22-річна Ліза має ментальну інвалідність. Через особливості спілкування їй непросто знайомитися з новими людьми та почуватися впевнено в незнайомому середовищі. Проте сьогодні вона вже має навички баристи, випікає кекси, допомагає готувати десерти та щодня відкриває для себе нові можливості.

Важливим етапом у житті дівчини стала Інклюзивна кав’ярня Карітасу Чернівецької Єпархії. Це не просто заклад, де можна випити кави (адже таких безліч у Чернівцях), а простір можливостей, спілкування та здобуття професійних навичок для людей, які часто стикаються з барʼєрами на шляху до працевлаштування.

Саме тут дівчина разом з іще понад десятком молодих людей з подібними особливостями розвитку отримала шанс спробувати себе в роботі, опанувати нові навички і відчути, що її праця потрібна іншим. Саме сюди вона поспішає у визначені дні своїх «чергувань».

Поки що Ліза приходить допомагати баристі Інклюзивної кав’ярні Ярославові Семенку – він після стажування залишився працювати в кав’ярні.  Через хвилювання їй ще складно самостійно обслуговувати незнайомих відвідувачів, але для друзів та постійних гостей кав’ярні вона вже впевнено готує капучино. Кожен новий успіх додає їй віри у власні сили.

Мама дівчини розповідає, що донька завжди з нетерпінням чекає своїх чергувань. Ліза настільки радіє можливості прийти до кав’ярні, що буквально підстрибує від щастя, адже для неї це не просто цікаве дозвілля – це справжня робота, де вона почувається потрібною, відповідальною та корисною.

З часом з’явилися й нові досягнення. Ліза навчилася випікати кекси, а одного разу разом із Ярославом навіть приготувала торт. Здавалося б, невеликі кроки, але саме вони допомагають їй ставати самостійнішою та впевненішою у власних можливостях.

Особливим днем для Лізи став її день народження, який відсвяткували тут же, в Інклюзивній кав’ярні. Поруч були друзі та молоді люди, які, як і Ліза, долучені до проєктів Карітасу. Свято запам’яталося ще й несподіваним сюрпризом, про який розповідає керівниця кав’ярні Анна Барбазюк: випадковий відвідувач закладу виявився викладачем естрадного співу, а дізнавшись, з якої нагоди святкування, заспівав для іменинниці просто посеред затишної зали! Це був відомий буковинський співак і композитор Георгій Постевка, і цей щирий жест став для дівчини ще одним підтвердженням того, що вона є частиною великої та дружньої спільноти.

Історія Лізи — це історія про те, як підтримка, довіра та можливість спробувати свої сили здатні змінювати життя. Її успіх вимірюється не лише навичками баристи чи випічкою десертів. Він полягає у впевненості, яку дівчина поступово здобуває щодня, у готовності робити нові кроки та не боятися викликів.

За кожним самостійно приготовленим капучино, кожним кексом чи млинцем стоїть значно більше, ніж кулінарна майстерність. Це маленькі перемоги, які крок за кроком допомагають Лізі будувати власне майбутнє — життя, у якому вона відчуває себе потрібною, здатною та успішною.

Інклюзивна кавʼярня Карітасу Чернівецької Єпархії демонструє, що інклюзія – це не лише про доступність простору (хоч тут, звісно, простір доступний: підйомник для відвідувачів на кріслах колісних, спеціально облаштована вбиральня), а й про створення можливостей для кожної людини реалізувати свій потенціал.

Саме такі ініціативи допомагають будувати суспільство без барʼєрів, у якому кожен має шанс бути почутим, потрібним і успішним.

Ніколь Гаркуша, студентка І курсу кафедри журналістики філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича

Запис Маленькі перемоги великої дівчинки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У День Святого Миколая, з благословення Єпископа Чернівецької Єпархії УГКЦ Йосафата Мощича «Карітас Чернівецької Єпархії» відкрив інклюзивну кав’ярню-мануфактуру.

Затишний заклад планується не як звичайна кав’ярня. Заклад є соціальним проєктом з адаптації, соціалізації та підготовки молоді з ментальною інвалідністю до подальшого працевлаштування.

Тут стажуватимуться молоді люди з ментальною інвалідністю віком від 18 до 35 років, а освоївши вміння та навички кухаря, офіціанта, баристи тощо матимуть змогу працевлаштуватися в інші заклади. У кав’ярні проводитимуть майстеркласи різного спрямування як для бенефіціарів «Карітасу Чернівецької Єпархії», так і для інших охочих.

Кав’ярня є також доступною для людей на кріслах колісних – тут облаштований підйомник. Це середовище, в якому затишно всім.

Каву і тістечка до неї тут не «купують», ними пригощаються за пожертву. Спосіб віддячити за каву чи солодощі – пожертва, яку можна зробити за QR-кодом, розміщеним на столиках, барній стійці і стінах затишного закладу.

Відкриття кав’ярні розпочалося з освячення приміщення Єпископом Чернівецької Єпархії УГКЦ Йосафатом Мощичем, і у події, окрім власне найперших користувачів закладу, взяли участь запрошені гості: представники влади, духовенства, доброчинці.

Планується, що кав’ярня працюватиме від понеділка до суботи від 9 до 20 години, у неділю тут буде вихідний.

За матеріалами “Карітасу Чернівецької Єпархії”

Запис Каву зі смаком милосердя варять у першій чернівецькій інклюзивній кав’ярні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інклюзивна освіта  запроваджується, але вона не відповідає потребам. Пандуси облаштовані, але не всюди, і скористатися ними – не кожному до снаги. Чернівчан особливо переконувати в цьому не доводиться. Подивіться лише на 2 рейки нібито для інвалідів на сходах до двору 14-ї школи. Архітектор Наталія Хілько на камеру називає такі конструкції учорашнім днем. Усі знають, скільки часу точиться боротьба за доступність будівлі Поштамту. Натомість усі генделики на Кобилянській та інших вулицях такий в’їзд облаштували: кому потрібні штрафи й закриття…

Аби зробити місце комфортним для всіх, у Ратуші в черговий раз зібрався комітет доступності. Про те, що в Чернівцях не дослухаються до потреб людей з інвалідністю, говорили активісти Анастасія Кокоячук, Оксана Драчковська. Від відділу освіти міськради про вирішення проблем дітей з особливими потребами говорила Анжела Починок, головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти: «Торік інклюзивна освіта діяла у 18 школах та 11 садочках Чернівців. Кожний клас, кожна група у нас були забезпечені асистентами вчителів або асистентами вихователів із навантаженням і зарплатою – відповідно до штатних нормативів освіти. Саме асистенти вчителів мають сприяти інтеграції учнів з особливими потребами у звичайний класс».

Пані Олена – мати такої особливої дитини каже: – Більшість асистентів учителів не має жодної профільної освіти. Часто замість допомоги навпаки шкодять, заважають адаптації. Жінка на власні очі бачила, як асистентка  просто відганяла однокласників від її дитини, яка навчається інклюзивно, замість того, щоби організовувати спілкування дітей і виховувати у здорових толерантність…

Але є і непогані новини: у Чернівцях зростає можливість для дітей навчатися

на інклюзивній формі: від 1 вересня інклюзію запровадять вже у 20 школах міста та 17 дитсадках.

Вл. інф.

Запис Особливі діти: що таке інклюзив і з чим його їдять спершу з'явиться на Медіа-Версії.