Серед найбільш цікавих і певною мірою загадкових художників Чернівців початку ХХ століття виокремлюється ім’я Саломона Лернера, 1890 (за деякими даними 1886)-1963.

Соломон Лернер. Чернівці. Фото 1928 року.

До нашого міста він потрапив після навчання у Київському художньому інституті. Працював тут  близько двадцяти років, входив до кола чернівецьких митців та інтелектуалів на чолі з відомим письменником Е. Штейнбаргом. Мешкав по вулиці Регіни Марії, 4 (нині вул. Головна між площами Центральною та Соборною).

У пресі 1920-х років зустрічаються лише поодинокі відгуки про твори художника та згадки про його участь у виставках. Провідні теми – мотиви містичних хасидських легенд та єврейського побуту. В творчому доробку багато, крім того, портретів, натюрмортів і пейзажів. Творчість цього живописця є надзвичайно оригінальною, а виразне письмо позначене рисами постімпресіонізму.

У наші дні творчість С. Лернера призабута, та й інформація про нього край обмежена. Є згадки про те, що кілька його полотен перебуває у музеях Ізраїля та США: в Музеї мистецтв у Тель Авіві, в одному з перших художніх музеїв країни у кібуці Ein Harod, а також у музеї Хіршхорна у Вашінгтоні (Hirshhorn Museum).

Чернівецькі музеї, на жаль, полотен Лернера не мають.

Донедавна ми могли скласти уяву про його творчість, маючи лише дві тоновані репродукції у раритетному Єврейському альманасі 1922-23 років, який експонується у нашому Художньому музеї – портрети «Весняне пробудження» та «Ревний рабин». Вони вражають глибоким відтворенням образів і яскравою виразністю характерів.

Портрет літньої жінки. Полотно, олія. 1923 р.

Але при вивченні творчого шляху митця мені випала щаслива можливість познайомитися із портретом видатної поетеси Рози Ауслендер, яка народилася та тривалий час жила у Чернівцях. Цей твір Саломон Лернер написав 1928(?) року. Він репродукований у статті про уславлену чернівчанку в енциклопедії «Єврейські жінки». Нещодавно кольорову репродукцію портрета вперше розмістили в інтернеті. На ньому зазначені підпис автора та дата створення  (сайт блогу вихідця з Чернівців Едгара Хаустера з Нідерландів «Czernowitz Art Gallery»). На цьому сайт, також у кольор, поданий твір Лернера «Портрет літньої жінки». Із вдячністю до Е. Хаустера за публікацію  зазначимо, що це дає нам можливість познайомитися із живописною манерою художника та відчути своєрідність його палітри, в якій переважають зелені та рожеві кольори. Там же дізнаємося, що чотири його твори репродуковані у виданні на івриті «Комуна Ліпкани. Книга пам’яті» (1963).

Порттет Рози Ауслендер. Полотно, олія. 1928(?) р. 

Доля творчого доробку майстра є доволі драматичною. Відомості про його творчість та й самі твори загубилися у вирі подій і розлетілися світом. Адж, крім Чернівців, тривалий час він жив у Парижі (1930-ті роки), Гавані на Кубі (1940-1943) та Нью-Йорку (1943-1962). Останній рік свого життя він прожив у Тель-Авіві.

У Парижі та Гавані митець активно творив, брав участь у виставках. Є відомості, що на Кубі С. Лернер долучився до організації мистецької творчої групи разом з відомим кубинським художником та письменником Самуелем Фейхоо (Samuel Feijóo). Цього часу там працював і чернівецький скульптор Бернар Редер, з яким вони 1943 року вирушили до Сполучених Штатів Америки.

У Нью-Йорку Саломон Лернер оселився на Манхеттені. Він і далі багато працював, утримуючи родину з продажу картин. Тож виставкова активність митця згасла. Однак 1960 року життя художника несподівано змінилося – з ним стався нещасний випадок. Під час прогулянки в нього влучив бейсбольний м’яч, що вилетів з майданчика, повз який він саме проходив. Лернер отримав важкий струс мозку і був змушений кілька місяців лікуватися. Відтак живопис митця втратив колишню виразність і силу.

1962 року він виїжджає до Тель-Авіва разом з усіма своїми творами. Наступного року Саломон Лернер помер. Після смерті митця всі його роботи, за ініціативи Міністерства освіти та культури, розподілили по різних установах країни та сільськогосподарських комунах (кібуцах).

Підпис С. Лернера

За різними оцінками, за своє життя художник створив від тисячі до двох тисяч живописних композицій. Врятувати творчість Лернера від забуття взявся благодійний Фонд Мехнера у Нью Йорку (The Mechner Foundation), який започаткував проект «Саломон Лернер». Головним завданням проекту є «пошук творів народженого в Україні живописця з метою привернення уваги мистецької спільноти до його творчості». Заплановані також видання альбому репродукцій та виставки творів Лернера в різних країнах, де він працював.  Френсіс Мехнер звернувся до світу із проханням надсилати йому відомості про митця та його твори.

Сподіваймося, що цей заклик знайде відгук і в Чернівцях. Дуже хочеться вірити, що в нашому місті ще й тепер можуть знайтися полотна славного чернівчанина Саломона Лернера, на яких він зазвичай ставив свій підпис «S.Lerner» і дату.

Ведуча рубрики –Тетяна ДУГАЄВА

Мистецтвознавець, культурний діяч Буковини, автор багатьох розвідок, монографій, каталогів і буклетів. Свого часу науковий співробітник Львівської картинної галереї, директор Чернівецького обласного художнього музею. Нині на творчій роботі. Член Національної спілки художників України. В її доробку: «Митці Буковини», енциклопедичний довідник, т. 1, у співавторстві, 1998; «Таланти Чернівців. «Усім, чим я є, я зобов’язаний Чернівцям» (2008): творчі біографії митців різних країн, життя яких пов’язане з Чернівцями.

До речі, прочитати про колишню нашу землячку, яка живе нині за кордоном, тепер можна у Вільній електронній енциклопедії «Вікіпедія»

Запис Драматична доля спадщини художника спершу з'явиться на Медіа-Версії.