На релігієзнавчому контексті вчорашньої інавгурації нового/старого американського президента Трампа зосередився у дописі на своїй сторінці у фейсбуці доктор філософських наук з ЧНУ ім. Юрія Федьковича Олександр БРОДЕЦЬКИЙ.

Адже подія насправді не лише цікава як видовище чи фешн-показ, а й показова і «програмна» як певний зразок подальших дій.

«За давньою традицією невід’ємною частиною інавгураційного дня у США є богослужіння за участі обраних Президента й Віцепрезидента та їхніх дружин / чоловіків, – пише Олександр Бродецький. – Воно зазвичай відбувається у храмі тієї конфесії, до якої належить глава держави. Або – якщо він позаконфесійний – у тому храмі, котрий узгоджено як такий, що влаштовує ключових учасників.

Нині, 20 січня 2025 р., таке богослужіння відбувалося у вашингтонському храмі Святого Івана (St. John’s Church). Він належить до єпископальної (англіканської) Церкви, його настоятель – Роберт Фішер. На одній зі світлин бачимо, як він зустрічає Трампа і Меланію перед входом у церкву.

Є ще одне обов’язкове релігійне дійство – вже безпосередньо під час інавгурації. Це молитва чи, точніше, відозва (invocation) до Бога, яку здійснюють ті чи інші релігійні провідники.

На другій інавгурації Трампа її виголосили, по-перше, католицький кардинал й архієпископ Нью-Йорка Тімоті Долон і, по-друге, авторитетний євангелістський пастор Франклін Ґрем.

А ще одна неодмінна відозва до Бога відкрила сьогодні й інавгураційний обід. Її виголосив Беррі Блек – Капелан Сенату.

Беррі Блек – адвентист сьомого дня і перший за всю історію афроамериканець на цій релігійно-церемоніальній посаді (займає її від 2003 р.). Відеозапис інтерв’ю з ним для української служби “Голосу Америки” (2023 р.).

До речі, а чи знали Ви взагалі про існування окремої посади Капелана Сенату? Так, є така. Й існує від 1789 року. Функція Капелана – відкриття кожної сесії Сенату молитвою, відозвою до Бога, а також супровід чи координація задоволення релігійних потреб сенаторів, їхніх помічників та членів родин.

Капеланами Сенату поки що ставали тільки пастори тих чи інших християнських конфесій. Однак часом (разово) для здійснення молитви при відкритті Сенату запрошуються й гостьові капелани, які представляють інші релігії.

До слова, існує й окрема посада капелана другої парламентської Палати – Представників. Нині на цій посаді – пресвітеріанка Марґарет Кіббен.

Цікавий факт. У 1856 р. на посаду капелана Палати Представників призначили людину у віці 94 років. Це був пастор Деніел Волдо. А загалом він прожив 102 роки.

До речі, він – один із шести живих станом на 1864 р. людей, які стали героями виданої того року книжки “Останні люди революції” – про ветеранів боротьби за Незалежність 1775 – 1873 рр. То вже була епоха фотографії, й авторам книжки вдалося зберегти для історії світлини цих людей. А діяли ж вони ще у ХVIII ст.!

Та повернімося в наші дні.

А хто ж за конфесією Трамп? Чи, може, атеїст?

Ні, не атеїст.

В одному з інтерв’ю ще за першого свого президентства він стверджував, що в дитинстві був конфірмований у пресвітеріанську віру (це одне з відгалужень кальвінізму) і довгий час так себе й ідентифікував. Батьки, за його словами, навчали його важливості віри та молитви.

Водночас саме в тому інтерв’ю Трамп розповів, що відтепер вже не вважає себе пресвітеріанином, а є християнином поза деномінаціями.

В інавгураційній промові Трамп, згадавши про замах на нього кілька місяців тому, висловив віру, що “його вберіг Бог, аби зробити Америку знову великою”. Схоже, він використовує цей образ для педалюванння своєї “винятковості”, “богообраності”…

А як щодо релігійної належності Джозефа Байдена?

Він – ревний католик. Регулярний учасник богослужінь. Хоча нерідко на державному рівні обстоює норми, котрі не вітаються офіційно католицькою Церквою.

Наприклад, у грудні 2022 р. він радо підтримав і підписав Закон “Про повагу до шлюбу”, який зобов’язує всі штати визнавати також і одностатеві шлюби.

Цікаво: у 2021 р. після зустрічі з Папою Римським Франциском Президент наголосив: понтифік радіє, що він, Байден, добрий католик, і що йому слід і далі приймати причастя.

Цей акцент Байден, мабуть, зробив через те, що Конференція католицьких єпископів США всерйоз розглядала ініціативу розробити документ, котрий би позбавляв причастя тих політиків-католиків, які підтримують право на аборт. А участь у Таїнстві причастя православні та католики, як відомо, вважають основою християнського життя й запорукою сподіваного спасіння.

Ось такі справи».

Запис Потрійна молитва в день Трампової інавгурації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За тиждень – Великдень: Вербна (шуткова) неділя відкриває найбільш драматичну сторінку християнства – Страсний тиждень.
Ці полотна написані у ХVІІІ-ХІХ століттях. Потрапили до музею із Садгірської церкви в такому стані, що на них практично нічого не можна було розібрати.

В експозиції «Образотворче мистецтво Буковини ХVІІ-ХХст.», виставленій нині у Чернівецькому художньому музеї, де культове митсецтво посідає чільне місце, можна сьогодні ознайомитися з іконами, які складають Страсний цикл. Прикметно, що всі вони потрапили до музею з церкви у Садгорі.

Пасха або Великдень – головне християнське свято, встановлене в апостольські часи і присвячене Воскресінню Ісуса Христа. Йому передує Страсний тиждень, пов’язаний з муками Христа. Події довкола цього зображуються не лише у вигляді окремих епізодів, а й як цикли послідовних сцен.

Історія Страстей Господніх складала один із головних сюжетів середньовічної релігійної драми. Зображення циклу «Страстей» з ХІІІ ст.. стимулювалося двома церковними орденами – францисканським і домініканським, які замовляли картини для церков і монастирів.

У ХVІ ст. цей кульмінаційний сюжет християнської символіки часто використовувався в церковних проповідях та полемічних виступах як символ самопожертви в ім’я ідеї, боротьби за віру. Тоді значно зросла кількість ікон страсного циклу, змінилася їхня інтерпретація, набуваючи жанрового характеру.

За логікою Євангельської оповіді, розповідь про останні дні земного життя і муки Христа повинна починатися від «Входу в Єрусалим» і закінчуватися «Зішестям Святого Духа».

Загалом в іконописі зустрічаються біля 30 сюжетів циклу, але їхня кількість варіювалася.

Сюжети у нашій колекції, які складають цей цикл: «Христос перед первосвящеником», «Бичування Христа», «Несіння хреста», «Зривання одягу», «Зняття з хреста»…
Полотна Сад гірської колекції написані в к.XVIII – на п.XIX ст. Традиції іконопису поєдналися в них з характерними рисами світського жанрового живопису. Сповнена руху композиція, насичена колірна гама, вирізнена світлішим тоном фігура Христа, оповідність і драматизм – характерні ознаки ікон Страсного ряду.

Торік, завдяки зусиллям реставратора станкового живопису 1 категорії, Заслуженого працівника культури Володимира КРАСНОВА, фонди музею поповнила ікона «Христос, що падає під вагою хреста». Крім виставлених, у фондах музею зберігається ще кілька творів зі Страсного циклу, які потребують реставрації.

Переважна частина експонатів надійшла до музею у жахливому стані, з майже нерозбірливими зображеннями. Такими їх знайшли на смітнику біля закритої церкви на початку 80-х років минулого століття тодішній директор Художнього музею Тетяна Дугаєва та мистецтвознавець Ірина Міщенко. Саме такими й по сьогодні залишаються численні хоругви та образи, що дбайливо зберігаються у фондах, чекаючи на рятівника-реставратора та більш сприятливий економічний стан, який дозволив би їх відновити.

Не врятоване вчасно – зникле для майбутнього. І втрат таких практично неможливо виміряти!

Лариса КУРУЩАК, старший науковий співробітник Чернівецького художнього музею

Запис Космічні закони – це моральні закони спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Школа євангелізації – це з‘їзд для християн різних конфесій, де, зберігаючи свою індивідуальність, люди разом шукають відповіді на найважливіші запитання; це зустрічі, конференції, молитви. Такі з‘їзди проводяться у різних містах, а темою школи у Чернівцях стане обговорення питань, для чого живе людина, її гріховності, матеріальних благ…

Школа євангелізації діятиме 27-29 березня при парафії костелу (м. Чернівці, вул. Бетховена,2). Телефон для отримання детальнішої інформації: 8-096-341-30-25.

Також у ці дні тут відбуватимуться великопісні реколекції, які проводитиме спеціально запрошений священик – отець-доктор Александер Бішко.

27 березня, п‘ятниця:
9.00. Служба Божа із загальною наукою;
18.00. Хресна дорога;
18.30. Служба Божа із загальною наукою для всіх. Опісля – зустріч з викладачами, вчителями, юристами, лікарями.

28 березня, субота:
9.00. Служба Божа із загальною наукою;
11.00 – зустріч з дітьми (1-9 класи);
16. 00 – виставлення Пресвятих дарів;
18.30. Служба Божа із загальною наукою.

29 березня, неділя:
9 00. та 13. 00 – Служба Божа із загальною наукою;
11.00. – служба Божа з наукою для дітей.

Запис Чернівці: з‘їзд Школи християнського життя та євангелізації спершу з'явиться на Медіа-Версії.