Із 4 квітня в Україні почне діяти нова процедура перевірки якості продуктів. Про особливості нововведення Gazeta.ua розповів Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

СУТЬ ЗАКОНУ

Підприємства, бійні, магазини й торгові точки регулярно перевірятимуть працівники Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів. Закон встановить чіткі і прозорі процедури перевірок. Це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме розвитку чесної конкуренції.

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології, говорить Олексій Дорошенко

ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ПРИЙНЯЛИ, ЧИЯ ВИМОГА І ПОТРЕБА

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології. Цей закон розробили і прийняли відповідно до вимог асоціації України та ЄС. Щоб контроль повернувся, були зацікавлені – Держпродспоживслужба, міністерство агропромислового комплексу, міністерство економічного розвитку, міжнародного співробітництва, Кабмін та Асоціація постачальників торговельних мереж.

ЯК БУЛО РАНІШЕ

До 2014 року контроль якості продуктів та захисту прав споживачів здійснювала держава та громадські організації. Для деяких підприємств ДСТУ був орієнтиром, інші – розробляли технічні умови індивідуально. Державні органи, які займалися контролем якості, ліквідували. Вони були корупційними. На їх місці утворився вакуум. Через рік з’явилася Держпродспоживслужба, якій передали обов’язки за контролем якості продуктів. Водночас достатніх повноважень та грошей для цього не надали. 
Умовно передбачалося, що має бути якісна і безпечна продукція. Якщо щось ставалося, то могли прийти і попросити документацію, але підприємство мало право їх не давати. Діяв мораторій на перевірку бізнесу. На ринку була повна анархія.

Олексій Дорошенко: “Інспектори перевірятимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами”

РОБОТА ІНСПЕКТОРІВ

Інспектори в кожному регіоні можуть приходити в магазини, купувати зразки, які відправлятимуть у лабораторію на експертизу. Перевірятимуть підприємства й торгові точки, які можуть нести ризик для життя і здоров’я людей. Інспектуватимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами. Продукти, які ввозять у країну, перевірятимуть на кордоні.
Найпоширеніше порушення — це не зазначений, або неправильно написаний склад продукту на упаковці. Пишуть одне, а кладуть зовсім інші складники. Якщо інспекція знайде розбіжності, виробника покарають.

ШТРАФИ

Інспектори можуть накласти штраф до 70 тис. грн, конфіскувати продукцію чи тимчасово припинити роботу підприємства.

Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію, зазначає експерт Олексій Дорошенко

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Продукти харчування ставатимуть кращої якості. Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію. Інспектори проведуть перевірку, у разі виявленого порушення – виробника покарають.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Маємо звикнути виробляти і продавати на внутрішньому ринку продукцію, яка відповідатиме стандартам якості. Тоді легше буде конкурувати на зовнішніх ринках. Зараз лише одиниці українських виробників можуть мати таку впевненість у своїй продукції.

ПРОГАЛИНИ В ЗАКОНІ

До інспекцій, які будуть виїздити на підприємства, торгові точки, мають входити й члени громадських організацій. Особа не із держслужби, яка фіксуватиме дії інспекторів та хід перевірки. Це дозволить зменшити ризик підробляння результатів. 
Підприємство може оскаржити рішення інспекції через суд, якщо вкаже на порушення процедури перевірки.

Запис Жити по-новому: як в Україні перевірятимуть якість продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Кожен 4-ий зі 113-ти відібраних торік для лабораторного аналізу зразків товару – а це були продукти харчування, взуття, меблі, засоби побутової хімії тощо – не відповідав нормам закону, – повідомив Петро ПРОДАН, начальник Чернівецької інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області під час прес-конференції. Недарма ж, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, кожний 3-ій громадянин України стикається з порушеннями його прав як споживача.

Трохи історії

15 березня 1962 року, коли Президент США Джон Кеннеді проголосив на засіданні Конгресу 4 основних права споживача – на безпеку, на поінформованість, на вибір та право бути почутим – стало днем солідарності споживачів і споживчих організацій. Україна першою серед країн союзу незалежних держав у 1991 році прийняла закон «Про захист прав споживачів».

За 2013 рік Чернівецька інспекція перевірила 437 суб’єктів господарювання різних форм власності. Загалом перевіркою було охоплено товарів, робіт і послуг майже на 2,5 млн., і більше ніж на 700 тис. грн. товару було знято з реалізації, бо вони не відповідали нормативним документам. Фінансових санкцій застосували майже на 800 тис. грн. До бюджету направлено півмільйона гривень. При чому, наголосив начальник, їхня Інспекція – найменша в Україні.

–  Ми є територіальним органом центрального органу влади, – зауважив Петро Дмитрович. – Основним нашим завданням є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до наданих повноважень, Інспекція перевіряє суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, послуг, ресторанного господарства на якість продукції, дотримання обов’язкових умов щодо безпеки продукції, а також, дотримання, власне, самих правил торгівлі та обслуговування населення.

Керівник Інспекції наголосив, що об’єктом їхньої діяльності є споживач, а головна мета – захист його інтересів. Тільки торік попереджено 1874 порушення законодавства про захист прав споживачів. Бо крім того, що Інспекція здійснює перевірки, їй надане право відбирати і досліджувати на предмет якості зразки продукції і товарів. Однак на аналізи бракує коштів. Тому за минулий рік відібрали лише 113 зразків для проведення лабораторних досліджень. І кожен 4-ий з них не відповідав вимогам закону.

На Інспекцію віднедавна поклали також завдання здійснювати державний ринковий нагляд. «Це новий напрям нашої діяльності, його мета – виявлення товарів, що потрапляють на ринок без національних маркованих знаків, – каже чиновник. – Уже торік ми провели 142 перевірки і в 92-х з них знайшли порушення. Серед основних – відсутність національного знаку відповідності та неналежне маркування продукції. До суб’єктів господарювання, які допустили в обіг цей товар, було накладено санкцій сумою у понад 300 тис. грн. Та пріоритетною для нас є робота зі зверненнями громадян, – додав пан Продан. – За минулий рік до Інспекції звернулося 429 осіб. І скарги 380  них були задоволені. Такими чином, споживачам повернули понад 314 тис. грн. за неякісні товари, роботи та послуги. Це один із найкращих показників в Україні», – радіє начальник.

Для інформування споживачів в Інспекції щоденно працює телефон гарячої лінії: (0372) 52-72-02 та телефон довіри: (0372) 51-33-89. Особистий прийом громадян ведеться щоденно.

– Підбиваючи підсумки минулого року, ми виділяємо суб’єкти господарювання, до яких ми неодноразово застосовували санкції, – наголосив Петро Дмитрович. – Та їх це не вчить. Відтак я пропоную журналістам вивчити громадську думку, провівши опитування серед громадян міста: чи хотіли б вони знати прізвища недобросовісних підприємців.

Від редакції: «Версії» одразу ж відгукнулись на це. Тож тепер з нетерпінням чекатимемо на оприлюднення «чорного списку» підприємців.

Опитування

Лілія, 19 років, студентка:

– Звісно, треба оприлюднювати чорний список підприємців. Щоби ми знали, до кого більше не звертатися. Якщо чесно, то я навіть не знала про існування Інспекції. Та на гачок недобросовісних підприємців потрапляла. Якось у продуктовому купила зіпсований пиріжок. Грошей-то не шкода, а от шлунок після того підірвала. Тож тут і думати нема про що. Треба негайно оприлюднювати так званий «чорний список» недбальців

Василь, 63 роки, пенсіонер:

– Тут і без опитування все зрозуміло: такий список треба друкувати, приміром, у вашій газеті та оголосити по місцевих каналах. Чого ці гади повинні наживатися на наших гаманцях і труїти нас, якщо не їжею то зіпсованими товарами побутової хімії чи побутовою технікою. А про роботу Інспекції знаю, було що й звертався.

Віталій, 25 років, безробітний:

– Я впевнений, що жоден із опитуваних не заперечив потребу у друкуванні «чорного списку» підприємців. Усіх без винятку треба назвати. Щоби ми як споживачі знали їх, як то кажуть, в обличчя. Я не хочу сам труїтися тими продуктами, і звісно не маю бажання труїти свою сім’ю. Тож із радістю почитав би цей «чорний список». Про інспекцію знаю та жодного разу до неї не звертався, хоча потреба виникала неодноразово.

А тепер – про найголовніше

Керівник Інспекції п. Продан про прогалини законодавства, які нівелюють роботу державного органу:

– Перед початком перевірки суб’єктів господарювання ми повинні попередньо повідомити їм про це за 10 днів, – пояснює начальник. – Що це означає? З одного боку,  ми даємо час і право суб’єкту господарювання на наведення порядку в його справах. Він навіть може прийти до Інспекції за консультацією. Та з іншого, – працівники Інспекції втрачають в оперативності. Існує ще один складний момент: споживач звертається до нас із заявою про порушення його прав. Але Інспекція не має права йти одразу ж на перевірку, а мусить відправити заяву споживача до Держспоживінспекції України – й уже звідти отримати дозвіл на перевірку. Тільки тоді можемо без офіційного повідомлення йти до суб’єкта господарювання з перевіркою. Та й тут є своє «але». По-перше, минає час і коли працівники приходять до підприємця, вони вже не бачать тих недоліків, на які скаржився споживач. Чому? Бо коли споживач вказав, що купив прострочене масло, то через 10 днів того масла вони там не знайдуть. По-друге, Інспекція не має грошей, тож і відібрати зразки з тієї партії товару, з якої споживачеві було продано неякісний товар, вони теж не мають можливості.

Та, незважаючи на це, варто пам’ятати, що, незалежно від віку, статі, соціального статусу, ми всі є споживачами, бо набуваємо цих прав від моменту народження і до останніх днів свого життя. Тож, якщо ваші споживацькі права були порушені, сміливо звертайтеся до Інспекції.

Адреса та телефони Інспекції:

58002

м. Чернівці, вул. Ватутіна, 6

веб-сайт: http://www.dsi.cv.ua/
E-mail: chuzps@ukr.net
тел./факс: (0372) 55-31-89, 52-72-02
тел. (0372) 52-72-02

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Споживач завжди має рацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нинішнього ж понеділка ситуація в селах повторилася: напруга в мережі знову стрибнула…

Нагадаємо, що 28 квітня для мешканців Тисовця та Великого Кучурова, що на Сторожинеччині, стало «чорною неділею». Саме того дня понад два десятки родин позбулися телевізорів, холодильників, комп’ютерів та іншої електротехніки.

Розповідає Олександр ВАРВАРИЧ, якому довелося взяти на себе роль лідера потерпілих:

– На межі Великого Кучурова й Тисовця стоїть трансформатор, який обслуговує наш кут. Стрибки напруги стали постійними: то 140 вольт, бо я заміряв, то 340 вольт, як тієї неділі, коли все погоріло. Може, було й більше, бо стрілку просто зашкалило… Людей обурює безвідповідальність Сторожинецького РЕМу. Тож ми написали заяви та склали акти з переліком  того, що саме та в кого згоріло – список потерпілих складається з 22-х дворів – і подали їх до сільської ради, а також до депутата обласної ради Руслана Мельника та керівництва Обленерго. Так сталося, що постраждали здебільшого пенсіонери. Тому й вирішили, що будемо вимагати матеріального відшкодування. Може, це спонукає Обленерго до кращого обслуговування клієнтів, бо подібне – не вперше.

                     Для «захисників» що  скарги, що набридливі мухи?

Та не так сталося, як гадалося. З’ясувалося, що покликані допомагати робити цього не збираються. Більше того, Держінспекція з питань захисту прав споживачів усе робить, аби  позбутися тих, за чий захист її працівники отримують зарплату. Та ще й з податків тих, кого вони мають захищати.

До слова, коли Буковинське громадське об’єднання в особі Тамари Боровик, голови Чернівецької обласної організації із захисту прав і свобод людини «На грані» звернулося до Держінспекції та сектору НКРЕ у Чернівецькій області, то отримало відповідь, що порушень у діяльності «Чернівціобленерго» не виявлено («Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000100 від 16.05.2013 року»). Та й торік у листопаді на засіданні постійної депутатської профільної комісії облради, яка розбиралася зі скаргами на Обленерго, у Держінспекції не було жодних претензій до монополіста. А звідки ж їм узятися, якщо інспекція відмахується від скарг, як від набридливих мух. І це їй добре вдається. Недаремно ж люди задаються питанням: чи безкорисливий такий захист монополіста?

Україна була першою з республік колишнього Радянського Союзу, яка прийняла Закон «Про захист прав споживачів». Водночас наша країна стала й першою серед тих, хто зумів повернути закон проти тих, кого мав би захищати. Бо від часу його прийняття і до сьогодні наші політики-бізнесмени встигли майже десяток разів переглянути цей закон і переписати його на свою користь.

Утім, на це хіба що натякають окремі люди в Чернівецькій інспекції. А на диктофон  говорити бояться. Тому пошлюся на більш сміливих їхніх колег. Так, керівник служби на Волині Геннадій Кожевников засвідчує, що Закон про захист прав споживачів у нашій країні виконується сьогодні заледве на 25%. Працівники ж чернівецького управління не настільки сміливі, щоби таке озвучити. Щоправда, дехто з них неофіційно зізнається у практичній безпорадності й непотрібності цієї служби. Бо навіть коли інспекція виявить значні недоліки, зробити нічого не може. Але ж місце тепле, вважай, робота без роботи. Тоді як з робочими місцями в Україні, як відомо, величезні проблеми…

Витяг із Закону України «Про захист прав споживачів»

Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їхнього захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачі мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

5) відшкодування майнової та моральної шкоди…, відповідно до закону;

(П. 5 ч. 1 ст. 4 в редакції Закону № 3390-VI від 19.05.2011) 

Якщо взяти цивілізовані країни, до товариства яких ми прагнемо, то там, окрім адміністративної відповідальності й штрафних санкцій, існує ще й кримінальна відповідальність за порушення законодавства про захист споживачів. Бо там захист споживачів віднесений до захисту прав людини.

Натомість у нас кримінальна справа може бути заведена лише тоді, коли випустять  якусь продукцію, яка призведе до великих збитків чи значних отруєнь. У всіх інших випадках сплачується адміністративний штраф і порушник далі займається тим, чим займався.

Як, до слова, і в нашому випадку, де «Васька слухає та їсть». На підтвердження – свіжі «фронтові» новини від потерпілих:

– Нинішнього понеділка люди, які були вдома, зауважили, що напруга в мережі лише 120 вольт, – розповів Олександр Варварич. – Ми повідключали холодильники й зателефонували до Сторожинецького РЕМу. Звідти нам повідомили, що відключилася високовольтна підстанція у Великому Кучурові. Усуватимуть ситуацію до вечора. Але ж у багатьох будинках до мережі підключена апаратура, ті ж холодильники та інші прилади, які можуть від цього просто спалахнути. А людей немає вдома. Нехай би вже відключили світло. Та до нас їм усім, як я зрозумів, просто байдуже!

Посада – засада чи службова імпотенція?

Редакція поцікавилася в Інспекції, чому не прийняли заяви від людей. Адже щодо цього існує навіть відповідний закон України «Про звернення громадян». Не мають права посадовці ось так, я б сказала, нахабно «відфутболювати» споживачів із їхніми бідами. Мусили б їм якось допомогти. Це ж у людській природі закладене. То що ж із нами зробили? Останню надію та ініціативу ріжуть під корінь.

Одначе, вмикаємо диктофонний запис:

Анатолій  СТРИЖИБОРОДА, головний спеціаліст Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області: – Згідно із законодавством, їм (себто скаржникам – ред.) слід звернутися з претензією до РЕМу. Але до того треба якимось чином підтвердити причину виходу із ладу техніки. Я їм порекомендував знайти спеціалізовану організацію, скажімо, торгово-промислову палату, яка мала би володіти такою інформацією: хто дає висновки, які взяли би до уваги як в Обленерго, так і, якщо буде в майбутньому потрібно, судом. Далі – претензія до Обленерго, якщо відмова, то є підстави звертатися до нас, не знаю, як до нас, але щодо суду – підстава є. Оскільки жодних довідок не було, заключень щодо виходу із ладу техніки теж немає, тому… (Але ж Інспекція не прийняла заяви, тож звідки вона знає, що у людей немає актів, чеків про ремонт? – таке закономірне питання виникло в редакції). Тобто людям треба знайти якусь організацію, що видала б документ, висновок, який би мав силу навіть у суді. Може навіть і суд призначити експертизу, яку слід буде зробити спеціалістам, щоби і визначити причину виходу електроприладів із ладу. Але спершу слід звернутися до підприємства, яке порушило права споживачів, у цьому випадку – це обленерго.

Тобто, ми не можемо констатувати, що техніка вийшла з ладу з вини РЕМу, тому що ми не є спеціалісти, і немає документів, які справді на це вказують.

До речі, торгово-промислова палата може порадити, де знайти спеціаліста, який би зробив потрібне заключення.

Надія КУТИНІНА, в. о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області: – Якби це питання стосувалося нематеріальних витрат, нематеріальних затрат, повернень, то так – це наше питання. А все, що матеріальне – це тільки через суд.

На людей контрольним органам начхати

Щановні читачі, ви щось зрозуміли? Особисто я лише переконалася в тому, що така інспекція у справах захисту споживачів нам, громадянам, не потрібна. Її працівники хіба що трохи заробляють для держави на штрафах, «з’їдаючи» при цьому чималі гроші з бюджету на свою зарплату. Складається враження, що їхнє завдання – поповнення сімейного бюджету, як це вже сталося з їхнім попереднім начальником, якого взяли на хабарі. Адже відвідувачу Варваричу ніхто навіть не спромігся написати алгоритм його походів по інстанціях. Не кажу вже про безпосередню допомогу. Більше того, Олександр клявся, що нічого про торгово-промислову палату не чув, бо ніхто йому про неї не казав.

…Невтомний чоловік пішов до Держенергонагляду, де йому пообіцяли поставити  контрольну апаратуру для фіксації напруги в мережі. Майже через 3 тижні представники Держенергонагляду приїхали-таки до села, але з людьми, в яких перегоріли прилади, навіть не зустрілися.

– Мені ж у цій службі  сказали, що в нашому селі, мовляв, багато зварювальних апаратів, тому напруга скаче, – розповів Варварич у редакції. – Мабуть, або я геть дурний, або там працюють непрофесіонали. Посудіть самі: якби всі увімкнули зварювальні апарати, то напруга впала б чи зросла? У нас же прилади перегоріли через те, що напруга сягнула зверх 360 вольт! А ще у мене запитання: звідки Держененрргонагляд знає про зварювальні апарати, якщо навіть не спромігся встановити обцяні вимірювальні прилади.

Історії потерпілих, яких мав би захищати Закон

Сім’я ВАРВАРИЧІВ з Тисовця втратила «чорної неділі» 2 телевізори й холодильник, який вони купили лише торік: – Півроку тому в нас уже згорів холодильник, який після того не підлягав ремонту, – скаржиться Віталій ВАРВАРИЧ. – Тоді ж згорів насос і розірвало конденсатор пральної машинки. Як мені пояснили спеціалісти, це сталося через перепад електроенергії. А подібне в нашому селі постійно: то світло мале, що нічого не працює, а то велике – все горить. Наскільки я розумію, треба міняти трансформатор…  У РЕМі, на жаль, цього не розуміють.

Стаття 10. Закону України «Про захист прав споживачів»:

…«Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача…»

Колишній директор школи, фізик за фахом, Федір КРАВЧУК з Тисовця зауважує, що причина біди у нерівномірності навантаження. Колишнє начальство РЕМу ще за радянських часів, які ми любимо критикувати, завжди відстежувало рівномірність навантаження фаз. Нинішнє ж не надто зважає на закони фізики. Прибуток переважає все: аби зібрати гроші, а там – хоч трава не рости. І байдуже їм до того, що у фізиці називають зсувом між фазами чи косінусом фі. Справа ж у тому, що коли у нас дворів із десять перейшло на новий траснформатор, то на одній фазі напруга стала 250-260 вольт, а на іншій – 160-180. От вам і наслідки. Але подібне чомусь зовсім не хвилює РЕМівців.  

Дожилися! Дозвіл на реагування отримуємо з Києва

А тепер ще кілька слів про те, за якими законами працює та захищає людей Держінспекція. Приміром, якщо інспектор іде на планову перевірку, то попереджає підприємство за 10 днів. Якщо перевірка не планова, а за скаргою споживачів, то попередження не робиться. Але!!! Інспекція зобов’язана звернутися до Києва, щоби там дали дозвіл на таку перевірку.

Вже згаданий Кожевников, керівник аналогічної Держінспекції з Волині, зауважив, що ці зміни в порядку розгляду скарг прийняли спритні хлопці-бізнесмени з ВРУ: «Раніше, коли  людина скаржилася, наш спеціаліст одразу йшов на перевірку. Тепер, коли я отримую скаргу, спочатку мушу відправляти її до Києва, в Державний комітет технічного реагування споживчої політики, який протягом п’яти днів буде розглядати її та вирішувати, чи дозволити нам реагувати, чи ні. Інакше як дурнею це нововведення назвати не можна. Терміни минають і все затягується. А якщо підеш перевіриш, не дочекавшись дозволу, то прийде прокуратура і складе акт про корупцію…».

Цікаво, чому немає прокуратури там, де людям відмовляються допомагати?

І насамкінець зовсім не риторичне запитання до Держінспекції та пропозиція до Обленерго тисівчанина Назара СЕМЕНОВИЧА, в якого згорів плазмений телевізор і комп’ютер:  «Коли я купив у магазині зіпсовану ковбасу, то маю ж право її повернути?! Чому ж тоді  Обленерго не відшкодовує збитки від неякісних послуг? Напругу ж нам дають не ту, що має бути! То нехай гроші, на які ми понесли втрати, зарахують як сплату за електрику. Не будемо рік чи півроку платити за світло. Думаю, це справедливо. Кожен повинен відповідати за свої дії».

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Інспекція, покликана захищати, «відфутболює» споживачів спершу з'явиться на Медіа-Версії.