Австрійцю Ґесснеру було 30, коли він створив модернову будівлю Дирекції ощадних кас – нині Чернівецький художній музей

На зламі ХІХ-ХХ ст. у європейській архітектурі запанував стиль модерн, один з напрямків якого в Австро-Угорщині, до складу якої входила й Буковина, був відомий під назвою віденська сецесія. Її вирізняє стилістична цілісність і вишукана декоративність у поєднанні з раціональною доцільністю форм.

Саме таким є вишукане творіння відомого австрійського архітектора Губерта Ґесснера (Hubert Johann Gessner, 1871-1943), автора архітектурної окраси Чернівців, що розташувалася на Центральній площі, 10. 1990-го це приміщення віддали під Чернівецький художній музей.

2010-го минуло 110 років від часу зведення цієї чудової споруди. Про поважний ювілей нам промовисто нагадує рельєфний напис на стелі вестибюлю третього поверху. Сполучення латинських букв «МСМ» означає дату зведення – 1900 рік.

Подібні два написи були і на його фасаді, над вікнами третього поверху. Нині вони втрачені. Натомість їх виразно видно на літографії художника Грюнера, опублікованій в австрійському журналі «Der Architekt» за 1903 рік. Не сяє нині позолотою й широка декоративна ліпна стрічка з листя, що прикрашає стіни споруди. Та водночас загальний вигляд фасадів зберігся до наших днів добре.

Інтер’єри та їхнє оздоблення зазнали деяких змін уже за радянських часів, коли приміщення перепланували і пристосували до потреб розміщеного тут міського комітету компартії. Порівняйте зі знімками 1903 року та статтею Йозефа Люкса (Joseph August Lux) «Будівля Ощадної каси у Чернівцях. Робота архітектора Губерта Ґесснера».

Згадана публікація набуває для нас значення документального свідчення і є надзвичайно цінною. Наведені матеріали дають уяву про те, як виглядали втрачені нині каміни із дзеркалами й вазами, світильники, двері й панелі з червоного дерева, фрагменти вітражів і ошатна позолота ліпнини на стінах і стелі.

На одній з фотографій 1903 року бачимо частину стелі вестибюлю верхнього поверху, де на той час ще відсутній живописний плафон, який невдовзі прикрасив інтер’єр.

Досі актуальним є питання визначення авторів і виконавців прекрасного декоративного оздоблення приміщення, стилістично витриманого в єдиному ключі раннього модерну, до якого належить віденська сецесія. Йдеться й про виготовлення вітражних вікон та скульптур на пілонах в інтер’єрі першого поверху, і про чудове опрацювання штукатурних орнаментів у техніці стукко, і про ковані поручні на сходах, і про столярні роботи.

Серед виконавців оздоблення приміщення дирекцї ощадних кас були і чернівецькі майстри. До цього також міг долучитися архітектор, професор Чернівецької промислової школи Роберт Вітек (Robert Vitek). Він, як і Губерт Ґесснер, походив з Моравії (Чехія) та був його однолітком (1871-1945). Ймовірно, саме його монограма («RV.») проставлена на нашийній прикрасі жіночої голівки в декорі стелі між двома стилізованими картушами. На правому з них – дата «МСМ», а поле симетрично розташованого лівого картуша нині вільне. Чи не монограму Губерта Ґесснера було там вписано?

Потребує остаточного визначення й ім’я автора поліхромного майолікового панно, що прикрашає фасад будинку. Маємо припущення, що ним є австрійський художник-монументаліст Йозеф Лянг (Josef Adolph Lang,1873-1936).

Згадані історичні дати – 110-річчя будівлі музею та 140-річчя від дня народження її архітектора – є слушною нагодою пожвавити увагу дослідників до історії створення однієї з перлин архітектури Чернівців і діяльності її творця, автора численних споруд у Чехії та Австрії Губерта Ґесснера.

Цьому, першочергово, може прислужитися міжнародна наукова конференція, яку необхідно провести в Чернівцях, а також тематичні лекції, публікації фахівців і виставки репродукцій архітектурних будівель Губерта Ґесснера, зібрані та впорядковані автором цих рядків.

Тетяна ДУГАЄВА, член Національної Спілки художників України, мистецтвознавець

Запис Архітектору Губерту Ґесснеру – 140 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.