Власник (громада) має право знати ефективність підприємств, які їй належать. Для цього підприємства зобов’язані звітувати, висвітлювати інформацію про послуги, які надають, як витрачають кошти та наскільки прибутковою є їхня діяльність. За створеною Методологією з 25 індикаторів ГО  «Центр громадського моніторингу та аналітики» дослідила комунпідприємства чотирьох обласних центрів. Індикатори  – як справді показові (оприлюднення фінансової звітності, статуту підприємства, наявність і діяльність наглядової ради), так і дещо формальні (наприклад, оприлюднення біографічних даних керівника). Зрештою, наскільки б не були істотними індикатори, Чернівці з чотирьох місць посіли почесне третє. Перед нами – Тернопіль і Рівне, після нас – Кропивницький. Як частка прибутку, який сплачується до бюджету міста, у нас удвічі менша за частку в Тернополі (15% проти 30%), так і за рівнем прозорості діяльності наші КП набрали 32 бали з 61-го (ледь більше половини).

Звісно, що деякі комунальні підприємства не можуть бути прибутковими апріорі: як-от соціальний центр «Турбота», де доглядають стареньких і немічних, чи рятувальна служба, чи аварійно-диспетчерська. Але є і такі, що цілком могли би успішно господарювати. Чому, наприклад, збитковий водоканал? Для відповіді й експертів не треба: всі знають, що втрати води «по дорозі» до споживача величезні. Але експерти це підтверджують цифрами і власним експертним авторитетом: понаднормові втрати води «Чернівціводоканалу» через зношеність мережі і устаткування становлять 67%, у тариф закладено 40%. А ще й потреба міста у воді значно зменшилася порівняно з тим часом, коли працювали великі підприємства і коли на цю потребу розраховували потужність устаткування на водозаборах. Потреба менша, а качають стільки ж, а платимо ми, чернівчани…

Серед недоліків наших комунальних підприємств – те, що вони, хоч і зареєстровані в системі «Прозорро», через яку мають відбуватися закупівлі і продажі, не завжди нею користуються. Хоч і оприлюднюють цілі своєї діяльності – не повідомляють, чи тих цілей досягають. Не мають систем управління ризиками, не мають ключових показників оцінювання ефективності, окремого порядку роботи і преміювання працівників. В жодному з них не діє жодна наглядова рада (ті, що й були спочатку, після внесення змін стали громадсько-спостережними і втратили як статус, так і вплив наглядових). З останнього нема чого дивуватися, якщо навіть і міський голова, за словами експертів, вважає наглядові ради не потрібними, бо це, мовляв, зайвий елемент тиску, в тому числі і політичного…

Ще є приклади того, як комунальне підприємство не має власних ресурсів для виконання обіцяних послуг і наймає приватника. Таким чином будучи лише «посередником» у передачі коштів від споживача до надавача послуг. У таких випадках доцільність його існування взагалі викликає великі питання.

«Справді деякі комунальні підприємства цілком можуть бути замінені приватними. Але все залежить ще й від соціального навантаження, які вони мають, – каже Тарас Прокоп, експерт з питань децентралізації, координатор проєкту, що реалізується Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії, в Чернівцях. – Наприклад, у більшості європейський країн комунальним залишається міський громадський транспорт: місто мусить мати вплив та надання якісних послуг у цьому сегменті».

У підсумку за всіма індикаторами до топ-п’ятірки увійшли: «Чернівцітеплокомуненерго», Центр стерилізації тварин і «Чернівціводоканал», Газкомплектприлад, Чернівціспецкомунтранс. В кінці рейтингу – Міськсвітло, рятувальна служба, лазня «Дельфін», аварійно-диспетчерська служба 080 і МКП «Реклама».

Загалом же надходження до бюджету від наших комунпідприємств гарно зросли 2018-го року, а вже наступного впали нижче рівня 2017-го. Чи збережеться бодай попередній рівень цьогоріч – нескладно передбачити поінформованому реалістові…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Міські комунальні підприємства: гарантовані якісні послуги для громади чи «валіза без ручки»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ні для кого не секрет, що робота комунальних підприємств (КП) спричиняє в людей більше негативу, ніж схвалення. І ніби для громади, і ніби щось роблять, але що, як і для чого, ми не завжди можемо відстежити. Часто ці підприємства залишаються неефективними монополістами галузі. Щоби зробити їх більш прозорими та підзвітними,  громадська організація «Центр громадського моніторингу та аналітики» розробила Методологію дослідження публічності комунальних підприємств.

Про індикатори оцінки прозорості комунальних підприємств та як користуватися розміщеною на сайті підприємства інформацією  розповідає  чернівецький експерт Тарас ПРОКОП.  

У 5-ти містах України (Тернопіль, Кропивницький, Рівне, Чернівці, Богуслав) у рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії здійснюється аналіз комунальних підприємств. Навесні 2020-го активісти нашої ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики», презентуватимуть результати прозорості та публічності комунальних підприємств Буковини, загальноміські рейтинги, згідно з вимогами законодавства України та найкращих практик. Робота вже триває.

ЖКГ та КП: не плутайте

Щоби розрізняти ці структури, слід запам’ятати, що:

* комунальне підприємство – це підприємство, створене рішенням органів самоврядування на власності громади як самостійний господарський об’єкт, що  може здійснювати виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність  для отримання прибутку;

* житлово-комунальне господарство –  сукупність галузей, що забезпечують життя  і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства потрібними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії. Їхня головна мета – забезпечити послугами, а не отримати прибуток.

Для чого потрібна Методологія

Індикатори – це ті показники, ґрунтуючись на яких можна побачити, наскільки підприємство відповідає покладеним на нього обов’язкам (звітування, використання фінансів, призначення керівництва тощо). При аналізі потрібно враховувати специфіку підприємства, його особливості. Та погодьтеся, що оприлюднення звітів, інформування про діяльність створює кращий імідж, ніж їхня відсутність, не кажучи вже про пряму вимогу законодавства щодо оприлюднення цієї інформації (78 ст. Господарського кодексу України).

Індикатори поділені на три групи: «Інформування», «Кадри та управління», «Фінанси». Індикатори Методологіїі базуються на найкращих практиках прозорості та публічності, що діють у різних містах. Спробуємо розібратися, чому це позитивні практики.

Перелік послуг і робіт, які надає й виконує комунальне підприємство

Висвітлення на сайті підприємства переліку послуг дає можливість кожному клієнту дізнатися, які практичні завдання виконує КП. Бо часто-густо з назви підприємства не зрозуміло, чим воно займається.

Як застосовують:

Ось, до прикладу, КП «Вінницьке шляхове управління» на своєму сайті розміщує інформацію про роботи, які виконує.  (На сайті МіськШЕП «Версії» цього не знайшли – Ред), а КП «Житомирводоканал» має інтернет-приймальню, де звернення групуються за типами, як от «повідомити про аварію/ нарахування/ замовити послугу/ скарги, пропозиції/технічна підтримка сайту». Це зручно як користувачам, так і підприємству, адже таким чином низку питань можна вирішити, не виходячи з дому. (На жаль, на сайті «Чернівціводоканалу» ми такого теж не знайшли – Ред.)

Можливість надіслати скаргу/звернення/пропозицію в електронному форматі

Ця функція заощаджує час, бо не кожний має змогу в робочі години віднести свій лист до підприємства. У зверненнях громадяни можуть висловити свої пропозиції щодо  покращення роботи підприємства, повідомити важливу інформацію, дати оцінку підприємству або окремим працівникам.

Керівник підприємства призначається на конкурсних засадах

Чому важливо? Цей індикатор, перш за все, дозволяє запобігти корупційним ризикам. Оприлюднення інформації про конкурсний відбір на заміщення посади, вимоги до претендентів, результати засідання конкурсної комісії та конкурсні пропозиції створюють умови для прозорого обрання керівництва. 

Як застосовують:

На сайті Київської міської державної адміністрації є інформація щодо конкурсного відбору на посади керівників КП, підпорядкованих Департаменту комунальної власності Києва. Тут можна знайти не лише конкурсні пропозиції й оголошення про конкурс, а й протоколи засідань, їхні аудіозаписи, відомості про претендентів.

Підприємство підключене до системи моніторингу закупівель DoZorro

Чому важливо? Цей індикатор дозволяє простежити, які закупівлі проводить підприємство. Система громадського контролю DoZorro за допомоги відгуків користувачів збирає інформацію про якість конкретних тендерних процедур. Якщо виявлено порушення, здійснюють відповідне юридичне реагування.

Як застосовують:  На сьогодні багато комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування підключені  до системи DoZorro.

Продаж і оренда майна підприємства відбувається через систему РroZorro.Продажі

Чому важливо? Використання системи ProZorro.Продажі дає можливість проаналізувати процес та результати продажу комунального майна підприємства, ціну лоту, пропозиції покупців. За незгоди із рішенням аукціону його можна оскаржити. Головна мета – запобігти корупційним ризикам та здійснювати продаж прозоро та ефективно.

Як застосовують: для моніторингу за роботою підприємства, аналізу його рейтингу серед інших підприємств, перевірці суб’єкта-переможця торгів.

Запис Комунальні монополісти: На чисту воду через прозорість спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше 1 млрд грн планує виділити міська рада на покриття збитків 5 комунальних підприємств. Про це повідомляє Центр реформ та розвитку – Чернівці.

Йдеться про «Програму фінансової підтримки комунальних підприємств міста Чернівців та здійснення внесків до їхніх статутних капіталів на 2017- 2022 роки (покриття збитків, які виникли на комунальних підприємствах внаслідок неефективного менеджменту та інші заходи), затверджена рішенням Чернівецької місткої ради №1774 від 23.07.2019 р.

Час від часу міська рада вносить зміни до Програми фінпідтримки комунальних підприємств, розробником якої є департамент ЖКГ. Згідно з внесеними у липні змінами, обсяг фінансування Програми перевищив 1 млрд грн! Скільки ще грошей з бюджету Чернівців буде спрямовано на покриття збитків комунальних підприємств, сприсинених їхнім неефективним менеджментом? Можливо, варто спрямовувати бюджетні гроші у розвиток та модернізацію цих підприємств? (Адже тільки втрата води становить 60% і, зрозуміло, що водоканал покриває її за рахунок споживачів, – «Версії»).

Загальний обсяг фінресурсів, які виділяються з бюджету Чернівців на реалізацію Програми у 2017-2022 роках, складає 1,01 млрд грн. Та за фактом лише 2017-2018 року вже виділено близько 423 млн грн, а на 2019 рік заплановано ще 173 млн грн, тож реальна сума за підсумками року буде значно більша.

Хто ж є «учасниками» Програми фінансової підтримки? Це КП «Чернівецьке тролейбусне управління» – 429,35 млн грн, КП «Чернівціводоканал» – 369,5 млн грн, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» – 95,3 млн грн, КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» ім. Леоніда Каденюка – 63,3 млн грн, МКП «Чернівціспецкомунтранс» – 53,2 млн грн.

Позитивною рисою останньої редакції Програми є наявність додатків 3-5, у яких з’явився перелік заходів, передбачених Програмою, та перелік результативних показників програми, чого не було у попередніх редакціях. Проте вони є загальними та поверхневими. До прикладу, показниками продукту є кількість підприємств, що фінансуються в межах програми, а показниками якості – відсоток підприємств, яким надається фінансова підтримка. Водночас показники ефективності – це обсяг фінансової підтримки одного підприємства! (?) Що покажуть такі показники, крім 100% виконання? Тож складається враження, що у ДЖКГ відсутні спеціалісти.

А далі виникають запитання. Чому ДЖКГ не встановлює чіткі і досяжні KPI (Key Performance Indicators — фінансова та нефінансова система оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних цілей, – «Версії») для кожного з підприємств, які отримують фінансову підтримку з бюджету? Чому Чернівецька міська рада виділяє понад мільярд гривень бюджетних коштів без визначеного цільового призначення??? Відповідь на поверхні: шукаймо тих, кому це вигідно.

Запис Мільярд гривень на безгосподарність і неефективний менеджмент комунальних підприємств спишуть у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.