Недуга наступає

Застуда лише на перший погляд – легеньке нездужання, а насправді це серйозне захворювання, спричинене різними мікробами. Переохолодження тільки провокує недугу. Щеплення допомагають не завжди, бо вірусів безліч, до того ж вони мінливі, тож вакцини щороку готують «за індивідуальною міркою». Відбити атаку мікробів допомагає термінова активація імунітету медпрепаратами, правильно підібрати які допоможе лікар.

Підтримувати імунітет допомагають вітаміни В1, В2, фолієва кислота. За охорону імунних клітин та підтримку їхньої «боєздатності» відповідають біооксиданти: вітаміни А, С, Е.

А почистити організм від наслідків бурхливої діяльності мікробів допоможуть клітковина та великі кількості рідини. Зрештою, це найпростіша схема боротьби організму із будь-якою інфекцією. Завдяки їй ви впораєтеся із застудою не за тиждень, а максимум за чотири дні. Та й почуватися в цей час будете значно краще.

На атаку мікробів організм реагує доволі бурхливо – нежитем, кашлем, слабкістю, підвищенням температури тіла. Це також один із засобів захисту: у гарячому тілі мікробам розмножуватися важко. Через це збивати температуру варто тільки тоді, коли вона вища за 38,5°, а також коли хворий належить до групи ризику:

діти й дорослі з серцевими недугами
хворі на хронічний бронхіт, астматики;
хворі з розладами центральної нервової системи;
люди з індивідуальною важкою реакцією на температуру.

Усе на захист!

У гострий період треба якомога більше пити – не менше 6-ти склянок рідини на день. Коли температура впаде до 37-37,5°, можна обмежитися 4-ма. Корисні напої з великим вмістом вітаміну С: морси з журавлини, афин, смородини, настій шипшини, апельсиновий сік, чай з лимоном.

Морси. Ягоди відберіть, добре вимийте, складіть в каструлю й залийте водою. На швидкому вогні варити, поки ягоди тріснуть. Відцідіть рідину в окремий посуд, з ягоди вичавіть залишки рідини через марлю. Отриманий напій до смаку розвести холодною кип’яченю водою, підсластити цукром або медом, перелити в глечики чи банки, охолодити.

Вітамінні чаї. Дуже помічні трав’яні чаї з листя малини, суниці, квіток липи й бузини, меліси, м’яти, календули, чебрецю, глоду.

Чайник для заварювання чаю обдайте гарячим окропом, насипте 2-3 ст. л. суміші, залийте 500-600 мл окропу. Накрийте полотняною серветкою, настоюйте 15-20 хвилин, долийте окропу до 1 л. Протягом дня випийте 5-6 склянок чаю, але не виходьте на вулицю й уникайте протягів: такі чаї спричиняють підвищене потовиділення.

Лікувальні ванни. 100-150 г зазначених трав покладіть у матер’яний мішечок і кип’ятіть 10 хв. у 3-4 л води. Дайте постояти 1 годину, потім вилийте до ванни з температурою води 36-40°. Хворий занурюється у ванну по груди на 20-25 хвилин так, щоби ділянка серця залишалася над водою Після ванни варто полежати й випити чаю з медом. Звичайно, на вулицю не виходьте ні того дня, ні наступного.

Інгаляції: якщо застуда супроводжується кашлем, зробіть інгаляції з цими ж травами. 3-4 л збору залийте половиною літра окропу, дайте настоятися півгодини, долийте окропом і вилийте в широку посудину. Дихайте гарячими випарами по 10 хв. 2-3 рази на день, накрившися разом з посудиною великим рушником. Знову ж таки, виходити на вулицю не рекомендується.

Народні ліки

Краплі від нежитю: Свіжий морквяний сік змішайте з будь-якою харчовою рослинною олією 1:1, додайте кілька крапель соку часника, змішайте й закапуйте в ніс кілька разів на день.

«Солені шкарпетки»: звечора вовняні шкарпетки намочіть у міцному соленому розчині (1 десертна ложка на склянку води), відіжміть якомога сильніше, надягніть зверху тонких бавовняних шкарпеток, далі надягніть поліетиленові пакети, ще зверху – сухі вовняні шкарпетки. На ранок зніміть, а на вулицю не виходьте.

Наливка з алое: Кущ алое віком 3-5 років не поливайте 2 тижні. 500 г листя промийте, покладіть на 5 днів до холодильника. Подрібніть, додайте пляшку сухого червоного вина та 500 г рідкого меду. Розмішайте й поставте на 5 днів до темного холодного місця. Приймайте за годину до їди перші два тижні по 1 ч. л., 3-й тиждень – по 2 ч.л. Зробіть 10 днів перерви й повторіть курс.

Подрібнений часник змішати з медом 1:1, приймати по 1 ч. л. щогодини.

На 50 г коньяку візьміть 100 г соку буряка, 100 г соку моркви, 100 г меду, 100 г алое, змішайте, приймайте по 1 ст. л. 3 рази на день за 30 хв. до їди.

Радикальний засіб (не вживати з хворим серцем): налийте у склянку 100 г горілки, вилийте 1 сире яйце і насипте 1 ст.л. цукру, добре змішайте і випийте перед сном. Зазвичай для повного одужання буває достатньо 1 разу, але можна повторити наступного дня.

Настоянка лимону: Прокрутіть у м’ясорубці 1 лимон, гострим ножем дуже дрібно накришіть 2-3 великі зубки часника (Не давіть!). Змішайте у півлітровій банці, долийте до верху холодної кип’яченої води. Настоюйте в прохолодному місці 4 дні, потім поставте до холодильника й пийте по 1 склянці кімнатної температури щодня натщесерце, поки не закінчиться суміш. На додачу покращаться робота кишечнику й колір обличчя.

Сироп з цибулі: 500 г цибулі перекрутіть на м’ясорубці, додайте 400 г цукру, 1 л холодної води. змішайте в емальованій каструлі, На швидкому вогні доведіть до кипіння, на повільному кип’ятіть 3 години, помішуючи. Залишиться приблизно трохи більше літру рідини. Коли охолоне до 60-70°, додайте 50 г меду. Не проціджуйте, дайте вистигнути, перелийте до літрової банки, накрийте кришкою, поставте на дверцятах холодильника, зберігайте там до повного використання.
Приймайте суміш кімнатної температури, поки не закінчиться: 1 ст. л. 4-6 разів на день за 15-20 хвилин до їди. Повторити такий курс можна не раніше ніж через три місяці.

Лідія КОСТИНСЬКА, порадниця «Версій»

Запис Як не вибори, то застуда спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вода і грунт без йоду

– Актуальність цієї проблеми зумовлена біогеохімічними особливостями нашої місцевості. Північна Буковина споконвіку вважалася йододефіцитним регіоном, свого часу вона навіть займала перше місце у Європі за поширенням йододефіцитних захворювань. Це зумовлено гірськими особливостями: у воді та ґрунтах не вистачає йоду.

Свого часу саме хвороби, спричинені йододефіцитом, і призвели до створення на базі медичного факультету Київського університету Чернівецького медичного інституту (нині БДМУ), щоби на місці ліквідувати цю проблему. Нині вона спалахнула з новою силою, – розповідає Наталія ПАШКОВСЬКА, доцент курсу ендокринології Буковинського державного університету.

Щитовидна залоза – джерело гормонів

Офіційно близько 25 тис. людей на Буковині мають хворобу щитовидної залози. Але реальна цифра набагато вища. Адже офіційні дані реєструються після звернення пацієнта до лікаря.

За словами Наталії Вікторівни, найбільш поширений прояв йододефіциту – пандемічний зоб. Йдеться про морфологічні зміни у щитовидній залозі: вона має функціональне навантаження в організмі, виробляє важливі для організму гормони.

Важкий ступінь йодного дефіциту може призвести до нестачі гормонів. Це веде до більш серйозних наслідків. Наприклад, до гіпотерозу: людина відчуває загальну слабість, втрачає вагу, з’являються набряки, погіршується пам’ять, діти відстають у фізичному та розумовому розвитку.

Субклінічні форми гіпотерозу не мають явних ознак: батьки не можуть зрозуміти, чому дитина почала погано вчитися, чому протягом дня сонлива, чому важко прокидається вранці. Такі форми потребують певного спостереження та лікування.

За даними ВООЗ майже 3 млрд. людей на всій планеті страждає на йододефіцит. 20 млн. – розумово відсталі внаслідок цієї вади.

Овочі і фрукти

Городина, вирощена в нашому ґрунті, має менше йоду, ніж фрукти, вирощені, наприклад, у Криму. Тому, вживаючи їх, не маємо гарантії, що до організму надходить достатня кількість йоду. Але є рослини – біоакумулятори йоду, наприклад, ламінарія. Багато йоду в чорноплідній горобині, хурмі, бананах.

– Як не перенаситити організм йодом?

– Розроблені для населення норми споживання препаратів йоду розраховані на те, щоби не виникало передозування. Норма на добу для дорослих і підлітків складає 150 мікрограмів йоду.

Тобто, якщо використовувати антиструмін, дитині дають 1 таблетку на тиждень, дорослому – 2. Свого часу всім учням у школах роздавали йодомісткі препарати. Таким чином була ліквідована пандемія на Буковині. Нині ми повертаємось до цього засобу.

Боротьба з йододефіцитом

Найпоширеніша – масова профілактика. Вона полягає у вживанні йодованої солі усім населенням країни. Виробляють також йодоване молоко, хліб, масло. Групам підвищеного ризику рекомендується профілактика препаратами.

Йодна недостатність – це уповільнення психічного розвитку, сонливість, безсонна депресія, нервовість, погіршення пам’яті, інтелектуального розвитку, кретинізм, анемія кінцівок.

Про йод – цікаво:

1. Уперше йод був отриманий випадково 1811 року. Французький хімік Бернар Куртуа працював у своїй лабораторії, коли улюблена кішка раптово зіскочила з його плеча на стіл, де стояли колби з реактивами. Розбилися дві: з сірчаною кислотою і спиртовим розчином золи водоростей. Рідини змішалися, над столом піднялася хмарка фіолетового кольору. Це були випари йоду.

2. Назву новому елементу дав 1813-го відомий французький хімік Жозеф-Луї Гей-Люссак («iodes» з грецької –«фіолетовий»).

3. Людський організм містить усього 15-20 мг йоду і 80% цієї кількості сконцентровано у щитовидній залозі.

4. Історія лікувального використання йоду нараховує близько трьох тисяч років: морські водорості рекомендував для лікування зобу ще китайський медичний кодекс 1567 року до н.е. Від другої половини XIX ст. йод почали використовувати як антисептик під час будь-яких операцій: від видалення зубів до ампутації кінцівок.

5. У XVIII столітті у французькій Швейцарії в багатьох селах проживала велика кількість глухих, калік та недоумків. 1883 року швейцарський хірург Т. Кохер звернув увагу на розвиток ознак кретинізму після видалення щитовидної залози через зоб. Але тільки в 1896-му, коли йод виявили у тканинах щитовидної залози, взаємозв’язок між дефіцитом йоду, станом щитовидки та рівнем розумовго розвитку став очевидним.

Пийте воду кип’яченою

Дефіцит йоду збільшує надлишок таких мікроелементів як кальцій, магній, фтор, хлор (не вживайте хлоровану воду без попереднього відстоювання чи кип’ятіння), бром, марганець. Негативно впливає на засвоєння йоду дефіцит цинку, селену та кобальту.

Вдвічі підвищує захворюваність на зоб тютюновий дим.

У жодному разі не використовуйте для профілактики йододефіциту біологічно активні добавки, які не мають чітко визначеної та контрольованої кількості йоду у своєму складі. Вживаючи їх людина, особливо дитина, може отримувати або недостатню, або надмірну дозу йоду. 2002-го року.

Науковий комітет з харчування Європейської комісії здоров’я та захисту справ споживача оприлюднив висновок, згідно з яким «вживання збагачених йодом препаратів морських водоростей, особливо висушених продуктів, може спричинити небезпечне надмірне надходження йоду» з ризиком виникнення порушення функції щитовидної залози.

Передозування

Передозування йоду, як і його дефіцит, спричиняє виникнення цілого ряду паталогічних станів. У жодному випадку не можна використовувати для профілактики та лікування спиртовий розчин йоду, призначений для зовнішнього застосування. Він має надвисоку концентрацію йоду. У разі прийому такої кількості йоду може виникнути гостре отруєння – йодизм.

Борімось із проблемою разом!

Нещодавно відбулася обласна наукова конференція лікарів, викладачів і студентів, на якій обговорювалася проблема йододефіциту на Буковині. На ній представлений посібник «Проблеми йододефіциту та способи їхього подолання» методиста Обласного інституту післядипломної освіти медиків Світлани Лазарєвої.

– Якщо не вживати відповідних заходів стосовно проблеми йоду, то через два-три покоління в Україні настане інтелектуальна деградація та різке підвищення смертності дітей. Тому ми залучаємо студентів до вивчення цієї проблеми та боротьби з нею, розробляємо власні проекти та способи запобігання цієї хвороби,– говорить Світлана Мацейко, викладач хімії та екології Чернівецького індустріального коледжу.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Йододефіцит – проблема буковинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.