На свято 8 Березня цього року українці матимуть чотири вихідних дні поспіль – 8, 9, 10 та 11 березня. Так, відповідно до розпорядження, прийнятого на засіданні уряду 11 січня, робочий день із п’ятниці 9 березня переноситься на суботу 3 березня.

Загалом в Україні в 2018 році на відпрацювання по суботах перенесуть п’ять робочих днів.

Робочі дні, які переносяться:

з п’ятниці 9 березня переноситься на суботу 3 березня;

понеділка 30 квітня – на суботу 5 травня;

п’ятниці 29 червня – на суботу 23 червня;

понеділка 24 грудня – на суботу 22 грудня;

понеділка 31 грудня – на суботу 29 грудня.

Нагадаємо, в Україні святковими днями є: 1 січня – Новий рік 7 січня і 25 грудня – Різдво 8 березня – Міжнародний жіночий день 1 травня – День праці 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 28 червня – День Конституції України 24 серпня – День незалежності України 14 жовтня – День захисника України. Вихідними днями також будуть Великдень (8 квітня) та Трійця (27 травня).

Запис На 8 Березня матимемо 4 вихідні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Низку робочих днів перенесли для забезпечення раціонального використання робочого часу та створення сприятливих умов для святкування Міжнародного жіночого дня (8 березня), Дня праці (1 травня), Дня Конституції України (28 червня), Різдва християн західного обряду (25 грудня) і Нового року (1 січня 2019 року).

Відтак, Кабмін рекомендує керівникам підприємств, установ і організацій перенести для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень, робочий день із п’ятниці 9 березня на суботу 3 березня; понеділка 30 квітня – на суботу 5 травня; п’ятниці 29 червня – на суботу 23 червня; понеділка 24 грудня – на суботу 22 грудня; понеділка 31 грудня – на суботу 29 грудня.

Запис Кабмін затвердив перенесення робочих днів у 2018 році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Деякі джерела повідомляють, що 28 грудня відзначається День календаря. Так це чи ні, офіційно чи неформально – але логічно. Бо коли ж, як не наприкінці року відзначати День календаря, купувати календарі на наступний рік і дарувати календарі «під ялинку». Чому б і ні, якщо тепер календарі – це не просто така собі «періодична таблиця» систематизованих у тижні і місяці днів, а цілий витвір мистецтва! Принаймні, художниця з Глибокої Оксана Драчковська створює їх саме такими!

Десять років дівчина навчалася живопису, а знайшла себе – в ілюструванні. Після навчання у Львівській академії мистецтв на монументальному живописі, буковинка Оксана Драчковська стикнулась з тим, що для дівчини це дуже складна робота: займатись живописом дуже затратно, потрібна майстерня , а потім – пошуки можливості реалізації створеного… Це все виглядало для неї тоді  нереально, і розпочалися творчі пошуки. Якийсь час їй подобалося малювати ікони, згодом це перестало цікавити. Думка про ілюстрацію, яка майнула в голові, видалася також нереальною, адже це заняття потребувало спеціальних знань – графічних програм і технік. «Я однозначно хотіла малювати, лише не розуміла, в яке мені русло стрибати», – пригадує Оксана.

– І ось через півроку після закінчення академії я поїхала до друзів в Німеччину, – продовжує ілюстраторка. – І власне там побачила, що таке ілюстрація насправді, що це не лише картинки в книжці, а ціла філософія. І, здається, часом глибша, ніж живопис. Бо там потрібна чесність. У подруги, яка там жила і власне займалась ілюстрацією  і графічним дизайном, я пройшла «швидкий курс» з ілюстрації. Я захопилася цим заняттям і усвідомила, що це і є те, чим би хотіла займатися. Тому, повернувшись в Україну, я засіла у квартирі і багато, дуже багато малювала. Адже «навчався в академії» зовсім не означає, що «умієш все». Тому, хоч за моєю спиною були 10 років художньої освіти, я взялась за цю сферу так, ніби була зовсім новачком. Бо там зовсім інші закони, ніж, наприклад, у живописі, на якому я навчалась.  І тому минув рік, перш ніж я здобула певні досягнення у цій сфері. За цей час я ілюструвала український і словацький журнал, брала участь у різних соціальних проектах, також проілюструвала дві обкладинки у видавництві «Букрек» (одна з них – обкладинка до книги родички – Оксани Драчковської «Зілля». Так, на Буковині є дві Оксани Драчковські – одна письменниця, а друга – художниця – авт.). Була учасницею різних виставок з ілюстрації. Можливо це не надто багато, але ще рівно рік тому у мене навіть не було портфоліо  ілюстраторських  робіт.

“Календар-подорож”. Січень, Німеччина

Як виникла ідея ілюструвати календарі? Випадковість чи якийсь навмисний символізм?

Насправді бажання таке виникло ще минулого року – коли тільки взялась за ілюстрацію. Але тоді я ще не мала достатньо досвіду, щоб його зробити. Чесно, навіть не вміла добре працювати у фотошопі, щоб його докупи скласти! А цього року все почало втілюватися. Спочатку мені замовив створити календар словацький журнал Egreš Magazín, який пише про людей, мистецтво, природу. Це такий «економ-варіант»: одна ілюстрація на два місяці. Тобто календар з шести ілюстрацій. Цей календар вийшов у Словаччині, а його український відповідник я сама надрукувала в Україні. Згодом з’явилася наступна ідея – створити календар-подорож. Кожен місяць – окрема ілюстрація про якусь країну. 12 країн можна «об’їздити» за рік! Кажуть якщо повісити мрію собі на стіну, то вона неодмінно здійсниться. Думаю, якщо в душі хтось прагне подорожей і пригод, то цей календар для нього! Хтозна, може, 2016-й стане для когось теж однією суцільною чудовою подорожжю! З моїм календарем стартуємо у Німеччині, а в грудні зустрічаємося в рідних Карпатах…

“Календар-подорож”. Червень, Італія.

Як воно – ілюструвати календарі? Це відрізняється від ілюстрування, наприклад, книг? Як відбувається цей процес: ти придумуєш «сюжет» на кожний місяць, чи в тебе є готові «сюжети» і ти їх підлаштовуєш під місяці?

Ілюстрування календаря і книг для мене дуже відрізняється. В календарях ти малюєш гарні картинки, а книга – то вже цілий архітектурний об’єкт. Там картинки, особисто для мене, не мають бути просто декором, там все має «грати одну  мелодію», щоб це був цілісний об’єкт, а не набір тексту і картинок.  Ілюстрування календарів значно простіше. Я люблю більше тематичні, де одна тема проходить крізь весь рік. Наприклад, перший календар я робила на тему «Кольори». Мені дали бриф, як то має виглядати текстово, а я вже мала його виконати візуально. Наступний мій календар  – це календар-подорож. Приємно, коли в тебе на стіні міняться щомісяця країна. Так і можна певним чином, умовно, подорожувати. А це ж так чудово! Поки я його малювала, і сама вже дуже «наподорожувалась». Спочатку обрала країни, потім намагалась обрати якийсь один аспект, який би найкраще знаково передав кожну з них. Покладалася на власні асоціації, не робила чітких поділів, що в зимові місяці мають бути «зимові» країни, а влітку – «літні». Обирала різні і цікаві.

“Календар-подорож”. Квітень, Англія.

Що для тебе час, його поділ, періодизація? Це умовність чи в цьому є сенс?

Коли працювала над календарем, зрозуміла, як швидко плине час. Ти ставиш цифри, і це займає кілька секунд… а насправді так швидко і дні йдуть. Тому періодизація, мабуть, дуже потрібна – щоб знайти час зупинитись і подумати. Наприклад, у різні періоди ми живем по- різному, і це збагачує наше життя. Я хоч і люблю літо, та не уявляю, яке б це життя було, якби завжди лише літо й було. А так – і природа змінюється, і люди змінються. Щось в тому є.

“Календар-подорож”. Грудень, Україна

Календарів є багато за типами (єгипетський, юдейський, китайський, японський, індуїстські, календар майя, ісламський календар, давньогрецькі календарі тощо…) Який з них ти хотіла б ілюструвати?

Ніколи про це не думала – ні про всі ці типи, ні про їх ілюстрування. Мабуть, усе залежить від завдання, яке стоїть перед  художником.

Які твори тобі краще вдаються: «стихійні», чи ті, що виконуєш, коли поставлене завдання, або на замовлення?

Навіть не знаю… Коли є поставлене завдання, то завжди легше працювати. Намагаюсь завжди собі ставити його – тоді чітко знаю, що маю робити.  А «стихійні»  роботи – це добре, коли довго працював із замовленнями і хочеш просто для відпочинку так помалювати. Бо це теж  дуже розвиває. Але навіть у таких завданнях потрібна мета.

Календар “Кольори”. Квітень-травень.

Яка твоя найближча мета?

Беру участь в одному соціальному проекті – роблю один місяць для календаря на замовлення дитячого журналу. А ще планую багато малювати  й далі. І дуже хочу зайнятись анімацією.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Календарі авторства Оксани Драчковської можна замовити у художниці через сторінку Oksana Drachkovska illustration у мережі фейсбук та за тел. 093 910 80 39

Запис Буковинка створює календарі. ІЛЮСТРАТОРКА ОКСАНА ДРАЧКОВСЬКА: «Ілюстрація – це ціла філософія» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кліматичні зміни відбуваються на всій Земній кулі, тож стосуються кожного. Погода все частіше б’є рекорди. Екстремальні температури реєструють як у теплу, так і у холодну пору року. Експерти вважають, що це може призвести до зростання кількості стихійних явищ.

Топ-темою останніх днів став активний циклон з Балкан, що зчинив в Україні справжні природні «непорозуміння». За календарем – на порозі квітень, а засніжені вулиці та морозне повітря навіюють враження, ніби ми назавжди затримаємося у лютому.

У місті тільки й розмов, що такої погоди наприкінці березня ніхто не пам’ятає.

Справжня зимова заметіль почалася 22 березня. Синоптики погоджуються із тим, що ситуація нетипова і досягла критеріїв стихійного явища. Як розповіла начальник Чернівецького гідрометеорологічного центру Тетяна Негадайлова, лише за першу добу у місті випало близько 40 мм опадів, що перевищує місячну норму (32 мм), а морози протягом цих днів подолали температурний рекорд – до мінус 13,3 градусів.

Перший весняний місяць цього року, здається, взагалі можна викреслити з календарів. Негода накрила всю державу. Впоратися із її наслідками безсилі були всі служби разом узяті. Скасовані рейси, паралізований транспорт, а понеділок 25 березня у столиці навіть оголосили «стихійним вихідним» (його кияни відпрацьовуватимуть у квітні, коли негода мине). Таких потужних весняних снігопадів у Києві не було протягом століття.

Що ж насправді відбувається з кліматом України і яких «жартів природи» ми можемо чекати надалі?

Експерти зазначають, що за температурними показниками Україна стає ближчою до екватора. Натомість пересічні чернівчани дивуються: «Яке ж тут глобальне потепління, коли серед весни лютує хурделиця?»

Досліджуючи періоди сильного похолодання та аномальної літньої спеки, доцент кафедри гідроекології, водопосточання та водовідведення географічного факультету ЧНУ Андрій Ніколаєв пояснює, що такі парадокси ще періодично повторюватимуться.

– Те, що середні річні температури зростають, ще не означає, що у нас не буде сильного холоду, – каже вчений. – Загалом зими стали теплішими, проте ймовірні періоди дуже низьких температур – до 25-30 градусів морозу, які можуть тривати від 10 до 15 діб, – згадаймо хоча б зиму 2010-го. Таку погоду приносять нам повітряні маси з Північно-Льодовитого океану та Карського моря.

Проте на загал кліматичні зміни у нашому краї все ж таки під знаком «+». Як зауважує вчений, глобальне потепління впливає на нашу область ще з минулого століття. Середня річна температура зросла приблизно на 1,5 градуси. Особливо це помітно у зимовий час. Сніговий покрив утворюється пізніше на місяць, і триває менше в середньому на 12 днів. Можливі зміни напрямків вітрів. Дещо зросла кількість опадів, проте незначно, а при помітному зростанні температур це призвело до більш посушливого клімату.

За деякими дослідженнями, кліматичні зміни в Україні можуть призвести до стихійних проявів. На думку провідних метеорологів України, радикальна зміна циркуляції повітряних мас не обходиться без природних катаклізмів.

Один з тривожних сигналів – таке нетипове та рідкісне явище для нашого краю як смерч, що пронісся у Садгорі 2010-го року.

Як зауважує начальник відділу метеопрогнозів Чернівецького гідрометеоцентру Євгенія Прохоренко, на Буковині справді більшає екстремальних погодних явищ. Відбувається так званий меридіональний процес, тобто вторгнення північного холодного повітря на південь, де повітряні маси значно тепліші, а субтропічних повітряних мас – далеко на північ. Через перепади температур та тиску можуть виникати буревії, урагани та навіть смерчі.

Утім є і хороші новини – весна все ж таки настане. З 30-го березня морози відступатимуть. Хоча різкого потепління чекати не варто і наступний тиждень буде переважно хмарним та дощовим, повітря поступово прогріватиметься до 3-9 градусів тепла.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

Запис Приморожений березень, або 56-ий день лютого спершу з'явиться на Медіа-Версії.