Цього року виповнилося 100 років від дня народження відомого музиканта, скрипаля-віртуоза, диригента, композитора, керівника оркестру державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю України ім. Андрія Кушніренка, заслуженого працівника культури України, лавреата обласної літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича Іллі Михайловича Міського.

І незважаючи на складну карантинну ситуацію, односельчани зібралися на достойне вшанування пам’яті земляка.

На урочистості, які провели просто неба, прийшли шипинчани, приїхали колеги й учні Маестро з Чернівців, долучилася влада. Шанувальники його таланту, учні, родина, сусіди говорили теплі слова про земляка, а музиканти – грали, і це було найкращою згадкою про того, хто жив музикою.

Староста села Шипинці Василь Нявчук зізнався, що разом з енергійним і креативним керівником сільського Будинку культури, музикантом Василем Мошуком вони давно виношували ідею встановлення меморіальної дошки знаменитому односельцеві, і тішився, що це таки вдалося в ювілейний рік.

Керівник Будинку культури Василь Мошук слухає своїх колег-музикантів

«Кожен шипинчанин повинен знати наших видатних земляків, а особливо таких, як Ілля Міський, який усе життя пропагував українську культуру, прославляв свою батьківщину», – сказав Василь Нявчук, висловивши подяку причетним до виготовлення пам’ятного знаку: керівництву ОТГ, яке профінансувало цю роботу з місцевого бюджету, і авторові, скульптору Григорію Морозу, який давно і тісно співпрацює з Шипинцями і також є автором погруддя Тараса Шевченка, встановленого в селі.

Василь Нявчук: «Ілля Міський виріс у музичній родині: його батько виготовляв скрипки, цимбали і сам добре грав на них. Своє мистецтво передав синам. З малих років Ілля опановував гру на скрипці, цимбалах, трубі, переймаючи її від знаменитих глиницьких музик. Спочатку грав у духовому військовому оркестрі, коли був призваний на службу до румунської армії, пізніше – в оркестрі Чернівецької обласної філармонії, багато гастролював. Часто бував зі скрипкою і в клубі у рідному селі.

Його заслуга – відкрив усю велич і красу славної буковинської пісні, заклав міцну основу для розвитку культури нашого краю.  А відкриттям цієї дошки ми не тільки увіковічнюємо його пам’ять, а й сприяємо патріотичному вихованню національної свідомості молоді, продовжуємо наші славні культурні традиції».

Спогадами про роки співпраці з Іллею Міським поділився художній керівник обласної філармонії Остап Савчук, тепло відгукнувся про наставника керівник народного оркестру «Буковина» Чернівецького центрального палацу культури Євген Тарнавський, а народний депутат попереднього скликання Іван Рибак назвав Іллю Міського «інвестором в українську культуру, пісню, музику»: «Бо без таких, які він, не твориться мистецьке багатство народу». Зізнався, що також колись закінчив музичну школу і вміє грати на кількох музичних інструментах, додав, що ці вміння, дотичність до музичної культури дають можливість у житті ширше осягати різні галузі:  «Те, що дає музика – не дає більш нічого». І додав: «Слава Богу, Шипинецька земля велика, тут є де ставити пам’ятники – тож думаю, ще не один пам’ятник видатним землякам тут встановлять. Тут є кого вшановувати».

Та чи не найтеплішими були спогади про Маестро його сусідки Орисі Максимюк, яка провела дитинство поруч з прекрасною родиною Міських. Дуже затишно, по-домашньому нагадала вона, що батьків Іллі Михайловича Михайла і Рахілю називали в селі «Мільо і Мілиха», а самого Іллю – «Їликом». Про те, як розповідали, що малий Їлик зробив свою першу скрипку з кукурудзиння. Що пропонували йому навчатися в Бухарестській консерваторії – та не пустили батьки дитину в світи… Розповіла про всю славетну родину: брата Іллі Михайловича Корнія, який був трубачем і мав талановитого сина, який знявся в головній ролі у фільмі «Леутари» («Мандрівний музика») студії «Молдова-фільм». Про доньок самого Іллі Міського, і його талановитого онука-скрипаля – також Іллю і також Михайловича… І запропонувала назвати в селі вулицю іменем Міських – цілої родини. Бо ж «скільки і Іллів, і скрипалів – і всі з однієї хати, як з того гнізда», – казала.

А між теплими словами линула над селом музика – співали місцеві дівчата, грали музиканти з чернівецького ЦПК, вів соло на трубі шипинчанин Микола Блищук, який щоопівдня з чернівецької Ратуші грає на чотири сторони світу знамениту «Марічку»…

І горіла свічка пам’яті, запалена перед урочистостями…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис У Шипинцях відзначили 100-ліття від дня народження Іллі Міського спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зрештою, абсолютною більшістю голосів було вирішено, що Шипинці приєднуватимуться до Кіцманської міської ОТГ.

Подібні збори проводилися в селі цього місяця вже вдруге – вперше це була відкрита сесія сільради, на яку зібралися близько 180 шипинчан. Рішення було таке саме – приєднання до Кіцманської ОТГ, та частині односельців воно не сподобалося, тож вони створили ініціативну групу і запропонували проведення нових громадських слухань.

Сільський голова Василь Нявчук скликав такі слухання на 15-ту годину неділі, 25 березня, ініціативна ж група поширила оголошення про збори о 14 годині. Так чи інак, а збори, на які зійшлися понад 400 шипинчан і ще й представники інших сіл, відбулися.

Колізія тривала між прагненням Шипинців долучатися до однієї з сусідніх ОТГ – Мамаївської (яка складається наразі з двох сіл – Мамаївців та Лужан) чи Кіцманської міської (до неї входять м. Кіцмань та села Давидівці і Суховерхів).

Інтриги додавало те, що досі у Шипинців з Кіцманською ОТГ не було спільної межі, та саме цього дня, в неділю, але кількома годинами раніше, рішення про приєднання до Кіцманської ОТГ прийняли мешканці розташованого між Кіцманем і Шипинцями села Лашківка. А ще раніше таке ж рішення прийняли мешканці Ошихлібів. Тож останні формальні застереження проти такої конфігурації були зняті.

Розпочалися збори з виступу Шипинецького голови  Василя Нявчука, а далі слово давали практично всім охочим. Певна заминка трапилася з виступом голови Мамаївської ОТГ Наталії Катрюк – збори не особливо прихильно до неї поставилися. Тим не менш, слово для виступу надали і їй, і голові Кіцманської ОТГ Сергієві Булезі.

Варто зазначити, що обидва виступи не були агітаційними – а навіть якщо б і були, це навряд чи змінило б результат голосування, адже люди прийшли на збори з уже визначеною позицією.

Найкращим варіантом шипинчани вважали би створення ОТГ із центром у Шипинцях, але така можливість була втрачена ще кількома роками раніше – тоді села-сусіди не мали наміру об’єднуватися навколо Шипинців. Тож залишився вибір між Кіцманем і Лужанами-Мамаївцями.

Другого шипинчани не надто прагнули, оскільки двом гоноровим конкуруючим селам було би разом затісно, як було тісно колись в одному колгоспі. Занадто свіжа ще історія.

Тож поспілкувавшись ще із місцевими фахівцями з освіти, медицини, зі своїми сільськими депутатами, активістами, чиновниками  районного рівня і навіть народним депутатом, зрештою проголосували за вступ до Кіцманської ОТГ, вкинувши в урни підготовлені завчасно оранжеві мандати, на яких так і було написано: «Мандат».

Спочатку вкидали мандати «за», а потім – «проти». Підрахунок показав, що за приєднання до Кіцманської ОТГ проголосували 372 учасники зборів, а проти – 45.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото автора

Запис На громадських слуханнях у Шипинцях вирішено приєднуватися до Кіцманської ОТГ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для того, щоби скористатися державними грошима, зовсім не обов’язково їх поцупити. Нинішні спритники навчилися користуватися державним бюджетом як своїм майже ніжно, лагідно, не заплямивши, Боже спаси, кишеню чужими коштами. І все ж таки – у власних інтересах. Як-от сталося у Суховерхові, що на Кіцманщині, про що повідомив координатор громадського спостереження за виборами у Чернівецькій області Тарас ПРОКОП.

Офіційно: В суботу, 21-го жовтня, в с. Суховерхів відбулося відкриття оновленої вул. Шкільної, на ремонт якої були виділені кошти з державної субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

«Версії» зазвичай не переказують про перерізання стрічечки там чи сям, але тут присутність нардепа Івана Рибака й кандидата на посаду голови Кіцманської ОТГ – чинного міського голови Кіцманя Сергія Булеги – обставина знакова. Бо саме на відкритті оновленої вулиці Шкільної Іван Рибак представив кандидата як майбутнього голову. Незважаючи на те, що вибори 29-го жовтня тільки мають відбутися. Погодьтеся, що така підміна понять у людини, яка кілька років займається політикою на рівні Верховної Ради України, обмовкою бути не може. Швидше, звичка до того, що волевиявлення громади – справа наживна. Більше того, усі розуміють, що така заява з вуст нардепа – потужний важіль впливу на це волевиявлення. А нардеп Іван Рибак скористався ще й можливостями соцмережі Фейсбук для поширення отакої радісної інформації:  

«Сьогодні у Суховерхові, що на Кіцманщині, подвійне свято. Учні та вчителі Суховерхівського ЗНЗ відзначають ювілей – 130 років першої писемної згадки про сільську школу. Друге – це завершення капітального ремонту 1-ї черги вулиці Шкільної, на якій розташовані не тільки школа-ювіляр, а ще й дитячі ясла-садок. Тож разом із майбутнім головою Кіцманської ОТГ Сергієм Булегою та найменшими вихованцями садочка урочисто відкрили оновлену вулицю, що повністю викладена бруківкою».

Громадський діяч пан Прокоп робить з цього слушний висновок: «Таким чином, народний депутат подав виборцям недостовірну інформацію та використав державну програму для агітації за свого одно партійця».

Чому ж інформацію п. Рибака кваліфікують як недостовірну? Як роз’яснює радниця з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Коцюруба, субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій розподіляються за Порядком, затвердженим Постановою Кабміну від 6 лютого 2012 р. Вже після початку виборчого процесу в ОТГ до Порядку додано пункт 4-1, за яким нардепи можуть подавати пропозиції відносно розподілу субвенції між місцевими бюджетами за конкретними об’єктами. Тобто конкретно п. Булега на виділення субвенції вплинути не міг, своїх грошей не докладав, дорогу ні вручну, ні трактором не рівняв, бруківку не укладав і навіть не підносив…

І виходить, за висновками «ОПОРИ», що використання народним депутатом ефектів від надання соціально-економічної субвенції в цілях передвиборної агітації можна оцінювати як приховане використання бюджетного ресурсу і створення неконкурентних переваг для окремих кандидатів, що є порушенням ч.4 ст.4 Закону України про місцеві вибори, в якій йдеться про рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі…

Невдячний все-таки в нас люд. Ну що вам треба? Вулицю зробили? – Зробили. Належні гроші на неї використали? – Так. Собі взяли щось? – Нібито ні. То чому б і не проголосувати за такого милого чоловіка, аби він і став очільником новоствореної ОТГ?

…А за Фрейдом – обмовка випадковою не буває: поміркуймо над цим.

Іван ДУПА, правдолюб «Версій»

За коментарями п. Прокопа звертайтеся:

тел.: +380954900504

email: prokoptar@gmail.com

Запис Бюджет як дишло: на що завернув, те й вийшло? Або як у Суховерхові бюджетні гроші стали депутатськими спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Районні лісорозробники-мільйонери: без техніки, без людей, але з великими грошима

Незаконну «лісозаготівлю», кажуть активісти Петро Сологуб та Віталій Ткачук, видно неозброєним оком. Просто проїжджаючи центральною дорогою Путили, активісти бачили, як серед білого дня, не ховаючись, лісовози перевозили свіжозрубану деревину – свіжу, якісну, різної довжини, і на стовбурах ще навіть гілки з зеленою хвоєю були. Дві вантажівки без чіпів рухалися повз районну раду в напрямку районного відділення поліції. Чому таке можливе? Відповідь можна знайти у місцевих мешканців, а саме – у їхньому зверненні до народного депутата України Івана Рибака, яке активісти надали у розпорядження редакції.

У зверненні, написаному від імені мешканців Путильського району, серед іншого, зазначається, що в районі «склалася узаконена корупційна схема «відмивання грошей» так званими «лісорозробниками».

«Відповідно до Лісового кодексу України (ЛКУ) постійні лісокористувачі мають право на першочергове використання лісових ресурсів (заготівля деревини). У Путильському районі їх є два: ДП «Путильське лісове господарство» та ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», – пишуть путильчани народному депутатові.

Після придбання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) постійними лісокористувачами здійснюється передача виділених лісових ділянок іншим особам, які мають дозвіл на використання лісосічних робіт, трелювання, транспортування та сплав лісу. Таким чином, ніби для використання лісосічних робіт у районі були створені такі підприємства як ТОВ «Компа+С» (2010 рік) та ТОВ «Медіатор-С» (2014 рік), які стали конвертаційними центрами. Обидва підприємства утворені С… М.П.: ТОВ «Компа+С» – для себе, ТОВ «Медіатор-С» – для свого сина… Обидва підприємства створені для відвертих маніпуляцій, «відмивання» грошей та обкрадання бюджетів усіх рівнів. Одночасно С… М.П. протягом 2010-2015 років працював начальником відділу збуту ДП «Карпатське державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство», що дозволяло вести контроль за усіма лісосічними ділянками, які підпадали під заготівлю деревини.

Що представляють собою ці товариства? Перш за все, це підприємства-«бомжі», або ж: адміністративні приміщення підприємств відсутні за адресою; зареєстровано лише 2-3 найманих працівників, при тому, що для виконання лісосічних робіт необхідні сформовані бригади спеціально навчених осіб, кількість яких має бути у 1 бригаді не менше 5 чоловік; не володіють зазначені підприємства спеціальними технікою, устаткуванням, відсутні трелювальні трактори або установки.

Однак відсутність необхідних умов не завадила С… М.П. отримати дозволи на виконання лісосічних робіт для обох підприємств…

Отже, впродовж останніх років обидва лісгоспи укладали договори на заготівлю деревини в основному безпосередньо лише з ТОВ «Компа+С» (2010-2016 рр.). Одночасно відбувалося укладання договорів на розробку значної кількості деревини з обидвома лісгоспами та фізичними особами, які придбали необроблену деревину на аукціоні (понад 10,0 м3) загалом за рік, яка становить у середньому 100 тис. м3.

…Чи можуть троє працівників заготовити деревини за календарний рік 100 тис. м3? Є логічна відповідь: норма заготівлі лісодеревини на одного лісоруба в день 2-2,5м3, у місяць бригада з 5-6 чоловік може заготовити 320-350 м3 деревини і троє чоловік таку величезну кількість деревини як для нашого району заготовити не можуть. Звідси випливає, що заготівлю деревини здійснювали не ТОВ «Компа+С» та ТОВ «Медіатор-С», а безпосередньо самі підприємці, які придбали необроблену деревину у лісгоспів через аукціони, не маючи при цьому жодного права виконувати роботи підвищеної небезпеки, так як не мали дозволу Держгірпромнагляду на виконання лісосічних робіт, або ж не легалізовані наймані працівники.

За нібито легалізовану деревину відповідно до актів, які фіктивно укладені, та укладених договорів, лісгоспи переказували кошти С… М.П. на ТОВ «Компа+С» при цьому знаючи і розуміючи, що ці роботи виконував хтось інший, тобто ті ж самі приватні підприємці, які викупили деревину. Адже підприємство, кероване С…, не має відповідних спеціалістів чи найманих працівників та лісозаготівельної техніки.

Крім цього, аналогічним методом здійснюється фінансування лісовідновлення на площі 500 га. Протягом 5 років через ТОВ «Компа+С», яким керував С… М.П., та ТОВ «Медіатор-С», яким керує його син С… М.М., проводилось фіктивне відновлення лісів у районі, де скривались нарахування заробітної плати робітникам та їх кількість, не сплачувалися податки та збори до бюджетів усіх рівнів. Не заключались договори з робітниками на виконання робіт. Відновлювальні роботи лісу проводились неякісно, приписувалися площі їх під посадку. Не проводився комісійний прийом виконаних посадкових робіт. Після посадки на площах ростуть другорядні самосівні листяні дерева (береза, ліщина, осика), тоді як необхідно було б посадити хвойні породи дерев (ялина, смерека).

Таким чином, С… М.П. привласнював величезні кошти собі за невиконані фактично роботи. При цьому не сплачував податків до бюджетів усіх рівнів  (ПДФО, військовий збір, єдиний податок) та бюджету Пенсійного фонду, сума яких становить за 2010-2015 рік понад 5 млн грн, про що відомо було колишньому начальнику ДПІ в Путильському районі…»

У зверненні також наголошується, що «у разі здійснення лісозаготівельних робіт самими держлісгоспами бюджети різних рівнів отримали б не менше 30,0 млн грн. В 2015 році при проведенні ревізії ДФС в Путильському районі в ЛАП «Карпатський держлісгосп» було виявлено несплату податків до бюджету фірмами «Компа+С» та «Медіатор-С» на суму 50 тисяч гривень».

Редакція не є ні правоохоронним, ні судовим органом, тож не вповноважена проводити розслідування і робити висновок про злочин. Тому й прізвище ймовірного порушника не вказуємо. Ми лише наводимо свідчення активістів-очевидців і звернення мешканців району до народного депутата. Та оминути цю тему не можемо – адже представники громади прямо вказують на… найвищого посадовця виконавчої влади району, син якого на «бідній» Путильщині раптом став першим офіційним мільйонером району! Тим більше, що чиновник «засвітився» не лише в «лісозаготівельному» скандалі.

Як у районі «відзначають» Рік доріг

За коротке одноденне відрядження на Путильщину, активісти Антикорупційної комісії Чернівецької області, представники  ГО «За безпеку дорожнього руху та правопорядок на Буковині» та громадські інспектори Державної екологічної інспекції України в Чернівецькій області, випадково виявили «руслорегулюючі роботи» на річці Путилка в смт.Путила. З берегів річки видобували екскаватором піщано-гравійну суміш, а точніше – глиняно-гравійну . Факт порушення був зафіксований викликом слідчо-оперативної групи відділення Путильскої поліції.

«В ході розмови з водіями КАМАЗів та екскаватора виявилося, що вони видобували суміш вздовж річки Путилка протягом 6-ти днів, – повідомляють активісти Петро Сологуб та Віталій Ткачук. – Водії також, намагалися врегулювати цю ситуацію телефонним дзвінком «через керівництво». Згодом під’їхав майстер та головний механік філії Путильського райавтодору, намагався переконати нас, що роботи здійснюються для громади Путильщини за вказівкою голови РДА, тобто для ремонту доріг. Казав, що вони самостійно наймають екскаватор (200 грн. за годину) та іншу техніку. Тільки в нас виникло питання: де діваються кошти які виділяються на ремонт доріг, тим паче, що суттєву статтю наповнення бюджету складає акцизний збір, а на Путильщині багато підприємців працюють саме в лісовому господарстві? Виходить, що за вказівкою керівництва Путильської райдержадміністрації проводяться роботи, які завдають шкоди екології регіону і видобута суміш іде на такий «ремонт» доріг, який протримається до першого дощу!»

Про Росію зазвичай жартують, що там дві біди: дурні і дороги. Перефразовуючи, про Путильщину можна сказати, що бід там три: дороги, ліси і корупціонери? Щодо останнього – чекайте наступних публікацій про Путильщину у «Версіях». Розслідування активістів тільки розпочалося.

Матеріали надані представниками Антикорупційної комісії Чернівецької області

Запис Путильські мандри антикорупціонерів спершу з'явиться на Медіа-Версії.