Карен Гамбарян: «Я вирішив провести виставку про Маланку у Чернівцях саме на День Соборності, щоби «вбити двох зайців». Показати, як яскраво та цікаво святкують новорічні свята у місті, де у 1918 р. відбулося Буковинське Віче, яке поєднало, хоч і ненадовго, всю Україну. Та нагадати усім, що хоча ми різнокольорові, як маланкарі, ми усі – рідні! Та рівні. У правах».

Організатори виставки (ГО «Об’єднання переселенців «Спільна справа»), попри відсутність офіційного дозволу від міського департаменту культури, все ж таки взяли на себе відповідальність за дотримання правил безпеки, нагадавши у запрошеннях і оголошеннях про необхідність дотримання безпечної дистанції між відвідувачами заходу та індивідуальних засобах безпеки.

Тож 22 січня 22 світлини Карена були вивішені в Міському саду Одеси на загальний огляд

без обмежень стінами та рамками приміщення і карантину.

До слова, за весь час у масці був зафіксований лише один глядач.

Ті, хто проходили повз, – сім’ї

дорослі

дуже дорослі

підлітки

закохані

у справах

і вигулюючи собаку

а ще поні

і коні

– отримали можливість хоч оком накинути на Маланку, чарівну переберію Чернівецької оласті.
Захід не став масовим. Хоч трохи ажіотажу додали телевізійники, та не думаю, що так вже й багато глядачів побачили стріми.

Карен Гамбарян: «Це не перша моя фотосушка, але я вперше виставляю фото з циклу “Мої буковинські бандери”. І мені важливо не розголос і кількість камер та журналістів взагалі, а те, щоб люди побачили, яка в нас різнобарвна країна! А слава та камери, як кажуть на Буковині, ТОТАКЕ!»

Каро готував виставку не один: ми разом друкували світлини та клеїли їх на паспорту, розмальовані учасницями та учасниками дитячого центру «Щасливі долоньки», розташованому в місці компактного проживання ВПО «Успенська, 4».

Це справжня соборність: діти і дорослі зі Сходу оздоблювали фотографії перебраних з Заходу, щоб показати мешканцям Півдня. Важливо, що знайшлися для цього необхідні бажання і ресурси. Бо так має бути!

Довідка: Соборність – морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та інше.

Авторка: Ірина Гамбарян
фото: Ігор Радьков, Юлія Сущенко, Карен Гамбарян

Запис Маланкарі  Соборності спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото shpalta.media

Після перемоги п’єси Оксани Драчковської «Різдво» в «Коронації слова-2016», авторка зізналася в інтерв’ю інтернет-виданню «Дивись.info»: «В приватній бесіді мені сказали, що «Різдво» має чималі шанси потрапити на професійну сцену. Чекатиму». Упродовж чотирьох наступних років Оксані стало відомо, що академічні театри вважають її «короновану» п’єсу «занадто авангардною», а експериментальні – «занадто традиційною». Як на мене, то режисери просто бояться «не потягнути» цей ніби простий і нехитрий, а насправді дуже глибокий і насичений алюзіями твір. Ну бо тут справді треба ставити і грати геніально, щоб акторською чи режисерською незграбністю не зіпсувати тонкого серпанку емоцій, які огортають від кожної репліки героїв.
Отже, «Різдво». Сюжет п’єси нагадує біблійну історію про народження Ісуса у гнаних людьми батьків, цілком земних Марії і Йосипа. Але це не оповідь про майбутнього мученика (бо мучеником малюк з п’єси уже народився), а розкриття у стислих, я б навіть сказала скупих фразах, доль кількох дійових осіб: батьків малюка, старших людей, які приймають подорожніх у свою домівку в різдвяний вечір, а також тих, хто залишається «за кадром», але з розмов ніби присутній на сцені.

Попри гучні заголовки в місцевих ЗМІ про «перше читання п’єси Оксани Драчковської», насправді у ці святкові вихідні, коли Чернівці відзначали День міста, «Різдво» вголос читали вже вдруге. «Першу читку» 2017-го організували вимушені переселенці Карен та Ірина Гамбаряни – за тиждень до Великодня.  Карен – професійний актор і режисер, учасник АТО, Ірина – журналістка, у Чернівцях організували творчий клуб «Зеленка». До «першої читки» в Будинку естетики та дозвілля (в народі – «Шепетівку») запросили і переселенців, і всіх охочих, ролі розподіляли експромтом. А ефект читання був справді терапевтичним: читці і глядачі переживали катарсис зі справжніми сльозами і духовним оновленням.

Суботні читання-2020 у дворику Палацу школярів уже були не такими камерними і не такими аматорськими. По-перше, ролі читали (хоч ще і не грали, та все ж) справжні актори: Олег Колянківський – актор, заступник директора Чернівецького обласного музею народної архітектури і побуту; Ігор Дем’янюк – художній керівник «Театру на Перехресті» КБУ Будинку культури «Роша»; Тетяна Маслюк – актриса народного театру «Темп»; Софія Досяківська – актриса, учениця школи сценічного мистецтва «Great Stage»; авторські ремарки читала Любов Добровольська.  Одну з жіночих ролей (у якій, вочевидь, багато взято від авторки) читала й сама Оксана Драчковська, а епізодичну роль хлопчика читав її молодший син Назарчик, «Зайка на візку» – відомий у місті юний активіст із захисту прав маломобільних людей. Режисеркою дійства була Марта  Шумілова-Лисякова. По-друге, у цій читці був живий і найпрофесійніший музичний супровід: наживо співали (і також грали ролі колядників) Надія Селезньова – художня керівниця та головна деригентка академічного камерного хору «Чернівці» та соліст, артист  цього ж хору Андрій Монін. По-третє, було багато глядачів, і серед них – багато не випадкових, а справжніх поціновувачів театру. Адже у цій чудовій локації упродовж двох днів тривав театральний марафон «Театр з присмаком кави», де відбувалися перегляди аматорських вистав, дискусії, майстер-класи. Звісно, за кавою.

Читання «Різдва» і на цей раз – уже на відкритому просторі, чималій сцені і для численних глядачів – вийшли дуже затишними і теплими. Тож якщо ця п’єса так пасувала у Чернівцях і до Великодня, і до Дня міста – то мабуть, пасуватиме цілорічно і до репертуару якогось із театрів? Агов, митці! Які там ваші творчі плани? :)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис У Чернівцях «Різдво» – завжди вчасно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Карен – актор за освітою і попередньою роботою – після участі в АТО повернувся у Чернівцях до мистецтва. За допомоги друзів з ГО «Міжнародний рух ЕКО-КУЛЬТУРА» організував об’єднання ZELЁNKA (від армійського «зеленка» – лісиста місцевість, чагарники). Запропонував містові за рахунок «бюджету участі» відремонтувати одне з приміщень Будинку естетики та дозвілля (в народі – «Шепетівка»). Отримав підтримку кількох своїх ідей і проектів від різних організацій і фондів. І тепер робить те, до чого душа лежить: організовує змістовне дозвілля, як він сам каже, «чернівчан і «понаєхавших», паралельно привертаючи увагу громадськості до реальних і важливих проблем.

Арт-терапія, режисування фестивалю культур, фотовиставки і фотосушки, екологічні акції, «перша читка сценарію», зрештою, просто вечірки – це те, що робить Карен для людей, не поділяючи їх на місцевих і переселенців. А Ірина, експертка й тренерка з гендерних питань, долучається до його подій і як учасниця, і як майстриня репортажного фото.

Напередодні Старого Нового року на вечірку в «Шепетівці», яка відбулася за підтримки  МОМ і ГО «КРИМ SOS», прийшли люди різного віку й інтересів: були цілими сім’ями, були з друзями і були поодинці. Зустрілися знайомі раніше – і знайомилися тут (адже й сама назва вечірки – «Знайомимось!»). Танцювали під хіти 80-х і приміряли на себе ростових ляльок, малювали із зав’язаними очима, розповідали про себе і своє відчуття навколишнього світу, співали, розважалися конкурсами, промовляли тости під колу і смакували солодощі…

Тут був Сергій з Луганщини, який вже також близько трьох років мешкає у Чернівцях, але якось досі близько не перетинався тут ні з ким зі Сходу, аж поки в маршрутці не познайомився із Кареном. «Я почув у транспорті, що хтось говорить російською – але не «тутешньою» російською, а іншою, особливою, – розповів Карен. – Просто підійшов і представився: «Карен, Донецьк». А у відповідь почув: «Сергій, Алчевськ»…

На вечірці були й зовсім молоді дівчата й хлопці – й ті, що пам’ятають, як ходили у «Шепетівку» ще навіть не на дискотеку, а на танці! Були буковинці, вкорінені тут, і «люди світу», які не уявляють свого життя без мандрів і змін. Були «технарі» («фізики») і люди мистецтва («лірики»)… І, як не дивно, в старій добрій «Шепетівці» їх зібрав Карен з Донеччини. Тепер уже – чернівчанин Карен.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото Ірини ГАМБАРЯН

Запис Переселенці згуртовують чернівчан спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мистецький перформенс здійснив на сцені Будинку естетики та дозвілля (в народі – «Шепетівка»)  учасник АТО і внутрішній переселенець  Карен Гамбарян. Власними і чужими сатиричними й іронічними текстами автор спробував відповісти на гострі соціальні й політичні проблеми українського сьогодення. Під час концертної програми Карен Гамбарян під акомпонемент солістки обласної філармонії Лілії Холоменюк та власної гітари співав авторських пісень та розповідав метафоричні історії. У холі культурного центру глядачів зустрічала фотовиставка героя дня: зі світлин на відвідувачів крізь рамку картини дивляться воєнні побратими Карена.

Карен Гамбарян сам себе жартома називає «три в одному», оскільки він і переселенець з Донеччини, і учасник АТО, і представник нацменшин – вірменин за національністю. Тому й сприймає проблеми, в яких наразі перебуває українське суспільство різнопланово.

Перед виставою актор заявляв: «Це мій перший показ на сцені Чернівців. Хочу задіяти в перформенсі глядача. Оскільки в залі, я сподіваюся, будуть і люди, які стали безпосередніми учасниками цієї трагічної драми. Але попереджаю відразу – «тиснути сльозу» не будемо! Скоріше навпаки!» – і дотримав слова. Було гостро і весело!

Цей проект Карен Гамбарян реалізував у рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США), за підтримки ГО «Еко-культура» та агентства інформаційно-соціальних технологій «ГАРНО» (Донецьк). Відео-технічна підтримка: ГО «Донбас Український».

Наразі Карен з дружиною Іриною планують створення Реабілітаційного арт-центру для атовців і переселенців – подали проект на  конкурс «бюджету участі» в Чернівцях.

Запис Мистецький перформенс від актора «три в одному» в чернівецькій «Шепетівці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.