Українці почали витрачати на їжу менше, ніж раніше, але, за даними Держслужби статистики, витрати на продукти, як і раніше, становлять майже половину їх доходів. І причина не в тому, що, як казав один екс-міністр, “Українці занадто багато їдять”, а в тому, що ціни на продукти щоденного попиту у нас на рівні європейських, а то й вище. А ось зарплати в рази відстають від заробітків наших найближчих сусідів. Що, де, почому і як буде далі, з’ясував сайт “Сьогодні”.

У нас найдешевші тільки яйця та цукор

Для розрахунків ми скористалися даними експертів Економічного дискусійного клубу (ЕДК), але виключили з переліку продукти, ціни на які можуть у нас змінюватися в 2-3 рази в залежності від сезону і урожаю – це овочі борщового набору, яблука. У ЕДК роз’яснили, що їх ціни взяті з відомої мережі супермаркетів, яка є у всіх згаданих державах. Як видно з таблиці, дешевизна українських продуктів залишилася в минулому, ціни на ряд продуктів вже вищі, ніж за кордоном. Молоко у нас вже найдорожче, хліб – на другому місці рейтингу, вершкове масло – на третьому.

У ЕДК відзначають, що впродовж липня-вересня зросла загальна кількість позицій, за якими ціни в Україні перевищили ціни в країнах, охоплених моніторингом. З наведених у таблиці продуктів – для Польщі це хліб, молоко, масло вершкове і рослинне, свинина, курятина, для Угорщини – хліб, молоко, курятина, соняшникова олія, для Іспанії – хліб, молоко, соняшникова олія, для Білорусі – молоко, вершкове масло, курятина. Також у нас дорожче, ніж в ряді країн, рис, борошно, картопля. У більшості країн моніторингу ціни на молоко, м’ясо птаха нижчі, ніж у нас. Дешевші в Україні тільки яйця і цукор, та й лише – за цукром ми поділяємо першість з поляками.

Варто згадати, що за рахунок овочів борщового набору, яблук, макаронів, борошна, яловичини, кухонної солі сумарна вартість набору з 18 позицій соціально важливих продуктів, за якими здійснюється моніторинг, в Україні, поки нижчий, ніж в Білорусі на 8% (у II кварталі було 13%), ніж в Угорщині на 25% (було 26%), в Іспанії на 20% (було 20%). А ось поляки нас обійшли, у них “кошик” вже дешевше на 3,5%, ніж в Україні.

А що ж із зарплатами?

Очевидно, що аналіз буде неповним без порівняння зарплат. Тут українці серйозно відстають від всіх, включаючи білорусів, хоча в Україні зарплати зросли. Так, за даними статистичних сайтів країн, охоплених моніторингом, середньомісячна зарплата в Білорусі 488 євро, в Угорщині – 1132 євро, в Польщі – 1188 євро, в Іспанії – 1992 євро, в Україні – 382 євро. За середньомісячну зарплату середньостатистичний білорус може купити 17 оцінених ЕДК продуктових наборів, угорець – 35, поляк – 45, іспанець – 62, а українець всього 14.

Саме з цієї причини, а не тому, що “українці багато їдять”, у нас на продукти витрачається близько 47% доходів сім’ї. Для порівняння: поляки проїдають 18% заробленого, іспанці – 12%, білоруси – 36%. Втім, через зростання зарплат, випереджаючого інфляцію, в останні два роки українці теж проїдають менше. Якщо в 2013 р “на харчі” йшло 50%, в революційні 2014-2015 роки відповідно 51,9% і 53,1%, то в 2016-му вже 49,8% в 2017-м 47,9%, в 2018 м – 47,7%.

 

Причини подорожчання і прогнози

Аналітики кажуть, що головною причиною поступового зрівняння українських цін з європейськими стало скасування Кабміном державного регулювання цін на продукти харчування. Наприклад, на хліб типу “український”, батон, молоко жирністю 2,5%, вершкове масло жирністю 72%, варену ковбасу і свіже м’ясо 1 сорту, тушки курей і т. ін., всього 18 позицій.

“Це призвело до поступового зростання українських цін до рівня європейських, а то й вище, як, наприклад, для молока, – говорить голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко. – В Україні такий самий ПДВ на сільгосппродукти, як і на промтовари (20% – Авт.), а ось у Польщі він лише 5%, це відразу зменшує їх роздрібні ціни. В інших країнах аграріїв дотує держава, тому вони можуть продавати свою продукцію навіть нижче за собівартість. Ще один момент – в Україні висока маржа (прибуток), так як бізнес закладає в неї ризики рейдерства і хабарі чиновникам. А за все платить покупець”.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, зазначив, що ціни в Україні корелюватимуть з європейськими, а от зарплати – навряд чи. Наприклад, кілька років тому зарплати в Україні були вищими, ніж в Білорусі, тепер навпаки, тому що у них добре працює промисловість, машинобудування, тобто галузі з високою доданою вартістю. А у нас розвивається агросектор, причому експортуємо не перероблену продукцію (соки, консерви, борошно), а сировину для всього цього, тому додаткова вартість низька і підвищувати зарплату складно. Внаслідок відставання в заробітках від Європи стане ще більшим.

Що стосується цін на продукти, то Україна – великий експортер сільгосппродукції – це зерно, соняшникова олія, що в умовах держрегулювання цін і квотування експорту автоматично вирівнює ціни на внутрішньому ринку з зарубіжними, а то й перевищує їх. За оцінками експерта, ця тенденція збережеться до кінця цього року і продовжиться в наступному році.

“Хліб продовжить дорожчати тими ж темпами, що і рік тому або на 5-6% до кінця грудня, м’ясо-молочна група товарів – в межах індексу інфляції, або на 2-3%, – прогнозує Пендзин. – Цукор може подорожчати на 10%, так як буряка посіяли на 28% менше, ніж рік тому, матимемо локальний дефіцит цукру, який підвищить ціну. А ось для зростання цін на яйця економічних підстав немає”.

Як видно, в цьому році українцям не варто сподіватися, що вони зможуть серйозно скоротити відсоток витрат на харчування, зберігши колишній раціон. Щоб відсоток витрат зменшився, доведеться або більше заробляти, або менше їсти.

 

Запис Чому у нас зарплати українські, а ціни на продукти – європейські спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У виданні «Сегодня» триває проект з моніторингу цін на головні продукти – «Обід українця». Відстежуються ціни на продукти для 5 традиційних страв. Це борщ, бутерброд із салом, овочевий салат, вареники із грибами та картоплею, узвар. А фахівці Української аграрної конфедерації (УАК) за відомостями Держстату підрахували, скільки це вартує та як змінилися ціни за три весіння місяці. З’ясувалося, що в цілому наш обід подешевшав… на понад 3 грн, хоча за рік подорожчав на 11%, що приблизно відповідає індексові інфляції. Піднялася ціна на 4 з п’яти зазначених страв. Головна причина в тому, що як за весну, так і за рік, подорожчав борщевий набір. 

За рік ціна капусти підскочила на 43,1%, картоплі – на 78%, моркви – на 12%, буряку – на 62,3%, цибулі — на 146%. За весну капуста подорожчала на 37,7%, картопля – на 80,75%, морква – на 91,77%, а буряк – на 107,93%. Найдорожчою стравою залишається український борщ – 10,11 грн порція – який три месяці тому можна було приготовати на 1 грн (-9,7%) дешевше. Ще одна традицийна страва – вареники – за весну набрала в ціні на 8,5%, теперь порція обходиться майже в 7 грн. Среди інгредіентів, окрім картоплі, подорожало борошно (+10,4%) и гриби (+1,5%).

Натомість вартість салату зі свіжих овочів тішить. Нині порція вітамінів обійдеться у 9,75 грн – на 34% менше, ніж наприкінці зими, перш за все через зниження ціни огірків до 24 грн/кг і помідорів до 37 грн/кг. Та, порівняно із минулим роком, ціна страви на 7% вища: за рік огірки подорожчали на 54%, помідори на 29%, вартість зелені знизилася на 21%. Є тенденція до зниження ціни на соняшникову олію, дешевшають і яйця, що пов’язане із загальним зростанням виробництва, коливань додає сезонність.

Ще трохи знизиться вартість яєць, а от сподіватися, що подешевшають м’ясо й молокопродукти, не доводиться.  

Запис У що обійдеться цього літа обід українця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Протягом року ціни найбільше зросли на овочі, хліб і м’ясо.

“За рік овочі побили всі цінові рекорди. У розпал сезону Україна ввезла їх із Казахстану, Хорватії, Сербії, Білорусі, Єгипту, Південно-Африканської республіки. Бо ціни на вітчизняні овочі борщового набору зашкалювали. Окремі подорожчали на 100 відсотків”, – розповів директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Лідерами подорожчання стали цибуля і морква. У червні кілограм моркви коштував 35 грн. Зараз ціна опустилася. Відчутно подорожчала цибуля. Торік за кілограм платили 3,5 грн. Зараз – понад 15. До кінця року ще 10% додасть до ціни картопля. З початку серпня вона вже подорожчала на 15-20%.

“Щодо хлібу, то дорожчав переважно найдешевший – соціальний. Були місяці, коли вартість зростала на 2-3 відсотки, а хліб із борошна вищого ґатунку, навпаки, продавали дешевше. Загалом хліб подорожчав на 30 відсотків. Сьогодні кілограм коштує в середньому 18 гривень”, – каже експерт.

За його словами, протягом року поступово дорожчали яловичина і свинина. З курятиною все відбувалося досить непрозоро. Один великий гравець зробив так, що курятина у нас вже коштує фактично, як свинина.

“Протилежна ситуація з салом. Торік у столиці найдешевше коштувало 100 гривень за кілограм. У середньому ціна в Україні за кілограм становила 120-130 гривень. Польща пропонувала купувати кілограм по 25 гривень. Тому ціна на сало цього року була перш за все обґрунтованою за рахунок конкуренції з іноземними виробниками”, – додає Олексій Дорошенко.

Запис Які продукти найбільше подорожчали у 2018-му році спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У місячному вимірі ціни зросли на 1,4%.

У річному вимірі побачили інфляцію близьку до прогнозу, опублікованого у жовтневому “Інфляційному звіті”. Трохи вищі показники базової інфляції та темпів зростання адміністративно регульованих цін майже повністю компенсувались нижчими темпами зростання цін на сирі продовольчі товари, повідомила прес-служба Нацбанку

У листопаді базова інфляція прискорилася до 8,9%. Це пов’язане зі зростанням витрат на оплату праці. Також тиском із боку споживчого попиту.

Протягом листопада дорожчали макаронні, кондитерські та борошняні вироби. Не так активно ціни зростали на м’ясні та молочні продукти. Зокрема, завдяки зниженню світових цін на них. Через очікування рекордного врожаю соняшника в Україні знизилися темпи подорожчання соняшникової олії, спреду та майонезу.

Незначно сповільнилися темпи зростання цін на непродовольчі товари – 4,4%. Через зміцнення обмінного курсу гривні протягом жовтня-листопада нижчими темпами дорожчала побутова техніка, автомобілі.

Зростання цін на сирі продукти харчування прискорилося до 2,4%. Щоправда, воно було нижчим, ніж прогнозувалося. Ціни на овочі зростали через несприятливі погодні умови та слабкий урожай в Європі. Борошно дорожчало через зростання цін на пшеницю. Щоправда, у листопаді подешевшали фрукти, яйця. Сповільнилось зростання цін на молоко.

Темпи зростання адміністративно регульованих цін збільшились до 17,3%. Зросли тарифи на природний газ для населення і послуги місцевого телефонного зв’язку. Продовжили зростати ціни на алкогольні напої, тютюнові вироби, проїзд у автодорожньому транспорті.

Запис У листопаді споживча інфляція прискорилася до 10% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1 березня 2019-го в Україні проведуть індексацію пенсійних виплат.

“Ми підвищуємо пенсії, але я б хотів, щоб українські пенсіонери отримували ще вищі. Вже від 1 березня ми проіндексуємо пенсії, це буде системне підвищення кожного року. Але важкі завдання не виконуються миттєво”, – написав прем’єр-міністр Володимир Гойсман у Twitter.

Гройсман пообіцяв, що для соціально незахищених верств населення залишать систему субсидій: “У мене є 2 завдання: з одного боку – не допустити крах економіки України через невиконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, з іншого – захистити людей. Для цього ми розробляємо систему субсидій, які компенсують ризики для незахищених категорій”.

Запис Вибори наближаються: Гройсман обіцяє підвищення пенсій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

15 вересня Кабмін передав на розгляд до парламенту проект держбюджету на 2019 рік.

Проект держбюджету вже передано до профільного комітету. У Верховній Раді законопроект представлятиме в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова, йдеться на офіційному сайті Верховної Ради.

Основою для розрахунку показників проекту державного бюджету на наступний рік обрали перший базовий сценарій макроекономічного прогнозу. Він передбачає зростання реального ВВП на 3%, збільшення номінального ВВП до 3 946,9 млрд грн, індекс споживчих цін на рівні 107,4%, індекс цін виробників – 110,1%.

Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців профінансують на рівні 1 142,7 млрд грн. 2019-го прогнозують середньомісячну зарплату – 10 129 грн. У реальному вимірі очікують зростання на 6,9%. Крім того, з 1 січня 2019-го до 4173 грн зросте мінімальна зарплата українців.

Сьогодні прожитковий мінімум становить 1853 грн. З 1 липня 2019-го у проекті держбюджету його заклали на рівні 1936 грн, з 1 грудня показник зросте до 2027 грн.

За проектом держбюджету, прибуток прибуткових підприємств становитиме 882,1 млрд грн. Обсяг експорту українських товарів і послуг збільшиться на 8,3% . Становитиме $63 млрд. Обсяг імпорту товарів і послуг зросте на 9,1%, до $74,8 млрд.

Прогноз доходів зведеного бюджету на 2019 рік визначений із урахуванням поточного виконання бюджету, змін до податкового та бюджетного законодавства. Він становить 1 292,7 млрд грн. Прогнозна сума доходів загального фонду зведеного бюджету на 2019 рік – 1175 млрд грн.

Порівняно з прогнозними показниками 2018-го, доходи зведеного бюджету на 2019 рік збільшуються на 130,5 млрд грн, або на 11,2%.

Запис Зростання цін, економіки і середня зарплата 10 тис. грн: подробиці бюджету-2019 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від початку року борщ подорожчав на 48%. Серед популярних українських страв лідерами подорожчання, у порівнянні з цінами початку 2018 року, виявилися борщ пісний, що додав в ціні 48%, та вареники з капустою – «плюс» 22%. Про це заявили в ГС «Економічний дискусійний клуб». Нинішня вартість борщу (3,5-4 літри): *з м’ясом – 100,37 грн; *без м’яса (пісного) – 25,67 грн; *вареників (з розрахунку 35-40 штук): з сиром – 69,34 грн, з капустою – 26,17 грн; *дерунів зі сметаною (з розрахунку 20-25 штук) – 22,21 грн.

У липні найдешевший набір овочів для приготування борщу можна було придбати у Запорізькій області – за 15,68 грн., а найдорожчий – у Волинській області – за 21,45 гривні.

Запис Борщ стане недоступним? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За останній рік найбільше подорожчали сало і морква. Додали 19,5 і 15,1 грн за кг відповідно.

“За даними Держстату, з липня 2017-го до червня 2018 року подорожчали 18 найменувань продуктів із 23 позицій. Це 80% з соціального асортименту минулого року. Цього року моніторять вартість 31 найменування. За рік морква подорожчала на 137%, яйця – на 100%, буряк – на 70%, макарони – на 59%, сало – на 40%. У гривнях найбільше додали сало, варена ковбаса і яловичина — від 19,5 до 18 гривень за кілограм. Морква подорожчала на 15,1 гривні, десяток яєць – на 10,1 гривні, сметана – на 7,3 гривні”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Від 6 до 4 грн подорожчали макарони, молоко, рис, чорний хліб і буряк. На 50 і 40 коп. зросла ціна за кілограм борошна і картоплі відповідно.

“За рік у відсотках найбільше подешевшали цибуля – на 32%, гречка – на 26%, цукор – на 9%, капуста – на 8% і м’який сир – на 5%. Доступнішим на 6,2 гривні став кілограм гречки. М’який сир подешевшав на 5 гривень, цибуля – на 3,4 гривні, цукор – на 1,4 гривні”, – каже Дорошенко.

На кінець липня 2018 року яловичина у середньому коштувала 124,5 грн за кг, свинина – 114,3 грн, м’який сир – 88,4 грн, варена ковбаса – 88,1 грн. Сало продавали по 67,8 грн, курятину в тушці – 54,9 грн, сметану – 52 грн, вершкове масло – 36,2 грн за 200 г.

“У липні морква коштувала 26,2 гривні за кілограм, рис – 23,5 гривні, молоко – 21,9 гривні за літр. Десяток яєць торгували по 20,1 гривні, кілограм гречки – 17,8 гривні, борошна – 10 гривень, картоплі – 8 гривень, цибулі – 7,1 гривні”, – підсумував експерт.

З липня минулого року по червень поточного середня зарплата в Україні зросла на 25% – з 7339 грн до 9141 грн. Мінімальна – на 16% (з 3200 грн до 3723 грн). Інфляція з серпня по липень 2018-го становила 8,6%. Зростання курсу долара за рік склало 10%. У вересні продукти та товари продовжать дорожчати. Головним чином, через інфляцію та девальвацію гривні.

Запис За рік найбільше подорожчали сало, морква та яловичина. Подешевшали – цибуля, гречка і цукор спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зростання цін в Венесуелі з початку року становило 10664%. Про це повідомив у понеділок глава комітету з фінансів Національної асамблеї Рафаель Гусман, передає ТАСС.

“У липні інфляція становила 125%, щоденна – 2,7%, з початку року – 10664,7%, в річному численні – 82766%”, – заявив Гусман. “Ось причина, через яку венесуельці протестують на вулицях. Жодними зарплатами і їхнім підвищенням не можна стримати цю гіперінфляцію”, – додав він.

Офіційні дані про зростання цін у Венесуелі не публікуються вже кілька років. Міжнародний валютний фонд в липні спрогнозував, що інфляція у Венесуелі до кінця року може досягти мільйона відсотків. За його оцінками, економіка країни в цьому році може продемонструвати спад до 18%, хоча ще в квітні прогноз становив 15%. Відзначається, що для Венесуели це буде третій рік поспіль, коли показники скорочення ВВП обчислюються двозначними цифрами.

Експерти МВФ порівнюють тяжкість ситуації в Венесуелі з положенням, в якому опинилася Німеччина після Першої світової війни. Якщо останні прогнози вірні, за п’ять років кризи економіка Венесуели скоротиться на 50%, це найзначніший економічний спад в світі за останні 60 років.

Запис Найбільший економічний спад в світі за 60 років: інфляція в Венесуелі перевищила 10600% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Держстат переконує українців, що в червні інфляції не було… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про такі результати дослідження, проведеного у 92 країнах світу Міністерством сільського господарства США, на своїй сторінці у Facebook повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, депутат Київради Олексій Дорошенко.

Так, 2016-го українці витратили на їжу 38% доходів, а 8,% заробленого – на алкоголь і сигарети.

Якщо скласти разом витрати на харчування, сигарети й алкоголь (46,1%), наша країна навіть увійде до ТОП-5 країн світу з найвищими витратами, зазначає Дорошенко.

За його словами, менш за всіх на харчі й шкідливі звички витрачають громадяни США. У Європі менше за всіх – британці. А більш за всіх – 59,9% – витрачають громадяни Нігерії.  

У Єгипті, куди багато українців їздить відпочивати, 36,7% доходів витрачається на їжу й 4,5% – на тютюн.

Мало того, зазначає Дорошенко, рік від року витрати по країнах суттєво не змінюються. Це означає, що навіть за суттєвого покращення наших фінансів, наші витрати у відсотках не зменшаться, бо ми просто купуватимемо більш якісне.

Запис Українці витрачають на їжу мало не більш за всіх у світі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інфляція поки що не сповільнилася, хоча є передумови. А ось виробники чекають подальшого подорожчання, пише segodnya.ua.

Інфляція в Україні поки що не йде на спад. За даними Укрстату, в січні інфляція на споживчому ринку становила 1,5%, порівняно з груднем. Минулого року цей же показник становив 1,1%.

А річна інфляція, якщо порівнювати січневі ціни минулого і нинішнього року, досягла 14,1%. Минулого року цей показник становив 12,6%. А з січня по грудень 2017 року – 13,6%.

Млинці на Масляну подорожчали на чверть

У січні 2018-го з продуктів харчування найбільше подорожчали овочі і фрукти – на 10,8% і 7,6% відповідно. Ціни на яйця піднялися в середньому на 3%. Хліб, м’ясо, риба і молоко додали в ціні по 1-1,5%. Решту продуктів харчування – менш як 1%. Цукор подешевшав ще на 1%.

Гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що цього року на Масляну млинці обійдуться на 27% дорожче, ніж минулого.

“Для приготування 20 млинців нам потрібно взяти молока 250 мл, борошна 250 г, вершкового масла 40 г, яєць 3 шт., цукру 10 г, соняшникової олії 50 мл і солі 3 г. За рік складові для приготування млинців в Києві змінилися таким чином : яйця стали дорожчими на 2 грн, молоко і вершкове масло – на 1,5 грн, борошно та олія соняшникова – на 10 коп. А цукор подешевшав на… 1 копійку. Вартість солі не змінилася. Тобто яйця подорожчали з 5,6 до 7,6 грн, молоко – з 4 до 5,5 грн, вершкове масло – з 5,5 до 7 грн, борошно – з 2,3 до 2,4 грн. Сіль, як і рік тому, так і зараз, обходиться в 1 коп. А цукор з 16 коп. знизився до вершкового масла і молока. У лютому 2017 року млинці нам обходилися в 19,2 грн, а в цьому – вже 24,4 грн“, – підрахував Олексій Дорошенко.

Які послуги зросли в ціні

Тарифи на комунальні послуги поки що радують. У січні вони подорожчали лише на 0,4%, і то переважно за рахунок місцевих тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій, які підвищилися в середньому на 6%. Якщо порівнювати тарифи за рік, з січня 2017-го комунальні послуги стали дорожчими на 10,7%, тоді як з січня 2016 по січень 2017 року їхнє подорожчання становило понад 40%.

Серед усіх послуг минулого місяця найсильніше подорожчали транспортні – на 3%. Кияни, мешканці Київської та Сумської областей, одесити і українці з інших регіонів могли помітити масове підвищення цін на проїзд в маршрутках в січні.

Послуги зв’язку, за даними Укрстату, з нового року підвищилися на 2,8%. Хоча, наприклад, послуги пошти подорожчали в середньому на 25%. А на деякі види послуг, наприклад, на пересилку міжнародних рекомендованих листів, – більш ніж в 2,5 раза.

Послуги освіти і охорони здоров’я в січні подорожчали в середньому на 1,4%. З освітніх послуг найсильніше подорожчали платні послуги дошкільної освіти та молодшої школи – на 8,2%.

У ресторанах і готелях ціни піднялися всього на 1,3%, у сфері культури та розваг – на 1,2%.

Виробники потроху продовжують підвищувати ціни…

Дані Укрстату свідчать про те, що в січні продовжували зростати і відпускні ціни виробників споживчих товарів. А це значить, що в лютому-березні торгові підприємства отримають свіжу продукцію вже за вищою вартістю.

Втім, підвищення відпускних цін підприємств переробної промисловості в січні було нижче, ніж рік тому. У січні 2018-го м’ясні продукти і хліб подорожчали у відпускній ціні на 1%, цукор – на 0,8%, молочні продукти – на 0,5%, напої – на 1,8%. В цілому виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів подорожчало на 0,8%.

Минулого року січневі ціни виробників зросли в середньому на 1,3%. У тому числі молочна продукція подорожчала аж на 3,5%, хліб – на 1,5%, напої – на 2,7%. Виняток становили м’ясопродукти, які торік дорожчали повільніше – всього на 0,3% за січень.

Це означає, що наступними місяцями темпи подорожчання продуктів харчування і споживчої інфляції можуть все-таки трохи сповільнитися.

Більше, ніж минулого року, можуть в найближчій перспективі подорожчати ліки. Відпускні ціни на фармацевтичну продукцію в січні 2018-го підвищилися на 2,8%, а в січні 2017-го – тільки на 2%.

…І скаржаться на фінансові проблеми 

Держстат провів опитування сільгосппідприємств, як, на їхню думку, зміниться їх ділова активність в першому кварталі 2018 року, як зміняться ціни на їх продукцію і попит.

Згідно з отриманими відповідями, більшість виробників продукції тваринництва очікують, що обсяги їх продукції зростуть. А ось обсяги рослинництва, навпаки, впадуть.

Нагадаємо, експерти прогнозували, що багато виробників плодоовочевої продукції зменшуватимуть посівні площі, оскільки, незважаючи на істотне подорожчання їх продукції минулого року і на початку нинішнього, їх виробництво балансує на рівні рентабельності. Така ситуація складається через зростання цін на пальне, зарплати, що підвищилися, і через дорогі кредити.

Ймовірно, з цих же причин більшість виробників сільгосппродукції очікують подальшого зростання цін. Серед головних причин, що стримують розвиток їх підприємств, вони назвали фінансові обмеження, а крім них – тільки погодні умови.

Проте на сьогодні запаси сільгосппродукції в Україні, за оцінками виробників, цілком достатні. Так відповіли 79% опитаних респондентів. До кінця березня 49% опитаних виробників не мають наміру знижувати обсяги продукції, що випускається, а 39% змушені будуть це зробити.

Ціни до квітня не планують змінювати 55% опитаних, а ось 38% думають їх підвищувати. Про зниження цін заявили тільки 6% респондентів.

Запис Ціни знову “повзуть” догори і чекають Пасхи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лідерами росту цін з початку 2017 року були алкоголь та сигарети. Вони подорожчали на 20,7%.

“Крім цього, до лідерів росту цін зараховують витрати на продукти, ресторани й готелі. Вартість останніх у середньому по країні піднялась на 17,7 відсотків та 17,3 відсотки, відповідно. Витрати на ЖКГ посіли місце в середині списку та додали за 2017 рік 10,6 відсотків”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За словами експерта, найменшими темпами зростали ціни на одяг, взуття та товари для дому, зокрема електроніку.

“Гардероб за минулий рік став дорожчим лише на 0,9 відсотків, покупки для дому — на 3,1 відсоток, а відпочинок – на 4,5 відсотків”, – каже Дорошенко.

Загальна інфляція 2017 року склала 13,7%. Тобто на 70% перевищила прогноз уряду.

“2018 року продукти харчування в середньому подорожчають на 12-14 відсотків. Вони стануть драйвером інфляції. Досить стрімко дорожчатиме одяг і взуття. Насамперед через збільшення мінімальної зарплати. Варто чекати зростання цін до 10 відсотків”, – наголосив експерт.

Середня ціна соціального хліба складає 13 грн за кг. Об’єднання “Укрхлібпром” прогнозує 2018 року підвищення вартості хліба на 7-8%, порівняно з 2017 роком. Очікується зниження виробництва хлібобулочних виробів на 7,5%.

Він додав, що значний вплив на рівень інфляції цього року матиме вартість палива. Через зростання світової ціни на нафту та девальвацію гривні. За результатами перших двох місяців, Україна отримає щонайменше 2% зростання інфляції. У гіршому випадку показник може сягнути 3%.

2017 року соціальні сорти чорного та білого хліба подорожчали на 2,4 грн.

Запис Що найбільше подорожчало 2017-го, а що злітатиме у ціні 2018-го спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З розмови у продовольчому магазині: – Ми незабаром ходитимемо до магазинів як до музеїв: подивитися на ковбасу…

За повідомленнями Держстату, річна споживча інфляція за період від вересня 2016-го до вересня 2017-го склала 16, 4%, а тільки продовольча інфляція за цей же період склала 18,8%. Та навіть за правдивості наведених чисел велика кількість різних показників не дає суспільству повного розуміння, чим вони відрізняються, що створює певний люфт для маніпуляцій. До слова, журналісти «VoxUkraine» у січні 2017-го перевірили 4 висловлювання політиків на тему інфляції – і правдивих серед них не виявили, бо це була брехня, маніпуляція або перебільшення.

На відміну від Держстату, який подає рівень інфляції за періоди від місяця до року, у «VoxUkraine» поставили собі завдання відстежити, як змінюються ціни протягом місяця. Й, може, найголовніше: Держстат вимірює показник інфляції для середньостатистичного українця, а це мало що говорить про те, як змінюється вартість життя для бідних чи більш заможних верств населення.

Результати дослідження показують, що за 4 місяці експерименту від 10 червня до 10 жовтня зміна цін на продовольчі товари була відчутнішою для бідних верств населення, ніж для заможних, чи для України в середньому. Бо продовольча інфляція для бідної групи населення на 5,95% була вища, ніж аналогічний показник заможної групи.

Найбільше вдарило по бідних зростання цін на свинину й ковбаси: свинина вдарила уп’ятеро сильніше, ніж по заможних, щодо ковбаси різниця зафіксована  на рівні удвічі.

Зворотня картина виникає лише при порівнянні цін на торти, які подорожчали на 122%, але, за структурою харчування, на бідних інфляційний вплив був 32%, а на більш заможних – у 54%. Грубо кажучи, заможні споживають більше тортів, ніж бідні!

Щоби показовіше було: за місяць 100 гривень, призначених на продукти, втрачали від 1 грн 13 коп до 1 грн 25 коп. А пенсія у 1700 грн щомісяця дешевшала на 20 грн.

Запис Для кого ціни зростають швидше – для бідних чи багатих? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Можливість зміни цифри повинна бути закладена в бюджеті, який парламенту 5 грудня розглядає у другому читанні

Мінімальну заробітну плату 2018 року можуть збільшити до 4100 грн. Таку заяву зробив президент України Петро Порошенко виступаючи на II Всеукраїнському форумі об’єднаних громад “Ініціативи, які змінюють життя”.

Зміна цього базового соціального показника повинна затверджуватися законом про державний бюджет. Якраз сьогодні, 5 грудня, Верховна Рада повинна розглядати проект головного фінансового документа країни на 2018 рік у другому читанні.

2017 року мінімальна зарплата становить 3200 грн на місяць. З 1 січня 2018 роки її повинні підняти на 16% – до 3723 грн. Така цифра закладена в проекті державного бюджету на 2018 рік. Якщо пропозиція президента буде прийнята, підвищення становитиме вже не 16, а понад 21%. Однак підняти мінімалку вище тієї цифри, що закладена в бюджеті, президент пропонує не з 1 січня, а в кращому випадку з другого півріччя. Або навіть в четвертому кварталі 2018-го.

“Ми зможемо проаналізувати за підсумками півріччя або трьох кварталів та прийняти рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 4,1 тис. грн“, – сказав Петро Порошенко.

За його словами, позитивне рішення буде прийнято в тому випадку, якщо в Україні “поліпшиться інвестиційний клімат і надходження до бюджету”.

Згідно із законом, пропозиції щодо зміни мінімальної зарплати повинен вносити не президент, а Кабінет міністрів України. Однак приводів для занепокоєння, схоже, немає. Незабаром після презентації нової, підвищеної цифри мінімальної зарплати Петро Порошенко написав на своїй сторінці в Facebook: “Подякував уряду, який врахував мою пропозицію підняти мінімальну заробітну плату в проекті держбюджету на 2018 рік“.

“Президентська” мінімальна зарплата для працівника становитиме 3300 грн

Затвердження нового, підвищеного розміру мінімальної зарплати збільшить доходи багатьох українських родин. Зростуть зарплати не тільки у бюджетників. Відповідно до закону “Про оплату праці”, мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності, а також для приватних підприємців, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, підвищення мінімальної зарплати тягне за собою і зростання всіх інших зарплат. Хоча і не пропорційне. Так, минулого року, після того, як мінімальна зарплата зросла вдвічі – з 1600 грн до 3200, – протягом півроку середня номінальна зарплата в Україні показала зростання на 37,1%, а реальна – на 19,3%.

Разом з підвищенням зарплат підвищаться і податкові відрахування з них. Так, мінімальна зарплата 2017 року становить 3200 грн на місяць. З цієї суми віднімається 18% як податок на доходи фізосіб (576 грн) і 1,5% – військовий збір (48 грн). В результаті, на руки залишається 2576 грн.

Після 1 січня, якщо мінімальна заробітна плата підвищиться до 3723, відрахування до бюджету становитимуть вже 670,14 грн (ПДФО) плюс 55,85 грн (військовий збір). Разом – 726 грн. На руки працівник отримуватиме 2997 грн.

Після того, як набуде чинності пропозиція президента і мінімальна зарплата зросте до 4100 грн, відрахування з мінімальної зарплати становитимуть в сумі майже 780 грн (738 грн ПДФО і 61,5 грн військовий збір). Працівник отримає, таким чином, 3300 грн. Тобто на 724 грн більше, ніж отримує зараз.

При цьому, нагадаємо, на наступний рік прогнозується інфляція 7%. А долар, за прогнозами уряду, може зрости до 30 грн. Тому, якщо вважати нинішню і майбутню мінімальні зарплати в доларах, надбавка становитиме всього $ 15. Зараз, при курсі $ 1/27 грн, мінімальна зарплата в Україні за вирахуванням податків становить $ 95, а після підвищення до 4100 грн становитиме $ 110.

Для роботодавця “мінімалка” зросте до 5002 грн

Є і третій податок на зарплату, який платить роботодавець. Це єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який потрапляє до Пенсійного фонду. Він становить 22%. Таким чином, зараз фактичні витрати роботодавця на одного працівника при мінімальній зарплаті – 3904 грн на місяць: 3200 грн сама зарплата плюс 704 грн ЄСВ.

Після підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн фактичні витрати роботодавця на одного працівника зростуть до 5002 грн. З яких сам працівник, нагадаємо, отримає тільки 3300 грн.

Багато представників бізнесу зустріли звістку про ще більше підвищення мінімальної зарплати без задоволення. Вони вважають, що президентська ініціатива про підвищення мінімальної зарплати до 5100 грн пов’язана з наближенням виборів глави держави. Нагадаємо, самі вибори повинні відбутися навесні 2019 року, проте передвиборна кампанія стартує якраз у другій половині 2018 року.
Прогнозуючи економічні наслідки підвищення “мінімалки”, деякі представники бізнес-середовища говорять, що чинна система оподаткування і так непосильна для дрібного і середнього бізнесу, а ще більше зростання податків погіршить ситуацію. Частина підприємців змушені будуть закрити свій бізнес, інші підуть у тінь. Крім того, прискориться інфляція, впаде гривня, і в результаті жити стане тільки гірше.

За матеріалами segodnya.ua

Запис “Мінімалка” від президента: скільки українці отримають на руки і які є нюанси спершу з'явиться на Медіа-Версії.