-стоматолога, відкрито 11 кримінальних справ. Про це на своїй сторінці в Facebook написав в. о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Міліціянти в результаті проведення слідчо-оперативних заходів викрили злочинну схему ввозу на територію України та реализації нафтопродуктів групою компаній «Східноєвропейська топливно-енергетична компанія», що належить Сергію Курченку.

«Встановлено, що 4 компанії цієї групи (ООО «Зовнішньотрансгаз», ДП «Петрол», ПМП «Петрол-Форвардинг» і ПП «Армада-Плюс») протягом 2012-2013 років ввезли на територію держави нафтопродуктів на суму 25 млрд. грн. для їхньої переробки як давальницької сировини і наступного реекспорту за кордон», – зазначив Аваков.

За словами Авакова, насправді продукцію реалізували на території України без митного оформлення й сплати податків і сборів, від чого бюджет втратив біля 7 млрд грн. (!)

На приховування злочинної діяльності була створена низка фіктивних підприємств, які за підробними документами продавали нафтопродукти без сплати податків легальним оптовим постачальникам палива.

Крім цього, в Києві відкрите кримінальне провадження за фактом нанесення группою компаній «ВЕТЕК» збитків НАК «Нафтагаз України» на сумму 1 млрд. 600 млн грн. (!!!)

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Рахунки «ексів» та їхніх дітей заморожені спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Програма фестивалю була досить насиченою. Спочатку всіх його учасників і гостей привітали невеличким концертом місцеві вокалісти й танцюристи, а далі вони знайомилися з виставкою робіт гуртківців, розгорнутою в рамках фестивалю.

Майстер–клас від коболчинського гончара Івана Гончара

Відбувся також благодійний ярмарок, на якому юні майстри збирали кошти на операцію дитині однієї з родин садгірських педагогів.

Нове життя старих речей. Спробуйте, у вас теж вийде…

Неймовірне зацікавив усіх присутніх майстер-клас народного умільця, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженого працівника культури України, директора Сокирянського районного музею кераміки в селі Коболчин Івана Гончара. Із неприхованим захопленням і діти, і дорослі спостерігали, як з грудки глини народжуються то горщик для квітів, то невеличка миска. А потім усі охочі мали змогу потренуватися у ліпленні півника.

Ярослав ВОЛОЩУК, член НСЖУ, фото автора

Запис На «Садгірських коралях» фантазували та реалізували спершу з'явиться на Медіа-Версії.