У зверненнях  до обленерго громадяни з релігійними переконаннями відмовляються підписувати заяви-приєднання до умов договору про розподіл та постачанняелектроенергії в частині надання дозволу на обробку персональних даних, зокрема присвоєння ЕІС-коду точці комерційного обліку.Хоча вимоги щодо комерційного обліку електричної енергії жодним чином не порушують права споживачів та їхні релігійні переконання.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на офіційному сайті розмістила відповідне роз’яснення.

Зокрема, зазначається: 

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Законом.

11 червня 2017 рокуухвалено Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), яким змінені засади регулювання відносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) таелектропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до положень ч.2 ст. 2 Закону затверджено:

постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 – Кодекс систем розподілу (КСР),

постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року№ 312 – Правила роздрібного ринку(ПРРЕЕ),

постановою НКРЕКП від 14березня 2018 року№ 311 – Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі – ККО), – які регулюють головні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та відносини між ними.

Невід’ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є, зокрема, паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 5 ПРРЕЕ у паспорті точки розподілу обов’язково зазначається енергетичний ідентифікаційний код точки розподілу.

ЕІС-кодприсвоюється точці комерційного обліку, а не людині – споживачу.

У юридичного  споживача  таких точок  може  кілька. У деяких побутових споживачів за однією точкою іноді теж буває по два лічильника. Тому номер присвоюється саме точці комерційного обліку, так само, як, наприклад, номер лічильника.

Таким чином, присвоєння унікального ЕІС-коду точці комерційного обліку електричної енергії є систематизацією діяльності з розподілу електричної енергії.

Водночас, положеннями пункту 2.1.2 розділу ІІ ПРРЕЕ визначено, що оператор системи зобов’язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. 

Відповідно до положень пункту 2.1.6 розділу ІІ ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об’єкт.

Згідно із законом, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Прес-служба АТ «Чернівціобленерго»

Запис Споживачам обленерго з релігійними переконаннями: не такий страшний код… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Черги – незмінна складова життя мешканців пострадянських республік із далі совковим менталітетом влади. Та якщо раніше країна стояла за дефіцитними товарами, то сьогодні акценти змістилися: стоїмо в черзі за талонами, щоби стосовно нас як суб’єктів господарської діяльності здійснили реєстраційні дії. Без цього потрапимо до лав незаконослухняних.

Тим часом тільки в Чернівцях зареєстровано майже 30 тис. фізичних осіб – приватних підприємців, які пропонують решті населення різні товари й послуги. Вони сплачують державі податки, знайшовши свою нішу виживання, і  здійснюють свою діяльність за КВЕДом (кодом виду економічної діяльності), визначеним у національному класифікаторі.

Від 1 січня 2012 року набув чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація економічних видів діяльності» (далі – ДК 009:2010). Він замінив національний класифікатор ДК 009:005. Цього року підприємці ще могли працювали за КВЕДами з обох класифікаторів, але старий втрачає чинність 31 грудня 2012 року.  Було б логічно, щоб уникнути черг у державного реєстратора, перекодування видів діяльності здійснювати поступово. Та ось тут і виникає запитання. Прості розрахунки засвідчують: щоби перекодувати види діяльності приватних підприємців, кожен реєстратор – у нас їх п’ять – мав би щодня вчиняти реєстраційні дії стосовно 24 приватних підприємців, витрачаючи на кожного 20 хвилин робочого часу. У 2012 році 251 робочий день. Тож не важко підрахувати, що протягом року п’ять реєстраторів можуть здійснити аж 30120 реєстраційних процедур.

Здавалося б, мали би вкластися за рік, але знову постає питання: чому ж до відділу державної реєстрації  упродовж року черги, як до Мавзолею?

Тому що, окрім 30000 зареєстрованих підприємці, є ще інші суб’єкти господарської діяльності. Одні з них  реєструються або припиняють підприємницьку діяльність, інші – обмінюють свідоцтва. А ще юридичні особи, як, окрім перекодування КВЕДів, вносять зміни до установчих документів, змінюють юридичні адреси, засновників, керівників тощо. А ще викресліть один архівний день на тиждень і врахуйте, що працюють не роботи, а люди, які самі хворіють і перебувають на лікарняному з хворими дітьми, чи йдуть у відпустку, чи хочуть просто спокійно пообідати… Тож навантаження на одного державного реєстратора зростає пропорційно тій черзі, що сьогодні стоїть за талонами. Минулого тижня видавали талони на 20 грудня, а охочих отримати новий код залишається ще дуже багато: за 11 місяців нинішнього року державні реєстратори відділу реєстрації Чернівецької міськради вчинили 2625 реєстраційних дій стосовно юридичних осіб і 5700 – стосовно приватних підприємців. Тож можна припустити, що просте збільшення кількості державних реєстраторів не дасть очікуваного результату. Для вирішення проблеми на місцевому рівні пропонуємо скористатися досвідом Центру адміністративних послуг у Києві, де можна зареєструватися на сайті в особистому електронному кабінеті реєстратора і прийти до нього в зручний для себе час.

Звісно, найкращим варіантом була б автоматична заміна старих КВЕДів на нові шляхом внесення змін у програмне забезпечення, яке використовують державні реєстратори. Оскільки ж це не було зроблене, то слід продовжити термін перекодування видів діяльності ще на півроку, що послабить напруження в бізнесовому середовищі і надасть можливість підприємцям привести коди видів економічної діяльності у відповідність до нового національного класифікатора.

Ігор КУХАРЧУК, адміністратор інформаційної «Гарячої лінії» з питань підприємництва, 585-314

Запис А КВЕД і нині там… спершу з'явиться на Медіа-Версії.