23 січня 2025-го  о 18.00 в кіноконцертній залі імені Івана Миколайчука відбудеться показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія».

Ця стрічка присвячена видатному українському космонавту Леоніду Каденюку – першому космонавту незалежної України, який у 1997 році здійснив політ у складі місії NASA на шатлі «Колумбія».

Допрем’єрний показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія» відбувся 5 грудня 2024-го, в день 27-ої річниці завершення польоту на шаттлі «Колумбія» (місія STS-87) першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка, в київському Будинку кіно. На захід тоді зібралося понад 300 гостей. Це ветерани космічної галузі, учнівська та студентська молодь, працівники Державного космічного агентства України, вчені з НАН України та представники Буковинського земляцтва. Із виходом стрічки про життєвий шлях видатного жителя нашого краю, Героя України Леоніда Каденюка усю команду привітав голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко. Він оголосив подяки творцям фільму та запросив їх із презентацією на Буковину.

Стрічка «Місія-Космос. Мрія» вийшла за підтримки Державного агентства з питань кіно. Сценаристка – керівниця продюсерської агенції «Спільна перемога продакшн» Валерія Іваненко. Режисери: Сергій Волков, Орест Борко, Ігор Стрембицький; оператор Сергій Борденюк. Консультантами творців фільму були голова громадської ради Державного космічного агентства України, почесний громадянин Чернівців Едуард Іванович Кузнєцов, а також дружина Леоніда Каденюка Віра Юріївна Каденюк.

Запис Показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

4 грудня у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді МОН України спільно з Національним космічним агентством України, Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, Українським молодіжним аерокосмічним об’єднанням «Сузір’я», Київським національним університетом ім. Т. Г. Шевченка, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Київською Малою академією наук України провів науково-практичну конференцію «До 20 річниці польоту першого українського астронавта та початку повномасштабного учнівського експерименту з «космічними» рослинами на Землі».
Відкрив конференцію Володимир Валентинович Вербицький, директор НЕНЦ, наголосивши на історичному значенні польоту для розвитку української космонавтики.
Своїми спогадами про підготовку до польоту, сам політ, про експерименти у космосі поділився Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України.
Інформація з сайту УМАКО «Сузір’я»

Кузнєцов Едуард Іванович – радник Голови Національної космічного аґенства України, розповів, як виникла ідея польоту українського космонавта у складі американського екіпажу, як готували і очікували повернення українського космонавта на Землі.
З вітанням та побажаннями до молоді звернулися Яцков Сергій Васильович – виконавчий директор УМАКО «Сузір’я» та Поліщук Ірина Юріївна – директор Київської МАН, акцентуючи увагу на необхідності використовувати широкі можливості для навчання та самореалізації молоді.
Назаренко Володимир Іванович – провідний науковий співробітник Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, кандидат біологічних наук, поділився спогадами про те, як реалізовувалася унікальна українсько-американська програма «Вчителі та учні досліджують рослини в космосі».
Адамчук-Чала Надія Іванівна – докторант Інституту мікробіології та вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України, розповіла про значення біологічного експерименту, проведеного Л. Каденюком.
Відеовітання від земляків Л. Каденюка та Е. Кузнєцова, – членів гуртка «Кварц» та активних членів «Сузір’я» з м. Чернівці зворушило присутніх.

Багатьом учасникам пощастило одержати в подарунок книгу Л. Каденюка «Місія– космос» з автографом автора та зробити пам’ятне фото.

Тетяна Спориніна,
фото з сайту Державного космічного агентства України та
Українського Молодіжного Аерокосмічного Об’єднання “Сузір’я”

Запис Заходи до 20 річниці польоту першого українського астронавта Леоніда Каденюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.