Нагадаємо, Мігайчука звинувачують у тиску на колектив госпіталю, фінансових і тендерних зловживаннях. Профільна комісія облради теж рекомендувала звільнити Мігайчука.

Присутній на сесії працівник госпіталю Олександр Воронюк розповів, що за неповних 5 років кермування Мігайчука з установи звільнено 240 працівників.

– Це був конвеєр: одні звільнялися, інші приходили, причому Мігайчук звільняв або за власним бажанням, або «за статтею». А ще, за словами Воронюка, головний лікар облаштував собі у госпіталі релакс-кімнату з «плазмою», холодильником, баром, шкіряним кріслом. Перепрацьовує чоловік, стомлюється, тож має гарно відпочити?!

Сам Мігайчук називає звинувачення у свій бік «перекручуванням».

Хоча з Мігайчуком 19 березня 2014 року поновили контракт на 5 років, звільнити його можна було б хоч сьогодні, якби він не втік у відпустку з догляду за дитиною (онучкою). Так витончено уникнути звільнення з посади вміють лише чиновники.

Після гарячого двогодинного обговорення депутати ухвалили рішення про звільнення Манолія Мігайчука із займаної посади першого дня виходу з декретної відпустки. За це проголосували 59 депутатів.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Щоби уникнути звільнення, керівник госпіталю для інвалідів Мігайчук… пішов у декрет спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як споживач, я усвідомлюю, що мене мали би про це попередити заздалегідь. Натомість абоненти дізнавалися про це з оголошення на дверях пунктів прийому платежів. Там, до слова, наголошувалося, що комісійні з нас не повинні брати. Гадаю, зрозуміло чому:  вартість обслуговування платежів закладена у телефонний тариф.

Однак, приміром, в Ощадбанку цього чомусь не знали. А, може, просто захотіли заробити? Щоби з’ясувати, чому з редакції взяли комісійні, автору цих рядків довелося день просидіти на телефоні, граючи з працівниками «Ощадбанку» у… футбол. Бо куди тільки мене не відфутболювали, навіть до групи комп’ютерників. Аж доки не дісталася до «людини, яка займається договорами». Вона пояснила, що редакція, мовляв, юридична особа, тому з нас зняли комісійні. Та, розібравшись з питанням, зателефонувала, сказавши, що «Укртелеком» передав їм не всю клієнтську базу. Тому в касі нам повернуть гроші. Сума невеличка – лише 3 гривні. Ми не скнари, та любимо порядок і закон. А скільки людей та організацій з багатьох тисяч клієнтів покірно сплатили ці комісійні або ж просто не звернули на них увагу?

А начальник чернівецького Центру з питань продажу послуг «Укртелекому» п. Луценко зауважив, що всю клієнтську базу «Укртелеком» передав банкам ще до 1 жовтня. Водночас він наголосив, що у договорах з банками немає визначень «фізичні» та «юридичні» особи, усі називаються «клієнтами», тож ні з кого не повинні брати комісійні.

Здавалося б, проблема вичерпана? Втім, є ще кілька запитань, які час від часу постають перед споживачами послуг, що їх надають монополісти.

Перш за все, людей не попередили про зміну порядку й місця сплати за послуги: аби побачити оголошення на дверях пункту, туди треба прийти. Крім того, клієнтську базу даних, не попередивши самих клієнтів і не спитавши їхньої згоди, передали 15-м банкам, що є прямим порушенням Закону про захист персональних даних. Це ж скільком особам стане доступним ваш номер телефону разом з прізвищем та адресою?!

Та ніхто на такі дрібниці чомусь не звертає уваги. Монополісти «за ніщо тримають» нас з вами, пересічних громадян, як би урочисто ми не називалися – клієнти, споживачі послуг, фізичні чи юридичні особи…

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Плата в банках за стаціонарний телефон – без комісії. Для всіх спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від першого засідання постійної комісії обласної ради з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій, на якому тоді вперше заслухали нове (після приватизації) керівництво ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго», минуло 8 місяців. До слова, пропрацювало на той момент воно після зміни власника приблизно стільки ж. Але за той час встигло вже настроїти  проти себе не тільки підприємців, а й населення, оскільки дбало виключно про власні інтереси. А потреби споживачів аж ніяк не цікавили надавачів електропослуг.

…Пригадується, листопадова розмова на засіданні депутатської профільної комісії була гостра й непроста. Та все ж депутати сподівалися, що очільники Обленерго їх не просто  почують, а таки прислухаються до всіх зауважень, які прозвучали тоді. На жаль, діалогу не вийшло. Натомість обслуговування населення та підприємців лише погіршилося. Тому на черговому засіданні профільної комісії, на яке прийшли представники сільських громад і були озвучені скарги людей на енергетичного монополіста до редакції газети «Версії», депутати вирішили вийти до сесії обласної ради з пропозицією створити тимчасову контрольну комісію для вивчення стану справ із забезпечення області електроенергією. Та це питання теж не одразу потрапило до порядку денного.

Ситуацію коментує депутат обласної ради Руслан МЕЛЬНИК, який доклав дуже багато зусиль для того, щоби ця комісія була нарешті створена:      ,

–  Сподіваюся, комісія спрацює ефективно, завдяки чому вдасться збільшити надходження до місцевих бюджетів від податку на використання землі під трансформаторними підстанціями та лініями електропередач. А також підвищити якість обслуговування та якість електричної енергії. Гадаю, тут не обійдеться без збільшення з боку Обленерго інвестиційної програми на вирішення суспільно значимих питань електропостачання. Крім того, комісія звернеться до НКРЕ та Кабміну стосовно зміни кабальних наразі тарифів на підключення як для підприємців (майже 2400 грн за 1 кВт технічних умов), так і для населення (майже 1200 грн за 1 кВт техн. умов). Такі тарифи не те що не дають розвиватися бізнесу, а просто знищують його. А фізичні особи при нинішніх зарплатах просто неспроможні розрахуватися за техумови для підключення світла до свого житла. Бо заплатити треба більше від мінімальної зарплати. Це ж неадекватні пропорції.

– А взяти приклад нам є з кого: серйозні результати демонструє аналогічна комісія Сторожинецької райради, очолена молодим депутатом Олександром Босовичем, – зауважив п. Мельник. – На її рахунку вже багато корисних напрацювань. Але новостворена комісія облради, на моє глибоке переконання, повинна підвищити ефективність роботи контрольних органів, серед яких – сектор НКРЕ,  інспекція Держенергонагляду, інспекція захисту прав споживачів, територіальне відділення Антимонопольного комітету в Чернівецькій області, місцевих підрозділів Міністерства доходів і зборів.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Депутатська комісія займеться діяльністю Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За підрахунками департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення ОДА, буковинці потребують для їхнього обслуговування понад 80 машин швидкої допомоги.  Про це повідомила  Марія ПОЛІЩУК, начальник управління з лікувально-профілактичної роботи департаменту.

Вона зауважила, що наразі вони обходяться тим транспортом, що мають. Та саме через нестачу машин «швидка» часто запізнюється. Та, за словами очільниці, область сподівається на допомогу Мінздоров’я, яке обіцяло виділити кошти на придбання карет. Зрештою, шукатимуть гроші і в краї.

Марія Поліщук нагадала також, що в обласному центрі  «швидкі» повинні доїжджати на виклик за 10 хв., а на виклик до села дається не більше 20 хвилин.

Коли ж редакція захотіла дізнатися, а скільки ж машин «швидкої допомоги» працює на лінії, нам це не вдалося. Бо, як пояснив Сергій ПАУШАК, заступник директор з медичної допомоги обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», на сьогодні вони мають 61 бригаду лікарів.

Але, це ж не означає, що саме стільки є й машин?!. Тим паче, що значна частина автопарку перевищила ресурс використання вже багато років тому.  За словами керівництва Центру, остаточно, мовляв, усе з машинами вималюється тільки до 1 липня, коли до них приєднається решта районів. Поки що приєднано лише два райони.

Отже, реанімації нині потребують самі карети швидкої допомоги. Бо чимало автівок із тих, що виїжджають на виклики, дихають на ладан. І, мабуть, ситуація з машинами таки вкрай погана, якщо журналістам не наважуються назвати реальні цифри.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Області не вистачає карет «швидкої допомоги» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Принаймні, таке враження склалося після відвідин засідання контрольної комісії Сторожинецької райради з вивчення діяльності ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» на території району. Коли у заступника голови райради Івана Октав’яновича Іліки зібралися всі депутати, господар кабінету зателефонував на мобільний до нового начальника РЕМу Андрія Романовича Штогринця й нагадав йому, що вчора той отримав від голови райради Петра Брижака запрошення на засідання комісії.

Здогадайтеся, чим закінчилася розмова? Начальник РЕМу просто вимкнув мобільник. Як сказали б раніше – кинув трубку. Щоправда, спочатку зауважив, що зайнятий. На більш наполегливе запитання представника місцевої влади, чому не прислав свого представника чи заступника, сердито відповів, що має свого начальника. Ось тільки не уточнив – Шекету чи Бабакова? З огляду на поведінку головного електрика району, схоже, що його шефом є екс-віце-спікер Держдуми Росії Олександр Бабаков. Бо людина, яка обслуговує один з найбільших районів Буковини, повинна дбати, найперше, за її людей. Принаймні, хоча б не забувати про це.

Саме тому на порядку денному контрольної комісії стояли питання про реагування на запити та незаконні відключення підприємств району від електроенергії. Голова комісії депутат райради Олександр Босович зауважив, що, коли б прокурор району вчасно відреагував на його звернення, а не чекав вказівки згори від обласної структури, то і поваги до депутатського корпусу з боку РЕМу було би більше.  А тим часом ремівці безсоромно йдуть відключати від електроенергії лікарню, не замислюючись над тим, що це може потягнути за собою людські жертви. Адже серед відділень ЦРЛ – реанімація, пологовий будинок з кювезами для виходжування новонароджених тощо.

Утім, подумалося: влада сама винна у тому, що великий бізнес її ігнорує. Бо занадто великі преференції дарує йому. Так, приміром, за 8,5 га, що є у користуванні Сторожинецького РЕМу, він сплачує лише 15 тис. грн податку за рік. Тоді як інші підприємці Сторожинеччини за гектар землі відраховують бюджету по 20 тис. грн на рік! Та головне у тому, що це лише офіційно оформлені землі, тоді як у користуванні РЕМу  є значно більше землі, якою вони користуються без документального оформлення.

Чому держава «нахиляє» дрібного підприємця і пестить монополіста? – питання, думаю, риторичне, відповідь усім зрозуміла.

Втім, Обленерго «наїжджає» і на державу, вимагаючи від сільських рад оплату за повернення вуличного освітлення. Але йдеться ж не про нове будівництво, а про  відновлення того, що вже було.

А ще керівництво ПАТ ввело в оману РДА та ОДА. Зокрема, з подачі очільників Обленерго голова облдержадміністрації М. Папієв повідомив мешканцям хутора Мамурний, які йому скаржилися, що світло їм можуть провести тільки за їхній рахунок. Натомість, з Києва від  НКРЕ прийшло роз’яснення, де це спростовується. Сторожинецький РЕМ зобов’язаний провести людям світло за свій кошт. А якщо вони йому допоможуть, то потім з ними розрахуватися  і повернути борг.

Гостро стояло на комісії і питання про ліміт на споживання електроенергії, тобто про те, на яку максимальну потужність може розраховувати громадянин. Іван Бурла, зокрема,  обурювався обмеженнями споживання, порівнявши електромережу з магазином, де тобі у руки продадуть лише 1 кг цукру, коли на варення потрібно, скажімо, 5 кг!

Одне слово, держава повинна врегульовувати проблеми, що виникають між громадянами і монополістами. А мовчазна згода влади з такими незаконними діями монополіста може спонукати громадян до самостійного вирішення проблем, як це вже сталося у Болгарії…

Та повернемося до роботи комісії. Вона рекомендувала колегії районної ради запросити на найближчу сесію, яка відбудеться 19 червня, голову Обленерго п. Шекету та представників контрольних органів – Держенергонагляд, НКРЕ, Антимонопопльний комітет та управління у справах захисту споживачів у Чернівецькій області. Забігаючи наперед, передбачаємо, що Шекета проігнорує це запрошення, чим і продемонструє, хто є насправді у нас владою. Чи здійсниться наш прогноз наразі проінформуємо.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»  

Запис Місцеве самоврядування Сторожинецькому РЕМу не указ? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Саме Андрій Кушніренко відкрив нову сторінку в історії Буковинського хору – під його керівництвом хор, який володіє  народною манерою співу, вперше виконав класику. А сьогодні силами Чернівецької філармонії – єдиної в Україні! – буде виконано потужний монументальний  класичний твір.

Ім’я Верді збуджує  почуття національної гордості в італійців, глибоку пошану – в музикантів. Його музика зачаровує, хвилює, не залишаючи байдужими слухачів. Немає жодного оперного театру, в репертуарі якого б не було  опер Верді.  «Бал-маскарад», «Ріголетто», «Травіата», «Аїда», «Отелло» – далеко не повний перелік шедеврів Майстра, відомих у всьому світі.

Сьогодні важко повірити в те, що колись юного Джузеппе не прийняли до Міланської консерваторії, назвавши професійно непридатним. Хто ж знав, що з простого сільського хлопчика виросте митець світового масштабу? Й  хто пам’ятає зараз того директора консерваторії?

Складний твір Верді, написаний для чотирьох солістів, змішаного хору та симфонічного оркестру, прозвучить у виконанні академічного симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії (художній керівник та диригент – заслужений діяч мистецтв України Йосип Созанський), академічного камерного хору «Чернівці» (художній керівник – Надія Селезньова), хору академічного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю (художній керівник – народний артист України Ярослав Солтис). Солісти запрошені з Києва: лауреати міжнародних конкурсів Мирослава Гаврилюк (сопрано), Михайло Гнатюк (тенор), Вероніка Коваль (мецо-сопрано), Тарас Бережанський (бас).

Своїми думками про твір Верді та підготовку до заключного концерту сезону поділилися Йосип Созанський і Надія Селезньова.

– Завершувати концертний сезон масштабним проектом, в якому задіяні кілька колективів виконавців стало своєрідною традицією. Як виникла ідея виконати саме «Реквієм» Дж. Верді?

Й.С.: – Ми завжди стежимо за ювілейними датами. Цього року – великий ювілей Дж. Верді. Зрозуміло, що Чернівці – це не столиця. Але дуже б хотілося, щоб тут прозвучали такі твори, як Дев’ята симфонія Бетховена, «Карміна Бурана» Орфа, «Реквієм» Верді…

Спочатку ми очікували, що приїде «Думка». А потім збагнули, що в нас усе є: оркестр, хорові колективи… Можливо, це не буде на рівні столиці, але нехай це станеться, нехай люди почують ці твори. Нехай музиканти зіграють їх… Це дуже корисний досвід.

– «Реквієм» Верді – твір масштабний і складний. З якими труднощами зіткнулися у процесі підготовки?

Й.С.: – Твір дійсно надзвичайно складний, особливо для вокалістів. Якщо нема гарних вокалістів – краще за нього не братися. Якими ідеальними не були б хор і оркестр – все одно вони не «витягнуть»… Нам пощастило, що Михайло Гнатюк зібрав дуже хороших виконавців.

– У чому ж полягає секрет гармонійного ансамблю? – цікавлюся в Михайла Гнатюка.

М.Г.: – «Requiem» Верді – це твір з особливою історією виконання, де в ролі солістів були Паваротті, Козотто, Прайс та Гуяров. Ці чотири тембри з оркестром Караяна звучать у моїй голові. І саме вони були для мене орієнтиром при підборі інших голосів. Протягом сумісних репетицій ми прагнули досягнути саме такого збалансованого звучання.

– Михайле, це вже не перший ваш проект з чернівецьким симфонічним оркестром. Яким чином розпочалася творча співпраця?

М.Г.: – З Надією Селезньовою ми познайомилися ще у студентські роки.

Н.С.: – Я навчалася у Київській консерваторії на двох факультетах – хормейстерському та музичної режисури. Моєю дипломною режисерською роботою була опера «Дзвіночок» Доніцетті, в якій Михайло просто блискуче виконав одну з головних ролей.  Ось так розпочалася наша співпраця, яку, сподіваюся, продовжуватимемо.

М. Г.: – Верді настільки «вокальний» композитор, що співати його музику, навіть такі складні твори як «Requiem», надзвичайно приємно. Нам пощастило, що наші голоси пристосовані до вердієвських партій, що ми маємо хорошу вокальну школу. Приміром, Вероніка Коваль навчалася у Московській консерваторії, а ми з Тарасом Бережанським й Мирославою Гаврилюк закінчили Київську. Кожен із нас розучував «Реквієм» спеціально для чернівецької прем’єри. Саме тому цей дебют – така важлива й хвилююча подія.

Н.С.: – Виконувати камерним хором твір, розрахований на величезний склад – це неабиякий ризик. Але ми спробували знайти оригінальний вихід із цієї ситуації: поділили хор на дві частини й розмістили його ближче до слухача. Наскільки це вдало, почуємо  на концерті.

– В духовних творах на перший план зазвичай виступає молитовний текст. Чи так у Верді?

Й.С.: – Саме в «Реквіємі» важливе значення надається змісту кожного слова. Його повинні розуміти, пропустити через серце і донести до слухача виконавці.

Н.С.: – Для цього ми зробили переклад, підтекстовку. Пояснили виконавцям  зміст. Ретельно працювали над дикцією, «італійським» варіантом прочитання латині.

– Чи виникають паралелі між «Реквіємом» Верді та його операми?

Н.С.: – Авжеж. «Реквієм» навіть називають «ще однією оперою» Верді. Тут багато  виразної вердієвської мелодики, драматизму…

Й.С.: – Цей твір писався паралельно з «Аїдою» і виникає багато навіть чисто музичних паралелей. Але, мені видається, величезна складність «Реквієму» полягає ще й у тому, що музика вимагає «рафінованого» голосу, особливої культури звуку. В опері часто панують сильні пристрасті, любовні драми. А в цьому творі повинні бути зовсім інші емоції – глибоко духовні, звернені до Бога.

– А що плануєте на наступний сезон?

Н.С.: – Ми хотіли б продовжити гарну традицію, яка склалася позаминулого року і розпочати новий сезон новим сумісним проектом. У творчих планах – виконати з тернопільським хором «Заповіт» Станіслава Людкевича, адже це буде Шевченківський рік.

Й.С.: – 24 серпня 2014 року виповниться 120 років від дня народження українського композитора Богдана Крижанівського. Сподіваюсь, нам удасться виконати його музику до поеми Миколи Бажана «Данило Галицький» на День Незалежності України.

Тетяна КОГУТ, спеціально для «Версій»

Сьогодні в Чернівцях уперше звучатиме «Реквієм» Верді

Запис «Реквієм» в Чернівцях звучатиме життєствердно спершу з'явиться на Медіа-Версії.