На фестивалі пили березовий сік і дегустували березовуху – самогон, зварений на березовому соці. Гостей частували банушем із бринзою, грибною юшкою та іншими традиційними буковинськими стравами. На облаштованій на галявині сцені співали й танцювали запальні гуцули, демонструючи обряд гуцульського весілля.

А родзинкою фестини стало весілля справжнє: молодята з Банилова-Підгірного вирішили взяти шлюб просто на березовому святі.

Не забули організатори й про найменших учасників свята: дітей безкоштовно катали на конях та віслюках, а веселі клоуни запрошували їх до ігор.

Фото Сергія Зарайського bukinfo

За словами господині свята, громадської діячки Марини Коняк, головна мета фесту – сприяння розвитку сільського та екологічного туризму на Буковині.

Та для району фестиваль березового соку має й економічний ефект. Це – зайнятість.

– Адже багато хто з місцевих мешканців виготовляє для фестивалю сувенірну продукцію та атрибутику. Збільшується кількість приватних садиб, які надають послуги з сільського туризму,  – розповів  голова Сторожинецької районної ради Петро Брижак.

Галина Єреміца, для «Версій»

Запис Єдиний у світі фестиваль березового соку вдруге відбувся на Сторожинеччині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

50 віршиків напам’ять

Щоби дитина любила вчитися, її треба навчати з пелюшок, переконана Олександра Кравчук, вихователь-методист чернівецького дитячого садка №44. Тож, щойно поріг групи, яка так солодко називається «Карамельками», переступає двадцять дворічних пустунів, вона відправляється із ними у незвідану країну знань.

– Дітей ясельної групи неможливо посадити на стільчики і читати лекцію про букви і цифри, – каже Олександра Володимирівна. – Тому з першого дня ми граємося. Але не в «стрілялки» чи гонки, а у розвиваючі ігри. І вже за місяць-два наші дітки з нетерпінням чекають занять-ігор. Головне – щоденна робота.

З перших днів у садочку починаємо вивчати букви. Щоби малюкам було цікаво, показую велику абетку, гарні кольорові картки з літерами, картинками тощо.

Наприклад, показую діткам букву «А», потім ми хором називаємо її, описуємо, пригадуємо слова, які починаються з цієї букви. Потім кожну дитину запитую: «Сашко, де буква «А»?». Він показує пальчиком, а я підкріплюю нові знання похвалою. Розповідаю віршик про букву, яку вивчаємо. Уже через рік наші дітлахи знають близько 50-ти віршів.

Щоби малятам було цікавіше, Галина Гома придумала фізкультурні вправи, пов’язані з буквами. Діткам дуже подобається відображати букви, наприклад, за допомогою пальчиків рук. Такі заняття тривають усього три-п’ять хвилин і протягом дня повторюються кілька разів.

Співають склади

– Якось, готуючись до свята, я помітила, що діти швидше запам’ятовують вірш свого товариша, ніж свій, – пригадує Олександра Володимирівна. – На основі цього я провела експеримент. З кожною літерою зробила шапочку на голову і підписала її іменем дитини: Аня – А, Сашко – С, Олег – О. Всі дітки отримала завдання вивчити віршик про свою літеру. На занятті вони вдягали кожен свою шапочку і розказували свій віршик. Наприкінці другого тижня вся група знала азбуку і один одному вдягали шапочки з потрібною літерою.

Упевнившись, що діти добре розрізняють букви, виховательки беруться за вивчення складів. І в цей період вони перетворюються у співачок. На власному досвіді переконалися, що малята краще засвоюють склади під час їх проспівування.

– Пояснюємо: «Ось буква «М», а коли поруч поставимо «А», то одержимо «МА-А-А-А». Намагаюся дуже довго виспівувати голосний звук, щоби діти його чітко почули. І так з усіма голосними, – каже вихователька. – У садочку навіть жартують: «Якщо «Карамельки» співають, значить уже почали вчити склади».

Дітей треба хвалити

Хвилююча мить – читання одно- і двоскладових слів. Дорогою до садочка трирічні «карамельки» уже читають нескладні вивіски на магазинах, написані великими буквами. Батьки тішаться і підхвалюють маленького всезнайка, а перехожі здивовано озираються: ще не всі звуки чітко вимовляє, а вже читає! При чому читає не по буквах, а одразу по складах!

– Усі дітки хочуть знати все, їм все цікаво. Головне – не роздушити це бажання дорослим тиском і контролем, – переконана Галина Степанівна, вихователька.

– Увага, любов, підтримка – таку атмосферу ми намагаємося створювати у групі. Так діти з задоволенням приходять до садочка, не бояться задавати запитання, творити, мислити. Якщо конструктор не складається, а буква не запам’ятовується, наше завдання – навчити, допомогти. І в жодному разі не кричати і не карати дитину.

Найчастіше у малят труднощі виникають із читанням закритих складів. Їх дітки часто читають навпаки. Щоби виправити цю помилку, виховательки пропонують гру: побудувати зі спеціальних паличок літери і скласти простенькі слова. Тільки після того, як малятам вдається читати трискладові слова і словосполучення, переходять до коротеньких текстів – прислів’їв, скоромовок, лічилок.

Уже в молодшій групі «карамельок» дуже легко відрізнити від інших дітей. Зранку, поспішаючи до садочка, майже усі вони несуть у руках нову книгу казок, а не машинку чи ляльку. Між малятами навіть виникає здорова конкуренція: кожен поспішає розповісти, що нового прочитав. За активність і цікавість під час заняття отримують винагороду: сонечко, намальоване на руці.

– Ми з Галиною Степанівною та помічником вихователів Галиною Олександрівною – команда. Думаю, це відчувають і наші вихованці. День у нашій групі починається, як у сім’ї. Мабуть, ми і є великою сім’єю, – зізнається Олександра Кравчук. – Приємно, що наші зусилля підтримує завідувачка дитсадка Оксана Донець. Коли вдається працювати злагоджено, дружно, тоді й результат є. Мабуть, ні за що не змінила би своєї роботи. Бо щодня тримаю за руку найбільше багатство – дітей.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Виховательки чернівецького дитсадка навчають своїх вихованців читати вже у… три роки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи не дивувалися, чому ваш син чи донька просиджують за екраном монітора цілісінькі вечори, або навіть і ночі?

А чи задумувалися над тим, чому тривалість шкільного уроку не перевищує 45 хвилин? А в молодших класах – іще менше? Ті, хто планують навчальний процес, враховують, що не можна перевантажувати мозок і нервову систему дитини. Вчителі зазвичай чергують процес навчання з невеличкими фізкультурними паузами, але для дитячого організму, який росте й розвивається, цього недостатньо.

При роботі ж із комп’ютером школярі так само тривалий час перебувають у сидячому стані, до того ж, дуже суттєво навантажується зір. Офтальмологи радять обмежувати кількість часу, який діти проводять за комп’ютером без перерви.

Для 7-9-річних – це 15 хв. на день. У 10-12 років за монітором можна посидіти не більше 20 хв. на день, а після 12-ти – не більше 2 год. Але сучасні діти, вже починаючи від 2-2,5 років (!), свідомо пов’язують маніпуляції комп’ютерною мишкою зі змінами, що відбуваються на екрані монітору. Так зовсім з раннього віку діти адаптуються до інтерактивного інформаційного простору.

За матеріалами компанії «Київстар», члена Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті, 27% українських дітей віком від 6 до 17 років підтвердили, що з ними в Інтернеті контактували незнайомі люди, і 30% з них пішли на контакт! Більше того, діти не тільки охоче контактують з незнайомцями, але й діляться особистою інформацією, розповідаючи про себе: 28% – пересилали свої фотографії, 17% – інформацію про родину. Слід підкреслити, що 7 відсоткам опитаних дітей пропонували наркотики й 11 зі 100 прийняли таку пропозицію. Прикметно, що на звернення про можливість заробити гроші відгукнулось лише 8 зі 100.

При роботі за комп’ютером користувач має вільний доступ до будь-якої інформації, коли корисна й цікава перемішана з низькопробною, агресивною та відверто брудною. Навіть у нас у Чернівцях підлітки виклали в Інтернеті відеозапис з мобільного телефону, на якому вони знущалися над своїми однолітками. І, найжахливіше, що багато підлітків сприйняло таке видовище цілком спокійно, як щось розважальне.

А результатом контакту дитини з такою агресивною, жорстокою інформацією можуть бути психологічні травми, наслідки яких зберігаються у підсвідомості тривалий час і впливають на сприйняття навколишнього світу.

За кожним технічним досягненням стоять люди, і дорослі несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці, в транспорті або в метро.

Нелегальний і «дорослий» контент (зміст), агресивний нав’язливий маркетинг, кіберзлочинність – усе це може перетворити Інтернет на дуже небезпечний для дітей простір. Скажімо, на суперпопулярному ресурсі «Вконтакте» користувач зазначає відомості про себе: місто, школу, інститут, роботу, уподобання, він може також бути учасником віртуальних спільнот, груп. Деякі зазначають свої телефони, адреси, приватні відомості. І аудиторія цього ресурсу – не тільки дитяча.

Якщо подивитися в розділі «статистика» цього ресурсу, то вас запевнять без перебільшення, що «Вконтакте» є лідером в усіх сферах, пов’язаних з інтернет-комунікацією:

більше 2 млрд. сторінок відкривається на сайті щоденно
(liveinternet);
найпотужніший фотохостинг: понад 12 млн. фотографій завантажується на сайт щоденно;
найпотужніший відеохостинг: більше 100 тис. нових відеофайлів щоденно;
досить популярний вид спілкування: більше 100 млн. повідомлень відправляється щоденно;
кожний користувач у середньому переглядає 150-180 сторінок щодня;
щоденно ресурс відвідує щонайменше 17,5 млн. осіб (liveinternet).

При цьому 18% відвідувачів молодше 19-ти, 28% – 18-25 років, 11% –25-35 років…

Щороку аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, а діти та підлітки не усвідомлюють, на жаль, загрози, яка може чекати на них у віртуальному просторі. Проте й не всі батьки знають про можливі загрози Інтернету для дітей і методи, які допомагають їх уникнути.

Першим в Україні інформаційним порталом, який містить освітні матеріали для дітей, батьків та вчителів з основами та правилами безпечної роботи в Інтернеті, став сайт «Онляндія – безпечна веб-країна» (www.onlandia.org.ua.)

Ось деякі правила використання Інтернету з цього сайту вдома:

Час, проведений за комп’ютером, слід обмежити, щоби це не нанесло шкоди здоров’ю дитини. Залежність дітей від комп’ютерних ігор стала значною проблемою в усьому світі. Вона подібна до наркозалежності і потребує серйозної медичної та психічної реабілітації.

Поставте комп’ютер у кімнаті, якою користуються всі члени родини, наприклад у вітальні. Бажано, щоби біля дошкільнят під час користування Інтернетом був хтось із дорослих.

Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету має обмежуватися знайомими сайтами, погодженими заздалегідь. Більш досвідчені діти можуть знаходити знайомі сайти, використовуючи меню «Обране» браузера.

Найбезпечнішим рішенням є створення персонального операційного середовища для дитини, де доступ до Інтернету обмежений лише певними сайтами.

Здійснювати батьківський контроль за поведінкою дітей в Інтернеті можна за допомоги спеціального програмного забезпечення, зокрема, засобів батьківського контролю, які пропонує операційна система Windows 7 і Vista або програма Kaspersky Internet Security.

Користуючись цим програмним забезпеченням, ви зможете відфільтрувати шкідливий вміст, з’ясувати, які сайти насправді відвідує ваша дитина і що вона на них «робить», установити часові рамки використання комп’ютера в цілому, та Інтернету зокрема, блокувати деякі небажані дії з боку ваших дітей тощо.

Проводьте більше часу з дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом. У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, щоби бути впевненими, що в будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас.

І ще одне. Вже давно не фантастика, що в Інтернеті стало цілком можливим існування паралельного світу зі своїми законами, правилами, історією й навіть економікою. Онлайн-ігри збирають перед моніторами мільйони людей щодня. Вони керують своїми віртуальними світами, об’єднуються в спільноти, воюють, будують, шукають, рятують, руйнують міста, здійснюють міжгалактичні подорожі, граються біля моніторів своїх комп’ютерів і поринають у віртуальний світ. Вони перетворюються на вухастих ельфів, потужних роботів, жахливих орків, хитрих гномів, спритних магів, фантастичних героїв, воїнів.

І що цікаво, геймери навіть навчилися заробляти на своєму хобі. Виявляється, наймасовіший та найприбутковіший ігровий заробіток – це торгівля різними предметами ігрового світу. Залежно від гри, на продаж виставляються скарби, землі, маєтки, палаци, острови, планети, зброя, коштовності, артефакти. У світі «Second Life» («Друге життя») існує власна валюта — ліндени, які можна обміняти на справжні гроші.

Населення віртуальних світів невпинно зростає. Кількість мешканців «Другого життя» досягло майже 8 млн. чоловік. Активна ігрова аудиторія становить близько 2–3 млн.

Представник компанії «Gartner» заявив: – До кінця 2011 року 80% активних інтернет-користувачів (і компаній зі списку «Fortune 500») будуть жити «другим життям», але не обов’язково в «Second Life».
Тож радимо батькам: будьте другом своїй дитині. Цікавтеся її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

На сайті «Онляндія – безпечна веб-країна» ви можете підтримати Коаліцію за безпеку дітей в Інтернеті «Так! – безпечному Інтернету для дітей в Україні», яка заснована за ініціативи «Майкрософт Україна»:

поширювати інформацію щодо правил безпечного користування мережею Інтернет серед дорослих та дітей;
внести тему онлайн-безпеки до шкільної програми для дітей віком від 7 до 14 років, а також до програми навчання та підвищення кваліфікації вчителів;
вивчати та використовувати міжнародний досвід боротьби з кіберзлочинністю;
визначити поняття «дитяча порнографія» у законодавстві України;
передбачити в українському законодавстві покарання за виробництво чи володіння матеріалами, які характеризуються як дитяча порнографія;
вдосконалити ресурсну базу підрозділів МВС щодо виявлення, розслідування кіберзлочинів та запобігання їм;
на законодавчому рівні затвердити процедуру блокування Інтернет-ресурсів, які містять дитячу порнографію в порушення українського законодавства;
створити Зону довіри в українському сегменті Інтернету. Тільки об’єднавши наші зусилля, ми зможемо допомогти дітям захистити себе від небезпек віртуального світу та навчити їх правилам безпечної поведінки у світовій мережі.

Тетяна СПОРИНІНА, «Версії», викладач інформатики Чернівецької гімназії №2

За матеріалами інформаційного порталу «Онляндія», Інтернет-ресурсів про безпечний Інтернет і з власного досвіду викладання інформатики

Запис Інтернет: Реальніше, ніж ти думаєш спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У командних змаганнях збірна Чернівецької області у складі Сергія Бучацького та Петра Софранюка теж стала бронзовим призером. Наші земляки в поєдинку за третю сходинку спромоглися перемогти представників Полтавщини – 3:1. У загальнокомандному заліку  збірна Чернівецької області посіла 7 місце серед 18 областей.

Запис У тенісі задніх не пасемо спершу з'явиться на Медіа-Версії.