Наразі в Україні зареєстровано 7 випадків захворювання на небезпечну інфекцію – дифтерію. 2017-го таких випадків не було.

Нагадаємо, в Україні від 1991 по 1998 ріо включно захворіли на дифтерію майже 20 тисяч осіб, 696 із них померло.

У МОЗ зазначають, що вакцинація від дифтерії потрібна не лише дітям, а й дорослим, її слід робити кожні 10 років. На сьогодні в Україні достатня кількість вакцин та протидифтерійних сироваток, вони є в усіх областях.

Запис До України повернулася дифтерія: є перші хворі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ви зараз прочитаєте крамольне твердження. Більшості воно видасться страшним і неприйнятним. Але це – правда. Наркотики – серед нас. Це частина нашого життя. Це – як гриби, серед яких є отруйні, але цього ніхто не жахається. Тож потрібно навчитися жити поруч з ними. Знати про них, але робити свідомий вибір і не вживати. Цьому можна навчитися. І цього вчать у денному реабілітаційному центрі для молоді, який уже рік працює в Чернівцях.

Вчитися одужувати

– Не допустити вживання наркотиків тими, хто з ними не стикався – це лише один з напрямків діяльності фонду «Нова сім’я», – каже Тетяна БЕРЕЖНА, президент Фонду «Нова сім’я», на базі якого діє реабілітаційний центр. – Другий напрям – допомогти тому, хто залежний, своєю бідою приносити якомога менше шкоди і собі, і своєму оточенню, наскільки це можливо. Третій напрям – зробити все можливе для тих, хто вирішив позбутися залежності й буди щасливим без наркотичних речовин.

Саме цим займаються фахівці денного реабілітаційного центру для молоді. За всіма напрямами роботи не бракує. На жаль – чи на щастя, ми розвиваємось. На жаль – бо це означає, що родин, яких торкнулась проблема вживання наркотиків, не меншає. На щастя – тому що є можливість їм допомогти, а не вдавати, що проблема надумана.

Денний центр – це можливість для людей із досвідом вживання наркотичних речовин соціально реабілітуватися. Це не лікарня і не чарівні пігулки, які вирішать усі проблеми одразу. Тут дають знання й психологічну підтримку, допомагають у соціальній адаптації тим, хто вважає, що залишився зі своєю проблемою наодинці. А також вчать жити без вживання хімічних речовин, любити й бути частиною життя інших.

– Важко оцінити ефективність стаціонарних центрів лікування наркозалежних, – ділиться директор денного центру, психолог, автор просвітницьких та психокорекційних програм для молоді Альона БЕЖАН. – Трапляється, що на момент завершення лікування 60% пацієнтів відмовляються від уживання наркотиків. Але немає даних, скільки з них залишаються тверезими й надалі, а не кидаються в обійми своєї залежності одразу після повернення до звичного середовища. Ефективність нашого центру протягом року становить 17%, тобто саме 17 наших випускників живуть у звичній обстановці і залишаються тверезими. Це дуже високий показник: подібні центри в Росії визначають свою ефективність на рівні 3-5%.

Особливість денного центру – орієнтація на молодь, на людей, які, можливо, не мають досвіду постійного та системного вживання наркотиків. А головне, тут дають свободу вибору. Нікого не зобов’язують прийти наступного разу. Але більшість приходить. На них чекають групові й індивідуальні заняття, зустрічі з консультантом-психотерапевтом. Психологічну допомогу клієнти отримують за індивідуальним планом одужання. Тут діють групи з арт-терапії, сімейної терапії, фінансової освіти, проводяться заняття за програмою фізичного розвитку й одужання. При центрі працює телефонна «гаряча лінія». За рік надійшло понад 800 дзвінків, переважно від родичів наркозалежних. А серед клієнтів денного центру – підлітки 14-16 років, які пригощалися дурманом з десяти років…

Батьки й діти

Проблема наркозалежності – не індивідуальна. Це проблема цілого суспільства і родини. Більшість вихованців – з неповних сімей. Напруга в стосунках з батьками – один з каменів спотикання на шляху одужання від залежностей. Тому в денному центрі працює й «батьківська група». Щоправда, її відвідують лише четверо мам і тат. А клієнтів денного центру за рік роботи загалом було 86. Лише в чотирьох родинах усвідомили, що боротися з бідою краще разом, усією сім’єю.

Із 86 сімей тільки у 4-х усвідомили, що боротися з наркологічною пристрастю дитини треба усією родиною.

– Батьки наркозалежних – це найважча аудиторія, – визнає віце-президент, юрист, координатор Бюро соціального супроводу «Діалог» Алла ШКРЕТА. – Нерідко легше привести залежного до одужання, аніж його батьків до визнання проблеми. А молодим людям буває надзвичайно важлива підтримка родини. Нещодавно юний клієнт привів до нас на «батьківське» заняття маму. Він дуже хотів, щоби вона зрозуміла його. Тренер затримався на кілька хвилин, і хлопець чекав разом з мамою, аби переконатися, що вона не піде геть. Заспокоївся і пішов лише тоді, коли вона зайшла разом із тренером до кімнати, де розпочалися заняття. Для нього це було суперважливо, але після першого разу його мама більше не прийшла.

Батьки соромляться того, що їхні діти вскочили в таку халепу. Замість того, аби рятувати свої чада, вони дбають про репутацію, приховують проблему. А вона від цього не зникає.

Але проблема батьків і дітей у середовищі залежних – це не лише діти з досвідом вживання наркотичних засобів, яких «раптом» виявили у своїх родинах цілком нормальні батьки. Це й наркозалежні батьки, які мають ні в чому не винуватих дітей. І знову ж: допомоги потребують обидві сторони. І обидві можуть її отримати в денному центрі. Педагоги і психологи займаються з дітьми наркозалежних від трьох років:  розвивають розумові здібності, усувають педагогічну занедбаність, підвищують самооцінку, формують здорові звички. Водять до музеїв, вивчають разом з вихованцями традиції і культуру рідного краю, ходять до театру, влаштовують пальчиковий театр у центрі, навчають логічного мислення, зокрема й передбачати наслідки їхніх вчинків.

Раз на тиждень дітей водять до кафе. Дітки здобувають елементарні навички: миють руки, сидять за столами з білою скатертиною, тихо розмовляють, кажуть «дякую» офіціантам, користуються ножем і виделкою. А в цей час їхні батьки намагаються одужати. Адже вони залишаються для своїх малюків найріднішими людьми, а наркозалежність – це хвороба, яка потребує лікування.

«Толерантні чернівчани» і «чужі діти»

Коли мешканці будинку, де розташований денний реабілітаційний центр для молоді, дізналися, який заклад функціонуватиме поруч з ними, обуренню не було меж. Зібрали понад 70 підписів проти. Приходили до центру і вимагали звільнити приміщення… Вони остерігалися, що тут будуть «ошиватися наколоті й обкурені», намагалися відгородити від проблеми наркозалежності власних дітей. Їхні мотиви можна зрозуміти, але й відмовити в допомозі тим, хто її потребує, – не можна. «Позиція страуса» не дасть результату. Від реальності не сховаєшся.

Сьогодні, коли денний центр працює вже рік, його відвідують і четверо молодих людей з мікрорайону, який так виступав проти розміщення закладу. Хтозна, чи їхні батьки не були серед протестувальників і не вважали, що їхніх родин це не стосується. – Не доросли ми ще до того, що чужих дітей не буває, – з болем зауважує Алла Шкрета. Та й багато «правильних» дорослих, на жаль, не доросли до рівня своїх «недосконалих», залежних дітей: діти чесніші, відкритіші, без гордині.

На щастя, необхідність спільних дій навколо проблем «чужих дітей» усвідомили  нарешті чернівецькі офіційні та неофіційні структури. Вони підписали Угоду про створення Партнерської мережі установ і громадських організацій з профілактики наркоманії та інших залежностей серед молоді й дітей. Їхня реальна, не «для галочки» робота – ще один крок до перемоги над залежностями…

Примітивні успіхи на паперових квітах 

До денного центру молоді люди часто звертаються із проханням знайти їм роботу. Мовляв, якби працював – не мав би часу на наркотики. Насправді біда таких юнаків і дівчат не в надмірі дозвілля, а в невмінні керувати – собою і своїм часом. Адже і ті,хто працюють, буває, знаходять час для наркотику, а безробітні, навпаки, віднаходять сили й мужність для зміни ситуації. Тому в центрі вчать людей… дозвіллю: займатися спортом, володіти комп’ютером, створювати мультики і навіть поводитися із грошима. Свої перші успіхи клієнти центру записують на пелюстках паперових квітів, які чіпляють на спеціально поставлене при вході в центр «Дерево успіхів». У когось досягнення доволі серйозні, скажімо, на пелюстках записано: «Тверезий 105 днів» «Зробив паспорт», «Шукаю роботу», «Знайшов свою половинку». Такі кроки почасти і для людей без досвіду вживання наркотичних засобів – важливі й непрості. А чиїсь успіхи можуть здатися примітивними. Комусь – але не тим, хто вже знає, що таке наркозалежність. Запис на паперовій пелюстці «Сьогодні тверезий» – це вже один з найперших успіхів клієнта центру. А найперший крок до подолання залежності в собі – «Дійшов. Попросив допомоги». Паперові квіти на штучному дереві стають першими свідками одужання клієнтів центру.

Клієнтка центру: «Моя найперша і найбільша мрія – залишатися тверезою»

Я не знаю її імені і як вона виглядає. Мені відомо лише, що вона відвідує денний реабілітаційний центр і вже півроку залишається тверезою. До того сім років вживала наркотичні речовини. Вона зателефонувала до редакції, щоби розповісти про те, що наркотики – це ілюзія реальності. Сама ж реальність – справжня, нефальшива – поруч, і її ніщо не замінить.

– Уперше я спробувала наркотик із цікавості. Це було під впливом компанії, але зараз я вже впевнена, що насправді не компанія шукала мене, а навпаки – я шукала компанію, де це було б можливим. Не мала бажання ставати дорослою і брати на себе відповідальність. Позаду були дві невдалі спроби вступити до вузу, попереду – невідомість. Я кинулася в обійми наркотичної ейфорії.

Я не хотіла б деталізувати, що відчуває людина під дією наркотику. У цьому треба бути дуже обережною: це може підштовхнути, стимулювати тих, хто шукає такої розваги. Усе, що начебто знаходиш у наркотику – легкість спілкування, настрій, – усе є в тверезості. Усе! Тільки я лінувалася це здобувати, хотіла, аби воно прийшло само собою. Насправді ж ейфорія, розслабленість від наркотику – це лише ілюзія. Реальністю ж є купа проблем, які в результаті отримуєш. І вирішувати ці проблеми далі треба самому.

У денний центр я потрапила завдяки мамі. Вона завжди за мене боролася, хоча стосунки в нас були напруженими. Їй було нестерпно боляче дивитися, як я себе вбиваю… Вона возила мене до монастиря, наді мною читали молитви, поїли мене настоянками різних трав… Двічі я проходила стаціонарне лікування. Після першого разу вкололася того ж дня, коли вийшла з лікарні. Другого разу протрималася один день і вкололася вже наступного. Я дозволяла, щоби зі мною все це робили – аби лише відчепилися.

Потім мама побачила оголошення в тролейбусі і зателефонувала в центр. Грошей на лікування й реабілітацію в мами не було, а тут пропонували безкоштовну допомогу. Це було важливо. Вона вибрала момент, коли мені було насправді дуже погано, і сказала мені про центр. Я погодилася прийти. Якщо зовсім чесно – ця згода мала дві сторони. Так, я хотіла загладити вину перед мамою, але водночас для себе проблеми в своїй залежності не бачила. Аж тут, у центрі, зрозуміла, наскільки це мене руйнувало. Тепер я сама хочу цього позбутися.

Зараз я працюю. Поки що робота не вимагає освіти, але надалі хочу вчитися.

У центрі мені дуже допомогли індивідуальні консультації. Я впевнена: те, що скажу консультантам – ніхто не буде оцінювати, обговорювати. Це мені підходить. Дуже важко розкриватися в групі, в присутності когось. Бо довіри подекуди нема не те що до когось – до себе! Але сьогодні я вже займаюся в групах анонімних наркоманів, сімейної терапії, дуже подобається група емоцій. Бо, перебуваючи у залежності, я встановила собі заборону на почуття. Тепер повертаюся до них, вчуся відчувати. Частина програми – спілкування  з тими, хто одужує. Це допомога одне одному. Хоча допомогти залежним може і той, хто не має досвіду вживання. Мені, наприклад, потрібне спілкування і з тими, і з тими.

У мене був хлопець, ми разом вживали наркотики. Коли я вибрала інший шлях – запропонувала йому йти разом. Він не захотів, і подальше спілкування показало, що продовжувати стосунки немає сенсу. Але я його не позбавляю своєї підтримки, коли він мені телефонує, ми розмовляємо. Насправді дуже важко зберігати стосунки двом залежним людям, якщо один стає на шлях одужання, а інший ні. Важко і боляче. Але це має свої плюси. Мій колишній хлопець знає, що з мого боку завжди буде підтримка, і він має позитивний приклад, як можна змінити своє життя. На сьогодні я вибрала позицію самостійності, бо не вважаю себе готовою до стосунків.

Я півроку не вживаю наркотику. Але залежність залишається з людиною назавжди. Ми, залежні,  не можемо дозволити собі розслаблятися. Жити з цим усвідомленням доведеться завжди. Але це усвідомлення не є ультимативним, воно завжди дає право вибору.

Можливо, я навіть вдячна своїй хворобі: вона спонукала мене щось зрозуміти, переглянути своє життя. Моя найперша і найбільша мрія – залишатися тверезою. Друга – як у всіх жінок: створити сім’ю, мати дітей, будинок, освіту, бути реалізованою особистістю. Хочу тепла, затишку, любові.

Тим, хто цікавиться наркотиками і, можливо, вже задумується про «перший раз», порадила б дати собі відповідь на два питання: що я роблю і що я від цього отримую. Ці питання мені допомогли розібратися в собі. Адже бажання жити є в усіх, і в тих, хто вживає наркотик – також. Але питання – яка якість цього життя? Спожити наркотик, а натомість отримати зруйноване здоров’я і хаос у голові та житті… Якщо ти цього хочеш – то де ж правда? Ти хочеш жити чи ні?

«…Поговори зі мною відверто»

Профілактика наркозалежності – для першачків

Для школяриків початкових класів діє чи не єдина в Україні превентивна програма «Нова сім’я» з профілактики адиктивної поведінки, тобто такої, що виникає в результаті зловживання різними речовинами, які змінюють психічний стан, та соціально небезпечних захворювань (ВІЛ – інфекції, туберкульозу, вірусних гепатитів, наркоманії). Погодьтесь, сьогодні молода людина оточена сучасними технологічними звабами розвитку людства, модними трендами та течіями, які нерідко диктують ту чи іншу модель поведінки дитині, підлітку, юнакові. «Тому говорити про наявні ризики та надавати достовірну інформацію на доступній для дитини мові, є не менш важливим, ніж навчати англійської та правопису, – стверджує президент фонду «Нова сім’я», психотерапевт, один з авторів превентивної програми Тетяна БЕРЕЖНА. – Програма унікальна й тим, що орієнтована не лише на інформаційні потреби дітей віком  від 6 до 10 років але й на потреби батьків учнів. Рішенням обласної експертної комісії науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (від 1 червня 2012р.) вона  рекомендована до використання в роботі з дітьми освітніх навчальних закладів як фаховий корекційно-розвивальний та психодіагностичний інструментарій».

+Інтерактивна метода роботи тренерів схвалена не лише дітьми та батьками, але й учителями, які також можуть бути присутніми на заняттях. З дітьми працює пара тренерів, чоловік та жінка, з досвідом роботи та вищою освітою. Тематика занять для дітей 6-10 років така: «я й моє тіло»; «я та мої почуття й бажання»; «я та моє оточення й підтримка». Діти отримують відповіді на різні запитання, як от: чому варто берегти свою шкіру, чому важливий сон та чисте повітря, як сказати «ні» у моменти ризику для здоров’я та як навчитись бути толерантним. А що таке реклама та чи є її продукти безпечними для здоров’я? А безпечна дружба? Перша ж бо спроба вжити наркотики відбувається, як правило, у компанії, а не на одинці, й багато іншого.

+Тематика занять для батьків: вікові особливості та потреби дитини; безпека в родині та побудова діалогу з дитиною; причини, симптоми та методи попередження наркоманії; профілактика інфекційних захворювань та репродуктивне здоров’я дитини тощо. Практика шестирічної превентивної роботи довела: діти віком 6-10 років, які брали участь у заняттях, у підлітковому віці володіють достатнім рівнем знань і навичок для відмови від пропозиції однолітків спробувати наркотичні речовини чи пропагувати іншу ризиковану до інфікування ВІЛ, туберкульозом поведінку.

Головна умова участі дітей у заняттях програми – бажання батьків. Та учасники програми здобувають не лише знання, досвід, але й друзів та підтримку в особі спеціалістів благодійного фонду «Нова сім’я», які відкриті до контакту й діалогу.

Вам здається, що такі розмови малоефективні? А ви самі здатні поговорити зі своєю дитиною про таке? Не маєте часу? То не дивуйтеся, коли на це знайде час людина на вулиці і розповість зовсім не те, що ви вважаєте правильним та безпечним для її здоров’я. Своєчасна, відверта розмова вже сьогодні може врятувати щасливе життя та спокій вашої родини завтра.

Тренери програми первинної профілактики пригадують випадок, коли до них звернувся батько дитини, яка кілька років тому проходила цей курс, і попросив дозволу відвідати заняття. Після участі він зізнався: захотів особисто перевірити, про що тут розповідають, адже його син був свого часу настільки захоплений програмою, що тепер шукає можливості продовжити спілкування з тренерами. Відзначив, що завдяки саме цій програмі відновив довірливі стосунки з сином-підлітком, якого після смерті дружини виховує сам. У чому успіх програми? У простоті і побудові мови дружби між дорослою людиною та дитиною.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»         

Телефон «гарячої лінії» денного центру реабілітації наркозалежних: 066 012 55 35

Запис ЖИТТЯ БЕЗ НАРКОТИКІВ: спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кожній людині відоме те, що воду треба пити тільки кип’ячену, фрукти-овочі обов’язково слід мити, і обов’язково потрібно мити руки перед їдою. Всі ці правила гігієни придумані не для проформи, їх слід дотримуватися, щоби не «підхопити» таку недугу, як кишкова інфекція.

– Щоби уникнути цієї хвороби або хоча би частково убезпечити себе від неї, доведеться вдатися до профілактичних заходів, – розповідає Наталія ГОПКО, начальник ГУ Держсанепідемслужби в Чернівецькій області, головний державний санітарний лікар Чернівецької області,  – таких, як миття рук, овочів, фруктів тощо. Завдяки гігієні, можна попередити появу шкідливих бактерій в людському організмі і тим самим уникнути кишкового захворювання. Якщо не дотримуватися простих правил санітарії, інфекція загрожує кожній людині. При попаданні бактерій в організм виникають розлади травлення. Якщо в людини виявлена кишкова інфекція, лікування слід починати якомога раніше. Не варто затягувати з цим, бо наслідки можуть бути сумними.

Симптоми кишкової інфекції

Щойно кишкова інфекція минула інкубаційний період, який триває від 10 до 50 годин, хвороба починає активно розвиватися. Як швидко проявлятимуться симптоми при кишковій інфекції, залежатиме від активності бактерій. Річ у тім, що симптоми можуть виникати вже через 12 годин і проявити себе «бурхливо».

Людині стає погано, з’являються запаморочення й болі в животі, нудота з блювотою.

Після їжі живіт починає здувати, артеріальний тиск знижується, хворого морозить. Все це свідчить про початок інтоксикації.

Головну причину початку недуги пов’язують із закладами громадського харчування і елементарним  порушення санітарних норм і правил: недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов і термінів зберігання сировини та готових страв тощо.

– Тим паче, у спеку ризик захворіти на гострі кишкові інфекції та харчові отруєння значно зростає, – додає пані Гопко. – Чинниками передачі інфекції найчастіше стають готові страви,  молочні, м’ясні, рибні продукти, кондитерські вироби, неякісна питна вода.

Щоби не захворіти:

• влітку уникайте страв, що швидко псуються – холодцю, м’ясних салатів, кондитерських виробів із кремами;
• заправляйте салати й вінегрети безпосередньо перед уживанням;
• не вживайте продуктів і напоїв за найменшої підозри стосовно їхньої недоброякісності або термін споживання яких закінчився;
• купуючи кондитерські вироби, звертайте увагу на умови їхнього зберігання;
• молоко перед споживанням слід обов’язково кип’ятити, непастеризований сир використовуйте лише для страв, що піддаються термічній обробці;
• м’ясо слід добре проварювати чи просмажувати, надтоо вироби із фаршу.

Пам’ятайте: у випадку прояву перших ознак кишкового захворювання – блювання, проносу, підвищення температури, слабості – необхідно терміново звернутися до лікаря! 

Вл. інф.

Запис Обережно: кишкова інфекція спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За повідомленням Держсанепідемслужби, серед мешканців с.Ведень Сорокського району, розташованого на півночі Молдови, зареєстровані чотири випадки захворювання на сибірку серед людей. Усі постраждалі госпіталізовані до Республіканської інфекційної лікарні. Стан одного з них – важкий, трьох інших – середньої важкості.

Вважається, що через зливи було забруднене джерело питної води для тварин, а самі випадки захворювання спричинені вживанням м’яса хворої тварини, частину якої встигли продати до їдальні тракторного парку. Наразі під медичним наглядом перебувають більше сорока ймовірно інфікованих осіб.

 Довідково:

Ентеровірусні інфекції – це група гострих інфекційних захворювань, що розвиваються при ураженні людини вірусами роду Enterovirus, які характеризуються різноманітними клінічними проявами, бо зачіпають практично всі органи і тканини організму людини: нервову, серцево-судинну системи, травний, респіраторний тракт, а також нирки, очі, м’язи шкіри, слизову порожнини рота, печінку, ендокринні органи. Більшість випадків ентеровірусних інфекцій проходить безсимптомно. Велика частина клінічно помітних проявів – головний біль, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у животі, пронос, застудоподібні захворювання, причому ентеровіруси вважаються другим за частотою збудником ГРВІ. Знезараження ентеровірусів відбувається при нагріванні до 50°С, при висушуванні, дії ультрафіолету, дезінфекції розчином формальдегід (0,3%), хлоровмісними засобами. Джерелом ентеровірусних інфекцій є хвора людина чи носій. Заразність відзначається протягом тижнів і місяців, пік виділення збудника припадає на перші дні клінічних проявів. У різних регіонах співвідношення здорових носіїв до хворих коливається в межах 17-46%. Відзначається переважно у дітей молодшого віку. Ентеровіруси передаються за допомоги фекально-орального механізму, харчовим шляхом.

Сибірка – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що спричинюється спороносною паличкою сибірки. Зараження людини виникає внаслідок проникнення збудника сибірки у кров людини через пошкоджену шкіру (подряпини, садна, дрібні порізи) та слизові оболонки при догляді за хворими тваринами, розтині трупів, знятті шкіри, розробці туш хворих тварин. Зараження можливе також через укуси кровососних комах. Не виключається можливість інфікування людей через заражений збудником грунт або забруднені ним предмети. Симптоми: інтоксикація, головний біль, розбитість, підвищення температури тіла, зміни з боку серцево-судинної системи, а також виразка в місці проникнення збудника.  

На запобігання розповсюдженню ентеровірусних  та особливо небезпечних інфекцій в.о. начальника ГУ Держсанепідемслужби у Чернівецької області – головного державного санітарного лікаря Чернівецької області Мар’яна МИРОНЮК рекомендує: дотримуватися правил особистої гігієни, купатися виключно у відведених для цього місцях, не вживати воду з незнайомих джерел, ретельно мити фрукти та овочі, не купувати м’ясо та вироби з м’яса на стихійних ринках або з рук приватних осіб, які не мають ветеринарної довідки, дотримуватись санітарно-гігієнічних правил при зберіганні, обробці, транспортуванні та утилізації сировини тваринного походження. За виявлення перших ознак захворювання (головний біль, підвищення температури тіла, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у животі, пронос, виразкові утворення на шкірі) терміново звертатися до найближчої лікувальної установи. Важливим заходом профілактики захворювань на сибірку є також максимальне охоплення плановими протисибірковими щепленнями всього поголів’я великої, дрібної рогатої худоби, коней, свиней, а також впорядкування місць захоронення тварин.

Вл.інф.     

Запис У сусідів – менінгіт і сибірка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перші випадки хвороби Лайма в нашій області почали реєструвати від 2000 року. До сьогодні буковинські медики зафіксували 37 випадків захворювання. Та тільки цьогоріч на Буковині є 6 нових випадків. Найчастіше підхопити захворювання можна, вирушивши на прогулянку чи відпочинок до лісової або чагарникової місцин, паркової зони, дачних ділянок. Скажімо, чернівчани, які на власному досвіді вже знають, що це за недуга, перед укусом кліща побували на городах і дачах на «Цецино» і «Роші», парках на Комарова і Фастівський.

За словами завідувачки відділом особливо небезпечних інфекцій обласної санітарно-епідеміологічної станції Ірини КОВАЛЕВСЬКОЇ, хворобою Лайма (кліщовим бореліозом) найчастіше хворіють у квітні-травні та серпні-вересні – періоди, коли іксодові кліщі найбільш активні.

– Зараження відбувається при укусі кліща, інфікованого мікробом, а ймовірність заразитися залежить від того, який відсоток кліщів, що мешкають на території, де стався укус, інфіковані, – каже фахівець санітарної служби. – Іноді кліщ з домашніми тваринами може потрапити і в будинок, а потім перебратися з них на людину.

Найбільш ефективним способом запобігти захворюванню є недопущення укусу кліща. Для цього, йдучи на прогулянку, де можуть бути ці комахи, використовуйте одяг з довгими рукавами і штани, які заправляються в шкарпетки. А повернувшись додому, ретельно огляньте шкіру – чи не присмоктався, бува, до вас кліщ. Після прогулянки обов’язково прийміть душ, використовуючи мочалку – це дасть змогу видалити непомічених кліщів.

 Бактерії, що викликають бореліоз, перебувають у кліща в кишечнику і потрапляють під шкіру людини тільки при тривалому смоктанні, тому своєчасне видалення кліща значно знижує ризик зараження.

Якщо кліщ все ж таки вас уполював, то найбезпечніший спосіб видалити його – скористатися пінцетом. Перед видаленням кліща обробіть шкіру будь-яким антисептиком, якомога ближче до шкіри захопіть комаху пінцетом і витягніть, спрямувавши рух вертикально. Після вилучення кліща повторно обробіть ділянку шкіри антисептиком.

– Незалежно від того, чи зверталися ви до лікаря після укусу кліща чи ні, спостерігайте за місцем укусу – чи не розповсюджується почервоніння, що може бути симптомом хвороби Лайма, – радить Ірина Ковалевська. – Як правило, цей симптом розвивається протягом першого місяця після укусу. Якщо виявили його – негайно зверніться до лікаря.

Якщо хвороба ніяк себе не проявить після укусу кліща, то знання про можливе зараження може знадобитися вам через деякий час (навіть кілька тижнів або місяців), коли з’являться ознаки захворювання – ураження нервової системи, суглобів, серця чи інших органів. У такому випадку слід пройти обстеження для виявлення борелій. Це дасть змогу лікарю вчасно поставити вам правильний діагноз.

Хвороба Лайма – інфекційна хвороба, яку викликають мікроби Borrelia burgdorferi, що передаються людині при укусі кліщами деяких видів. Хвороба має кілька стадій і переважно вражає різні органи і системи (шкіру, нервову систему, опорно-руховий апарат і серце). Перебіг захворювання, як правило, хронічний, а також безсимптомний (прихований). Досить висока ймовірність заразитися існує на так званих «ендемічних» територіях, де багато кліщів, які переносять мікроб.

Цього року хворобу Лайма буковинці «підхопили» у селах Репуженці та Горошівці на Заставнівщині, Кам’яна на Сторожинеччині, Куликівка на Герцаївщині, у паркових зонах на Комарова і Фастівській у Чернівцях.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Кліщі заразили хворобою Лайма 37 буковинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Туберкульоз (ТБ) – інфекційне захворювання, що, як і нежить, передається через повітря. Люди з ТБ бактеріями в легенях можуть при кашлі, чиханні, навіть під час розмови заражати інших. Для інфікування достатньо вдихнути лише незначну кількість бацил.
Після інфікування є триОстанні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що рівень смертності від туберкульозу знизився за останні 20 років на 40%. Та в умовах недостатнього фінансування ці досягнення перебувають під загрозою.

За даними ВООЗ, нині одна третина населення нашої планети інфікована бацилами туберкульозу; кожну секунду одна людина заражається туберкульозом; кожні 20 секунд – одна людина помирає від цього захворювання. В Європі щогодини реєструють 49 нових випадків захворювання і 7 смертей, причиною яких є туберкульоз.

Останні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) свідчать, що рівень смертності від туберкульозу знизився за останні 20 років на 40%. Та в умовах недостатнього фінансування ці досягнення перебувають під загрозою.

За даними ВООЗ, нині одна третина населення нашої планети інфікована бацилами туберкульозу; кожну секунду одна людина заражається туберкульозом; кожні 20 секунд – одна людина помирає від цього захворювання. В Європі щогодини реєструють 49 нових випадків захворювання і 7 смертей, причиною яких є туберкульоз.

Україна далеко не виключення з цих загальносвітових тенденцій – щодня у нас реєструється 102 нових випадки захворювання на туберкульоз. І хоча протягом останніх п’яти років вдалося стабілізувати епідемічну ситуацію – знизити рівень захворюваності і смертності від туберкульозу – ситуація залишається ще дуже напруженою. Це зумовлено соціально-економічними та медичними чинниками, зокрема, наявністю значної кількості хворих, які перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнім фінансуванням медзакладів, поширенням хіміорезистентного туберкульозу тощо.

На Буковині щодня реєструється новий випадок туберкульозу, кожні 4-5 днів хворий на туберкульоз помирає.

Існує низка факторів, які сприяють захворюванню на туберкульоз. До них належать: алкоголізм, наркоманія, куріння, харчування з недостатньою кількістю білків, вітамінів, важкі фізичні та психічні навантаження, хронічний стрес, цукровий діабет, виразкова хвороба 12-палої кишки, ВІЛ-інфекція. Збудник туберкульозу має здатність уражати всі органи – кістки, суглоби, гортань, очі, шкіру, нирки, кишечник тощо. Але найчастіше він уражає легені.
Симптоми ТБ залежать від місця ураження. При активній формі ТБ легень: кашель, інколи з мокротинням або кров’ю більше 2 тижнів; біль в грудній клітці; задишка.

Загальні симптоми: слабість, швидка втомлюваність; погіршення апетиту; втрата ваги; підвищення температури тіла та пітливість вночі.

При наявності одного або кількох із цих симптомів необхідно якомога швидше звернутись до лікаря, не займатися самолікуванням!!!
Своєчасне виявлення туберкульозу має велике епідеміологічне значення, бо після діагностування хворому негайно призначають лікування і поширення інфекції стає мінімальним через 6-8 тижнів після початку лікування. Хворі швидко стають незаразними і в кінцевому результаті виліковуються.

Та не всім хворим на туберкульоз допомагає лікування. Це буває, коли їхнє захворювання викликане штамом ТБ, стійким до одного чи більше стандартних препаратів. Йдеться про резистентний до ліків туберкульоз. Мультирезистентний туберкульоз залишається серйозною проблемою, бо вимагає більш тривалого лікування комплексом ліків, але навіть у цьому випадку існує досить високий ризик смертельного завершення хвороби (його можна прирівняти до ризику летальності в доантибіотикові часи).

Декілька фактів про туберкульоз:

● В однієї з десяти осіб, інфікованих збудником TБ, протягом життя розвивається активна форма TБ. Для осіб з ВІЛ цей ризик значно вищий.

● ТБ і ВІЛ – «смертельний тандем», в якому одне захворювання прискорює перебіг іншого. Саме туберкульоз є основним вбивцею людей, заражених ВІЛ. Понад 30% ВІЛ-інфікованих хворіють на туберкульоз і близько 40% із них помирає від цієї недуги.

● Кожен нелікований хворий на активну форму туберкульозу здатен заразити 10-15 людей протягом року.

● ТБ – третя основна причина смертності у всьому світі серед жінок віком 15 – 44 роки. В інфікованих жінок репродуктивного віку більше шансів розвитку даного захворювання ніж у чоловіків цього ж віку.

● ТБ уражає в основному осіб працездатного віку.

Нині в Україні діє Програма «Зупинимо туберкульоз в Україні» за фінансової підтримки Глобального Фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Вона спрямована на зменшення рівня захворюваності та смертності від туберкульозу в два рази до 2015 року. Цьому сприятиме виявлення хворих серед населення, яке для дорослих можливе при своєчасному флюорографічному обстеженні, аналізі мокроти на наявність збудника, а для дітей – за допомогою туберкулінової діагностики (проби Манту).

Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. Первинна вакцинація здійснюється в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають здорові діти з від’ємною реакцією Манту в 7-річному віці.

Туберкульоз пасує перед повноцінним харчуванням, фізкультурою, загартовуванням. А з метою його раннього виявлення один раз у 2 роки треба проходити профілактичне флюорографічне обстеження.

Олександра ТОМАШОВСЬКА, завідувачка відділенням з профілактики туберкульозу Чернівецької ОблСЕС

Запис Щодня новий випадок туберкульозу реєструють на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ревматизм, або ревматична лихоманка – це захворювання сполучної тканини, яке має автоімунний механізм розвитку, пошкоджує переважно оболонки серця та суглоби. Найчастіше причиною цієї хвороби є перенесена гостра стрептококова інфекція у схильних до захворювання людей, особливо в молодому віці. Також ревматоїдні хвороби виникають через алергії, інфекційно-токсичні ураження, віруси, спадкові чинники. Часто трапляються випадки сімейних захворювань на цю хворобу.

Хвороба полюбляє суглоби й серце

Ревматизм найчастіше проявляється через ураження суглобів (розвивається артрит), серця (кардит), нервової системи (хорея), зрідка – ураженням шкіри (кільцеподібна еритема, ревматичні вузлики).

Хворі можуть скаржитися на гарячку, біль у суглобах, загальну слабкість. Перші симптоми артриту проявляються через 1 – 2 тижні після перенесеної гострої або загострення хронічної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, ГРІ), або симптомів кардиту (через 3-6 тижнів).

Симптомами ревмокардиту найчастіше є малоінтенсивний біль або неприємні відчуття в ділянці серця, підвищена пітливість, лихоманка, швидка втома, задишка, серцебиття, перебої в роботі серця. Пізніше можуть з’являтися набряки ніг, відчуття важкості в правому підребер’ї.

Симптомати ревматичного артриту є поява в суглобі набряку, місцевого почервоніння та підвищення температури, болю та обмеження рухливості через больовий синдром. Особливостями саме ревматичного артриту є ураження великих суглобів (колінні, гомілково-ступневі суглоби). Для цього виду артриту притаманна так звана летючість (мігруючий характер), тобто вчора, наприклад, спостерігалося ураження правого колінного суглобу, а сьогодні – лівого. Ревматичний артрит – це переважно симетричний артрит, з доброякісним перебігом, тобто при лікуванні спостерігається швидка позитивна динаміка, особливо при застосуванні відповідного лікування, і в майбутньому практично ніколи не відбувається формування деформацій суглобів.

В Україні нараховують близько 230 тис. хворих на ревматичну хворобу. Щорічно реєструється приблизно 6 тисяч хворих, з яких третина – люди молодого та працездатного віку, а це у свою чергу з часом призводить до інвалідизації.

А ось симптоми малої хореї при ревматичній лихоманці можуть спостерігатися в дитячому віці. Дитина починає безпричинно тягнути ніжку, кривлятися, неадекватно реагувати на оточення, стає плаксивою, роздратованою, в’ялою. Якщо ж це дитина шкільного віку – у неї може змінитися почерк. У таких дітей спостерігаються гіперкінези, м’язова дистонія, порушення статики та координації при рухах, психопатологічні прояви.

Найчастіше ревматична хвороба уражає дітей у віці 7-15 років.
Жінки страждають на ревматизм утричі частіше, ніж чоловіки, проте в зрілій віковій категорії ця відмінність зникає.

Ревматизм треба попереджати

При невчасному зверненні пацієнта до лікаря чи несвоєчасному лікуванні ревматична лихоманка переходить у хронічну форму. Тоді й починають формуватися вади серця, які з часом можуть призвести до розвитку серцевої недостатності (набрякам ніг, задухи, серцебиттю, аритміям, збільшенню печінки тощо).

Первинна профілактика ревматичної хвороби – це боротьба з джерелом інфекції – санація вогнищ, які можуть у майбутньому призвести до виникнення гострої ревматичної лихоманки. Слід одягатися відповідно до сезону, уникати переохолоджень, дотримуватися здорового способу життя,загартовувати організм (ранкові зарядки, прогулянки на свіжому повітрі), дбати, щоб їжа містила вітаміни (фрукти й овочі), була свіжою та якісною.

Здебільшого провокуючими моментами є переохолодження, хронічні інфекції, особливо ураження мигдаликів. Оптимальними шляхами подолання ревматизму є лікування хронічних тонзилітів, фарингітів, ангін та підвищення імунітету.
Гостра ревматична гарячка триває близько 6-12 тижнів. Чим швидше розпочинається лікування, тим більша ймовірність того, що лікарям вдасться досягти покращення та запобігти формування у пацієнта вади серця.

Народний вислів «ревматизм – це хвороба, яка лиже суглоби і кусає серце» відображає глибоку сутність хвороби: через маловираженість симптомів кардиту хворий не відразу звертається до лікарів, відкладаючи візит до «кращого часу», а втрачений час пізніше проявиться у формуванні вад серця, які вже, на жаль, невиліковні.

Вторинна профілактика є довготривалою. Найшвидше формування вади (мітральної недостатності) наростає через 4-6 місяців від початку виникнення гострої ревматичної лихоманки, а найдовше (2,5-3 роки) формується аортальний стеноз (звуження). Саме цей термін покладений в основу тривалості біцилінотерапії. Так, хворому, після гострої ревмоатаки, після завершення стаціонарного курсу антибіотикотерапії призначають біцилін-5, а краще екстинцилін кожні 3 тижні впродовж 3 років. Якщо за такий період не відбувається повторної ревмоатаки, то наступних 2 роки (4-й та 5-й рік) проводиться ще посезонно профілактика (весна та осінь) із застосуванням вказаних препаратів по 3 ін’єкції на сезон. Але найкраще ревматичну хворобу попередити, ніж лікувати.

Лариса ВОЛОШИНА, доцент, кандидат медичних наук
Інна КОВАЛИШИН, лікар-інтерн

P.S. За словами пані Лариси, не слід довіряти рекламним препаратам, якими нині кишить теле- та радіоефір. Перш ніж приймати будь-який рекламований препарат, обо’язково треба проконсультуватися з лікарем.

Про харчування при артритах і артрозах – у наступному числі.

Запис Ревматизм «лиже» суглоби і «кусає» серце спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Тест на гепатит робитиме спеціально запрошений лікар, – каже Юля БОРИСОВА, працівниця благодійного фонду «Життя заради життя». – Результат можна буде дізнатися анонімно через 10-15 хвилин після здачі крові. І, якщо вірус буде виявлено, людина зможе негайно розпочати лікування.

Лікарі кажуть, що протягом останнього року було виявлено 13 нових захворювань на гепатити, чотири з яких – гепатит С. На обліку у Чернівецькій області наразі перебувають 33 хворих із цим діагнозом.

– Хвороба підступна тим, що протікає безсимптомно і через це часто діагностується надто пізно, як правило, на етапі цирозу печінки, – каже Оксана ХУХЛІНА, завідувачка кафедрою внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету. – На лікування гепатиту С потрібно від півроку до року – усе залежить від підтипу захворювання. У мене були пацієнти, яким і чотирьох тижнів терапії вистачало. Хочу зазначити, що гепатит повністю виліковний. Головне – вчасно виявити і почати лікувати.

У Чернівецькій області ця страшна хвороба не оминула і дітей.

– За офіційними даними, вісім буковинських дітей хворіють на гепатит В і семеро – на гепатит С. На жаль, у дітей ми практично не виявляємо гепатит С у гострій формі, частіше – у хронічній, – зауважує Марія ПОЛІЩУК, заступник начальника головного управління охорони здоров’я ОДА. – Із цього року держава розпочала частково фінансувати лікування дітей. Тож ми вже подали заявку і чекаємо допомоги. Оскільки лікування дуже дороге, більшості сімей кошти на ліки просто необхідні.

Гепатит – це інфекція крові, тому у зоні ризику ми всі, незалежно від соціального статусу, виду діяльності та освіти. Щоби вберегтися від її наслідків, варто регулярно здавати аналізи. Адже, як відомо, запобігти хворобі значно легше, ніж потім її лікувати.

Запис Гепатит С – не вітамін С спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У данському центрі сучасного мистецтва Луізіана, що затишно розташувався на березі моря, – там я побувала у 20-х числах квітня – звернула увагу на дивну схему-малюнок. Щоправда, вона висіла не на стіні у залі, а у вбиральні біля сушки для рук.

Коли придивилася уважніше, то зрозуміла, що плакат присвячений тому, як треба мити руки. І це у найчистішій європейській країні! Була вражена. Та подруга, в якої я гостювала, пояснила, що на початку нинішнього року в Данії сталася серія незрозумілих кишкових отруєнь. Тоді данський уряд і вирішив повчити своїх громадян культурі миття рук.

Сьогодні згадала той випадок, бо іншого порятунку, ніж правильне миття рук, від убивчої інфекції, що сіє паніку в Європі, просто немає. Принаймні, у нас в Україні.

Наразі статистика нової недуги не радує: 20 смертей, майже 3000 хворих у 13 країнах. Чимало країн закривають свої кордони перед овочами-фруктами ЄС. Наша влада з радикальними заходами не поспішає. Тим паче, що не бачать причин для хвилювання і в бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, вважаючи, що ризик потрапляння палички в Україну мізерний.

Як повідомив Ігор ПОКАНЕВИЧ, керівник українського бюро ВООЗ, більшість випадків захворювання фіксуються на півночі Німеччини, тож це локальний спалах, пов’язаний з особливостями харчування цього регіону.
Санітарні лікарі вважають, що захиститися від цієї палички немає можливості, оскільки вона у кишківнику й будь-які санітарні заходи в аеропортах та залізничних вокзалах будуть безсилі. Тим паче, у німців потужні технології, цілі інститути вивчають цю загадкову недугу. А у нас, як зізнаються столичні профі, немає навіть відповідних препаратів, щоби діагностувати цю інфекцію. Та лікувати нас будуть як при звичайному отруєнні, кажуть спеціалісти.
Нагадаємо, що першими симптомами німецької інфекції є пронос із кров’ю, ураження нервової системи, ймовірна також втрата свідомості. Та хто, чи що, спричинив її – на це питання не відповів навіть інститут Роберта Коха, де розглянули 500 проб овочів.

Вадим ШИПУЛІН, науковий директор Українсько-німецького гастроентерологічного центру висловив припущення, що швидше за все у Німеччині відбулася мутація під час вирощування ГМО продуктів чи овочів з допомогою пестицидів. Як наслідок – утворилася стійка кишкова паличка-мутант, яка здатна вбити людину. І вона може бути присутньою на будь-яких овочах і фруктах.

Натомість страховики вважають німецьку болячку вигадкою. На їхню думку, хтось виробляє цю заразу з метою наживи. І варто було б зайнятися цим спецслужбам.

Наші буковинські лікарі теж мають свою точку зору на цю проблему. Зокрема, досвідчений педіатр Ірина РЕГУЛЬСЬКА вважає цю кишкову паличку мутантом. Адже нині під дією ліків, змін у довкіллі мутують чимало живих організмів. Людині доводиться платити за те, що вона виробляє з природою…

Запис «Кишкова зараза» з Європи з дня на день буде в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.