На виставці глядачі могли побачити традиційний стрій буковинських гуцулів з фондів Чернівецького обласного краєзнавчого музею та Літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. Представлені сардаками, мантами першої половини ХХ ст. з Довгопілля, Дихтинця, Виженки та Заставни. Автори проєкту – дизайнер Світлана Крачило та етно-консультант Олена Прокоп‘юк, мають на меті популяризувати стилізований верхній одяг, що базується на українських автентичних образах. В.о. директора ЧОКМ Оксана Ротар поділилася історією створення виставки та прийдешніми подіями у рамках проєкту.

Мій сардак

Руський мій сардаче!
Тепер аж я заспіваю,
Тепер аж заплачу,
Бо маю ся в що утерти –
Широкії поли…
Не скину тя, мій сардаче,
Ніколи, ніколи!
Юрій Федькович, 1863

З привітальними словами на відкритті виступила радниця голови Чернівецької обласної військової адміністрації Юлія Грицку-Андрієш.

Перед присутніми на відкритті виступив  Ярослав Кушнір, композитор, педагог.

Поетеса та волонтерка Олена Рєпіна розповіла про проєкт ментального здоров’я «Ключ» для наших захисників.

Привітала глядачів і майстриня Олена Ясінська, учасниця благодійного проєкту “Сорочка для захисника”, доцент кафедри фізіології Буковинського медичного університету.

У науці, у розраді
України доля,
А в залізні да у крові
України воля;
А у пісні голоснії
України слава!
Благословіть Україну,
А я заспіваю.

Юрій Федькович

Автори проєкту переконані, що нині адаптований до сучасності сардак може набути символічного знаку, який пов’язує українців із минулими поколіннями та дає силу й опору для боротьби проти ворога.
Музейні працівники спільно з командою Sardak.ua творчо втілили основну ідею виставки «Не скину тя, мій сардаче», композиційно поєднавши автентичний сардак із військовою тематикою у вигляді бліндажів із камуфляжної сітки, яку виготовили матері та дружини військовослужбовців з ГО «Крик душі».
Виставка триватиме до кінця серпня, а на початку вересня очікуйте у ЧОКМ презентацію другої частини проєкту – вже із осучасненими сардаками. Інформація з сторінки ЧОКМ на фб.

Дякуємо організаторам і учасникам виставки  «Не скину тя, мій сардаче». Чекаємо на продовження.

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – Виставка «Не скину тя, мій сардаче!» у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис З нагоди 190-річчя від дня народження Юрія Федьковича виставка «Не скину тя, мій сардаче!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Твори Андрія Холоменюка зберігаються в музеях, галереях і приватних колекціях України, Росії, Канади, Ізраїлю, Австралії, Швеції, Австрії, Болгарії. Митець працює у багатьох жанрах живопису: ланшафтний та архітектурний пейзаж, натюрморт, портрет.

Частину еспозицїі Андрій Холоменюк присвятив світлій пам’яті  свого батька, Народного художника України Івана Олександровича Холоменюка

Дякуємо художнику Андрію Холоменюку за чудову виставку!
Більше фото з виставки за посиланням – «ЛИЦАРСЬКА СЛАВА РУСИ-УКРАЇНИ ТА КОЗАКІВ-НАЩАДКІВ ЇЇ»

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис «Лицарська слава Руси-України та козаків-нащадків її» від Андрія Холоменюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До всього, Анатолій Добрянський уславив своє ім’я блискучим володінням мистецтва розмовного жанру. Неперевершений оратор, він брав за душу в яскраві асоціативні образи жваву емоційну реакцію аудиторії. Зміст його текстів вражав глибиною. Анатолій Миколайович зачаровував ерудицією, викликав симпатію блискучими імпровізаціями з легкістю високоосвіченої людини. А його глибокі та змістовні мистецтвознавські бесіди-нариси й творчі зустрічі полонили унікальною енергетикою та незабутніми яскравими відкриттями. Участю у концертах та літературно-музичних вечорах у ролі ведучого чи лектора-мистецтвознавця він забарвлював подію неповторним відчуттям унікальності спілкування.

Відтак непересічна особистість Анатолія Добрянського надихнула буковинських митців на втілення його образу в художніх творах. Серед них роботи художників О. Криворучка, Р. Лекалова, П. Лемського та М. Лисаківського, О. Літвінова, а також І. Холоменюка.

Заслужений художник України Орест Криворучко створив вишукану композицію книжкового знаку, зобразивши стрімкого Пегаса над будівлею університета як високий символ духовності, просвітництва й творчого натхнення. Тепер цей екслібрис по праву є мистецькою  візитівкою іменної книгозбірні – Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського, колектив якої на чолі з Лесею Щербанюк радо вітає кожного з відкритим серцем.

У бібліотеці зберігається й живописний портрет Анатолія Добрянського роботи Народного художника України Івана Холоменюка, написаний 2004 року. Дата створення говорить про те, що автор писав твір уже без натури. Митець покладався на власну пам’ять, враження та уяву, а також на фотографії Анатолія Миколайовича, максимально зосередившись на пластиці обличчя. Якнайкраще прислужилося і знання фізіономіки. Відтак разом з достовірною передачею портретної подібності створений емоційно-виразний образ інтелектуала та людини рідкісної привабливості, з пам’ятно примруженими мудрими очима, в яких грає усмішка.

Тут же відвідувачі можуть оглянути і скульптурний твір Миколи Лисаківського та Петра Лемського. Цей рельєф став основою композиції пам’ятника на могилі Анатолія Добрянського. В ньому переконливо виявлена основна ідея твору, який представляє образ літературознавця, бібліофіла, поета.

Суттєво доповнює уявлення про постать А. Добрянського і його репрезентативний портрет у галереї Почесних громадян міста Чернівці. Над цим представницьким твором Іван Холоменюк працював 1995 року. Це чи не єдине прижиттєве живописне зображення Анатолія Миколайовича. В ньому він постає людиною з непорушно визначеними громадянськими та моральними орієнтирами. В цьому зв’язку пригадуються слова, мовлені ним  2001 року у відповідь на запитання журналіста Марії Вишневської про те, в чому він вбачає свою місію: «Скільки Бог дасть сили і здоров’я, буду продовжувати те, чому служив увесь вік. В ім’я народу нашого, в ім’я землі нашої, в ім’я тих трьох іпостасей, яким завжди мусили служити наука і культура — істини, добра і краси. Ось в ім’я чого трудитимусь». І сліди цього служіння Добрянського зберігають серця багатьох буковинців, яким поталанило у нього вчитися або ж з ним зустрічатися, дружити чи його слухати…

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України

Запис Заслуженому діячу мистецтв України Анатолію ДОБРЯНСЬКОМУ 26 серпня 2015 року виповнилося б 80 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.