Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці колишній депутат-«батьківщинівець» Чернівецької міськради Юрій Бурега.

«Звіт громаді, за зібрані та заколядовані кошти на автомобіль для ЗСУ, – написав активіст, проілюструвавши свої слова світлинами. – Ось гарний результат нашої спільної роботи, участи кожного, для перемоги. Всім велике дякую. Все це для нашої великої спільної перемоги!

Раніше, під час Різдвяних свят Юрій Бурега закликав містян зі свого рідного району Садгора в Чернівцях пройти подвір’ями мешканців з колядою, а на зібрані кошти придбати автівку для ЗСУ.

Уже за перші кілька днів Різдвяних свят Садгірська коляда, ініційована Юрієм Бурегою, зібрала майже 90 тисяч гривень, далі кошти продовжували надходити, уже й без коляди – збирали їх цілі вулиці, церковні громади (католицька, греко-католицька, адвентистів), докидували індивідуально…

І ось спільного результату досягнуто!

Запис У Садгорі наколядували на автомобіль для ЗСУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сторожинецька команда «Батьківщини» відзначила Різдво Христове разом з городянами, ідучи з колядою від домівки до домівки.

Як зауважила голова Сторожинецької райпарторганізації Катерина Гуцуляк, «батьківщинівська» команда – це більше, ніж політична сила, це як єдина родина. Тому й святкує зазвичай у партійному родинному колі.

Цьогоріч дзвінкоголосі представниці партії і самі раділи з коляди, і однопартійців тішили, колядуючи в їхніх родинах, і містянам несли радість, колядуючи, щедруючи і віншуючи їх з новою радістю – народженням Ісуса.

Пресслужба обласної організації партії ВО «Батьківщина»

Запис Сторожинецька коляда спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ще 2012-го вижничани та жителі району встановили рекорд у спільному виконанні коляди «Нова радість стала», в якому взяли участь 615 учасників. Цього року свято знову відбулося – традиційно, наступного дня після Різдва, 8 січня. І знову до нього долучилися партійці ВО «Батьківщина», які співають практично у кожному колективі від об’єднаних громад Вижниччини.

Після виступів колективів, коляда «Нова радість стала» залунала у їхньому спільному виконанні.

Пресслужба обласної організації партії ВО «Батьківщина»

Запис На Буковині відбулася “Найбільша коляда в найменшому місті” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виступ духового оркестру із села Мурафа Вінницької області у Соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Оркестр зоорганізував о. Йосип Свидницький.

9 січня на Центральній площі Чернівців відбувся IV регіональний фестиваль «Майданівська колядка» за ініціативи Чернівецького обласного об’єднання «Майдан».

Регіональний фестиваль “Майданівська колядка” був започаткований у Чернівцях у період Різдвяних свят 2014 року, коли у Києві на Євромайдані відбувався протест українців проти влади олігархів…

Більше фото з фестивалю за посиланням – «МАЙДАНІВСЬКА КОЛЯДА»…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис РІЗДВЯНІ СВЯТА… «МАЙДАНІВСЬКА КОЛЯДА»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Задум проекту виник спонтанно – як відповідь на запитання журналістів «А що далі?» після попереднього проекту. Пані Оксана відповіла, що хоче записати колядки різними мовами, і лише потім усвідомила, що це не просто бажання, а справжня ідея. Колядки, навіть у різних країнах, мають зазвичай одну і ту ж мелодію, тому було вирішено виконувати і різдвяні пісні.

«Хочу, щоб людям стало тепліше від цього привітання. І щоб показати, що ми так само з усім світом, як світ – з нами, – поділилася авторка з журналістами своїми очікуваннями від реалізованого. – І хотіла, щоб учасниками проекту стало якомога більше звичайних людей, які не є професіоналами у співі. Щоб було якомога простіше, наближеніше до справжнього, а не показового свята, менше блиску, більше щирості».

Оксана Вікторівна пригадує цікаві моменти зі зйомок, які тривали кілька місяців. Одну з колядок – «Щедрик» – виконали для проекту троє бійців-добровольців: Дмитро Толмач, Богдан Робулець і Євген Магрічук. Їх записували ще у жовтні.

«Планувалося, що запишемо 10-х бійців, але семеро вночі терміново повернулися в зону бойових дій, а трьом, які залишилися, дали всього 2 години на зйомки, – розповідає пані Оксана. – Вони прийшли, навіть не знаючи, що колядуватимуть. Двоє з них взагалі ніколи раніше не співали, а один співав ще у шкільному хорі. Дуже хвилювалися. Я намагалася їх заспокоїти, питала, чого ж вони так хвилюються, адже після того, як побував під кулями в АТО хіба може бути страшно на знімальному майданчику? Вони жартували, що тут страшніше. Знімали їхній кліп на господарському дворі театру. На цей двір виходять вікна поліклініки, тож за зйомками спостерігали всі медсестри і лікарі. Я підбадьорювала хлопців: «От бачите, скільки людей на вас дивляться! Ви вже зірки!» А зараз ролик цих хлопців – у десятці  найпопулярніших виконань «Щедрика»! А Женю, який у соцмережах зареєстрований під справжнім прізвищем (Дмитро і Бодя там використовують інші імена), дівчата просто завалили електронними листами!»

Як наголошує авторка проекту, виявилося, що для багатьох людей участь у такому задумі справді важлива. Сама вона дуже пройнялася ідеєю благодійності цього проекту: «Я душу вкладала. Я хотіла, щоб це було по-європейськи і тепло».

«Ми показали волонтерів – і у святковому вбранні, і в їхні робочі будні, – розповідає Оксана. – Яку б колядку їм не запропонувала («Бог ся рождає», «Небо і земля» чи інші) – ту знали, і зразу на два голоси розбивалися, колядуючи. Обрали «По всьому світу стала новина», буковинський варіант.

Переселенцям це було дуже важливо. Під час спілкування вони розповідали, що вивчають українську мову. Хоча і не знали колядок. Взяла для них найкоротшу колядку на три куплети  – «Небо і земля», і цією колядою вони і їхні діти для себе відкривали Україну. Діти потім питали: «А можна, я з цією колядою буду в гості ходити?» Звичайно можна!»

Актори Чернівецького драмтеатру разом зі своїми студійцями заспівали польську колядку «Dzisiaj w Betlejem», а журналісти англійською – «We Wish You A Merry Christmas». Також звучать ірландська пісня «Gaudette» 16-го століття, фінська «Joulupukki», французька «Noel», іспанська Campana sobre campana, литовська Kaledas, словенська «На Божично ноч»

Оксана відкрила для себе також таланти депутатів і чиновників – хоча досі не знала ні їх особисто, ні навіть їхніх прізвищ: «Депутати – стояли такі невпевнені біля мікрофона, перепитували, чи добре заспівали. Мені було навіть трохи незручно, бо вони чекали, що я ними буду керувати, а я не люблю командувати людьми. Я люблю, щоб вони відкрилися, а для того потрібна м’якість. Чиновники серйозного до цього підійшли, дуже зібрані і організовані. Я відкрила для себе цих людей. Один з учасників переживав, що відірвався від роботи, а там проблеми, там десь воду відключають… Просив пошвидше його записати, але разом з тим дуже хотів привітати людей колядою, був дуже відповідальний. Дуже допомогла у втіленні проекту депутат Олена Калмикова. Я навіть не очікувала, що вийде так швидко, без бюрократії, з цілковитим сприянням і підтримкою». У проекті взяв участь і Чернівецький міський голова Олексій Каспрук.

Виконання різдвяних пісень різними мовами – насправді не таке просте, як може здаватися. Наприклад, театральна студія під керівництвом п. Оксани взяла участь у проекті, виконавши колядки грузинською, німецькою, білоруською, фінською мовами. «Після фінської, я вважаю, що можу заспівати будь-якою, – сміється Оксана Вікторівна. – Шукала носіїв мови. Когось знаходила через соцмережі – наприклад, фіннів, просила зробити трансліт. З литовською вимовою  допомогла знайома литовка в Чернівцях. Постійно прослуховували записи, манеру виконання.

Був внутрішній бар’єр: як іноземці сприймуть наше виконання. Але хіба це проблема? Коли ми чуємо, як іноземці співають українською – хіба ми зважаємо на акцент? Ми радіємо, що нашу пісню співають! Тож головне було не зізнатися про цей внутрішній бар’єр дітям. В результаті після першого прочитання колядки фінською мовою, коли вони самі сказали, що у них був «перелом язика», далі діти запросто вивчили текст напам’ять!»

Знімали проект дуже швидко. Бувало, що учасники до самої зйомки і не знали, що виконуватимуть. Але отримували в руки аркуші зі словами, швидко орієнтувалися в мелодії і записувалися. Потужно спрацювала знімальна команда – оператор Віталій Семенюк, монтажист Андрій Стефанів, редактор Валентина Бондар, режисер Світлана Ожогіна, які  працювали з пані Оксаною і вдень, і далеко за північ, аби встигнути до Різдвяних свят. Важко сказати, чи втомилися вони, але авторка ідеї каже, що не втомилася. І на запитання, чи є ймовірність продовження проекту наступного року – відповідає ствердно.

А загалом Оксана Первова-Рошка, яка виростила вже не один десяток юних співаків, переконана, що у 99% людей є внутрішній слух: «А якщо він є, то можна навчитися співати. Різниця лише в тому, в кого скільки часу це займе. Зрештою, якщо душа співає – співай!»

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Буковинці заколядували «усім світом» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фрагмент виступу театру “Голос”  – http://www.youtube.com/watch?v=Z99rLPRC2IY&feature=youtu.be

12 січня на Чернівецькому Євромайдані відбувся фестиваль «Майданівської колядки».
У колядуванні брали участь церковні хори та народні колективи з районів області та міста Чернівці.
Перед початком колядування молитви прочитали священики УГКЦ та УПЦ КП.

Далі буде…

Тетяна Стрільчик, «Версії»,
фото автора і SergiyS

Запис Євромайдан у Чернівцях. Фестиваль «Майданівської колядки». 12.01.2014 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

8 січня 2014 року на Чернівецькому Євромайдані відбувся Різдвяний вертеп і коляда. Організаторами заходу були учасники громадської координаційної ради та активісти-буковинці.
Виступав хор “Осанна” греко-католицької церкви, товариство українських студентів-католиків “Обнова”, також співали артисти театру “Голос” і колядував колектив Кіцманського етнографічного самодіяльного театру «А калина не верба».

Хай смачна кутя удастя,
хай в сімї панує щастя.
Щоб весела коляда
мир вам в хату принесла.
Щоб весело і багато
провели Різдвяне свято!

Далі буде…
Тетяна Стрільчик, “Версії”, фото автора

Запис Євромайдан у Чернівцях. Різдвяний вертеп та коляда. 8.01.2014 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Вижницька коляда – у книзі рекордів України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

18 січня  наступає Хрещенський Святвечір. Який ще називають «Другий Святвечір», «Голодний Святвечір», «Водохресний Святвечір. У цей день, на Йорданську вечерю за традицією готують останню кутю різдвяних новорічних свят. Ця кутя називається «голодною».

«І ще цей день присвячують тим, хто потребує нашої уваги, допомоги», – пояснила мені Ольга Георгіївна Усик, вчителька математики Вашківецької школи.
Ми вирішили цього дня поїхати в Чорторию.
«Увага! Акція «Милосердя».
Під такою назвою члени творчої групи «Талант» Вашківецької школи провели збір коштів і кормів для лебедів, які зимують на Чорторийських озерах, приєднавшись до своїх друзів із Чернівецької гімназії №2, з якими їх єднає творча дружба.
Зібрано 303 грн., зерна кукурудзи і хліб.
Макара Дмитро, Розщибак Андрій, Гнатишин Галина та Єленюк Тетяна передали  кошти учням Чорторийської початкової школи, які разом із жителями села будуть закупляти зерно для лебедів, щоб птахи могли дозимувати на озері
І ще ми провідали вчительку Наталю Іллічну Качало.
Я перепитала Ольгу Усик:
– А може Іллівна?
– Ні, у нас всі кличуть – Наталя Іллічна
Наталі Іллічні, вчительці української мови і літератури Брусницької школи, в цьому році у березні виповнюється 84 роки. Учні заспівали їй коляду. А Наталя Іллічна потім розказувала про свої роки вчителювання. Про кожного учня вона має що розказати. І, звичайно, мова зайшла про Івана Миколайчука. Наталя Іллічна вчила всіх дітей родини Миколайчуків. А загалом у сім’ї Миколайчуків було десятеро дітей. А мама Наталі Іллічни, Катерина Миколаївна, була першою вчителькою у Івана Миколайчука».

Повністю інтерв’ю з Наталею Іллічною Качало, унікальні фото з її домашнього архіву ми опублікуємо в наступних числах газети.

Другого дня делегація вашківчан, що відвідали Чорторию, розмістили стіннівку з фотозвітом у школі. І ще говорять, що в ніч з 18 на 19 січня тварини опівночі розмовляють людською мовою, але підслуховувати їх великий гріх. Їх і не підслуховували, але лебеді достеменно були нагодовані і задоволені. Деякі фото Ольга Усик предала і нам. Інші учні цього дня колядували у будинку перестарілих у селі Коритне.

Вашківчани гордяться і люблять свій край, бережуть і примножують народні звичаї, традиції. Світлана Одовійчук,  вчителька української  мови та літератури, так висловила свої почуття:
Де хвилі Черемоша котять,
І звідки «Черемшини» йде порив:
Це Вашківці – містечко рідне!
Тут Гарас-художик творив.
Іван Бажанський вчив науки
Маленьких наших Вашківчан,
А створена давно ним школа,
Наречена його ім’ям…
У нас Маланка є відома
На весь наш буковинський край.
Вона віншує   й посіває
На щедрий людям урожай.
Не можна також не згадати
Святую Аннину гору:
Вона для нас як рідна мати,
Що верне від усіх біду.
Тому, шановні вашківчани,
Гордіться цим містечком ви!
Родились тут відомі люди.
Тож пам’ятайте це завжди.

І як видно, вашківчани про це не забувають.

Тетяна СПОРИНІНА, “Версії”

Під час збору коштів для лебедів

В гостях у Наталі Іллічни Качало

Допомога лебедям Чорториї

18.01.2011,  Вашківці – Чортория – Чернівці

Запис І день Надвечір’я… спершу з'явиться на Медіа-Версії.