Троє буковинців, серед яких і майстер лісу «Чернівецького лісгоспу», організували канал нелегальної міграції. Схема працювала спеціально для тих осіб, які підлягають мобілізації під час воєнного стану, але бажають уникнути її. Охочих ухилитися від мобілізації  організатор –  28-річний буковинець – шукав через особисті зв’язки, а решта учасників злочинної групи допомагала переправити їх через державний кордон до ЄС поза пунктами пропуску. Тариф на такі послуги становив 3,5 тис. євро з особи.

«Ділки» супроводжували громадян України, що намагалися незаконно покинути територію держави, на різних етапах. Один брав кошти, які потім ділив між учасниками групи, інший – довозив до кордону, а третій – переводив пішим ходом до Румунії.

Учасників схеми затримано «на гарячому» – прямо на польовій дорозі в напрямку держкордону під час розрахунків за протиправні «міграційні послуги».

Усім трьом фігурантам оголошено підозру за ч.3 ст.332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.

Триває досудове розслідування у вказаному провадженні, яке  здійснюють слідчі 5 слідчого відділу (з дислокацією в м. Чернівці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, за оперативного супроводу співробітників УСБУ в Чернівецькій області та 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича.

Запис На Буковині ліквідовано черговий канал переправлення ухилянтів за кордон спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сотні тисяч доларів та євро намагалися вивезти громадяни України через пункт пропуску «Порубне». Про це повідомило «Західне регіональне управління Держприкордонслужби України – Західний кордон»:

– Так, сьогодні за ініціативою прикордонників спільна прикордонно-митна група оглянула два автомобілі BMW української реєстрації під керуванням громадян України. Обидва чоловіки прямували в Румунію через пункт пропуску «Порубне», обравши смугу руху «зелений коридор».
В автомобілі 30-річного водія правоохоронці знайшли 349 тисяч доларів США та 198,5 тисяч євро. А в машині 56-річного чоловіка виявили майже 325 тисяч доларів США та майже 250 тисяч євро, – йдеться у повідомленні.

Через намагання чоловіків на двох перевезти незадекларовану валюту в еквіваленті сумарно на понад 33 млн грн, ці кошти, приховані від контролю, були у них вилучені. Крім того, їм загрожує штраф у розмірі 100 відсотків вартості вилучених грошей. Адже зазначені дії водіїв мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Запис Везли за кордон 33 млн грн, а тепер ще й заплатять таку суму штрафу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від початку війни через кордони на Буковині в Україну повернулось 85 тисяч людей. Серед них — чоловіки призовного віку, які хочуть захищати країну, а також люди, що повертаються через припинення бойових дій в частині регіонів, повідомив керівник пресслужби Чернівецького прикордонного загону Сергій Бровко.

За його словами, до країни повертаються чоловіки, які до початку війни жили в інших державах. Обмежень щодо в’їзду до України немає. Водночас виїхати через воєнний стан не можуть чоловіки від 18 до 60 років.

За словами Бровка, станом на 13 квітня черг на виїзд чи в’їзд на пунктах пропуску з Румунією чи Молдовою немає.

Від початку війни до Румунії та Молдови через кордони Буковини виїхало понад 305 тисяч людей. Усього ж Україну вже покинули 5 мільйонів цивільних.

Джерело: Суспільне

Запис Через кордони на Буковині в Україну повертаються чоловіки призовного віку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними слідства, про що повідомляє пресслужба Чернівецької окружної прокуратури, 34-річний житель Києва намагався покинути територію України через МПП «Порубне» у Чернівецькій області. При цьому він пред’явив працівникам прикордонної служби фіктивний трудовий договір. У документі вказано, що чоловік працює водієм з міжнародних перевезень, а це дає йому право на виїзд за кордон. При повній перевірці документа було встановлено, що договір має всі ознаки підробки. Підозрюваний зізнався, що замовив документ через мережу інтернет.

Слідство триває. Наразі встановлюються особи, причетні до виготовлення фіктивних документів для виїзду за кордон.

За процесуального керівництва Чернівецької окружної прокуратури досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюють слідчі Чернівецького районного управління поліції ГУНП у Чернівецькій області. Громадянину України, який при спробі перетину держкордону пред’явив підроблений трудовий договір, що дозволяє виїзд за кордон (ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України), повідомлено про підозру.

.

Запис Щоби покинути країну, скористався фіктивним трудовим договором спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Жителю Чернівецького району, який дав хабар інспектору прикордонного загону –  неправомірна вигода (ч.1 ст. 369 КК України) – за незаконний перетин державного кордону за паспортом громадянина іноземної держави, повідомлено про підозру

За даними слідства, 13 квітня, громадянин України – 26-річний житель села Остриця Чернівецького району, намагався перетнути держкордон через МПП «Порубне», використавши паспорт громадянина Румунії. При перевірці документа прикордонники встановили, що у паспорті відсутня відмітка про в’їзд на територію України, що свідчить про можливу наявність у чоловіка подвійного громадянства. За сприяння у незаконному перетині кордону за паспортом громадянина іноземної держави чоловік надав неправомірну вигоду прикордоннику. Тож буковинця затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

Досудове розслідування у вказаному провадженні за процесуального керівництва Чернівецької окружної прокуратури здійснюють слідчі Чернівецького районного управління поліції ГУНП у Чернівецькій області.

Джерело: Чернівецька обласна прокуратура.

Запис Подвійне громадянство не допомагає у перетині кордону спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Що робити українцям, які не встигають повернутися до закриття кордону спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Кордон закривається: хто зможе в’їхати в Україну, а хто ні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це розповіла на «Радіо 10» під час робочого візиту до Чернівців Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«На жаль, ті кошти, які виділені, можу помилятися, у 2008 чи 2009 році, були неефективно і неякісно використані. Через всі ці трансформації і пертурбації, які відбувалися у міністерстві доходів і зборі – потім у ДФС – не було можливості до 2014-2015 року закінчити ці проекти. Ми просили продовжити їх – знову ж таки це не дало результату, на який ми очікували. І ми змушені були закрити ці проекти, які фінансувалися ЄС. Я сподіваюся, що відповідальні структури зроблять свої висновки й, відповідно, будуть зовсім інакше поводитися»

Невідомо, коли держава зможе виділити додаткові кошти, повідомили у прес-службі ОДА,  а європейською допомогою не спромоглися ефективно скористатися протягом багатьох років. 

Запис «Кошти, які ЄС виділив на будівництво пунктів пропуску Дяківці і Красноїльськ, використані неефективно і неякісно» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оформлений на Чернівецькій митниці Nissan Qashqai+2 став тисячним автомобілем на “єврономерах”, оформленим за новими правилами. Про це повідомляється на сайті ДФС.

Митна вартість автомобіля 2011 року випуску становила понад 194,6 тис. гривень. Його власник сплатив до держбюджету майже 87,9 тис. гривень, у тому числі 8,5 тис. гривень через недотримання строків та умов митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

За даними ДФС, загалом з 26 листопада по 10 грудня 2018 року, тобто з моменту першого оформлення транспортного засобу на іноземній реєстрації за новими правилами, до бюджету перераховано 65,8 млн гривень, економія громадян склала 38,6 млн грн.

Митне оформлення автомобілів, які були ввезені в митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснено 19 митницями. Найбільшу кількість автомобілів оформлено Чернівецькою митницею (438 одиниць) та Волинською митницею (260 одиниць).

При митному оформленні 824 транспортних засобів, щодо яких порушені строки та умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, було сплачено 7 млн гривень.

У той же час, глава комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявила, що практично на всіх митницях через саботаж ДФС блокується митне оформлення транспортних засобів.

Раніше у Раді заявили, що в Україні провалена роз’яснювальна робота щодо правил розмитнення авто на єврономерах і цей процес йде повільно.

Запис Оформлений на Чернівецькій митниці Nissan Qashqai+2 став тисячним автомобілем на “єврономерах”, оформленим за новими правилами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кабінет МіністрівУкраїни своєю постановою змінив правила перетину кордону особами, які не досягли 16-річного віку. Так, уряд дозволив виїзд дитини за кордон з одним із батьків без згоди іншого строком до 1 місяця. Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

Запис Уряд дозволив виїзд дитини за кордон з одним із батьків без згоди іншого спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук звернувся із листом до керівників місцевих служб – СБУ, ДФС, внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернівецькій області, управління захисту економіки в Чернівецькій області ДЗЕ Національної поліції України, Чернівецького прикордонного загону  та Чернівецької митниці ДФС  з пропозицією створити оперативну групу правоохоронців для забезпечення  повного огляду всіх транспортних засобів, які прямують із Туреччини, Болгарії, Румунії та перетинають митну територію України у зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС.

Як зауважив очільник виконавчої влади краю, останнім часом у  засобах масової інформації побільшало публікацій щодо контрабанди на теренах області, отож ми мусимо звертати увагу на думку небайдужої громадськості.

Про результати роботи має доповісти голові ОДА до 5 червня начальник управління внутрішньої безпеки територіальних  органів ДФС у Чернівецькій області.

Прес-служба ОДА

Запис ОПЕРАТИВНУ ГРУПУ ПРАВООХОРОНЦІВ ЯК НОВИЙ ЗАСЛІН ДЛЯ КОНТРАБАНДИ СТВОРЯТЬ НА ВИМОГУ ГОЛОВИ ОДА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Євросоюз вводить нову систему контролю на своїх кордонах: за безвізовий в’їзд в ЄС доведеться заплатити 7 євро, а також заповнити спеціальну анкету. 

7 євро – це приблизно 220 гривень, і саме стільки коштує анкета, яку необхідно буде заповнити перед поїздкою до країн Шенгенської зони. В анкеті, крім паспортних даних, потрібно вказати мету поїздки, а також – те, чи бувала людина, яка в’їжджає в зону Шенгену, в країнах, де вирують епідемії або недавно траплялися терористичні атаки.

Але, навіть якщо на якесь із цих запитань відповідь буде позитивною, – у в’їзді не відмовлять, запевняють в Єврокомісії. А ось якщо після попередніх подорожей залишився хоча б один неоплачений штраф за парковку або перевищення швидкості, мандрівника можуть не пустити в ЄС, поки борг не буде погашений.

“Євросоюз ретельно перевіряє тих, хто звертається за візою. Але контролю за тими, хто в’їжджає за безвізовим режимом, немає. А це громадяни 60 країн. Тому ми і впроваджуємо систему авторизації. Перевірка буде дуже простою і займе всього кілька хвилин. Якщо людина отримала відмову, наприклад, за станом здоров’я, то, як тільки вона одужає, може повторно звертатися за дозволом на в’їзд “, – пояснив прес-секретар Європейської Комісії з питань міграції та внутрішньої політики Тове Ернст.

У Єврокомісії запевняють, що перевірка даних на кордоні займе лише кілька хвилин. Якщо знайдуть неточності в написанні прізвища в анкеті і паспорті, або якщо в документах не співпаде дата народження, прикордонники можуть вимагати від туриста додаткову інформацію.

З запуском нової системи відмов у в’їзді українським туристам не побільшає, впевнений посол України при ЄС Микола Точицький – навпаки, система повинна вберегти мандрівників від зайвих витрат.

“Коли ти вже купив квиток, прилетів у будь-яку столицю членів держав Шенгену, а у тебе те чи інше не збігається з інформацією, яка була надана в документі, ви – небажане особа. У нас кирилиця, тут латиниця, і бувають похибки. Тому це навіть більше для зручності тих, хто подорожує. Тому на три роки, якщо йдеться, ти будеш в спокої, що у тебе все гаразд і ти можеш спокійно подорожувати “, – розповів Микола Точицький.

Заповнювати анкету потрібно буде раз на три роки, тому сума збору за анкету виходить незначною. Та й сама система, якщо і запрацює, то не раніше, ніж у 2021 році.

Нагадаємо, Україна почала переговори з 61 країною “білого шенгену” з метою встановити з ними безвізовий режим. Відзначимо, на сьогодні громадяни України можуть відвідувати без віз 85 країн світу.

За матеріалами segodnya.ua

Запис Плата за в’їзд та спецанкета: Євросоюз вводить нову систему контролю на своїх кордонах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Міжнародні автомобільні пункти пропуску (МАПП)  «Дяківці» та «Красноїльськ», які будувалися за кошти європейських грантів, готові на 75% разом із під’ֹїздними шляхами до них. Плануємо до 20 червня завершити будівництво, а 1 липня  ввести їх в експлуатацію за участі двох президентів – України та Румунії, – доповів на спільному засіданні Голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук і продовжив: – Без розбудови пунктів пропуску, а також без автомобільного сполучення між районами та областями говорити про економічний розвій та інтеграцію не доводиться. Тому ми розпочали будівництво ще двох МАППів». 

Губернатор підтримав також  ініціативу прем’єр–міністра щодо передачі місцевим органам виконавчої влади  повноважень із реконструкції, будівництва й облаштування пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення. Та водночас зауважив, що належне виконання поставлених завдань можливе за умови залучення фінансових ресурсів з Держбюджету.

Прес-служба ОДА

Запис «Автомобільних пропускних пунктів має більшати, бо це – ворота до Європи» – ФИЩУК спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Європейський Союз закриває проект модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною та ставить під сумнів здатність Києва здійснювати реформи в обмін на мільярди доларів європейської допомоги, передає УНН з посиланням на видання Reuters.

Проект щодо модернізації шістьох українських контрольно-пропускних пунктів на східному кордоні ЄС був започаткований у 2014 році, коли Європа підтримала прозахідних лідерів Києва під час анексії Криму.

Схема була спрямована на сприяння інтеграції української економіки з сусідніми державами-членами ЄС шляхом побудови чи модернізації КПП на перехрестях з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. За інформацією ЄС, проекти були спрямовані на скорочення часу перетину кордону та вдосконалення митних процедур.

Проте всі плани пішли на дно після низки затримок, помилок та перевищення витрат за участю місцевих чиновників та підрядників, відповідно до внутрішньої кореспонденції уряду України та листування між Європейською комісією та київською владою, яку виданню передало джерело у державному органі.

“Після нашої оцінки ми зробили висновок, що проекти не можуть бути завершені вчасно. 6 проектів зараз готуються до закриття, а невикористані гроші відшкодовуються”, – заявив представник ЄС в коментарі Reuters.

“Існує деяка втома від України. Люди розгнівані через відсутність реформ, особливо з подолання корупції. Все заглохло”, — зазначив виданню один з високопоставлених європейських дипломатів, який займається питанням відносин з Україною.

Проте, за його словами, ЄС буде поки продовжувати підтримувати країну, яка залишається крихкою через чотири роки після анексії Росією Криму та воєнні дії на сході.

Зазначається, що станом на кінець 2017 р. жоден з шести проектів контрольно-пропускних пунктів не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування 29,2 млн євро (36 млн дол.).

Нагадаємо, у серпні 2015 року Європейська Комісія виділила четвертий транш обсягом 8,55 млн євро з програми бюджетної підтримки “Підтримка секторальної політики управління державним кордоном в Україні”

Запис Євросоюз “втомився” від корупції і закриває проект модернізації КПП з Україною спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від початку року мешканці українського прикордоння вже двічі блокували пункти пропуску до Польщі і погрожують зробити це втретє і надовго. Причина – зміни у правилах ввезення товарів в Україну.

Що ж змінилося і як тепер поводитися на кордоні?

Тепер окрім обмеження у вартості ввезенного товару, яке існувало і раніше, запровадили ще й часові умови – щоб безмитно провезти в Україну товар на суму до 500 євро, між виїздом з України і поверненням має пройти не менше 24 годин, а повторно виїхати за кордон можна не раніше, ніж через 72 годити (три доби) після часу в’їзду в Україну.

Якщо ви дотримуєтесь цих умов (а також ваги ввезеного до 50 кг), можете ввезти товар вартістю до 500 євро без сплати жодних додаткових мит. Якщо ж порушена хоч одна з цих умов (24 години, 72 години, 50 кг) – межа безмитного ввезення знижується до 50 євро. За перевищення цієї вартості доведеться окремо доплатити.

До речі, ці зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. Якщо ви перетинаєте кордон літаком, то як і раніше можете скористатися безмитним ввезенням товарів на суму до 1000 євро.

Я часто їжджу закуповуватися, як тепер поводитись?

По суті, у вас залишається дві опції.

Варіант перший, який дозволяє завозити більше: їздити не частіше, ніж раз у три дні, і перебувати на території Польщі (Угорщини, Румунії, Словаччини, Білорусі і т. д.) не менше доби (доведеться десь заночувати). У такому випадку ви можете провезти в Україну товарів на 500 євро без сплати податків.

Варіант другий, гірший: ви можете їздити закордон хоч кілька разів на день і повертатись коли заманеться, але у такому випадку без сплати податків можна провезти товарів лише на 50 євро за раз.

Якщо ви їдете скуповуватися сім’єю, то все це розраховується на кожну людину окремо. Тобто дві людини можуть провезти без оподаткування товарів на 1000 євро, три – на 1500 євро і так далі.

Що буде, якщо я не вкладаюсь в ці норми?

Якщо ви порушили одну з трьох вимог (везете більше 50 кг, за кордоном були менше 24 годин або в’їжджали в Україну кілька разів за 72 години), тоді доведеться доплатити мито і податок з вартості, що перевищує 50 євро. Якщо ж ви дотримались умов перетину кордону, але вартість перевищила 500 євро, то мито і податок треба сплатити з суми, що перевищує 500 євро.

У кожному з цих випадків доведеться заплатити українській митниці 30% від додаткової вартості – 10% мито і 20% ПДВ.

Є варіанти, щоб зменшити ці витрати?

Корисно скуповуватися у магазинах, в яких можна оформити tax free: згідно з законодавством ЄС, якщо придбаний на території Євросоюзу товар був вивезений за межі ЄС, то покупець має право на повернення податку на додану вартість. Як правило, у магазинах є окремі оголошення про те, що там доступна така послуга.

На більшість товарів у Польщі діє ставка tax free у 23% (техніка, будівельні матеріали, одяг, парфуми, спорттовари, дитячі товари, алкоголь), хоча на багато фруктів діє ставка у 8%, а на інші продукти і книги – 5%. Оформлення tax free діє на покупки сумарним чеком від 200 злотих (трішки менше 50 євро). Тобто оформивши цей документ, ви можете повернути собі до 23% від вартості товарів.

А звідки митники дізнаються, на яку суму я везу товарів?

Для уникнення проблем, краще мати при собі чеки. Якщо їх немає, тоді на митниці оцінюють вартість товарів за спеціальними каталогами. Але краще таки мати чеки.

Нащо взагалі змінили ці правила?

Головна причина – боротьба з контрабандою «човників». У ДФС вважають, що запровадивши норму про перебування закордоном не менше 24 годин, «човниковий» бізнес просто втратить сенс. Як наслідок – на кордоні зникнуть черги. І, зважаючи на реакцію активістів з прикордонних районів, «човники» ще не придумали, як все це обходити.

Запис Що змінилося у митних правилах ввезення товарів з-за кордону і скільки мита доведеться платити спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Обнести Росію великим парканом –  давня мрія українців, яка раз по раз варіюється в анекдотах. Улітку 2014-го українці на собі відчули, що таке необлаштований кордон з Росією. Транскордонні артилерійські обстріли забрали життя 40 прикордонників – такою була плата за попередні роки самозаспокоєння. На жаль, проект «Стіна», який мав би захистити наші кордони від зазіхань «старшого брата» (як полюбляють називати росіян кремлівські ідеологи), обернувся коли й не на анекдот (мабуть, це ще попереду), але на гучний корупційний скандал, який вибухнув чомусь лише після трьох років безборонного і безсоромного розкрадання грошей.

Першими, на превеликий жаль, але цілком прогнозовано, забили на сполох не численні антикорупційні органи, які з’являються в Україні , як гриби після дощу, а журналісти, зокрема команда авторської програми Дениса Бігуса «Наші гроші». Саме Бігус зі своїми колегами зробив для викриття корупції в Україні у рази більше за всі антикорупційні органи разом узяті. І це при тому, що журналісти не отримали і десятої частини тих грошей, що виділяються на роботу НАЗК, НАБУ тощо.  

Від спроектувати до розтринькати відстань невеличка

Те, що ми нині називаємо «Стіною Яценюка» – вже другий, так би мовити, гіперболізований проект. Адже 2014-го до щойно обраного Президента із власним проектом звернувся Ігор Коломойський. «Паркан Коломойського» мав коштувати 150 мільйонів євро із терміном зведення 5-6 місяців. Та, як ми знаємо, Коломойський не лише не отримав пальми першості, але й втратив згодом своє дітище «ПриватБанк».

Зараз важко судити, чи збиралися здійснювати проект Коломойського, але тут надійшли осінні парламентські вибори 2014 року – й ідею «осідлав» тодішній прем’єр Арсеній Яценюк.  «Це питання не просто кордону – це питання національної безпеки держави і нашої гідності», – наголошував він у розпал виборчих перегонів. Тоді ж прем’єр переконував, що без облаштованого кордону не буде безвізу з ЄС та членства в НАТО.

«Стіна Яценюка», за загальної схожості з «Паканом Коломойського», мала й суттєві відмінності – а відтак, коли ми вже розмовляємо про «дерибан» у надвеликих розмірах,– значно більші «можливості» для охочих нагріти руки.

Яценюківський проект замахнувся одразу на 8,5 мільярдів гривень, тобто 500 мільйонів євро за курсом на 1 вересня 2014 року. Згодом цифру зменшили вдвічі, що все одно переважало пропозицію Коломойського. По-друге, термін реалізації розтягнули до 2018 року,теж, мабуть, для комфортнішого дерибану.

І вже 2014-го для надважливого й необхідного «вже сьогодні» проекту уряд виділив перші кошти. Спочатку фігурувала цифра у 100 млн грн, а за два тижні вона зросла до 235 мільйонів.

Варто зауважити, що, за три роки поспіль уявної реалізації так і не реалізованого проекту, суттєво погіршилися стосунки між БПП і парламентськими партіями, які наразі й поцікавилися, куди ж ідуть грошики зі «Стіни». Депутатам «Самопомічі» вдалося довідатися, що з офіційно витрачених на «Стіну» 2014-го грошей 164 млн грн у загальному кошторисі проекту залишилися неврахованими.

680 млн за 6 км інженерних споруд – замість надійного держкордону

Проект інженерного облаштування кордону «Стіна», широко анонсований 2014-го тодішнім прем’єром Яценюком, на сьогодні вже обійшовся Україні у 680 мільйонів гривень. В описі проекту сказано, що реальний державний кордон з Росією мав складатися з 3-метрового рову, далі – 2-метрового валу, 5 метрів розораної смуги, на якій були б видні сліди порушників. Уздовж цілого кордону мала тягнутися асфальтована  рокадна дорога, а вже далі паркан із вишками кожні 20 метрів та відеокамерами. Насправді ж на витрачені 680 мільйонів облаштували лише 6 кілометрів кордону на межі Чернігівської області.

Коштами, які надходили для «Стіни», як відомо, розпоряджалася Держприкордонслужба. Силова структура в розпорядниках коштів – для безконтрольності дуже влучно. Між тим, прикордонники-високопосадовці майже одразу взялися за «відмазки». Прес-секретарем ДПСУ неодноразово озвучувалася думка керівництва, що гроші надходили невчасно і в недостатній кількості. Тож фінансування суттєво відстає від затвердженого графіку. Мабуть, через це «згорьовані» прикордонники з фінансування «Стіни» витратили 60 мільйонів на придбання 4-х автомобілей «Тритон». Ще 18 мільйонів заплатили  фірмі «Фаворит», яка належить родині горезвісного нардепа Борислава Розенблата, за ремонт житлових будівель для прикордонників. А ще фігурує спорудження Будинку офіцерів у Харкові… Покращувати побут охоронцям кордонів, звісно, треба, та не за рахунок же самої здатності до захисту кордону!

Маленький відступ: колись за порушення у витрачанні не за цільовим призначенням на керівників підприємств та їхніх головних бухгалтерів чекали значні покарання – і кадрові, й фінансові. Схоже, послаблення для ведення бізнесу полегшують і корупційні дії.

Підрядників, як завжди, набирали з «потрібних»

Знову ж таки команда «Наших грошей», а не нишпорки антикорупційних органів,  дізналася, що генпідрядники для будівництва «Стіни» обиралися ДПСУ без конкурсних процедур у закритому режимі. У службі не змогли пояснити, чому до реалізації багатомільйонного проекту обрано саме нинішніх підрядників: обійшлися загальними словами про те, що головним критерієм при відборі генпідрядників проекту була наявність дозволів на будівництво військових об`єктів. За версією прикордонників такий допуск має надавати СБУ. Натомість СБУ повідомила, що дозволи фірмам, які працюють над проектом «Стіна», не передбачені. Злочинна неузгодженість дій? Швидше, лакуни для  махінацій.

Показово і те, що із 13 генпідрядників, які працюють над інженерно-технічним облаштуванням кордону, тільки 2 – державні автодори, решта – приватні компанії. Оскільки сьогодні вони практично всі перебувають «у розробці» НАБУ та ГПУ, вже відомо,що деякі з них були створені під цей конкретний проект.

Таким чином, державної ваги проект обернувся на довгобуд. І, як завжди, винних не знайти. Бо, хоча коштами й розпоряджається Держприкордонслужба, але, за словами її речника, ДПС не реалізовує проект. Його реалізовують генпідрядники. Проблеми ж, мовляв, існують між генпідрядниками та підрядниками, а посадові особи тут ні до чого.

А тепер давайте поглянемо на проблему з побутової точки зору: якби керівники ДПСУ найняли працівників на ремонт власної квартири, то чи відхрещувалися б вони так недолуго від контролю за процесом? Але навряд чи спитають з них за це.  

Чи протидіять антикорупційні органи корупції?

Скандал навколо «Стіни» набирав обертів і через втручання декількох нардепів з різних фрацій ВР. Важко не погодитися зі словами нардепа Борислава Берези, який наголосив, що навіть візуально видно: зведені об’єкти не відповідають фінансовому кошторису, а проект «Стіна» – закопані у землю кошти. Та лише 2017-го заворушилися «компетентні» органи. Та заворушилися теж якось специфічно: не забуваючи з’ясовувати стосунки між собою й коригувати свої дії під конкретне протистояння між командами Порошенка й Авакова – як це було, скажімо, щодо спроби Авакова поставити на посаду очільника ДПСУ свого заступника у ВС – Вадима Трояна. «Стіна» тут – просто фішка у цинічній грі за підпорядкування Банковій чи МВС конкретних силових структур, коли у країні війна.

Головний же аргумент самозахисту в любителів переплутати державну кишеню зі своєю – це те, що звинувачення, мовляв, «працюють на Путіна». Та здоровий глузд, а його українцям не бракує, підказує нам, що на ворога працює саме необлаштований кордон і розкрадання коштів у особливо великих розмірах. І винних у цьому треба суворо карати!

Дмитро ЦАРЕНКО, інтернет-оглядач «Версій»

Запис Безвідповідальність – рідна сестра корупції: і «Стіни» нема, і грошей нема, і крайнього нема спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У порівняні з 2016 роком українські громадяни стали частіше їздити до Російської Федерації.

Про це заявив заступник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян в ефірі “Радіо Свобода“.

За його словами, з початку 2017 року Росію відвідали 5,7 млн українців, що вже на 1,6 млн більше, ніж у минулому році.

Якщо за 2016 рік більше 4,1 мільйона громадян з паспортами України перетнули кордон Російської Федерації, то за дев’ять місяців цього року таких перетинів було вже 5,7 мільйона,
– заявив речник Держприкордонслужби.

Слободян додав, що за його даними, росіяни також стали частіше приїжджати в Україну.

“За весь 2016 рік кордон на в’їзд в Україну перетнуло 1,5 мільйона громадян з паспортами Російської Федерації. За неповний рік, за дев’ять місяців цього року таких громадян 1,4 мільйона”, – повідомив він.

Запис Українці стали частіше їздити до Росії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Планета вже почала відчувати серйозні зміни клімату, спричинені глобальним потеплінням. Україна теж почала відчувати на собі зміни клімату. Про це пише видання ТСН.

Український клімат із колишнього помірного перетворюється на суміш пустелі й тропіків. Зокрема. За останні роки різко зросли тропічні зливи в українських містах. А смерчі, які колись бачили лише по телевізору, вже майже стали звичним явищем на Полтавщині, Кіровоградщині та в інших регіонах.

Місячні норми опадів майже не змінилися, однак якщо раніше це були невеликі дощі протягом тривалого часу, то тепер ми спостерігаємо тривалу посуху, яку змінює потужна злива, яка буквально затоплює українські населені пункти.

За словами фахівців, людство змінює клімат у 170 разів швидше, ніж на це здатна природа.

Так, кліматолог Тетяна Адаменко каже, що за останнє сторіччя завдяки викидам і парниковому ефекту Земля розігрілася більше, ніж на градус. Так, лише цього року стихійних явищ сталося вдвічі більше, ніж минулого.

Зміни клімату призвели і до того, що територія України почала… постійно збільшуватися. Все через те, що мул із річки Дунай щорічно намиває по кілька гектарів нового суходолу. Побачити це можна у містечку Вилковому Одеської області, яке називають “українською Венецією”. Тут у дельті Дунаю свого часу ходили великі кораблі, а тепер плавають лише маленькі човники, які можуть сісти на мілину посеред річки.  В Очаківському рукаві води стало на 60% менше – річка міліє та оголює землю. П’ять-шість років цьому острову – рівно там, де зараз острів, ходили великі судна.

Острови посеред Дунаю з’являються завдяки мулу, а його річка приносить до місцевих берегів 80 мільйонів тонн щороку.

Таким чином, Україна – єдина держава в Європі, яка постійно росте. За останні роки територія держави збільшується на 6-8 гектарів природним шляхом. Нещодавно навіть довелося переносити позначку нульового кілометру на місці впадіння Дунаю в Чорне море на 20 метрів далі.

Додамо, що у зв’язку з таким змінами у дельті Дунаю з’явилися нові види тварин – зокрема, біологи тут помітили мшанку, яка є гостем із Тихого океану, та шакала, що мігрував до України з Балкан.

Запис Через зміни клімату річка Дунай катастрофічно міліє, а територія України… щороку збільшується спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото Руслана Козлова

– Пане Віталію, чому власне закинули фах учителя?

– Набридло отримувати зарплату майонезом чи оцтом. Це був саме той час, коли заробітну платню платили бартером, а у мене на той момент уже була сім’я і підростав син. Захотілося почувати себе нормальною людиною, щось змінити.

Саме тоді почав займався розвитком спорту, мав власний клуб карате у Чернівцях. А згодом пішов працювати до «Молодого буковинця» (1998-2001), спробував себе у ролі журналіста. І знаєте, вийшло!

Я вів тему регіонів, працював тоді з нашими районними власкорами. Багато матеріалів написав під рубрикою «Випробувано на собі»: мене такі речі дуже вабили. Все хотілося випробувати на собі… І в труні встиг полежати, і з тарзанки стрибнути. А потім… потім поїхав до Бельгії, це був 2001 рік. Я власне вирішив залишатися у журналістиці, але хотів спробувати якийсь інший рівень. Тоді й почав працювати в емігрантській пресі, у російськомовних виданнях, які є в Західній Європі. Це «Європа експрес», європейський додаток до «Аргументів і фактів», а газети «Новини Бенілюксу» вже й не має.

Там я познайомився з теперішньою дружиною, та й так і залишився жити за кордоном…

– Одразу ж «осідлали» журналістику?

– Ні. Працював у металургії, потім в ядерній енергетиці… Завжди шукав чогось такого, що могло якимсь чином пов’язати мене з Україною. Та від мене й вимагали наводити якісь контакти з Україною. На жаль, це мені не вдалося, бо, приміром,  наша українська металургія, перебуває ще на якихось радянських рейках. Так, наприклад, доменні печі в Європі не працюють ще від 50-х років. Тут зовсім інші нові технології, а в нас вони й нині використовуються. Щодо ядерної енергетики, то тут був маленький прорив, в тому сенсі, що у нас в Україні сталася Чорнобильська аварія. Тож із бельгійською фірмою українці запроваджували якісь чорнобильські проекти. Та саме в цей час мені запропонували попробувати себе на Радіо «Свобода». Я спершу відмовлявся, казав, що я газетяр, що радіо не для мене… Та якось воно все ж таки вдалося.

– Чи існує різниця між нашою та європейською журналістикою? І, якщо так, у чому саме?

– Я не можу сказати, що українська журналістика погана. Українська преса протягом останнього десятиліття здійснила неймовірний ривок уперед. Та все ж її великим недоліком залишається те, що, так чи інакше, але відчувається якийсь патронат, тобто причетність до інформації того, хто диктує правила гри. Хто це – власник, завуальований редактор, цензура чи самоцензура – немає значення. Головне, що це відчувається. Зрозуміло, що це присутнє і в європейській журналістиці, але не так масово, як в Україні.

– Чи є щось у європейській журналістиці таке, що вам дуже імпонує і, навпаки, те, що не подобається?

– Якщо брати до уваги ті роки, коли я працював журналістом в Україні, тоді у журналістів був якийсь свій підхід до висвітлення тем – був потяг робити журналістику на зламі мистецтва. У Європі ж цього немає вже дуже давно, десь, може, з кінця XIX та початку ХХ-го століття. Там журналістика – ремесло. Суха подача інформації, жодних літературних візерунків тощо. Хоча саме це в українській журналістиці мені дуже подобалося.

– А не пробували себе в телебаченні?

– Я вже давно відійшов від твердження «я газетяр і тільки газетяр». Я журналіст, тож  пробував себе й у телевізійній журналістиці. Часом, якщо є така потреба, виходжу в ефір від «Голосу Америки». Так було, наприклад, нещодавно, коли у Вільнюсі, де я був присутній, вирішувалася доля України. Та й зараз Радіо «Свобода» – це не просто радіо, яке говорить, а ще й показує. Наш сайт, особливо в дні Майдану, став дуже популярним. Спитаєте, чому? Бо в нас було дуже гарне покриття відео – саме того, що відбувається на Майдані. Та й прямі ефіри, скажімо, стають доволі частим елементом моєї роботи.

– У викладанні себе не пробували?

– Доводилося. Розповідав студентам Вільного Британського університету, куди мене запросили мої українські друзі, що викладають там слов’янські мови, про те, як працюється зараз українсько-російськомовному журналістові в європейському середовищі.

– А як вам живеться в європейському середовищі?

– Не можу сказати, що на всі 100%, бо мені не вистачає моєї буковинської родини, її  тепла, відчуття присутності. Та водночас я вже тривалий час проживаю і працюю за межами України. 12 років – це термін…

– Що, власне, ви висвітлюєте на Радіо «Свобода»? Які теми вас цікавлять?                                

– Висвітлюю все, пов’язане з Україною, і те, як Європа дивиться на Україну, як вона її сприймає, які події, яка інформація йде з боку Європи про Україну. Скажімо так: це є Україна в європейському контексті і навпаки – Європа в українському контексті

– Як часто відвідуєте Батьківщину?

– Раз на рік я точно буваю в Україні. Нині це вдруге, коли я потрапляю на новорічні свята з надією побачити сніг… Але щось не складається. А зазвичай приїжджаю влітку, бо дуже люблю наші гори, коли вони в зелені.

Якщо говорити про те, що змінюється в Україні, то зізнаюся: щоразу приїжджаю з надією побачити суттєві зміни на краще. Втім, зміни безперечно є, люди стали менш агресивними. Мені здається, що в Україні вже пройшов той бум невизначеності, яка відбивалася на поведінці людей. Я кажу про 2-тисячні роки.

– Чи знають європейці про українців, Україну?

– Коли я казав, що я українець, десь 2003 року, то європейці запитували: «Це де, в Росії?». А зараз все інакше. Перший поштовх дала помаранчева революція. Та найбільше цьому сприяв минулий рік, кажу зараз про 2013-й, про Євромайдан. Нині, як відомо, дуже популярна тема у газетах аналізувати рік, що минув. Так ось українці, я вам скажу, потрапили до переліку найгучніших подій 2013 року.

Фото з архіву В. Єреміци

– Зважаючи на останні події, що відбулися в Україні, як ви розцінюєте наші «нові закони», які ставлять журналістів узагалі поза законом. По суті йдеться про заборону на професію. Чи не так?

– Я вважаю, те, що зараз відбувається в українському медіа-просторі та й загалом з українською демократією – неприпустиме для держави, яка претендує називатися

європейською. Нинішня влада разом із провладною більшістю в Раді нагадують мені такий собі бульдозер із п’яним водієм: рівняє й зносить усе, що було такими трудами збудоване за останнє десятиріччя. Такими «успішними» темпами Україна може перетворитися на пустир уже найближчим часом. Це все мені дуже болить… Та, на жаль, сподівань на те, що функціонуватиме нормальне громадське й демократичне суспільство, стає все менше. Хотілося, щоби люди жили по-людськи і щоби їх не мали за бидло, як це все більше виглядає звідси, з-за кордону…

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото Руслана Козлова

Запис Буковинець Віталій ЄРЕМІЦА, бельгійський журналіст: «Нинішня українська влада – це бульдозер з п’яним водієм…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Йдеться про так звані гуманітарні авта, які через департамент інваліди адресно отримували як подарунок від іноземців, яких самі ж родини й знаходили. В чому ж полягає пільга? У тому, що за розмитнення такого автомобіля не потрібно було платити. До серпня 2006 року в Україні діяв закон, за яким машина залишалася в родині. Від 19 липня 2006 року набрала чинності постанова №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», яка й забрала право у родин користуватися автівкою після смерті інваліда

…Люди шукали так званих «донорів-благодійників» за кордоном, чи то в Польщі, чи в Німеччині, які й дарували їм свої старі автівки. Бо від держави дочекатися на машину було практично неможливо. Причому насправді, як стверджують родичі, за таку автівку все одно треба було неофіційно заплатити. Та її проводили через соцзахист населення,

– Подумайте логічно, хто з іноземців погодився би просто так віддати комусь свій, хоч вже й не новий, транспорт, – розпачливо доводить один із присутніх мітингувальників.

– Автомобіль мого дідуся пригнали з-за кордону ще 2004 року, – розповідає Василь ТОДЕРАШ, онук інваліда Великої Вітчизняної війни, – а зміни з’явилися у 2006-му. І Президент, і депутати твердять, що Закон зворотної сили немає. Про це навіть говориться у ч.І ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного Кодексу України. Тож Департамент соціального захисту населення незаконно забирає автомобілі від нас. Тим паче, що насправді ми заплатили за кордоном, хоча офіційно значилося, що машина іноземцем подарована через наш орган соцзахисту населення, – веде далі Василь Георгійович. –  Тоді ми навіть уявитине могли, що ця машина належатиме державі! Мій дідусь, на жаль, помер, але його дружина ще жива, вона інвалід І групи і дитина війни. Машину у нас забрали незаконно через суд. Це дуже несправедливо!

– Ми вийшли сюди, бо ми не згідні з діями Департаменту, – каже Іван МІНТЯНСЬКИЙ, онук інваліда Великої Вітчизняної війни, якому 2005 року громадянин Німеччини подарував автомобіль. – Хоча шукали ми його самі. Коли ж він дізнався, що законодавство змінилося, написав заяву про те, що хоче, аби подарований ним автомобіль був власністю інваліда, а не держави. Автомобіль наразі перебуває в аварійному стані. Та це нині справа принципу, щоби залишити автомобіль у себе.

Обурені люди запевняють, що шукаючи вихід, дійдуть і до Міністерства. А чиновники стверджують, що коли вони не віддадуть автомобілі, то їх можуть посадити аж на 5 років. У інших областях така ж ситуація, хоча найгірша – на Вінничині, де велика кількість таких автівок.

Один з чиновників зізнався, що не хотів би бути у ситуації пікетувальників. Та, за законом, виходить, що ці автомобілі безкоштовні, але подаровані… департаменту.

Офіційно

– Проблема виникла з так званими гуманітарними автомобілями, що надаються інвалідам,– каже Юрій ПІВЕНЬ, заступник директора департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації. –  Та річ у тім, що вони даруються департаменту соціального захисту для передачі інваліду. У випадку його смерті автівка передається наступному інваліду-черговику. Якщо в сім’ї померлого є ще один інвалід, який на момент смерті попереднього власника проживав з ним разом і стояв у черзі на отримання автомобіля, такий автомобіль рішенням департаменту передається вже цьому інваліду.

Наше призначення – підтримувати інвалідів, а підтримувати їхні сім’ї ми не можемо.

Якщо в сім’ї звикли до автомобіля, то в них є можливість протягом 6 місяців його викупити за митною вартістю, – наголосив Юрій Йосипович. – Ті люди, які не можуть викупити автомобіль, повинні повернути його державі, тобто Департаменту.

– Скільки автомобілів ви уже вилучили?

– Близько 15 автомобілів вилучено й деякі із них уже передані наступним черговикам. Вилучення таких автівок розпочалося 2006-го і триває досі. Просто ці правила мінялися. Наразі на підставі постанови Кабміну №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» та Закону України «Про гуманітарну допомогу» ці автомобілі ми відбираємо і передаємо іншому по черзі.

Нині в черзі за автівкою стоять 1200 інвалідів.

– Люди стверджують, що на той момент, коли авта отримували, не було правила після смерті інваліда повертати його державі.

– До 2006 року справді автомобіль залишався в сім’ї. Та наразі закон змінився. І не варто забувати, що в черзі є інші інваліди. А машина  належить Департаменту соціального захисту і має використовуватись ним, щоби задовільнити якомога більшу кількість інвалідів.

– Чи правда, що 2004 року давалася така гарантія, що автомобіль інваліда після його смерті залишався в сім’ї?

– Такої гарантії ніколи не давалося. Автомобіль весь час належав департаменту. Єдине, що до 2006 року у випадку смерті інваліда його можна було переоформити на члена сім’ї. А після 2006 року – тільки у випадку зміни дарчої. Наразі ж за 6 місяців після смерті інваліда можна викупити автівку.

– Скільки автомобілів ще потрібно вилучити?

– Близько 130.

– Що робити людям у цій ситуації?

– Повернути автомобілі державі, щоби ними могли користуватися наступні в черзі інваліди. Сім’я нічого не втрачає: це безкоштовний автомобіль.

– Ці автомобілі вже старенькі. Чи захоче інвалід взяти зношений автомобіль? Він же ж потребує ремонту…

– Беруть, звісно, беруть. Якщо не бере перший в черзі, візьме другий; якщо не другий – третій, і так за списком

У Департаменті соціального захисту населення існує три черги за автомобілями:

1.95 осіб – інваліди Великої Вітчизняної війни. Як правило, ці автомобілі потрапляють до них.

2. Сім’ї, в яких 2 інваліди.

3. Інваліди загальної черги, яких близько 1100 осіб.

–Чи надходять автомобілі від іноземців після виходу в світ нового Закону?

– Так. Десь до 6 автівок у рік. Ми розповідаємо інвалідам про нинішню ситуацію, але все одно беруть.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Ввезення автомобіля в порядку гуманітарної допомоги

Автомобіль, ввезений в Україну як гуманітарна допомога для інвалідів, проходить митне оформлення безкоштовно. Автомобіль повинен бути випущений не раніше 8 років, з об’ємом двигуна не більше 1800 куб. см. (за Законом України «Про гуманітарну допомогу»). Автомобіль з терміном випуску від 8 до 10 років потребує попереднього (до ввезення) додаткового погодження Мінтранспорту України на його ввезення і митне оформлення.

Інвалід має стояти в черзі на отримання спеціального автотранспорту в Головному управлінні соцзахисту населення. Для ввезення автомобіля в якості «гуманітарної допомоги» слід представити до Головного управління соціального захисту населення такі документи:

1. Дарчий лист іноземного донора – фізичної (громадянина зарубіжної країни) або юридичної (офіційно у зарубіжній країні зареєстрованої організації) особи. В ньому повинно бути зазначено, що «автомобіль дарується в якості гуманітарної допомоги Департаменту соціального захисту населення для виділення інваліду такої-то групи, прізвище, ім’я, по батькові, який проживає за адресою: м. Чернівці…».

2. Технічний паспорт автомобіля, який дарується.

3. Засвідчення ціни (умовної ціни) автомобіля.

4. Заяву.

5. Якщо ввозиться автомобіль з терміном випуску від 8 до 10 років – необхідно надати 4 фотографії автомобіля (види спереду, збоку, ззаду й двигуна).

Якщо дарчий лист та техпаспорт надруковані іноземною мовою, разом із оригіналами слід надати офіційно зроблений переклад дарчого листа та частини техпаспорта, яка засвідчує дату випуску машини та об’єм двигуна.

Запис Держава, в якій закон отримав зворорню дію, оббирає сім’ї інвалідів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.