Це сталося на території Національного природного парку (НПП) «Хотинський»

 Саме там відбулася «зустріч» природоохоронців і ховраха європейського, який у Червоній книзі подається як зниклий вид. Про це розповів директор НПП «Хотинський» Андрій ДОМАНЧУК під час звіту про розширення площі природно-заповідного фонду парку на засіданні громадської ради при управлінні екології та природних ресурсів облдержадміністрації. За його словами, нині НПП має кластерну (тобто клаптиками – ред.) будову, хоча спеціалісти розуміють, що більш вагомим був би суцільний природній комплекс. Відтак, планується приєднати до парку зокрема орнітологічний заказник у Гринячці. Це депресивне село, в якому мешкає близько ста осіб, збираються оголосити екологічним поселенням, що може дати значний поштовх до його розвитку.

На думку Андрія Доманчука, якщо НПП отримає намічені заповідні території та ліси, це дозволить їм охороняти й зберігати не тільки природу, а й такі історичні пам’ятки, як Перебиківське та Рухотинське городища, Троянові вали тощо. І саме за цих умов збільшиться й туристична привабливість НПП. Можна буде частіше проводити такі заходи, як, приміром, п’ятиденна природнича школа для старшокласників, під час якої хлопці і дівчата знайомилися зі стилем життя ЕКО. Принаймні вони вже знають, за якими природними індикаторами можна визначити чистоту води в річці чи озері, навчилися орієнтуватися в лісі без компаса та розкладати вогнище, дізналися також, які рослини в поході можна їсти, тощо.

«Екоклас» для учнів хотинських шкіл організовується вже вдруге. Мабуть, старшокласники інших райцентрів області та Чернівців були б не проти теж здобути такі навички.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Зниклий вид ховраха європейського побачили в Анадолах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Аби маленькому українському селу у переддень Нового року потрапити в сюжет телеканалу «Інтер» – погодьтеся, треба постаратися. Та село Атаки, що на Хотинщині,  таки спромоглося: обридлі його людям сміттєзвалище й незаконні кар’єри з видобутку будівельного каміння побачила ціла Україна…

Телевізійників запросили до села представники громадської організації «Нове суспільство», яким на сміттєзвалище й незаконні кар’єри поскаржилися мешканці Атак. Звісно, спочатку активісти самі дослідили предмет скарги. І виявили смердюче звалище площею близько 300 кв.м і 3 кар’єри десь до 6 метрів завглибшки. Мешканці села зовсім небезпідставно остерігаються екологічної катастрофи, в якій сморід – це просто маленька неприємність, порівняно з тим, що може трапитися далі.  А йдеться ж про розлив ріки, підтоплення (усі об’єкти людських скарг розташовані на березі Дністра), а далі – зсув через «розкопки» у недозволених місцях. І на завершення – потрапляння органічних та неорганічних відходів туди, де їм зовсім не місце – з усіма наслідками…

У телевізійному сюжеті наших колег зацікавив один красномовний пасаж. Чиновники начебто можуть реагувати на проблему перевіркою тільки за наявності письмової заяви від мешканців. «На жаль, наші мешканці звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив. На жаль, це біда нашого суспільства», – пояснює на камеру начальник держекоінспекції. І до цього твердження ми ще повернемося.

Поки тележурналісти висвітлювали подію на екранах, активісти писали запити у відповідні інстанції, відповіді на які й оприлюднили цими днями на сторінці «Нового суспільства» в мережі Фейсбук.

У відповіді Атацької сільської ради цілком вичерпно роз’яснюється ситуація щодо сміттєзвалища: так, було, мовляв, ліквідоване 2014-го, далі зробили акт вибору земельної ділянки під сміттєзвалище, але виявилося, що там частина ділянки – в зоні орендованої землі і за межами населеного пункту, тому паспорт уже й не виробляли. Заходи вживалися, питання вирішується, несанкціонований видобуток каменю також припинений і вживаються заходи з його (чого? Видобутку чи каменю? Та менше з тим…) ліквідації. Наскільки відповідь правдива – сказати важко, та принаймні, без виляння.  Чого не скажеш про відповіді від екоінспекції.

Екоінспекція надала дві різні відповіді на два однакові запити.. Різниця полягала в тому, що один запит п. Бурдужан надіслав як керівник громадської організації, а другий – як звичайний громадянин.

Отже, у першій відповіді, направленій Голові правління ГО «Нове суспільство» О.Бурдужану, екоінспекція обіцяє «взяти до уваги факти, викладені у запиті». Визнає, що «в Атацькій сільській раді на це сміттєзвалище відсутній паспорт місць видалення відходів». І запевняє, посилаючись на цілий перелік серйозних документів, що «Держекоінспекція не надає дозволи на видобування корисних копалин». А також рекомендує «для більш точної інформації… звернутися до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації».

У другій відповіді, направленій громадянину О.Бурдужану, стверджується: «…Під час позапланової перевірки встановлено, що сміттєзвалище діюче та знаходиться в межах виділеної земельної ділянки, воно відкрите насипне, видалення відходів відбувається за допомоги ущільнення з поверхневою грунтово-глинистою присипкою, по периметру діючого сміттєзвалища на момент перевірки було частково відсутнє обвалування». Водночас, «за порушення вимог природоохоронного законодавства голову Атацької сільської ради було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 82 КУпАПна суму 850 грн».

Трохи не склалося в інспекції з перевіркою кар’єрів: «Стосовно фактів щодо видобування каменю, то на момент перевірки при натурному обстеженні території за даними координатами, осіб, які б здійснювали дане видобування, не виявлено». Ну, і  фраза з попередньої відповіді про «Держекоінспекція не надає дозволи…».

Інша в цьому листі й рекомендація. Тут інспекція вже радить «повідомляти правоохоронні органи та Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області (негайно) з відповідними фотоматеріалами при виявленні Вами осіб, які здійснюють самовільне добування надр для притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за самовільне користування надрами».

Чудово, чи не так? Спочатку представник екоінспекції скаржиться на людей, які  «звикли, аби хтось приїхав і їм щось зробив» (у телесюжеті, до якого ми обіцяли повернутися на початку матеріалу). Потім радить звернутися зі своїми бідами до іншої структури. І зрештою, рекомендує самим виявляти і фіксувати на фото (!) порушників, сигналізувати куди лише можна. І то негайно! Причому, так і не визначившись: то сміттєзвалище – діюче, чи на нього все-таки відсутній паспорт? І якщо воно діюче, то за що оштрафували сільського голову на 850 грн?

І насамкінець, от просто цікаво: а навіщо нам тоді ці всі інспекції, управління, органи і структури, якщо вони посилають нас робити їхню роботу самим?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Ситуацію зі сміттєзвалищем і незаконними кар’єрами в Атаках на Хотинщині (реальну, а не за документами екоінспеції) редакція бере під інформаційний приціл.

Запис Чиновницьке хамелеонство, або Дві відписки –  дві великі різниці. У цьому переконалися мешканці Атак на Хотинщині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це – абсолютна правда, коли йдеться про Григорія Гайдеєка, музиканта з Недобоївців, що на Хотинщині. У наш швидкоплинний час, коли навіть цікаві культурні проекти змінюють один одного як картинки в калейдоскопі, цифра «40 років», додана до назви «ансамбль гармошкарів» – показник справжнього культурного дива. А саме стільки існує керований Григорієм Антоновичем колектив, до якого приходять уже внуки перших учасників, тож віковий склад ансамблю – від 4-х до 80-ти років!

Від 4 до 60 років учасникам ансамблю гармошкарів з Недобоївців, якому нині виповнилося 40 літ!

Слова, винесені в заголовок, – це назва книги ювіляра, презентованої нещодавно в його рідному будинку культури. Пісня – суть творчості й сенс існування Григорія Гайдеєка, джерело його енергії, молодості, невичерпного позитиву. Це духовний зв’язок поколінь з історією й культурою народу.

Раїса РЯЗАНОВА, фото автора

Запис Григорій ГАЙДЕЄК: «Музика і пісня у моєму серці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.