Як відомо, другий етап медичної реформи збурив хвилю пристрастей на теренах медичної спільноти області. Спокійно пройшло реформування закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) лише в окремих медустановах. Але обласний медичний діагностичний центр до таких не належить. Хоча початок реформування не віщував нічого поганого.

Бо керівник закладу – Заслужений лікар України Анатолій Вдовічен – очолив комісію з реорганізації підприємства, що давало одразу карт-бланш на отримання посади. Втім, і це було ще не головним аргументом «за»: річ у тім, що його контракт завершується лише… 2023 року. Тож усі були певні, що й далі працюватимуть під керівництвом Вдовічена. Та не так сталося, як гадалося. Влада блискуче розіграла багатоходівку. Задіюючи різних підставних осіб-учасників (думаю, не всі вони й здогадувалися про те, що їх використовують), розігріла та роздратувала громадськість за допомоги журналістів, нацькувавши цю громадськість на боротьбу з таким собі екс-регіоналом, як Ігор Шкробанець. Між іншим, далеко не найгіршим з організаторів охорони здоров’я. …А тим часом конкурс на посаду керівника «виграла» колишня чернівчанка та екс-керівниця Хмельницького департаменту охорони здоров’я Наталія Свестун. У наступному числі «Версії» познайомлять читачів із діяннями цієї сімейки лікарів, розслідуванням яких займалося «Дзеркало тижня» та різні хмельницькі ЗМІ. До слова, апеляційний суд Хмельницької області визнав 2014 року колишню директорку департаменту Наталію Свестун винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП (конфлікт інтересів). Вл. інф

Запис Про пристрасті та справедливість… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Його мета – покращення показників репродуктивного здоров’я населення, зменшення показників материнської і малюкової захворюваності та смертності шляхом створення потужного пологово-допоміжного закладу.

Згідно нормативів Мінздоров’я України в Чернівецькій області має бути створений один обласний перинатальний центр – високотехнологічний медичний заклад ІІІ рівня, який надаватиме спеціалізовану акушерсько-гінекологічну та неонатологічну допомогу. За словами Ігоря Шкробанця, в області створено робочу групу з реалізації проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства».

Після аудиту перинатальної служби області комісія МОЗ України базовим закладом для створення перинатального центру погодила комунальну міську установу «Міський клінічний пологовий будинок №1». Введення центру в експлуатацію заплановано на кінець 2013 року. Перинатальний центр надаватиме першочергово допомогу жінкам зі складним перебігом вагітності та дітям, які народилися з вадами і потребують особливої уваги лікарів.

Центр матиме високоякісне обладнання, навчених фахівців, які зможуть забезпечити якісну допомогу новонародженим. Нині в області діє функціональний перинатальний центр – структура, яка створена з закладів різних форм підпорядкування, цілком забезпечує процеси виношування вагітності, пологів та виходжування хворих і недоношених дітей.

До його акушерської частини включено пологові будинки міста Чернівці, центр антенатальної (внутрішньоутробної) охорони плоду в обласному діагностичному центрі, обласну лікарню, реанімацію обласної лікарні, виїзну акушерську реанімаційну бригаду. До неонатальної (післяутробної) частини входять обласна дитяча лікарня, три відділення – реанімації, патології новонароджених і ІІ етапу виходження недоношених та виїзна реанімаційна бригада.

Запис У 2013 році на Буковині запрацює перинатальний центр спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Нині на заміну дільничним лікарям приходить сімейна медицина. Чи набуває вона популярності і як розвивається в нашому суспільстві?

– Сімейна медицина стає основною ланкою організації медичної допомоги. Вона повинна бути найпоширенішою і найдоступнішою. Раніше цю нішу займали дільничні терапевти та педіатри. Сьогодні можна говорити про інститут сімейних лікарів, доступних для сімей. Лікар повинен знати хвороби усіх членів родини, тобто «вести» усю сім’ю. Це ідеальна модель медицини. Якісна сімейна медична допомога позбавляє додаткових витрат і дозволяє мати меншу кількість високозатратних лікувальних закладів. Тому ми розвиваємо сімейну медицину.  

Можливо, поки що немає того ефекту, який мала би давати сімейна медицина, проте республіканський спеціаліст з сімейної медицини на одній з нарад в МОЗ доповів, що в Чернівецькій області показники захворюваності зменшуються пропорційно до розвитку сімейної медицини. Тобто науково обґрунтований її позитивний вплив на здоров’я населення.

Вік інфаркту – 40 – 50 років

– У зв’язку зі збільшенням захворювань серця надзвичайно актуальною стала ендоваскулярна кардіологія. Яка ситуація на Буковині?

– Проблеми, пов’язані з погіршенням прохідності судин серця, призводять до ураження ділянок серцевого м’язу інфарктом. Від розміру постраждалої ділянки серця визначають важкість інфаркту. Отже, ендоваскулярна кардіологія спрямована на те, щоб визначати за допомогою спеціального обладнання прохідність серця, та у разі непрохідності відновити її за допомогою маленьких інженерних конструкцій, які відновлюють прохідність. У світі це операція невідкладної допомоги.

А в Україні лише кілька центрів, які займаються такою кардіологією. Чернівці прикріплені до Львова та Києва. Але людину в передінфарктному стані неможливо доставити туди. Тому наші хворі отримують допомогу вже після перенесеного інфаркту, аби попередити інші хвороби. А якщо така клініка з’явиться у нас в області, це дозволить врятувати не одне життя. Адже причина смерті від хвороб серця та судин серця перша за летальністю серед чоловіків працездатного віку в Чернівецькій області і на Україні загалом. Група ризику – переважно чоловіки від 40 до 50 років.

Тому сподіваюся, що до кінця цього року ендоваскулярна кардіологія з’явиться і у нас.

Протягом перших місяців 2010 року за межами Чернівецької області кардіологічним хворим зроблено 11 імплантацій штучних водіїв серцевого ритму, 6 стентувань та 3 аортокоронарні шунтування.

Новий протитуберкульозний диспансер

– Вже досить давно ведуться розмови про перенесення протитуберкульозного диспансеру за межі міста. Які прогнози на майбутнє?

– Як люди, що займаються організацією охорони здоров’я, ми розуміємо, що центр міста – це не місце для протитуберкульозного диспансеру. Адже людині, яка кілька місяців перебуває на лікуванні, потрібна територія для прогулянок, зелені засадження, територія для комфортного проживання. З іншого боку, медики, які лікують «важких» хворих, постійно ризикують інфікуватися. Їм також необхідні належні комфортні умови праці.

Ремонт старих приміщень, де десятки років розташовувався диспансер, достатньо затратний і малоефективний. Це неправильний економічний підхід. Крім того, історичний центр одного з найгарніших міст України – не місце для масового розміщення таких корпусів.

Ми почали роботу 3 роки тому, знайшовши підтримку у міського голови, в обласної ради, обласній державній адміністрації. Півроку шукали земельну ділянку. Нам пішла на зустріч академія аграрних наук України. Саме вона і передала нам 24 га землі для побудови медичного містечка і пульмофтізиатричного центру на околиці Чернівців у Садгорі.

Патологія легень нині значно ширша, ніж тільки туберкульоз. Тому має бути сучасний центр із сучасним обладнанням для запобігання цих хвороб.

Зараз проектні роботи на початковому етапі, відпрацьовуємо механізми фінансування.

Пологи – свято народження

– Якими новинками пишаєтеся?

За останні роки на Буковині перебудовано пологоводопоміжну систему за новітніми технологіями. Колись родичі стояли під вікнами в очікуванні народження малюка. Тепер до породіллі можуть прийти усі близькі. У нас проводяться так звані партнерські пологи. Тепер жінка народжує і, не виходячи з палати, може бути з дитиною, маючи всі побутові умови поруч.

Нині в кожному районі є таке сучасне пологове відділення.

Нещодавно я був в Ізраїлі і там, виявляється, такі ж технології.

Маємо ряд досягнень. Наприклад, Центр неврології і реабілітації дітей з ураженням нервової системи, низка амбулаторій загальної практики сімейної медицини тощо.

– Яке майбутнє у медицини? Чи буде в Україні страхова медицина?

Напевне, в усіх країнах світу людина платить за отримання медичної допомоги. У вигляді податків, чи страхових внесків або у вигляді безпосередньої оплати в клініку чи лікарю. Людина має витрачати гроші на власне здоров’я. Тільки у цьому випадку виникає відповідальність за власне здоров’я. У той же час суспільство повинне бути гуманним. Буде це страхова медицина, чи податок, чи безпосередня оплата, але все ж таки буде. Звичайно, повинна існувати інституція захисту малозабезпечених, пенсіонерів, дітей, інституція захисту від соціально небезпечних хвороб.

– Приватні клініки підпорядковуються головному управлінню охорони здоров’я?

Не підпорядковуються так само, як і не підпорядковуються аптечна мережа. Але я заохочую наявність приватних клінік. Наявні клініки не роблять погоди в медичній галузі. Адже вони охоплюють найприбутковіші вузькі напрямки медицини. У них достатньо обмежений вид послуг – стоматологія, офтальмологія, гінекологія, косметологія, частково травматологія, лабораторна справа. Велика кількість напрямків, де навіть немає конкуренції з державною медициною. Вважаю, що мають бути лікувальні установи різних форм власності. Але зараз вони не складають нам конкуренції, тому що люди не готові платити.

Напередодні професійного свята бажаю всім медикам людського і професійного щастя. Адже тільки щаслива людина може подарувати зцілення іншому. Тільки щаслива людина може лікувати і бути від цього щасливою.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

 Статистика: 

На Буковині працює понад 30 тис. людей у медичні галузі.

 Медичну допомогу населенню надають 437 заклади охорони здоров’я, з них – 57 лікарняних закладів, 9 диспансерів, 131 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів, 3 стоматологічні поліклініки та 226 ФАПів.

 Через вчасне звернення людей до медиків, смертність від злоякісних новоутворень знизилась з 160,6 у 2008 р. до 152,5 на 100 тис. населення у 2009 р.

Запис Медицина на Буковині: оновлення будуть! спершу з'явиться на Медіа-Версії.